Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
1. Verfasser: Майнгардт-Гоголь, Н.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Schriftenreihe:Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76975
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині / Н. Майнгардт-Гоголь // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 123-126. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-76975
record_format dspace
spelling irk-123456789-769752015-02-15T03:01:55Z Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині Майнгардт-Гоголь, Н. Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя 2013 Article Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині / Н. Майнгардт-Гоголь // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 123-126. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76975 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя
spellingShingle Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя
Майнгардт-Гоголь, Н.
Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
format Article
author Майнгардт-Гоголь, Н.
author_facet Майнгардт-Гоголь, Н.
author_sort Майнгардт-Гоголь, Н.
title Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині
title_short Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині
title_full Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині
title_fullStr Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині
title_full_unstemmed Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині
title_sort увічнення пам’яті богдана хмельницького на хмельниччині
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2013
topic_facet Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76975
citation_txt Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині / Н. Майнгардт-Гоголь // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 123-126. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
work_keys_str_mv AT majngardtgogolʹn uvíčnennâpamâtíbogdanahmelʹnicʹkogonahmelʹniččiní
first_indexed 2025-07-06T01:22:11Z
last_indexed 2025-07-06T01:22:11Z
_version_ 1836858665231974400
fulltext 123 Наталія Майнгардт - Гоголь (Хмельницький), старший науковий співробітник, зав. сектором пам’яток історії та мистецтва відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області Увічнення пам’яті Богдана Хмельницького на Хмельниччині Хмельницький Богдан /Зіновій/ Михайлович /бл. 1595, ймовірно, Чигирин, те- пер місто Черкаської області - 27.YII/6. YIII.1657, там же, похований у с. Суботові, тепер Чигиринського району Черкаської області / – гетьман України /з 1648/, дер- жавний діяч і полководець. Походив з дрібної української шляхти. Освіту здо- був в Єзуїтській колегії у Львові. Крім української, польської та російської знав також латинську, турецьку і татарську мови, мав ґрунтовні знання з історії, геогра- фії, юриспруденції та інших наук. З юнацтва був обіз- наний з військовою справою. В 1637 р. обіймав посаду військового писаря, 1638–1646 роках – Чигиринського сотника. Переслідуваний польським урядом, наприкінці 1647 р. втік на Запорозьку Січ, де під його проводом ви- бухнуло повстання, яке поклало початок Визвольній війні українського народу 1648–1654 років проти шля- хетської Польщі [ 1, 154] . У січні 1954 р. на ознаменування 300-річчя возз’єднання України з Росією і відзначаючи великі за- слуги видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького перед українським та російським наро- дами, Президія Верховної Ради Української РСР перей- менувала місто Проскурів на місто Хмельницький. З цього приводу на підприємствах, в установах і школах відбулися мітинги, збори, свя- та пісні і танцю [2, 88]. У 1955 р. на привокзальній площі міста Хмельницького (тепер за адресою: вул. Проскурівська, 90) встановлено пам’ятник Богдану Хмельницькому, виготовлений Київським художньо- виробничим об’єднанням «Художник». Авторська ро- бота колективу: скульптора М.