Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.)

У статті розглядається діяльність Бахмутського земства по виконанню положень Реформи 1861 р., землекористування і оподаткування, заходів по забезпеченню населення продовольством на випадок засухи і епізоотій, сприяння залісенню балок, бджільництву, садівництву, впорядкуванню сіл. Вивчені заходи Стол...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Татаринов, С.Й.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2011
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Історія галузей і підприємств
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77133
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.) / С.Й. Татаринов // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 1. — С. 8-18. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77133
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-771332015-02-23T03:02:01Z Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.) Татаринов, С.Й. Історія галузей і підприємств У статті розглядається діяльність Бахмутського земства по виконанню положень Реформи 1861 р., землекористування і оподаткування, заходів по забезпеченню населення продовольством на випадок засухи і епізоотій, сприяння залісенню балок, бджільництву, садівництву, впорядкуванню сіл. Вивчені заходи Столипінської реформи в повіті по переселенню до Казахстану, Середньої Азії, Сибіру в 1910-916 рр. В статье рассматривается деятельность Бахмутского земства по выполнению положений Реформы 1861 г., землепользования и налогообложения, мер по обеспечению населения продовольствием на случай засухи и эпизоотий, содействия облесению балок, пчеловодству, садоводству, благоустройству сел. Изучены меры Столыпинской реформы в уезде по переселению в Казахстан, Среднюю Азию, Сибирь в 1910-1916 гг. The article investigates the activities of Bakhmut district council (zemstvo) aimed at the implementation of 1861 reform’s regulations, land tenure, taxation, and measures taken to provide the population with to assist in afforestation of gullies, bee – keeping, gardening and improvement of villages. The stolypin reform’s measures in the country (uyezd) concerning the immigration to Kazakhstan, Middle Asia and Siberia in 1910 – 1916 are investigated in the article. 2011 Article Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.) / С.Й. Татаринов // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 1. — С. 8-18. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77133 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств
spellingShingle	Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств Татаринов, С.Й. Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.) Питання історії науки і техніки
description	У статті розглядається діяльність Бахмутського земства по виконанню положень Реформи 1861 р., землекористування і оподаткування, заходів по забезпеченню населення продовольством на випадок засухи і епізоотій, сприяння залісенню балок, бджільництву, садівництву, впорядкуванню сіл. Вивчені заходи Столипінської реформи в повіті по переселенню до Казахстану, Середньої Азії, Сибіру в 1910-916 рр.
format	Article
author	Татаринов, С.Й.
author_facet	Татаринов, С.Й.
author_sort	Татаринов, С.Й.
title	Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.)
title_short	Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.)
title_full	Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.)
title_fullStr	Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.)
title_full_unstemmed	Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.)
title_sort	вплив бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2011
topic_facet	Історія галузей і підприємств
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77133
