Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини

Розглянутий життєвий та творчий шлях відомого українського художника, нашого сучасника, Володимира Яковця. Особливо підкреслено патріотизм митця, його любов до рідного краю, небайдужість до сьогодення та багатогранність його творчості. Автор звертає увагу на приналежність художника до сучасного м...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Спіркіна, О.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2012
Schriftenreihe:	Історичний архів. Наукові студії
Schlagworte:	Вітчизняна та всесвітня історія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76778
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини / О.О. Спіркіна // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. — Вип. 8. — С. 68-74. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-76778
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-767782015-02-13T03:03:26Z Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини Спіркіна, О.О. Вітчизняна та всесвітня історія Розглянутий життєвий та творчий шлях відомого українського художника, нашого сучасника, Володимира Яковця. Особливо підкреслено патріотизм митця, його любов до рідного краю, небайдужість до сьогодення та багатогранність його творчості. Автор звертає увагу на приналежність художника до сучасного мистецтва. Показана неймовірна працьовитість і талант представника черкаської творчої інтелігенції. Рассмотрен жизненный и творческий путь известного украинского художника, нашего современника, Владимира Яковца. Особенно подчеркнуто патриотизм мастера, его любовь к родному краю, неравнодушие к настоящему и многогранность его творчества. Автор обращает внимание на принадлежность художника к современному искусству. Показано невероятное трудолюбие и талант представителя черкасской творческой интеллигенции. It is devoted to the course of life and the career of the well-known Ukrainian artist, our contemporary, Volodymyr Yakovets. Especially it is underlined the master’s patriotism, his love to the native land, not indifference to the present and the many-sidedness of his creative works. The author pays attention to the belonging of the artist to the contemporary art. It is shown the unbelievable zeal and talent of the representative of the Cherkasy creative intelligentsia. 2012 Article Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини / О.О. Спіркіна // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. — Вип. 8. — С. 68-74. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1609-7742 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76778 929:75 Яковець (477.46) «19-20» uk Історичний архів. Наукові студії Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Вітчизняна та всесвітня історія Вітчизняна та всесвітня історія
spellingShingle	Вітчизняна та всесвітня історія Вітчизняна та всесвітня історія Спіркіна, О.О. Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини Історичний архів. Наукові студії
description	Розглянутий життєвий та творчий шлях відомого українського художника, нашого сучасника, Володимира Яковця. Особливо підкреслено патріотизм митця, його любов до рідного краю, небайдужість до сьогодення та багатогранність його творчості. Автор звертає увагу на приналежність художника до сучасного мистецтва. Показана неймовірна працьовитість і талант представника черкаської творчої інтелігенції.
format	Article
author	Спіркіна, О.О.
author_facet	Спіркіна, О.О.
author_sort	Спіркіна, О.О.
title	Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини
title_short	Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини
title_full	Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини
title_fullStr	Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини
title_full_unstemmed	Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини
title_sort	володимир яковець як представник сучасного мистецтва черкащини
