Інформативний потенціал німецької хроніки «Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76967 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Інформативний потенціал німецької хроніки «Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби / Є. Літвіненко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 113-117. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-76967 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-769672015-02-15T03:02:09Z Інформативний потенціал німецької хроніки «Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби Літвіненко, Є. Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя 2013 Article Інформативний потенціал німецької хроніки «Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби / Є. Літвіненко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 113-117. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76967 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
spellingShingle |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Літвіненко, Є. Інформативний потенціал німецької хроніки «Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
format |
Article |
author |
Літвіненко, Є. |
author_facet |
Літвіненко, Є. |
author_sort |
Літвіненко, Є. |
title |
Інформативний потенціал німецької хроніки «Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби |
title_short |
Інформативний потенціал німецької хроніки «Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби |
title_full |
Інформативний потенціал німецької хроніки «Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби |
title_fullStr |
Інформативний потенціал німецької хроніки «Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби |
title_full_unstemmed |
Інформативний потенціал німецької хроніки «Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби |
title_sort |
інформативний потенціал німецької хроніки «theatrum europaeum» з історії україни ранньомодерної доби |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76967 |
citation_txt |
Інформативний потенціал німецької хроніки «Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби / Є. Літвіненко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 113-117. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
work_keys_str_mv |
AT lítvínenkoê ínformativnijpotencíalnímecʹkoíhroníkitheatrumeuropaeumzístorííukraínirannʹomodernoídobi |
first_indexed |
2025-07-06T01:20:43Z |
last_indexed |
2025-07-06T01:20:43Z |
_version_ |
1836858573038026752 |
fulltext |
113
19. Kaczmarczyk J. Kozak Tatar dwa bratanki. Stosunki kozacko-tatarskie w pierwszej poіowie XVII
w. / J. Kaczmarczyk // Mуwi№ wieki. – 1983. – № 4. – S. 1–6; № 5. – S. 13–19.
20. Wimmer J. Z zagadnieс ekonomiki wojskowej XV–XVIII w. / J. Wimmer. – Warszawa :
Wojskowa Akademia Polityczna, 1974. – 166 s.
21. Їygulski jun. Z., Wielecki H. Polski mundur wojskowy / Z. Їygulski jun., H. Wielecki. – Krakуw :
Krajowa Agencja Wydawnicza, 1988. – 418 s.
Єлізавета Літвіненко (Київ), співробітник Інституту
української археографії та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського НАН України
Інформативний потенціал німецької хроніки
«Theatrum Europaeum» з історії України Ранньомодерної доби
Наприкінці 1648 р. Західна Європа була приголомшена звісткою про те, що в
Україні знищено все польське військо, його головнокомандуючого взято у полон, а
Варшава опинилася у небезпеці. Цей факт привернув увагу багатьох європейських
видань, у тому числі й упорядників німецької друкованої хроніки «Theatrum
Europaeum» (далі – «ТЕ»), що видавалася у Франкфурті-на-Майні з 1638 по 1738
роки. Починаючи з першої третини XVII ст. виходили такі періодичні видання, як:
французька газета «Gazette de France», німецький журнал «Europäischer Mercurius»,
голландське видання «Mercure Hollandais» тощо. Утім, «ТЕ» став першим німець-
ким багатотомником подібного формату – 21 том in folio, новаторська сутність
якого полягала у більш детальному висвітленню тематики повідомлень (від опису
широкомасштабних військово-політичних кампаній до оповідей зі сфер науки та
релігії) та їхній великій кількості (у кожному томі нараховувалося від 700 до бли-
зько 1600 сторінок). Окрім цього, видання містить велику кількість ілюстрацій, а
саме: портрети визначних осіб, плани міст, мапи країн, зображення чудес. У цілому
нараховується 1432 гравюри (720 великих та 19 малих), серед яких 693 зображення
монархів і полководців. Сам текст видруковано готичним шрифтом з використан-
ням притаманної всім видам такого шрифту форми коми як – «/».
