Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду

Статтю присвячено характеристиці перших років навчання, формування світогляду і сфери наукових інтересів видатного вітчизняного вченого, інженера-залізничника О.В. Ліверовського (1867-1951)....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Білик, А.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Видатні науковці та інженери
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77015
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду / А.Ю. Білик // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 46-53. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77015
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-770152015-02-16T03:01:56Z Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду Білик, А.Ю. Видатні науковці та інженери Статтю присвячено характеристиці перших років навчання, формування світогляду і сфери наукових інтересів видатного вітчизняного вченого, інженера-залізничника О.В. Ліверовського (1867-1951). Статья посвящена характеристике первых лет учебы, формирования мировоззрения и сферы научных интересов выдающегося отечественного ученого, инженера- железнодорожника, профессора А.В. Ливеровского (1867-1951). Article is devoted the characteristic of the first years of study, formation of outlook and sphere of scientific interests of the outstanding domestic scientist, the engineer-railwayman, professor A.V. Liverovsky. 2010 Article Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду / А.Ю. Білик // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 46-53. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77015 625.1 (09) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери
spellingShingle	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Білик, А.Ю. Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду Питання історії науки і техніки
description	Статтю присвячено характеристиці перших років навчання, формування світогляду і сфери наукових інтересів видатного вітчизняного вченого, інженера-залізничника О.В. Ліверовського (1867-1951).
format	Article
author	Білик, А.Ю.
author_facet	Білик, А.Ю.
author_sort	Білик, А.Ю.
title	Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду
title_short	Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду
title_full	Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду
title_fullStr	Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду
title_full_unstemmed	Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду
title_sort	професор о.в. ліверовський (1867–1951): формування світогляду
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77015
citation_txt	Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду / А.Ю. Білик // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 1. — С. 46-53. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT bílikaû profesorovlíverovsʹkij18671951formuvannâsvítoglâdu
first_indexed	2025-07-06T01:24:01Z
last_indexed	2025-07-06T01:24:01Z
_version_	1836858780772466688
fulltext	ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 46 ли видатними вченими і організаторами науки в Україні, він не просто є вчите- лем і вихователем ряду поколінь фізи- ків і математиків, а став одним із тих небагатьох учених, яким вдалося об’єднати своїх учнів у широко розга- лужені, винятково продуктивні наукові школи, що довгий час задавали тон у фізиці і математиці, і вплив яких через багато років відчувається й у наш час. ЛІТЕРАТУРА 1. Боголюбов А.Н. Н.Н. Боголюбов. Жизнь. Творчество / Боголюбов А.Н.; [под общ. ред. В.Г. Кадышевского]. – Дубна: ОИЯИ, 1996. – 182 с. 2. Боголюбов Н.Н. (мл.) Николай Николаевич Боголюбов. Очерк научной деятельности / Н.Н. Боголюбов (мл.), Д.П. Санкович // Физика элементарных частиц и атомного ядра. – 1993. – Т. 24, Вып. 5. – С. 1224-1293. 