Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах

В статье отражена эволюция разработки технических средств для приготовления кормовых смесей животным коллективом ВНИИживмаш, являющимся основным научным, конструкторским, технологическим и координирующим центром страны по созданию машин и машинных комплексов для механизации работ в животноводстве в...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Пилипенко, А.Н., Ачкевич, О.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Розвиток наукових і технічних ідей
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77065
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах / А.Н. Пилипенко, О.М. Ачкевич // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 4. — С. 31-41. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77065
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-770652015-02-20T03:01:54Z Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах Пилипенко, А.Н. Ачкевич, О.М. Розвиток наукових і технічних ідей В статье отражена эволюция разработки технических средств для приготовления кормовых смесей животным коллективом ВНИИживмаш, являющимся основным научным, конструкторским, технологическим и координирующим центром страны по созданию машин и машинных комплексов для механизации работ в животноводстве второй половины ХХ в. The article refl ects the evolution of the development of technical means for the preparation of animal feed mixtures VNIIzhivmash team, which is the main scientifi c, design, technology and coordinating center of the country to build machines and machine systems for mechanization of farming the second half of the twentieth century. 2010 Article Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах / А.Н. Пилипенко, О.М. Ачкевич // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 4. — С. 31-41. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77065 631.363(9) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвиток наукових і технічних ідей Розвиток наукових і технічних ідей
spellingShingle	Розвиток наукових і технічних ідей Розвиток наукових і технічних ідей Пилипенко, А.Н. Ачкевич, О.М. Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах Питання історії науки і техніки
description	В статье отражена эволюция разработки технических средств для приготовления кормовых смесей животным коллективом ВНИИживмаш, являющимся основным научным, конструкторским, технологическим и координирующим центром страны по созданию машин и машинных комплексов для механизации работ в животноводстве второй половины ХХ в.
format	Article
author	Пилипенко, А.Н. Ачкевич, О.М.
author_facet	Пилипенко, А.Н. Ачкевич, О.М.
author_sort	Пилипенко, А.Н.
title	Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах
title_short	Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах
title_full	Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах
title_fullStr	Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах
title_full_unstemmed	Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах
title_sort	внесок колективу науковців та конструкторів вндітвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	Розвиток наукових і технічних ідей
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77065
citation_txt	Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах / А.Н. Пилипенко, О.М. Ачкевич // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 4. — С. 31-41. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT pilipenkoan vnesokkolektivunaukovcívtakonstruktorívvndítvmašurozrobkukomplektívmašindlâprigotuvannâkormosumíšoknatvarinnicʹkihfermah AT ačkevičom vnesokkolektivunaukovcívtakonstruktorívvndítvmašurozrobkukomplektívmašindlâprigotuvannâkormosumíšoknatvarinnicʹkihfermah
first_indexed	2025-07-06T01:26:07Z
last_indexed	2025-07-06T01:26:07Z
_version_	1836858913325056000
fulltext	31ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 4 Bodaszewskі, L. J. O ruchu czasteczek ciał 8. w stanie lotnym. [On the motion of the parti- cles of bodies in the volatile state ] / Kosmos (Lwow): czasopismo polskiego Towarzystwa przyrodników imienia Kopernika.- `1881.- # 6.- Str. 49. Bodaszewskі, L. J. Rauch und Dampf unter 9. dem Mikroskop / Dinglers Politech. Journal.- 1881.- Bd.5.- S. 325. Aerosol measurement: principles, techniques 10. and applications /edited by Paul A. Baron and Klaus Willeke, (2nd edition). - New York: by John Wiley & Sons, Inc.,- 2001.- P.6, S.19. Bodaszewskі, L. J. Wyniki niektórych 11. doświadczeń fi zycznych / Kosmos (Lwow).- 1882.- #7.- Str. 177-182. Національний університет „Львівська 12. політехніка” / під заг.ред. Ю.Я. Бобало.- Київ.- Видав-чий.центр „Логос Україна”.- 2008.- 57 с. 13. Думанський А. В. Учение о коллоидах 13. (издание третье).- Москва-Ленинград.: Гос. научно-техн.изд-во химич. лит-ры,- 1948.