Козацькі літописи про Богдана Хмельницького
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76948 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Козацькі літописи про Богдана Хмельницького / В. Візнюк // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 236-239. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76948 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-769482015-02-15T03:01:49Z Козацькі літописи про Богдана Хмельницького Візнюк, В. Писемні джерела та історіографія 2013 Article Козацькі літописи про Богдана Хмельницького / В. Візнюк // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 236-239. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76948 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Писемні джерела та історіографія Писемні джерела та історіографія |
| spellingShingle |
Писемні джерела та історіографія Писемні джерела та історіографія Візнюк, В. Козацькі літописи про Богдана Хмельницького Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Візнюк, В. |
| author_facet |
Візнюк, В. |
| author_sort |
Візнюк, В. |
| title |
Козацькі літописи про Богдана Хмельницького |
| title_short |
Козацькі літописи про Богдана Хмельницького |
| title_full |
Козацькі літописи про Богдана Хмельницького |
| title_fullStr |
Козацькі літописи про Богдана Хмельницького |
| title_full_unstemmed |
Козацькі літописи про Богдана Хмельницького |
| title_sort |
козацькі літописи про богдана хмельницького |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Писемні джерела та історіографія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76948 |
| citation_txt |
Козацькі літописи про Богдана Хмельницького / В. Візнюк // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 236-239. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT víznûkv kozacʹkílítopisiprobogdanahmelʹnicʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-06T01:17:10Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:17:10Z |
| _version_ |
1836858349884276736 |
| fulltext |
236
10. Хрущ П. Незнані оригінальні листи гетьмана Івана Мазепи до Адама Сенявського, воєводи
бельзкого, з 1704–1708 рр. – Записки чину св. Василя Великого. – 1935. – Т. 6. – С. 219-223.
11. Андрусяк М. Мазепа і Правобережна Україна. – Львів, 1938.
12. За: Subtelny O. The letters of Ivan Mazepa. On the Eve of Poltava: The letters of Ivan Mazepa to
Adam Sieniawski (1704-1708). – New York, 1975. – P. 34.
13. Powidaj L. Jan Mazepa. – Przegląd Polski. – 1867. – T. X. – S. 100–287.
14. Gierowski J. W cieniu ligi północnej. – Wrocław-Warszawa-Kraków, 1971. – S. 47–48.
15. За: Subtelny O. The letters of Ivan Mazepa. On the Eve of Poltava: The letters of Ivan Mazepa to
Adam Sieniawski (1704–1708). – New York, 1975. – P. 34.
16. Subtelny O. The letters of Ivan Mazepa. On the Eve of Poltava: The letters of Ivan Mazepa to Ad-
am Sieniawski (1704–1708). – New York, 1975. – 159 p.
17. Див.: З епістолярної спадщини І. Мазепи / Упор. В. Станіславський. – К.,1996; Універсали
Івана Мазепи. 1687–1709 / Упор. І. Бутич. — К., Львів, 2002; Листи Івана Мазепи. 1687–
1691 /Упор. В. Станіславський. – Т. 1. – К., 2002; Мицик Ю. З документації гетьмана І.
Мазепи // Сіверянський літопис. – 1998. – № 1. – С. 91–103.
18. Документи Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.) … – С. 16.
19. Федорук Я. Зазнач. праця. – С. 145.
20. Borek P. Зазнач. праця. – S. 168.
21. Там само.
22. Borek P. Зазнач. праця. – S. 163.
23. Федорук Я. Зазнач. праця. – С. 148. Прим.: [тут] при публікації текст передається без змін в
орфографії, за винятком написання великих літер та розділових знаків.
24. Там само. – С. 149.
25. Документи Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.) … – С. 29. Прим.: [тут] «Тексти доку-
ментів Хмельницького польською, латинською, угорською, італійською і німецькими мо-
вами подані за новим правописом, відповідно до правил, які прийняті в цих країнах». – До-
кументи Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.) … – С. 16.
26. Там само. – С. 41.
27. Sysyn F. Зазнач. праця. – Р. 505.
28. Subtelny O. Зазнач. праця. – Р. 36.
29. Миронюк О. Історія українського мовного етикету. Звертання. – К.: Логос, 2006. – С. 77.
30. Див.: Федорук Я. Зазнач. праця. – С. 150; Документи Богдана Хмельницького 1648-1657 рр.
… – С. 43, 82; Subtelny O. Зазнач. праця. – Р. 45.
31. Документи Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. … – С. 16.
32. Borek P. Зазнач. праця. – S. 206.
33. Там само. – S. 207.
34. Там само. – S. 186.
Вероніка Візнюк (Хмельницький), старший
науковий cпівробітник Державного
історико-культурного аповідника «Межибіж»
Козацькі літописи про Богдана Хмельницького
Богдан Хмельницький – визначний військовий і політичний діяч України, яко-
му судилося відіграти важливу роль в українській та східноєвропейській історії.