citation_txt	Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.) / С.Й. Татаринов // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 1. — С. 8-18. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT tatarinovsj vplivbahmutsʹkogopovítovogozemstvanarozvitoksílʹsʹkogogospodarstva18591916rr
first_indexed	2025-07-06T01:28:15Z
last_indexed	2025-07-06T01:28:15Z
_version_	1836859047216676864
fulltext	8 ISSH 2077-9496 ПСЗ. Собр 2. – СПб., 1868. – Т. XLI. – 10. Отд. II. – 1866 год. – № 44010; Собр. 2. – СПб., 1871. – Т. XLII. – Отд. I. – 1867 год. – № 44714; Морской сборник. – 1867. – № 1. – С. 19–26 (Офиц. отд.); Положение об управлении Морским ведомством // Морской сборник. – 1867. – № 8. – С. 40– 49 (Офиц. отд.); Учреждение правления портами // Морской сборник. – 1867. – № 8. – С. 50-59 (Офиц. отд.); Чубинский В. Указ соч. – С. 275–289. 11. Шевырев А. П. Указ. соч. – С. 81. История отечественного судостроения. 12. В пяти томах. – Т. 2.– С. 20. Отчет Кораблестроительного департа-13. мента Морского министерства за 1866 год. – СПб.: Тип. Морского мин-ва, 1867. – Отд. 1. – С. 2–33; Манн К. А. Указ. соч. – С. 499; Бурачек П. С. Заметки о фло- те / П. С. Бурачек. – Ч. 1. – СПб. : Тип. Морского мин-ва, 1910. – С. 222; Воен- ное кораблестроение в России в 1864 г. // Морской сборник. – 1865. – № 10. – С. 263–334. – (Неофиц. отд.); И.О. Сведения о делопроизводстве по железному судо- строению // Морской сборник. – 1865. – № 4. – С. 309–316 (Неофиц. отд.). Моисеев С. П. Список кораблей русско-14. го парового и броненосного флота / С. П. Моисеев. – М. : Воениздат, 1948. – С. 52- 53; Тарас А. Е. Энциклопедия броненос- цев и линкоров / А. Е. Тарас. – М. : АСТ, Мн. : Харвест, 2002. – С. 59, 134. Мордовин П. Русское военное судостро-15. ение в течении последних 25 лет. 1855– 1880 гг. / П. Мордовин // Морской сбор- ник. – 1881. – №11. – С. 158 (Неофиц. отд.); Манн К. А. Указ. соч. – С. 540–544; Арбузов В. В. Броненосцы „Петр Вели- кий” и „Девастейшн” / В. В. Арбузов // Судостроение. – 1984. – № 7. – С. 60–62. Отчет по Морскому ведомству за 1879–16. 1883 годы. – СПб. : Тип. Морского мин- ва, 1885. – С. 42. Рыжева Н.А. Заложение основ панцерного судостроения в Российской империи в 60-70 гг. XIX ст. На фоне мировых технических новаций раскрываются реформы в судостроении, положившие начало в строительстве панцирных кораблей. Ryzheva N.A. Foundation of bases of armored shipbuilding in the Russian empire in 60-70 the XIX century. The reforms in shipbuilding, that initiated the construction of armored vehicles are disclosed on the background of the world’s technological innovations УДК ВПЛИВ БАХМУТСЬКОГО ПОВІТОВОГО ЗЕМСТВА НА РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА (1859-1916 рр.) Татаринов С.Й., канд. істор. наук (АЕТФ Української інженерно-технічної академії) У статті розглядається діяльність Бахмутського земства по виконанню поло- жень Реформи 1861 р., землекористування і оподаткування, заходів по забезпеченню населення продовольством на випадок засухи і епізоотій, сприяння залісенню балок, бджільництву, садівництву, впорядкуванню сіл. Вивчені заходи Столипінської рефор- ми в повіті по переселенню до Казахстану, Середньої Азії, Сибіру в 1910-1916 рр. Питання впливу земських установ на розвиток сільського господарства Російської імперії вивчалося з початку Реформи 19 лютого 1861 р. та створен- ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ² Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ ня земств у працях істориків, економіс- тів, державних діячів другої половини Х1Х-початку ХХ столітть [1-7] . 9ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №1 Вплив земських установ на розвиток сільського гос- подарства другого за величи- ною повіту Російської імперії − Бахмутського за радянські часи не вивчався. Автор цієї статті вперше звернувся до цього питання [8]. В 1858 році у Катерінос- лаві створюється губерн- ський дворянський комітет із селянської реформи. Від Бахмут- ського повіту до нього увійшли пред- водитель дворянства ротмістр барон О.