Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні

У статті висвітлена наукова діяльність видатного українського фізика А.Ю. Глаубермана, надана характеристика наукового внеску вченого у розвиток теоретичної фізики, а також розглянуті основні етапи його педагогічної роботи....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Філіпова, О.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Видатні науковці та інженери
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77049
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 48-53. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77049
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-770492015-02-19T03:01:46Z Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні Філіпова, О.І. Видатні науковці та інженери У статті висвітлена наукова діяльність видатного українського фізика А.Ю. Глаубермана, надана характеристика наукового внеску вченого у розвиток теоретичної фізики, а також розглянуті основні етапи його педагогічної роботи. В статье освещена научная деятельность выдающегося украинского физика А.Е. Глаубермана. Показан его вклад в развитие теоретической физики, а также дан краткий очерк его педагогической деятельности. The article deals with the Scientific activity of a famous Ukrainian physicist A.Y. Glauberman. His contribution into the development of theoretical physics is shown and also the short essay of his pedagogical activity is described. 2010 Article Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 48-53. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77049 001.92:530.1(477) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери
spellingShingle	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Філіпова, О.І. Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні Питання історії науки і техніки
description	У статті висвітлена наукова діяльність видатного українського фізика А.Ю. Глаубермана, надана характеристика наукового внеску вченого у розвиток теоретичної фізики, а також розглянуті основні етапи його педагогічної роботи.
format	Article
author	Філіпова, О.І.
author_facet	Філіпова, О.І.
author_sort	Філіпова, О.І.
title	Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні
title_short	Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні
title_full	Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні
title_fullStr	Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні
title_full_unstemmed	Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні
title_sort	науково-освітянська діяльність абби юхимовича глаубермана в контексті розвитку фізичної науки хх століття в україні
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77049
citation_txt	Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 48-53. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT fílípovaoí naukovoosvítânsʹkadíâlʹnístʹabbiûhimovičaglaubermanavkontekstírozvitkufízičnoínaukihhstolíttâvukraíní
first_indexed	2025-07-06T01:25:28Z
last_indexed	2025-07-06T01:25:28Z
_version_	1836858871853875200
fulltext	ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 48 УДК 001.92:530.1(477) НАУКОВО-ОСВІТЯНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ АББИ ЮХИМОВИЧА ГЛАУБЕРМАНА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ФІЗИЧНОЇ НАУКИ ХХ СТОЛІТТЯ В УКРАЇНІ Філіпова О.І., аспірантка (Одеський Національний політехнічний університет) У статті висвітлена наукова діяльність видатного українського фізика А.Ю. Глаубе- рмана, надана характеристика наукового внеску вченого у розвиток теоретичної фізики, а також розглянуті основні етапи його педагогічної роботи. Вивчення наукової та педагогічної спадщини А.Ю. Глаубермана має важ- ливе значення, оскільки одним із за- вдань сучасної історії науки і техніки є висвітлення внеску українських вчених і наукових шкіл у світову науку. Дослідження наукової спадщини А.Ю. Глаубермана частково проведені такими авторами як Н.І. Букатевич, Г.А. Вязовсь- кий, С.Й. Голуб, І.М. Дузь, Д.І. Поліщук та ін., а також у бібліографічній праці І.І. Таль- янського «Абба Глауберман». Однак узагальнюючої роботи, яка б всебічно охарактеризу- вала науковий внесок А.Ю. Глаубермана в розвиток української фізичної науки немає. Мета даної роботи – розглянути напрями наукової та педагогічної робо- ти А.