Топоміфологічний образ козацького чуба

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Ковальський, Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2013
Назва видання:Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76986
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Топоміфологічний образ козацького чуба / Ю. Ковальський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 261-264. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-76986
record_format dspace
spelling irk-123456789-769862015-02-15T03:02:12Z Топоміфологічний образ козацького чуба Ковальський, Ю. Гіпотези та дискусії 2013 Article Топоміфологічний образ козацького чуба / Ю. Ковальський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 261-264. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76986 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Гіпотези та дискусії
Гіпотези та дискусії
spellingShingle Гіпотези та дискусії
Гіпотези та дискусії
Ковальський, Ю.
Топоміфологічний образ козацького чуба
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
format Article
author Ковальський, Ю.
author_facet Ковальський, Ю.
author_sort Ковальський, Ю.
title Топоміфологічний образ козацького чуба
title_short Топоміфологічний образ козацького чуба
title_full Топоміфологічний образ козацького чуба
title_fullStr Топоміфологічний образ козацького чуба
title_full_unstemmed Топоміфологічний образ козацького чуба
title_sort топоміфологічний образ козацького чуба
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2013
topic_facet Гіпотези та дискусії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76986
citation_txt Топоміфологічний образ козацького чуба / Ю. Ковальський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 261-264. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні
work_keys_str_mv AT kovalʹsʹkijû topomífologíčnijobrazkozacʹkogočuba
first_indexed 2025-07-06T01:22:42Z
last_indexed 2025-07-06T01:22:42Z
_version_ 1836858697979002880
fulltext 261 7. Антониади-Писковец Е.Г. Кинбурнские баталии XVIII-XIX веков, // Історія, етног- рафія, культура, нові дослідження. - Миколаїв, 2006. – С.85. 8. Державний архів Миколаївської обл.(ДАМО). - ф.230, оп.1, д.185, л.4,7. 9. Карта Елисаветградской провинции 1772-1974. // Записки Одесского общества исто- рии и древностей. – Одесса, 1858. – Т.XIV (додаток). 10. Ястребов В. Объяснительная записка к карте Елисаветградской провинции. // Записки Одесского обшества истории и древностей. Одесса, 1853. – Т.XIV. - C.157–165. 11. Пограничная Карта Российской и Турецкой Империи и Польши. Сочиненная по но- вейшим известиям При Академии Наук Адъюнктом Я.Ф.Шмитом 1769. [СПб.: Геог- рафический департамент АН], 1769. // http://www.nlr.ru/exib/Lomonosov/5.html 12. Мангарани Е. Карта Чёрного моря» 1836г. // Записки Одесского общества истории и древностей. – Одесса, 1853. – Т.ІІІ. – (додатки). 13. Антониади-Писковец Е.Г. Кинбурнские баталии XVIII-XIX веков, // Історія, етног- рафія, культура, нові дослідження. - Миколаїв, 2006. – С.85. 14. Державний архів Миколаївської обл.(ДАМО). - ф.230, оп.1, д.185, л.4,7. 15. Арриан. Объезд Эвксинского Понта. / Пер. П. И. Прозорова. // Известия древних писате- лей о Скифии и Кавказе(Весник древней истории-№ 3). – М.,1948.- Пр.31. 16. Сапожников И.В. К истории исследований Ольвии и Березани: до начала XIX века.. // http://archaeology.kiev.ua/journal/050902/sapozhnikov.htm 17. Античная география, Географ.Издат. – М., 1953. – С.319. 18. Чугуєнко Михайло. Україна, яка шокує. Лабіринти історії. – Харків, 2004. – С.85. 19. Кордт. Материалы по русской картографи. Вып.1. – К., 1899. – табл.XXIV. 20. Антониади-Писковец Е.Г. Кинбурнские баталии XVIII-XIX веков, // Історія, етног- рафія, культура, нові дослідження. - Миколаїв, 2006. – С.85, 86. 21. http://ru.wikipedia.org/wiki/Парижский_мирный_договор_(1856) 22. УСЭС. – К., 1988. – Т.2. – С.54. БСЭ. – Л., 1953. – С.629. 21.ФотоКинбурна (Майского) // http://forum.bazar.nikolaev.ua/index.php?showtopic=2173, htt://www.google.com.ua/search?q=остров+майский+фото&hl=ru&prmd=imvns&tbm=i sch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=iuh_T4uuFq6K4gSVoe3IBw&ved=0CCcQsAQ&bi w=13 24. http://special-videos.