О. Фітінгоф, ротмістр О.І. Плещеєв і майор І.Я. Бахирев [9, c.12-24]. У зв’язку з відміною кріпацтва [10] в повіті створюється З’їзд мирових посе- редників, на яких покладалися обов’язки вирішення питань розмежування помі- щицьких і селянських земель. Мирові посередники отримували платню за 72 дні в році по 2-50 в день, що становило 540 рублів в рік кожному [11] . Мирові посередники мали право до 1871 року накладати стягнення на волостного старшину та інших осіб самоврядування (догану, штраф до 5 рублів, арешт на 7 діб) [12] . Головою повітового З’їзду спочат- ку був предводитель дворян І.О. Кар- пов. Повіт був поділений на 10 ділянок (заміщено було 8 посад), які очолюва- ли дворяни Є.В. Депрерадович, капітан І.Я. Любіцький, полковник І.М. Стан- кович, штабс-ротмістр Ф.О. Норберг і полковник О.І. Норберг, брати О.Л. Шахов (Александро-Шультинська во- лость) і В.Л. Шахов, брати О.О. і І.О. Карпови, поручик П.С. Гаврилов, уря- довець В. О. Карпов. Поміщик Іванов- ської волості поручик М.В. Бабенко був ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ² Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ кандидатом в посередники 5 ділянки, посередником 5 ді- лянки, потім посередником 1 ділянки [9] . 9-10 серпня 1861 року по дорозі з Бахмуту до Свя- тогорського монастиря Олександр II відвідав Зва- нівську волость, яка мала 13089 десятин землі. Цар ознайомився з діяльністю мирових посередників, відстаяв лі- тургію у церкві Архистратига Михаї- ла села Званівки (про що було встанов- лено бронзову табличку). 7 квітня 1866 р. Управа доручила всім землевласникам та сільським То- вариства надати відомості про кіль- кість землі для обкладання земськими податками. 12 червня Управа поділила повіт та направила на дільниці членів Зібрання [9, c.22]. Узагальнені данні кількості земель були такими: - степової дворянської землі 361434 дес. - дворянської лісової 5898 дес. - неудобій дворянських 34848 дес. - не дворян 4590 дес. - без власників 20947 дес. - земель степових у казенних селян 257666 дес. - селянських лісів 2476 дес. - неудобій у селян 11426 дес. - казенної 272601 дес. - тимчасово зобовязані селяни мали 57339 дес. - гірничого відомства 12357 дес. - вільних земель 3843 дес. - у Бахмуті 3700 дес [11]. В 1864-1865 роках для найактивні- ших діячів Реформи Олександр II за- снував срібний хрест “За введення в 10 ISSH 2077-9496 дію Положень 1861 року”. По Бах- мутському повіту цей хрест отримали О.М. Павлов, голова Мирового З’їзду О.Я. Любицький, брати Шахови, барон О.О. Фітінгоф. Посереднику О.Л. Ша- хову селяни Торсько-Олексієвського Товариства висловили письмову подя- ку за пожертвування волосному Прав- лінню меблів [9,c.27]. Становище селян Бахмутського по- віту було складним − до 1861 року средньодушовий наділ склав 3,5 деся- тини, після − 2,8 десятини. Казенно- коштні селяни отримали 288 тис. дес- тин землі, або 8 десятин на душу [11]. Викупні платежі в 3-4 рази перевищу- вали фактичну вартість землі, 28% се- лян залишилися без земельних наділів. У газеті «Південний край» в 1881 році Онуфрієв В. у статті «Степь бога- та, а население бедствует» відзначав: «потяглися землероби-працівники в нові краї, шукають землю, а піти в ряди міського пролетаріату не хочуть». Поміщицькі землі становили у 1884 році 64,5 % загальних земель. На 21 во- лость в середньому було 25,5 тис. дес. землі, середній розмір наділу на сімю становив 5,5 десятини [13,14]. Вартість десятини у Бахмуті стано- вила 4 рублі, у повіті 41 рубль, у тим- часово зобовязаних селян 21 рубль срі- блом [15]. Недоїмка землевласників становила у 1866-1870 рр.: дворян 