3. Владимиров В.С. Николай Николаевич Боголюбов и Математика / В.С. Владимиров // Труды Математического института имени В.А. Стеклова. – 2000. – Т. 228.– С. 7–16. Руденко А.П., Хорольский А.В. Боголюбов Н.Н. и развитие физико- математической мысли ХХ века. Сделан своеобразный исторический срез направле- ний научной деятельности Н.Н. Боголюбова через призму его жизненного пути. Прове- ден обзор научных школ выдающегося ученого и их значения для современной науки в целом и отдельных ее отраслей. Rudenko A.P., Horolski A.V. Bogoljubov N.N. and development of physical and mathematical thought of the XX-th century. The original historical cut of Nikolai Bo- golubov’s scientific activity through the prism of his curriculum vitae is done. The review of Bogolyubov’s scientific schools and their significance for modern science and its separate branches is conducted. УДК 625.1 (09) ПРОФЕСОР О.В. ЛІВЕРОВСЬКИЙ (1867-1951): ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ Білик А.Ю. (Державний економіко-технологічний університет транспорту) Статтю присвячено характеристиці перших років навчання, формування світо- гляду і сфери наукових інтересів видатного вітчизняного вченого, інженера- залізничника О.В. Ліверовського (1867-1951). Серед вітчизняних залізничників і взагалі транспортників та будівельни- ків транспортних комунікацій О.В. Ліверовський займає особливе місце. І хоча він не став академіком, однак його непереборна тяга до знань, лю- бов до вишукування, проектування і залізничного будування, які поєдну- валися у нього з великим працелюбс- твом і працездатністю, сміливістю, чіткістю і чесністю, сприяли його на- уковому зростанню, дозволили йому завоювати заслужений авторитет се- ред транспортників світового рівня останньої чверті ХІХ - першої поло- вини ХХ століть. ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 1 2010 47 Заслуги О.В. Ліверовського можуть бути по-справжньому оцінені лише при порівнянні умов його роботи з умовами роботи наших сучасних будівничих за- лізниць, які мають у своєму розпорядженні значні мате- ріальні засоби, обладнання, транспорт тощо. О.В. Ліве- ровський вишукування ліній проходження залізниць здій- снював на конях, багато ти- сяч кілометрів він пройшов пішки, інколи для проведен- ня досліджень в царині буді- вництва транспортних кому- нікацій витрачав свої незна- чні заощадження. О.В. Ліверовський був інженером- залізничником широкого профілю – під час численних будівництв залізни- чних магістралей він уважно спостері- гав за всім, що найбільше захоплювало його увагу. У його друкованих працях ми знаходимо відомості із різних аспе- ктів транспортного будівництва, за- стосування в широких масштабах еле- ктрифікації будівельних робіт, розроб- ку і впровадження науково обґрунто- ваної, найбільш раціональної техноло- гії проведення буро-вибухових робіт на байкальських гранітах і гнейсах, участь у реконструкції низки залізнич- них магістралей. Тут він провів дослідження в галузі стійкості насипів на слабких основах. Для лікування хворих насипів ним впе- рше були застосовані дренажні прорізи, а для попередження зволоження наси- пів з глинистих ґрунтів у їхній основі він закладав капілярний переривач з пі- ску. Ось що писав з цього приводу ви- значний російський вчений-залізничник Г.М. Жинкін (1968): «За період з 1913 по 1915 рр. О.В. Ліверовський очолює будівництво Східно-Амурської залізни- чної магістралі. Тут він вперше у транспортному будівництві застосував для підвозу матеріалів покращені ґрун- тові дороги, а будівництво тунелів у ві- чномерзлих ґрунтах на той час не мало прецеденту у світовій практиці. Працюючи у 1916 р. начальником Управління з будівництва залізниць МШС, О.