Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності

У роботі досліджено процес організації, відкриття та діяльності музею Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства (ХВ ІРТТ). Проаналізовано роль членів Ради в цьому процесі. Встановлено й розкрито факти співпраці відомих підприємців кінця ХІХ - початку ХХ ст. з Харківсь...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Кушлакова, Н.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Наукові товариства, школи, зв’язки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77032
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності / Н.М. Кушлакова // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 2. — С. 33-42. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77032
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-770322015-02-17T03:01:52Z Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності Кушлакова, Н.М. Наукові товариства, школи, зв’язки У роботі досліджено процес організації, відкриття та діяльності музею Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства (ХВ ІРТТ). Проаналізовано роль членів Ради в цьому процесі. Встановлено й розкрито факти співпраці відомих підприємців кінця ХІХ - початку ХХ ст. з Харківським відділенням РТТ та їх внесок у створення музею. В работе исследован процесс организации, открытия и деятельности музея Харьковского отделения Императорского Русского технического общества (ХО ИРТО). Проанализирована роль членов Совета в данном процессе. Установлены и раскрыты факты сотрудничества известных предпринимателей конца ХІХ - начала ХХ века с Харьковским отделением РТО и их вклад в создание музея. In work process of organization, opening and activity of the Museum of Kharkov Department of the Imperial Russian Technical Society (KD IRTS) is investigated. The role of Council members in the given process is analyzed. The facts of cooperation of known businessmen at the end of the ХIХ century-beginning of XX century with Kharkov Department RTS and their contribution to the creation of the museum are established and opened. 2010 Article Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності / Н.М. Кушлакова // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 2. — С. 33-42. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77032 069(091):69.14 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові товариства, школи, зв’язки Наукові товариства, школи, зв’язки
spellingShingle	Наукові товариства, школи, зв’язки Наукові товариства, школи, зв’язки Кушлакова, Н.М. Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності Питання історії науки і техніки
description	У роботі досліджено процес організації, відкриття та діяльності музею Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства (ХВ ІРТТ). Проаналізовано роль членів Ради в цьому процесі. Встановлено й розкрито факти співпраці відомих підприємців кінця ХІХ - початку ХХ ст. з Харківським відділенням РТТ та їх внесок у створення музею.
format	Article
author	Кушлакова, Н.М.
author_facet	Кушлакова, Н.М.
author_sort	Кушлакова, Н.М.
title	Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності
title_short	Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності
title_full	Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності
title_fullStr	Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності
title_full_unstemmed	Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності
title_sort	музей харківського відділення імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	Наукові товариства, школи, зв’язки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77032
citation_txt	Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності / Н.М. Кушлакова // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 2. — С. 33-42. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT kušlakovanm muzejharkívsʹkogovíddílennâímperatorsʹkogorosíjsʹkogotehníčnogotovaristvaístoríâstvorennâtadíâlʹností
first_indexed	2025-07-06T01:24:45Z
last_indexed	2025-07-06T01:24:45Z
_version_	1836858826829070336
fulltext	НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 33 постійно поповнювалися та вдосконалю- валися знання з зоології ембріології та гео- логії південних провінцій Росії. ЛІТЕРАТУРА 1. Історія освіти, науки і техніки в Україні: Друга конференція молодих вчених та спеціалістів: матеріали конференції Укр. Акад. аграрних наук, відп. За вип Коваленко С. Д. - К.: ІАЕ УААН, 2004.-230 с. 2. Історія Одеси. Гол. ред. В. Н. Станко.-Одеса: Друк, 2002.- 560 с.: ил. 3. Herlihy Patricia Odessa: A history, 1794-1914.- Cambridge Harvard.: Univ. press, 1986.-411 p.: tap bot.- Bibliografy: p 360 – 394.- s. pr. 4. Императорский Новороссийский универ-ситет в 1913 году. Извлечение из отчета о состоянии и деятельности университета, сообщенное по поручению Совета на тор-жественном акте проф. В. Н. Образцовым.-Одесса, 1914.-13 с. 5. Маркевич А.