21089 р., се- лянських Товариствах 16223 р., неру- хоме майно 1242 р. [15]. Для земського земельного податку велися Управою 4 Окладні Книги, 2 її примірника зна- ходилися у повітовому поліцейському управлінні, бо саме поліція збирала всі податки [15]. У 1872 р. вся орна земля обкладала- ся податком з десятини 1,5 к., з неудо- бій 0,4 к. [16]. Земельний податок у 1875 р. стано- вив з 441тис. дес. дворян 6 коп. з деся- тини, з 319 тис. дес. селян по 6 коп., з 32 тис. неудобій по 2 коп. [17]. Земці були стурбовані нерівномір- ністю подушної податі селян. Так, в Новоселівці платили 16 руб. з ревіз- ської душі (величезна сума) в рік, а у Варваровці 3 рублі [17]. Проблемою було переселення се- лян. Земство заборонило переїзд без «увольнительного свидетельства» во- лостного Правління, продаж майна та будинків [17, c. 56]. Земство втручало- ся, коли власники дач-маєтків не могли розмежувати землі по 5-6 років. На- приклад, К.І. Родіонов не міг розмежу- вати свої 500 десятин у Богоявленьскій дачі з поміщіком Трефільєвим. Зем- ство вирішило мати крім повітового та мирового землеміров ще й свого. Вста- новило йому платню 600 рублів на рік, дозволило при обмірах брати за кожну зайву десятину 25 копійок у дохід зем- ства. Витрати на запрошення землемі- ра повинні були нести землевласники − виділяти плуг та інше [17, c. 59]. Першим сільскогосподарським за- ходом земства була широка компа- нія в квітні 1866 року з винищування ховрахів-«овражків». Було пред’явлено селянами 1,264 млн. хвостиків. Помі- щики О. і Ф.Плещєєви відзначали, що «деякі відрізують лише хвостики і з за- бобонів відпускають ховраха живим». Земські діячі дебатували, що зручніше: виливати ховрахів водою або застосо- вувати парові машини (при їх нечис- ленності і дорожнечі)? Врешті-решт, ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ² Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 11ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №1 вирішили замінити здачу хвостиків на здачу нижніх щелеп. Був встановлений штраф з селянина за байдуже ставлен- ня до винищення ховрахів з десятини по 90 копійок [12, c. 55]. У жовтні 1867 року земське зібрання наказало здава- ти селянам по 3 ховрахи з десятини, по 30 з селянина. Штраф 6 рублів з деся- тини. Це поширювалося і на купців − по 200 ховрахів з капіталу. Проти були Остроухов і Стрелін. Навіть з власни- ків нерухомості у місті від 1000 рублів − по 30 ховрахів. Повинність викону- валася до 1 червня. Земство виплати- ло 169 рублів премій Фурсову, Ф. та О. Плєщеєвим, Розену, Лівену, Давидови- чу, Полонській за знищення ховрахів у 1866 р. [12,c.60] . Питання забеспечення сільського населення продовольством − хлібом на випадок посух було дуже актуальним. Бахмутське земство прийняло хліб- ні «магазини» (держрезерв на випадок неврожаю). Але по 3 мировій ділянці вияволося, що замість 20 тис. чвертей є тільки 5 тис. чвертей озимини. Вирі- шено поповнити нестачу житнім зер- ном врожаю 1866 р. У листопаді 1867 р. гласний Бахірев доповів про те, що по 1 мировій дільниці в наявності є у «мага- зині» тільки 20% потрібного хліба. О.І. Плещеєв доповів, що селяни Іванопіл- ля зібрали увесь хліб до «магазину». Мова йшла про видачу хліба удовам та сиротам. Було вирішено взяти з кожної селянської душі до магазинів по чвер- ті зерна. Мирові посередники повинні були простежити за цим [15-17]. У 1872-73 рр. було 226 запасних магазинів, де зберігалося 41775 чвер- тей зерна [18, с. 134]. В.