Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників

Статтю присвячено проблемі розвитку природничих наук на півдні Російської імперії у другій половині ХІХ ст. Проаналізовано істотну необхідність розвитку природничих наук у формі виникнення відповідних товариств, зокрема, Новоросійського товариства природодослідників, і їх основна діяльність....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Батов, І.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Наукові товариства, школи, зв’язки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77031
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників / І.В. Батов // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 2. — С. 25-33. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77031
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-770312015-02-17T03:01:48Z Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників Батов, І.В. Наукові товариства, школи, зв’язки Статтю присвячено проблемі розвитку природничих наук на півдні Російської імперії у другій половині ХІХ ст. Проаналізовано істотну необхідність розвитку природничих наук у формі виникнення відповідних товариств, зокрема, Новоросійського товариства природодослідників, і їх основна діяльність. Статья посвящена проблеме развития естественных наук на юге Российской Империи во второй половине XIX века. Проанализирована существенная необходимость развития естественных наук в форме возникновения соответствующих обществ, в частности Новороссийского общества естествоиспытателей, и их основная деятельность. Article is devoted a problem of development of natural sciences in the south of the Russian empire in second half of XIX-th century. Essential necessity of development of natural sciences in the form of occurrence of corresponding societies, in particular the Novorossisk society of naturalists and their primary activity is analysed. 2010 Article Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників / І.В. Батов // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 2. — С. 25-33. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77031 50 (09)(477.74) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові товариства, школи, зв’язки Наукові товариства, школи, зв’язки
spellingShingle	Наукові товариства, школи, зв’язки Наукові товариства, школи, зв’язки Батов, І.В. Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників Питання історії науки і техніки
description	Статтю присвячено проблемі розвитку природничих наук на півдні Російської імперії у другій половині ХІХ ст. Проаналізовано істотну необхідність розвитку природничих наук у формі виникнення відповідних товариств, зокрема, Новоросійського товариства природодослідників, і їх основна діяльність.
format	Article
author	Батов, І.В.
author_facet	Батов, І.В.
author_sort	Батов, І.В.
title	Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників
title_short	Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників
title_full	Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників
title_fullStr	Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників
title_full_unstemmed	Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників
title_sort	зародження та початок наукової діяльності новоросійського товариства природодослідників
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	Наукові товариства, школи, зв’язки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77031
citation_txt	Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників / І.В. Батов // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 2. — С. 25-33. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT batovív zarodžennâtapočatoknaukovoídíâlʹnostínovorosíjsʹkogotovaristvaprirododoslídnikív
first_indexed	2025-07-06T01:24:42Z
last_indexed	2025-07-06T01:24:42Z
_version_	1836858824165687296
fulltext	НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 25 України: Мат-ли Всеукраїнської наук. конф. / Пол- тавський державний педагогічний ун-т ім. В.Г. Ко- роленка – Полтава, 1992.– С. 116.; Непомнящий А. А. Роль духовних осіб у розвитку історичного крає- знавства в Криму: Друга половина XIX – початок ХХ ст. / А. А. Непомнящий // Український історич- ний журнал – Київ, 2003.– № 4.– С. 123–133. 2. Мусин А. Е. Церковная археология в России вто- рой половины XIX – начала XX в. и ее место в сис- теме отечественной археологии и охраны культур- ного наследия / А. Е. Мусин // Невский археолого- историографический сб.: к 75-летию канд. ист. наук А. А. Формозова – СПбГУ, 2004.– С. 77–94. 3. Непомнящий А. А. Археологічні з’їзди та розви- ток кримознавчих досліджень за дорадянської до- би / А. А. Непомнящий // Питання історії науки і техніки.