Новини до франкфуртського видання укладалися різними упорядниками, такими
як: Й .Ф. Абелін. Й. Флітнер, Г. Ореус, П. Лотіхіус, Й. Шледер, М. Майєр, Я. Ґайгер
та Д. Шнайдер. Кожен том «ТЕ» складається з двох частин: основної під загальною
назвою «Denckwürdiger Geschichten Beschreibung» («Пам’ятний історичний опис»,
описи переважно військово-політичних подій) і розважальної – «Sonderbare Gesch-
?chte» («Надзвичайні історії», повідомлення про стихійні лиха, різноманітні дива і
екстраординарні явища). До початку XVIII ст. повідомлення з теренів України і Мос-
ковського царства не мали окремої рубрики і розміщувалися у тих рубриках, які, в
переважній більшості, присвячувалися Речі Посполитій або Османській Порті. З ча-
сом з’являється окрема рубрика під назвою – «справи Московії», а пізніше – Росії, в
той час як українськім візіям упорядники хроніки так і не надали окремих розділів.
Українські відомості концентрувалися навколо ключових фігур, в першу чергу –
гетьманів, іноді в ролі центральних осіб виступали козацькі полковники. Гетьмани і
козаки поділялися на тих, хто живе «по цю сторону Дніпра» і «по ту сторону Дніп-
114
ра». Перші, як вірні піддані польського короля, котрі підтримували його у військових
кампаніях і протистояннях, отримували тільки схвальні відгуки. Вони поставали в
очах європейського читача вірними, хоробрими, відважними, вправними воїнами.
Натомість лівобережні козаки зображені непокірними бунтівниками, зрадниками, які
відступили від «справжнього» монарха, перейшовши на службу до московського ца-
ря. Також хроністи об’єднували повідомлення в окремі міні-блоки, тематика яких ва-
ріювалася у межах військово-політичних подій: воєнних кампаній (Підгаєцької, Чуд-
нівської, зимовий похід козацьких військ 1683-1684 років), битв, укладання мирних і
союзницьких договорів (Вічний і Бахчисарайський мир, Чуднівська угода), опису
дипломатичних місій тощо. Однією з провідних ідей «ТЕ» була її антитурецька
спрямованість, а тому не дивно, що упорядники за будь-якої нагоди прагнули викри-
ти «хижу» сутність представників Османської Порти. Щоправда, такий підхід дещо
звужував тематику українських новин, коли в деяких рубриках більшість сюжетів
зводилася до опису захоплення і плюндрування міст татаро-турецькими загонами. В
окремих випадках українські землі згадуються як транзитна зона для іноземних
військ. Водночас спостерігається практично відсутність інтересу до соціально-
економічних проблем.
Сама Козацька Україна у світлі франкфуртського видання не постала як певна
політична цілісність. Більшість упорядників «ТЕ», використовуючи назву
«Ukraine», не обтяжували себе наданням коментарів конкретизації географічного
розташування вказаної території. Ті автори, хто все таки надавав певні уточнення,
ототожнювали Україну – «Батьківщину козацької нації» – із Червоною Русю або
Поділлям. Лівобережжя і Правобережжя до підписання Андрусівського договору
позначалися відповідно як «по той бік Дніпра» і «по цей бік Дніпра», а після – по-
чали використовувати назви «московитська» і «польська» Україна. У межах різних
сюжетів мимохідь зустрічаються такі назви як: «воєводство Київське», «Покуття»,
«Підляшшя», «Волинь», «Запоріжжя», в той же час згадки про Слобожанщину та
Південь України відсутні. Хроністи розділяють українське населення на козаків –
представників «козацької нації», а також на селян і городян міст. Останні дві кате-
горії зображені на сторінках «ТЕ» безіменною масою, котра знаходилася під чиї-
мось протекторатом: Варшави, Москви або Стамбулу.
Найбільш інформативними томами франкфуртської хроніки з точки зору част-
ки висвітлення у них подій з історії України XVII–XVIII ст., на нашу думку, є VI
(липень 1647-1650), VII (1651-березнь 1657), IX (червень 1660-1665), X (1665-
1671), і XVIII (1707-1709) томи.