Юрін вказу- вав на добру якість зерна у 3 магазинах ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ² Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ Гришинської аолості. У Криворіжжі у Юріївці хліб сорний. «Треба перечища- ти хліб магазинів Андріївської, Степа- нівської, Селидівської, Новоселівської, Авдотьїнської, Солнцівської, Красно- грівської (нестача хліба, перечищати весь) волостей. У Петровській, Голіці- нивці хліб з вошами, гнилий, недоста- ча». Видавалися жито та ячмінь селя- нам у Миколаївській, Солнцівській, Гришинській, Троїцькій, Красногорів- ській, Камишувахській, Луганській, Лисичанській, Званівській, Бахмут- ській, Серебрянській, Зацевській та інших. Грошовий кредит становив 65 тис.р. під поруку [18]. У 1873 р. стався неврожай у Троїць- кій волості. Видано було 192 Товари- ствам пшениці 1329 чвертів, жита 20061 чверть, ячмяню 24120. Позики безвідсо- ткові 60 тис р., складалися списки тих, кому потрібно допомогти приговорами Товариств, з поверненням до кінця року. Управа закріпила гласних за волостями: М.Філімовова − Зайцівська, Дружків- ська, Погорелова − Петровська, Архан- гельська, С.Шультіна − Шультинська, І.Карпова − Андріївська, Солнцевська, Депрерадовича − Камишувахська і інші за Юріним. 23128 р. з страхового капіта- лу повіту видано 37 Товариствам Кри- ворожської, Петровської, Скотоватської, Торсько-Олексіївської (Дружківської), Луганської (1455 р.), Серебрянської (837 р.), Званівської (1965 р.), Бахмут- ської (401 р.) волостей, с. Троїцького (6431 р.) [18, с.145]. Неврожаї 80-х років призвели до скорчення запасів хліба у магазинах у 1886 р. до 12 тис. чветей. Було розши- рено громадські оранки − запаси ста- новили 123 тис. чветей. Були випад- 12 ISSH 2077-9496 ки, коли до 1886 р. селяни отримували гроші на неврожай та використовували не за призначенням. Земці придбали хліб у Старобільську, Білгороді, Марі- уполі на 88 тис. р. [19]. Загальні випла- ти становили до 1889 р. 395 тис.р. з ім- перского капіталу [20]. Чума рогатої худоби 1885 р. викли- кала загибель 1615 голів, у 1886 − 17,9 тис. [19, с. 235]. У 1893 р. невелика за- гибель худоби. Перше протисибіркове щеплення худоби провели Ф.І. Плєще- єв (1347 голів овець) та Я.Дик у 1895 р. Потім щеплення вели у економі- ях Судермана (1665 овець), завод Юза (5350 овець), П.Каменського (1003), Г.Шидловського (3864). Корови та воли щеплювалися у братів Диків − 900 голів, Н.Шмідта − 270, Судермана − 223, Юза − 735, Каменського − 177, Шидловського − 168 голів [21]. У 1890 р було 260 магазинів, де збе- рігалося 40722 чверті зерна [22]. У 1900 р. 72 тис. селян повинні були зда- ти до магазинів по чверті озимини, 1,4 чверті кожен (355 магазинів). Видано на громадські посіви 876 чвертей, яри- ни 1537 чвертей [23, с.112] . Для знищення ховрахів використо- вували двосерністий вуглець. У 1900 р. з повітового складу продано 26 пудів. Знищено 60 тис. ховрахів [23,с.141] . У 1901 р. сталася жорстока посуха, селяни скосили хліб на сіно. На початку травня почалися спека, відсутність до- щів, східний вітер, як наслідок неповер- нуто зерно, сіно було погане. Запаси у магазинах становили 1,32 млн. пудів. По- вітовий зїзд вирішив, що за минулі роки селяни мають запаси зерна [24, с. 221]. Відбувся забій худоби селянами, худобу за безцінь скупили спекулян- ти. Уряд знизив тарифи на перевезен- ня кормів для худоби. Було надісла- но вагоно-преси для пакування кормів. Земство тимчасово відмовило у видачі фуражного зерна. На випадок епізоотій були створені «летючі ветеринарні за- гони» [24, с. 245]. Вирішено було організувати гро- мадські роботи по будівництву доріг. Кредит на них становив 5 тис руб. 29 серпня 1901 р. губернатор збирав голів Управ. 