– Київ, 2007.– № 2.– С. 9–19. 4. Труды I Археологического съезда в Москве в 1869 г.– М., 1871.– Т. 1.– С. 75–82. 5. Комарова И. И. Церковно-археологические уч- реждения и охрана памятников культуры в России конца XIX – начала XX в. / І. І. Комарова// Архео- графический ежегодник за 1990 г.– М., 1992.– С. 83–102. 6. Важность изучения прошлого // ТЦОВ.– 1912.– № 1/2.– C. 25–27. 7. Проводы ректора Таврической духовной семи- нарии о. архимандрита Вениамина, назначенного на должность ректора Тверской духовной семина- рии // ТЦОВ.– 1913.– № 27.– C. 902–905. 8. В духовной семинарии // ТЕВ.– 1917.– № 27– 29.– C. 220–221. 9. Митр. Вениамин: Некролог // Журнал Москов- ской Патриархии.– 1961.– № 11.– С. 47-50. 10. Открытие церковного археологического обще- ства. // ТЦОВ.– 1913.– № 9.– C. 351. 11. Там же, С. 352–353. 12. Вениамин. К духовенству Таврической епархии. От Церковного историко-археологического общ- ества / Веніамін // ТЕВ.– 1913.– № 11.– C. 166–169. 13. Устав церковного историко-археологичес- кого общества Таврической епархии // ТЕВ.– 1913.– № 11.– C. 169–177. Калиновский В.В. Церковное историко-археологическое общество Таврической епар- хии. В статье рассмотрено становление первой в Крыму церковно-археологической организа- ции – Церковного историко-археологического общества Таврической епархии. Выявлен круг его участников, отражены принципы работы учреждения и его музея. Исследована история создания Общества. Kalinovskiy V.V. The Church History and Archaeological Society of Taurical diocese. The ar- ticle discussed the formation of the first church in the Crimea and archaeological organizations – Church History and Archaeological Society of Taurical diocese. Identified a range of its participants, reflects the principles of the institution and its museum. Was discovered the creation of the Society. УДК 50 (09)(477.74) ЗАРОДЖЕННЯ ТА ПОЧАТОК НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НОВОРОСІЙСЬКОГО ТОВАРИСТВА ПРИРОДОДОСЛІДНИКІВ Батов І.В., аспірант (Одеський національний політехнічний університет) Статтю присвячено проблемі розвитку природничих наук на півдні Російської імперії у другій половині ХІХ ст. Проаналізовано істотну необхідність розвитку природничих наук у формі виникнення відповідних товариств, зокрема, Новоросійського товариства природодослідників, і їх основна діяльність. Виникнення усіх товариств природо- дослідників тісно й нерозривно пов'яза- не з першим з'їздом Російських приро- додослідників, що пройшов у Санкт- Петербурзі наприкінці 1867 року. На цьому з'їзді було вирішено зверну- тися із клопотанням до міністерства на- родної освіти про відкриття товариств природодослідників у всіх російських університетах. Дане клопотання було представлене міністром народної освіти в Державну Раду зі сприятливими ви- сновками. Внаслідок цього Державна Рада, погодившись із висновками мініс- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 26 тра, ухвалила: видавати щорічно, починаю- чи з 1869 року по 2500 рублів зі скарбниці на кожне конкретне товариство природодо- слідників у певній губернії Росії [10]. Постанову Державної Ради було за- тверджено 7-го жовтня 1868 р. 9-го жовтня 1868 р. ректор Імпера- торського Новоросійсь- кого Університету, одер- жавши звістку про пос- танову, доручив, відпо- відно до подання Піклу- вальника Одеського нав- чального округу, фізико- математичному факуль- тету скласти проект Ста- туту товариства природо- дослідників при Новоросій- ському університеті. У засіданні товарис- тва природодослідників професори Мар- кузен і Соколов представили складений ними проект статуту товариства. Фізико- математичний факультет, зробивши в ньому деякі зміни, вирішив представити його раді університету. Проект статуту був схвалений Радою другого жовтня 1868 ро- ку й відправлений на затвердження мініст- ра народної освіти. [5] Згаданий статут, у зв’язку із неясним формулюванням того пункту, у якому го- ворилося про передачу майна товариства природодослідників у ведення Новоросій- ського університету, був повернутий у фі- зико-математичний факультет для пода- льшого обговорення, зокрема міністр на- родної освіти пропонував, щоб цей пункт був змінений за змістом затверджених і надісланих з міністерства народної освіти статутів Санкт-Петербурзького й Москов- ського товариств природодослідників. Одержавши таке повідомлення, фізи- ко-математичний факультет у засіданні 8-го квітня 1869 року вирішив прийняти статут Санкт-Петербурзького товарист- ва природодослідників зі зміною двох пунктів – одного, що стосується поділу товариства на секції, і іншого, – відраху- вання 1/3 частини щорічного прибутку в запасний капітал. Щодо першого з пунк- тів факультет, беручи до уваги