Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV–XVII ст.
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76946 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV–XVII ст. / О. Коба // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 80-83. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76946 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-769462015-02-15T03:02:10Z Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV–XVII ст. Коба, О. Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя 2013 Article Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV–XVII ст. / О. Коба // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 80-83. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76946 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| spellingShingle |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Коба, О. Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV–XVII ст. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Коба, О. |
| author_facet |
Коба, О. |
| author_sort |
Коба, О. |
| title |
Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV–XVII ст. |
| title_short |
Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV–XVII ст. |
| title_full |
Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV–XVII ст. |
| title_fullStr |
Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV–XVII ст. |
| title_full_unstemmed |
Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV–XVII ст. |
| title_sort |
холодна зброя на гербах лівобережної україни xv–xvii ст. |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76946 |
| citation_txt |
Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV–XVII ст. / О. Коба // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 80-83. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT kobao holodnazbroânagerbahlívoberežnoíukraínixvxviist |
| first_indexed |
2025-07-06T01:17:05Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:17:05Z |
| _version_ |
1836858344800780288 |
| fulltext |
80
Олександр Коба (Потава), студент історичного
факультету Полтавського національного педагогічного
університету ім. В.Г. Короленка
Холодна зброя на гербах Лівобережної України XV-XVII ст.
Холодна зброя козацької доби на території України залишається одним з най-
більш маловивчених питань зброєзнавства. Продовжуючи власні дослідження з ви-
значеної тематики, у даній статті автор звертає увагу на зображення холодної зброї
на гербах міст і шляхти XV–XVII ст. на території Лівобережної України.
Виступаючи одним із типів графічних джерел, герби частково розкривають ви-
значене питання. При додатковому паралельному співставленні з музейними та ар-
хеологічними зразками зброї можна прослідкувати додаткову інформацію щодо її
поширення і запозичення, окремих типів, тощо. В свою чергу, за дослідженнями С.
Слейтера та О.А. Однорженка, сама назва герба у багатьох мовах походить саме
від слова “зброя” [6, 50; 7, 181]. Козацька геральдика від самого початку мала за
ідейно-символічну основу сюжети мілітарного характеру. Серед головних ознак
що вирізняють козацьку геральдику поміж інших геральдичних систем О. Одно-
роженко виділяє наявність у більшості гербів козацької доби зображень зброї або
символів військової доблесті, мужності, шляхетності та перемоги. Найрізноманті-
ніші та незбагненні поєднання зброї, з символами честі, світла перемоги [7, 182].
В свою чергу, автором не було знайдено жодних праць, у яких проводився ана-
ліз зброї, зображеної на гербах у контексті даного питання. У ході дослідження бу-
ла проведена спроба класифікації окремих типів озброєння, які зустрічаються на
гербах, наведених у Малоросійському гербовнику В. К. Лукомського та В.Л, Мо-
дзалевського, та гербах міст, що були прийняті до кінця XVII ст. [3, 201].
Першою відомою згадкою козацького герботворення є герб Війська Запорозь-
кого Низового, зображений на печатці від 1592 р. [1, 231]. З кінця XVІ ст. почина-
ється еволіція герботворення міст, і лише з другої половини XVII ст. починає фор-
муватись комплекс родових гербів [7, 191].
Переходячи до зображень зброї, варто зазначити, що найчастіше вона репрезен-
тована лише частково, поєднуючись з іншими елементами, певні деталі можуть бу-
ти гіперболізовані, що ускладнює процес співставлення.
Клинкова зброя, визначеного періоду на гербах представлена мечами, шаблями
та шпагами.
Зникаючи з масового використання у кінці XV ст., мечі стають найбільш вжи-
ванішим символом гербів. Особливо це стосується гербів шляхти. У проаналізова-
ному Малоросійському гербовнику, на зображеннях другої половини XVII ст., меч
зустрічається близько 80 разів. Це в свою чергу може пояснюватись суто символі-
чним навантаженням, переломний момент у історії козацтва, початок формування
нової шляхти, бажання відзначити власника лицарськими чеснотами. З іншого бо-
ку, частково це може бути запозичнювальний характер типів озброєння з польских
гербів. В свою чергу на гербах міст, мечі зустрічаються рідше. Так, маємо зобра-
ження меча на гербів м. Київа 1471, на якому архангел Михаїл зображений з ме-
чем, що має навершшя у формі півкулі, та бантоподібну гарду, що розширюється
81
на кінцях, але не має борозд. Клинок планомірний. Зображений меч і на гербі м.