15 вересня міністр МВС вка- зав, що повітові земства повинні запо- бігти загибелі худоби від голоду, забес- печити заготівлю кормів, обладнати для населення їдальні та організувати громадські роботи (заготівля каменю, щебню, піску для баласту Катеринос- лавської залізниці, яка мала 2000 верст, будувати підїзди до станцій, розчи- щати ліси, створити «Дома трудолю- бия»), продавати дешевий хліб насе- ленню [25]. В той час 380 «магазінів» зберігали 1.032 млн пудів зерна; було видано на: громадські посіви озимини 365 п., ярини 2333 п., на посіви та хар- чування селян озимини 1047 п., ярини 13246 п. [25, с.143]. Земство постійно опікувалося пи- таннями землевпорядкування та ство- рення нормальних умов життя селян. У 1897 р. при розсадниках 27 шкіл повіту вирощено 14 тис. саджанців плодових дерев та 12 тис. листяних. Селянам бесплатно роздано 388 пло- дових та 1299 листяних дерев. Товари- ство облісіння степів видавало школам насіння в середньому на 4 рб кожній, купляло шовкові кокони. 46 вчітелів губернії отримали премії від 5 рублів. У селах бував розїзний вчитель з садів- ництва [26]. ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ² Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 13ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №1 Товариство сприяння облісінню степу Катеринославської губернії про- понувало при народних школах вла- штовувати розсадники для селян «для садиб, вулиць, пустирів». Такі розсад- ники мали у 1897 р. 27 шкіл, у 1901 − 29 шкіл. Вирощувалося понад 30 тис. саджанців плодових та листяних дерев. Існували шкільні заняття про дерево- розведенню, 30 учнів створили розсад- ники на приватних садибах. Товариство видавало реманет, насіння, нагороди вчітелям. Земство виділило Товариству у 1901 р. 100 рублів [27, с. 11]. У 1901 році бюджет земства виділив 2000 р. на боротьбу з ярами [27, с. 12]. Звіт про укріплення ярів у 1908- 1909 рр. помічника таксатора Корпу- су лісників О.Федорова містив ціка- ві відомості про обсяги облісіння ярів. Роботи починав старший таксатор Пу- гачов біля Криворіжжя, на балках ст. Привольне, Харламів Яр, хут. Завидо- во с. Шаховка. Висажувалися вербові кілки, тополі, кошикова іва. У селі Лу- ганське на Солоній кручі – по 250 верб і тополь. У Костянтинівському ярі з Бахмуту − 680 верб. У Роздолівському ярі с. Роздолівка 200 верб, 100 тополь. У Бахмутському розсаднику переко- пали землю, насіяли дубових жолудів 190 фунтів, насіння білої акації 8 фун- тів. Викопані саджанці 6200 дубків, 6000 акації, 1000 аморфи, 30 тополь. Питомник мав 5000 дубів, 16000 ака- цій, 4000 амрорфи, 300 лоху, 500 ясе- нів, 4000 клена,79 яблонь [28]. У 1909 р. висажені садженці 2500 сосни, акацій 18,5 тис., 9200 дубів, 2240 тополь, 3800 вербових кілків, 15,7 тис. інших. Загалом 51,8 тис. са- джанців. Будували запруди Хорватова ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ² Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ Яру, Завидів, Сергіївці, Криворіжжі. У 1910 р. були оброблені: Завалена Гора, Воробьїне провалля, Оленівка (запру- ди, лотки), Намікосовський [29]. Харківське Товариство сільсьских господарів присудило у 1910 році Я.Дику малу срібну медаль за симента- лів. Полтавське Товариство сільських господарів присудило малу срібну ме- даль К.А. Вестингаузу за сівооборо- ти, досконалу обробку землі та різно- манітні культури. Мала срібна медаль Виставкового Комітету Катеринослав- ської виставки 1910 року була прису- джена Бахмутському земству «за облі- сіння яруг та летючих пісків» [30]. О.Федоров звітував, що виділено 3950 р. на 1911 рік. Висаджено 20 тис. вербових кілків у Бахмутських балках, Сергіївці, Гришино − Хорватів яр, Кри- воріжжі, Завидівській та Абрамівській балках. Існували розсадники в інших місцях [31]. У 1914 р. пісчано-ярова партія, яка мала свій штат, провела обстеження ярів. Укріплені 7 (придорожні, які руй- нували полотно у Іванівці, Лисичан- ську, Зайцевому), відремонтовані 2, за- ліснені 5 (площею 2 десятини, 5000 садженців) [32]. Потребували ремонту 10 ярів. У Бахмутській волості існува- ло 166 ярів − 270 десятин, використа- но на обстеження 11,7 р. на яр [33]. На 1915 р. віділено 4000 рб., на обстежен- ня 500 р. [34]. У 1899 р. губернське Товариство бджільництва вирішило створити ме- догінний завод, вивчити ринки збуту, розіслати по повітах бжжоляра з пере- сувним музеєм, де б показувати селя- нам знаряддя бджільництва, види ву- ликів, збирати статистичні відомості. У 14 ISSH 2077-9496 Катеринославі створили зразкову пасі- ку, склад знаряддь, музей, бібліотеку. У кожному повітовому місті організову- вали виставки, преміювали пасічників. Видавали часопис. Бахмутське земство внесло Товариству 100 р. у 1899 р. [35]. Для складання зводу топографіч- них карт Земством у 1909-10 рр. було залучено підполковника Генерально- го штабу у відставці О.