Ю. Глаубермана і показати дійс- ний внесок вченого у розвиток фізики в Україні. У розвитку вітчизняної фізичної науки середини ХХ століття велика роль належить визначному вченому, професору А.Ю. Глауберману – тала- новитому фізику, відомому в світі фахі- вцю в галузі фізики твердого тіла, учню видатного фізика-теоретика СРСР ака- деміка Я.І. Френкеля, директору Інсти- туту фізики Одеського державного уні- верситету (1966-1974 рр.), автору 152 наукових робіт. А.Ю. Глауберман народився 11 ли- стопада 1917 року у Варшаві. У 1918 р. родина Глауберманів переїхала до Оде- си, де Абба Юхимович проживав до 1941 р. У 1934 р. після закінчення 9 класів середньої школи Абба Юхимо- вич вступив на фізико-математичний факультет Одеського держав- ного університету, який за- кінчив з відзнакою у 1939 р. З 1939 до червня 1941 р. він був аспірантом і асистентом ка- федр молекулярної та теоре- тичної фізики ОДУ[1, с. 310]. Під час Великої Вітчиз- няної війни А.Ю. Глауберман брав участь у бойових діях в армії і партизанському загоні. По закінченню Великої Вітчизняної війни з 1946 р. А.Ю. Глауберман навча- вся в аспірантурі при кафедрі теоретич- ної фізики Ленінградського політехніч- ного інституту (науковий керівник Я.І. Френкель). Від Я.І. Френкеля перейняв Абба Юхимович такі риси вченого, як широта діапазону наукових інтересів, глибоке проникнення у фізичну суть до- сліджуваних явищ, образне мислення й уміння будувати фізичні моделі, вміння встановлювати тісні наукові контакти. У повоєнні роки у західному регіо- ні України склалося три великі фізичні школи: Львівська, Чернівецька, Ужго- родська. У створенні Львівської школи велика заслуга належить Аббі Юхимо- вичу Глауберману, який віддав багато ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 49 творчих сил для розвитку фізичної нау- ки. Вже після захисту кандидатської дисератції у 1948 р. А.Ю. Глаубермана призначено у Львівський університет. З ім'ям А.Ю. Глаубермана, який вніс вагомий внесок до створення і роз- витку післявоєнної львівської школи фізиків, нерозривно пов'язана історія фізичного факультету Львівського на- ціонального університету імені Івана Франка. З 1948—1949 рр. А.Ю. Глаубе- рман працював старшим викладачем кафедри теоретичної фізики Львівсько- го університету, у 1949—1958 рр. — доцентом тієї ж кафедри. З 1953 р. по 1957 р. обіймав посаду декана фізично- го факультету. Будучи деканом фізич- ного факультету, Абба Юхимович осо- бистим прикладом відношення до ро- боти діяв на своїх підлеглих, заражаю- чи їх своїм ентузіазмом. Він завжди підтримував і розвивав у співробітників особисту ініціативу і творче ставлення до роботи. У 1957 р. А.Ю. Глауберман захистив докторську дисертацію і в 1958 р. працював професором кафедри теоретичної фізики. У цьому ж році Абба Юхимович очолив новостворену кафедру фізики твердого тіла (ФТТ). З 1964 р. кафедра ФТТ поділилась на дві кафедри: фізики напівпровідників і те- орії твердого тіла. Останню Абба Юхимович очолював до 1966 р., до сво- го переїзду до Одеси [1, с. 312 ]. З 1966 р. А.Ю. Глауберман очолює Інститут фізики Одеського державного університету. У Одесі саме під час ке- рівництва А.Ю. Глаубермана в Інститу- ті фізики в січні 1967 року були створе- ні лабораторія теоретичної фізики (за- відувач лабораторією, канд. фіз.-мат. наук В.М.Адамян – надалі доктор фіз.- мат. наук, професор) і спільно з Міне- лектротехпромом СРСР – галузева нау- ково-дослідна лабораторія структурних і технологічних досліджень (завідувач лабораторією, канд. технічних наук А.А.Ханонкін - надалі доктор технічних наук, професор, двічі лауреат державної премії України) [6, с. 12]. Напрямки наукових досліджень Абби Юхимовича були численними та різноманітними. Починаючи з 1951 р. А.Ю. Глауберманом виконано цикл ро- біт, присвячених питанням статистич- ної фізики та теорії електролітів. Про- тягом 1953—1958 рр. було опублікова- но ряд статей вченого, присвячених до- слідженню статистичних функцій роз- поділу молекул, теорії електронних спектрів конденсованих систем та ін. Із результатів Львівського періоду науко- вої діяльності А.Ю. Глаубермана слід відзначити одержання розв'язки лан- цюжка рівнянь Боголюбова до функцій розподілу багаточастинкових систем у випадку потенціалу, який враховує си- ли відштовхування на малих відстанях між іонами; побудову теорії систем із нецентральним законом взаємодії час- тинок, розробку, спільно з І. Р. Юхновським, методу розрахунку вищих наближень за концентрацією для бінарної функції розподілу класичних систем заряджених частинок, який був застосований для побудови теорії кон- центрованих розчинів сильних електро- літів [2, с. 16]. А.