Кролевець. В свою чергу, повертаючись до шляхетьских гербів, автором була про-
ведена спроба класифікації, на основі аналізу клинків, гард, ручок і навершь.
Так, зустрічаються клинки з планомірним клиноподібним звуженням, зобра-
жаються як з долами так і без них. Мечі з рівним клинком, найчастіше не мають
долів, але іноді останні зустрічаються. На усіх клинках доли проходять майже до
кінця клинка. На одному з зображень зустрічається клинок з розширеним в порів-
нянні з іншими клинком в середній частині.
Гарди представлені різними варіаціями:
- Прямокутної форми (з прорізами вздовж і без);
- Прямокутної форми, кінці розширені і переходять у клин;
- Прямокутної форми по середині з трикутними кінцями на яких кулі;
- Бантоподібної форми (різні варіації кінців, дуже гострі, і більш плавні);
- Бантоподібної форми на кінцях, на рівні клинка по середині виражений
прямокутник;
- Підковоподібної форми, зігнуті до клинка, кінці розширені;
- “С”-подібної форми, за гардою знаходиться виступ з прямокутником перед
руківям;
- “S”-подібної форми;
В свою чергу, руківя представлені гладкою ручкою і ручкою з торсуванням. Бі-
льшість мечів мають навершя у формі кола. На деяких зустрічаються ромбовидні
навершя.
Шабля, що зайняла місце меча на полі бою, все ж поступалась численністю у
зображенні на гербах. Серед проаналізованого Малоросійського гербовника, для
визначеного періоду на гербах вона зустрічається близько 30 разів. В свою чергу,
на міських гербах вона зустрічається частшіе за меч. Серед характерних прикладів
можна навести шаблю на гербі міста Прилуки 1582 р. Шабля має клинок з розши-
ренною елманню, ручка має борозни вздовж полотна, кінець ручки закручується.
На гербі Новгород-Сіверського шабля має “S”-подібну гарду і клинок з розшире-
ною елманню і зрізом в останній пятій частині від леза до обуха. На гербі м. Хоро-
ла сер. XVII ст. зображена шабля з широкою елманню, знову зустрічається згада-
на“S”-подібна гарда на ручці замість борозд, як на гербі м. Прилук вздовж полотна
ідуть крапки. Подібні шаблі пізніше зустрічаються на гербах м. Жовнина та м. Гов-
тви. В свою чергу, автором було виділено декілька типів клинків, гард і ручок ха-
рактерних для даного періоду.
Клинки:
- З розширеною елманню, і зрізом на кінці від леза до обуха, з долами і без,
різним кутом вигину;
- З планомірно звужуючимся клинком, без елмані, долів.
- З дуже сильним вигином і звуженням на кінці.
Гарди:
- “S”-подібної форми, вирізняються напрямком постановки гарди на хвосто-
вик;
82
- “S”-подібної форми з отвором по середині;
- Бантоподібної форми;
- Прямокутної форми;
- Вузький прямокутник з шарами на кінцях;
- Вузький прямокутник з трикутними клинами на кінцях, що спрямовані кін-
цями на середину гарди;
Ручки:
- Стилізований під голову тварини кінець, відходить в напрямку леза;
- Напівкруглий кінець відходить в напрямку леза;
- Закручений кінець відходить в напрямку леза;
- Симетричний кінець без навершя;
В свою чергу, зустрічаються ручки як з торсуванням так і без.
Шпага на гербах шляхти зустрічається 3 рази, на гербах міст знайдена не була.
На зображеннях має рівний клинок, ручка закрита дугою.
Древкова зброя, визначеного періоду на гербах представлена списами і бердишами.
Спис на гербах шляхти кінця XVII ст. зустрічається близько 15 разів. В свою
чергу, наявні і зображення на гербах міст. Так, наприклад, спис на гербі міста Нов-
город-Сіверського, де спис має каплевидне перо.
Крім того, він стає одним з елементів запорізького державного герба, де вперше
зявляється на військовій печатці Запорожжя щонайраніше в 60-70 рр. XVII ст. і ві-
дтоді незмінно присутній на всіх видозмінах запорозького герба аж до часу самого
занепаду Низової держави у 1775 р. [5, 24].