В. Ліверовський надавав допомогу будівниц- тву транспортних комуніка- цій Мурманської залізниці, яка прокладалася на тери- торії суцільних боліт у су- ворих полярних і приполяр- них районах. Олександр Васильович Ліверовський є одним з ос- новоположників науки про будівництво залізниць у складних інженерно- геологічних і кліматичних умовах. Він був визначним спеціалістом з проекту- вання і будівництва залізниць у гірсь- ких і сейсмічних районах, на болотах, зсувних ділянках, у районах селевих потоків, сипучих пісків і поширення карста» [1, С.56]. О.В. Ліверовський працював з ви- значними вітчизняними залізничника- ми, в тому числі з С.Д. Карейшею, Г.П. Передерієм, М.А. Белелюбським, Є.О. Патоном, Г.М. Жинкіним та ін. Най- більш цінними в його роботах є дані з посадки насипів на мінеральне дно бо- літ методом піднасипних вибухів, а та- кож розроблені і побудовані виїмки на ділянках водороздільних боліт, без яких було б майже неможливе сучасне порі- вняльне вивчення багатьох видів наси- пів, що будуються у дуже мінливих умовах середовища у порівнянні з тими умовами, в яких за ними спостерігав Олександр Васильович. У його працях міститься багато вартісних геологічних і географічних відомостей. Ось чому його слід вважати не тільки інженером, але і природознавцем. Ті, хто знали Олександра Васильо- вича, характеризують його як насичену любов’ю до природи, довірливу, опти- містичну, віддану науковому пошуку, працелюбну і енергійну людину, а та- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 48 кож і як пристрасного мисливця. Не випадково його порівнювали з визнач- ними любителями природи. Незважаю- чи на те, що О.В. Ліверовський навчав- ся у технічних вузах, він зберіг повагу і любов до природи, до працьовитих лю- дей, з якими ділив численні прикрощі і турботи повсякденного життя. І хоч він й не належав до кола офіційних акаде- міків Російської імперії, однак його на- укові праці в галузі транспортного бу- дівництва свідчать про особливий нау- ковий потенціал, який і сьогодні ще че- кає ретельного аналізу. Серед своїх су- часників, залізничників, він по праву займає почесне місце після М.А. Беле- любського, Д.І. Журавського, С.Д. Ка- рейші, Є.О. Патона та Г.П. Передерія. Народився О.В. Ліверовський 5-го вересня 1867 р. у Петербурзі. Його ба- тько на той час служив у Міністерстві державного майна. Він закінчив сільсь- когосподарську академію і став вченим агрономом. У сім’ї О.В. Ліверовського було чотирнадцятеро дітей – Олександр Васильович був другим за чергою. З юних років батько привчав своїх дітей до сільського господарства. Він навіть отримав запрошення від Олонецького губернського земства бути земським агрономом і зайнявся меліорацією угідь. Діти привчалися до розпізна- вання ґрунтів, рослин та доглядом за землею. Власне тому усі діти мріяли продовжити професію батька і стати агрономами. Однак, стосовно Олександра Васи- льовича, у нього були вагомі причини все-таки стати інженером. У різних лю- дей по-різному проявляється рушій долі – чи то честолюбність, чи любов, чи ще інші фактори. Так трапилося і з О.В. Ліверовським. Ось як він сам розпові- дає про себе: «Трапилося одна обстави- на, яка змінила моє життя. Коли мені виповнилося 8 років, у нас в домі з’явилася вчителька, яка готувала мене і моїх братів до вступу до гімназії. Я до нестями закохався у свою вчительку. Результатом стало те, що я вчився на відмінно і старався так чи інакше при- носити їй якусь радість від своєї робо- ти. Але весною, коли мені було десять років, до нас у дім з’явився інженер шляхів сполучення і оголосив, що він жених нашої вчительки. Я переконував її не виходити заміж, почекати, поки я закінчу гімназію і теж стану інженером. Після весілля вчителька покинула наш дім, а я захворів нервовим розладом, мене довелося везти до Петербурга, у дитячу