- С.88. Z. Popławski. Wykaz pracownikow na-14. ukowych Politechniki Lwowskiey w latach 1844-1945.- Wroclaw.- Wyd-ctwo Politech. Wroclaw.- 1993.- S.109 Лупій Г. Львівський історико-культурний 15. музей заповідник “Личаківський цвинтар”.- Львів.- Вид-во ”Каменяр”.- 1996.- С.231 F. Kucharzewski. Szkoła Politechniczna 16. Lwowska / Przeglad Techniczny.- Warsza- wa.- 1916.- Tom LIV (#1 i 2).- str.4. УДК 631.363(9) ВНЕСОК КОЛЕКТИВУ НАУКОВЦІВ ТА КОНСТРУКТОРІВ ВНДІТ- ВМАШ У РОЗРОБКУ КОМПЛЕКТІВ МАШИН ДЛЯ ПРИГОТУ- ВАННЯ КОРМОСУМІШОК НА ТВАРИННИЦЬКИХ ФЕРМАХ Пилипенко А.Н., канд. техн. наук Ачкевич О.М., аспірантка (Національний університет біотехнології та природокористування України) В статье отражена эволюция разработки технических средств для приготов- ления кормовых смесей животным коллективом ВНИИживмаш, являющимся ос- новным научным, конструкторским, технологическим и координирующим центром страны по созданию машин и машинных комплексов для механизации работ в жи- вотноводстве второй половины ХХ в. The article refl ects the evolution of the development of technical means for the prepara- tion of animal feed mixtures VNIIzhivmash team, which is the main scientifi c, design, tech- nology and coordinating center of the country to build machines and machine systems for mechanization of farming the second half of the twentieth century. Всесоюзний науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут по машинах для комплексної механіза- ції і автоматизації тваринницьких ферм (ВНДІтвмаш) почав функціонувати з квітня 1971 р. як спадкоємець наукових та технічних розробок утвореного в 1958 р. у Києві Державного спеціалізованого конструкторського бюро (ДСКБ) по ма- шинах для тваринництва, яке стало пер- шою машинобудівною спеціалізованою конструкторською організацією, покли- каною розробляти машини і обладнання для всіх галузей тваринництва і забез- печувати розробками машинобудівні за- води країни, які випускали засоби меха- нізації тваринництва. Першочерговими завданнями Київського ДСКБ були ви- ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ 32 ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 вчення та впровадження у конструкціях машин чисельних техноло- гічних та технічних пропози- цій, які були накопичені у до- слідних установах та передо- вих господарствах України в галузі тваринництва, а також застосування зарубіжних тех- нічних рішень. Аналізуючи направле- ність робіт, що виконувались колективом Київського ДСКБ – ВНДІтвмаш у напрямі ство- рення засобів механізації кор- моприготування, та одержані результати, можна спостері- гати певну відмінність за хро- нологією по змісту виконува- них розробок, яка обумовлю- валась розвитком науки про годівлю тварин, результатив- ністю науково-технічного по- тенціалу по відпрацюванню машинної технології кормоприготуван- ня, а також проводилась у відповідності з державною політикою щодо аграрних питань. З врахуванням цих особливос- тей у тематичній направленості робіт по створенню обладнання для виробництва кормосумішок в умовах господарств прослідковується декілька характерних періодів, які можна подати в наступній послідовності. Перший пакет напрацювань колек- тиву, виконаний протягом 1958-1965 рр., стосувався створення машин для механізації окремих технологічних про- цесів і, перш за все, засобів підготовки кормів до згодовування та роздачі їх тва- ринам. За короткий час були розроблені і поставлені на виробництво молоткові зернові та універсальні дробарки, по- дрібнювачі силосу, зеленої маси, мийки- подрібнювачі коренеплодів, навантажувачі-подрібнювачі грубих і силосованих кормів, подрібнювачі харчових від- ходів, накопичувачі-дозатори кормових матеріалів, тран- спортери кормової маси, стаціонарні та мобільні роз- давачі для ферм великої ро- гатої худоби та свиней. За- стосування цих машин різко знизило затрати праці на приготування кормів, під- вищило рівень механізації у тваринництві та покращило використання кормів. Іні- ціаторами створення нових кормоприготувальних машин були: О.О. Омельченко, А.Ф. Панченко, І.В. Кулаковський, Ю.В. Левицький, М.А. Ста- рунський, І.