обмаль осіб, що займаються в Одесі природни- чими науками, прийшов до висновку, що товариство при- рододослідників при Ново- російському університеті спо- чатку не може ділитися на секції, які воно, звичайно, по- винно організувати в май- бутньому. По другому ж пи- танню факультет не визнав можливим відраховувати із щорічного доходу певної ча- стини в запасний капітал, а, навпаки, висловив побажа- ння, щоб вся сума витрача- лася на дослідження краю, ще мало вивченого в при- одничо-історичному відношенні. Із зазначеними висновками факультету погодилася й Рада Новоросійського Уні- верситету. Цей останній статут був затверджений міністром народної освіти 31 травня 1869 року. [9] 20-го вересня 1869 року на факультеті була прочитана заява про затвердження статуту товариства природодослідників. Членами-засновниками були названі члени фізико-математичного факультет- ту: В. Лапшин, Л. Ценковський, Н. Со- колов, И. Маркузен, А. Янович, Д. Аба- шев, Н. Бернштейн, О. Шведов, А. Вери- го й барон А. Стюарт. У засіданні товариства природодослід- ників було ухвалено: 1) оголосити в оде- ських газетах про відкриття товариства природодослідників при Імператорсько- му Новоросійському університеті, із за- прошенням осіб, що бажають вступити в число членів нового товариства, подати про це заяву й 2) надрукувати затвер- джений статут товариства. 6-го листопада 1869 року у засіданні фі- зико-математичного факультету виникло питання про обрання президента нового то- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 27 вариства. Думки розділилися: одні члени факультету вважали можливим приступити до обрання президента товариства, а інші (Ценковський, Веригор, Янович) вважали неможливим обрання президента до надхо- дження в товариство сторонніх осіб. Не визнаючи можливим вирішити непо- розуміння, що виникло завдяки неясності статуту, було ухвалено представити виник- лу розбіжність на вирішення Ради Універ- ситету. Остання визнала за необхідне звер- нутися за роз'ясненням зазначеного питання в міністерство народної освіти [1]. Нарешті, 23 грудня 1869 року, піклу- вальник одеського навчального округу С. П. Голубцов перепровадив ректорові університету проф. Леонтовичу телегра- му міністра народної освіти Д. А. Толс- того, у якому пропонувалося фізико- математичному факультету приступити до створення товариства природодослід- ників при Новоросійському університеті. У телеграмі міністра був зазначений спосіб відкриття нового товариства, а саме: 1) необхідно було обрати тимчасо- вого президента із засновників товарист- ва, а потім 2) після прийняття в члени товариства сторонніх осіб й остаточної організації товариства, приступити до обрання президента товариства на під- ставі § 17 статуту товариства [4]. У той же день за пропозицією ректора, було скликане екстрене засідання чле- нів-засновників фізико-математичного факультету для обрання тимчасового президента товариства природодослід- ників, що відкривається. У засіданні цьому були присутні: В. Лапшин, Н. Соколов, А. Карастелев, Е. Сабінін, Л. Берневич, Д. Абашев, А. Ве- риго, О. Шведов і Н. Бернштейн. Прези- дентом на час організації товариства був обраний В. Лапшин, а секретарем О. Шведов. Тоді ж вирішено було вдруге оголосити в місцевих газетах про від- криття товариства природодослідників. Балотування осіб, що заявили про своє бажання приєднатися до дійсних членів товариства, було відкладено до наступ- ного засідання. [2] Перше балотування осіб, що виявили бажання приєднатися до дійсних членів товариства, що зароджується, було зроб- лено в засіданні фізико-математичного факультету 29 грудня 1869 року, причо- му з 22-х осіб, що балотувалися, були обраними в члени товариства одинадцять чоловік, а саме: Н. Ланге, И. Кощуг, П. Іванов, А. Эгіз, інженер Романовський, інженер Шостак, Е. Герне, В. Васал, Е. Клименко, А. Армфельд й інженер Пахо- мов. У тому ж засіданні за пропозицією Лапшина, першим почесним членом то- вариства був обраний С. П. Голубцов. У четвертому засіданні членів-заснов- ників, 30 грудня 1869 року, балотувалися ще 12 осіб, з яких членами товариства були обрані: Б.