Так, український дослідник Ю. Мицик, який провів критичний аналіз VI та VII
томів хроніки, характеризує «ТЕ» як репрезентативне джерело з історії Національ-
но-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького. У зазна-
чених частинах франкфуртського видання авторства Й. Г. Шледера містяться, зок-
рема, наступні інформативно цінні джерела: реляція про битву під Зборовом, яку
приписують Пасторію, опис битви під Берестечком, умови Білоцерківського миру,
"кондиції" посольства Мокрського до короля, тексти присяги козаків, що здалися
після загибелі Т. Хмельницького у Сучаві польсько-варшавським військам у 1653
р., розпорядок дня тайної наради у Я. Радзивіла (1653), значна кількість листів ко-
115
ролів, князів, різних військових начальників, у тому числі і три листи та один уні-
версал Б. Хмельницького1. Також німецька хроніка містить у собі найбільш бага-
тий ілюстрований матеріал з історії Національно-визвольної війни порівняно з ін-
шими історичними виданнями XVII ст. Для прикладу, варто відзначити вміщений
план битви під Лоєвим (1649)2 та посмертний портрет полковника
М. Кричевського3, який є його єдиним відомим зображенням.
Щодо ІХ і Х томів німецької хроніки, авторства М. Майєра та Й. Гайгера, то у них,
як і VI та VII, міститься досить багато українських повідомлень. Відомості з теренів
України, у переважній більшості, знаходимо лише у рубриці «Польська історія», де
вони знаходяться у нерозривному зв’язку з історію Речі Посполитої. Хроністи приді-
лили достатньо багато уваги І. Виговському, Ю. Хмельницькому та П. Дорошенку,
щоправда, у домінантній для «ТЕ» тематиці військово-політичної історії. Інформатив-
ну цінність представляють відомості щодо чисельності армії й артилерії ворогуючих
сторін, зокрема, у повідомленнях, присвячених Конотопській, Чуднівській, Переяс-
лавській битвам, а також протистоянням між московським військами та козаками на
чолі із гетьманом Ю. Хмельницьким під Бужином і Лубнами 1662 р. 4. Варто також
відзначити розгорнутий опис цілої серії сюжетів, присвячених походу Яна Казимира
на Лівобережжя, відомості щодо загибелі козацького полковника І. Богуна; повідом-
лення присвячені облозі Глухівської фортеці та погромам євреїв у Львові5.
Джерельну цінність містить у собі розгорнутий на три сторінки оригінальний
сюжет облоги Ставищ разом із детальною гравюрою і відповідними позначеннями
до неї6. На план-схемі зображено не лише розташування сухопутних військ, але і
битву на воді. Український дослідник С. Макарчук у праці «Джерелознавство істо-
рії України» зауважив, що інформацію виданню надав особистий кореспондент
«ТЕ», який був поміж найманої німецької піхоти під командуванням генерала
Г. Врангеля та приймав участь у польських військових кампаніях7 . На нашу думку,
джерелом «ТЕ» цієї події є свідчення Г. Врангеля, який тісно співпрацював із вида-
вцем хроніки – М. Меріаном, або представників офіцерського складу: полковника
Рупенса чи генерал-майора Ґротхаузена. При описі облоги стисло висвітлювалися
дні важливих конфронтацій, часто наводяться не лише дати, але і години, що за
форматом оповіді нагадує щоденник. Вся увага сконцентрована на особі генерала
Г. Врангеля як основного переможця битви, в той же час персона С. Чарнецького
з’являться лише за необхідністю. Натомість захисники фортеці взагалі постали без-
іменною масою повстанців, без позначень жодного з імен керівників опору.
Також варто відзначити, що на відміну від козацьких літописів анонімний автор
XII тому приділив досить багато уваги діяльності й участі у військових кампаніях
польського короля Я. Собеського маловідомого правобережного гетьмана
А. Могили, у тому числі його боротьбі із Т. Сулименком8.