Здобувши підтримку запорожців, він став гетьманом, авторитет якого був беззапе-
речним. Канадський історик Орест Субтельний характеризує козацького ватажка
237
як людину лояльну до існуючої влади, що згодом перетворилася на бунтаря. Він
описує Хмельницького: «…смаглявий і приземкуватий «Хмель», як його прозвали
в народі, був звичайно стриманою, непретензійною, чемною, навіть трохи флегма-
тичною людиною. Але він також міг несподівано вибухнути потоками пристрасті й
енергії. В такі хвилини його слова заворожували, ідеї водночас захоплювали й на-
водили острах, а рішучість діяти здавалася непохитною» [8, 163].
Богдан навчався в Єзуїтській колегії у Львові, був добре обізнаний з історією, ві-
льно володів латинською, польською, вивчив турецьку, татарську та французьку мо-
ви. На початку XVII ст. служив у Чигиринському полку, брав участь у військових по-
ходах козаків проти Москви, татар, поляків. У 1637 р. Хмельницький, як військовий
писар, підписав капітуляцію під Боровицею після невдалого виступу козаків проти
Польщі. В 1638 р. був членом козацького посольства до польського короля Владисла-
ва IV, коли був впевнений у можливості домовитися, але тоді була скасована автоно-
мія Війська Запорозького, а Б.Хмельницький втратив посаду військового писаря. У
1645 р. разом з двотисячним козацьким загоном був на службі у французького короля,
брав участь в облозі міста-фортеці Дюнкерка. Владислав IV, готуючи війну з Туреч-
чиною, звернувся до Хмельницького як до авторитетного ватажка козаків, щоб зару-
читися підтримкою Війська Запорозького. Саме його популярність та прихильність
короля активізувала подальші дії політичних опонентів, що руками Д.Чаплинського
позбавили Хмельницького маєтку в Суботові. Після цих подій він змушений був пої-
хати на Запорозьку Січ, де готував військову базу для майбутнього виступу. Отримав
зовнішню підтримку, заключивши союз з Кримським ханством. Богдан Хмельниць-
кий знав сильні сторони козацького війська. Козаки були неперевершеними в піших
боях, а татарська кіннота була мобільною і дієздатною. Заручившись підтримкою та-
тар, він отримав військо, що було одним з найкращих у Східній Європі.
Основну мету своєї діяльності вбачав у створенні українським народом власної
держави в етнічних межах його проживання, незалежність від влади польського ко-
роля, проте реалізація цих планів була невигідна як полякам, так і татарам, що бояли-
ся зростання могутності козацької держави, тому Хмельницький діяв обережно і по-
мірковано. Образ талановитого ватажка відтворено у козацьких літописах. Визвольна
війна українського народу під проводом Б.Хмельницького проти шляхетської Поль-
щі є центральною темою всіх українських літописів другої половини XVII–XVIII ст.
Літопис Грабянки містить розповідь про козацькі походи та битви, характеризує
Хмельницького: « був людиною хитрою у військовій справі і дуже розумною, знав
задуми ляхів щодо козаків, знав суєтність їхніх клятв і розумів їхні військові задуми
та все це глибоко в серці тримав, зовні привітністю прикривав, вів себе так, ніби ні-
якого зла на ляхів не тримає; тільки його серце зло своїм порадником має» [5, 887]. В
літописі дається висока оцінка Хмельницького як витривалого, мужнього воїна: «Це
була людина воістину варта звання гетьмана. Він не боявся біди, у найтяжчому ста-
новищі не втрачав голови, не боявся найтяжчої роботи, був міцним духом; з однако-
вою мужністю зносив мороз і спеку, їв і пив не скільки хотів, а скільки можна було,
ні вдень ні вночі не знемагав від безсоння, а коли справи і труд воїна зморювали йо-
го, то він спав невеличку крихту часу і спав не на коштовних ліжках, а в постелі, що
238
до лиця воїну. Лягаючи спати, не думав, як би знайти тихий куточок, а вкладався се-
ред військового гамору; одягався він так, як і всі інші, мав коней та зброю не набага-
то кращу, ніж в інших. Не раз його бачили, як, укрившись військовим плащем, зне-
можений він спав серед сторожі. Він завжди першим кидався в бій і останнім
повертався з битви. Маючи ці та до цих подібні достоїнства, зовсім не дивно,що він
став переможцем та пострахом для ляхів, а мирянам припав до душі» [5, 921].
З опису подій Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького починається та-
кож літопис С.Величка – пристрасного прихильника козацтва. Він з любов’ю описує
козацьке військо, визвольну війну називає справедливою і святою. В розділі I
С.Величко подає інформацію про Хмельницького, що «був від природи старатливий,
моторний і вчений» [5, 216]. Величко вважав, що саме завдяки непересічній особис-
тості Хмельницького в українського народу з’явилася можливість відвоювати омрія-
ну волю. « Він був освічений і серед реєстрових козаків знаменитий, а в боях проти
бусурманів особливо відзначився» [5, 217]. В літописі вказано, що Б.Хмельницький
бачив як польські пани пригноблювали та озлоблювали український люд і вболівав
за них. Гетьмана порівнював з Мойсеєм, якому Бог дав місію визволити від тяжкого
гніту лядського вільний малоросійський народ і віднайти йому сподівану свободу.
Хмельницький писав із Запорозької Січі до коронного гетьмана Потоцького та ін-
ших свої листи, в яких викладав власні біди й своє безчестя, що зазнав його від Чап-
линського, намагаючись відволікти поляків від військових приготувань до відсічі мо-
жливим виступам козаків, в серцях яких палав вогонь ненависті до польських панів.
Щодо смерті Б.Хмельницького, С.Величко вважав, що це була велика втрата
для всієї України: « протягши іще невеликий час у хворобі, докінчив у Чигрині, так
і не докрутивши військової махини війни з поляками, своє великотрудне й велико-
печальне життя, лишивши махину війни своїм спадкоємцям, козацьким гетьманам,
а всій осиротілій по собі Україні немалий жаль» [5, 320].
Видатною історіографічною пам’яткою, яку вважають одним з най достовірні-
ших історичних джерел, є літопис Самовидця. Високу оцінку праці дали відомі
українські історики, філологи, письменники: Т.Шевченко, О.Бодянський,
М.Максимович, М.Костомаров, О.Левицький, І.Франко, Д.Яворницький. Визволь-
на війна з самого початку була боротьбою широких селянських і козацьких мас
проти польсько-шляхетського гноблення на Україні. На думку автора літопису,
причиною цих подій, перш за все, була: «Початок и причина войни Хмельницкого
ест едино от ляхов на православне гоненіе и козаком отягощение» [6, 45]. Також
наведені соціальні причини, внаслідок яких усі верстви українського народу пот-
рапляли в повну залежність від польської шляхти. Про самого Хмельницького в лі-
тописі сказано, що «в Чигирині місті мешкал сотник Богдан Хмельницкий, козак
расторопній в ділах козацьких военних, и у писмі біглій…» [6, 47].
Самовидець дає опис основних битв, які відбувалися під час війни: під Жовти-
ми Водами, Корсунем, Пилявцями, Збаражем. Зображає гетьмана відданим польсь-
кому королю, бо він не допустив « жеби міл ся достати монарха христианскій в ру-
ки и в неволю бісурманскую» під Зборовом. Негативне ставлення Самовидця до
союзу Б.Хмельницького з кримським ханом: « адже нестатечная приязнь вовку з
239
бараном» [6, 60]. Дослідники літопису вважають, що смерть Хмельницького не
справила на літописця великого враження. Він просто без співчуття і звеличення
пише, що гетьман хворів та помер в Чигирині, хоча на похоронах « множество на-
рода, а найболше людей войскових было» [6, 75].
Богдану Хмельницькому вдалося стати найвідомішим українцем у Європі XVI-
ст. Він пробудив до повнокровного політичного життя, підвів з колін уярмлену,
але не скорену Україну. За Хмельницького Українська держава зберігала свою не-
залежність. Керована ним Запорозька Січ під час Національно-визвольної війни
зробила можливим становлення Гетьманщини, держави з своєю територією, вла-
дою, власною армією, що мала дипломатичне визнання. Оцінка постаті Богдана
Хмельницького завжди була неоднозначною. Його критикували за невдачі, помил-
ки та прорахунки, хоча український народ з любов’ю називав його «батьком», в
людській пам’яті він залишається визволителем, героїчною постаттю, що вказала
людям шлях до національного та соціально-економічного звільнення.
Список літератури
1. Апанович О. Козацтво – збройні сили України. Історичний нарис / Передм.
А.М.Трембіцький, упоряди. А.А.Трембіцький, А.М.Трембіцький. – Хмельницький, ПП
Мельник А.А., 2010.
2. Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К.: Дніпро, 1991.
3. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – Донецьк, 2008.
4. Замлинський В. Гетьмани у боротьбі за суверенітет і державність України. Київська ста-
ровина, №4, 1992.
5. Збірник козацьких літописів Густинський, Самійла Величка, Грабянки. – Київ, 2006.
6. Літопис Самовидця. Вид.: Наукова думка. – К., 1971.
7. Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький. – К., 2003.
8. Субтельний О. Україна: історія / пер. з англ. Ю.І.Шевчука; Вст.ст. С.В.Кульчицького. –
Київ: Либідь, 1993.
Сніжана Корінець (Кам’янець-Подільський), студентка 3 курсу
історичного факультету Кам’янець-Подільського національного
університету імені Івана Огієнка
Щоденник Пилипа Орлика як історичне джерело середини XVIII ст.
Орлик був людиною висококультурною,
європейцем в повнім розумінні цього слова...
Він належав до людей барокової доби,
просякнутих високою релігійністю...
Життя примушувало його до компромісів,
але душа залишилася чесною і щирою,
здатною до найбільших обмежень і самоповаги.
Борис Крупницький,1938 р.
Високоосвічений, з тонким національно-політичним розумом і щирим серцем,
патріот-борець за незалежність України – він різко виділявся навіть серед тодішньо-
го, сучасного йому, культурного українського громадянства. Альфред Єнсен гово-
|