Інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку України
Висвітлено в історичному досліджені тенденції та пріоритети науково- технічного розвитку промисловості України. Показано особливості інтелектуалізації процесів документаційного управління науки та інноваційної діяльності в умовах політичної і економічної системи УРСР....
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
Назва видання: | Питання історії науки і техніки |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77051 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку України / І.Г. Отомась // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 61-66. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-77051 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-770512015-02-19T03:01:48Z Інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку України Отомась, І.Г. Історія галузей і підприємств Висвітлено в історичному досліджені тенденції та пріоритети науково- технічного розвитку промисловості України. Показано особливості інтелектуалізації процесів документаційного управління науки та інноваційної діяльності в умовах політичної і економічної системи УРСР. Высветлены в историческом исследовании тенденции и приоритеты научно-технического развития промышленности Украины. Показаны особенности интеллектуализации процессов документационного управления науки и инновационной деятельности в условиях политической и экономической систем УССР. Trends and priorities of scientific and technological development of industry in Ukraine are highlighted in this historical research. The peculiarities of intellectualization of processes of documentary management of science and innovation activity in terms of political and economic system of Ukrainian Soviet Socialist Republic. 2010 Article Інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку України / І.Г. Отомась // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 61-66. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77051 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств |
spellingShingle |
Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств Отомась, І.Г. Інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку України Питання історії науки і техніки |
description |
Висвітлено в історичному досліджені тенденції та пріоритети науково-
технічного розвитку промисловості України. Показано особливості інтелектуалізації процесів документаційного управління науки та інноваційної діяльності в умовах політичної і економічної системи УРСР. |
format |
Article |
author |
Отомась, І.Г. |
author_facet |
Отомась, І.Г. |
author_sort |
Отомась, І.Г. |
title |
Інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку України |
title_short |
Інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку України |
title_full |
Інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку України |
title_fullStr |
Інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку України |
title_full_unstemmed |
Інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку України |
title_sort |
інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку україни |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Історія галузей і підприємств |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77051 |
citation_txt |
Інтелектуалізація процесів документаційного управління у науково-технічному розвитку України / І.Г. Отомась // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 3. — С. 61-66. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
series |
Питання історії науки і техніки |
work_keys_str_mv |
AT otomasʹíg íntelektualízacíâprocesívdokumentacíjnogoupravlínnâunaukovotehníčnomurozvitkuukraíni |
first_indexed |
2025-07-06T01:25:33Z |
last_indexed |
2025-07-06T01:25:33Z |
_version_ |
1836858876919545856 |
fulltext |
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 61
ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ДОКУМЕНТАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ
У НАУКОВО-ТЕХНІЧНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Отамась І.Г.
(Черкаський державний технологічний університет)
Висвітлено в історичному досліджені тенденції та пріоритети науково-
технічного розвитку промисловості України. Показано особливості інтелектуалізації
процесів документаційного управління науки та інноваційної діяльності в умовах полі-
тичної і економічної системи УРСР.
До складової частини інтелектуалі-
зації науково-технічного розвитку про-
мисловості України радянського пері-
оду відносилася організація процесів
документаційного управління [3].
Зародження характерних для ра-
дянського періоду форм до-
кументаційного управління
сприяло технічному прогре-
су у виробництві. Створення
проектно-конструкторських
бюро, а з часом мережі “ла-
бораторія- – проектно-
конструкторське бюро – до-
слідне виробництво”, що за-
родилась у 30-і роки, пози-
тивно вплинуло на розвиток
багатьох напрямків науки,
нових технологій, що влас-
тиві кожному етапу НТР [9].
На першому етапі НТР багато галу-
зей промисловості не мали свого нау-
кового потенціалу, тому в АН України
почали інтенсивно розвиватися напря-
мки досліджень, що мали прикладний
характер.
З метою інтелектуалізації та удо-
сконалення системи управління наукою
у 1961 р. створено Державний Комітет
Ради Міністрів СРСР з координації на-
уково-дослідницьких робіт, який у
1965 р. перейменовано на Державний
Комітет Ради Міністрів СРСР з науки і
техніки (ДКНТ). Він виробляв рішення
відповідно до народногосподарських
планів СРСР, реалізацію яких здійсню-
вали в республіках академічний, галу-
зевий і вузівський сектори науки, роз-
поділяв кошти з бюджету на їх вико-
нання. Одним з крокiв, яким передба-
чалось покращати управлiння науково-
технічного прогресу НТП, було ство-
рення на початку 70-х рокiв
п’яти, а потiм i шостого нау-
кових центрiв АН України.