клініку. Хвороба пройшла, пройшло і перше кохання, але бажання стати інженером залишилося на все життя. Правда, виконалося воно не від- разу» [2, С.5]. Однак, юнак твердо ви- рішив стати таким інженером шляхів сполучення, за якого виходять заміж такі дівчата, як його перша вчителька. Відтак Олександра та його братів віддали до Кронштадтської гімназії, відразу до другого класу. Йому там сподобалося: все та ж свобода у фізич- ному розвитку і у спілкуванні з приро- дою. Було багато занять у гімнастично- му залі і праця у великому саду. Усі предмети давалися Саші без зусиль: да- вні і іноземні мови, словесність, але особливо – математика. Ось чому на сімейній раді було вирішено, що після закінчення гімназії він спочатку отри- має вищу математичну освіту у Петер- бурзькому університеті, а вже потім, якщо йому так хочеться, він зможе по- ступити до Інституту інженерів шляхів сполучення, який на той час мав дуже високий рейтинг і до нього дуже часто поступали випускники інших вузів і університетів. У 1885 р., після закінчення гімназії у Кронштадті, О.В. Ліверовський по- ступив на фізико-математичний факу- льтет Петербурзького університету. Навчався він легко і з інтересом. Чоти- ри роки пройшли непомітно. Поряд з царицею наук, математикою, його дуже ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 1 2010 49 цікавила астрономія і тому він навіть написав дві наукові праці з астрономії: «О двойных звездах» та в якості канди- датської дисертації – «О солнечном за- тмении». Перша праця отримала 1-й диплом і золоту медаль. За другу працю В.Л. Ліверовський отримав вчену сту- пінь кандидата математичних наук (то- ді ця наукова ступінь дорівнювала сьо- годнішній магістерській роботі). Як відзначає сам О.В. Ліверовський, на- вчатися в університеті для нього було надзвичайно цікаво. На той час в цьому навчальному закладі працювали дуже хороші профе- сори: О.М. Коркін, О.О. Марков, О.М. Жданов, О.М. Воєйков та ін. Але най- більш улюбленим викладачем для ньо- го був Д.І. Мендєлєєв. Слухати лекції Д.І. Мендєлєєва з неорганічної хімії по- трібно було один рік, але багато мате- матиків слухали їх два роки. Надто вже захоплюючими були ці лекції. А поміж цим, Д.І. Мендєлєєв не відзначався особливим зовнішнім красномовством. Мова його була простою, звичайною, але він умів її побудувати і наповнити новим змістом, чим і зацікавлював і за- хоплював усіх слухачів. До нього на лекції ходили студенти-математики, юристи і навіть філологи. Експеримен- ти і різні демонстрації під час лекції були поставлені взірцево. Лаборантом у нього був відомий професор, хімік- неорганік Д.П. Коновалов. У 1889 р. О.В. Ліверовський закін- чив Петербурзький університет з дип- ломом першого ступеню, захистив ди- сертацію і отримав ступінь кандидата фізико-математичних наук. Після одно- річної військової служби у гвардійській артилерійській бригаді О.В. Ліверовсь- кий починає здійснювати свою юнаць- ку мрію – поступає до Петербурзького Інституту інженерів шляхів сполучен- ня. Він з великою повагою згадував пі- зніше своїх улюблених професорів з Ін- ституту – М.М. Герсеванова, Ф.Є. Мак- сименка, Л.Ф. Ніколаї та ін. Навчався в Інституті чотири роки, отримуючи не тільки важливі теоретичні знання, але і чудовий практичний досвід. 26 травня 1894 р. відбувся його інститутський ви- пуск і О.В. Ліверовський став інжене- ром шляхів сполучення. Однак, перш ніж отримати інженерний диплом, йому довелося пройти три практики на буді- вництві різних залізниць. Під час першої виробничої практи- ки у 1891 р., він у якості геодезиста із чотирма своїми сокурсниками провів приладну зйомку усієї Лозово- Севастопольської залізниці (615 км) на Україні з метою складання на неї техні- чного паспорта (на предмет викупу її казною у приватного товариства). Виконуючи це завдання, молодий інженер Олександр Ліверовський зве- рнув увагу на виняткову особливість цієї залізниці меридіонального спря- мування: права обочина була значно вужчою, ніж ліва. І разом з цим рейки правої (західної) нитки зношені наба- гато більше, від лівої. О.