Ізмайлова та інженера-картографа П.Сапліцу [36]. Топографічні вимірювання здійсню- валися низкою робітників та приладом „далекомір-висотомір”, теодолітом для виміру відстані в 750 саженів, рейок висотою 3,5 саж. У 1909 році було об- стежено 5800 десятин площ, 1910 році – 48 000 десятин. Земство фінансувало розвідки дже- рел питної води [36]. Як правило, в першу чергу буріння свердловин ви- конувалося при міністерських школах землеробства. З 1 по 17 березня 1909 р. було збудовано свердловину в селі Троїцькому, потім с. Кочуренському, Лисичанську, Селідовому, на дачах сіл Олексіївка, Андріївка, Гришине та Но- воекономічне. Буріння велося ударним методом, було 12 комплектів бурів. Ро- бітників наймали в Охтирському по- віті, але робочих рук не вистачало. Тому в роботі знаходилися 5-8 бурів. Спочатку роботами керував інженер О.І. Сегаль, потім П.І. Сапліца. Пер- шу воду отримували в покладах глини, другий шар знаходився на глибині 12- 13 саженів, у пливунах третичного пе- ріоду. Проводився підрахунок добово- го дебету води [36, с. 45]. З серпня 1910 року було примінено обертовий бур для контрольного та до- поміжного буріння. Використання обер- тового бура підняло продуктивність пра- ці – за 50 буроднів було пройдено 1317 погонних футів. Вартість одного саже- ню становила 2 рублі. Використання но- вого буру дозволило земству мати еко- номію 2500 рублів [36, с. 47]. Важливим напрямом були продаж заліза [37] та сільгоспреманенту. Про- даж заліза за 1905 р. зі складів стано- вив: Бахмутський 2055 р., 87089 пудів, Гришинський 879 р., 22259 п., Лиси- чанський 934 р., 21421 п. Були витрати на службовців, займ, бланки, ревізії, по- датки, ремонт стелажів, сарай Бахмут- ського складу, ремонти, поденним ро- бітникам, оренда у Лисичанську [38]. Постановою Земських зборів 1909 р. створено склад сільгоспмашин для продажу комісійно [38]. З 12 заводів 10 відповіли на запит. Зі складу продано сівалки, букери. Було організовано продаж насіння з земського складу у 1910 р., нові скла- ди відкрили у Гришиному та Лисичан- ську. Волостні Правління не відповіли на запити, які культури потрібні, крім Гришиного та Гродівки. Тому залиши- ли склад у Бахмуті. Насіння придба- ли у Камянській дільниці. Витрачено 1487 р., більше всього продано насін- ня трав, корнеплодів, кавунів. Залиш- ки були кукурудзи «Чинквантіно» та кормових гарбузів. Прибуток стано- вив всього 52 рублі. Була потреба у ба- штанних та траві «Могара» [36]. Земство у 1910 р. виділило на при- дбання 2 племінних жеребців 700 р., стра- хування племінної худоби 100 р. [36]. У 1910 р. Управа прийняла подан- ня до МВС про позички на черепич- ні дахи селян щорічно по 20 тис. руб. Було отримано 51 тис. руб., в тому чис- ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ² Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 15ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №1 лі на пічників 9600 руб. (по 600 на рік), 9600 руб. інструкторам будівництва (8 осіб по 1200 руб з оплатою поїздок зем- ством), 3200 руб. дотації селянським черепичним заводам. Управа запроси- ла пічників та консультантів [36, с. 50]. Присуждена велика кількіст золо- тих та срібних медалей за биків, пле- мінних жеребців, симентальських ко- рів, свиней, овець, продукти сільського господарства, представлених на Ка- теринославській виставці 1910 року. Потужне підсобне виробництво мав Юзівський металургійний завод. У звязку з початком Столипінської земельної реформи Г.