Кожний з них охоплював
своїм впливом декiлька обла-
стей, в яких працювали
фiлiали. Розширювалась ме-
режа наукових установ.
Удосконалювалась ме-
режа галузевих науково-
дослідних і проектно-
конструкторських організа-
цій в Україні, що у співпраці
з: Держстандаром СРСР, Держпланом
СРСР, Центральним статистичним
управлінням (ЦСУ СРСР), Мінфіном
СРСР, Держбудом СРСР, Держбанком
СРСР, Мінторгом СРСР та іншими мі-
ністерствами та відомствами розверну-
ли роботу зі створення Єдиної системи
класифікації і кодування техніко-
економічної інформації (ЕСКК ТЕІ), що
включає 20 загальносоюзних класифі-
каторів ТЕІ, 13 уніфікованих систем
документації (УСД), що в свою чергу
включають державні стандарти та уні-
фікацію форми документів.
Робота проводилася у чотирьох ос-
новних напрямах, передбачалося ство-
рення: загальносоюзних класифікаторів
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 62
ТЕІ; автоматизованої системи їх веден-
ня; уніфікованих систем документації;
комплексу організаційно-методичних
матеріалів, що забезпечують розробку і
застосування ЗК ТЕІ та УСД
У результаті виконаної роботи були
розроблені і затверджені Держстандар-
том СРСР 19 загальносоюзних класифі-
каторів, впроваджуючи Вищі класифі-
каційні угрупування Загальносоюзного
класифікатора промислової та сільсько-
господарської продукції і 72 галузевих
розділів ЗКП у повній (асортиментній)
номенклатурі. У ході робіт Загально-
союзний класифікатор корисних копа-
лин і Загальносоюзний класифікатор
підземних вод об’єднанні у Загально-
союзний класифікатор корисних копа-
лини і підземних вод.
Здана у промислову експлуатацію у
1975 р. перша черга Автоматизованої
системи ведення загальносоюзних кла-
сифікаторів.
Розроблено 13 уніфікованих систем
документації. У процесі їх створення
Уніфікована система звітно-
статистичної документації розділена на
дві: Уніфіковану систему звітно-
статистичної документації і Уніфікова-
ну систему першочергової облікової
документації. Створення УСД включає
27 державних стандартів (у тому числі
два загально-визначених стандарти для
усіх систем); біля двох тисяч уніфіко-
ваних форм документів.
Розроблений та доведений до міні-
стерств, відомств СРСР і союзних рес-
публік комплекс організаційно-
методичних матеріалі (більше 35), що
визначають завдання, структуру (ЕСКК
ТЕІ), порядок їх розробки, затверджен-
ня, реєстрації, впровадження, ведення
та взаємодії з державною мережею об-
числювальних центрів (ДМОЦ) [9, 10,
11, 12, 13, 14].
Робота зі створення класифікатора
Єдиної системи конструкторської до-
кументації, у якій брало участь більше
150 науково-дослідних і проектно-
конструкторських організацій, сприяла
прогресу у розгортанні науково-
дослідної роботи на підприємствах.
З’явились галузеві і проблемні
лабораторії, зародилась своєрідна
структура управління науково-
технічними дослідженнями, пошири-
лись форми організаційних зв’язків з
науковими установами академічного,
галузевого секторів науки, виробниц-
твом та іноземними інженерними за-
кладами та підприємствами.
Збільшенню науково-технічного
потенціалу сприяла державна науково-
технічна політика. Зростання кадрових,
фінансових та матеріальних ресурсів
було спрямоване на розвиток космічної
техніки, квантової електроніки, ядерної
енергетики, ракетобудування, зварюва-
льної техніки, дослідження матеріалів
та ін., де внесок України був досить ва-
гомим. Результати діяльності наукової
галузі на потреби воєнно-промислового
комплексу для України стали націона-
льною гордістю.
З 1955-1980 рр. зростання ресурсів
привело до організаційної модернізації
проектно-конструкторських відділів,
що сприяло вибору нових напрямків
досліджень під впливом сформованих у
керівних органів держави уявлень про
НТП. У 70-і роки на зміну жорстким
адміністративним методам управління
стали залучатися економічний госп-
розрахунок, децентралізоване фінан-
сування, матеріальне стимулювання.
Економічні методи управління перед-
бачали наявність незалежних однієї
від одної юридично рівноправних
сторін, що сприяло створенню та
впровадженню Єдиної державної сис-
теми діловодства (ЄДСД) та Єдиної
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 63
державної системи конструкторської
документації (ЄДСКД).