В. Ліверовсь- кий у своєму звіті про практику від- значив і пояснив незвичайні явища, на які до нього ніхто не звертав уваги. З’ясувалося, через те, що найбільший вантажний рух йшов у напрямку із півночі на південь, то, враховуючи обертання Землі із заходу на схід, ви- никали додаткові сили тиску коліс на рейкову колію, спрямовані у протиле- жну до обертання сторону. При цьому окреслення осі колії, зсунутої на захід, нагадувало циклоїду. Тобто «загадка» була розгадана – справа полягала у то- му, що вантажний рух в основному йшов в один бік – на південь. Цей його оригінальний звіт отримав відмінну оцінку і був відзначений спеціальною премією Інституту. Ще кориснішими і цікавими були дві наступні практики. Так, у 1892 р. О.В. Ліверовський оформився десятни- ком на будівництво Уфа- Златоустівської залізниці. Тут він по- знайомився з інженером-колійником ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 50 М.Г. Гарін-Михайловським, який вже до цього часу був відомий як письмен- ник. Власне відображенням творчої праці вишукувачів і проектувальників на цій лінії стала його розповідь «Варіант». У ній інженер і письменник в одній осо- бі, зачарований первісною природою не- займаних місць, захоплений романти- кою професії, описав свою «тайгову красуню» – трасу, яка вдало вписувалася проектувальником у місцевість, багату на болота, сопки, ріки і яри. На третій практиці, на спорудженні головної ділянки Західно-Сибірської залізниці, доля звела О.В. Ліверовсько- го з Костянтином Яковичем Михайлов- ським, який закінчив Інститут інжене- рів залізничного транспорту ще у 1861 році. Це був видатний інженер, який створив цілу школу колійників. Його багато хто вважав інженером колійни- ком, однак цю престижну кваліфікацію він заслужив своїм винятковим вкладом у справу спорудження залізниць, що і було оформлено наказом Міністра шляхів сполучення. Багато людей пра- гнули потрапити до нього на роботу. І він зберігав своїх старих інженерів і поповнював штат тільки першими за списком особами. З його школи вийш- ли такі інженери, як Є.Ю. Подруцький, три брати Штукенберги, інженер Г.М. Будагов. Тут, на цій своїй переддипло- мній практиці, О.В. Ліверовський без- посередньо виконував обов’язки нача- льника першої дистанції колії і безпо- середньо споруджував лінію від Челя- бінська у бік Кургану. Він відновлював 42 км до станції Чернявської. Того ж літа почалися роботи з будівництва штучних споруд. Потрапивши на місце роботи в пер- ших числах червня О.В. Ліверовський за- став відновлення лінії. Через те, що вона відновлювалася від Челябінська не за вишукувальним напрямком, а за новим маршрутом, то по суті це були нові ви- шукування. О.В. Ліверовський ще не мав практики проводити вишукування і знав цю роботу тільки теоретично: умів про- кладати лінію на плані в горизонталях, чудово володів нівеліром і теодолітом, але в натурі ніколи лінії не прокладав. О.В. Ліверовський проводив вишу- кування до Киштима, а будував одну першу дистанцію до озера Аргаяш. На дистанції у нього було два мости: через р. Міасс і р. Зюзелка, а також станція Єсаульська. До його підходу до ріки Зюзелка обстеження її проводив інже- нер М.П. Крутицький. Тут О.В. Ліве- ровський пройшов хорошу школу К.