Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова»

В статье отображена природоохранная деятельность И. К. Пачоского. Особенное внимание уделено вкладу ученого в становление и развитие заповедника Аскания-Нова.

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2010
Main Author:	Безлуцька, О.П.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Series:	Питання історії науки і техніки
Subjects:	Видатні науковці та інженери
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77066
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова» / О.П. Безлуцька // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 4. — С. 41-46. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77066
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-770662015-02-20T03:01:50Z Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова» Безлуцька, О.П. Видатні науковці та інженери В статье отображена природоохранная деятельность И. К. Пачоского. Особенное внимание уделено вкладу ученого в становление и развитие заповедника Аскания-Нова. The article determines the conservancy activity of J. K. Paczoskyi. The special attention is paid to the contribution of scientist in creating and development of Askaniya-Nova preserve. 2010 Article Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова» / О.П. Безлуцька // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 4. — С. 41-46. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77066 001-05:57 (477) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери
spellingShingle	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Безлуцька, О.П. Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова» Питання історії науки і техніки
description	В статье отображена природоохранная деятельность И. К. Пачоского. Особенное внимание уделено вкладу ученого в становление и развитие заповедника Аскания-Нова.
format	Article
author	Безлуцька, О.П.
author_facet	Безлуцька, О.П.
author_sort	Безлуцька, О.П.
title	Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова»
title_short	Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова»
title_full	Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова»
title_fullStr	Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова»
title_full_unstemmed	Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова»
title_sort	історико-науковий аналіз внеску й. к. пачоського в становлення та розвиток заповідника «асканія-нова»
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77066
citation_txt	Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова» / О.П. Безлуцька // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 4. — С. 41-46. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT bezlucʹkaop ístorikonaukovijanalízvneskujkpačosʹkogovstanovlennâtarozvitokzapovídnikaaskaníânova
first_indexed	2025-07-06T01:26:10Z
last_indexed	2025-07-06T01:26:10Z
_version_	1836858915979001856
fulltext	41ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 4 Трегуб Л.И., Праватов Н.М. Кормоце-16. хи свиноводческих ферм и комплексов /Л.И. Трегуб, Н.М. Праватов. – М.: Агро- промиздат. 1990. – 206 с. Установка малогабаритная комбикормо-17. вая УМК-Ф-2. /НПО «ВНИИживмаш», - К.: -1988. – 3 с. Фурса И.И., Химич Л.М. Кормоцехи на 18. фермах /И.И. Фурса, Л.М. Химич. – К.: Урожай. 1978. – 83 с. УДК 001-05:57 (477) ІСТОРИКО-НАУКОВИЙ АНАЛІЗ ВНЕСКУ Й.К. ПАЧОСЬКОГО В СТА- НОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЗАПОВІДНИКА «АСКАНІЯ-НОВА» Безлуцька О.П., канд. іст. наук (Херсонський державний морський інститут) В статье отображена природоохранная деятельность И. К. Пачоского. Особен- ное внимание уделено вкладу ученого в становление и развитие заповедника Аскания- Нова. The article determines the conservancy activity of J. K. Paczoskyi. The special atten- tion is paid to the contribution of scientist in creating and development of Askaniya-Nova preserve. Реконструкція наукового життя в Україні кінця ХІХ – першої половини ХХ століть була б неповною без окреслення ролі, надбань та внеску таких його представ- ників, як Йосиф Конрадович Пачоський (1864 – 1942) – ві- домий український та поль- ський вчений-натураліст. Його наукова спадщина і гро- мадська діяльність на благо України належним чином ще не оцінені і потребують по- дальших досліджень. Їх актуальність зумовлена, насампе- ред, значним