Щодо інших частин хроніки, то варто відзначити, що Д. Шнайдер у XVI томі
«ТЕ» приділив достатньо багато уваги повстанню фастівського полковника С. Палія.
У межах франкфуртського видання дані події віднайшли відображення у серії сюже-
тів 1702 і 1703 років, з великим акцентом на жорстокості козаків до населення захоп-
лених ними міст, особливо до євреїв. Сама подія окреслена хроністом як «козацьке
повстання», «галас», зчинений у серпні 1702 р. козацьким полковником І. Самусем9.
116
У XVII, XVIII і XIX томах «ТЕ» польська, московська, швецька, а з ними і
українська історії були об’єднані в єдиний блок новин під загальною назвою «Пів-
нічна історія», де практично увесь масив повідомлень був присвяченій Північній
війні. За словами українського дослідника Д. Наливайка «ТЕ» чи не першим дав
ґрунтовний і об'єктивний виклад про цю визначну подію10.
Вперше постать гетьмана І. Мазепи з’являться на сторінках німецької хроніки ще
у 1663 р., наступна звістка датується 1688, у межах новини про його обрання гетьма-
ном на місце «зрадника» І. Самойловича11. У хроніці вміщено оглядову біографію ге-
тьмана І. Мазепи під назвою «Життєвий шлях». Фрагменти цього життєпису, який
відображає життя від шляху до булави гетьмана і до моменту укладання союзу зі
шведами, використовували подальші західноєвропейські автори. Для прикладу, саме
на основі тогочасних німецьких журналів, в тому числі й «ТЕ», зредагована біографія
гетьмана у енциклопедії Якова Христофа Ізеліна. У даному контексті слід зауважити,
що комплекс новин з історії Північної війни й місця у ній гетьмана І. Мазепи опра-
цьований і прокоментований у розвідці українського дослідника Т. Мацьківа. Зокре-
ма, він зазначив, що у німецькій хроніці дуже систематично, по діловому та у подро-
бицях описаний перехід І. Мазепи до шведів, проаналізовані причини його переходу,
повне знищення Батурина, погане ставлення шведського війська до українського на-
селення, гостру зиму 1708 та її згубні наслідки для шведів і прихід запорожців у бе-
резні 1708 до шведського короля12. Тут же вміщено детальний опис битви під Полта-
вою, втечу короля й І. Мазепи до Туреччини, заходи царя в султана, щоб дістати
гетьмана у його руки. Від себе зауважимо, що вміщена план-схема битви під Полта-
вою, датована 8 липням 1709 р. , скоріш за все, є дещо переробленою копією роботи
П. Гюссона, джерелом для якої був незатверджений Петро І малюнок Алларта13.
Значний масив оригінальних повідомлень складають невеликі, але численні
описи татарських нападів на українські населені пункти. Дані звістки представля-
ють собою джерелознавчу цінність для локальної історії. У контексті «ТЕ» це, у
першу чергу, звістки з історії сіл і містечок Вінницької, Волинської, Київський,
Тернопільської, Львівської, Черкаської областей. Окрім цього, на сторінках франк-
фуртського часопису сконцентрований великий масив повідомлень з історії міста
Кам’янця-Подільського.
Таким чином, незважаючи на тенденційність і певну однобічність у висвітленні
українських подій авторів німецької друкованої хроніки «ТЕ», на сторінках даного
видання відображено достатню кількість оригінальних та інформаційно цінних но-
вин. А отже можна говорити не тільки про джерелознавчу, але й історіографічну
цінність пам’ятки, що може збагатити джерельну базу історії України другої поло-
вини XVII – початку XVIII ст.
Список літератури
1. Мыцык Ю. А. Записки иностранцев как источник по истории Украины (вторая половина
XVI – середина XVII вв.) / Мыцык Ю. А. – Днепропетровск: ДГУ. – 1981. – 75 с. – (Не-
мецкие и австрийские источники; ч. 1).
2. Theatrum Europaeum, oder ausfürliche und wahrhaftige Beschreibung aller und jeder denck-
?ürdiger Geschichten 1647-1650 / Beschreibung durch Joh. Georg Schleder. – Frankfurt.a.M.,
1663. – Bd. VI. – S. 813.