Я. Михайловського. Перед цим останній будував міст у Сизрані, Поліські заліз- ниці, Самаро-Уфімську, Уфа- Златоустівську, Златоуст-Челябінську залізниці. Загалом, будівництво залізниць у ці роки велося дуже швидко – у червні проводилися вишукування, а в серпні вже була збудована рейкова колія від Челябінська до Єкатеринбурга протяж- ністю 252 км. Ця лінія два рази перехо- дила через Уральський хребет. Спішили тому, що потрібно було возити рейки для Середньо-Сибірської залізниці. За- хідно-Сибірська залізниця почала буду- ватися у 1893 р., а в 1894 р. по ній пішли потяги до Омська і в 1895 р. – до Обі. Як відзначає О.В. Ліверовський, залізниця Єкатеринбург-Челябінськ бу- дувалася за нормальними технічними умовами, а Сибірська залізниця буду- валася за сильно полегшеними техніч- ними умовами – насипи були більш ву- зькими, рейки легкого типу – 18 фунтів у погонному футі. Будувалася Сибірсь- ка залізниця на дві пари вантажних по- тягів і одну пару вантажно-пасажир- ських. На західній частині ухил був не- великий, на середній частині – 17,4 ти- сячних. Не встигли залізницю добуду- вати, як розпочався такий потік ванта- жів, що відразу ж утворилися хлібні поклади, тому в найближчому часі до- велося перебудовувати цю залізницю. ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 1 2010 51 О.В. Ліверовський повідомляє та- кий факт. На Західно-Сибірській заліз- ниці труднощі були у відведенні води від полотна, тому що насипи були ни- зькими, ґрунт був чорноземом, відводи- ти воду було вкрай необхідно. У ряді місць довелося викопувати на стороні від існуючого полотна озерця і відво- дили туди воду. Таке озеро було вико- пане на ст. Татарській і туди відводила- ся вода, з метою осушування станції. Ще декілька штрихів про стратегі- чне значення будівництва Західно- Сибірської залізниці. Керівником екс- педиції з вишукувань і будівництву За- хідно-Сибірської залізниці був К.Я. Михайловський. О.В. Ліверовський до- бирався туди на конях, адже рейковий шлях доходив тільки до Міасса; до Че- лябінська колія ще не була прокладена. Тільки в жовтні 1896 р. залізниця була відкрита для руху. Слід зауважити, що внаслідок неврожаю 1891 року наступ- ний рік був роком голоду у Західному Сибіру і населення там вмирало від не- можливості своєчасного підвезення продовольства. Хліб возили на конях через Уральський хребет. К.Я. Михай- ловський вирішив прискорити будівни- цтво залізниці і тому забезпечив мож- ливість найшвидшої доставки продово- льства для населення і насіннєвого фо- нду. Спочатку він перевів через Ураль- ський хребет декілька залізничних сос- тавів при повній відсутності земляного полотна. Спочатку вирубували просіку і по звалених деревах, як по шпалах, прокладалися рейки. І вслід за уклад- кою паровози їхали по ухилах, що сяга- ли 30 тисячних. Тягнули рухомі соста- ви з рейками і хлібом. Було прискорено будівництво і всьому голодуючому краю була надана велика допомога. Таким чином, підсумовуючи пер- ший період життя та діяльності О.В. Ліверовського, в якому формувався йо- го світогляд, можемо стверджувати, що з 1 червня 1894 р., як випускних Інсти- туту інженерів шляхів сполучення, О.В. Ліверовський розпочав самостійну ін- женерної діяльність і послідовно прой- шов виробничий шлях від начальника ділянки до головного інженера Сибір- ської залізниці. Цей період охоплював 1894-1897 рр. Після закінчення будівництва гілки Єкатеринбург (сьогодні Свердловськ) – Челябінськ у 1896 р. О.В. Ліверовський якийсь час залишався на роботі цієї за- лізниці в якості начальника ділянки ко- лії з експлуатації. Однак, в кінці 1897 р. він залишив службу з експлуатації да- ної залізниці і вирішив поступити на нове будівництво. Загалом, він прой- шов великий шлях інженера будівель- ника в різних умовах і на різних поса- дах (начальник ділянки, головний ін- женер району з перебудови гірських ді- лянок Західно-Сибірської залізниці). Проживаючи і навчаючись в Пе- тербурзі – центрі російського громад- ського життя, в оточенні революційно- демократичної молоді, зростав і вихо- вувався молодий