До історії виникнення та діяльності Генеральної військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр.
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76957 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До історії виникнення та діяльності Генеральної військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр. / Л. Абашіна // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 8-11. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76957 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-769572015-02-15T03:01:45Z До історії виникнення та діяльності Генеральної військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр. Абашіна, Л. Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя 2013 Article До історії виникнення та діяльності Генеральної військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр. / Л. Абашіна // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 8-11. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76957 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| spellingShingle |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Абашіна, Л. До історії виникнення та діяльності Генеральної військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Абашіна, Л. |
| author_facet |
Абашіна, Л. |
| author_sort |
Абашіна, Л. |
| title |
До історії виникнення та діяльності Генеральної військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр. |
| title_short |
До історії виникнення та діяльності Генеральної військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр. |
| title_full |
До історії виникнення та діяльності Генеральної військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр. |
| title_fullStr |
До історії виникнення та діяльності Генеральної військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр. |
| title_full_unstemmed |
До історії виникнення та діяльності Генеральної військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр. |
| title_sort |
до історії виникнення та діяльності генеральної військової канцелярії в чигирині 1648-1676 рр. |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76957 |
| citation_txt |
До історії виникнення та діяльності Генеральної військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр. / Л. Абашіна // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 8-11. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT abašínal doístorííviniknennâtadíâlʹnostígeneralʹnoívíjsʹkovoíkancelâríívčigiriní16481676rr |
| first_indexed |
2025-07-06T01:17:31Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:17:31Z |
| _version_ |
1836858371782737920 |
| fulltext |
8
7. Там само. – С. 84 – 87.
8. Солодар О.І. Нариси з історії Чигиринщини / О.І.Солодар. – Черкаси: «Відлуння-Плюс»,
2003. – С. 24.
9. Там само. – С. 25.
10. Ляссота Эрих. Дневник / Эрих Ляссота [Электронный ресурс]. –
http://www.vostlit.info/Texts/rus14/Lassota/text.phtml?id=838
11. Степенькіна П.Я. Даниловичі і Чигиринщина / П.Я.Степенькіна // Чигиринщина: історія і
сьогодення. Матеріали науково-практичної конференції 30 вересня – 1 жовтня 2010 р. –
Черкаси: «Вертикаль», 2011. – С. 63.
12. Там само.
13. Кілессо С.К. Архітектурні та мистецькі скарби Богданового краю / С.К.Кілессо. – К.: Те-
хніка, 2000. – С.37.
14. Степенькіна П.Я. Даниловичі і Чигиринщина… – С. 64.
15. Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы в трех томах. – Т. 1 – М.:
Издательство Академии наук СССР, 1954. – С.37.
16. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, историчес-
кие и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губер-
нии находящихся / Собрал Л.Похилевич. – Біла Церква: Видавець О.В.Пшонківський,
2005. – С.520.
17. Кілессо С.К. Архітектурні та мистецькі скарби Богданового краю... – С.88-90.
18. Сказания о населенных местностях Киевской губернии… – С.520.
Людмила Абашіна (Суботів), старший науковий
cпівробітник Національного історико-культурного заповідника "Чигирин"
До історії виникнення та діяльності Генеральної
військової канцелярії в Чигирині 1648-1676 рр.
У 1649 р. Чигирин стає столицею Війська Запорозького. В місті розміщується
гетьманська резиденція і будинок уряду – Генеральна військова канцелярія. Вона
підпорядковувалась безпосередньо гетьману, а його доручення між працівниками
розподіляв генеральний військовий писар. Гетьман через канцелярію здійснював
військове, адміністративне, судове, і фінансове управління державою [1, 133].
Канцелярія була центральною установою гетьманського діловодства. "У ній ро-
зглядалися найважливіші справи адміністративного і військового характеру – звіти
і листування полкової і сотенної старшини, справи міст, прохання і скарги окремих
людей. На різноманітність діловодства вказують гетьманські універсали, які виго-
товляла канцелярія, були тут накази старшині у військових справах, призначення
полковників, мобілізаційні накази, затвердження і надання маєтків козацькій стар-
шині, шляхті, духовенству, підтвердження прав міст, торгові справи, як, наприклад,
встановлення мит і надання окремих привілеїв купцям, рішення у церковних спра-
вах, оборонні універсали для різних осіб, проїзні універсали для послів та ін.
З гетьманської канцелярії виходили також листи до полковників та іншої стар-
шини з відповідями на їх запитання і з результатами з'ясування різних справ. Отже,
нова адміністрація охоплювала широке коло питань, глибоко вникала в життя сус-
пільства і добре справлялася зі своїми завданнями…" [2, 237, 238].
9
Ефективність роботи канцелярії, здатність охопити всю інформацію залежала
від працівників, які набиралися на службу і головне, від того, хто стояв на чолі цієї
потужної служби.
На початок Національно-визвольної війни у гетьмана Б.Хмельницького було 2
писарі Іван Демкович-Креховецький та, пізніше, Іван Виговський. Досить швидко,
Виговський залишався на цій посаді єдиним писарем, відтіснивши Креховецького.