Перехід від управління організаці-
ями до управління розробками (про-
грамами) призвів до створення і впро-
вадження нової ЄДСД та ЄДСКД та
ствердження програмно-цільового
принципу планування і управління до-
кументацією.
Документаційна наука України
(регіональна у складі СРСР) виросла у
цей період у відносно самостійну га-
лузь, яка мала свою виробничу і тери-
торіальну структуру з принципами,
методами і органами управління, що
охоплювала своїм перетворюючим
впливом усі сфери народногосподар-
ської діяльності.
Так, формування у 1960 – на почат-
ку 1970-х рр. Єдиної державної системи
діловодства (ЄДСД) відбувалося син-
хронно з підготовкою Уніфікованої си-
стеми організаційно-розпорядчої доку-
ментації (УСОРД), план якої передба-
чав розроблення методики уніфікації
організаційно-розпорядчої документа-
ції (ОРД) і технічних вимог до докуме-
нтів; принципів побудови і структури
уніфікованої системи та уніфікованих
форм ОРД; збірника мовних формул,
трафаретних фраз і текстів ОРД, які б
відповідали основним типам управ-
лінських дій; системи організації до-
кументів і документообігу в умовах
автоматизованих системах управління
(АСУ); упорядкування термінів і ви-
значень, що застосовуються в
УСОРД; комплексу державних стан-
дартів, котрі визначають основні по-
ложення УСОРД різних рівнів управ-
ління, склад системи та порядок об-
роблення уніфікованих документів
засобами обчислювальної техніки;
методики впровадження УСОРД та
пропозицій щодо подальшого розвит-
ку системи.
Основним моментом для формалі-
зації вимог ЄДСД стало затвердження
розроблених Всесоюзним науково-
дослідним інститутом стандартизації
спільно з Всесоюзним (нині – Всеросій-
ським) науково-дослідним інститутом
документознавства та архівної справи
(ВНДІДАС) державних стандартів на
ОРД – ГОСТ 6.38–72 “Система органи-
зационно-распорядительной докумен-
тации. Основные положения” (ГОСТ
6.39–72 “Система організаційно-
розпорядчої документації. Основні по-
ложення”) і ГОСТ 6.39–72 “Система
организационно-распорядительной до-
кументации. Формуляр-образец” (“Сис-
тема організаційно-розпорядчої доку-
ментації. Формуляр-зразок”).
Їх головне завдання полягало в
усуненні розбіжностей, що існували
між стандартами на управлінську до-
кументацію 1960–1970 рр. і ЄДСД
стосовно уніфікації правил оформ-
лення документів.
У зв’язку із введенням ЄДСД і но-
вих стандартів на ОРД Головархівом
УРСР регулярно проводилися тематич-
ні наради (1974, 1976 рр.) та комплексні
перевірки втілення ЄДСД і стандартів
УСОРД на місцях (1976, 1977 рр.) [3,4].
Розповсюдженим явищем стало
проведення практичних заходів щодо
інтелектуалізації організації діловодст-
ва в міністерствах, відомствах і їм під-
порядкованих установах, наприклад,
розроблення основних форм управлін-
ської документації, відомчих інструкцій
із діловодства, номенклатур справ, пе-
реліків типових документів, забезпе-
чення необхідних умов для зберігання
документів, проведення для працівни-
ків установ нарад-семінарів із вивчення
основних положень ЄДСД, що покра-
щило розвиток управління народним
господарством та вдосконалило рівень
НТП в УРСР.
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 64
Так, у 70-80-х рр. удосконалення та
впровадження в промисловості ЄСКД
та ЄДСД стало характерною рисою на-
укової галузі України, що сприяло під-
вищення якості регіонального розвитку,
прямий вихід на виробництво, створен-
ня дослідно-виробничої структури, під-
силення міжгалузевих взаємодій.
Функціонування ЄСКД та ЄДСД у
структурах галузевого сектору науки в
Україні внесло вагомий внесок у ви-
вчення і впровадження нових техноло-
гічних засобів і техніки, організації
праці, фізичних можливостей праців-
ника і обладнання. Організаційна будо-
ва промислової документаційної науки
розвивалась в умовах суперечностей
між прагненням наблизити її до вироб-
ництва та бажанням пристосувати до-
кументаційну науку до системи управ-
ління у централізованій державі, зосе-
редити на початковій стадії обмеженя
документації наукові сили у небага-
тьох достатньо великих інститутах. Ме-
тою стало налагодження їх зв’язків з
промисловими підприємствами, набли-
ження науково-дослідницької роботи
до потреб промислового виробництва.