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Вітчизняна та всесвітня історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76778
citation_txt	Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини / О.О. Спіркіна // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. — Вип. 8. — С. 68-74. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Історичний архів. Наукові студії
work_keys_str_mv	AT spírkínaoo volodimirâkovecʹâkpredstavniksučasnogomistectvačerkaŝini
first_indexed	2025-07-06T01:08:42Z
last_indexed	2025-07-06T01:08:42Z
_version_	1836857817308332032
fulltext	Історичний архів 68 УДК 929:75 Яковець (477.46) «19-20» О. О. Спіркіна ВОЛОДИМИР ЯКОВЕЦЬ ЯК ПРЕДСТАВНИК СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ЧЕРКАЩИНИ Розглянутий життєвий та творчий шлях відомого українського художника, нашого сучасника, Володимира Яковця. Особливо підкреслено патріотизм митця, його любов до рідного краю, небайдужість до сьогодення та багатогранність його творчості. Автор звертає увагу на приналежність художника до сучасного мистецтва. Показана неймовірна працьовитість і талант представника черкаської творчої інтелігенції. Ключові слова: художник, сучасник, представник, сучасне мистецтво, патріотизм, творча інтелігенція. Рассмотрен жизненный и творческий путь известного украинского художника, нашего современника, Владимира Яковца. Особенно подчеркнуто патриотизм мастера, его любовь к родному краю, неравнодушие к настоящему и многогранность его творчества. Автор обращает внимание на принадлежность художника к современному искусству. Показано невероятное трудолюбие и талант представителя черкасской творческой интеллигенции. Ключевые слова: художник, современник, представитель, современное искусство, патриотизм, творческая интеллигенция. It is devoted to the course of life and the career of the well-known Ukrainian artist, our contemporary, Volodymyr Yakovets. Especially it is underlined the master’s patriotism, his love to the native land, not indifference to the present and the many-sidedness of his creative works. The author pays attention to the belonging of the artist to the contemporary art. It is shown the unbelievable zeal and talent of the representative of the Cherkasy creative intelligentsia. Key words: artist, contemporary, representative, contemporary art, patriotism, creative intelligentsia. Термін «сучасне мистецтво» зазвичай вважають еквівалентом contemporary art, тобто мистецтвом, що відповідне часу. На жаль, літератури, присвяченої сучасному мистецтву, зокрема на Черкащині, украй недостатньо. Тексти, які можна вважати першоджерелами – газетні публікації, мані- фести, статті в журналах, інтерв’ю, мають апологетичний характер. Наприклад, головною вадою більшості матеріалів є висвітлення діяльності одесько-київського гурту митців, без згадки про художні події в інших містах. Тому, ми ставимо перед собою мету, розглянувши життєвий та творчий шлях В. М. Яковця, як представника сучасного мистецтва в Черкасах, описати культурні події на Черкащині 1990-х – 2000-х років. На нашу думку, показ та характеристика творчих надбань представника черкаської інтелігенції, нашого сучасника, є актуальним і необхідним для прозорого висвітлення історичних подій новітньої історії нашого краю та розвитку сучасного мистецтва в регіонах. Володимир Миколайович Яковець наро- дився 14 жовтня 1960 р. в Черкасах. З 1970 р. по 1976 р. Володимир відвідував заняття в художній студії, що допомогло йому згодом в 1980 р. закінчити Ужгородське училище прикладного мистецтва. По закінченню навчання він брав активну участь в знаме- нитих молодіжних пленерах, організованих Тиберієм Сільваші в Седневі наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років, що також допомогло йому стати членом Національної спілки художників України в 1990 р. Одним із найяскравіших явищ українсь- кого мистецтва кінця 1980-х років була Випуск 8 69 поява молодіжного