Топоміфологічний образ козацького чуба
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2013
|
| Назва видання: | Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76986 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Топоміфологічний образ козацького чуба / Ю. Ковальський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 261-264. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76986 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-769862015-02-15T03:02:12Z Топоміфологічний образ козацького чуба Ковальський, Ю. Гіпотези та дискусії 2013 Article Топоміфологічний образ козацького чуба / Ю. Ковальський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 261-264. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2078-0850 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76986 uk Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Гіпотези та дискусії Гіпотези та дискусії |
| spellingShingle |
Гіпотези та дискусії Гіпотези та дискусії Ковальський, Ю. Топоміфологічний образ козацького чуба Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| format |
Article |
| author |
Ковальський, Ю. |
| author_facet |
Ковальський, Ю. |
| author_sort |
Ковальський, Ю. |
| title |
Топоміфологічний образ козацького чуба |
| title_short |
Топоміфологічний образ козацького чуба |
| title_full |
Топоміфологічний образ козацького чуба |
| title_fullStr |
Топоміфологічний образ козацького чуба |
| title_full_unstemmed |
Топоміфологічний образ козацького чуба |
| title_sort |
топоміфологічний образ козацького чуба |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Гіпотези та дискусії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76986 |
| citation_txt |
Топоміфологічний образ козацького чуба / Ю. Ковальський // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2013. — Вип. 22, ч. 2. — С. 261-264. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT kovalʹsʹkijû topomífologíčnijobrazkozacʹkogočuba |
| first_indexed |
2025-07-06T01:22:42Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:22:42Z |
| _version_ |
1836858697979002880 |
| fulltext |
261
7. Антониади-Писковец Е.Г. Кинбурнские баталии XVIII-XIX веков, // Історія, етног-
рафія, культура, нові дослідження. - Миколаїв, 2006. – С.85.
8. Державний архів Миколаївської обл.(ДАМО). - ф.230, оп.1, д.185, л.4,7.
9. Карта Елисаветградской провинции 1772-1974. // Записки Одесского общества исто-
рии и древностей. – Одесса, 1858. – Т.XIV (додаток).
10. Ястребов В. Объяснительная записка к карте Елисаветградской провинции. // Записки
Одесского обшества истории и древностей. Одесса, 1853. – Т.XIV. - C.157–165.
11. Пограничная Карта Российской и Турецкой Империи и Польши. Сочиненная по но-
вейшим известиям При Академии Наук Адъюнктом Я.Ф.Шмитом 1769. [СПб.: Геог-
рафический департамент АН], 1769. // http://www.nlr.ru/exib/Lomonosov/5.html
12. Мангарани Е. Карта Чёрного моря» 1836г. // Записки Одесского общества истории и
древностей. – Одесса, 1853. – Т.ІІІ. – (додатки).
13. Антониади-Писковец Е.Г. Кинбурнские баталии XVIII-XIX веков, // Історія, етног-
рафія, культура, нові дослідження. - Миколаїв, 2006. – С.85.
14. Державний архів Миколаївської обл.(ДАМО). - ф.230, оп.1, д.185, л.4,7.
15. Арриан. Объезд Эвксинского Понта. / Пер. П. И. Прозорова. // Известия древних писате-
лей о Скифии и Кавказе(Весник древней истории-№ 3). – М.,1948.- Пр.31.
16. Сапожников И.В. К истории исследований Ольвии и Березани: до начала XIX века..
// http://archaeology.kiev.ua/journal/050902/sapozhnikov.htm
17. Античная география, Географ.Издат. – М., 1953. – С.319.
18. Чугуєнко Михайло. Україна, яка шокує. Лабіринти історії. – Харків, 2004. – С.85.
19. Кордт. Материалы по русской картографи. Вып.1. – К., 1899. – табл.XXIV.
20. Антониади-Писковец Е.Г. Кинбурнские баталии XVIII-XIX веков, // Історія, етног-
рафія, культура, нові дослідження. - Миколаїв, 2006. – С.85, 86.
21. http://ru.wikipedia.org/wiki/Парижский_мирный_договор_(1856)
22. УСЭС. – К., 1988. – Т.2. – С.54. БСЭ. – Л., 1953. – С.629.