Найважливішим інструментом фо-
рмування системи галузевої докумен-
таційної науки стали державні плани
розвитку економіки. Так створювалась
у країні система державного управління
науковими організаціями з відповідни-
ми інстанціями в адміністративно-
господарських і партійних структурах
Центру і в Україні. Перенесення на до-
кументаційну науку способів докуме-
нтаційного управління виробництвом
фактично виключало участь вчених в
оцінці результатів досліджень, їх мо-
жливість впливати на вибір напрямків
і обсяг їхнього фінансування. При-
кладні дослідження перетворилися у
самостійний сектор наукової системи,
що допускав побудову мережі науко-
во-дослідних інститутів у відповідно-
сті з галузевою структурою промис-
ловості [2].
Закріплення інститутів за певними
видами виробництв означало їхню ву-
зьку спеціалізацію. Наукові установи з
галузевих перетворювалися у відомчі.
Міністерства та відомства все більше
залучали інститути до вирішення
управлінських завдань, створювали
ланки, які були продовженням або до-
повненням до апарату міністерств. Ве-
ликі інститути ставали монополістами
цілих наукових напрямків, виключалася
науково-технічна конкуренція – рушій-
на сила прогресу. Розвиток процесів,
котрі мала вирішувати галузева докуме-
нтаційна наука, став таким стрімким, що
цілі колективи, які повільно оновлювали
свої технологічні засоби, почали відста-
вати від світової науки і в подальшому
ще більше його поглиблювали.
З середини 70-х рр. під впливом
економічного застою темпи росту ре-
сурсів в науці помітно знизилися. По-
значились такі негативні тенденції, як
“старіння” наукових кадрів, монопо-
лізм, дрібнотем’я. Різко зріс обсяг при-
кладних розробок за рахунок фундаме-
нтальних досліджень. Галузевий науко-
вий потенціал виробляв цінності, які
або не відповідали вимогам часу, або не
вимагались суспільством.
Наприкінці 70-х рр. можливості
екстенсивного розвитку науки та суспі-
льства були вичерпані. Перехід до інте-
нсивних методів у науковій галузі га-
льмувався суперечностями в структурі і
організації суспільних відносин. Це
звузило соціальний простір для онов-
лення наукових напрямків. Ресурсні
можливості не були компенсовані но-
вими можливостями соціально-
економічного механізму управління
розвитком науки.
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 65
У 70-80-і рр. комплексність про-
блем реалізації сучасного НТП вимага-
ла участі висококваліфікованих спеціа-
лістів різного профілю: електронщиків,
математиків, механіків, фізиків, еконо-
містів, соціологів. В багатьох наукових
установах їх не вистачало, а на промис-
лових підприємствах навіть не було.
Досвід розвитку наукового потенціа-
лу показав, що можливості екстенси-
вного росту науково-технічного поте-
нціалу скоротилися, звузився соціа-
льний простір для оновлення науко-
вих напрямків. Ресурсні обмеження
не були компенсовані новими можли-
востями соціально-економічного ме-
ханізму розвитку науки.
Об’єктивною оцінкою рівня нау-
ково потенціалу України і одним із
соціальних факторів є показник числа
науковців.
У 70-і рр. на підприємствах Украї-
ни створено розгалужену мережу за-
водських лабораторій, конструкторсь-
ких бюро, дослідно-експериментальних
організацій, де працювали доктори і
кандидати наук.
Важливе значення мали міжнародні
наукові зв’язки. Так, у 1986 р. з науко-
вими установами і підприємствами
Угорщини, Польщі, Чехословаччини,
ФРН, Італією укладено двосторонні
договори. Двосторонні договори з іно-
земними країнами та створення міжна-
родної ЄСКД сприяли розвитку проми-
слової інфраструктури, сільського гос-
подарства.
Вагомий внесок у реорганізацію
централізованого документаційного
управління промисловістю було зроб-
лено Держпланом і Урядом УРСР. Роз-
почавши з експериментів на початку
60-х рр., у 1977 р. підприємства вже 15
міністерств були укрупнені. За цим
зросла чисельність управлінців в уря-
дових структурах, у Вищих органах
зріс апарат управління порівняно з са-
мостійними підприємствами. Переваж-
на кількість об’єднань легкої, харчової,
лісової та деревообробної промислово-
сті значно покращила показники госпо-
дарювання.