руху, який невдовзі отримав назву «Нової хвилі». В основному до її складу входили художники, які тільки- но починали свій творчий шлях і не страждали від переслідувань з боку влади. Художники працювали в різних містах і не були об’єднаними. Явище сформувалося в якості єдиного всеукраїнського руху завдяки пленерам «Седнів – 88» та «Седнів – 89». Для українського мистецтва ці пленери та виставки мали величезне значення. На них вперше були представлені ті художники, які позначили собою на наступні десятиліття розвиток сучасного мистецтва в Україні [1]. І саме В. Яковця називають одним із яскравих представників «Нової хвилі» в українському мистецтві кінця ХХ ст. Стосовно цього періоду, деякі критики наголошують на тому, що постмодернізм був витіснений пост-постмодернізмом, який пов’язують з процесами глобалізації. «…криза (а сьогодні очевидно, що був і фініш) постмодернізму, який охопив з кінця 80-х років світове мистецтво, не міг оминути і українську «Нову хвилю» [2; 3] Однак, на нашу думку, не варто констатувати оста- точний занепад постмодернізму; сьогодні в українському художньому просторі співіснує багато стилів, течій, напрямків (серед яких присутній і постмодернізм). Творчість сучасних художників – це постійні пошуки і зміни форм самови- раження. Більшість сучасних митців не працюють в одному стилі, вони експери- ментують з жанрами, техніками і, звичайно, стилями. Сучасному мистецтву притаманні строкатість засобів вираження і творчих задумів. Тенденцією стало розмивання між окремими видами, стилями та напрямками, внаслідок чого утворилися нові види мис- тецтва, що поєднують в собі образотворчість і театр, кіно та музику. Поєднання живопису з новими інформаційними технологіями дозволяє розглядати його як нове явище між живописом і новими медіа [4]. Досить поширеним явищем є інсталяція – одна з широко вживаних систем художньої мови, «обов’язкова» для сучасного митця, відеоарт тощо. Незважаючи на загальну хронологічну відсталість пострадянських країн, і України зокрема, у мистецьких пошуках, іноді наші художники випереджали світові тенденції. Творчий досвід В. Яковця сформувався на основі постмодернізму. Звідси – інакомов- ність, умовність, різноманітні експерименти в царині кольору. Тло робіт – це ускладнений простір ліній, плям, геометричних фігур. Цікавою особливістю його робіт є авторська техніка. Він відстояв своє право на само- вираження – писати на парусині, синтезувати на одному полотні стилі і напрямки, додавати до живопису фотографії, створювати особи- вий візуальний ефект від направленого світла на полотна. У другій половині 1990-х років в Україні набуває розвитку енвайронмент посеред вулиць міста. Згідно Великого енцикло- педичного словника «енвайронмент (англ. environment) – вид мистецтва, що займає проміжне положення між скульптурою та архітектурою малих форм. Його пластичні образи розраховані на театралізовану співу- часть глядачів» [5]. Соціально-політичні дії відомі в мистецтві ще з часів дадаїстів та футуристів. Останні десятиріччя акції, що базуються на «інтерактивному» задіяні гля- дачів до художнього процесу називають, слідом за Д. Бойсом, «соціальною скульптур- рою». Соціальна скульптура – поняття, впроваджене Джозефом Бойсом, щоб зверну- тися до творчих дій, із залученням громадсь- кості, які впливали б на навколишній світ, обумовлюючи формування суспільства як нескінченний процес, в якому кожна окрема людина бере участь, діючи як художник [6; 7]. В Україні соціально-політичний акціонізм провокативного характеру набув поширення з початку 1980-х років. Найчастіше соціально-політичні акції мали ще й націо- нальне, політичне або порнографічне під- ґрунтя [4]. Більшість із них базується на концептах подолання кордонів між сферою приватного буття та публічністю. З 1994 р. Володимир Яковець проводив у громадських місцях Черкас акції із залу- ченням перехожих. Перша з них мала назву «Археологія». Ідеєю, що надихала худож- ника, була масова соціальна терапія мис- тецтвом через залучення до акцій якомога більшої кількості випадкових людей. 