И. Двадцатилетие Императорского Новороссийского университета. – Одесса, 1890. 6. Одесский университет за 75 лет (1865-1940). Председатель ред. совета университета проф. А. А. Савчук. Отв. ред. проф. К. П. Добролюбский. - Одесса, 1940. -26 с. 7. Статут Новороссийского общества естество- испытателей.- Одесса, 1885.- 46 с. 8. Бучинский П. Краткий очерк возник-новения и научной деятельности Новорос-сийского общества естествоиспытателей (за 1870-1895) // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей.- Одесса, 1911, т. 37, вып 2; с. I-XLVII. 9. Отчеты о деятельности Новороссийского общества естествоиспытателей (в одной бро- шюре).- Одесса, за 1886-1905; за 1879-1884; за 1877; за 1878-1884, 1906.- 64 с. 10. Новороссийский университет в воспоми- наниях современников под. ред. В.А. Смынты-на.- Одесса: Астропринт, 1999.-296 с. - (Из исто-рии Одесского университета). Батов И.В. Зарождение и начало научной деятельности Новороссийского общества ес- тествоиспытателей. Статья посвящена проблеме развития естественных наук на юге Рос- сийской Империи во второй половине XIX века. Проанализирована существенная необходи- мость развития естественных наук в форме возникновения соответствующих обществ, в ча- стности Новороссийского общества естествоиспытателей, и их основная деятельность. Batov I.V. Origin and the beginning of scientific activity of the Novorossisk society of naturalists. Article is devoted a problem of development of natural sciences in the south of the Rus- sian empire in second half of XIX-th century. Essential necessity of development of natural sciences in the form of occurrence of corresponding societies, in particular the Novorossisk society of naturalists and their primary activity is analysed. УДК 069(091):69.14 МУЗЕЙ ХАРКІВСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ТЕХНІЧНОГО ТОВАРИСТВА: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ Кушлакова Н.М., канд. іст. наук, доц. (Західнодонбаський інститут економіки і управління) У роботі досліджено процес організації, відкриття та діяльності музею Харківсь- кого відділення Імператорського Російського технічного товариства (ХВ ІРТТ). Про- аналізовано роль членів Ради в цьому процесі. Встановлено й розкрито факти спів- праці відомих підприємців кінця ХІХ - початку ХХ ст. з Харківським відділенням РТТ та їх внесок у створення музею. Відтворюючи історію створення та відкриття музею при Харківському від- діленні Імператорського Російського технічного товариства (ХВ ІРТТ), споча- тку слід звернутись до історії промисло- вих та науково-технічних музеїв взагалі. Перші промислові музеї представляли собою постійні виставки зразків промис- лових виробів, сировини, інструментів та машин, представлених оригіналами, мо- делями, кресленнями або рисунками. Створювались музеї з метою популяри- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 34 зації новітніх досягнень в галузі техніки та промисловості шляхом проведення екскурсій, публічних лекцій, друку по- пулярних видань та організації бібліотек. Всі ці заходи сприяли розповсюдженню професійної освіти серед ремісників, дрібних промисловців, робітників. Не менш важливим фактором було й те, що промислові музеї створювались при різноманітних технічних ус-тановах: університетах, тех-нічних школах та суспільно-наукових об’єднаннях [11]. На Заході перший проми- словий музей було відкри- то в кінці ХVІІІ ст. у Па- рижі – Консерваторія мис- тецтв та ремесел (1793 р.) – при місцевому ботаніч- ному саду для всіх галузей природничих наук. У Росі- йській імперії в цей час предмети, що демонстру- вали сучасні досягнення науки та техніки, розміщувались лише в приватних колекці- ях (Петра І, Д.М. Голіцина), а також були представлені в Петербурзькій Кунсткаме- рі, Ермітажі або в модель-камері Вільного економічного товариства. На початку ХІХ ст. при Департаменті мануфактур та торгі- влі Міністерства фінансів було засновано мануфактурний музеум для ознайомлення представників молодої буржуазної еліти з новітніми технічними досягненнями. Але лише на початку 70-х років на території Російської імперії почали відкриватись му- зеї, які слугували інтересам саме промис- ловості, сприяючи розвиткові науки та техніки [9]. На основі експонатів Політехнічної виставки 1872 р. за ініціативою Товарис- тва любителів природознавства, антро- пології та етнографії було відкрито По- літехнічний музей, один з найбільших музеїв науки та техніки у світі. Аналогі- чно було створено й музей Прикладних знань в Соляному містечку, взявши за основу експонати Всеросійської промис- лової виставки 1870 р. Ініціатором ство- рення цього музею виступило Російське технічне товариство (РТТ), яке приймало активну участь в організації та прове- денні вказаної виставки. РТТ розпочало свою діяльність в 1866 р. після затвер- дження Статуту, в якому вже тоді було закладено ідею створення промислового музею. Так, в § 1 першої глави визначено мету товариства, а одним із засобів для її досягнення в § 2 