Досвід розвитку науково технічно-
го потенціалу України у досліджуваний
період показав, що визначальним чин-
ником для сприйняття новинок проми-
словістю повинно було стати створення
міжнародної ЄДКД та ЄДСД для дійо-
вого соціально-економічного механіз-
му, що постійно формує інтелектуалі-
зацію процесів управління та попит ви-
робництва на науково-технічну проду-
кцію. Як зазначалось, документаційна
наука засвідчила, що організаційна
структура науки розвивалась в умовах
протиріччя між прагненням наблизити
її до виробництва та прагненням при-
стосувати до жорсткої системи управ-
ління з боку державних органів, скон-
центрувати науково-технічний потенці-
ал у великих формуваннях. Проголо-
шення про перехід до інтенсивних
форм функціонування документаційної
науки не могло бути реалізовано з
принципових протиріч у структурі та
організації суспільних відносин, незда-
тності вчасно знайти документаційні
методологічні підходи і визнати
управлінську функцію науки, активну
її силу, яка впливає на всі боки виро-
бничого життя сприялоб занепаду
промисловості [14].
Тому система державного докумен-
таційного управління науковими уста-
новами з проміжними структурами в
державно-партійних органах повинна
була задовольняти вимоги цієї системи.
У 70-80-і роки намагались удоскона-
лити систему планування науково-
дослідних робіт створенням механізму
програмно-цільового планування і
управління, що були спрямовані на до-
сягнення інтеграції усіх стадій інтеле-
ктуалізації документаційного управ-
ління у науково-виробничому промис-
ловому циклу.
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2010 № 3 66
ЛІТЕРАТУРА
1. Центральний державний архів
вищих органів влади та управління
України (далі – ЦДАВО). – Ф. 582. –
Оп. 3.– Спр. 4278. – Арк. 130.
2. ЦДАВО. – Ф. 14. – Оп. 2.– Спр.
2880. – Арк. 95.
3. Кунченко-Харченко В. І. До-
кументалістика. – Черкаси: ЧДТУ,
2006. – 147 с.
4.Комова М. В. Документознавст-
во. Навчальний посібник // Національ-
ний університет “Львівська політехні-
ка”, Інститут гуманітарних і соціальних
наук. – Львів-Київ: “Тріада плюс”,
“Алеута”, 2007. – 296 с.
5. Швецова-Водка Г. М. Докуме-
нтознавство: Навч. Посіб. – К.:
Знання, 2007. – 398 с. – (Вища осві-
та ХХІ століття).
6. Система организационно-
распорядительной документации. Ос-
новные положения: ГОСТ 6.38–72. –
Введ. 01.07.73. – М.: Изд-во стандартов,
1973. – 6 с.
7.Система организационно-
распорядительной документации. Фо-
рмуляр-образец: ГОСТ 6.39–72. –
Введ. 01.01.73. – М.: Изд-во стандар-
тов, 1973 – 26 с.
8. Васильєв М. Нові стандарти на
організаційно-розпорядчу документа-
цію // Архіви України. – 1972. – № 6.
С. 90–97.
9. Бондаренко З. В., Михайлова
Т. М. Про впровадження ЄДСД у
міністерствах і відомствах Україн-
ської РСР // Архіви України. – 1978.
– №1. – С. 45–46.
10. Баталов Н. М., Степанов Ю. И.
Опит підготовки внедрения ЕСКД в
электротехническую промышленность.
“Стандарты и качество”, 1969, № 11.
11. Баталов Н. М., Зак З. Д. Груп-
повые конструкторские документы.
“Стандарты и качество”, 1970, № 6 и 8.
12. Бровки на Н. М. Внедрение ста-
ндартов ЕСКД в учебный процесс,
“Стандарты и качество”, 1970, № 3.
13. Гладкий В. Внедрение ЕСКД на
заводе “Электроаппарат”. “Стандарты и
качество”, 1970, № 11.
14. Куприн Е. Единая конструкторс-
кая. “Стандарты и качество”, 1970, № 11.
Otomas I.G. Intellectualization of documentation management processes in scien-
tific and technological development of Ukraine. Trends and priorities of scientific and
technological development of industry in Ukraine are highlighted in this historical research.
The peculiarities of intellectualization of processes of documentary management of science
and innovation activity in terms of political and economic system of Ukrainian Soviet So-
cialist Republic.
Отомась И.Г. Интеллектуализация процессов документационного управления
в научно-техническом развитии Украины. Аннотация. Высветлины в историческом
исследовании тенденции и приоритеты научно-технического развития промышленно-
сти Украины. Показаны особенности интеллектуализации процессов документацион-
ного управления науки и инновационной деятельности в условиях политической и эко-
номической систем УССР.
|