1997 р., за домовленістю з мером міста, В. Яковець провів масштабне дійство (до речі, унікальне для України) – огортав триповерхову школу в живописні твори («Шлях до Відродження») Історичний архів 70 [8]. Згодом митець огорнув у живопис величезну споруду міської концертної зали («Ноїв ковчег»). Цього ж року, під час свят міста, художник створив разом з кількома сотнями добровольців твір «Фонтан волі» (існуючий каркас міського водограю було переодягнено в живопис та інсталяції). 1998 р., зі ще більшим розмахом Володимир Яковець упакував адміністративну будівлю міськради [9; 10]. В. М. Яковець – учасник Всеукраїнських, Міжнародних, Всесоюзних, обласних та пер- сональних художніх виставок, Всеукраїнсь- ких та Міжнародних художніх проектів та пленерів в Україні, Росії, Польщі, Бельгії, Норвегії, Швеції, Данії, Іспанії, Італії, Австрії, Німеччини, Канаді і США. Крім того, він куратор арт-проектів «Вікторія» [11], «Антракт» [12], «Еротика в мистецтві», пленеру «Софіївка-200». В 1999 р. отримав звання «Людина року» за найкращий художній проект. Автором величезної кількості арт-проектів, які були здійсненні в Києві, Черкасах, Запо- ріжжі та в інших містах був саме В. Яковець. За словами експертів, художні проекти Яковця «вийшли за рамки живопису», їх доводиться «ставити, як спектаклі». Найбільш відомі проекти, крім згаданих вище, – «Вакуум», «Зондерзона», «Стіна», «Голгофа», «Ніч незалежності», «Летючий голландець» та інші. Одні з них були організовані за участі В. Мальського, інші – фотохудожника Ю. Суховенка та багатьох інших художників. Описуючи їх, мистецтво- знавці говорять про «пост-постмодернізм» або про «суперперформанс», але сам художник вважає себе реалістом. «Я просто описую життя таким, яким воно є після катастрофи, після розпаду Червоної імперії, – говорить він. – І це дуже дивне життя…» [13]. Арт-акції відразу стали легендою сучас- ного мистецтва, висунувши Черкаси у перший ряд міст – художніх центрів України. Крім того, з 1994 р. В. Яковець є органі- затором чисельних молодіжних виставок та пленерів, таких як «Тексти», «Енергія ко- хання» [14; 15], «Фрагменти» [16; 17] тощо. На нашу думку, доволі цікавою є виставка «Тексти», на яку не можливо не звернути увагу. Із текстами художник почав працю- вати ще з 1990 р. В різні періоди його творчості тексти то з’являлися, то зникали з його робіт. Виставка «Тексти», що пройшла в березні 2010 р. в галереї ЦСМ «Совіарту» в Києві, була сформована з наступних серій: 1) «Сусіди»; 2) «Блакитна культура»; 3) «По- коління». Ювілейна виставка «Енергія кохання» [14; 15], приурочена 50-й річниці художника, що вже здобув авторитет епатажного митця у жанрі перформансу, відбулася у Черкась- кому художньому музеї восени 2010 р. На цій виставці В. Яковець продемонстрував близько ста двадцяти своїх робіт, сформо- ваних з епохальних серій «Ідеал», «Блакитна культура», «Покоління», «Фанатки», разом з перформансом автора та гурту «Непра- вильний театр» – театралізованою виставою зі «спецефектами» – спеціально підібраною музикою (вокальна група «Буднітай») та світловим супроводом (технічна група «P. Romo проект»). В травні 2011 р. успішно пройшов виставковий проект В. Яковця «Фрагменти». Перша персональна виставка митця була презентована в Національному художньому музеї України. В проекті автор поєднав відео-документацію його акцій 2000-х роках, фотографії та живописні серії «Покоління», «Віддзеркалення», «Ідеал» та «Блакитна культура». Вони повною мірою репрезенту- вали основні види та напрямки творчості художника на даний час. У різних техніках художник розробив провідні ідеї, що перетинаються з актуальними проблемами сьогодення, – штучність реальності, немож- ливість її безпосереднього переживання, клонованість будь-яких явищ, зокрема і культурних, перевиробництво