науковим внеском Й. К. Пачоського в біологічну науку кінця ХІХ – першої половини ХХ століть, відсутністю в історії вітчизняного при- родознавства спеціального системного дослідження його громадського жит- тя, наукової, науково-організаційної та педагогічної спадщини, необхідністю створення максимально об’єктивної і повної наукової біографії вченого, всебічного аналі- зу його творчого доробку, а також важливістю введення до широкого наукового обі- гу масиву нових джерел, що стосуються його життя та ді- яльності в контексті розвитку біологічної науки означеного періоду. Мета даної статті – здій- снити історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в станов- лення та розвиток заповідника «Асканія- Нова». Серед досліджень присвячених да- ному питанню слід виділити статтю Н. Ю. Дрогобич “До історії природо- охоронної діяльності Й.К. Пачоського та Ф.Е. Фальц-Фейна в заповідному степу ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 42 ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 Асканія-Нова” [1]. Крім того, відомості про природоохоронну діяльність Йоси- фа Конрадовича можна знайти в праці І. І. Пузанова та Т. М. Гольд “Видатний натураліст Й. К. Пачоський” [2], роботах В. Е. Борейка (“Популярний біографо- бібліографічний словник-довідник дія- чів заповідної справи і охорони природи України, царської Росії та СРСР (1860- 1960)”, “Асканія-Нова і тяжкі версти історії (1826 – 1997)”, “Словник діячів охорони природи”) [3 – 5]. Постать Йосифа Конрадовича Па- чоського посідає чільне місце в галузі охорони та пізнання природи степової зони Півдня України кінця ХІХ – почат- ку ХХ ст. Він увійшов в історію науки як новатор не лише цілої низки приро- доохоронних напрямів, а й їх практич- ної реалізації: його починання не лише отримали визнання сучасників, але, що найголовніше, витримали випробування часом. Зрештою усвідомлення істотного внеску вченого в охорону природи як України, так і Європи є наразі досить ак- туальним. Говорячи про важливість ор- ганізації в українських степах ботаніч- них станцій із заповідними ділянками, він пропонував коротку програму їх на- укової діяльності, відзначаючи особливу важливість багаторічних спостережень за фауною та флорою найбільш типових ділянок заповідних об’єктів. Деякі дослідники охорони природи стверджують, що “саме Й. К. Пачоський переконав Ф. Е. Фальц-Фейна у 1888 р. виділити і зробити заповідними 500 га дикого степу в своєму маєтку Асканія- Нова” [7, c. 34]. Однак, за спогадами самого Й. К. Пачоського (1904), уперше заповідний степ Асканії-Нова він відві- дав 8 квітня 1902 року. Учений був першим ботаніком, який дослідив заповідний степ і прилеглу цілину та відвідав ділянку в різні се- зони протягом 1903, 1906, 1907, 1908, 1911, 1912, 1915, 1916 рр. [10] Окрім цього, Ф. Е. Фальц-Фейн надсилав до природничо-історичного музею екс- понати, що збагатили колекцію. Про це свідчить його переписка з Й. К.Пачось- ким [9]. Вивчаючи рослинний світ асканій- ських степів, Йосиф Конрадович до- сліджував умови збереження природної рівноваги на степових територіях, осо- бливо тих, де проводився випас худо- би. Значних результатів він досяг саме вивчаючи степи Асканія-Нова. На під- ставі своїх досліджень учений зробив висновок, що для підтримки екологіч- ної рівноваги в даних природних умо- вах важливо впроваджувати так званий помірний випас, бо, поїдаючи рослини, копитні підтримують природну динамі- ку рослинності, а розбиваючи копитами дернисті купини, дають можливість роз- виватися молодим пагонам [10]. Йосиф Конрадович був переконаний, що закони динаміки рослинного покри- ву, біології та екології окремих видів до- цільно вивчати на ботанічних станціях стаціонарно та довгостроково. Учений розробив і обґрунтував наукову про- граму діяльності такої станції (1910) і рекомендував за базу взяти заповідний степ у маєтку Фрідріха Фальц-Фейна як найтиповіший за рельєфом та корінною рослинністю [11, c. 17 – 18]. На початку липня 1912 року Й. К. Пачоський разом із угорськими ботані- ками I. Тужоном (J. Tuzson) i Станкови- чем (Stankowicz) повертався із тривалої ботанічної поїздки по південному сходу ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 43ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 4 європейської Росії через Асканія-Нову. А звідти завдяки сприянню Ф. Е. Фальц- Фейна переїхали на Сиваш (13 липня), проникли в глибину острова Чурук, що знаходився по середині Сиваша і нале- жав Дніпровському повіту [12, c. 2]. Хоч поїздка була досить нетривалою, тим не менш вона додала декілька нових рослин до флори Дніпровського повіту. Гість з Будапешту описав новий різно- вид вероніки колосистої, а сам Йосиф Конрадович – гвоздики краплистої, оби- дві знахідки ботаніки назвали на честь Ф. Е. Фаль-Фейна. Результатом подорожі стала праця Й. К. Пачоського “Ботаніч- на екскурсія в Асканія-Нова і на Сиваш” [12]. В роботі наведено список найбільш цікавих із досліджуваних ними рослин. У праці “Опис рослинності Херсон- ської губернії. Степи” Й. К. Пачоський найбільш докладно висвітлив результа- ти своїх дев’ятирічних спостережень за розвитком флори і рослинності асканій- ських степів [13]. У травні 1917 р. Й.К. Пачоський от- римав телеграму з пропозицією стати комісаром тимчасового уряду з охорони Асканія-Нова: “Передбачаємо призначи- ти Вас комісаром Тимчасового уряду для охорони парку з вимираючими вида- ми рідкісних тварин у маєтку Асканія Нова Дніпровського повіту. Прошу Вас телеграфувати щодо згоди на це призна- чення. ЗА МВС Щепкін” [15]. Йосиф Конрадович погодився стати комісаром з охорони зоопарку Асканія- Нова за умови, що він буде проживати в Херсоні, а в Асканії залишить свого помічника і сам буде приїздити “за по- требою” [14]. У телеграмі до Міністра Внутрішніх Справ Дмитра Митрофа- новича Щепкіна вчений пише: “Прибув в Асканію Зоопарку поки нічого не за- грожує Помічника не обрав Повідомлю додатково Прошу надіслати посвідчення повноважень. Комісар Пачоський” [14]. 6 червня 1917 року вчений отримав по- свідчення Тимчасового уряду № А 2142 із супровідною запискою про те, що Й. К. Пачоський призначається Коміса- ром Тимчасового Уряду із охорони зо- опарку в помісті Асканія-Нова [16] . Охорона заповіднику й справді була потрібна. Вже в травні 1917 р. в Асканії почалися страйки робітників, у степах постійно полювали місцеві селяни, зни- щуючи всю дичину, про це доповідав у своїх телеграмах управитель Кирильцев Й. К. Пачоському [17]. Після жовтневої революції 1917 р. долю маєтку Асканія-Нова та природо- охоронних об’єктів вирішили два Декре- ти 1919 і 1921 рр., відповідно до яких все було націоналізовано і оголошено Дер- жавним степовим заповідником УРСР. У 1920 р. Сільськогосподарським науковим комітетом було організовано спеціальну комісію з представників сек- ції охорони природи вказаного Комітету, представника комісії з вивчення та охо- рони пам’ятників природи при Катери- нославській обласній дослідній сіль- ськогосподарській станції і дослідників Асканія-Нова О. О. Браунера, Й. К. Па- чоського і М. М. Клепініна. Комісія в означеному складі повинна була укласти проект організаційного плану подаль- шого ведення робіт в Асканії [18]. У 1921 р. Асканія-Нова переймено- вується в Перший державний степовий заповідник України. З весни 1922 р. до вересня 1923 р. Ботанічним відділом Науково-Степової станції Державно- ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 44 ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 го заповідника Асканія-Нова завідував Й. К. Пачоський. За ініціативи Й. К. Пачоського в 1922 р. було звільнено від покосу і випасу: 1) старозаповідну (фальц-фейнівська) ділянку, збільшено до 1000 десятин і вона охоплювала весь трикутник: еконо- мія – сарай Тишков – сарай Камиш і далі до Громовської дороги; 2) новозаповідну ділянку (на південь від першої) площею в 1000 десятин в трикутнику економія: сарай Молочний – сарай Досланий і далі до Громовської дороги; 3) ділянка в 500 десятин на захід від попередньої. У січні 1923 р. на чолі Асканії було поставлено нову адміністрацію яка за- кінчила свою діяльність через рік судо- вим процесом. Науковий колектив був обурений узурпацією влади господар- чим відділом заповідника, який повинен був матеріально забезпечувати роботу наукового відділу. Ставлення до запо- відника різко змінилося, і не лише ново- заповідні ділянки, але навіть і ділянка Ф. Е. Фальц-Фейна знову почали виби- ватися худобою. Учений не міг спокійно спостерігати за таким нищівним став- ленням до заповідного степу, що, мож- ливо, і стало причиною його від’їзду з Асканії-Нова. Й. К. Пачоським було здійснено пер- шу спробу укладання карти рослинно- го покриву