Циммерман, М. Дітеріхс, Н. Зорін, К. Фот, А. Генріці й ін. У такий спосіб перераховані вище 16 членів із числа осіб, сторонніх універси- тету, разом із засновниками, що пред- ставляли фізико-математичний факуль- тет Новоросійського університету, по- клали початок Новоросійському товари- ству природодослідників. Для остаточної організації товариства залишалось ще обрати, згідно § 17 стату- ту, нового президента товариства [7]. До обрання президента приступили в на- ступному засіданні, що пройшло другого січня 1870 року. Після балотування, на цей пост був обраний Л. С. Ценковський. У тім же засіданні проходили вибори й інших представників адміністрації това- риства, а саме: віце-президентами були обрані Н. Соколов, В. Лапшин, А. Генрі- ці; членами ради - Д. Абашев, Н. Ланге, Н. Бернштейн, скарбником Е. Клименко й секретарем О. Шведов. З на-веденої довідки ми дізнаємося, що товариство природодослідників остаточно організу- валося другого січня 1870 року. За час існування товариства статут під- давався дворазовим змінам. Перший раз питання про зміну статуту товариства було підняте шостого листопада 1874 року й НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 28 стосувалося головним чином зменшення членського внеску з десяти до трьох руб- лів. Другий раз - 23-го жовтня 1876 року, за пропозицією Н. Умова, було вирішено клопотати про заснування при Новоросій- ському товаристві природодослідників фі- зико-математичної секції. Обидва зазначе- них клопотання були задоволені міністер- ством народної освіти. Останнє клопотан- ня товариства було задоволено 12-го лю- того 1877 року. Із цього часу товариство ділиться на дві секції: фізико-математичну й природничо-історичну. Нарешті, 12-го жовтня 1891 року, за про- позицією А. Клоссовського, було вирішено обрати комісію для перегляду статуту това- риства. У дану комісію були обрані: А. Кло- ссовський, В. Преображунський, Л. Ришаві, В. Репяхов, Н. Умов і П. Бучинський. Доповідь згаданої комісії була пред- ставлена загальним зборам 26-го квітня 1892 року. Тут вона викликала деякі не- порозуміння й була повернута назад у комісію для розробки поняття про секції (29-го квітня 1892 р.) 29-го лютого 1893 року був закінчений розгляд всіх змін статуту товариства, за- пропонований вищезгаданою комісією. Потім проект статуту в зміненій редакції був спрямований ректорові університету для подання міністрові народної освіти [7]. 18-го грудня 1893 року було повідом- лено в засіданні Новоросійського това- риства природодослідників про незгоду фізико-математичного факультету з но- вою редакцією §30 статуту товариства, відповідно до якого товариство вислови- ло бажання створити в університеті вла- сні колекції й бібліотеку. При розгляді цього питання товариство залишилося при колишній своїй думці й у тому ж засіданні вирішило просити ректора уні- верситету: представити проект статуту в зміненому виді на затвердження міністра народної освіти. На це клопотання това- риства відповіді не надійшло. Новоросійське товариство природодос- лідників направляло свої зусилля на спри- яння розвитку природничих наук взагалі, поширення природничо-історичного знан- ня в Росії й дослідження природи Росії, переважно південних її провінцій. Для досягнення цих цілей товариству на- давалося статутом право: а) влаштовувати збори для наукових повідомлень, б) відкри- вати публічні лекції, в) споряджати експе- диції й екскурсії для наукових дос-ліджень і пошуку природничо-історичних предметів і друкувати свої праці [6]. У такий спосіб наукова діяльність по- винна була виразитися насамперед у на- укових повідомленнях, у друкуванні праць товариства, у спорядженні екскур- сій, експедицій і т.п. Першому із цих питань був покладе- ний початок 31-го січня 1870 року, коли президент товариства Л. С. Ценковський заявив про те, що він знаходить доціль- ним відкрити на початку ряд лекцій по загальних питаннях природознавства, які в змозі послужити підставою для повід- омлень більш окремого характеру. При цьому Ценковський обіцяв у наступ- ному засіданні підготувати повідомлення на тему: "Про сучасний стан науки про рос- линну клітину". Згадане повідом-лення бу- ло публічно зачитане на засіданні товарист- ва 18-го лютого 1870 року [9]. Таким чином час від часу признача- ються засідання у відділеннях товарист- ва, у яких обговорюються повідомлення по різних відділах природознавства й математики. Повідомлення ці в основ- ному мають оригінальний характер, то- му що є результатом самостійних дослі- джень і спостережень доповідачів. Підставою як для повідомлень, так і для друкованих праць, принаймні по природничо-історичному відділенню, слу- жили головним чином наукові екскурсії членів товариства. Результатом остан- ніх, як побачимо нижче, є поява досить повного опису Херсонської, Бессарабсь- кої губерній і Криму як у ботанічному так й у геологічному відношеннях. За перші 25 років існування в товаристві по всіх відділеннях пройшло 315 засідань. З них на частку природничо-історичного НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 29 відділення доводиться 190 засідань, а на частку фізико-математичного 125, причо- му останні розподіляються між засідання- ми по вищій математиці, яких пройшло 56, і засідань по елементарній математиці, яких налічується 69. У всіх згаданих засіданнях