К. Вронського, архітек- торів А. Сидоренка та Щетичинського – залізобетонна скульптура Богдана з гетьманською булавою, висотою 3,5 метра встановлена на цегляному постаменті з бето- ну, оцементованому, висотою 4 метра [3, 2]. Пам’ятник взято на державний облік (охоронний № 23) рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради де- путатів трудящих за № 84 від 25.03.1971 р. [ 4 ]. Ску- льптура зі сходу, з заходу, з півдня, з півночі обмежена привокзальною площею. Всіх, хто приїжджає на заліз- ничний вокзал, зустрічає Богдан Хмельницький. Фото 1. м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 90. Скульптура Б.Хмельницького Фото 2. смт. Білогір’я, вул. Шевченка, 46. Погруддя Б.Хмельницького 124 У 1968 р. в селищі міського типу Білогір’я по вул. Залізничній, 11 (Білогірський район Хмельни- цької області) встановлено пам’ятник Богдану Хме- льницькому, виготовлений Львівською кераміко- скульптурною фабрикою. На цегляному цементова- ному постаменті розміром 3 х 1,15 х 0,87 м та на це- гляній цементованій мармуровою крихтою цоколь- ній площадці розміром 0,1 х 3,0 х 3,0 м встановлено залізобетонне погруддя висотою 1,2 метра [5, 2 ]. Пам’ятник взято на державний облік (охоронний № 142) рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих за № 66 від 11.03.1972 р. [6]. У 2010 р. відповідно до рішення Консультативної Ради з питань охорони культурної спадщини у Хмельницькій області, на прохання Бі- логірської селищної ради пам’ятник було перенесе- но від контори колишнього колгоспу імені Богдана Хмельницького до центру селища – до будинку кі- нотеатру по вулиці Шевченка, 46. У 1967 р. в селі Залісці Дунаєвецького району, біля контори колгоспу імені Бог- дана Хмельницького (тепер – сільськогосподарське підприємство) встановлено пам’ятник Богдану Хмельницькому, виготовлений Чернівецькою художньо- виробничою майстернею. Залізобетонне погруддя висотою 1,3 метра встановлено на цегляному цементованому постаменті розміром 2,2х2,4х2,7 м [7, 2,3]. Пам’ятник взято на державний облік (охоронний № 490) рішенням виконавчого ко- мітету Хмельницької обласної ради народних депу- татів за № 31 від 19.01.1983 р. [8]. В центрі села Драчі Старокостянтинівського ра- йону у 1969 р. встановлено пам’ятник Богдану Хме- льницькому, виготовлений Львівською кераміко- скульптурною фабрикою. На цегляному цементова- ному постаменті висотою 2,8 м. - залізобетонне пог- руддя Богдана Хмельницького висотою 1,5 м. На той час колгосп носив ім’я Богдана Хмельницького. У 1993 р. на вулиці Гагаріна, 7 в обласному центрі встановлено пам’ятник Б.Хмельницькому, ви- готовлений Київським художньо-виробничим об’єднанням «Художник» на замовлення виробничо- го відділу міського управління житлово- комунального господарства. Роботи по благоустрою території навколо пам’ятника здійснені: ремонтно- будівельним управлінням по земельному будівницт- Фото 3. с. Залісці Дунаєвецького району Погруддя Б.Хмельницького Фото 4. с. Драчі Старокостянти- нівського району. Погруддя Б.Хмельницького 125 ву, благоустрою та санітарній очистці, будіве- льно-монтажним управлінням, ремонтно- будівельним підприємством «Базіс» [9, 1]. Авторський колектив: скульптор Валентин Назарович Борисенко /2.У.1929-8.1990, народ- ний художник УРСР /1976/, архітектор Микола Лукич Копил. Пам’ятник являє собою бронзову скульпту- рну композицію сидячого на коні Богдана Хме- льницького, розміром 8,5 х 8,5 м на постаменті розміром 2 х 3,4 х 9,9 м, з бетону, обкладеному гранітними блоками та на цокольній площадці розміром 0,3 х 6,6 х 11,1 м. Ліворуч на постаме- нті гранітна плита розміром 0,32 х 0,62 м з ін- формаційним написом: «Споруджено на честь 500-річчя м. Хмельницького, скульптор Бори- сенко В.Н., архітектор Копил М.Л. » [10, 2]. Од- ним з перших по області наказом Міністерства культури і туризму України за № 521/0/16-09 від 13.07.2009 р. пам’ятник занесений до Держав- ного реєстру нерухомих пам’яток України (охоронний № 2200002) [11]. Ім’ям Богдана Хмельницького названі вулиці в містах Хмельницькому, Ізяславі, Славуті , селищах міського типу Білогір’я, Летичів, Теофіполь та інших. На вулицях Богдана Хмельницького в селах Кушнирівська Слобідка та Чернява Волочиського ра- йону, селі Крупець Славутського району, селі Монастирок Ярмолинецького району ро- зташовані пам’ятні знаки на честь воїнів-односельчан; у селищі міського типу Сатанів Городоцького району - пам’ятник Героя Радянського Союзу П.