заповідника. У 1922 році Йосиф Конрадович закінчив рукопи- си “Список рослин, розповсюджених на території Державного заповідника Асканія-Нова” і “Спостереження за рослинним покривом степів Асканія- Нова” (1922 та 1923 рр.) [19, 8, 21]. До “Списку…” включено рослини, що були знайдені вченим у різні роки на терито- рії Асканія-Нова. Крім цього, запропо- нований список, на думку Йосифа Кон- радовича, “є базисом і для подальших досліджень фенологічних, зокрема, і взагалі біологічних, екологічних і фіто- соціологічних, оскільки досліднику він полегшить визначення рослин з огляду на те, що чисельність рослин, розпо- всюджених на території Асканія-Нова разюче незначна” [21]. Для складання даного списку Й. К. Пачоським було проведено величезний обсяг роботи із встановлення дійсних назв рослин. Для деяких із них були потрібні роки, щоб точно встановити назву. Як зазначав учений, останнього разу в 1917 р. заповідні ділянки степу вже мало нагадували справжню цілину, так як були значною мірою вкриті бур’янистою рос- линністю, причиною виникнення якої стала відсутність випасу, “фактора під впливом якого складався степовий рос- линний покрив” [8]. Йосиф Конрадович звертав увагу на те, що за п’ять років було знищено заповідну ділянку на око- лиці Великого Чапельського поду; по- дано коротку характеристику осіннього степу, всього Й. К. Пачоським було до- сліджено 43 ділянки. Навіть після від’їзду до Польщі вче- ний цікавився станом справ в Асканії- Нова. Вчений був досить обурений, коли дізнався про ймовірність перетворення заповідника у радгосп: “Ця пропозиція кваліфікувалася Й. К. Пачоським (1924) як доведення до абсурду “радгоспної тенденції” у справі управління заповід- никами” [22, c. 122]. У 1923 р. Й. К. Пачоський разом з синами Конрадом та Станіславом від’їжджає із Радянської України до ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 45ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 4 Польщі. На думку деяких дослідників причиною стало погіршення польсько- радянських відносин [25]. Американ- ський дослідник історії екології в СРСР Д. Вайнер вважає, що “Схильність Па- чоського поширювати висновки, отри- мані при вивченні рослинних угру- повань, на людське суспільство була сприйнята в Радянській Росії як небез- печна політична єресь” [22]. Отже, вивчення наукової спадщини Й. К. Пачоського дозволяє говорити про важливу роль вченого у формуванні і практичній реалізації державної політи- ки в галузі охорони природи і раціональ- ного природокористування в перші шість років радянської влади та у виробленні юридичних основ їхнього регулювання. Учений розробив і обґрунтував наукову програму діяльності біологічної станції на території Асканія-Нова. ЛІТЕРАТУРА Дорогобич Н. Ю. До історії природо-1. охоронної діяльності Й. К. Пачоського та Ф. Е. Фальц-Фейна в заповідному степу Асканія-Нова / ІІ-і наукові читання пам’яті Й. К. Пачоського (19-20 грудня 1994 р.). – Херсон, 1994. Пузанов И. И., Гольд Т. М. Выдающийся 2. натуралист И. К. Пачоский [1864 – 1942]. – М. : Наука, 1965. – 86 с. Борейко В. Популярный биографо-библи-3. ографический словарь-справочник деяте- лей заповедного дела и охраны природы Украины, царской России и СССР (1860- 1960) Т. 2. – К., 1995. – 224 с. Борейко В. Е. Аскания-Нова и тяжкие 4. версты истории (1826-1997). – К., 1997. – 169 с. Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны при-5. роды. – 2-е изд. доп. – К. : Екол.-культ. центр. охраны дикой природы, 2001. – 524 с. Фаминцин А. Обзор ботанической де-6. ятельности за 1891 г. / А. Фаминцин. – СПб, 1892. – С. 228 – 233. Борейко В. Популярный биографо-библи-7. ографический словарь-справочник деяте- лей заповедного дела и охраны природы Украины, царской России и СССР (1860 –1960) / [состав. В. Борейко]. – К. : Екол.