товариства було обговорено 345 різних повідомлень, які розподіляються в такий спосіб: 1) по природничо-історичному відділенню бу- ло зроблено 274 повідомлення; 2) у фізи- ко-математичній секції по відділу вищої математики 24 референта зробили 131 по- відомлення, а по відділу нижчої матема- тики 36 референтів обговорили 140 допо- відей. Список представлених доповідей і повідомлень буде освітлений нижче. Цікаво при цьому звернути увагу на ту обставину, що перше місце в природни- чо-історичному відділенні займає зооло- гія. Із загального числа 274 повідомлень на частку зоології, приєднуючи сюди й фізіологію, доводиться 113 повідомлень [8]. Потім йдуть ботаніка, хімія, геологія, метеорологія й ін. У фізико-математичному відділенні з 131 повідомлення по вищій математиці перева- жали повідомлення по чистій математиці, котрих налічується 55. Потім йшли фізика, механіка, фізична географія і т. ін. Крім цього Новоросійське товариство природодослідників, як виявляється, ча- сто виходило за межі своїх найближчих інтересів і приймало більш-менш акти- вну участь у різних подіях загального характеру. Товариство брало участь в урочистих святкуваннях як окремих осіб, які мали світову популярність, так і різних наукових товариств. Ця участь у більшості випадків представляла собою надсилання вітальних телеграм. Так, на- приклад, від імені товариства було наді- слано відповідні поздоровлення й вітання: Келлинеру, Кекуле, Кайзерлінгу, Зденау- еру, Феофілантову, Київському товариству лікарів, Кассельскому товариству приро- додослідників з нагоди 50-ти літнього юві- лею, Пастеру з нагоди 70-ти літньої річни- ці й відкриття інституту його імені, Квен- штедту, Кенігсберзькому фізико-еко- номічному товариству з нагоди сторіччя, Гамбурзькому математичному товариству з нагоди 200- річчя його існування, Гейде- льберзькому університету з нагоди 500- літньої річниці й ін. [8]. Новоросійське товариство природодо- слідників також відгукувалося й на міс- цеві торжества, так, наприклад товарист- во брало участь у святкуванні 50-ти річ- чя Одеського товариства історії й старо- житностей, а також у святкуванні 100- річчя Одеси. У зазначених випадках ви- разниками настрою товариства були де- путації, що принесли поздоровлення від імені Новоросійського товариства при- рододослідників. Новоросійське товариство природодос- лідників також влаштовувало час від часу урочисті засідання, на яких ушановувало видатних учених і мислителів, а саме: Ге- льмгольца, Пастера, Ковалевського, Га- лілея, Чебишева й Лобачевського. Щодо друкування праць товариства необхідно відзначити, що 22-го квітня 1870 року було вирішено друкувати "За- писки" Новоросійського товариства при- рододослідників у кількості 250-ти екзе- мплярів. Але потім, у січні 1871 року, було отримано пропозицію голови зоо- логічного відділення Санкт-Петербур- зького товариства про спільне видання друкованих праць. Дана пропозиція була прийнята товариством третього лютого й тоді ж вирішили з’єднатися із Санкт- Петербурзьким товариством природодо- слідників для видання загальних "Запи- сок". Новоросійське товариство приро- додослідників зобов'язувалося видавати 400 рублів на видання. Замість цього Новоросійське товариство просило: ви- силати йому для роздачі членам товари- ства 100 екземплярів спільних "Запи- сок"; 2) запрошувати інші товариства до висилки Новоросійському товариству природодослідників своїх видань й 3) пускати в продаж спільне видання [3]. Однак, під кінець року з'ясувалися багато незручностей, що виникають від такого спо- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 30 собу спільного друкування робіт товариства. А. Вериго 27-го жовтня 1871 року через не- зручності, що виникають від спільного дру- кування праць, на засіданні товариства вніс пропозицію щодо змінення існуючого по- рядку у друкуванні праць товариства. Це пи- тання піддалося вторинному обговоренню в засіданні товариства, що відбувалися 7-го грудня 1871 року, колишнє рішення було змінено й одноголосно ухвалене: друкувати самостійно "Записки" Новоросійського това- риства природодослідників. Самостійне друкування "Записок" то- вариства почалося лише з 1872 року в кількості 250 екземплярів і з того часу тривало без перерви. З часом товарист- вом природодослідників вирішено було збільшити число друкованих екземпля- рів до 500 й остаточно додати ще 50 ек- земплярів. У такий спосіб 17 грудня 1871 року "Записки" природничо-істори- чного відділення друкувалися в кількості 550 екземплярів, а фізико-математич- ного у кількості 500 екземплярів. Що стосується друкованих праць, то за перші 25 років існування товариство на- друкувало по природничо-історично-му відділенню ХІХ томів "Записок". Кожен