Д. Губарева [15]. Разом з тим, розробка окремих машин не дозволяла виконувати всі виробничі процеси за основними та допоміжни- ми операціями у тваринницькій галузі, зокрема при годівлі тварин, в спільно- му комплексі при мінімальних затратах праці. У 1965 р. був визначений курс на різке підвищення рівня механізації тру- домістких процесів у тваринництві та прискорення переходу на комплексну механізацію. З цього періоду діяльність ДСКБ була направлена на створення уже не окремих машин, а потокових техноло- гічних ліній і цілих комплексів машин та обладнання для механізації всіх вироб- ничих процесів у тваринництві. Одночасно з цим, в результаті широ- ких досліджень умов згодовування тва- ринам кормових матеріалів, до середини ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ 33ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 4 ХХ ст. уже сформулювалось уявлення про збалансоване живлення та про го- дівлю, що його забезпечує. На основі на- укових даних були встановлені вимоги до раціонального складу раціонів тварин різного виду, віку, стану і виробничого призначення, вияснені рівні енергетич- ного живлення та необхідна їх зміна для забезпечення росту, відгодівлі, молочної та м’ясної продуктивності. Установлено, що годівля тварин повноцінними кормо- вими сумішками, у порівняні з покомпо- нентним згодовуванням кормів, дозволяє зменшити витрати корму на 15-20% [10; 12]. В зв’язку з цим, у другому періоді діяльності ДСКБ, що тривав протягом 1965-1971 рр., як домінуюче постало питання про розробку механізованих технологій приготування сумішок: ком- бікормів, вологих мішанок для свиней та розсипних сумішок для худоби. За досить короткий час було розроблено і постав- лено на виробництво велику кількість кормоприготувальних комплектів техно- логічного обладнання. Першочерговою причиною успішної роботи було налаго- дження тісної співдружності з сільсько- господарськими науково-дослідними установами, будівельними організаціями та широке вивчення передового досвіду господарств з виготовлення та викорис- тання тваринам кормових сумішок. Зважаючи на набутий у країні до- свід створення машин для комбікормо- вої промисловості, перші комплекти обладнання з виробництва кормових сумішок, створених Київським ДСКБ, стосувались фермських комбікормо- вих агрегатів. Протягом 1965-1966 рр. М.М. Морозовим були розроблені зраз- ки комбікормових агрегатів АКН-1М та АДС-2 [7]. У їх компоновочній схемі була використана молоткова решітна дробарка з центральною подачею зерна та два бункери-змішувачі вертикально- шнекового типу. Обидві конструкції ви- пускались Новоград-Волинським заво- дом сільськогосподарських машин. В період 1969-1971 рр. групою до- свідчених конструкторів: Г.А. Лобанов- ським, А.Ф. Панченко, М.М. Морозо- вим, Л.М. Куциним та В.Ф. Гладуном був розроблений типорозмірний ряд комбікормових агрегатів типу ОКЦ про- дуктивністю 10; 15; 30 та 50 т за добу До складу комплекту обладнання входили: молоткова дробарка КДМ-2, бункери- накопичувачі сировини та виготовленого комбікорму, дозатори зернових компо- нентів, змішувач добавок. Комбікормові агрегати ОКЦ-15 і ОКЦ-30 виконува- ли технологічний процес за однаковою функціональною схемою. В ній було передбачено використання наддозатор- них бункерів в якості накопичувальних місткостей для продуктів помелу, що надходять від дробарок. Приготовлений комбікорм видавався безпосередньо у транспортні засоби. Агрегат ОКЦ-50 працював за більш інтенсифікованою технологією. У ній виконувалось попе- реднє змішування зернових компонентів перед подрібненням [6]. Агрегат ОКЦ- 10 випускався Старобільським ремонт- ним заводом (Луганська обл.), ОКЦ-15; ОКЦ-30 та ОКЦ-50 - Галещинським за- водом (Полтавська обл.) при кооперації з Уманським заводом фермських машин та Новоград-Волинським заводом сільсько- господарських машин. Технологія ви- робництва комбікормів у господарствах передбачала максимальне використання місцевої зернової та іншої сировини і ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ 34 ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 приготування комбікормів, збалансова- них по основних поживних речовинах для всіх видів та вікових груп тварин і птиці. Саме ці типи машин знайшли ши- роке застосування в господарствах Укра- їни, Росії, Білорусії та в інших республік. Всього заводами було виготовлено 2,6 тис. шт. вказаних комбікормових агрега- тів. Завдяки їх використанню виробни- цтво комбікормів у господарствах з 1970 р. до 1988 р. зросло з 1 млн. т до 32 млн. т і складало половину кількості комбі- кормів, що випускалась підприємствами Міністерства хлібопродуктів. Стосовно створення комплектів для приготування розсипних кормосумішок для великої рогатої худоби та вологих мішанок для свиней, то в цьому випад- ку першочергова ініціатива належала спеціалістам господарств та дослідних установ, силами яких за короткий пері- од (1962-1964 рр.) були створені десятки різних варіантів комплектів обладнання. У складі таких комплектів використову- вались переробні машини заводського виготовлення: дробарка фуражного зер- на, подрібнювач грубих кормів, мийка та різка коренеплодів. Але щодо комплек- сного завершального етапу − виготов- лення сумішок подрібнених кормових компонентів, то виникли певні труднощі через відсутність завантажувальних за- собів, дозаторів, а головне змішувачів. Більш докладне вивчення роботи ство- рених місцевими силами комплектів кормоцехів показало їх невідповідність як питанням довговічності роботи, так і встановленим зоотехнічними вимогами параметрам, зокрема щодо рівномірнос- ті дозування кормових потоків та одно- рідності змішування. Разом з тим, місце- вий практичний досвід створив широку і різнобічну базу інформаційних даних стосовно показників роботи вказаного обладнання, яка зіграла важливу роль у швидкому створенні конструкцій поліп- шених варіантів кормоприготувального обладнання працівниками Київського ДСКБ. Починаючи з 1964 року, науковці та конструктори ДСКБ у складі: О.