Олександр Ліверовсь- кий. На зміну вчителям, які не займали- ся науковими викладами і проводили уроки, використовуючи застарілі книги, прийшли молоді вчителі. Вони зуміли збудити у своїх учнів цікавість до нау- ки, захопити їх самостійними наукови- ми спостереженнями в науці і техніці. Багато з цих учителів, наприклад, під- тримували вчення Ч. Дарвіна про ево- люцію органічного світу. Мабуть це також вплинуло на юного Олександра, який став переконаним дарвіністом. Він підтримував ідею еволюційного розвитку живих організмів, зробився навіть пропагандистом вчення Дарвіна. Власне, під час навчання в Петербурзь- кому університеті, а відтак і в Інституті інженерів шляхів сполучення сформу- вався світогляд і погляди Олександра Ліверовського. Як бачимо, він не обме- жував себе вивченням наук, що мали відношення тільки до його майбутньої професії. В архівах збереглися декілька його курсових робіт з технічної і, част- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2010 52 ково, природничої проблематики (зок- рема, геологічної). Однак коло його ін- тересів було більш широким: геологія, географія, ґрунтознавство, залізничний транспорт: колія і колійне господарст- во, рухомий склад залізниць, управлін- ня процесами перевезень, нарешті, еко- номіка залізничного транспорту. Він вивчав праці вітчизняних і зарубіжних спеціалістів-залізничників. Вже з молодих років О.В. Ліверов- ський виявив схильність до розвитку наукової полеміки, до публічного від- стоювання своїх переконань. Своє ста- влення до цього він сформулював ще в юності, в одній із ранніх своїх статей: «Я ніколи не відмовлюсь вести супере- чку з будь-якого питання, якщо я насті- льки знайомий з ним, щоб мати само- стійну думку, яким би не був сильним і авторитетний мій противник. Адже моя мета полягає не в тому, щоб мати ра- цію, переконати, але щоб з’ясувати для себе і для інших це питання» [Там само, С.15]. Слід відзначити і особливості стилю його практичної роботи. У роз- порядженні О.В. Ліверовського були звичайні робітники і з найближчих міс- цевостей, і із неблагополучних, що страждали від неврожаїв районів Росій- ської імперії. Він про всіх турбувався: і в розумінні побуту, і в налагодженні умов праці на усіх його чисельних бу- довах у суворих, необжитих і забутих богом краях. Ось чому його повсюди вважали «батьком рідним». Різнобічність молодого вченого в цей час проявилася в його активній ді- яльності в Петербурзькому товаристві дослідників природи, Російському Географічному товаристві, Російсько- му Технічному товаристві, участі в ро- боті Дорадчих з’їздів інженерів служ- би колії тощо. Багатогранність наукового об- дарування, висока освіченість, духовна культура, товариськість та доброзичли- вість О.В. Ліверовського справляли своєрідний вплив на широке коло вче- них, вони забезпечили йому заслуже- ний авторитет і повагу. Отже, постать О.В. Ліверовського в історії вітчизня- ного залізничного транспорту була у свій час і є сьогодні досить помітною. Однак біографія його досліджена недо- статньо, в ній чимало неточностей і за- звичай білих плям. На великий жаль, життя вченого майже невідоме. Це від- чувають усі автори праць про нього. Образові вченого бракує цілісності.. Наукова і громадська діяльність О.В. Ліверовського, яка заслуговує на найвищу оцінку, також досі ще недо- статньо висвітлена в літературі. Відо- мості про нього вичерпуються лише довідками в окремих періодичних ви- даннях царського періоду Росії. О.В. Ліверовський, без сумніву, заслуговує на більшу увагу нащадків. Заповнити прогалину в літературі про видатних залізничників, познайомити з життям Ліверовського, з його основними пра- цями і загальнотехнічними переконан- нями – мета нашого дослідження. Ми розуміємо, що дослідити життя та дія- льність О.