том складається із двох випусків, за ви- нятком I, ІІ й ХVІІ, у яких є по три випу- ски. Крім того, товариство надрукувало чотири окремих додатки до "Записок". У зазначених томах надруковано 210 ста- тей, що належать 77 авторам [4]. Із загального числа надрукованих ста- тей, останні по спеціальностях розподі- ляються в наступному порядку: 71 стаття зоологічного змісту, 48 по геології, 37 зайнято хімією, 31 ботанікою, 16 метео- рологією і т. ін. По фізико-математичному відділенню надруковано XV окремих томів, у яких 28 авторів помістили 72 статті. Із загаль- ного числа статей на частку чистої мате- матики припадає 35 статей, фізики 14, механіки 13, фізичної географії 5 та ін. Оцінка всього наукового матеріалу, що розмішувався у вищезгаданих повідом- леннях і друкованих працях, представляє значні труднощі. Труднощі ці прямо пов'я- зані з великою розмаїтістю змісту статей, а також, більшою мірою, з розходженням керівних ідей і напрямків, навіть в області однієї й тієї ж спеціальності й представля- ється не під силу одній людині. Що стосується дослідження природи Росії, переважно південних її провінцій, як це сказано в третьому пункті §1 статуту товариства, то Новоросійське товариство природодослідників щорічно асигнує при- близно 600-800 рублів на наукові екскурсії в різних місцях Російської імперії. Завдяки таким періодичним дослідженням значно поповнилися відомості в природничо- історичному відношенні, що стосуються Херсонської, Бессарабської губерній і Криму, а також частково Катеринославсь- кої губернії й Кавказу. Особливо багато зроблено по дослідженню флори й геології зазначених місцевостей [5]. Крім цих щорічних чергових екскур- сій, товариство час від часу влаштовува- ло різні експедиції для колективних при- родничо-історичних досліджень. Так в 1889 році, за пропозицією А. Клосовсь- кого й Н. Андрусова вирішено було кло- потати за посередництвом VІІІ з'їзду природодослідників і лікарів перед мор- ським міністерством про наміри розпо- чати глибоководні дослідження Чорного моря. І потім у 1891 році товариство аси- гнувало зі своїх коштів 500 рублів на спорядження відповідної експедиції та на хімічну частину глибоководних до- сліджень Чорного моря [8]. Від Новоросійського товариства при- рододослідників у цих дослідженнях взяли участь А. Лебединцев як хімік й А. Остроумов як біолог. У другій поло- вині даної експедиції також взяв участь і Н. Зелінський – з метою хіміко- бактеріологічних досліджень. Крім того, в 1893 році була обрана ко- місія в складі: А. Вериго, А. Клосовсь- кого, И. Синцова, Ф. Каменського, М. Ру- дського, Е. Бругиловського, Ф. Пилипо- вича й П. Бучинського для колективного й всебічного вивчення Одеських лиманів. НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 31 На ці дослідження товариство вирішило асигнувати по 500 рублів на рік. У 1893 році була обрана комісія в скла- ді: А. Клосовського, В. Габбе, М. Пан- ченко й Р. Стронського для пошуку кош- тів на організацію метеоролого-гідроло- гічних досліджень Чорного й Азовського морів на плаваючих суднах. Однак звер- нення, розіслане цією комісією різним особам й установам із запрошенням брати участь у відповідних дослідженнях, не мало практичних результатів. До числа засобів, що сприяли також поширенню природничо-історичних знань, безсумнівно належав й обмін ви- даннями [6]. Шляхом обміну виданнями Новоросійське товариство природодос- лідників мало можливість одержувати велику кількість різних видань, серед яких було багато важливих робіт, що ма- ли велике наукове значення для різних відділів природознавства. Із часу відкриття товариства обмін ви- даннями значно збільшився. Для цього до- сить вказати на те, що в 1877 році товарис- тво висилало свої видання 97-м російсь- ким, у числі яких головне місце займали статистичні комітети, і 34-м іноземними товариствам, а до кінця 1894 року обмін значно збільшився, тому що товариство висилало свої видання у кількості 328 ек- земплярів, зокрема на частку російських товариств й установ доводилося 163 екзе- мпляра, а на частку іноземних наукових товариств й установ – 165 екземплярів. Кошти товариства складалися голо- вним чином із щорічної урядової субсидії в розмірі 2500 рублів і членських внесків. Із цієї суми біля половини йшло на дру- кування "Записок" Новоросійського това- риства природодослідників, а іншу пере- важно витрачали на проведення природ- ничо-історичних досліджень у вигляді асигнувань коштів екскурсантам, а також і на інші потреби товариства [6]. Товариство природодослідників неод- норазово одержувало заохочення щодо пе- реслідуваних товариством цілей і завдань, що виражалося як грошовими, так і різни- ми речовими пожертвуваннями. До числа великих пожертвувань