О. Омель- ченка, Г.А. Лобановського, А.Ф. Панчен- ка, Д.К. Костенка, І.В Кулаковського, Л.І. Штельмаха та В.С. Кірпічнікової працю- вали над розробками комплектів машин для механізації технологічних ліній з приготування кормосумішок для свиней. Структура виробничих процесів базу- валась на використанні типорозмірного ряду двовальних порційних змішувачів ВК-1, С-2, АПС-6, С-12 (згодом модер- нізованих С-7 та С-10). Технологічні пи- тання одержання вологих кормосумішок були відпрацьовані в УДІМЕСГ. Одночасно із створенням засобів ме- ханізації колективом УкрНДІгіпросіль- госп були розроблені проекти будівель- них об’єктів – кормоцехи. Спираючись на творче поєднання вказаних колективів науковців, конструкторів та інженерів- будівельників уже в 1966-1969 рр. були введені в дію типові проекти кормоцехів для свиноферм з закінченим виробничим циклом: КЦС 100/1000, КЦС 200/2000; КЦС 300/3000, КЦС 600/6000, а також модифікація для зони картоплярства КЦС 100/1000А, розрахованих на утри- мання відповідної кількості свиноматок та відгодівельного поголів’я [4; 9; 13]. Дещо згодом були розроблені уніфіко- вані за цією ж технологією варіанти кор- моцехів для відгодівельного поголів’я, розраховані на обслуговування 1000; 2000; 3000 та 6000 голів молодняка. Вка- ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ 35ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 4 зані комплекти виконували подрібнення кормових компонентів: фуражного зер- на, коренеплодів, зеленої маси або сіна бобових трав та виготовляли із них мі- шанки для свиней з вологістю 60-65%. Змішувачі та транспортери для вказаних комплектів обладнання виготовлялись Уманським заводом фермських машин, а подрібнювачі – Новоград-Волинським заводом сільгоспмашин. Проектні та тех- нічні рішення кормоцехів типу “КЦС” стали основою технологій приготуван- ня кормів свинопоголів’ю, дозволивши знизити затрати на приготування кормів та різко підвищити ефективність їх вико- ристання. В цілому, до 1970 ДСКБ завершило створення понад 100 найменувань ма- шин і 16 комплектів. Промисловістю країни випускалось 59 найменувань ма- шин конструкції Київського ДСКБ на 48 заводах країни загальною кількістю 38512 одиниць [15]. Поряд з проведенням конструктор- ських робіт в ДСКБ на ініціативній основі започаткувалась і швидко почала розгортатись науково-дослідна робота. Основна тематика наукових пошуків стосувалась питань теоретичних та екс- периментальних визначень параметрів технічних засобів забору із сховищ, по- дрібнення, змішування та роздачі кормів. Серед перших науковців цього періоду доцільно назвати: О.О. Омельченка, В.Д. Ткача, І.В. Кулаковського, Е.А. Кошево- го, Л.М. Куцина, Ю.Л. Лівшица. На фоні завдань державних програм, направлених на прискорений розвиток тваринницької галузі та створення для його вирішення спеціалізованого мініс- терства по машинах для тваринництва – Мінживмаш, Київське ДСКБ було най- більш підготовленою, творчо згуртова- ною організацією, потенційно здатною вирішувати складні завдання по перево- ду тваринництва на індустріальну осно- ву. Тому створення на його базі Всесоюз- ного галузевого інституту стало законо- мірним кроком. В хронологічному плані утворення ВНДІтвмаш можна назвати початком третього, найбільш тривалого періоду розвитку, який продовжувався до 1990 р. Напрямами діяльності інституту передба- чалось вивчення існуючого зарубіжного та вітчизняного досвіду з кожного напря- му машинних технологій тваринництва, координація дослідно-конструкторських робіт по створенню машин для тварин- ництва, ознайомлення з результатами ро- боти науково-дослідних закладів академії наук та можливостями їх застосування у нових зразках тваринницьких машин, розширення обсягів і підвищення рівня науково-дослідних робіт з визначення раціональних параметрів подрібнювачів кормів, дозуючих пристроїв, змішувачів кормових компонентів, засобів тран- спортування кормової сировини, ство- рення потокових машинних технологій в кормоприготуванні та систем автома- тизованого управління технологічними операціями. Інститут мав науковий, конструк- торський та технологічний підрозді- ли і дослідне виробництво, працював у тісному співробітництві з багатьма науково-дослідними, проектними, кон- структорськими та учбовими закладами країни. Виконання пошукових робіт по- кладалось на науковий підрозділ інсти- туту, який очолював доктор технічних наук, професор О.