намічено: «5) устрой- ство выставок мануфакту- рных и заводских изделий…» [10, 107]. Імператорське Ро- сійське технічне товариство, створивши розгалужену си- стему відділень на теренах Російської імперії, сприяє організації та відкриттю промислово-технічних му- зеїв у всіх своїх провінцій- них відділеннях. Саме процес створення, відкриття та діяльності музею при Харківському від- діленні Імператорського Російського технічного товариства став предметом дослідження, результати яко-го викладе- но в даній роботі. Російське технічне товариство відкри- ло Харківське відділення на підставі «Инструкции Харьковскому отделению Императорского Русского технического общества», яку було затверджено в засі- данні загальних зборів РТТ 5 грудня 1879 р. [8]. Цей основоположний доку- мент містить параграфи, подібні до пун- ктів Статуту РТТ, де також закладено ідею відкриття музею. Як бачимо в «Ин- струкции», після формулювання мети та задач (§§1, 2) у §3 регламентовано: «с) устройство выставок мануфактурных и заводских изделий…» [8, 118]. Із прото- колів засідань загальних зборів та зборів Ради ХВ ІРТТ стає очевидним той факт, що питання відкриття музею було актуа- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 35 льним для членів товариства з перших днів його існування. Перше засідання членів Харківського відділення відбуло- ся 24 квітня 1880 р. і товариство розпо- чало свою діяльність, а у вересні місяці поточного року перед членами Ради то- вариства було порушено клопотання про заснування при ХВ ІРТТ швацької та в’язальної бібліотеки. Тому в засіданні 8.09.1880 р. Рада товариства приймає рішення: розгляд питання винести «в общее собрание об учреждении при об- ществе техническо-ремесленного музея и библиотеки», а також постановляє: «обратиться с просьбой к городу об от- воде бесплатного помещения как для техническо-ремесленной библиотеки, так и для музея Общества» [1]. Як ба- чимо, клопотання стосувалось відкриття музею та бібліотеки в одному примі- щенні, бо основне призначення цих ін- ституцій вбачалося в розповсюдженні технічних знань серед населення міста Харкова та регіону. На той час ХВ ІРТТ не мало власного приміщення для проведення засідань за- гальних зборів та Ради, де можна було б розмістити також бюро товариства, біб- ліотеку та музей, у яких кількість оди- ниць зберігання поповнювалась швид- кими темпами. Означене питання стосо- вно окремого приміщення для бібліотеки та музею було розглянуто в засіданні за- гальних зборів товариства 21.09.1880 р., в якому «Председатель Совета просил общее собрание уполномочить Совет ходатайствовать перед Харьковским городским общественным управлением об отводе бесплатного помещения в од- ном из городских зданий для предпола- гаемого музея и библиотеки общества» [1]. Таке клопотання було порушено пе- ред Харківською міською управою, в якому було висунуто наступні аргумен- ти: постійне приміщення необхідне не лише для загальних та поточних зборів, а й для занять секретаря (бюро товариства тимчасово розміщувалось в його кварти- рі); накопичено велику кількість книг та матеріалів, одержаних в дар від сім’ї Но- сових та Вітте, для зберігання яких слід виділити окреме приміщення. Крім того, наголошувалось в засіданні Ради товариства 5.12.1880 р., «…настоящая разбросанность занятий отделения в разных помещениях не мо- жет хорошо отразиться на ходе дел отделения. Как члены общества, так и посторонние лица, желающие восполь- зоваться услугами отделения, получить разные справки и проч. не знают, куда за всем этим обратиться» [1]. Опікую- чись нагальною поточною проблемою, члени Ради вирішили з свого боку само- стійно відшукати потрібне приміщення, тому було доручено членам товариства «А.И. Шимкову и И.К. Грищенко перего- ворить с директором городского Купе- ческого банка и с Председателем Бир- жевого комитета относительно воз- можности занятия сего помещения» [1]. Позитивне рішення такого важливого для Харківського відділення питання на- дійшло до товариства лише 26.04.1881 р., коли в засіданні загальних зборів бу- ло зачитано рішення Харківської міської управи від 11 березня за № 1283, яке мі- стило повідомлення про те, що біржова зала буде вільна у червні місяці поточно- го року для розміщення технічного му- зею ХВ ІРТТ. Подальша діяльність Ради товариства була направлена здебільшого на переве- зення експонатів і книг в нове примі- щення та облаштування музею та бібліо- теки Харківського відділення. Тим біль- ше, що на перших порах ця діяльність не вимагала від товариства значних грошо- вих витрат. Члени Ради були впевнені (наголошувалося у звіті про діяльність ХВ ІРТТ за 1880-1881 рр.), що більшість фабрикантів, заводчиків та представни- ків торгівельного стану не відмовляться прислати до музею предмети свого ви- робництва або своєї торгівлі. Тому в за- сіданні Ради відділення 6.01.1882 р. було НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 36 винесено рішення: «5. Поручить секре- тарю обратиться к фабрикантам и за- водчикам нашей местности, а также и другим лицам по его усмотрению с просьбой принять участие в составле- нии музея технических производств» [2]. Ці сподівання не були безпідставними, тому що Харківське відділення було створено за ініціативою саме технічної інтелігенції, представники якої працю- вали в різних галузях господарства й бу- ли зацікавлені в розвиткові своїх підпри- ємств зокрема, і всього регіону Півдня Російської імперії в цілому. Тому, залу- чені до діяльності ХВ ІРТТ, вони всіляко підтримували його ініціативи. Початкові кроки до створення перших експозицій музею вже було зроблено – на протязі 1880-1881 років діяльності дійсними членами товариства М.