В. Ліверовського – справа не- легка. Біографічні дані про вченого, ін- женера-залізничника, дуже скупі, вче- ний не залишив після себе автобіогра- фій, епістолярна спадщина його неве- лика. Небагатослівний, цілеспрямова- ний, повністю захоплений технічними дослідженнями, педагогічною і органі- заційною діяльністю, особливо будів- ництвом транспортних комунікацій, О.В. Ліверовський все ж любив відда- ватися спогадам, тим паче фіксувати їх на папері. Про це його праця «50 лет работы на железнодорожном транспор- те» [Там само]. Щоб охарактеризувати О.В. Лі- веровського як людину і вченого, ми намагалися пов’язувати зовнішні факти його біографії з його внутрішнім жит- тям і науковою діяльністю. Ми переко- налися, що надзвичайно цінні спосте- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 1 2010 53 реження містять статті сучасників вче- ного – Г.П. Передерія, Є.О. Патона, М.А. Белелюбського, С.Д. Карейші, які розсіяні по різних виданнях. Але найбі- льше фактів нам дали праці самого О.В. Ліверовського, читання яких також до- зволило відтворити науковий портрет вченого [3]. Праці О.В. Ліверовського ніколи не виходили повним зібранням. Біль- шість з них опубліковано у рідкісних виданнях і періодиці другої половини ХІХ – початку ХХ століть, тому декотрі з них стали бібліографічною рідкістю. Ми ж в своїх дослідженнях прагнемо якнайдетальніше викласти біографію й ґрунтовно проаналізувати майже всі наукові праці О.В. Ліверовського (серед них і ті, які надруковані за кордоном), навести деякі їх наукові оцінки в нечи- сленних рецензіях і авторефератах. Ми вважаємо, що нехай на сьогодні пере- конання і погляди О.В. Ліверовського вимагають у чомусь перегляду, щось із його праць застаріло – все одно основа його творчості залишається такою, що збуджує розум. Знайомство із життям і діяльністю нашого видатного співвіт- чизника збагачує наше мислення, надає снаги для творчості сучасним інжене- рам. Загалом, життя О.В. Ліверовського – це біографія, в якій відбилися майже всі історичні закономірності розвитку вітчизняної залізничної науки останньої чверті ХІХ – початку ХХ століть. Його біографію можна назвати дивовижною за насиченістю подіями. Він брав участь у спорудженні практично усіх залізниць Російської імперії в кінці ХІХ – на початку ХХ сторіч, а також буду- вав Далекосхідну залізницю, в тому чи- слі і міст через ріку Амур. Брав участь у революційному русі, мандрував за кор- доном, вів політичну діяльність в Пер- шій Державній Думі, був міністром шляхів сполучення Тимчасового уряду, із Зимового палацу більшовики його відправили у каземати Петропавлівсь- кої фортеці. Потім брав участь у будів- ництві залізниць СРСР, московського метрополітену, створював наукові за- клади, викладав. ЛІТЕРАТУРА 1. Жинкин Г.Н. Профессор А.В. Ливеровский / Г.Н. Жинкин // Транспортное строи- тельство. – 1968. - №2. – С.56. 2. Ливеровский А.В. 50 лет работы на железнодорожном транспорте. – Хабаровськ, 1999. – 52 с. 3. Білик А.Ю. Інженер О.В. Ліверовський – талановитий організатор залізничного будівництва / А.Ю. Білик // Історичні записки: Зб. наук. праць. – 2009. – Вип. 23, Ч.1. – С. 3-10. Билык А.Ю. Профессор А.В. Ливеровский: формирование мировоззрения. Статья посвящена характеристике первых лет учебы, формирования мировоззрения и сферы научных интересов выдающегося отечественного ученого, инженера- железнодорожника, профессора А.В. Ливеровского (1867-1951.) Bilyk А.J. Professor A.V. Liverovsky (1867-1951): outlook formation. Article is de- voted the characteristic of the first years of study, formation of outlook and sphere of scientific interests of the outstanding domestic scientist, the engineer-railwayman, professor A.V. Liverovsky

Професор О.В. Ліверовський (1867–1951): формування світогляду

Репозитарії

Схожі ресурси