текстів та інформації. Президент Центру сучасного мистецтва «Совіарт» Віктор Хаматов відмі- тив, що «персональна виставка в Націо- нальному музеї – це вершина творчої кар’єри будь-якого художника» [16; 17], але він певен, що Володимир Яковець на цьому не зупиниться, так як його покликанням є «творити високе». Микола Бабак, критикуючи виставку моло- дих художників, що пройшла в Черкасах в 1997 р. у виставочному залі Черкаської спілки художників України, назвав В. Яковця на той час безперечним лідером молодіжного руху, що міцно утвердився на ниві нео-поп- Випуск 8 71 арту. Крім особистих полотен, як наприклад «Lady with ermine», митець представив спільний проект в техніці інсталяції разом з художниками О. Шепеньковим та В. Маль- ським під назвою «Абстінентний синдром» (1996). Яковцю притаманна, – наголошує М. Бабак, – така риса, як пізнання світових культур в дещо іронічній забарвленості. Хоча його особиста впертість заважає більш відверто звернутися саме до національних витоків, примушує його бути в опозиції до ряду інших митців [18]. Калейдоскоп його полотен – це тотальна ілюзивність, перепле- тена з саркастичністю, цитатністю, епатажем та холодною відреченістю. Це не стерильний поп-арт, а щось на зразок маніфесту антитоталітаризму. Тобто, розвінчання будь- якого конкретного напрямку, кубізму, імпрезсіонізму чи академізму. Показовою роботою такого плану є полотно «Сон лесника». Це стилізований портрет жінки часів Відродження, трансформований в ірреальний простір і підсилений енергією емоцій. Це людські біль і радість, – підкреслює М. Бабак. Радість уявної гармонії душі, що бачиться лісникові через холодне тіло пилки [18]. Роботи черкаського художника Воло- димира Яковця відрізняються яскраво вираженим індивідуальним стилем. Дійсно, його живопис ні з ким не схожий. Чи не тому його роботи було відібрано (із небагатьох художників, яких сміливо можна назвати класиками) в епохальний каталог «Мистецтво України ХХ століття», що вийшов у 1998 р. під патронажем Президента України Л. Д. Кучми Асоціацією Арт-галереєю Украї- ни. Творчість художника мало кого залишає байдужим. Основними творами митця вва- жають «Дерево життя і знаки зодіаку» (1988), «Мандри Марса» (1989), «Спостерігач» (1990), «Люди та звірі» (1997), «Рожевий Рафаель» (2003), «Антік № 3» (2005). «З іменем Володимира Яковця пов’язано багато міфів та легенд, які не в змозі «переварити» столичний бомонд», – відмітив якось мистецтвознавець Володимир Гулич. На думку експерта, проекти черкаського майстра «на фоні інфантильного Заходу» нагадують вибух ядерного реактора. «На жаль в Україні не знайдеться і п’яти художників, рівних по силі цьому автору», – вважає В. Гулич. Роботи митця виставлялися на Бієнале в Падуї (Італія) в 1992 р. та 1994 р. поруч з картинами відомих художників ХХ ст.: С. Далі, П. Пікассо, А. Матіса, М. Шагала, Я. Христо. Він чудовий портретист. Неда- ремно в 1991 р. в Норвегії йому замовили портрети нині правлячих короля та королеви. Досить цікавим явищем в українському мистецтві є виникнення в 2006 р. в Києві творчої групи «Контра Банда», учасниками якої стали, крім самого Володимира Яковця, Гліб Вишеславський та Анна Алабіна. Ця група провела виставки «Мова» в галереї ЦСМ «Совірту» в Києві (у складі Г. Више- славський та В. Яковець), «Контрабанда у Венецію» в галереї «Мистецький курінь» в Києві та інші. Можливість спільної роботи природно виходила з попереднього творчого досвіду кожного митця. Так А. Алабіна займалася перформансом та енвайронментом у складі групи «Неправильний театр», твори Г. Вишеславського (перформанс, фотографія, енвайронмент) останніми роками все більше стосувалися соціально-політичної тематики, а енвайронмент та живопис В. Яковця зверта- лись до широкого кола культурологічних контекстів. Першою спільною акцією групи була виставка «Мова» (2006). Тематика експозиції стосувалась протиріч у сучасній Україні, що виникли