Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76983 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства / Л. Бевз // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 159-162. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76983 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-769832015-02-15T03:02:11Z Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства Бевз, Л. Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя 2013 Article Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства / Л. Бевз // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 159-162. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76983 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| spellingShingle |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя Бевз, Л. Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Бевз, Л. |
| author_facet |
Бевз, Л. |
| author_sort |
Бевз, Л. |
| title |
Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства |
| title_short |
Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства |
| title_full |
Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства |
| title_fullStr |
Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства |
| title_full_unstemmed |
Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства |
| title_sort |
родина шовкоплясів до початків музею гетьманства |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Історико-краєзнавчі дослідження пам’яток пізнього середньовіччя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76983 |
| citation_txt |
Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства / Л. Бевз // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 159-162. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT bevzl rodinašovkoplâsívdopočatkívmuzeûgetʹmanstva |
| first_indexed |
2025-07-06T01:22:34Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:22:34Z |
| _version_ |
1836858689211858944 |
| fulltext |
159
19. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 51.
20. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 75.
21. ІР НБУВ, Ф. 374, оп.1, спр. 26.
22. Акуленко Виктор Иванович. Відлуння пам’яті: назад у майбутнє. – К. : Бізнесполіграф,
2008. – 400 с.
23. Ситник А. Відлуння пам’яті: назад у майбутнє // Відлуння віків. - 2008. - № 2(10). - С. 101–102.
24. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 88.
25. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 89.
26. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 105.
27. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 123.
28. ДАК, Ф. Р-1563, оп. 1, спр. 151.
Людмила Бевз (Київ), заступник директора
з питань наукової роботи Музею гетьманства,
кандидат історичних наук
Родина Шовкоплясів до початків Музею гетьманства
Історія створення Музею гетьманства не була б повною без історії відносин з
родиною українських науковців, істориків, археологів, музеєзнавців Шовкопляс
Ганни Михайлівни та Івана Гавриловича.
І.Г.Шовкопляс та Г.М.Шовкопляс створили та підготували дуже багато науко-
вих праць, статей, досліджень. Студенти історичних факультетів основи професій-
них знань здобувають, знайомлячись з працями Івана Гавриловича [8]. Вивчаючи
історію українського музеєзнавства неможливо обійти стороною дослідження Ган-
ни Михайлівни [1; 5]. Загальні біографічні дані цих видатних людей представлено
в ряді енциклопедичних статей [2; 9; 10]. Дана стаття покликана відзначити внесок
Івана Гавриловича та Ганни Михайлівни в створення та розбудову нового музею в
молодій незалежній Україні.
Створюючи Музей гетьманства з нульового циклу, директор Галина Іванівна
Ярова залучала і своїх друзів та знайомих. Одними із перших була родина Шовко-
плясів. Ганна Михайлівна, поважний археолог Національного музею історії Украї-
ни та її чоловік, відома постать в наукових колах України, д-р іст. наук Іван Гаври-
лович. От як про це говорить Ярова Г.І.: «Коли в 1993 р. я перейшла працювати на
Поділ на Спаську, 16-б, до старовинного будиночку, за легендою „Будинку Мазе-
пи”, то Ганна Михайлівна Шовкопляс сказала Іванові Гавриловичу (а була вона
людиною величезної енергії): „треба Галі допомогти!”»
Тому, коли Музей гетьманства розпочав свою діяльність, родина Шовкоплясів ста-
ла частими гостями (1994–1996рр.). Іван Гаврилович любив працювати у бібліотеці му-
зею. Він казав: «що так дуже зручно, не треба нічого замовляти, протягнув руку і дістав
із шафи, все, що потрібно». Ганна Михайлівна, як досвідчений музейник, консультува-
ла та вчила наукових співробітників Музею гетьманства, як печатати двері фондів, екс-
позиційних залів, вести ключове господарство. Брала участь в усіх перших фондових
комісіях музею. Тобто, прагнула передати свої знання колегам, підсилити новостворе-
ний музей. Іван Гаврилович та Ганна Михайлівна брали активну участь у обговоренні
160
концепції Музею гетьманства. Зокрема, задум Івана Гавриловича на сьогодні втілений
в життя. Оскільки в кам'яниці, в якій розташовується Музей гетьманства, неможливо
розмістити зображення всіх гетьманів, він порадив подати в першому залі експозиції
списки гетьманів за дослідженнями видатних вчених, таких як М.Грушевський,
М.Максимович, Н.Полонська-Василенко, І.Крип’якевич.
У 1994 р. Україна відзначала 285-річчя від дня народження гетьмана Івана Ма-
зепи. Музей гетьманства не міг залишити поза увагою цю подію. Кам'яницю, в якій
розмістився музей, давня легенда називає «будинком Мазепи», споруджену за ча-
сів перебування при владі гетьмана Івана Мазепи на межі ХVII–XVIII ст. У вересні
того ж року колектив музею підготував наукову виставку «Іван Мазепа – Великий
гетьман України». В жовтні була організована та проведена науково-практична
конференція «Гетьман Іван Мазепа та його доба»[3,4]. Ганна Михайлівна та Іван
Гаврилович Шовкопляси склали та видали спільно з Музеєм першу бібліографію
видань про гетьмана Івана Мазепу в журналі «Неопалима купина».
Бібліографічний покажчик «Іван Мазепа – гетьман України (1687–1709 рр.) мі-
стить 437 друковані праці. Серед них: книги, статті з тематичних збірників і жур-
налів, альбомів та інших матеріалів, підготовлених вітчизняними й зарубіжними
авторами, в тому числі й з української діаспори, опублікованих в Україні та країнах
близького і далекого зарубіжжя [11, 236].
В 1996 р. Іван Гаврилович та Ганна Михайлівна спільно з Музеєм гетьманства
підготували та видали бібліографічний покажчик праць про життя гетьмана Павла
Скоропадського, приурочене до 50-річчя вшанування пам’яті керманича Українсь-
кої Держави. Ними було опрацьовано 330 видань [7, 3].
Протягом всього життя Шовкопляси були відданими прихильниками музеїв,
адже вони поклали на розвиток музейної справи не один десяток років. Про що
свідчать їх біографічні сторінки.
Народився Іван Гаврилович 8 квітня 1921 р. в с. Лазірки Оржицького району
Полтавської області в селянській родині.
В 1938 р. Іван Гаврилович вступив на історичний факультет Київського державного
університету ім. Т.Г.Шевченка. Під час Другої Світової війни його відправили у м. Ма-
хачкалу Дагестанської АРСР у будівельні допоміжні війська. Тут він закінчив з відзна-
кою в 1942 р. історичний факультет Дагестанського державного педагогічного інститу-
ту. У 1942–1944 роках працював учителем географії та історії у середній школі
м. Новокузнецька Кемеровської області. Повернувшись до Києва, він закінчив в 1945
р., також з відзнакою, історичний факультет Київського державного університету.
Музейна діяльність Івана Гавриловича розпочинається з 1940 р. Спочатку, як
студент, на півставки, він працював екскурсоводом у Державному історичному музеї
УРСР у відділі первісної археології [2, 10], вже по війні – науковим співробітником, а
у 1944–1949 роках – завідувачем відділу. Певно, з того часу і закладається пристрасть
до музеїв. В 1946–1949 роках навчався в аспірантурі, яку закінчив достроково.
З 1949 по 1973 роки І.Шовкопляс працював в Інституті археології. Він учений
секретар (1949–1950), заступник директора з питань наукової роботи (1950–1960),
старший науковий співробітник (1960–1967), завідувач відділу Інституту археології
161
(1967–1973). Брав участь у створенні і очолював відділ Інституту — Археологіч-
ний музей. Завдяки зусиллям І. Г.Шовкопляса історичні реліквії та знахідки архео-
логів з 1954 р. залишаються в Україні та зберігаються в державних музеях.
Будучи відкритою людиною, він завжди мав необхідність поділитися набутим
досвідом та знаннями. Тому закінчивши дослідження Мізинської стоянки, що три-
вало 7 років (1954–1961 рр.), він передав частину матеріалу до Чернігівського істо-
ричного музею, організував експозицію в Мізинському музеї.
У 1977 р. в с. Добраничівка Яготинського р-ну, Київської обл. Іван Гаврилович
створив перший в Україні музей на місці розкопок палеолітичної пам’ятки – «Доб-
раничівська палеолітична стоянка». Приміщення музею збудовано (як «накриття»)
безпосередньо на місці розкопок. Організацією музею займалися співробітники
Яготинського історичного музею, а керував роботами д-р іст. наук, професор
І.Г.Шовкопляс. Нині – це філіал Яготинського державного історичного музею.
Створені ним музеї, розділи експозицій відомі широким колам громадськості
України і до сьогодні викликають захоплення відвідувачів.
Після захисту в 1964 р. докторської дисертації вчений спрямував свої знання на
викладацьку діяльність. В 1954–1956 роках викладав в Педагогічному інституті
ім. О. М. Горького, а 1971–1974 роках – в Київському державному університеті
ім. Т. Г. Шевченка, отримав наукове звання професора.
З 1973 р. Іван Гаврилович працював в Центральній науковій бібліотеці (нині –
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Ним було підготовлено
та видано ряд покажчиків з археології та історії України, бібліографії окремих ви-
датних діячів України.
1995 р. Іван Гаврилович отримав державну нагороду – Заслужений діяч науки і
техніки України, за наукові розвідки, досягнення, що дістали міжнародне визнання.
Життєвий шлях Івана Гавриловича скінчився 13 червня 1997 р.
Дружина Івана Гавриловича – Ганна Михайлівна Шовкопляс, також відомий
науковець, археолог, музеєзнавець. Народилась вона 11 травня 1920 р. в Києві у сі-
м'ї службовця.
З 1927 по 1937 р. навчалась у київській середній школі № 95.
У 1937 р. Ганна Михайлівна вступила на історичний факультет Київського
державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила у 1944 р. Після закін-
чення навчання вона прийшла на роботу в Державний історичний музей, де й пра-
цювала до останніх своїх днів. За роки роботи в музеї Ганна Михайлівна пройшла
шлях від наукового співробітника відділу Київської Русі до завідувача відділу ар-
хеологічних фондів[4,193].
Саме в Державному історичному музеї і поєдналися долі Ганни Михайлівни та
Івана Гавриловича в 1946 р.
Ганна Михайлівна в музеї займалася фондовою роботою, читала цікаві та змісто-
вні лекції для фахівців та широкого загалу, проводила незабутні екскурсії по експо-
зиції музею та історичних місцях України. Вона брала участь у побудові нових му-
зейних експозицій, входила до складу наукових груп, що розробляли такі виставки,
як «1500-річчя Києва», «З історії символіки України», «З історії кераміки» та ін.
162
З 1965 р. до 1974 р. Ганна Михайлівна очолювала експедицію Державного істо-
ричного музею та Київської міської організації Товариства охорони пам'яток історії
та культури з дослідження поселення Оболонь (Луг 4). Величезна колекція матері-
алів з Оболоні зберігається у фондах Національного історичного музею України.
В останні роки Ганна Михайлівна займала посаду провідного наукового спів-
робітника відділу археологічних фондів. У зв'язку з підготовкою до 100-річного
ювілею з часу заснування Національного музею історії України, вона здійснила ве-
лику роботу з вивчення архівних матеріалів, пов'язаних з історією музею, його фу-
ндаторів та співробітників.
28 вересня 2001 р. Ганна Михайлівна пішла з життя.
Підтримка і дружба, яку Ганна Михайлівна і Іван Гаврилович висловлювали
молодим науковцям, своїм колегам багатьох з них підштовхнула до важливих кро-
ків у житті. Тому пам'ять про цих дивовижних людей живе і до сьогодні. Зокрема,
Музей гетьманства схиляється перед Ганною Михайлівною та Іваном Гаврилови-
чем Шовкопляс і висловлює глибоку вдячність та пошану як одним із своїх творців
та фондоутворювачів.
Список літератури
1. Ковтанюк Н.Г., Шовкопляс Г.М. На шляху становлення Національного музею історії
України (з історії музею 1917–1924 рр.) // До 100–річчя Національного музею історії
України: З історії музею та його раритетів: Темат. зб. наук. праць. – К., 1998. – С. 17–19.
2. Кулаковська Л.В. Три долі Івана Шовкопляса // Кам’яна доба України. – Вип.14. – Київ:
Шлях, 2011. – С.9–14.
3. Літопис-звіт Музею гетьманства за 1993 – 2006 роки / Упор. Ярова Г.І. – К., 2006. – С. 3–8.
4. Національний музей історії України. Скарбниця історичної пам’яті. – К.: Мистецтво,
2009. – 208 с.
5. Шовкопляс Г.М. Про музейну діяльність Володимира Боніфатійовича Антоновича // На-
ціональний музей історії України: його фундатори і колекції: Темат. зб. наук. праць. – К.,
1999. – С. 60–68.
6. Шовкопляс Г.М., Шовкопляс І.Г. Бібліографія «Іван Мазепа – гетьман України (1687–
1709)» // Неопалима купина. – № 1–2. – С.238–255.
7. Шовкопляс Г.М., Шовкопляс І.Г. Гетьман Павло Скоропадський (1873–1945). Матеріали
до бібліографії. – Київ: «Бібліотечний вісник», 1996 – 54 с.
8. Шовкопляс І.Г. Основи археології: Навчальний посібник для студентів історичних факу-
льтетів університетів та пед. інститутів. – К., 1972. – 221 с.
9. Шовкопляс І. Г. // Український Радянський Енциклопедичний Словник. – Т. 3. – К.,
1968. – С. 306 – 307.
10. Шовкопляс Т.І. Іван Шовкопляс: сторінки життя // Дослідження первісної археології в
Україні (До 50–річчя відкриття палеолітичної стоянки Радомишль) – Київ, 2008. – С. 8–10.
11. Ярова Г.І. Іван Мазепа – гетьман України // Неопалима купина. – № 1–2. – С.235–236.
12. Ярова Г.І. Мазепіана в київському Музеї гетьманства // Козацька скарбниця. Гетьманські
читання, присвячені десятій річниці Музею гетьманства. – Київ, 2003. – С. 43–47.
|