117
3. Theatrum Europaeum, oder ausfürliche und wahrhaftige Beschreibung aller und jeder denck-
?ürdiger Geschichten 1647-1650 / Beschreibung durch Joh. Georg Schleder. – Frankfurt.a.M.,
1663. – Bd. VI. – S. 815.
4. Літвіненко Є. В. Гетьманат Юрія Хмельницького крізь призму німецької друкованої
хроніки «Theatrum Europaeum» (XVII – початок XVIII ст.) / Є. В. Літвіненко // Київська
Старовина. – 2011 – №1. – C. 110–122.
5. Theatrum Europaeum, oder ausfürliche und wahrhaftige Beschreibung aller und jeder denck-
?ürdiger Geschichten 1660-1665 / Beschreibung durch Martin Meyer. – Frankfurt.a.M., 1699. –
Bd. IХ. – 1570 S.
6. Theatrum Europaeum, oder ausfürliche und wahrhaftige Beschreibung aller und jeder denck-
?ürdiger Geschichten 1660-1665 / Beschreibung durch Martin Meyer. – Frankfurt.a.M., 1699. –
Bd. IХ. – S. 1245.
7. Макарчук С. А. Джерелознавство історії України. / Макарчук С. А. – Львів: Світ, 2008. –С. 281
8. Theatrum Europaeum, oder ausfürliche und wahrhaftige Beschreibung aller und jeder denck-
?ürdiger Geschichten 1679 – 1686 / Bescheribung durch anonymus. – Frankfurt.a.M., 1691. –
Bd. XII. – 1133 S.
9. Theatrum Europaeum, oder ausfürliche und wahrhaftige Beschreibung aller und jeder denck-
?ürdiger Geschichten 1701-1703 / Beschreibung durch Daniel Schneider. – Frankfurt.a.M.,
1717. – Bd. XVI. – S. 1043.
10. Наливайко Д. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі XI-XVIII ст. / Дмитро
Наливайко. – К.: Основи, 1998. – 578 с.
11. Theatrum Europaeum, oder ausfürliche und wahrhaftige Beschreibung aller und jeder denck-
?ürdiger Geschichten 1687 – 1690 / Beschreibung durch anonymus. – Frankfurt.a.M., 1698. –
Bd. XIII.– S. 301
12. Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах (1687-1709) / Теодор
Мацьків. – Мюнхен: Український вільний університет, 1988. – С. 59.
13. Theatrum Europaeum, oder ausfürliche und wahrhaftige Beschreibung aller und jeder denck-
?ürdiger Geschichten 1707-1709 / Beschreibung durch Daniel Schneider. – Frankfurt.a.M.,
1720. – Bd. XVIII. – S. 278.
Анатолій Трембіцький (Хмельницький), завідувач Хмельницьким
міським відділом Центру дослідження історії Поділля,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник
Лілія Іванович (Хмельницький), член Хмельницького міського відділу
Центру дослідження історії Поділля, кандидат історичних наук
Тарас Шевченко про національного провідника Богдана Хмельницького
Великий український поет-пророк Тарас Шевченко відносить у свої поемах до
найвищої категорії національних провідників українських гетьманів й державних
мужів, яких поділяє на добрих і лихих. До добрих поет перших зараховує тих геть-
манів і отаманів-патріотів, які боронили волю й самостійність України від Москви:
Костя Гордієнка, Петра Дорошенка, Петра Калнишевського, Івана Лободу, Семена
Палія, Павла Полуботка, [1, с.29]. До категорії лихих, за Тарасом Шевченком, нале-
жать Кирило Розумовський, Іван Самойлович, Іван Скоропадський і Богдан Хмель-
ницький. Критерії такої оцінки випливають з історіософії Т. Шевченка, в якій перше
місце займає боротьба українського народу з Москвою, що її він слушно вважав най-
більшим історичним і сучасним ворогом України [1, с.30]. Український поет-пророк
|