О. Омельченко. Про- тягом 1971 – 1972 рр. колектив інституту ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ 36 ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 поповнився значною кількістю наукових кадрів, розширилась тематика і збільши- лись асигнування на проведення науково- дослідних робіт, в тому числі також з об- ґрунтування раціональних параметрів та режимів кормопереробних машин. Другою групою питань, що покладались на конструкторський підрозділ, передба- чалось, на основі вироблених пропози- цій науковим сектором, розробляти кон- струкції як окремих машин, так і комп- лектів обладнання технологічних ліній, і у взаємодії з машинобудівними заводами організовувати серійне виробництво за- собів механізації тваринництва. З метою підвищення одноріднос- ті комбікормових сумішок, які перед- бачалось виготовляти безпосередньо в господарствах, протягом 1976-1979 рр. ВНДІтвмаш у співдружності з інститу- тами ВНДІКОМТ та ВІЕСГ (Москва) розгорнув широкі роботи по створенню більш сучасних комбікормових цехів се- рії «ОЦК» для приготування розсипних та гранульованих комбікормів з ваговим дозуванням і порційним змішуванням продуктивністю 2, 4, 6 і 8 т/год [8]. Ці комплекти включали в себе окремі лінії (блоки): лущення плівчастих зерен (при виробництві комбікормів для молодняка тварин), розмелювально-змішувальний, приготування білково-вітамінних доба- вок, підготовки та введення рідких доба- вок, гранулювання, а також обладнання для приготування мінеральних добавок. Передбачалось дооснащення цехів ліні- єю приготування стартерних комбікор- мів, згодовування яких дозволяє додатко- во збільшувати приріст тварин на 8-15%. В проектуваннях брали участь вчені та конструктори інституту: Л.І. Штельмах, Г.А. Лобановський, Л.М. Куцин, А.Ф. Панченко та В.Ф. Гладун. Але на початку 80-х років, внаслідок зміни пріоритетних типорозмірів тва- ринницьких ферм в сторону зменшення поголів’я тварин, впровадження цих роз- робок у виробництво було призупинено. Основне виробництво тваринницької продукції переміщувалось у середні та малі тваринницькі ферми. Тому на зміну комбікормовим цехам серії «ОКЦ» в ін- ституті почали створювати малогабарит- ну комбікормову установку УМК-Ф-2 продуктивністю 2,5 т/год (розробник В.Г. Зацепін) та комбікормовий агрегат АКМ-1 продуктивністю 1 т/год (розроб- ник В.М. Борисов) [17]. В обох комп- лектах передбачалось використовувати привозні білково-мінеральні добавки, що виготовлялись підприємствами ком- бікормової промисловості. Установка УМК-Ф-2 була поставлена на виробни- цтво у ВО «Уманьферммаш» в 1987 р. і широко використовувалась в господар- ствах. Агрегат АКМ-1 випускався окре- мими серіями Новоград-Волинським за- водом сільськогосподарських машин та Охтирським машинобудівним заводом. В 70-х роках конструкторами ВНДІт- вмаш виконувався значний обсяг робіт по вдосконаленню подрібнювачів та змішу- вачів, що входили до складу комплектів обладнання кормоцехів для свиней. За пропозицією І.В. Кулаковського та В.Л. Грінберга були розроблені комплекти об- ладнання для великих свиноферм − кор- моцеху КС-24, призначеного для ферм із закінченим виробничим циклом на 24 тис. свиней за рік та відгодівельних ферм на 12 тис. голів одноразової постановки. Комплект обладнання був розроблений у двох варіантах: для ферм з концентратно- ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ 37ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 4 коренеплодним та концентратно- картопляним типами годівлі і відповідно блокувався із підземним механізованим коренесховищем чи бульбосховищем, а також складом комбікормів на 250 т. [16]. Поряд з цим для великих свинарських господарств південних районів України разом з ЦНДПТІМЕТ та УНДІМЕСГ була розроблена потокова технологічна лінія приготування кормосумішок про- дуктивністю 25 т/год, оснащена удоско- наленими подрібнюючими та змішую- чими машинами. Замість металомістких порційних змішувачів був використаний принцип порційного змішування кормо- вих компонентів у потоці. Створений на базі цього обладнання кормоцех КЦС -25 задовольняв потреби репродукторних ферм на 6 та 12 тис. поросят, відгодівель- них ферм до 36 тис. голів [5]. Вказані комплекти кормоцехів дозволили засто- сувати індустріальні технології при ви- робництві тваринницької продукції. Для переробки харчових відходів, що використовуються на відгодівельних свинофермах, був розроблений комплект обладнання КПО-150, який складався з ліній очищення та подрібнення відходів, стерилізації, змішування з концентрата- ми, охолодження і нагромадження сумі- шей. Комплект забезпечував приготу- вання кормів на відгодівельних фермах з поголів’ям до 24 тис. свиней [8]. У 80-х роках науковцями О.В. Даци- шиним, М.І. Клименко, В.