До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76947 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття / В. Панченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 83-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76947 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-769472015-02-15T03:01:56Z До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття Панченко, В. Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя 2013 Article До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття / В. Панченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 83-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76947 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| spellingShingle |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Панченко, В. До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Панченко, В. |
| author_facet |
Панченко, В. |
| author_sort |
Панченко, В. |
| title |
До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття |
| title_short |
До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття |
| title_full |
До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття |
| title_fullStr |
До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття |
| title_full_unstemmed |
До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття |
| title_sort |
до історії геральдики містечка опішні хvііі століття |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76947 |
| citation_txt |
До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття / В. Панченко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 83-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT pančenkov doístoríígeralʹdikimístečkaopíšníhvííístolíttâ |
| first_indexed |
2025-07-06T01:17:08Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:17:08Z |
| _version_ |
1836858347151687680 |
| fulltext |
83
Військовий характер останніх подій наклав відбиток на характер самих гербів і
їх мілітарну символіку. Поєднуючи, як символи окремих рис так і подій холодна
зброя на зображеннях стала одним із джерел, що розкривають поставлене на поча-
тку питання. В свою чергу, дана проблема потребує подальшого дослідження і спі-
вставлення окремих типів зброї з аналогами фондів музеїв.
Список літератури
1. Archiqum Głowne Akt Dawnzch w Warsyawie, Extranea IX: Polen, n 59, vol 90.
2. Корпус магдебурзьких грамот українським містам. - К.: Наука, 2000. - С. 49
3. Лукомский В. К., Модзалевский В. Л. Малороссийский гербовник репринтное издание.
— К: Лебідь, 1993 – 201 с.
4. Однорженко О. Державна і земельна геральдика і сфрагістика Війська Запорозького:
Дис. канд. іст. наук. - Харків, 2003. - С. 7
5. Однороженко О. Українські державні, земельні та міські печатки козацької доби (кінець
XVI - XVIII ст.). - Харків, 2003, - С. 24
6. Слейтер С. Геральдика: Илюстрированая энциклопедия. Издание второе переработаное и
дополненное / пер. И. Жилинской. – М.: Эксмо, 2005. – 284 с.: ил.
7. Геральдичні традиції українського козацтва // Однороженко О.А. Історія українського
козацтва: нариси у 2 т. / Ред.: Смолій та інші. — К.: Вид. дім „Києво-Могилянська акаде-
мія”, 2006. — Т.1. — 720 с.
Володимир Панченко (Київ), доцент
кафедри теорії та історії держави і права
Київського міжнародного університету,
кандидат історичних наук
До історії геральдики містечка Опішні ХVІІІ століття
Стародавнє козацьке містечко Опішня – колишній сотенний центр Гадяцького
полку, нинішнє селище міського типу Зіньківського району Полтавської області, –
не потребує додаткової «реклами». Цей населений пункт відомий практично всім
як своєрідна «гончарська столиця» України, де нині діє унікальний Національний
музей-заповідник українського гончарства. Проте така яскрава сторінка козацького
минулого краю, як міська символіка доби Гетьманщини, досі залишається практи-
чно невідомою як самим опішнянам, так і науковій аудиторії загальноукраїнського
масштабу. В численних дослідженнях останніх років, присвячених гербам і печат-
кам міст України (й зокрема Гетьманщини), відомості про герб Опішні відсутні.
Водночас у середині XVIII ст. Опішня (за тогочасною офіційною термінологією –
Опішне) була одним з найбільших населених пунктів Гадяцького полку, центром
трьох козацьких сотень (для порівняння – серед інших сотенних міст полку такий
статус мав тоді лише Зіньків). За даними відомого «Черниговского наместничества
топографического описания» О.Шафонського, у 1764 р. Перша Опішнянська сотня
налічувала 1363 виборні козаки і 767 підпомічників, Друга Опішнянська – 1001 ви-
борного козака і 758 підпомічників, Третя Опішнянська – 1158 виборних козаків і
897 підпомічників. Крім того, Опішня мала на той час шість ремісничих цехів (шев-
84
ський, кравецький, ковальський, ткацький, гончарський, різницький), до яких нале-
жало близько 250 майстрів, а також проводила чотири ярмарки на рік [4, 638–641].
У березні – травні 2012 р. нами було проведено систематичну роботу в фондах
Центрального державного історичного архіву України в м. Києві з метою виявлен-
ня відомостей про міську геральдику Опішні доби Гетьманщини. Як наслідок,
пам’ятки такого роду (відбитки місцевих адміністративних печаток) було віднай-
дено в фондах 54 (Друга Малоросійська колегія) і 795 (Гадяцький гродський суд).
У двох справах фонду 54 вдалося відшукати відбитки печаток Другого Опішнян-
ського та Третього Опішнянського сотенного правління, датовані 1766 – 1768 рр. [5,
5 зв., 11 зв., 20 зв.; 6, 23 зв., 41 зв.] На жаль, ці печатки збереглися в незадовільному
стані: ідентифікувати вміщені на них емблеми практично неможливо. Прочитанню
піддаються лише фрагменти легенд: «…ТЪ СОТН… WПОШ…» (очевидно,
«ПЄЧАТЪ СОТНģ ВТОРОИ WПОШАНСКОИ» і «ПЄЧАТЪ СОТНģ ТРЄТОИ
WПОШАНСКОИ»). Обидві печатки за способом виконання – паперово-воскові; пе-
чатка Другої Опішнянської сотні має овальну форму, Третьої Опішнянської – круглу.
