Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76972 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі / С. Степенькін // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 49-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76972 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-769722015-02-15T03:02:03Z Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі Степенькін, С. Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя 2013 Article Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі / С. Степенькін // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 49-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76972 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| spellingShingle |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Степенькін, С. Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Степенькін, С. |
| author_facet |
Степенькін, С. |
| author_sort |
Степенькін, С. |
| title |
Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі |
| title_short |
Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі |
| title_full |
Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі |
| title_fullStr |
Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі |
| title_full_unstemmed |
Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі |
| title_sort |
військово-політична діяльність козаків деяких куренів нової січі |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76972 |
| citation_txt |
Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі / С. Степенькін // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 49-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT stepenʹkíns víjsʹkovopolítičnadíâlʹnístʹkozakívdeâkihkurenívnovoísíčí |
| first_indexed |
2025-07-06T01:21:59Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:21:59Z |
| _version_ |
1836858654985289728 |
| fulltext |
49
Станіслав Степенькін (Корсунь-Шевченківський),
завідувач історичного музею Корсунь-Шевченківського
державного історико-культурного заповідника,
кандидат історичних наук
Військово-політична діяльність козаків деяких куренів Нової Січі
Історія Нової Запорозької Січі є одним із найбільш досліджених періодів в істо-
рії українського козацтва. Однак і тут можуть бути маловивчені питання. Одним із
таких питань є дослідження військово-політичної діяльності козаків з окремо взя-
тих куренів. Тому метою даної статті є аналіз такої діяльності на прикладі козаків
Корсунського, Вищестеблівського і Нищестеблівського куренів Нової Січі.
Перш за все, варто звернути увагу на головну діяльність козаків вищеозначених
куренів – на боротьбу із татарськими набігами. Так, козак Корсунського куреня
Василь Швидкий не раз перебував у кампаніях проти кримських татар. 1735 р. він
під командою кошового отамана Івана Малашевича брав участь в поході до уро-
чища Білозерце. У 1736 р. Швидкий був учасником Кримського походу, який очо-
лював російський генерал-аншеф Міхаіл Лєонтьєв. 1738 р. під керівництвом кошо-
вого отамана Івана Білика він брав участь в погоні за татарською ордою, що
пограбувала Лівобережну Україну. У 1739 р. В. Швидкий був у ще одному Крим-
ському поході. Під час його проведення він у складі загону полковника Онисима
Білого захопив "язика" в Кизикермені. 1747 р. Швидкий їздив на чолі посольства
до Криму. Як зазначено в атестаті В. Швидкого, він "воював проти неприятелів, не
жаліючи життя свого хоробро, не крився, без страху себе показував" [2, 500].
У наказі Коша до полковника Бугогардівської паланки Тихона Слинька від 27
січня 1749 р. повідомлялося, що 14 січня цього ж року ногайські татари над річкою
Громоклією поранили козака Корсунського куреня Лебединця (ім'я не відоме) в
чотирьох місцях [2, 312].
Козаки Корсунського, Вищестеблівського та Нищестеблівського куренів брали
активну участь у гайдамацькому русі на Правобережній Україні. Адже Січ була
рушійною силою національно-визвольної боротьби українського народу. Так, у
1738 р. поляки стратили за гайдамацтво козаків Корсунського куреня Корнія Уси-
ка, Василя Нижченка, Івана Головка, Степана Чорного та Нищестеблівського – Ле-
ська Прочухана. У 1740 р. за такий же проступок поляки стратили з Корсунського
куреня козаків Романа Сагачку та Василя Солодкого [2, 274, 276].
У 1748 р. козак Стеблівського (невідомо якого) куреня Федір Колесник брав
участь у нападі на майно пана Богуша на Правобережжі. У цьому ж році козак Су-
пей, знову невідомо із якого Стеблівського куреня, брав участь у набігу під Торго-
вицю. У 1749 р. Похіл, козак одного із Стеблівських куренів, був арештований
Кошом для слідства у справі нападів на польських підданих. За такий же проступок
уманський полковник Гординський на річці Корабельній полонив Стефана Козла,
козака Корсунського куреня [2, 327 – 329, 361].
У 1757 р. в ордері бригадира фортеці Святої Єлизавети (сучасний Кіровоград)
коменданта А.І. Глєбова розповідалося про допит гайдамаки Герасима Котляра.
Той повідомляв, що він приєднався до гайдамацького загону Івана Шульги на о.
50
Мігійському річки Південний Буг у землях Войска Запорозького. До цього загону
входило 75 січовиків, у тому числі козаки Корсунського куреня Федір Вовк та Су-
кор (ім'я невідоме). Пізніше він приєднався до загону з 65 гайдамаків отамана Фе-
дора Швидкого. До цього загону входив також козак Корсунського куреня Бандур-
ко. Загін рушив на Немирів і розорив його околиці [5, 295, 300]. У 1762 р. на допиті
гайдамака Тимофій Кучер зазначав, що він приїхав у балку Орлову біля слободи
Кам'янка. Там він зустрів "гайдамак-запор. козаків: Стеблівського (не вказано яко-
го із Стеблівських куренів. – С.С.) Микиту Лисого" та ще двох. Вони йому дали
"двоє коней з сідлами і рушницями" [1, 367].
Під час Коліївщини 1768 р. на Правобережжі вища адміністрація Січі прагнула
добитися безумовного послушенства січовиків. Адже багато хто із них також брав
участь у цьому виступі. З цією метою вона вимагала від козаків своєрідної присяги,
текст якої був підписаний на Січі в червні 1768 р. представниками усіх куренів, в
тому числі Корсунського, Вищестеблівського та Нищестеблівського [3, 397].