між загально-цивілізаційним уні- версальним дискурсом та локальними реалія- ми традиційної культури. Тема розкривалась за допомогою контрастних співставлень літер, як символів, та значень, що вони утворюють і образів реального життя. Саме через символи мови – літери, та асоціації з ними пов’язані, художники побудували ємкий за змістом монументальний образ взаємодії сучасної української культури з культурами світу. Експозиція представляла собою сучасну за естетикою, мультимедійну просторову композицію, що складалася із зображень на полотні, відеоінсталяцій, світ- лових та звукових ефектів. В експозиції «Мова – 2» митці запропо- нували глядачам маловідомі широкому загалу факти, щодо потужного нонконформістсь- кого руху в повоєнній Україні та його уніка- льність у порівнянні з процесами у мистецтві сусідніх країн. Вони презентували багато імен митців, що належали до українського Історичний архів 72 нонконформізму та постмодернізму. Учас- ники «Контра Банди» взяли на себе роль посередників. Це ніби контрабандне пере- везення інформації, яку ще ніхто не постачав. На відео була представлена мова нонконформістського мистецтва України, яку в свій час в СРСР переслідували, але зараз її не помічають за більш важливими процесами економіки. Проте, ця мова порушує загальнолюдські питання, говорить із особистим, національним забарвленням. Вона користується своїми особливими символами і, щоб їх збагнути, треба вдиви- тися в образи на фотографіях та відеосві- доцтва. Завдяки своєму успіху та безперечній актуальності проблеми в 2009 р. була створена експозиція «Мова – 3». Композиція складалася з п’ятдесяти художніх полотен, на яких були зображені літери алфавітів народів світу, що живуть в Україні. Крім літер, були зображення облич людей, представників цих народів. Митці поставили перед собою завдання показати, що всі ми люди і всі живемо в одній прекрасній і багатокультурній країні, тому нам не потріб- но сваритися. Крім картин, був представ- лений монітор, на якому з’являлися, складені в різні фігури, пальці – азбука глухонімих. Цим В. Яковець разом зі своїми колегами хотів показати, що люди можуть зрозуміти один одного при будь-яких обставинах. Другою спільною дією групи була провокативна акція «Контрабанда в Венецію» (2007), до складу якої, незважаючи на зовнішній вигляд «виставки в галереї», входив перформанс і енвайронмент. Вся зала була заповнена великими картонними ящиками, з підлоги до стелі. Для глядачів були залишені лише вузенькі ущелини. На стінах була розміщена атрибутика митниці. Художники сиділи в окремій коморі і розпо- відали про жахливий випадок затримання на митниці, що ніби стався з їхніми роботами, які вони везли до Венеціанського бієнале сучасного мистецтва. Тематика акції стосу- валась адміністративної «непрозорості» при підготовці української презентації Вене- ціанського бієнале 2007 р. Нагадаємо, що Венеціанське бієнале – один з най престиж- ніших у світі фестивалів сучасного мистецтва, якому вже понад століття. Він заснований в 1895 р. і відбувається кожні два роки. По- передні рішення Міністерства культури про відкритий конкурс було змінено на стару практику адміністративних призначень. Митцям групи «Контра Банда» це дало ґрунт стверджувати, що українські художники можуть потрапити на бієнале лише за допомогою «контрабандних» методів. Саме після цього перформансу остаточно затвердилась назва групи [19]. Третя спільна дія групи відбулася на вулицях – «Вибір мистецтва! (Мистецтво майбутнього)» в 2007 р. на центральній площі та вулицях Києва. На вантажній машині митці спорудили піраміду з власного живопису, фотографій та увінчали її прапорами із зображенням творів класиків модернізму й авангарду. Вантажівка їхала вулицями міста, зупинялась на площах, де на той час йшли політичні мітинги. Група «Контра Банда» цією акцією висловлювала протест проти хвилі масового виселення митців з майстерень та закриття галерей. Ця