Набагато краще зберігся відбиток печатки на рапорті Першого Опішнянського
сотенного правління, датованому 1777 р. і віднайденому серед справ фонду 795 [7,
20 зв.]. За способом виконання печатка – сургучева, має характерну для козацької
сфрагістики XVII – XVIII ст. восьмикутну форму: по краю прочитуються фрагмен-
ти легенди «…ЧАТЬ ГОР… ОШН…» (очевидно, «ПЄЧАТЬ ГОРОДА
WПОШНЄГО»). Посередині печатки чітко проглядається геральдична композиція
– зображення оберненої прямо бичачої голови; над нею – зубчаста корона, з якої по
боках звисає мантія. Судячи з легенди («печать города…»), описана печатка нале-
жала місцевій ратуші й водночас перебувала у вжитку Першого Опішнянського со-
тенного правління (що, як відомо, було поширеним явищем у сотенних містечках
Лівобережної Гетьманщини).
Водночас символіка опішнянського герба є досить оригінальною, мало властивою
типовій самобутній геральдиці Лівобережжя доби Гетьманщини. Так, зображення би-
чачої голови ми зустрічаємо на печатках міста Прилук 1670-х – 1770-х рр. (герб
«Пом’ян» – бичача голова, пробита навскіс мечем або шаблею; за О.Шафонським –
частина великого родового герба власників міста князів Вишневецьких [4, 511-512]),
Волинської сотні 1780 р. («промовистий» символ, що означає назву сотенного містеч-
ка, – голова вола, під якою перехрещені шабля й стріла [1, 285]). Що ж до символіки
герба Опішні на печатці 1777 р., то її правдоподібно можна трактувати так:
1) абстрактно-геральдичний символ – імовірно, алегорія родючості землі (саме
таке трактування зображення бика в гербах наводить О.Лакієр [3, 39]);
2) частина герба Вишневецьких, як колишніх власників містечка (тобто, еле-
мент герба «Пом’ян» або «Могила» – обидва ці знаки в різні часи входили до вели-
кого герба Вишневецьких);
3) частина особистого герба представника місцевої старшини (можливо, герба
«Баволя-Ґлова», «Вєнява» або «Пом’ян»).
В будь-якому разі зображення бичачої голови – автентичний герб містечка Опіш-
ні доби Гетьманщини. Його символіка (зокрема, в традиційному трактуванні алегорії
85
родючості землі) є цілком придатною й до сьогоднішнього юридичного вжитку. Що-
правда, 8 жовтня 2002 р. місцева селищна рада вже затвердила сучасний герб Опіш-
ні, офіційний опис якого є таким: «На щиті, розтятому на золоте й зелене поля, на
семи пагорбах в обернених кольорах стоїть червоно-золотий куманець із рослинним
орнаментом (також в обернених кольорах)». Зазначена символіка тлумачиться так:
«Куманець є традиційним опішнянським витвором і підкреслює розвинуте гончарст-
во, а сім пагорбів - географічне розташування селища» [2]. Імовірно, в майбутньому
до згаданих символів слід усе ж таки додати історичну емблему міста – бичачу голо-
ву (скажімо, помістити її в голові щита або обтяжити нею підніжжя у вигляді семи
пагорбів), щоб продемонструвати спадковість сучасного самоврядування селища від
козацької доби. Проте тут своє слово вже мають сказати фахівці-геральдисти.
Список літератури
1. Грабова Н. Печатки адміністративно-судових установ Лівобережної України XVIII ст. //
ЗНТШ. – Т. CCXXII. – Праці історико-філософської секції. – Львів, 1991. – С. 270–291.
2. Дерев’янко С. Герб і прапор селища Опішня // Знак. – 2009. – № 49. – С. 1.
3. Лакиер А. Русская геральдика. – СПб., 1855. – 637 с.
4. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание. – К., 1851. –
697 с.
5. ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 54. – Оп. 3. – Спр. 1676.
6. ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 54. – Оп. 3. – Спр. 2577.
7. ЦДІА України у м. Києві. – Ф. 795. – Оп. 2. – Спр. 51.
Олена Язвінська (Київ), доцент кафедри теорії та історії
держави і права Національного транспортного університету,
кандидат історичних наук,
Олена Сєрова (Київ), аспірантка Національної
академії керівних кадрів культури і мистецтв
Театр козацького бароко
Постановка проблеми. У барокову добу в Україні розпочинається власне офо-
рмлення національної художньої еліти. У XVII–XVIII ст. художня сфера, мистецт-
во, стає самостійною сферою діяльності. У тому числі спостерігається процес ста-
новлення театрального простору, який досягне свого логічного завершення у
середині ХІХ ст. із формуванням національного професійного театру. Актуальність
дослідження детермінована й високим рівнем розвитку української театральної ку-
льтури у вказаний період, її зв’язком із західноєвропейськими культурно-
мистецькими процесами.
Ступінь розробленості проблеми. Проблеми розвитку театрального мистецтва в
українському соціумі привертали увагу таких дослідників, як Д. Антонович, Л. Ар-
химович, О. Бодянський, О. Казимиров, О. Коваленко, Н. Корнієнко, Л. Корній, А.
Ольховський, В. Перетц, А. Прилуцька, О. Соболевський, М. Семчишин, Л. Софро-
нова, М. Тихонравов, І. Франко, О. Шреєр-Ткаченко та ін. У тому числі відзначаємо
певний особистий внесок авторів у постановку та розвиток проблематики [8].
|