Ще одним джерелом напруги Войска Запорозького були численні конфлікти
Коша з навколишніми слободами. Так, Корсунський курінь був причетний до тако-
го конфлікту Войска із слободою Пушкарівка. Слободяни намагалися без дозволу
Коша користуватися запорозькими угіддями, а запорожці у відповідь робили різні
кривди. Стосунки між ними були дуже напруженими. У 1763 р. корсунський ку-
рінний отаман Мусій Скапа заарештував двох жителів Пушкарівки в себе на зимі-
внику. Однак після тривалої тяганини вони були відпущені [4].
Козаки вищезазначених куренів брали участь у роботі Законодавчих Комісій
при імператорі. Одна з них відбувалася у 1767 р. Це була восьма така комісія і за-
порожці повинні були також направити до неї своїх депутатів із законодавчими
ініціативами. Вибори депутатів відбулися 18 липня 1767 р. у Кущівському курені.
Серед обраних були і представники Корсунського, Вищестеблівського та Нищес-
теблівського куренів. Від Корсунського було обрано курінного отамана Мусія
Скапу та козаків Омелька Шпака, Матвія Левківа, Омелька Бойка, Петра Остроуха.
Від Вищестеблівського – курінного отамана Сидора Кабро то козаків Савку Шуст-
вала, Остапа Чорновусого, Івана Дядьківця, Василя Крамара. Від Нищестеблівсь-
кого було обрано курінного отамана Клима Великого та козаків Данила Литвина,
Івана Білого, Олексу Чуба, Грицька Земляного [6, 49, 51]. Запорозькі депутати по-
везли до Санкт-Петербурга наказ добитися підтвердження особливих прав Січі.
Варто відмітити, що ці та інші депутати були останніми представниками Войс-
ка Запорозького у Законодачих Комісіях. Вони побачили, що Комісія не налашто-
вана прийняти прохання запорозьких посланців і покинули її задовго до завершен-
ня її роботи. 29 грудня Комісія була розпущена.
Отже, козаки Корсунського, Вищестеблівського та Нищестеблівського куренів
брали активну участь у війнах із татарами та гайдамацьких виступах. Також вони
включалися до різних депутацій Войска Запорозького.
Список літератури
1. Андреевский А.А. Материалы для истории южнорусскаго края в XVIII стол. (1715 –
1774). – Одеса, 1886.
51
2. Архів Коша Нової Запорозької Січі. – К., 1998. – Т. 1.
3. Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні часи свого існування (1734 – 1775 рр.). –
Дніпропетровськ, 2004.
4. По жалобе жителей слободки Пушкаровки о захвате запорожских разных куреней коза-
ками их земель, грабеж сена и проч. и притом нанесении побоев // ЦДІАУ. – Ф. 229. –
Оп.1. – Спр. 205.
5. Скальковский О. Несколько документов к истории гайдамаччины // Киевская старина –
1885. – Т. 13. – № 10.
6. Флоровський А.В. Депутаты Войска Запорожскаго в Законодательной Комисии. 1767 г. –
Одеса, 1912.
Володимир Ратанчук (Дніпропетровськ), краєзнавець,
науковий співробітник
ГО Інститут суспільних досліджень
Козацькі зимівники II пол. XVIII ст. території Середнього Присамар'я
(за писемними та картографічними матеріалами)
Землі Присамар'я завдяки своїм родючим чорноземам, великій кількості звіри-
ни в лісах та риби в річках і озерах з давніх-давен приваблювали землеробів та
промисловиків. Незважаючи на загрозу постійних татарських набігів, у XVII і осо-
бливо XVIII ст. на землях Присамар'я, що в період Нової Січі входили до складу
Самарської паланки, з'являється багато коза-
цьких зимівників. Осівши тут на постійне
проживання, зимівчани починали вести своє
господарство – займалися рільництвом, засі-
ваючи розорані степи, вирощували худобу, ро-
зводили бджіл, рибалили. Самарська паланка,
нарівні з Протовчанською паланкою, була од-
нією з найбільш заселених паланок Вольнос-
тей, в якій були містечка, села, хутори, зимів-
ники. Велика кількість зимівників на Самарі показана, зокрема, на "Достоверной
Ландкарте меж рек Днепра и Донца на расстояниях от устья Самары до Изюма и
Луганской станицы сочиненной 1750 году в мае месяце".
У 1770-х роках XVIII ст., після зруйнування Підпільненської Січі, на місці ба-
гатьох козацьких зимівників були засновані державні слободи або ж ці слободи бу-
ли утворені шляхом об'єднання зимівників певної місцевості в одне ціле. В остан-
ньому випадку планувалось "рассеяных зимовниками запорожцев, как они
бессемейно поселения имеют все в изобретенных выгодных для себя местах,
свесть по нескольку в самые удобнейшие и по дороге местоположения для заведе-
ния деревень" [2, 127].
Восени 1776 р. Азовський губернатор В.О.Чертков здійснює огляд старовинних
запорозьких маєтностей, земель та урочищ. Метою цього об'їзду було заснування
державних слобід і, відповідно, ліквідація козацьких зимівників, в подальшому іс-
нуванні яких уряд вбачав потенційну загрозу виникнення бунтів. Місця для слобод
|