Ф. Журавлем був розроблений комплект обладнання К-С-17, призначений для приготуван- ня пасти із соковитих і зелених кормів та подачі її в лінію змішування з ком- бікормами. Комплект був створений у двох виконаннях: для використання в колгоспно-радгоспних свинофермах на 6 тис. голів та промислових комплексах на 54 тис. свиней. Застосування обладнання дозволяло зменшити затрати зернових кормів і собівартість одержаної продук- ції та знизити трудові витрати [16]. Протягом сімдесятих років у ВНДІт- вмаш виконувались роботи по ство- ренню обладнання для приготування розсипних кормосумішок для ферм ве- ликої рогатої худоби. Перші комплекти обладнання базувались на застосуванні порційних змішувачів, які дозволяли одержувати суміші підвищеної одно- рідності, а також виконувати термічну обробку соломи. Таким умовам відпові- дали змішувачі С-12 та С-10. Кормоцехи з живильниками-дозаторами, подрібню- вачами та порційними змішувачами, роз- робленими у 1970 р. ВНДІтвмаш, вже у наступному році почали знаходити ши- роке розповсюдження у господарствах Миколаївської, Вінницької, Херсонської, Київської та Одеської областей на мо- лочних фермах від 400 до 1200 корів та на відгодівельних фермах до 6000 голів [18]. Широка виробнича перевірка таких кормоцехів показала, що використання порційних змішувачів, зважаючи на малі питомі об’єми кормосумішок, виявились малопродуктивними. Тому в ряді госпо- дарств Вінницької області ці порційні змішувачі були замінені на змішувачі безперервної дії штифтового типу кон- струкції Т.П. Марчука, які мали меншу металомісткість на підвищену пропус- кну здатність [3]. На основі накопиче- ного господарського досвіду інститу- том був розроблений проект кормоцеху КЦК-5, розрахований на ферму 800-1200 корів [14]. Для додаткового подрібнення стеблових кормів та змішування ком- ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ 38 ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 понентів передбачалось використання дробарки-змішувача С-30 або ДИС-1М. Для приготування кормосумішок на основі грубих кормів вівцям в кінці 80-х років був розроблений комплект техно- логічного обладнання КЦО-5, розрахова- ний для забезпечення потреб вівцеферми на 5000 овець. Обладнання складалось з двох відділень: для приготування роз- сипних і гранульованих кормових сумі- шей та трав’яного борошна. До складу комплекту входили агрегат для приготу- вання АВМ-0,65 та агрегат гранулюван- ня ОГМ-1,5 трав’яного борошна [8]. Як доповнення до проектів кормо- цехів для ферм великої рогатої худоби молочного та відгодівельного напряму у ВНДІтвмаш був розроблений проект лінії вологотеплової обробки фуражно- го зерна, що дозволяє знизити питомі витрати зерна на виробництво тварин- ницької продукції на 8-10% (конструктор М.Д. Колесніков). До складу комплекту входила вальцева плющила ПЗ-3 або ПЗ-8. Проект застосовувався у ряді гос- подарств Київської, Донецької та Луган- ської областей [13]. На початку 80-х років приготування кормових сумішок в спеціалізованих кор- моцехах стало практично єдиним напря- мом ефективного використання кормо- вої сировини у господарствах, оскільки воно дозволяло краще вирішувати всі ор- ганізаційні питання, пов’язані з годівлею тварин, застосувати прогресивні техно- логії, впровадити комплексну механіза- цію, підвищити продуктивність тварин та знизити затрати праці. На фермах екс- плуатувались десятки тисяч кормоцехів і продовжувалось їх масове будівництво за типовими та індивідуальними проектами з великою різноманітністю технологіч- них, технічних, об’ємно-планувальних і будівельних рішень. Використовуване в них обладнання включало значну номенклатуру одно- типних машин при їх слабкій уніфікації, а в ряді випадків мало низькі експлуа- таційні характеристики та не повністю задовольняло зоотехнічним вимогам. В зв’язку з цим перед ВНДІтвмаш було по- ставлено завдання відібрати і впровади- ти найбільш ефективні технічні рішення кормоцехів та уніфікувати їх з метою досягнення високих результатів при мі- німізації матеріальних і трудових затрат. Протягом 1982-1983 рр. колективом пра- цівників: І.В. Кулаковським, Л.М. Ку- циним, М.З. Тверським та О.В. Климе- нюком були виконані науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи по обґрунтуванню параметрів і складу ма- шин універсального уніфікованого ряду комплектів обладнання кормоцехів для ферм великої рогатої худоби та овець. За базовий комплект був прийнятий комп- лект обладнання КЦК-5. В результаті до- сліджень був обґрунтований типорозмір- ний ряд, розподілений за головним па- раметром уніфікації – продуктивністю: на 10-15; 25-30 та 40-45 т/год, а також визначені оптимальні показники проце- су змішування та конструктивні параме- три кормоприготувальних машин [2]. У 1988 р. були завершені дослідження по розробці типорозмірного ряду транспор- терів кормових сумішок і окремих видів грубих та соковитих кормів (розробни- ки: М.П. Зеленський, Ю.