нале- жить 8000 рублів, наданих паном Бодис- ко на будівництво Біологічної станції в Севастополі. До первісних пожертвувань належать щорічні пожертвування барона Стюарта з 28-го лютого 1870 року на потреби това- риства по 300 рублів. Ці кошти надходили до каси товариства протягом п'яти років. На початку ці кошти розподілялися на екскурсії, як, наприклад, Ліндеману (150 р.), а потім 5-го березня 1871 року заслу- ховувалися в засіданні товариства правила про премії меценатів й на ці гроші засно- вується премія імені барона Стюарта, при- суджувана за кращі роботи із зоології. Першу премію барона Стюарта, за про- позицією проф. Соколова одержав І. Меч- ников (25-го травня 1871 року). Потім, у 1873 році сума, що подвоїлася, була роз- ділена між Бобрецьким, що представив то- вариству свою роботу - "До ембріології членистоногих" і Гриммом, що представив свої – "Матеріали до пізнання нижчих тва- рин". Першому присуджено було 450 руб- лів, а другому 150 рублів, що залишилися. Нарешті у 1875 році останню премію імені барона Стюарта одержав А. Ковалевський за свої "Спостереження над розвитком Brachіopoda" [10]. Потім (16-го грудня 1875 року) барон А.Стюарт відмовився від видачі 300 ру- блів на премію, обіцяючи відновити вне- сок з першою нагодою. Щодо субсидії, що видавалася товарист- ву Одеським громадським управлінням на підтримку публічних лекцій, Новоросійсь- ке товариство одержало також з того ж джерела 300 рублів на глибоководні дослі- дження Чорного моря й 925 на досліджен- ня Куяльницкого лиману. На глибоководні дослідження Російське географічне това- риство також асигнувало 300 рублів. Крім того, Бессарабська Губернська Земська Управа у1890 році асигнувала 300 рублів на вивчення флори Бессарабії. Доброзичливе ставлення до діяльнос- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 32 тітовариства також висловлювало й Ро- сійське товариство пароплавства й торгі- влі, що забезпечувало протягом багатьох років екскурсантів, які відправлялися за дорученням товариства до різних місце- востей безкоштовними квитками. До вище переліченого необхідно додати, що за час існування товариства природо- дослідників, у дарунок товариству були передані окремими особами як колекції, так і різні природничо-історичні предмети. Так, наприклад, проф. Умов пожертвував товариству зоологічну колекцію; Г. Гебель – колекцію пташиних яєць (близько 100); Пачоський свій гербарій і т. ін. Усі пожертвувані товариству предмети передані згідно §29 статуту товариства на зберігання у відповідні кабінети Но- воросійського університету. Що стосується чисельного складу то- вариства, то до першого січня 1895 року в товаристві налічувалося 214 членів, з яких 16 почесних, 190 дійсних й 8 чле- нів-співробітників. Почесними членами Новоросійського товариства природодослідників були: Н.Н. Бекетов (1885), Г.Я. Близпин (1886), Е. Bornet (1885), Н.А. Головкинський (1885), А.О. Ковалевський (1872), A. Le- Jolіs (1877), R. Leuckrart (1892), Э.Э. Лін- деман (1885), І.І. Мечніков (1882), А. П. Николам (1874), L. Pasteur (1892), Р. В. Пржишиховський (1896), І. Sachs (1885), І. М. Сєченов (1885), Н. Ф. Фаньдер- Фнит (1885) і Н. М. Чихачов (1877). [8] Чисельний склад товариства природо- дослідників значно збільшився, особли- во, якщо згадати, що на початку, по за- кінченні першого року існування, това- риство складалося із 75 членів. Серед членів товариства природодослі- дників, що прославили себе далеко за ме- жами останнього й отримали світову по- пулярність, але втрачених товариством на- лежать два президенти: Л. Ценковський й Я. Вальц, а також члени товариства: К. Ке- слер, Б. Бер, С. Голубцов, Н. Соколов, Д. Абашев, В. Лапшин, Д. Кожевников, Н. Бернштейн, І. Кощуг, В. Шманкевич, М. Дитрихс, К. Фот, Н. Покровський, В. Кра- сильников, Н. Велькоборський, В. Маров- ський, П. Ливенцов і К. Іскерський. Доречно згадати, що товариство, оде- ржавши звістку про смерть (25 вересня 1887 року) у Лейпцизі свого першого президента Л. С. Ценковського, виріши- ло, за пропозицією О. Милятицького, підняти питання про премії імені покій- ного за твори російських вчених по ниж- чих тваринах і рослинах. Із цією метою Новоросійське товарис- тво природодослідників, одержавши ві- домості щодо виникнення при Харківсь- кому університеті особливої комісії, створеної з метою ввічнити пам'ять Л. С. Ценковського, вирішило звернутися в дану комісію із проханням про виклопо- тання відповідного рішення на відкриття підписки для збору пожертвувань на премію імені Л.С. Ценковського. Згодом таке рішення було отримано й Новоро- сійське товариство природодослідників, зібравши 898 рублів, перепровадило їх ректорові Харківського університету. Дана премія імені Л.