акція була частиною першого Міжнародного фестивалю соціальної скульптури, до участі в якому групу запросили як одну з неба- гатьох в країні, що займається соціально- орієнтованим мистецтвом. Четверта спільна акція групи «Контра Банда» мала назву «За культурний відпо- чинок!». Вона була проведена в 2007 р. на парусній яхті, що йшла Дніпром від Черкас до моря. На щоглі яхти художники замінили вітрила на власні полотна, що закликали глядачів, які відпочивали вздовж берега, до відповідального ставлення до природи та, особливо, до Дніпра. Візуальне звернення підкріплювались роздачею листівок. Крім екологічних закликів, увага акцентувалась на культурно-історичній символіці Дніпра в свідомості українців, на необхідності відрод- ження традицій. Це робилось у гротескній формі, використовуючи гіперболічні порів- няння. Влітку 2007 р. в Україні підсилились політичні дискусії навколо вступу до НАТО. Група «Контра Банда» презентувала дві міні- демонстрації, що гротескно й саркастично відтворювали політичні стереотипи та інте- лекттуально низький рівень дискусій, нав’я- Випуск 8 73 заних суспільству медійним простором. Першою була акція «Ната», що відбулася в Черкасах на центральній площі міста. Наступ- на спільна дія мала назву «Постер» і також пройшла на центральних вулицях Черкас. Митці провели серед міста серію прово- кативних акцій, що здавались перехожим безглуздими, дикуватими, але смішними вчинками. Група акцентує спрямованість своїх праць на активний діалог з глядачем, залученням його до взаємодії з творами. В основі проектів «Контра Банди» знаходиться національна та соціально-провокативна тематика. Значне місце займає цікавість до внутрішьо-художніх «цехових» процесів, що відбуваються у сучасному мистецтві України. Влітку 2011 р. в Черкасах проходив ІV Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Его». В його роботі взяли участь близько п’ятдесяти художників зі всієї України, а також Росії, Франції, Вірменії, Парагваю, Канади, Бразилії, Італії, Німеч- чини, Швеції та Аргентини. Звичайно на цьому фестивалі були представлені роботи епатажного черкаського художника В. Яковця. До речі, він був співавтором цього заходу. На виставці була представлена його композиція з чотирьох двохметрових робіт із живописних серій «Покоління» і «Від- дзеркалення». Багато років митець передає свій досвід юним талантам, працюючи в дитячій художній школі ім. Д. Г. Нарбута. Разом з іншими викладачами він виховав ціле покоління молодих художників, які, без сумніву, мно- житимуть славу українського мистецтва. Роботи В. М. Яковця зберігаються в колек- ціях Ватикану, Deutche Bank, в Націо- нальному художньому музеї, Дирекції австрійського телебачення у Відні, в музеї нонконформістського мистецтва в Санкт- Петербурзі і в центрі сучасного мистецтва «Совіарт» в Києві, приватних галереях і колекціях в Україні та за кордоном. Творчість Володимира Яковця різно- манітна й одночасно цілісна: різноманітна, завдяки схильності до постійного експе- рименту; цілісна – від прагнення до власної істини, що проявляється у пізнаваності візуального виразу. Свій напрям художник визнає як «палімпсестну симуляцію» [14], де постмодерністська колажність, іронія гармо- нійно співіснують з архаїчною невгамовною експресією, яка примушує до подолання двомірності і зухвалих експериментів у прос- торі, інсталяцій гігантських розмірів із залученням природних і штучних стихій. Відтак архаїчна «енергія кохання», багато- разово переписана і проявлена в палімпсесті, співіснуючи зі світоглядними вимірами сучасного постмодерного буття, стала про- відною темою творчості сучасного актуаль- ного художника Володимира Яковця. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Вышеславский Г. Пленэры «Седнев – 88» и «Седнев – 89» и движение «Новая волна». – Режим доступу до джерела: http://bottega- magazine.com/topic/read/340/. 2. Соловйов О. Рефлексії 90-х // Галерея. – 1999. – № 1. 