О.Макарова, братська могила радянських воїнів та пам’ятний знак на честь воїнів-односельчан; у селі Шпи- чинці Хмельницького району – братська могила радянських воїнів; у селі Цикова Че- меровецького району - братська могила радянських воїнів та пам’ятний знак на честь воїнів-односельчан. Список літератури 1. Українська Радянська Енциклопедія. Головна редакція УРЕ., вид-во II-е. - К., 1985. – Т.12. 2. Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. - Головна редакція УРЕ Енцик- лопедії Академії наук УРСР. – К., 1971. 3. Майнгардт-Гоголь Н.М. Електронна версія паспорта на пам’ятник Богдану Хмельниць- кому, 2013. 4. Рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих № 84 від 25.03.1971 р. 5. Лозяний П.Ф., Дзьоник В.В. Паспорт на пам’ятник Богдану Хмельницькому, 1989, 2006. 6. Рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих № 66 від 11.03.1972 р. 7. Кокошко Н.В. Паспорт на пам’ятник Богдану Хмельницькому, 1990. Фото 5. м. Хмельницький, вул. Гагарі- на, 7. Скульптурна композиція 126 8. Рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів № 31 від 19.01.1983 р. 9. Майнгардт-Гоголь Н.М. Електронна версія паспорта на пам’ятник Богдану Хмельниць- кому, 2008. 10. Там само. 11. Наказ Міністерства культури і туризму України № 521/0/16-09 від 13.07.2009 р. про зане- сення пам’ятника до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Лариса Рева (Київ), науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидат філологічних наук, Вплив Національно-визвольної боротьби українського народу, очолюваної козацтвом, на розвиток культури в Галичині в першій половині ХІХ ст. Козацтво виникло на українських землях ще в XV ст. Провідними принципами їх співжиття стали демократизм, рівність, особиста незалежність, відчайдушна хо- робрість. Козацька героїка була відома у всьому світі. Цьому сприяла і усна народ- на творчість, зокрема, історичні пісні та думи. Д. Яворницький стверджував: “Був- ши високими поцінувачами пісень, дум і рідної музики, запорожці любили послухати своїх боянів, сліпців-кобзарів, нерідко самі складали пісні та думи й самі бралися за кобзи”. Пісні, думи, прислів’я, приказки, легенди й перекази, історичні повісті, щоденники-діаруші та мемуари про козацьку добу, козацькі літописи ста- новили вагому частину духовного, культурного і художньо-естетичного надбання українського народу. Характерними рисами цих творів є палкий патріотизм, заці- кавленість історією української козацької державності, позитивне ставлення до на- ціонально-визвольної боротьби українського народу, очолюваної козацтвом. Вони мали значний вплив на всю українську культуру XVІІІ –XІХ ст., а також на твор- чість багатьох українських та іноземних письменників, композиторів, художників. Героїзовані, овіяні бойовою романтикою, образи запорозького козацтва будили на- род, закликали до боротьби за волю, справедливість і незалежність. 2011 р. виповнилося 200 років від дня народження перших подвижників націо- нально-культурного відродження Галицької України Маркіяна Шашкевича та Іва- на Вагилевича (1811). Одним із напрямів сучасної літературної біографістики є всебічне висвітлення діяльності представників інтелектуальної еліти нації. Зріз українсько-польського пограниччя, а відтак і поєднання та наслідування наших культур не лише кінця ХІХ ст., а і нині знаходиться повсякчас у полі зору дослідників. Вчені неодноразо- во і різнобічно торкалися цієї тематики. Достатньо проаналізувати ситуацію в ко- респонденції досліджень останніх років, де прямо чи опосередковано торується  Павлюк І. Про дві вітчизни серця, але одну любов: [Яручик В.Українська поезія, творена в Польщі після Другої Світової війни: Монографія. –– Луцьк: Волинський нац. ун-т ім. Лесі