С. Ценковського була затверджена виконавчою владою Одеси, Харкова й Санкт-Петербурга, причому, присудження премії пропонувалося роби- ти по черзі в Харкові, у Санкт-Петербурзі й Одесі, як містах, у яких Л. С. Ценковс- кий працював професором. Крім зазначеного засобу увічнення па- м'яті свого першого президента, товарист- во присвятило також XІІІ том (вип.1) "За- писок пам'яті Л. С. Ценковського" [5]. Таким чином, зародження товариства природодослідників сприяло значному зростанню розвитку природничих наук на теренах Одеського повіту Херсонської гу- бернії. Особливого значення набували що- річні екскурсії товариства за для розши- рення інформації щодо зоології та геології, зокрема Одеських лиманів, Криму та Кав- казу. Значного розвитку у свої діяльності товариство набуло за підтримки Одеської виконавчої влади, що асигнувала кошти на окремі дослідження й публічні лекції. За- вдяки щорічним засіданням товариства НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 33 постійно поповнювалися та вдосконалю- валися знання з зоології ембріології та гео- логії південних провінцій Росії. ЛІТЕРАТУРА 1. Історія освіти, науки і техніки в Україні: Друга конференція молодих вчених та спеціалістів: матеріали конференції Укр. Акад. аграрних наук, відп. За вип Коваленко С. Д. - К.: ІАЕ УААН, 2004.-230 с. 2. Історія Одеси. Гол. ред. В. Н. Станко.-Одеса: Друк, 2002.- 560 с.: ил. 3. Herlihy Patricia Odessa: A history, 1794-1914.- Cambridge Harvard.: Univ. press, 1986.-411 p.: tap bot.- Bibliografy: p 360 – 394.- s. pr. 4. Императорский Новороссийский универ-ситет в 1913 году. Извлечение из отчета о состоянии и деятельности университета, сообщенное по поручению Совета на тор-жественном акте проф. В. Н. Образцовым.-Одесса, 1914.-13 с. 5. Маркевич А.И. Двадцатилетие Императорского Новороссийского университета. – Одесса, 1890. 6. Одесский университет за 75 лет (1865-1940). Председатель ред. совета университета проф. А. А. Савчук. Отв. ред. проф. К. П. Добролюбский. - Одесса, 1940. -26 с. 7. Статут Новороссийского общества естество- испытателей.- Одесса, 1885.- 46 с. 8. Бучинский П. Краткий очерк возник-новения и научной деятельности Новорос-сийского общества естествоиспытателей (за 1870-1895) // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей.- Одесса, 1911, т. 37, вып 2; с. I-XLVII. 9. Отчеты о деятельности Новороссийского общества естествоиспытателей (в одной бро- шюре).- Одесса, за 1886-1905; за 1879-1884; за 1877; за 1878-1884, 1906.- 64 с. 10. Новороссийский университет в воспоми- наниях современников под. ред. В.А. Смынты-на.- Одесса: Астропринт, 1999.-296 с. - (Из исто-рии Одесского университета). Батов И.В. Зарождение и начало научной деятельности Новороссийского общества ес- тествоиспытателей. Статья посвящена проблеме развития естественных наук на юге Рос- сийской Империи во второй половине XIX века. Проанализирована существенная необходи- мость развития естественных наук в форме возникновения соответствующих обществ, в ча- стности Новороссийского общества естествоиспытателей, и их основная деятельность. Batov I.V. Origin and the beginning of scientific activity of the Novorossisk society of naturalists. Article is devoted a problem of development of natural sciences in the south of the Rus- sian empire in second half of XIX-th century. Essential necessity of development of natural sciences in the form of occurrence of corresponding societies, in particular the Novorossisk society of naturalists and their primary activity is analysed. УДК 069(091):69.14 МУЗЕЙ ХАРКІВСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ТЕХНІЧНОГО ТОВАРИСТВА: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ Кушлакова Н.М., канд. іст. наук, доц. (Західнодонбаський інститут економіки і управління) У роботі досліджено процес організації, відкриття та діяльності музею Харківсь- кого відділення Імператорського Російського технічного товариства (ХВ ІРТТ). Про- аналізовано роль членів Ради в цьому процесі. Встановлено й розкрито факти спів- праці відомих підприємців кінця ХІХ - початку ХХ ст. з Харківським відділенням РТТ та їх внесок у створення музею. Відтворюючи історію створення та відкриття музею при Харківському від- діленні Імператорського Російського технічного товариства (ХВ ІРТТ), споча- тку слід звернутись до історії промисло- вих та науково-технічних музеїв взагалі. Перші промислові музеї представляли собою постійні виставки зразків промис- лових виробів, сировини, інструментів та машин, представлених оригіналами, мо- делями, кресленнями або рисунками. Створювались музеї з метою популяри-

Зародження та початок наукової діяльності Новоросійського товариства природодослідників

Institution

Ähnliche Einträge