- культ. центр. охраны дикой природы, 1995. – 224 с. Пачоский И. К. Наблюдения над целин-8. ным покровом в Аскания-Новой в 1922 году / Йосиф Конрадович Пачоский // Известия Государственного степного за- поведника Аскания-Нова. – 1928. – Вып. 2. – С. 1-67. Переписка Ф. Е. Фальц-Фейна с И. К. Па-9. чоским – Архів державного заповідника “Асканія-Нова”. – Ф.529. – Спр. 541. – Арк. 99, 142. Пачоский И. К. По пескам Днепровского 10. уезда (Ботанические экскурсии) / Йосиф Конрадович Пачоский. – Херсон, 1919. – 146 с. І-е научные чтения памяти ученого на-11. туралиста И. К. Пачоского «Пачоский и современность» : праці конф., 25–29 лис- топада 1989 р. – Херсон, 1989. – 98 c. Пачоский И. К. Ботанические экскурсии 12. в Аскания-Нова и на Сиваш / Йосиф Кон- радович Пачоский // Записки Крымского о-ва естествоисп. и любителей природы. – Т. 2., 1912. – С. 1 – 22. Пачоский И. К. Описание растительнос-13. ти Херсонской губернии. ІІІ вып. Плавни, пески, солончаки, растения. Материалы по исследованию почв и грунтов Херсон- ской губернии. / Херсонский Естествен- но-Исторический музей. – Херсон. – 1927. – 228 стр. + 1 чертеж.; [Рец.] : Є. Лавренко // Вісник природознавства, 1928. – № 5 – 6. – С. 324 – 325. Телеграмма Пачоского Щепкину о согла-14. сии быть комиссаром по охране зоопарка Аскания. – Архів державного заповідника «Асканія-Нова». – Ф.529. – Спр. 549. – Арк.. 3. Телеграммы о назначении Пачоского ко-15. миссаром временного правительства для охраны зоопарка в имении Аскания. – Ар- хів державного заповідника «Асканія-Но- ва». – Ф. 529. – Спр. 541. – Арк. 2 – 9. ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 46 ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2010 Удостоверение комиссара Временного 16. правительства. – Архів державного за- повідника «Асканія-Нова». – Ф.529. – Спр. 549. – Арк. 7. Телеграмма Кирильцева Й. К. Пачоскому. 17. – Архів державного заповідника «Асканія- Нова». – Ф.529. – Спр. 541. – Арк. 21. Козлова Е. Аскания-Нова. Зоопарк в юж-18. но-русских степях / Е. Козлова. – Петрог- рад, 1923. – 134 с. Пачоский И. К. Список растений, оби-19. тающих на територии Государственного заповедника Аскания-Нова / Йосиф Кон- радович Пачоский // Изв. Гос. Степного заповедника Аскания-Нова. – 1923. – Вып. 2. – С. 97 – 144. Пачоский И. К. Наблюдения над целин-20. ным покровом в Аскания-Новой в 1923 году / Йосиф Конрадович Пачоский // Вісті Державного спепового заповідника «Чаплі». – 1924 (1926). – Т. 3. – С. 30 – 65. Пачоский И. К. Список растений, собран-21. ных А. А. Браунером на Тарханкутском полуострове в Крыму / Йосиф Конрадо- вич Пачоский // Записки Киеского обще- ства естествоиспытателей и любителей природы, 1915. – т. V. – С. 148 – 151 Вайнер Дуглас Экология в Советской Рос-22. сии / Вайнер Дуглас. – Москва : Прогресс, 1991. – 396 с. Пачоский И. К. По пескам Днепровского 23. уезда (Ботанические экскурсии) / Йосиф Конрадович Пачоский. – Херсон, 1919. – 146 с. Фальц-Фейн В. Е. Аскания-Нова / Влади-24. мир Едуардович Фальц-Фейн. – К. : Аг- рарна наука, 1997. – 350 с. Дерюжина А. Засновник Херсонського 25. природничо-історичного музею / Алла Дерюжина // Вгору. – 2002. – 12 грудня. – С. 7. УДК 351.853 (091)(477.6) „1945/1991” СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕ- МИ ОХОРОНИ КУ-ЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ У ДОНБА- СІ (1945 – 1991 РР.): ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ Принь О.В., канд. іст. наук (Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка) В статье рассмотрены и проанализированы достижения украинской советской и сов- ременной историографии по охране культурного наследия в Донбассе 1945–1991 гг. The article considers and analyses achievements of Ukrainian soviet and modern historiogra- phy on the guarding of cultural heritage in Donbass region in 1945–1991. Ступінь вивченості даної теми ви- значається досягненнями загальноукра- їнської історіографії пам’яткознавства. Дослідження історії становлення дер- жавної системи охорони культурної спад- щини є складовою частиною предмету пам’яткознавства як наукової дисципліни [1, с. 13], а локальний вимір (регіональ- ний аспект) є цілком виправданим [2, с. 9]. Для характеристики історіографічно- го масиву, що стосується даної наукової статті, було використано проблемно- хронологічний принцип його розподілу. В даному випадку запровадження такої практики є доречним, оскільки наукові роботи, що загалом охоплювали б пред- мет нашого дослідження, відсутні у су- часній історіографії. У різні часи науковці певною мірою звертались лише до висвіт- лення окремих питань пам’яткоохоронної справи у Донбасі. Огляд історіографічних здобутків, що стосуються теми, дозволяє ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ

Історико-науковий аналіз внеску Й. К. Пачоського в становлення та розвиток заповідника «Асканія-Нова»

Institution

Similar Items