В свою чергу, на гербах шляхти представлені списи чотирьох типів:
- З пером клиновидної форми;
- З пером де верхня частина клиновидна, нижня півкругла;
- З пером другого типу, між втулкою знаходиться шар;
- З пером наближеним до ромбовидної форми, але нижня частина представ-
лена півколом;
Бердиші на гербах міст знайдені не були, на гербах шляхти визначеного періоду
зустрічаються 2 рази.
До зброї ударної дії, що зображена на гербах можна віднести сокири, булави і
перначі.
Сокири на гербах міст для даного періоду знайдені не були, на гербах шляхти
зустрічаються 6 разів. Мають різну форму, з гранями на полотні і різну велечину.
Булави на гербах шляхти зустрічаються 2 рази. Пернач 1 раз. Але так само, як і
сокири, через нестачу даних потребують подальшого аналізу, оскільки на зобра-
женнях Малоросійського гербовника для визначеного періоду наявних гербів не
має. В свою чергу, на гербі м. Лубни 1591 р., знаходимо зображення булави, що
має рівні сферичні грані [2, 49].
Таким чином, у козацькому герботворенні, що тривало від кінця XVI ст., відо-
бразилось життя на Великому степовому кордоні, перманентні війни проти ногай-
ських орд, Кримського ханства, Османської імперії, участь козацьких військ у по-
ходах на Москву і Молодовію, виступи проти Речі Посполитої [4, 7]
83
Військовий характер останніх подій наклав відбиток на характер самих гербів і
їх мілітарну символіку. Поєднуючи, як символи окремих рис так і подій холодна
зброя на зображеннях стала одним із джерел, що розкривають поставлене на поча-
тку питання. В свою чергу, дана проблема потребує подальшого дослідження і спі-
вставлення окремих типів зброї з аналогами фондів музеїв.
Список літератури
1. Archiqum Głowne Akt Dawnzch w Warsyawie, Extranea IX: Polen, n 59, vol 90.
2. Корпус магдебурзьких грамот українським містам. - К.: Наука, 2000. - С. 49
3. Лукомский В. К., Модзалевский В. Л. Малороссийский гербовник репринтное издание.
— К: Лебідь, 1993 – 201 с.
4. Однорженко О. Державна і земельна геральдика і сфрагістика Війська Запорозького:
Дис. канд. іст. наук. - Харків, 2003. - С. 7
5. Однороженко О. Українські державні, земельні та міські печатки козацької доби (кінець
XVI - XVIII ст.). - Харків, 2003, - С. 24
6. Слейтер С. Геральдика: Илюстрированая энциклопедия. Издание второе переработаное и
дополненное / пер. И. Жилинской. – М.: Эксмо, 2005. – 284 с.: ил.
7. Геральдичні традиції українського козацтва // Однороженко О.А. Історія українського
козацтва: нариси у 2 т. / Ред.: Смолій та інші. — К.: Вид. дім „Києво-Могилянська акаде-
мія”, 2006. — Т.1. — 720 с.
Володимир Панченко (Київ), доцент
кафедри теорії та історії держави і права
Київського міжнародного університету,
кандидат історичних наук
До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття
Стародавнє козацьке містечко Опішня – колишній сотенний центр Гадяцького
полку, нинішнє селище міського типу Зіньківського району Полтавської області, –
не потребує додаткової «реклами». Цей населений пункт відомий практично всім
як своєрідна «гончарська столиця» України, де нині діє унікальний Національний
музей-заповідник українського гончарства. Проте така яскрава сторінка козацького
минулого краю, як міська символіка доби Гетьманщини, досі залишається практи-
чно невідомою як самим опішнянам, так і науковій аудиторії загальноукраїнського
масштабу. В численних дослідженнях останніх років, присвячених гербам і печат-
кам міст України (й зокрема Гетьманщини), відомості про герб Опішні відсутні.
Водночас у середині XVIII ст. Опішня (за тогочасною офіційною термінологією –
Опішне) була одним з найбільших населених пунктів Гадяцького полку, центром
трьох козацьких сотень (для порівняння – серед інших сотенних міст полку такий
статус мав тоді лише Зіньків). За даними відомого «Черниговского наместничества
топографического описания» О.Шафонського, у 1764 р. Перша Опішнянська сотня
налічувала 1363 виборні козаки і 767 підпомічників, Друга Опішнянська – 1001 ви-
борного козака і 758 підпомічників, Третя Опішнянська – 1158 виборних козаків і
897 підпомічників. Крім того, Опішня мала на той час шість ремісничих цехів (шев-
|