Ю. Глауберман приділяв велику увагу розвитку досліджень, пов'язаних безпосередньо з потребами виробницт- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 50 ва. Під його керівництвом у 1956 р. розпочато виконання робіт на замов- лення Всесоюзного науково-дослідного інституту геофізики (Москва), спрямо- ваних на розробку питань, пов'язаних із розвідкою та експлуатацією родовищ нафти. Основну увагу приділено теорії нейтронного каротажу. Суть його поля- гала в тому, щоб встановити зв'язок між потоком нейтронів, що реєструються, і характером гірських порід, які оточу- ють свердловину. У теорії нейтронного каротажу метод груп уперше застосував А.Ю. Глауберман спільно з І.І. Тальян- ським [1, с. 314]. Завдяки натхненній праці А.Ю. Глаубермана львівська школа теорії нейтронного каротажу бу- ла добре відома спеціалістам у цій га- лузі та загальновизнана. Другий напрямок, пов'язаний із ро- ботами з нейтронного каротажу, — це одержання генератора нейтронів за до- помогою ядерних реакцій у газорозряд- ній трубці. Третій напрямок — це роботи, по- в'язані зі сцинтиляційними кристалами. Перші такі кристали у Львівському уні- верситеті виростили в кінці 50-х — на початку 60-х рр. Б.О. Беликович і О.Б. Лискович [8, с. 14]. Окремо слід відзначити роботи з дослідження структури простих рідин. Перші дослідження в цій галузі відно- сяться ще до кінця 40 — початку 50-х рр. А.Ю. Глауберман узагальнив відому формулу Дж. Прінса для радіальної фу- нкції розподілу шляхом урахування крім «розмиття» координаційних сфер кристала за рахунок статистичного роз- киду положень рівноваги атомів ріди- ни, ще розмиття, пов'язаного з тепло- вими коливаннями атомів [9, с. 151]. Дослідження, які проводилися під керівництвом А.Ю. Глаубермана в На- уково-дослідному інституті фізики Одеського державного університету, були пов'язані з подальшим розвитком наукової фотографіїї, яка має і сьогодні багатогранне призначення в техніці, науці та культурі. Науково-дослідний інститут фізики Одеського державного університету був на той час однією з трьох у Радянському Союзі наукових установ, де вивчався вплив на кристали таких зовнішніх факторів, як домішки, електричні й магнітні поля. У Науково-дослідному інституті під керівництвом А.Ю. Глаубермана ус- пішно виконуються комплексні дослі- дження фотоелектричних і оптичних властивостей напівпровідників групи сульфіду кадмію при введенні метале- вих домішок і деяких видах обробки. Встановлено, що металеві домішки ви- кликають появу максимуму фоточутли- вості у довгохвильовій частині спектра. При цьому істотне значення мають умо- ви термічної обробки особливо для тех- нології виготовлення напівпровіднико- вих фотоопорів, чутливих у довгохви- льовій частині спектра. Вивчаються дов- гохвильова люмінесценція монокриста- лів сульфіду кадмію, співвідношення між об'ємною і поверхневою фотопровідніс- тю у монокристалах селеніду кадмію. Розробляються конструкції напів- провідникових приладів з негативним опором і використанням інжекції не- основних носіїв струму. Вивчаються питання електролю- мінесценції, фотолюмінесценції і елек- тропровідності тонких плівок оксиду алюмінію, одержаних методом елект- рохімічного окислення у водних роз- чинах різних кислот. Встановлена за- лежність яскравості електролюмінес- ценції від напруги й частоти, вивчені хвилі яскравості при збудженні елект- ролюмінесценції для різних умов . Слід відзначити праці одеського пе- ріоду наукової діяльності А.Ю. Гла- убермана, присвячені так званим Х- центрам у лужногалоїдних кристалах — субколоїдним утворенням, що виника- ють у процесі коагуляції елементарних центрів забарвлення. Модель таких центрів, які були названі квазіметалеви- ми (КМЦ), запропонував саме А.Ю. Гла- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 51 уберман у 1968 р., спираючись на експе- риментальні результати М.О. Цаля [5]. У 1967 році професором Глаубер- маном Аббой Юхимовичем була за- снована лабораторія теоретичної фізи- ки НДІ фізики ОДУ імені І.І. Мечникова. Першим завідувачем- лабораторією став кандидат фізико- математичних наук Адамян Вадим Мовсесович, наукові інтереси якого були тісно пов’язані з дослідженнями у сфері квантової теорії зіткнення мікро- часток. Професор Глауберман А.