С. Ав- даковим, П.Д. Давидовим і О.Г. Вітте, а також гірничим інженером А.О. Носо- вим пожертвувано для майбутнього му- зею власні колекції, але за відсутністю необхідного приміщення вказані дарун- ки знаходились тимчасово у своїх госпо- дарів. Тепер, коли ситуація змінилась, товариство звернулось до меценатів з проханням якнайшвидше надіслати обі- цяні колекції, серед яких найбільш цін- ною в будь-якому сенсі цього слова була мінералогічна колекція Анемподиста Олексійовича Носова. Про важливість та значення цього по- жертвування в справі організації та від- криття музею Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства наголошував секретар Ради І.Й. Фесенко у грошовому звіті про влаш- тування музею: «Благосклонное предос- тавление Харьковскою думою настояще- го помещения в пользование технического общества на половину осуществило же- лание совета, любезное же пожертвова- ние богатой коллекции нашему обществу инженером Носовым дало возможность надеяться на близкое осуществление дру- гого желания Совета» [2]. Слід наголосити на тому факті, що до вказаної колекції А.О. Носовим було скла- дено детальний каталог, також подарова- ний музею Харківського відділення, а піз- ніше надрукований в «Записках» [4]. Даний каталог був зручний у користу- ванні, бо містив потрійну нумерацію експонатів (№ за порядком, № зразка за загальним каталогом, № зразка за місце- вим каталогом), а також мав логічно по- будовану структуру. Крім назви мінералу в каталозі подано відомості про місце знаходження родо- вища чи копальні, а також різнопланові зауваження щодо зовнішнього вигляду, розташування пластів, дати видобутку та способів використання. Анемподист Олексійович Носов на протязі майже десяти років виступав ме- ценатом по відношенню до ХВ ІРТТ, а 8 березня 1889 р. він раптово пішов з жит- тя. У засіданні Ради товариства 11 бере- зня 1889 р. це повідомлення було прийн- яте з великою скорботою; віддаючи на- лежну шану почесному члену ХВ ІРТТ члени товариства вирішили: «отслу- жить панихиду 19 марта в воскресенье в университетской церкви, о чем и из- вестить гг.. членов общества и разо- слать повестки с приглашением пожа- ловать в заседание, имеющее быть по окончании панихиды в помещении му- зея…» [5, 73]. Вказане засідання загаль- них зборів Харківського відділення роз- почалось ушануванням пам'яті покійного вставанням. Після чого А.Ф. Мевіус про- читав підготовлений ним некролог про життя та діяльність почесного члена Хар- ківського відділення Імператорського Ро- сійського технічного товариства А.О. Но- сова. Рішенням загальних зборів даний не- кролог було надруковано в «Записках» [5, 3-5] та в «Горнозаводском листке». Отже, як видно з вищевикладеного, початок у справі створення та відкриття музею було покладено в перший рік дія- льності ХВ ІРТТ, а наступний 1882 рік став взагалі вирішальним. Стосовно ак- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 37 тивності та винахідливості членів Ради товариства з цього питання віднайдено та побудовано в хронологічній послідов- ності досить цікаві факти. Так, у засіданні Ради ХВ ІРТТ 22 вере- сні 1882 р. «ввиду дошедших слухов о возможности приобретения для музея отделения некоторых предметов про- мышленности и торговли, бывших на Московской политехнической выставке» [2] було зразу ж вирішено звернутись в комітет розпорядників виставки гірни- чопромисловців Півдня Росії, а також до окремих осіб-респондентів цієї виставки (Пастухова, Кошкіна, Юза, Карпова, По- ля) з проханням пожертвувати в музей відділення предмети, виставлені ними на виставці. Розуміючи, що позитивне ви- рішенні цього клопотання вимагатиме деяких витрат на перевезення експонатів із Москви до Харкова, було вирішено також скликати термінові загальні збори на 2.10.1882 р., доручивши секретарю скласти доповідь про асигнування необ- хідної суми. Але призначені збори не відбулися, зважаючи на відсутність до- статньої кількості членів товариства. Тому Рада товариства вже на наступний день (3.10.1882 р.) проводить позачерго- ве засідання, в якому за пропозицією М.С. Авдакова вирішили: «просить г. секретаря ехать в Москву за получением пожертвованных предметов, ассигно- вать в его распоряжение 500 р.