Л. Лівшиц, Є.М. Шехтман). Найбільш характерними па- раметрами типорозмірного ряду є теоре- тична продуктивність, довжина, а також характеристики оговорені державними стандартами. Рекомендовано до випус- ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ 39ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 4 ку 9 типорозмірів, із яких 6 базових та 3 модифікації, замість 27, які знаходились у виробництві. Розроблений проект ти- пажу охоплював транспортери кормових сумішок для великої рогатої худоби з поголів’ям від 400 до 9000, а також тран- спортери для свиноферм від 3 до 24 тис. голів [11]. Беручи до уваги тенденцію зменшен- ня поголів’я тварин на фермах, а також опираючись на широко розповсюдже- ний зарубіжний досвід, в 1989-1980 рр. ВНДІтвмаш розпочав роботи по створен- ню вітчизняного багатофункціонального агрегату мобільного типу для приготу- вання кормосумішок для ферм великої рогатої худоби, який за один цикл послі- довно виконував наступні операції: забір із сховищ грубих, зелених чи консервова- них кормів, коренеплодів та комбікормів- концентратів з одночасним зважуванням завантаженої порції кожного компонен- та; подрібнення стеблових та соковитих кормів; змішування кормових компонен- тів; транспортування кормосуміші до виробничих приміщень; видачу корму в приймальний бункер стаціонарного роз- давача або виконання безпосередньої роздачі в годівниці тваринам (керівник робіт Є.І. Храпач) [1]. Аналогічні завдан- ня стояли також по створенню агрегату для приготування кормосумішок на ві- вцефермах (керівник робіт В.М. Бори- сов). Але оскільки обидва рекомендова- ні варіанти технічної компоновки мали певні технологічні та конструктивні не- доліки і на той час їх показники роботи поступалися стаціонарним комплектам, то подальші роботи були призупинені. Четвертий період діяльності інституту починається з 1991 р. і продовжується до цього часу. Він співпав з реорганізацією аграрної сфери виробництва, характер- ної різким падінням рівня тваринницької галузі, а відповідно і її науково-технічної бази. У перші роки науково-дослідні та конструкторські роботи частково ви- конувались на замовлення компанії «Укрсільгоспмаш», до складу якої він входив. Була розроблена національна програма виробництва машин для тва- ринництва, обґрунтовані параметри та створені конструкції машин для перероб- ки кормів і виготовлення комбікормових та стеблових сумішок для малих ферм і селянських господарств, виконувались роботи по удосконаленню конструктив- них рішень машин, спрощенню складу потокових технологічних ліній та при- стосування їх за показниками питомої металомісткості, енергоємності та затрат праці до умов використання на фермах з малою добовою потребою в кормах. Зна- чну частину роботи посідали замовлення господарств на розробку індивідуальних комплектів обладнання. В зв’язку з різ- ким падіння замовлень на тваринницьку техніку, машинобудівні заводи знизили обсяги виробництва, а відповідно, змен- шились можливості оновлення тварин- ницької техніки. Починаючи з 1994 р. інститут швидко втрачав кваліфіковані кадри науковців, конструкторів та тех- нологів. Із загальної чисельності у 1991 р. близько 1200 працівників на кінець 2009 р. ВАТ «НДІферммаш» налічував 10 працівників. Основна частина робіт стосується виконання замовлень тварин- ницьких господарств, а на перспективні розробки, зокрема конструкції багато- функціональних кормоприготувальних машин, вітчизняні замовники відсутні. Наведена еволюції розробок техніч- них засобів з виготовлення кормових су- ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ 40 ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 мішок та стан цього питання на сьогодні, яке не втратило актуальності, у значній мірі є типовим для наукових та машино- будівних колективів України, пов’язаних з тваринницькою галуззю. Зважаючи, що задоволення потреб у техніці за рахунок застосування лише імпортних машин і технологій не може визнаватись пер- спективним у наступні періоди, проведе- не дослідження може мати не лише істо- ричну значимість для розкриття одного із напрямів аграрного виробництва, а й, аналізуючи минуле, відшукати тенденції наступного розвитку, побачити перспек- тиву та намітити шляхи виходу із сучас- ного критичного становища з виробни- цтвом тваринницької продукції. ЛІТЕРАТУРА. Изыскание и исследование мобильно-1. го универсального раздатчика кормов, обеспечивающего самозагрузку, измель- чение, накопление нескольких компо- нентов кормов, их смешивание и раздачу. ВНИИживмаш. Архив ВНИИживмаш [Рукопись]. – К.: 1990. – 153 с. Исследование и обоснование парамет-2. ров и состава универсального унифици- рованного ряда комплектов оборудова- ния кормоцехов для ферм КРС и овец. ВНИИживмаш. Архив ВНИИживмаш [Рукопись]. – К.: 1983. – 102 с. Кукта Г.М., Губко І.М., Мухін Г.