Ю., сам бувши фахівцем з квантової теорії твердих тіл, привітав дослідження мо- лодого керівника лабораторії та знай- шов можливість використовувати його математичний досвід, запропонувавши попрацювати над більш «земною», але актуальною проблемою оптичного по- глинання в середовищах, що містять об'єкти, які нині прийнято відносити до нанорозмірних. При цьому виникла ідея квазіметалевих центрів, яка, у за- стосуванні до наукової фотографії, мо- гла б прояснити природу центрів при- хованого зображення. Теорія КМЦ знайшла застосування в поясненні структури центрів прихо- ваного зображення, яке виникає у фото- графічному процесі. За допомогою мо- делі КМЦ в іонних кристалах була ви- конана серія експериментів на лужно- галоїдних кристалах для виявлення природи КМЦ і властивостей кристалів, в яких вони існують. А. Ю. Глауберманом були вивчені спектри поглинання і люмінесценції, температурна залежність електропрові- дності і фотоефект в адитивно забарв- лених кристалах хлористого калію з домішками, які стимулюють утворення КМЦ. Над вивченням теорії КМЦ, яка знайшла застосування в поясненні структури центрів прихованого зобра- ження, яке виникає у фотографічному процесі, працював Абба Юхимович до останніх років свого життя. Досліджен- ня адсорбційних, фотоелектричних, фотоелектретних і люмінесцентних властивостей фотохімічно забарвлених галогенідів срібла показали, що в них, крім колоїдних частинок срібла, утво- рюються передколоїдні або квазімета- леві центри (КМЦ) срібла. А.Ю. Глауберман теоретично розглянув особливості поглинання центрів такого типу і показав, що для них залежність перекрою поглинання від довжини хви- лі являє собою куполоподібну криву з осцилюючою тонкою структурою. Еле- менти структури особливо помітні на вершині купола і згладжуються на його краях. Вершина купола зміщується в довгохвильову частину спектра із збі- льшенням розміру квазіметалевих час- тинок. Одержані результати лягли в ос- нову теоретичного тлумачення центрів тонкої структури. За допомогою моделі КМЦ в іонних кристалах була виконана серія експери- ментів на лужногалоїдних кристалах для виявлення природи КМЦ і властивостей кристалів, в яких вони існують. Вченим було встановлено, що КМЦ з великим перерізом захоплення електронів спри- чинюють активний вплив на рекомбіна- ційно-випромінювальні процеси. Вияв- лено мінімум провідності, пов'язаний з перетворенням КМЦ великих розмірів в КМЦ менших розмірів, знайдено низь- кочастотну осциляцію фотоструму, по- в'язану з КМЦ. Основні праці з КМЦ були виконані спільно з В.М. Адамяном, В.М. Білоусом, В.В. Голубцовим, А.Б. Гольденбергом, В.А. Дроздовим, Б.Н. Хлопковим та ін. А.Ю. Глауберма- ном були досліджені, зокрема, люмінес- центні, магнітооптичні, фотоемісійні властивості кристалів, що містять КМЦ, розмірні ефекти, пов'язані з КМЦ. У колі наукових інтересів А.Ю. Глаубермана були також проблеми, по- в'язані з впливом на кристали таких зо- внішніх факторів, як домішки, електри- чні й магнітні поля. Значну увагу при- діляв учений також фізиці напівпровід- ників. Він був ініціатором вирощування ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 52 та дослідження важливого класу напів- провідникових кристалів — вузькозон- них напівпровідникових сполук типу А2В6 [7, c. 52]. Під керівництвом А.Ю. Глауберман- на одеські вчені досягли певних резуль- татів у теоретичному дослідженні впливу екситонів на поглинання гіперзвуку в провідниках в сильному магнітному полі, що знайшло подальше експериментальне підтвердження при вивченні екситонних збуджень в кристалах з дипольними до- мішками і у феромагнітних діелектриках. Зокрема, А.Ю. Глауберманом розрахова- на функція форми спектру енергетичних втрат швидких електронів в неметаліч- ному кристалі, а також сформульовані можливі правила відбору для випадків зародження екситонів Ваннье-Мотта (у тому числі і в зовнішньому магнітному полі), екситонів Френкеля і екситонно- домішкових комплексів, з'ясована кутова залежність екситонних піків в спектрі втрат. Були вивчені спинові та екситонні збудження у ферро- і антиферомагнітних діелектриках при об полярних станів, вченим була виявлена нова гілка елемен- тарних збуджень - магіони з перенесен- ням заряду, отримані співвідношення для вірогідності генерації таких збуджень електронним пучком [7, с. 13]. Значним є внесок А.