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=3&Itemid=5 Юрій Ковальський (Миколаїв) Топоміфологічний образ козацького чуба Найперше в українській історії такий чуб в стародруках зафіксований у князя Святослава Ігоревича. Літописці відзначають характерну зовнішність древніх князів для інших слов’янських народів. Козьма Празький відзначає подвійний чуб на голе- ній голові у знатного чеха часів Болеслава Грізного. „Велика хроніка”, описує зовні- шність останнього представника родової знаті на польський престол Котишко, його голова була голою з чубом. Аналогічна зачіска у князя Вацлава на мініатюрах Воль- фенбюттельського рукопису. Аналогічні чуби історики знаходять на стародавніх мі- ніатюрах балтів, прусів. З цього можна зробити висновок, що українці, які не перей- мали нові моди, зберегли багатотисячолітні традиції в козацькому середовищі. 262 Існує багато версій про по- ходження козацького чуба, які поділяються за географічними напрямками культурного впливу: древньоіндійським, тюркським, скандинавським. Але як відомо, головним на- прямком культурного обміну на території України була вза- ємодія з греко-римським сві- том. У своїй праці «Історія» Лев Диякон подає детальний опис зовнішності князя Свято- слава – голена голова з чубом, називає його скіфом і припи- сує йому еллінську віру [1]. Інформація про міфоло- гічні уявлення скіфів обме- жена короткими комента- рями грецьких істориків. Топографічний і топоніміч- ний аналіз Північного узбе- режжя Чорного моря пока- зав, що топографічний образ може містити міфоло- гічний сюжет. Наприклад, коса Ахіллів біг на Тенд- рівському півострові по- вторює п’яту зі встромле- ною стрілою [2]. Топографічний образ мі- сцевості біля міста Миколає- ва знайдено на плитах Ми- хайлівського собору в Києві [3]. На плитах зображена умовна карта місцевості, де Інгул впадає в Буг. Як бачи- мо, топографічний образ на- гадує обриси малюнка на древній плиті. Село над ли- сою головою називається Кір’яківка, що співзвучно назві Гераклівка. На малюн- Рис. 1 Тендрівська коса Рис. 2. Місцевість на річці Південний Буг з притокою Інгул 263 ку зображено перший подвиг Геракла – боротьба з німей- ським левом. Левова симво- ліка місцевості м. Миколаєва зафіксована в древніх грець- ких літописах краєзнавцем Золотухіним А.І. Характерно, що в зо- браження вписуються кон- тури козацького чуба при- токою з правої сторони Бу- гу. Це нагадує зовнішність князя Святослава Iгоревича, в якого за ліве вухо звисав чуб. Геракл у древніх слов’ян і українців міг бути військовим богом [4]. Міф про Геракла відомий з IX віку до н.е. У зв’язку з допустимим топомі- фологічним корінням сказань про Геракла, виникає питання про історичне ко- ріння цього сюжету, яке, ймовірно, могло бути в якійсь частині скіфським. За Геродотом, Геракл постає пращуром скіфів, які з’явились від подружжя його зі змієногою богинею. Інша плита з Михайлівського собору теж відображає такий самий топографічний образ, але на південь Миколаєва. Як видно з топоміфологічного малюнку, чуб з голови Геракла спадає в річку і продовжується притокою. Можливо, саме ця обставина є причиною назви чуба як оселедець. Таким чином можна висунути гіпотезу, що знамениті козацькі чуби - це збережений зовнішній вигляд слов’ян дохристиянської доби. Такий чуб, ймовірно, мав релігійне значення. Таким чином Північночорноморське узбережжя могло ма- ти локалізовані колонії з племен, які правували на шляху з греків у варяги. Але фе- номен збереження такої зачіски до ХVII ст. саме в Україні достатньо логічний. По- перше, це не далеко від топографічного джерела, по-друге, в українців не було державності, за якої могла йти інтенсивна ротація еліти з політичним переписуван- ням історії і традицій, як це було в Польщі чи Росії. Крім того Святослава відносять до партії язичників, против- ників християн. Відомо, що його мати княгиня Ольга прийняла християнство, а Святослав розвалив побудо- вані нею церкви, бо визнавав культ Перуна і Велеса. Рис. 3 Місцевість на річці Південний Буг поблизу Миколаєва 264 Список літератури 1. Лев Диакон. Історія, книга 6. – М.: Наука, 1988. - 230 с. 2. Ковальский Ю.В. О происхождении названий острова Змеиного и реки Гипанис / Новітня філологія, №37. - Миколаїв: Вид -во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - С. 116-128. 3. Толочко П.П. Древняя Русь. - Киев: Изд. «Наукова думка», 1987. - 247с. 4. Бус-Троянь-Русь. - Николаев: Изд-во «Яслав», 2007. – С. 70-71.