21.ФотоКинбурна (Майского) // http://forum.bazar.nikolaev.ua/index.php?showtopic=2173,
htt://www.google.com.ua/search?q=остров+майский+фото&hl=ru&prmd=imvns&tbm=i
sch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=iuh_T4uuFq6K4gSVoe3IBw&ved=0CCcQsAQ&bi
w=13
24. http://special-videos.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=3&Itemid=5
Юрій Ковальський (Миколаїв)
Топоміфологічний образ козацького чуба
Найперше в українській історії такий чуб в стародруках зафіксований у князя
Святослава Ігоревича. Літописці відзначають характерну зовнішність древніх князів
для інших слов’янських народів. Козьма Празький відзначає подвійний чуб на голе-
ній голові у знатного чеха часів Болеслава Грізного. „Велика хроніка”, описує зовні-
шність останнього представника родової знаті на польський престол Котишко, його
голова була голою з чубом. Аналогічна зачіска у князя Вацлава на мініатюрах Воль-
фенбюттельського рукопису. Аналогічні чуби історики знаходять на стародавніх мі-
ніатюрах балтів, прусів. З цього можна зробити висновок, що українці, які не перей-
мали нові моди, зберегли багатотисячолітні традиції в козацькому середовищі.
262
Існує багато версій про по-
ходження козацького чуба, які
поділяються за географічними
напрямками культурного
впливу: древньоіндійським,
тюркським, скандинавським.
Але як відомо, головним на-
прямком культурного обміну
на території України була вза-
ємодія з греко-римським сві-
том. У своїй праці «Історія»
Лев Диякон подає детальний
опис зовнішності князя Свято-
слава – голена голова з чубом,
називає його скіфом і припи-
сує йому еллінську віру [1].
Інформація про міфоло-
гічні уявлення скіфів обме-
жена короткими комента-
рями грецьких істориків.
Топографічний і топоніміч-
ний аналіз Північного узбе-
режжя Чорного моря пока-
зав, що топографічний
образ може містити міфоло-
гічний сюжет. Наприклад,
коса Ахіллів біг на Тенд-
рівському півострові по-
вторює п’яту зі встромле-
ною стрілою [2].
Топографічний образ мі-
сцевості біля міста Миколає-
ва знайдено на плитах Ми-
хайлівського собору в Києві
[3]. На плитах зображена
умовна карта місцевості, де
Інгул впадає в Буг. Як бачи-
мо, топографічний образ на-
гадує обриси малюнка на
древній плиті. Село над ли-
сою головою називається
Кір’яківка, що співзвучно
назві Гераклівка. На малюн-
Рис. 1 Тендрівська коса
Рис. 2. Місцевість на річці Південний Буг з притокою
Інгул
263
ку зображено перший подвиг
Геракла – боротьба з німей-
ським левом. Левова симво-
ліка місцевості м. Миколаєва
зафіксована в древніх грець-
ких літописах краєзнавцем
Золотухіним А.І.
Характерно, що в зо-
браження вписуються кон-
тури козацького чуба при-
токою з правої сторони Бу-
гу. Це нагадує зовнішність князя Святослава Iгоревича, в якого за ліве вухо
звисав чуб. Геракл у древніх слов’ян і українців міг бути військовим богом [4].
Міф про Геракла відомий з IX віку до н.е. У зв’язку з допустимим топомі-
фологічним корінням сказань про Геракла, виникає питання про історичне ко-
ріння цього сюжету, яке, ймовірно, могло бути в якійсь частині скіфським. За
Геродотом, Геракл постає пращуром скіфів, які з’явились від подружжя його зі
змієногою богинею. Інша плита з Михайлівського собору теж відображає такий
самий топографічний образ, але на південь Миколаєва.
Як видно з топоміфологічного малюнку, чуб з голови Геракла спадає в річку і
продовжується притокою. Можливо, саме ця обставина є причиною назви чуба як
оселедець. Таким чином можна висунути гіпотезу, що знамениті козацькі чуби - це
збережений зовнішній вигляд слов’ян дохристиянської доби. Такий чуб, ймовірно,
мав релігійне значення. Таким чином Північночорноморське узбережжя могло ма-
ти локалізовані колонії з племен, які правували на шляху з греків у варяги. Але фе-
номен збереження такої зачіски до ХVII ст. саме в Україні достатньо логічний. По-
перше, це не далеко від топографічного джерела, по-друге, в українців не було
державності, за якої могла
йти інтенсивна ротація еліти
з політичним переписуван-
ням історії і традицій, як це
було в Польщі чи Росії. Крім
того Святослава відносять
до партії язичників, против-
ників християн. Відомо, що
його мати княгиня Ольга
прийняла християнство, а
Святослав розвалив побудо-
вані нею церкви, бо визнавав
культ Перуна і Велеса.
Рис. 3 Місцевість на річці Південний Буг поблизу
Миколаєва
264
Список літератури
1. Лев Диакон. Історія, книга 6. – М.: Наука, 1988. - 230 с.
2. Ковальский Ю.В. О происхождении названий острова Змеиного и реки Гипанис / Новітня
філологія, №37. - Миколаїв: Вид -во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. - С. 116-128.
3. Толочко П.П. Древняя Русь. - Киев: Изд. «Наукова думка», 1987. - 247с.
4. Бус-Троянь-Русь. - Николаев: Изд-во «Яслав», 2007. – С. 70-71.
|