Ю. Глауберма- на та його школи в розвиток багатоелек- тронної теорії конденсованих систем. Вчений зробив крок уперед у багатоеле- ктронній теорії рідких напівпровідників. Вагомим досягненням була побудова фо- рмалізму, що грунтується на використан- ні операторів вузлових збуджень, які за- пропонував Абба Юхимович спільно з І. В. Стасюком і В. В. Владимировим [2]. Ця теорія викладена у підручнику А.Ю. Глаубермана «Квантова механіка». Глибока наукова ерудиція сприяла в педагогічній практиці. В Львівському, а також в Одеському університетах А.Ю. Глауберман мав таку популяр- ність серед студентів, що багато хто з них обирали спеціальність – теоретична фізика. Віддаючись усією душею справі викладання, як і всякій справі за яку він брався, Абба Юхимович прагнув дати своїм студентам усі свої знання і не жа- лів при цьому ні часу, ні своїх сил. А.Ю. Глауберман був не тільки чудо- вим лектором, але й автором декількох підручників і навчальних посібників з фізики, серед яких теоретичні роботи з квантової механіки та фізики атома. За період 1963 — 1967 рр. безпосередньо під керівництвом Абби Юхимовича бу- ло виконано 4 кандидатські дисертації. У наступні роки захищена докторська дисертація (О. Б. Лискович). Передчасна смерть 12 червня 1974 р. забрала визначного вченого в розкві- ті творчих сил. Але він встиг зробити дуже багато в науці. Талант, наукова принциповість і працездатність А. Ю. Глаубермана ставлять його ім’я в один ряд з видатними вітчизняними фізиками ХХ століття. Постать українського фізика, дирек- тора Науково-дослідного інституту фізи- ки Одеського державного університету Абби Юхимовича Глаубермана без сум- ніву є значимою в історії розвитку науки ХХ століття в Україні, внесок вченого в розвиток теорії фізики є вагомим та мас- штабним. Наукова спадщина професора А.Ю. Глаубермана налічує 152 наукові працi, серед яких теоретичні роботи з квантової механіки та фізики атома, під- ручники та навчальні посібники з фізики. ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 53 ЛІТЕРАТУРА 1. Глауберман Абба Юхимович // Професори Одеського університету. – Одеса, 2000. – Т. 2.– С. 311-315. 2. Глауберман А. Ю. Квантова механіка: Учб. посібник / А. Ю. Глауберман — Львів, 1962. — 506 с. 3. Глауберман А. Ю., Манакін Л. О. Фізика атома та квантова механіка: Навч. посібник / А. Ю. Глауберман, Л. О. Манакін — К.: Вища шк., 1972. — 291 с. 4. Глауберман А. Е., Тальянский И. И. К теории туннельных переходов электронов в крис- таллах / А. Е. Глауберман, И. И. Тальянский // Журн. эксперим. и теор. физики. — 1967. — Т. 53, № 5 (11). — С. 1678-1689. 5. Глауберман А. Е., Нечаева Т. А. Флуктуационная модель центров светочувствительности в галогенидах серебра / А. Е. Глауберман, Т. А. Нечаева // Журн. науч. и приклад. фотографии и кинематографии. – 1968. – Т. 13, вып. 6. – С. 436-442. 6. Глауберман А. Е. О физике фотографического процесса 7. / А.Е. Глауберман // Вопросы физики твердого тела.—К.: Вища школа, 1976. — С. 18 — 51. 8. Голуб С. И. 50 лет Научно-исследовательского института физики Одесского государст- венного университета / С. И. Голуб // Вопросы физики твердого тела.—К.: Вища школа, 1976. — 173 с. 9. Тальянський І.І. Абба Глауберман: Бібліографія / Тальянський І.І. –Львів, 1997. –25 с. 10. Тальянський І.І. До вісімдесятиріччя від дня народження Абби Юхимовича Глаубермана (1917-1974) / Тальянський І.І. // Журн. фіз. досліджень. — 1998. — Т. 2, № 1. — С. 150-153. Филиппова О.И. Научно-просветительская деятельность Аббы Ефимовича Глаубермана в контексте развития физической науки ХХ столетия в Украине. В статье освещена научная деятельность выдающегося украинского физика А.Е. Глау- бермана. Показан его вклад в развитие теоретической физики, а также дан краткий очерк его педагогической деятельности. Filippova O.I. A.E. Glauberman’s seientific pedagogical activity in the field of phys- ics development in Ukraine in the XX century. The article deals with the Scientific activ- ity of a famous Ukrainian physicist A.Y. Glauberman. His contribution into the development of theoretical physics is shown and also the short essay of his pedagogical activity is de- scribed.

Науково-освітянська діяльність Абби Юхимовича Глаубермана в контексті розвитку фізичної науки ХХ століття в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси