«Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі

У статті на основі історико-наукового аналізу показано значення ідей І.Є. Овсинського про безвідвальний обробіток ґрунту, а також їх складний шлях утвердження до сьогодення. Його учні та послідовники продовжили і розвинули це вчення, значно доповнили та удосконалили. Ще наприкінці ХІХ ст. І.Є. Овс...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Анікіна, О.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Розвиток наукових і технічних ідей
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77047
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	«Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі / О.П. Анікіна // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 32-38. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77047
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-770472015-02-19T03:01:53Z «Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі Анікіна, О.П. Розвиток наукових і технічних ідей У статті на основі історико-наукового аналізу показано значення ідей І.Є. Овсинського про безвідвальний обробіток ґрунту, а також їх складний шлях утвердження до сьогодення. Його учні та послідовники продовжили і розвинули це вчення, значно доповнили та удосконалили. Ще наприкінці ХІХ ст. І.Є. Овсинський далекоглядно запропонував не просто нову систему обробітку ґрунту, а систему землеробства, яку сьогодні б назвали самовідновлюваним органічним землеробством. Ці ідеї так чи інакше зустрічаються у системах обробітку ґрунту по всьому світу. В статье на основании историко-научного анализа показано бессмертное значение идей И.Е. Овсинского о безотвальной обработке почвы, а также их сложный путь утверждения до сегодняшнего дня. Его ученики и последователи продолжили и развили это учение, значительно его дополнив и усовершенствовав. Еще в конце ХІХ в. И.Е. Овсинский предложил не просто новую систему обработки почвы, а систему земледеия, которую сегодня бы назвали самовосстанавливающимся органическим земледелием. Эти идеи так или иначе встречаются в системах обработки почвы по всему миру. In the article on the basis of historical and scientific analysis shows immortal value of ideas I.E. Ovsinsky of moldboard tillage, and their difficult path to approval today. His learned and followers continued and developed this theory, it is much updated and improved. In the late nineteenth century. I.E. Ovsinsky offered not just a new system of tillage, and the system of agriculture, which today would be called a resettable organic farming. These ideas are somehow found in soil treatment systems in the whole world. 2010 Article «Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі / О.П. Анікіна // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 32-38. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77047 323.329 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвиток наукових і технічних ідей Розвиток наукових і технічних ідей
spellingShingle	Розвиток наукових і технічних ідей Розвиток наукових і технічних ідей Анікіна, О.П. «Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі Питання історії науки і техніки
description	У статті на основі історико-наукового аналізу показано значення ідей І.Є. Овсинського про безвідвальний обробіток ґрунту, а також їх складний шлях утвердження до сьогодення. Його учні та послідовники продовжили і розвинули це вчення, значно доповнили та удосконалили. Ще наприкінці ХІХ ст. І.Є. Овсинський далекоглядно запропонував не просто нову систему обробітку ґрунту, а систему землеробства, яку сьогодні б назвали самовідновлюваним органічним землеробством. Ці ідеї так чи інакше зустрічаються у системах обробітку ґрунту по всьому світу.
format	Article
author	Анікіна, О.П.
author_facet	Анікіна, О.П.
author_sort	Анікіна, О.П.
title	«Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі
title_short	«Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі
title_full	«Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі
title_fullStr	«Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі
title_full_unstemmed	«Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі
title_sort	«нова система землеробства» і.є. овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	Розвиток наукових і технічних ідей
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77047
citation_txt	«Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі / О.П. Анікіна // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 32-38. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT aníkínaop novasistemazemlerobstvaíêovsinsʹkogonaukovíídeívístoričnomuvimírí
first_indexed	2025-07-06T01:25:23Z
last_indexed	2025-07-06T01:25:23Z
_version_	1836858866707464192
fulltext	РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 32 УДК 323.329 «НОВА СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА» І.Є. ОВСИНСЬКОГО: НАУКОВІ ІДЕЇ В ІСТОРИЧНОМУ ВИМІРІ Анікіна О. П., канд. іст. наук (Центру історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України) У статті на основі історико-наукового аналізу показано значення ідей І.Є. Овсинського про безвідвальний обробіток ґрунту, а також їх складний шлях утвер- дження до сьогодення. Його учні та послідовники продовжили і розвинули це вчення, значно доповнили та удосконалили. Ще наприкінці ХІХ ст. І.Є. Овсинський далекогляд- но запропонував не просто нову систему обробітку ґрунту, а систему землеробства, яку сьогодні б назвали самовідновлюваним органічним землеробством. Ці ідеї так чи інакше зустрічаються у системах обробітку ґрунту по всьому світу. Сьогодні, коли сучасне сільське го- сподарство все більше долучається до ґрунтозахисного землеробства, важливо знати, особливо за першоджерелами [1], що цим революційним шляхом упе- рше пройшов один видатний учений- аграрій ще більш як сто років тому на- прикінці ХІХ – на початку ХХ ст. По- вернення знову і знову до постаті Івана Євгеновича Овсинського, нині є симво- лічним не тільки в українсь- кому, а й загальносвітовому вимірі. Звертаючись до зару- біжного досвіду, слід зазна- чити: дані за 2004–2005 рр. вказують на обсяги запрова- дження «нульового» обробі- тку ґрунту в усіх країнах сві- ту, що складають сумарно 95 млн. 480 тис. га. При цьо- му на шість країн – США, Канаду, Бра- зилію, Аргентину, Австралію, Парагвай – припадає 97,4% з цього обсягу. Част- ка всього Європейського континенту не перевищує 2,5–3% [2]. А от в Україні на сьогодні тільки у великих капіталістич- них орендних підприємствах тяжіють до системи мінімального обробітку ґрунту на новітній технологічній базі, включаючи техніку «прямої» сівби, тобто no till системи. Хоча в кожному сучасному підручнику вказується, що першим завданням механічного обробі- тку ґрунту є приведення його у відпові- дність з вимогами культури. Ґрунт тре- ба вирівнювати, розпушувати й ущіль- нювати. Але парадокс полягає в тому, що всі ці дії треба виконувати для того, щоб усунути попередні прийоми, за- вдяки яким ґрунт був зроб- лений рівним, надто рихлим або надто щільним. Упродовж історичного періоду з часу виникнення і до сьогодення система Ов- синського успішно викорис- товувалася в багатьох гос- подарствах. Іван Євгенович Овсинський (1899 р.н.–?) – учений-агроном, який довів непотрібність плуга не тіль- ки теоретично, а й вперше особистими дослідами на полях. Аналіз останніх досліджень і публікацій про вченого доводить досить велику попу- лярність його ідей. Особливо праці су- часних учених все частіше дають схва- льні оцінки наукового доробку Овсин- ського, не зважаючи на те, що з часу першого оприлюднення ці ідеї мали пе- ріоди піднесення, часом абсолютного несприйняття, спаду, а то й повного за- буття. РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 33 Перш за все слід згадати його ідей- ного прихильника та послідовника Ф.Т. Моргуна – землероба-практика, вченого, який на Полтавській дослідній станції провів польові експерименти за цією методикою, завдяки чому було розпочато впровадження ґрунтозахис- ної системи землеробства з контурно- меліоративною організацією території [3]. Також про роботу дослідника дета- льно розповів С.М. Скорняков у книзі «Плуг: крушение традиций?» [4]. Відо- мий український вчений-ґрунтознавець, засновник наукової школи з ґрунтоза- хисного і біологічного землеробства, професор кафедри ґрунтознавства і охорони ґрунтів Національного аграр- ного університету (нині НУБІП) Шику- ла Микола Кіндратович високо оцінив праці Овсинського [5]. У праці російсь- ких учених подано опис та позитивну оцінку даній методиці [6]. Відомий іс- торик аграрної науки, директор ДНСГБ НААУ, професор В. А. Вергунов у сво- їй книзі «Полтавське дослідне поле: становлення і розвиток с.-г. дослід. справи в Україні (до 125-річчя держав- ного дослідництва в агрономії та тва- ринництві)» [7] на прикладі аналізу унікального експерименту для Полтав- ського регіону із запровадження систе- ми Овсинського за часів радянської влади доводить життєвість ідей вченого та називає їх «бездоганною розробкою» щодо широкомасштабного застосуван- ня поверхневого обробітку грунту. Член-кор. НААНУ С.П. Танчик також на історичному тлі у науково- популярному жанрі розкриває принци- пи Овсинського [8]. І це тільки деякі з праць, що позитивно оцінюють геніа- льні ідеї вченого-агронома. До написання своєї книги [1] І.Є. Овсинський пройшов тернистий шлях. Спочатку він працював на Дале- кому Сході, і багато що перейняв у ки- тайців. Повернувшись, почав свою дія- льність у Бесарабії, потім – на теренах України в Подільській губернії. Пра- цював у маєтках управителем. Для об- робітку ґрунту самотужки робив усі знаряддя (див. рис.), а саме сконструю- 1. Культиватор І. Є. Овсинського «Урожай» 2. Дванадцятирядкова сівалка І. Є. Овсинського 3. Принцип дії сівалки 4. Ручний пристрій І. Є. Овсинського для полоття та обгортання РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 34 вав спеціальний культиватор із плоско- різними робочими органами, сівалку, пристрій для полоття та обгортання. Спочатку свої агротехнічні положення дослідник встановив інтуїтивно, а потім перевірив на практиці – десять років випробовуючи свою нову систему. Ре- зультати виявилися приголомшливими. У 1898 р. він виступив з доповіддю в Києві. Вперше Овсинський презентував свої десятирічні виробничі дослідження у вигляді нової системи землеробства 27 серпня 1898 р. на засіданні секції аг- рономії Десятого з’їзду природодослід- ників і лікарів, що пройшов у Києві [9] (цитовано за В. А. Вергуновим). Потім із великими зусиллями видав книжку. Вона також приголомшила землеробів, і за десять років була чотири рази пере- видана в Росії. Слід сказати, що перші докладні вказівки про роль органічної мульчі, про природну структуру каналів і не- обов'язковості оранки дав за двадцять років до Овсинського Д.І. Менделєєв (1884 р.н.). Вчений на основі сільсько- господарських дослідів зробив висно- вок, що якщо ґрунт прикрити листям, соломою або чим-небудь відтіняючим і дати йому можливість полежати спо- кійно деякий час, то він і без всякої оранки досягне спілості. Великий уче- ний збагнув непотрібність обертання скиби і передбачив мульчування ґрунту для досягнення такого ж ефекту, якого досягають при оранці. Інший російський учений П.А. Костичев (1886 р.н.) у той же пері- од відзначав, що якщо орати землю, тоб- то перевертати і перемішувати її, то вона від цього тільки скоріше висохне, а в су- хій землі життя іде на багато слабше, тому частим обробітком робиться тільки шкода. При внесенні гною треба, щоб рослинні рештки і гній не перекривалися великим шаром землі. Їх треба перекри- ти таким шаром ґрунту, щоб до них ві- льно доходило повітря. В той же час цей шар не повинен бути дуже мілким, щоб рослинні рештки і гній не пересихали. Обидва вчені не вважали обертання ски- би обов’язковим заходом підвищення родючості ґрунтів і допускали можли- вість його розпушення без плуга. І. Є. Овсинський реалізував на практиці теоретичні напрацювання по- передніх учених. Він уперше в історії дав обґрунтування безплужного обробі- тку ґрунту, розробив струнку систему поверхневого обробітку і смугово- рядкового посіву, яку назвав «Новой системой земледелия». Овсинський підійшов до ґрунту як до об’єкту, що постійно розвивається, а не як до мінерального субстрату. Зага- лом, Овсинський збудував свою систе- му таким чином, щоб якнайменше пе- реробляти природу, оскыльки був гли- боко переконаний, що це економічно дорого, небезпечно та хибно з соціаль- ного погляду. Ще наприкінці ХІХ ст. І.Є. Овсинський далекоглядно запропо- нував не просто нову систему обробіт- ку ґрунту, а систему землеробства, яку сьогодні б назвали самовідновлюва- ним органічним землеробством. У цій системі не застосовувалися хімічні за- соби захисту, а мінеральні добрива мо- гли застосовуватися лише в разі необ- хідності коригування властивостей ґру- нту. Всі проблеми захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів вирішува- лися правильним підбором культур у сівозміні та способом посіву. Овсинсь- кий виступав проти інтенсифікації зем- леробства через глибоку оранку і ши- роке застосування мінеральних добрив. Він спрямовував розвиток землеробства до біологічного шляху. Овсинський ніколи не орав глибше, ніж на 5 см. Головним достоїнством йо- го системи була виняткова стійкість по- сівів і до посух, а також до перезволо- ження. Щоразу, коли у сусідів посіви вигорали або хліб не сходив взагалі, РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 35 Овсинський збирав прекрасні врожаї, що удвічі перевищували кращі тогочас- ні. Надалі його врожаї не зменшували- ся, а зростали. Вчений пропагував дбайливе став- лення до ґрунту, а саме збереження його природного стану, коли ґрунт прониза- ний коренями рослин, ходами дощових черв’яків тощо, завдяки чому є проник- ним для повітря на значну глибину та має достатню водопроникність. Він до- водив, що оранка з обертанням скиби знищує в ґрунті сітку каналів, які утво- рюють корені, що згнивають і ходи до- щових черв’яків, і перетворює його в однорідну порошкоподібну масу. А от при поверхневому обробітку на глибину до 5 см, але обов’язково вчас- ному, знищуються бур’яни і утворюєть- ся пухкий мульчуючий шар ґрунту, під яким добре зберігається волога. Для ко- ренів же культурних рослин сприятли- віший ущільнений ґрунтовий шар під мульчою, вони добре в ньому розвива- ються, забезпечуючи високі врожаї. І. Є. Овсинський стверджував, що при такому мілкому обробітку ґрунту в ньому не тільки добре зберігається во- лога, він водночас і збагачується кон- денсаційною вологою з пари атмосфер- ного повітря, що проникає в ґрунт. Лише сьогодні наші вчені теорети- чно обґрунтували всі інтуїтивні поло- ження дослідника [5, с. 61]. На глибину 5 см у посушливий період охолоджу- ється ґрунт до точки роси, що й випадає на твердому посівному ложі, але не з вологи повітря атмосфери, як писав І.Є. Овсинський. В період посухи від- носна вологість повітря знижується нижче 30%, а роса із того повітря випа- сти не може. Але з глибини 2–3 м по- рами аерації за температурним градієн- том (від теплого до холодного) руха- ється пароподібна волога і конденсу- ється на твердому ложі, що не глибше 5 см. При 6–7 см конденсації не буде, оскільки ґрунт має дуже низьку тепло- провідність і не встигає охолодитись до точки роси. Відкрите положення про конденсаційну вологу має велике зна- чення, особливо в регіонах вирощуван- ня озимих культур. Озимі, посіяні в су- хий ґрунт, оброблений не глибше 5 см, без дощу, завдяки конденсаційній во- лозі, сходять, кущаться і йдуть у зи- му, забезпечуючи врожай наступного року. В посушливих регіонах конден- саційна волога може становити до 30% вологообертання. Сама система обробітку ґрунту за І.Є. Овсинським не складна, і була не складною у виконанні навіть на час її оприлюднення. У книзі розписано крок за кроком, що потрібно робити, і коли. Єдине, що при запровадженні нововве- дення Овсинський рекомендував жорс- тко дотримуватись оптимальних термі- нів виконання всіх технологічних робіт. Але у 1909 році кафедра агрономії Київського університету чомусь обру- шилася на Овсинського з огульною критикою, оголосивши його книгу по- вною плутаниною і нісенітницею. Ви- сунувши масу теоретичних заперечень, супротивники Овсинського стверджу- вали, що високі результати – наслідок виключно колишньої глибокої оранки його полів. Це був звичайно не аргу- мент. Надто непохитним виявився опо- нент професор С.М. Богданов: «если где-нибудь в Бессарабии или Подоль- ской губернии … и может пройти без- наказанно следование советам г. Овсинского, ограничиться вспашкой на два дюйма, а также отказаться от применения искусственных туков, то в других местностях … система Овсин- ского, осуществляемая по его указани- ям, несомненно способна причинить огромный вред» [10] (цитовано за В.А. Вергуновим). Метод Овсинського випробовувався п'ять років на Полтав- ській і 2 роки на Плотянській дослідних РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 36 станціях України, в результаті чого пе- реваги його над традиційними метода- ми обробітку ґрунту не підтвердилися, були навіть нижчими, ніж на ділянках зі звичайним обробітком. Випробову- вали його метод і багато господарств – утім, з великими відхиленнями, і нале- жних результатів також не отримали. Два роки поля Овсинського оглядав В.А. Бертенсон, вчений фахівець Мініс- терства Землеробства; він відзначав ба- гато достоїнств технології і прекрасний стан полів, особливо кукурудзи, яка зро- стала до трьох метрів і «завязывала по 8–10 крупных початков». Проте, Бертен- сон не рекомендував систему до широ- кого застосування. Так з тих пір учення Овсинського було знецінене і забуте. Але все ж були окремі видатні вче- ні того часу, які вельми розумно відреа- гували на досягнення Овсинського. Д.Н. Прянішников, вивчивши суть справи і поставивши досліди, підсуму- вав: «… Всякий приём хорош на своём месте. Глубокая пахота нужна во влаж- ное время года, для накопления влаги, в сухое же время, для сбережения вла- ги, уместна поверхностная обработка почвы». Надзвичайно точне визначення суті – якщо не знати, що неораний ґрунт також добре накопичує вологу. Полтавське товариство сільського господарства чотири рази обирало І.Є. Овсинського своїм віце- президентом, а за пропозицією В.В. Докучаєва його прийняли у члени Вільного економічного товариства. У Франції, Голландії і Німеччині також були подвижники цієї системи, що отримували 20–44 ц/га зернових. На початку ХХ ст. у південних районах Франції замість оранки було запропо- новано дрібний безвідвальний обробі- ток ґрунту пружинними культиватора- ми. Такий обробіток вивчався в Німеч- чині (Ф. Ахенбах і ін., 1921). Його при- йоми досліджувалися (1933–1936) в Англії, але, як і в Німеччині, не набули широкого розповсюдження. Активно практикують безвідвальний обробіток ґрунту в Канаді у зв'язку з необхідністю захистити ґрунт від вітрової ерозії [11]. Значно пізніше, через 43 роки (1943), американський вчений-фермер Е. Фолкнер висловив схожі до Овсин- ського думки, запропонувавши заміни- ти звичайну оранку поверхневим без- відвальним обробітком; він висловив також думку, що глибока відвальна оранка порушує нормальні біохімічні процеси в ґрунті і сприяє ерозії. Його книга «Безумие пахаря» (1942) [12] бу- ла перекладена і видана багатьма мова- ми світу (російською вийшла друком у 1959 р.) і мала значний вплив на долю землеробства різних країн. Також через півстоліття в 40-х рр., завдяки старанням вченого колгоспни- ка-дослідника Т.С. Мальцева [13], ко- лишні доленосні перевірочні досліди ідей Овсинського на півдні України, знову повторили, у результаті чого бу- ло доведено, що система автора в попе- редніх дослідах, по суті, не дотримува- лася. Глибоко переконаний у правоті положень Івана Євгеновича, на основі багаторічних дослідів Т.С. Мальцев розвинув його наукові напрацювання, прийшовши до висновку про необхід- ність відмовитися від застосування від- вальної оранки на чорноземних ґрунтах Зауралля. Мальцев рекомендував чергу- вати глибокий безвідвальний обробіток ґрунту плугами без відвалів з поверхне- вим багатократним обробітком диско- вими лущильниками. Проте проведені досліди в степових і лісостепових зонах Західного Сибіру і Казахстану показали, що недоліком такого обробітку ґрунту є знищення стерні дисковими лущильни- ками і сильне розпилювання ними ґрун- ту. Тому в районах вітрової ерозії саме РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 37 його система обробки не знайшла широ- кого розповсюдження [14]. Отже, Т.С. Мальцев, за ним А.І. Бараєв (1975 р.), потім М.К. Шикула (1998 р.) довели ефективність безвідва- льної системи і ввели її в практику бага- тьох сільськогосподарських районів. Складність справи полягала у тому, що ці розробки проводилися в опозиції до офіційної науки, яка гальмувала їх вико- ристовуючи для цього силу влади. За рубежем швидше перейшли на новітні технології з мінімізації обробіт- ку ґрунту і мульчування його поверхні рослинними рештками, при цьому на сьогодні витрачається на одиницю ви- рощеного врожаю в 2–3 рази менше коштів, ніж за технологіями, що ґрун- туються на застосуванні оранки. Пози- ція офіційної вітчизняної аграрної нау- ки досить довго не погоджувалася з пе- ревагами мінімалізації обробітку ґрунту і це стало, звичайно, одним із факторів затяжної депресії в сільськогосподарсь- кому виробництві. Високозатратність традиційних технологій зумовлювала високу собівартість вирощеної продук- ції і її неспроможність конкурувати на світовому ринку з дешевою продукцією західних країн. Таким чином, у результаті історич- но-наукового аналізу розвитку ідей безвідвального обробітку ґрунту дове- дено, що «застарілі» міркування Ов- синського виявилися результативніши- ми на практиці, ніж багато положень вітчизняної науки. За рубежем швидше усвідомили перспективність подібного напряму у сільському господарстві. На превеликий жаль в СРСР, та й в Україні навіть за часів незалежності спостеріга- лося значне відставання науки у даному питанні. І лише останнім часом офіцій- на наука повертається до природоохо- ронного обробітку ґрунту. Символічним є вшанування пам’яті Овсинського, його наукових ідей – кращого здобутку вітчизняного дослід- ництва, адже у 2009 році виповнилося 110 років (1909 р.) першого видання та 100 років (1899 р.) другого видання на- укової праці І.Є. Овсинського «Новая система земледелия». ЛІТЕРАТУРА 1. Овсинский И. Є. Новая система земледелия / И. Є. Овсинский; пер. с польск. С. Сикорского ; под ред. Д. Калениченко. – М.: Типо-Литогр. В. Н. Шушукина, 1911. – 276 с. 2. Сайко В. Ф. Сучасні тенденції формування системи обробітку грунту, удобрення і захист сільськогосподарсь- ких культур від бур’янів / В. Ф. Сайко, А. М. Малієнко // Місце і роль аграрної науки в процесі розвитку АПК України: підгот. за матеріалами Ювілейн. сесії Загальних зборів УААН, присвяч. 75- річчю засн. УААН / УААН; редкол.: М. В. Зубець (голова), В. П. Ситник (за- ст. голови) та ін. – К.: Аграр. наука, 2007. – С. 154–160. 3. Моргун Ф. Т. Почвозащитное зе- мледелие / Ф. Т. Моргун, Н. К. Шикула, А. Г. Тарарико. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Урожай, 1988. – 256 с. 4. Скорняков С. М. Плуг : круше- ние традиций? / С. М. Скорняков. – М.: ВО Агропромиздат, 1989. 5. Національна програма «Розробка та впровадження грунтозахисних енер- го-, ресурсо- і вологозберігаючих тех- нологій вирощування культур в Украї- ні» // Шикула Микола Кіндратович вчений-грунтознавець. До 80-річчя з дня народження. Персоналія / Нац. аг- рар. ун-т України; упоряд. А. Д. Балаєв, О. Л. Тонха, О. Є. Биков та ін. – К.: Ко- лообіг, 2005. – С. 50–82. РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 38 6. Иванов А. Л. Очерки по истории агрономии / А. Л. Иванов, Н. С. Немцов, И. А. Каргин. – М.: Рос- сельхозиздат, 2008. 7. Вергунов В. А. Полтавське дослі- дне поле: становлення і розвиток сіль- ськогосподарської дослідної справи в Україні (до 125-річчя держ. дослідниц- тва в агрономії та тваринництві) / В. А. Вергунов. – К., 2009. – 220 с. – (Іст.-бібліогр. сер. «Аграрна наука україни в особах, документах, бібліо- графії»; кн. 28). 8. Танчик С. П. No-tille і не тільки Сучасні системи землеробства / С. П. Танчик. – К.нівест-Медіа, 2009. 9. Протокол заседания секции Аг- рономии 27 августа утром // Дневник Х-го съезда русских естествоиспытате- лей и врачей в Киеве / Распорядительный ком. съезда; под ред. Л. Л. Лунда. – К.: Тип. С. В. Кульженко, 1898. – С. 457–460. 10. Богданов С. О новой системе земледелия Овсинского / С. Богданов // Хозяйство. – 1910. – № 48. – С. 2104–2107. 11. Беннет Х. Х. Основи охорони грунту: пер. з англ. / Х. Х. Беннет. – М., 1958. 12. Фолкнер Э. Безумие пахаря: пер. з англ. / Э. Фолкнер. – М., 1959. 13. Мальцев Т. С. Сборник статей и выступлений / Т. С. Мальцев. – М., 1955; Мальцев Т. С. Система безотваль- ного земледелия / Т. С. Мальцев. – М.: Агропромиздат, 1988. – 128 с. 14. Яхтенфельд П. А. Культура ярої пшениці в Сибіру / П. А. Яхтенфельд. – М., 1961 ; Проблеми сільського госпо- дарства Північного Казахстану і степо- вих районів Західного Сибіру: матеріа- ли виїзної сесії ВАСХНІЛ. – М., 1967. Аникина О.П. «Новая система земледелия» И.Е.Овсинского: научные идеи в историческом измерении. В статье на основании историко-научного анализа показа- но бессмертное значение идей И.Е. Овсинского о безотвальной обработке почвы, а та- кже их сложный путь утверждения до сегодняшнего дня. Его ученики и последователи продолжили и развили это учение, значительно его дополнив и усовершенствовав. Еще в конце ХІХ в. И.Е. Овсинский предложил не просто новую систему обработки почвы, а систему земледеия, которую сегодня бы назвали самовосстанавливающимся органи- ческим земледелием. Эти идеи так или иначе встречаются в системах обработки по- чвы по всему миру. Anikina O. "A new system of agriculture" by Ovsinsky I.E.: scientific ideas in the historical dimension. In the article on the basis of historical and scientific analysis shows immortal value of ideas I.E. Ovsinsky of moldboard tillage, and their difficult path to approval today. His learned and followers continued and developed this theory, it is much updated and improved. In the late nineteenth century. I.E. Ovsinsky offered not just a new system of tillage, and the system of agriculture, which today would be called a resettable organic farming. These ideas are somehow found in soil treatment systems in the whole world.

«Нова система землеробства» І.Є. Овсинського: наукові ідеї в історичному вимірі

Репозитарії

Схожі ресурси