3. Соловйов О. «Нова хвиля» в українському мистецтві 90-х рр. // Сучасне мистецтво. – К., 2004. – С. 38-39. 4. Вишеславський Г. Художні процеси у сучасному мистецтві України 1990-х рр. – Режим доступу до джерела: http://www.mari.kiev.ua/PDF_2011/SM_2008/007-062.pdf. 5. Большой энциклопедический словарь // Сайт Словопедия. – Режим доступу до джерела: http://www.slovopedia.com/2/200/227945.html. 6. Чепелик О. Розглядаючи практики соціальної скульптури та естетику взаємодії // Художня культура. Актуальні проблеми: Науковий вісник. – К. : ХІМДЖЕСТ, 2010. – Вип. 7. – С. 165-175. 7. Чепелик О. Київ став ареною для практик соціальної скульптури. – Режим доступу до джерела: http://mari.kiev.ua/06_03.htm. 8. Лубенський А. Гипервизуальный проект черкасских художников: Композиция из 300 работ 53 художников потрясла воображение черкащан // Губернские ведомости. – 1997. – 3 июля. – С. 3. 9. Лубенский А. Новая суперакция черкасских художников // Контекст. – 1998. – 4 вересня. – № 18 (18). – С. 16. 10. Лубенський А. Центр України // Мій дім – Черкаси. – 1999. – № 11 (15), вересень. – С. 16-17. 11. Березенко Г. Апофигей неправильности // Информационный портал Черкассы. – 2003. – 4 февраля. – Режим доступу до джерела: http://www.gorod.ck.ua/news/513/. 12. «Антракт-7»: Черкаські художники вийшли з депресії // Сайт ВІККА-Новини. – 2010. – 1 квітня. – Режим доступу до джерела: http://www.vikka.ck.ua/ua/news.php?bl=1&pid=6&view=1306. 13. Лубенський А. Владимир Яковец: «Я просто описываю жизнь после катастрофы…» // Режим доступу до джерела: http://ru.wikisource.org/wiki/Ad_notam._%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B8_2005/%D0%93%D0%BB% D0%B0%D0%B2%D0%B0_89. 14. Гладун О., Яковець І. Палімпсест як симулятивна практика Володимира Яковця // Art Ukraine. – 2010. – 26 листопада. – № 5 (24). – Режим доступу до джерела: http://www.artukraine.com.ua/ukr/articles/185.html. http://bottega-magazine.com/topic/read/340/ http://bottega-magazine.com/topic/read/340/ http://www.mari.kiev.ua/PDF_2011/SM_2008/007-062.pdf http://www.slovopedia.com/2/200/227945.html http://mari.kiev.ua/06_03.htm http://www.gorod.ck.ua/news/513/ http://www.vikka.ck.ua/ua/news.php?bl=1&pid=6&view=1306 http://ru.wikisource.org/wiki/Ad_notam._%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B8_2005/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_89 http://ru.wikisource.org/wiki/Ad_notam._%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B8_2005/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_89 http://www.artukraine.com.ua/ukr/articles/185.html Історичний архів 74 15. Могилко С. Володимир Яковець показав «Енергію кохання» // Прес-Центр. – 2010. – 24 листопада. – № 47 (279). – Режим доступу до джерела: http://pres-centr.ck.ua/tape/16303/. 16. Володимир Яковець. Фрагменти // Сайт Національний художній музей України. – Режим доступу до джерела: http://namu.kiev.ua/ua/expositions/bills/view.html?eid=195. 17. «Фрагменти» Володимира Яковця // Сайт ВІККА-Новини. – Режим доступу до джерела: http://vikka.ck.ua/ua/news.php?bl=1&pid=6&view=3413. 18. Бабак М. У межах провінції // Місто. – 1997. – 3 січня. – № 1 (94). – С. 9. 19. Бравада О. Черкащани – в епіцентрі скандального мистецтва // Прес-Центр. – 2007. – 28 лютого. – № 9 (84). – Режим доступу до джерела: http://pres-centr.ck.ua/print/news-3607.html. Рецензенти: Чубіна Т. Д., д.і.н., професор Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України; Котляр Ю. В., д.і.н., професор, завідувач кафедри Чорноморського державного університету імені Петра Могили. © О. О. Спіркіна, 2012 Стаття надійшла до редколегії 05.11.2011 http://pres-centr.ck.ua/tape/16303/ http://namu.kiev.ua/ua/expositions/bills/view.html?eid=195 http://vikka.ck.ua/ua/news.php?bl=1&pid=6&view=3413 http://pres-centr.ck.ua/print/news-3607.html

Володимир Яковець як представник сучасного мистецтва Черкащини

Institution

Ähnliche Einträge