с. При этом г. секретарем было заявлено, что он готов исполнить поручение совета, при чем все расходы по его поездке он принимает на свой счет, исключая сум- мы, необходимой для упаковки и пере- сылки вещей» [2]. До речі, посаду сек- ретаря товариства на той час обіймав Іван Йосипович Фесенко (харківський Міський голова), який, не зволікаючи часу, відправився до Москви. За час пе- ребування у відрядженні він домовився про пожертвування для музею ХВ ІРТТ речей, загальна вартість яких може бути обчислена не менш ніж 1000 крб. сріб- лом, причому витрати товариства на транспортування, упакування та устано- вку в Харкові пожертвуваних предметів будуть складати близько 200 крб. ср., з огляду на те, що перевезення предметів, по всій імовірності, буде зроблено без- коштовно (протокол засідання Ради від 20.10.1882 р.) [2]. Довгоочікуваний вантаж загальною вагою 500 пудів прибув до Харкова 1 листопада поточного року, але виникли деякі розрахункові ускладнення з управлін- ням Курсько-Харківсько-Азовською (К-Х- А) залізницею, яке вимагало сплати 195 крб. ср. за провіз. На протязі майже трьох тижнів секретар товариства займа- вся вирішенням цього питання, подавши клопотання на ім’я управляючого К-Х-А залізницею, де було наголошено на тому, що «означенный груз всецело поступает в пользу музея Харьковского отделения, а потому вполне основательно снять на- ложенный платеж за провоз, так как му- зей не имеет ровно никаких средств и в дальнейшем будущем может оказать не- сомненную пользу развитию промышлен- ности и торговли на юге России» [2]. Не- забаром Рада товариства одержала відпо- відь управляючого про позитивне вирі- шення даного клопотання. Як свідчать подальші події активна ді- яльність всіх членів товариства на чолі з Радою ХВ ІРТТ мала гідне завершення. Музей Харківського відділення Імпера- торського Російського технічного това- риства було відкрито 22.01.1883 р.. ста- раннями та зусиллями членів товариства з одного боку, та пожертвуваннями меце- натів, на зразок А.О. Носова, з іншого. Представники різних верств населення та різних галузей господарства підтримува- ли ідею створення музею, бо його діяль- ність споконвічно була направлена як на розповсюдження технічних знань, так і на сприяння технічному розвиткові та осво- єнню природних багатств Донецького ба- сейну. Серед жертводавців можна виділи- ти таких осіб як Микола Миколайович НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 38 Летуновський, Олексій Гаврилович Гуса- рєв, Михайло Гнатович Яшевський. Після такого активного початку протя- гом наступного 1883 р. у діяльності Хар- ківського відділення настав період, коли до музею практично не надійшло жодно- го експонату, тому в засіданні загальних зборів членів товариства від 20.04.1883 р. приймається рішення: «3. В видах не- обходимости пополнения музея, совет постановил ходатайствовать пред соб- ранием об ассигновании на будущий 1883/84 год двухсот р.с. для приобрете- ния предметов, достойных быть поме- щенными в стенах музея, согласно ус- мотрению совета…»[2]. У цей складний період на допомогу ХВ ІРТТ знову прийшов почесний член товариства А.О. Носов, який подарував колекцію гірничо-геодезичних інструме- нтів, які використовувалися гірничими інженерами братами Носовими при ін- струментальній зйомці й нівелюванні, а також при складанні гірничопромислової карти західної частини Донецького ка- м'яновугільного басейну. Під керівництвом і контролем самого А.О. Носова було складено до подарова- ної колекції «Каталог горно-геодезичес- ким инструментам, пожертвованным ин- женером Носовым, для музеума Харько- вского отделения Русского технического общества», в кінці якого меценат зробив особистий запис: «По сему каталогу 20 номеров горно-геодезических инстру- ментов, с полными приборами для инст- рументальной съемки и составле-ния горнопромышленных карт, пожерт- вованы мною, по самой низшей оценке, всего на тысячу восемьсот сорок один рубль. 30 мая 1884 года. Горный инже- нер Статский советник Анемподист Алексеевич Носов» [3]. Каталог було вміщено в додатку пер- шого випуску четвертого тому «Запи- сок», які вийшли з друку в 1887 році. Самі «Записки» на сьогодні складають велику бібліографічну рідкість, а цін- ність каталогу важко переоцінити, бо він містить не лише перелік вищеназваних геодезичних інструментів, а й короткі анотації до них: детальних опис, інстру- кції до використання, ціна та цінність, виробник та місце виробництва. Наступне пожертвування, що одержав музей товариства, надійшло 24.01.1885 р. також від А.О. Носова, яке супрово- джувалось заявою почесного члена: «Препровождая при сем пожертвован- ную мною коллекцию карт, планов, чер- тежей, атласов, книг, брошюр, рукопи- сей и документов, всего ценностью на 9137 р., относящихся преимущественно до горной промышленности и располо- женных в систематическом порядке – по отделам, в прилагаемом подробном каталоге, который покорнейше прошу удостоить напечатанием, подобно на- печатанному ранее – представленному мной каталогу пожертвованной геодези- ческой инструментальной коллекции на сумму 1841 р. или печатаемому каталогу в настоящее время, тоже пожертвованной мною минералогической коллекции – на сумму до 4-х тысяч р.; так, чтобы по на- печатании каталоги представили одно общее, весьма ценное (на сумму до 15 тыс. р.) пожертвование трех значительных коллекций, составляющих в совокупности полную монографию для горного дела в южной России» [6]. У звіті про діяльність ХВ ІРТТ за 1884-1885 рр. підкреслювалось, що за- значені пожертвування А. О. Носова становлять неоцінений внесок у музей товариства, який є сховищем і власни- ком майже всього, що тільки є на сього- дні в літературі про Донецький кам'яно- вугільний басейн. Подаровані карти, плани, креслення, рукописи та записки містять у собі багато нового матеріалу про геологію й історію розвитку гірничої промисловості Донецького басейну, а «в виду предстоящих научных исследований этого края и составления новой пласто- вой горонопромышленной карты Донец- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 39 кого бассейна библиотека теперь мо- жет оказать существенное содействие будущим исследователям Донецкого бассейна» [6]. Як бачимо, експонати му- зею накопичувалися не лише з метою ознайомлення відвідувачів з новітніми технічними досягненнями та багатства- ми рідного краю, а й для створення нау- ково-довідникової бази, яка сприятиме в найближчому майбутньому проведенню досліджень Донецького басейну та осво- єнню його природних багатств. На протязі цього звітного року музей істотно поповнився різноманітними по- жертвуваннями від дружини А.О. Носо- ва Олександри Олексіївни Носової, Ла- заря Яковича Полякова, від правління товариства В.І. Рагозін і Кº Г., Зільбер- мана, Л.Л. Козловського. В наступному 1885-1886 році музей ХВ ІРТТ продовжував поповнюватись різноманітними експонатами, а парале- льно із цим проводилась активна робота з пошуку інших шляхів збільшення запа- сів музею. Так, Правління товариства Харківського цукрово-рафінадного заво- ду пожертвувало музею Харківського відділення вітрину горіхового дерева з дзеркальним склом, але за означеної умови: тимчасове користування до тих пір, поки вона не знадобиться правлінню означеного товариства. Значна кількість експонатів, як видно зі звіту про діяльність ХВ ІРТТ за 1886- 1888 рр., надійшла в дар музею Харківсь- кого відділення від різних експонентів VIII-го відділу сільськогосподарської вис- тавки в Харкові. Найбільш значним було пожертвування М.М. Летуновського й Сло- в’янських солепромисловців, які подару- вали не лише зразки солі, а й особливо оригінально виготовлену вітрину із солі. Крім змістовної частини музею на окрему увагу заслуговує робота Ради то- вариства з вирішення проблеми власного приміщення для музею. Маючи таку ве- лику кількість експонатів не дивно, що музей ХВ ІРТТ постійно відчував тісно- ту й недостатність приміщення. Як уже наголошувалось вище, музей було від- крито 22.01.1883 р. при наявності влас- ного приміщення, з одного боку, та не- обхідної кількості експонатів з іншої. Перша експозиція музею розміщувалась в приміщенні старої біржі, яку було на- дано ХВ ІРТТ під бюро товариства та музей у безкоштовне користування в 1882 році. Але вже у звіті про діяльність Харківського відділення Імператорсько- го Російського технічного товариства за 1884-1885 рік читаємо наступне: «Пере- числив все приращения библиотеки му- зея, совет считает необходимым дове- сти до сведения общего собрания о крайней тесноте помещения для биб- лиотеки и музея» [3]. При чому тіснота приміщення стала на стільки великою перепоною в діяльності музею, що на протязі наступного 1885-1886 року Ра- дою ХВ ІРТТ не було прийнято жодного заходу стосовно збільшення колекції му- зею. Виходячи з цього рішенням загаль- них зборів ухвалено звернення до місь- кої Громадської управи про з’єднання музею Харківського відділення Імпера- торського Російського технічного това- риства з міським художнім музеєм. Як видно зі звіту про діяльність ХВ ІРТТ за поточний рік «просьба совета была ува- жена и нашему музею предстоит в бли- жайшем будущем перейти в новое поме- щение, заново отделанное, где прежде помещалась гостиница Англия». І вже в листопаді 1886 р. музей і бібліотеку то- вариства було перенесено в нове примі- щення, на що Радою асигновано 75 крб. ср. Нове приміщення було більш зручним і вигідним для музею товариства, бо зна- ходилось в центрі міста поруч з універ- ситетом і розміщувалось у будівлі місь- кого художньо-промислового музею: «Количество предметов, коими распола- гает музей столь значительно, что, за- нимая три обширные залы едва может, с полным удобством, разместить все свои коллекции; вот почему, в виду тес- НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 40 ноты помещения дальнейшее развитие музея может до некоторой степени значительно затормозиться» [3]. Кіль- кість експонатів музею складала на той час таку велику кількість, що вимагала не лише значних площ для їх розміщен- ня, а й введення посади консерватора музею, який відповідав би як за збере- ження музею та приведення його у ви- значену систему, так і за складання пов- ного докладного каталогу. До цього часу означені обов’язки виконувала бібліоте- кар та діловод Харківського відділення А.Н. Хижнякова, яка склала не лише де- тальний повний каталог бібліотеки това- риства, а й каталог музею, але, як наго- лошується у звіті про діяльність ХВ ІРТТ за 1886-1888 роки, «менее было бы желательно, чтобы кто-либо из гг. чле- нов взял бы на себя труд пересмотреть все коллекции нашего музея и устано- вить строго научную систему размеще- ния всех предметов музея» [7]. Виконан- ня цього рішення загальних зборів було покладено на дійсних членів товариства А.Ф. Мевиуса та А.Д. Чирикова. Вищезгадане приміщення було надано в користування Харківському відділен- ню безкоштовно, але всі члени товарист- ва розуміли, що це знову ж таки тимча- сово: рано чи пізно це приміщення необ- хідно буде звільнити за вимогою міста або воно з часом стане затісним для екс- понатів музею. Логічно в такій ситуації визріло рішення про придбання свого власного постійного приміщення, але фінансовий стан товариства не дозволяв у короткий проміжок часу вирішити по- зитивно це питання. Виходячи з цього, на одному з останніх засідань (18.10.1886 р.) звітного періоду Рада відділення прий- має рішення: «немедленно же ходатай- ствовать пред общим собранием о том, чтобы во 1-х, была разрешена добро- вольная подписка пожертвований на устройство здания для музея и библии- отеки отделения, и во 2-х, чтобы общее собрание поручило Совету отделения принять все зависящие от него меры к образованию капитала для постройки вышеупомянутого здания для музея и библиотеки отделения. Счет собирае- мого таким образом капитала должен быть веден особо и отнюдь не может быть употребляем на общие расходы по отделению» [3]. Рішення про відкриття при Раді товариства підписки пожертву- вань на побудову та облаштування буді- влі музею та бібліотеки Харкавського відділення було прийняте без зволікань вже в засіданні загальних зборів товари- ства 11.04.1887 р. Капітал товариства на спорудження музею започаткував внесок цукрозавод- чика І.Г. Харитоненка на суму 1000 крб. ср., і цей вчинок підприємця не випадко- вість і не єдиний акт доброчинності. Іван Герасимович Харитоненко – син просто- го селянина-чумака, а пізніше – один з головних членів синдикату рафінадних цукрозаводчиків Російської імперії, страховий капітал його підприємств складав 1 млн. крб. Продукція заводів торгової фірми «Харитоненко и сын» вирізнялась високою якістю й заслужено одержала визнання як вітчизняних, так і зарубіжних споживачів. При цьому – людина скромна й порядна, справжній патріот своєї держави. Він щедро виді- ляв великі кошти на благочинність: ди- тячий притулок і його утримання в Су- мах (240 тис. крб.), споруджено гурто- житок для студентів Харківського уні- верситету (близько 100 тис. крб.) і Трої- цький собор у Харкові, побудовано реа- льне училище в Сумах і т. ін. [12]. Наступне поповнення грошового ра- хунку в сумі 1000 крб. на спорудження музею було зроблено ХІІІ з’їздом вугле- промисловців, який проходив в Харкові в листопаді 1888 р., про що повідомлено в засіданні загальних зборів Харківського відділення 11.12.1888 р. й прийнято нас- тупну резолюцію: «…поручить казначею вести особый счет пожертвований, пору- чить ему все поступающие денежные НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 41 пожертвования, по мере их накопления в пределах от 50 и более рублей, обра- щать в процентные бумаги» [7]. Члени архітектурного відділу Харків- ського відділення Імператорського Ро- сійського технічного товариства, споді- ваючись на накопичення достатнього капіталу для спорудження музею, з свого боку за власною ініціативою працювали над створенням проектів цієї будівлі. Так, до уваги членів Ради товариства в засіданні 4.02.1889 р. членом відділення С.І. Загоскіним було запропоновано 3 варіанта проекту будівлі музею, після обговорення яких винесено рішення: «одобрить в принципе два составленных проекта здания музея (одноэтажное и двухэтажное) представить таковые на утверждение общего собрания, при чем просить собрание ходатайствовать пред Харьковскою городскою думою об отводе места для постройки здания музея. Что касается до места, пригодного для со- оружения музея, то по мнению совета наиболее пригодное место находится в конце театрального сквера, против дет- ского приюта, или на площадке сзади Рождественской церкви» [5]. Як бачимо, плани у товариства стосо- вно майбутнього музею були далекогля- дними й небезпідставними, але життя внесло свої корективи: на протязі двох років (1888-1890 рр.) не надійшло жод- ного пожертвування на рахунок для спо- рудження музею, тому його розвиток дещо загальмувався. А у зв’язку з тим, що приміщення музею вже затісне для всіх його експозицій, «приобретение но- вых предметов нисколько не способст- вовало бы улучшению музея, так как всякий новый предмет пришлось бы иметь лишь на хранении в складе, не имея возможности сделать его доступ- ным для пользования лиц, посещающих музей» [5]. Щоб якось пожвавити процес накопичення коштів, деяким членам то- вариства були видані книжки для збору пожертвувань на спорудження музею технічного товариства. Але й цей захід не приніс очікуваних результатів, про що свідчать відомості зі звіту про діяль- ність ХВ ІРТТ за 1888-1890 рр.: «…даль- нейшее развитие музея приостановилось и главным образом по ограниченности помещения. Бывшее предположение устройства постоянной выставки об- разцов заводской и мануфактурной про- мышленности, к сожалению не осуще- ствилось, а вместе с тем исчезла наде- жда на переход музея в более обширное помещение, чем то, которое он занима- ет в настоящее время, так как при оз- наченной выставке предполагалось по- местить и самый музей» [5]. Підводячи підсумки всього вищеви- кладеного слід відмітити наступне: – музей ХВ ІРТТ став тією інституці- єю, де були зосереджені зразки новітніх досягнень науки й техніки як місцевого, так і іноземного походження; – у діяльності музею реалізовано одну з головних задач товариства: сприяти розповсюдженню технічних знань; – у процесі створення та діяльності му- зею приймали активну участь не лише чле- ни товариства, а й представники творчої ін- телігенції південного регіону, передові промисловці, фабриканти й заводчики; – музей і бібліотека Харківського від- ділення були власниками й хранителями всього того матеріалу (карти, креслення, книги, зразки мінералів та приладів), який існував на сучасному етапі щодо геології та історичного розвитку гірничої промисловості Донецького басейну. Як бачимо, сподівання членів ХВ ІРТТ на створення та відкриття музею, який сприяв би не лише розповсюдженню та популяризації технічних знань, а й роз- виткові промисловості Донецького ба- сейну, зокрема, та всього Півдня Росій- ської імперії взагалі, виправдалися. На жаль, доля всього музею або його окремих експонатів на сьогодні поки що невідома, що залишає широке поле для подальшого наукового пошуку. НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ІДЕІ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 2 42 ЛІТЕРАТУРА 1. Записки Харьковского отделения Император- ского Русского технического общества. – 1881. – Год 1. – Вып.1. 2. Записки Харьковского отделения император- ского Русского технического общества. – 1883. – Вып.. 4 3. Записки Харьковского отделения император- ского Русского технического общества. – 1887. – Т.4. – Вып.. 1 4. Записки Харьковского отделения император- ского Русского технического общества. – 1885. – Год 3. – Вып. 2. 5. Записки Харьковского отделения император- ского Русского технического общества. – 1892. – Вып.. 1 6. Записки Харьковского отделения император- ского Русского технического общества. – 1884- 1885. – Т.3. – Вып.. 1 7. Записки Харьковского отделения император- ского Русского технического общества. – 1889. – Т.4. – Вып. 2. 8. Инструкция Харьковскому отделению Импе- раторского Русского технического общества // За- писки Харьковского отделения Императорского Русского технического общества. – 1882. – Год 2. – Вып.1 – С. 118-120. 9. Михайловская А.И. Из истории промышлен- ных выставок в России первой половины XIX в./ Очерки истории музейного дела в России. - В.3. - М., 1961. 10. Устав Императорского Русского технического общества // Записки Харьковского отделения Им- ператорского Русского технического общества. – 1882. – Год 2. – Вып.1 – С. 107-117. 11. Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона / В 86 томах с иллюстрациями и до- полнительными материалами. – Спб, 1890–1907. 12. www.ukrsugar.kiev.ua Кушлакова Н.М. Музей Харьковского отделения Императорского русского техническо- го общества: история создания и деятельности. В работе исследован процесс организации, открытия и деятельности музея Харьковского отделения Императорского Русского техниче- ского общества (ХО ИРТО). Проанализирована роль членов Совета в данном процессе. Уста- новлены и раскрыты факты сотрудничества известных предпринимателей конца ХІХ - нача- ла ХХ века с Харьковским отделением РТО и их вклад в создание музея. Kuschlakova N.M. Museum of Kharkov Department of the Imperial Russian Technical Society: the history of organization and activity. In work process of organization, opening and activity of the Museum of Kharkov Department of the Imperial Russian Technical Society (KD IRTS) is investi- gated. The role of Council members in the given process is analyzed. The facts of cooperation of known businessmen at the end of the ХIХ century-beginning of XX century with Kharkov Department RTS and their contribution to the creation of the museum are established and opened.

Музей Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства: історія створення та діяльності

Репозитарії

Схожі ресурси