Л. Техно-3. логічні процеси приготування кормів на тваринницьких фермах /Г.М. Кукта, І.М. Губко, Г.Л. Мухін // Шляхи індустріалі- зації виробництва продуктів тваринни- цтва. –Хмельницький: 1971. – С. 91-107. Кукта Г.М. Машины и оборудование для 4. приготовления кормов /Г.М. Кукта – М.: Агропромиздат. 1987. – 303 с. Лиходед В.В., Гейфман В.П., Губко И.М. 5. Кормоцех для свиноводческих ферм и комплексов /В.В. Лиходед, В.П. Гейф- ман, И.М. Губко /Научно-технический бюллетень ЦНИПТИТЭЖ. Вып. 19, 1980. – С. 21-31. Лобановський Г.А. Технологія виробни-6. цтва комбікормів /Г.А. Лобановський – К.: Урожай. 1973. – 136 с. Морозов М.М. Малогабаритні установ-7. ки для виробництва комбікормів /М.М. Морозов. – К.: Урожай. 1965. – 82 с. Омельченко О.О., Ткач В.Д. Довідник з 8. механізації тваринницьких та птахівни- чих ферм і комплексів /О.О. Омельченко, В.Д. Ткач. – К.: Урожай 1962. – 271 с. Отчет о зимних испытаниях кормоприго-9. товительного отделения для свиноферм картофельной зоны КЦС-100/1000А /Ук- раинская государственная машиноиспы- тательная станция //Архив УкрЦВТ [Ру- копись]. – Дослідницьке: 1972. – 55 с. Производство комбикормов и кормовых 10. смесей в хозяйствах / Л.И. Кропп, Н.К. Евсеев, Г.С. Генкин, Н.С. Фирюлин. – М.: Колос. 1977. – 215 с. Разработка типоразмерного ряда транс-11. портеров кормових смесей и отдельных видов грубых и сочных кормов (ленточ- ных, скребковых, винтовых, цепно-план- чатых). ВНИИживмаш. Архив ВНИИ- живмаш [Рукопись]. – К.: 1988. – 78 с. Ревенко І.І., Кукта Г.М., Манько В.М. 12. Механізація виробництва продукції тва- ринництва /І.І. Ревенко, Г.М. Кукта, В.М. Манько. – К.: Урожай, 1994. – 263 с. Рекомендации по применению проектов 13. кормоцехов для животноводческих ферм и комплексов. Укрсельхозпроект. [Руко- пись]. – К.: 1988. – 157 с. Ткач В.Д. Индустриализация ферм - ос-14. нова реализации новой продовольс- твенной программы /В.Д.Ткач //Иссле- дование и конструирование машин для животноводства и кормопроизводства / ВНИИживмаш. – К.: 1982. – Вып. 7. – С. 3–5. Ткач В.Д. 25 лет научной и конструк-15. торской деятельности ВНИИживмаш /В.Д.Ткач //Исследование и конструиро- вание машин для животноводства и кор- мопроизводства /ВНИИживмаш. – К.: 1976. – Вып. 2. – С. 3–8. ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ 41ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 4 Трегуб Л.И., Праватов Н.М. Кормоце-16. хи свиноводческих ферм и комплексов /Л.И. Трегуб, Н.М. Праватов. – М.: Агро- промиздат. 1990. – 206 с. Установка малогабаритная комбикормо-17. вая УМК-Ф-2. /НПО «ВНИИживмаш», - К.: -1988. – 3 с. Фурса И.И., Химич Л.М. Кормоцехи на 18. фермах /И.И. Фурса, Л.М. Химич. – К.: Урожай. 1978. – 83 с. УДК 001-05:57 (477) ІСТОРИКО-НАУКОВИЙ АНАЛІЗ ВНЕСКУ Й.К. ПАЧОСЬКОГО В СТА- НОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЗАПОВІДНИКА «АСКАНІЯ-НОВА» Безлуцька О.П., канд. іст. наук (Херсонський державний морський інститут) В статье отображена природоохранная деятельность И. К. Пачоского. Особен- ное внимание уделено вкладу ученого в становление и развитие заповедника Аскания- Нова. The article determines the conservancy activity of J. K. Paczoskyi. The special atten- tion is paid to the contribution of scientist in creating and development of Askaniya-Nova preserve. Реконструкція наукового життя в Україні кінця ХІХ – першої половини ХХ століть була б неповною без окреслення ролі, надбань та внеску таких його представ- ників, як Йосиф Конрадович Пачоський (1864 – 1942) – ві- домий український та поль- ський вчений-натураліст. Його наукова спадщина і гро- мадська діяльність на благо України належним чином ще не оцінені і потребують по- дальших досліджень. Їх актуальність зумовлена, насампе- ред, значним науковим внеском Й. К. Пачоського в біологічну науку кінця ХІХ – першої половини ХХ століть, відсутністю в історії вітчизняного при- родознавства спеціального системного дослідження його громадського жит- тя, наукової, науково-організаційної та педагогічної спадщини, необхідністю створення максимально об’єктивної і повної наукової біографії вченого, всебічного аналі- зу його творчого доробку, а також важливістю введення до широкого наукового обі- гу масиву нових джерел, що стосуються його життя та ді- яльності в контексті розвитку біологічної науки означеного періоду. Мета даної статті – здій- снити історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в станов- лення та розвиток заповідника «Асканія- Нова». Серед досліджень присвячених да- ному питанню слід виділити статтю Н. Ю. Дрогобич “До історії природо- охоронної діяльності Й.К. Пачоського та Ф.Е. Фальц-Фейна в заповідному степу ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ

Внесок колективу науковців та конструкторів ВНДІтвмаш у розробку комплектів машин для приготування кормосумішок на тваринницьких фермах

Institution

Ähnliche Einträge