Виговський зумів залишитися на цій посаді протягом усього гетьманства Богдана
Хмельницького. Робота в канцелярії для нього була не новою, бо "за молодих літ
був намісником Луцького староства, пізніше – писарем при комісарі реєстрового
війська і свій адміністративний досвід використав при створенні нової адміністра-
ції…" [3, 237].
"За короткий час Виговський розвинув Генеральну канцелярію, створив її як
потужну і високоефективну інституцію України-Гетьманщини – важливу складову
державного апарату. Ця установа відігравала роли міністерства закордонних справ
і певною мірою міністерства справ внутрішніх… Саме сюди стікалася військово-
політична інформація з усіх кінців України й зарубіжних країн, тут приймалися й
відправлялися численні посольства, тут приймалися важливі рішення, котрі поруч з
військовими перемогами визначали долю Національно-визвольної війни українсь-
кого народу…" [4, 15]. Хмельницький тримав на контролі основні державні справи,
а їх виконання він довірив Виговському.
"Генеральний писар… за своїми обов’язками стояв найближче до гетьмана і
був найбільше посвячений у справи поточної внутрішньої та зовнішньої політики.
Військовим клейнодом генерального писаря була державна печатка без "притесне-
нія [якої] листи жодниє", згідно з положеннями "Жердівських статей" 1659 р., не
мали офіційної сили" [5, 301].
Механізм роботи канцелярії, очолюваної Виговським, був високо оцінений Єв-
ропейськими країнами. Не випадково генеральних писарів Війська Запорозького
західні джерела називали канцлерами.
Відомо, що в канцелярії Виговського працювало 12 шляхтичів. "Писарство вима-
гало більшої грамотности, знання канцелярської техніки, знання законів, служба ди-
пльоматична до того ще й знання чужих мов, крім польської, московської, татарської,
турецької ще й обов’язкової тоді при інтернаціональних зносинах мови латинської.
Коли додати, що тут потрібна була й певна оглада європейська, знання форм товари-
ських, етикету й церемоніалів двірських, то зрозуміло, чому в міру зросту сили і між-
народного значіння козацької української держави все менше бачимо в її службі бю-
рократичній і дипльоматичній малограмотних січових козаків, а навпаки
представників тих верств, що посідали стару культуру і цивілізацію…" [6, 172, 173].
Виговський навколо себе збирає професіоналів, людей, які дійсно відповідали на-
веденим вище вимогам. Сам генеральний писар здобув освіту в Києво-Могилянській
академії, Михайло Гунашевський – випускник Замойської академії, Силуян Мужи-
ловський закінчив Києво-Могилянську академію, Євтухій Соболь – учень Петра Мо-
гили, випускник Києво-Могилянської академії, в минулому писар Адама Киселя. У
Генеральній військовій канцелярії працював "некто Ярмолович, литвин, который по-
10
ехал к Хмельницкому и стал иудой, а мы не остерегались его на Совещаниях" [7,
121] – ця інформація зі щоденника В.Мясківського свідчить, що Ярмолович теж пе-
рейшов працювати до Хмельницького з канцелярії Речі Посполитої.
У канцелярії працював шляхтич П'ясецький, "підписок" Виговського Федір По-
горецький, писар Захар Шийкевич (Шуйкевич), грек Іван Мануйлов, серб Василь
Данилов, останній служив у Війську Запорозькому ще з 1647 р., жив при Іванові
Виговському [8, 78, 81].
Працівником Генеральної військової канцелярії був Іван Груша, "освіту здобув
у Києво-Могилянській академії" [9, 156], працював канцеляристом, особисті здіб-
ності писаря і дипломата дозволили йому зайняти посаду генерального писаря в
уряді Івана Виговського.
"Збереглося понад 30 листів написаних Грушею латинською та польською мо-
вами. Почерк Груші різниться від письма інших писарів: він дуже дбайливий,
охайний, каліграфічний… Груша був не просто канцеляристом, а політичним дія-
чем…" [10].
Відомо прізвища двох підписків канцелярії Івана Виговського – Григорій Бори-
сенко [11, 116] та вже згадуваний Федір Погорецький [12, 118].
В 1959 р. на посаду генерального писаря Виговський призначає освіченого, ус-
пішного і заможного Юрія Немирича [13]. Саме він, як канцлер Великого Князівс-
тва Руського, представляв Гадяцьку угоду у Сеймі Речі Посполитої. З політичної
арени зійде разом з Іваном Виговським.
Паперові справи уряду Юрія Хмельницького вів спочатку Семен Голуховський
[14, 111], в 1660 р. при підтримці Речі Посполитої цю посаду отримав Павло Тете-
ря [15, 111]. Він фактично контролював дії молодого гетьмана, а ще – постійно на-
магався переконати козацтво відійти від царської протекції і перейти у підпорядку-
вання короля. Вже 1663 р. Павло Тетеря став гетьманом України. Діяльність його
уряду найбільш утаємничена. Важко сказати, хто саме був генеральним писарем у
нього і чи був він взагалі. Можливо, це був Святослав Кривецький [16, 112], але пі-
дтвердити цю інформацію важко. У книзі Ю.Мицика "Чигирин – гетьманська сто-
лиця" знаходимо згадку про підписка П.Тетері – Івана Дубягу [17, 151].
Канцелярія Петра Дорошенка працювала злагоджено. "Від писарів вимагалося
вчасно й точно готувати відповідні папери, які іноді по кілька разів переписували-
ся. З часом писарі почали спеціалізуватися за певними напрямами дипломатичного
діловодства. Наприклад, у канцелярії гетьмана Петра Дорошенка був "писар таєм-
них справ" [18, 346].
11 років гетьманства Дорошенка пов’язані роботою з щонайменше трьома ге-
неральними писарями. У 1666 р. цю посаду займав Іван Чекаловський [19, 114],
1667 р. його змінив Лукаш Бускевич (Бузкевич) [20, 114], з 1670 і до 1676 р. гене-
ральним писарем був Михайло Вуяхевич-Височинський [21, 115]. Працівниками
канцелярії були Нестор Кононович [22, 169], Іван Олишинський [23, 185].
Найбільше інформації знаходимо про роботу канцелярії Богдана Хмельницького,
менше її про діяльність канцелярій Івана Виговського та Петра Дорошенка і зовсім
небагато – за гетьманування Юрія Хмельницького та Павла Тетері. Та попри це, ро-
11
бота канцелярії була налагоджена і випадкових людей на цій службі не було. До під-
бору кандидатур писарів всі гетьмани відносились прискіпливо, виважено. Завжди
було розуміння того, що генеральні писарі і працівники Генеральної військової кан-
целярії досить часто представляли державу – Військо Запорізьке за кордоном. Від то-
го, яке складалося враження від делегатів, залежав і остаточний результат.
Список літератури
1. Підкова І.З. Довідник з історії України. Видання в трьох томах. Том перший/І.З.Підкова,
Р.М.Шуст. – К.: Генеза, 1993. – 239 с. – ISBN 5-7707-5190-8.
2. Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький/ Відп.ред. Ф.П.Шевченко, І.П.Бутич, Я.Д.Ісаєвич. –
2-е вид., виправлене і доповнене. – Львів: Світ, 1990, - 408 с. – ISBN 5-11-000889-2.
3. Там само.
4. Мицик Ю.А. Гетьман Іван Виговський/Ю.А.Мицик. – К.: Вид.дім "Києво-Могилянська
Академія", 2004. – 84 с. – Бібліогр.: С.58-66. – ISBN 966-518-254-4.
5. Історія українського козацтва. Нариси у двох томах/Редкол.: В.А.Смолій (відп.ред.) та ін..
– К.: Вид. дім. "Києво-Могилянська академія", 2006. – Т.1. – 800 с. – ISBN 966-518-349-4.
6. Липинський В. Україна на переломі (1657-1659)/В.Липинський. – К.: Дніпро, 1997. – 320
с. – ISBN 5-308-01675-5.
7. Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы в 3 томах. – Т.2. 1648-1651
гг. – М.: Изд-во Академии наук СССР, 1954. – 557 с.
8. Там само. – Т.3. – 644 с.
9. Києво-Могилянська академія в іменах. XVII-XVIII ст.: Енцикл.вид. /Упорядн.
З.І.Хижняк; За ред.. В. С. Брюховецького. – К.: Вид.дім "Києво-Могилянська академія",
2001. – 736 с.: 290 іл. – ISBN 966-518-132-7.
10. Булига О. Літописці Руси-України // Режим доступу/ slovoprosvity.org /2011 / 11 / 10 / лі-
тописці_Руси_України_2 /.
11. Мицик Ю.А. Чигирин – гетьманська столиця/Ю.А.Мицик. – К.: Вид. дім "Києво-
Могилянська Академія", 2007. – 392 с. – ISBN 978-966-518-289-4.
12. Там само.
13. Генеральна військова канцелярія // Режим доступу / uk.wikipedia.org/wiki /
Юрій_Немирич.
14. Terra cossacorum: студії з давньої і нової історії України. – К.: Інститут історії України
НАНУ, 2007. – 566 с. – ISBN 978-966-02-4405-4.
15. Там само.
16. Там само.
17. Мицик Ю.А. Чигирин – гетьманська столиця/Ю.А.Мицик. – К.: Вид.дім "Києво-
Могилянська Академія", 2007. – 392 с. – ISBN 978-966-518-289-4.
18. Історія українського козацтва. Нариси у двох томах/Редкол.: В.А.Смолій (відп.ред.) та ін..
– К.: Вид.дім. "Києво-Могилянська академія", 2006. – Т.1. – 800 с. – ISBN 966-518-349-4.
19. Terra cossacorum: студії з давньої і нової історії України. – К.: Інститут історії України
НАНУ, 2007. – 566 с. – ISBN 978-966-02-4405-4.
20. Там само.
21. Там само.
22. Мицик Ю.А. Чигирин – гетьманська столиця/Ю.А.Мицик. – К.: Вид.дім "Києво-
Могилянська Академія", 2007. – 392 с. – ISBN 978-966-518-289-4.
23. Там само.
|