О. Смекалов від губернського Правління зустрівся з за- ступником міністра МВС Новицьким. Смекалова прийняв керуючий пересе- ленською справою Г.Глинка. Від повіту присутній на нараді був агент з пересе- лення Єфімцев. 18 березня 1910 р. до- звіл на переселення отриманий був на Балаганський повіт Іркутської губернії, Нерчинський округ Забайкалля [39]. «Великі села Гришине, Государів Байрак, Троїцьке Луганське, Селідове переходять на відруби та хутори з не- велики наділами. Вести господарство їм складно. 926 селян готові переселя- тися без позики держави» [39]. Управа мала агента у Бахмуті, в Ал- тайському окрузі, Акмолинській, Тур- гайській, Семиреченській областях. Ви- трати становили 12 тис. р. Інші повіти губернії не мали такої організації [39]. В 1914 році влітку гласний Земства Антон Михайлович Мішенов відвідав Томськ, Акмолінський район і вивчив становище переселенців з повіту. Він доповів Земству, що переселення по- трібно продовжувати, заздалегідь ви- ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ² Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ вчати землі, селити бахмутчан купно, продовжити роботу старшого агента по переселенню в Бахмуті і агентів в Сизрані і Челябінську, агенти на міс- цях повинні допомагати в облашту- ванні – придбанні лісу, будматеріалів, вирішувати конфлікти з місцевим на- селенням [40]. З 1913 р. [41] земство направило на нові місця 595 «ходоків», допомогло переселенню 1129 сімей (7903 осіб), в 1914 році було 644 «ходоків», пересе- лилося 997 сімей (5004 людини) [40]. За 2 роки повернулося в повіт 27 сімей. Найбільший відтік пов’язаний з само- тніми селянами. Селяни стали праг- нути в Семіріченську і Сирдар’їнську області, на Романовську зрошувану ді- лянку Ходженту, де більш теплий клі- мат. Було вирішено відправити 2 «ходо- ків» (310 рублів) на Далекий Схід [42]. Для переселенців Земство купило зем- лю: в Акмолінській області 7929 деся- тин, в Тургайській 8594 дес., в Семирі- ченській 2099 дес., в Семипалатинській 9140 дес. Всього Земством за 2 роки було куплено 79,5 тис. десятин, освоє- но переселенцями 40 тис. десятин [43]. Таким чином, вивчення Звітів по- вітової управи, журналів засідань зем- ського зібрання, кошторисів свідчить про те, що Бахмутське земство успішно запобігало голоду, ретельно вело облік земель повіту, впроваджувало нові тех- нології, роботи з забеспечення селян питною водою, запобігало епізоотіям, руйнуванню землі, сприяло облісінню, садівництву, бжолярству, піклувалося про більш цівілізований вигляд селян- ських осель (цегла, черепиця). Багато чого сьогодні сільське само- врядування втратило… 16 ISSH 2077-9496 ЛІТЕРАТУРА Безобразов В.П. Земские учреждения и 1. самоуправление. − М., 1874. Кузнеиов Н.И. Систематический свод 2. указов Правительствующего Сената, последовавших по земским делам, 1866- 1900 гг. − СПб., Тип. Колпинского, 1902. Сазонов Г.П. Обзор деятельности 3. земств по народному продовольствию (1865-1892 гг.). − СПб, 1893. Он же. Об- зор деятельности земств но селъскому хозяйству (1865-1895). – СПб, 1896. Бажаев В.Г. О правительственной и 4. земской агрономии. − М., 1897. Горемыкин И.Л. Свод узаконений й 5. распоряжений правительстна об устой- стве сельского состояния и учреждений по крестьянским делам. Изд. 4-е. доп. − СПб., 1900. − 45 с. Вороновский В.М. Об устройствс крес-6. тьянских обществ. −СПб., 1904. Великая реформа. Русское общество и 7. крестьянский вопрос в прошлом и на- стоящем. Т. 1-6. − М., Изд Сытина, 1911. Татаринов С.Й., Тутова Н.О. Нариси іс-8. торії самоврядування у Бахмуті та пові- ті. − Артемівськ, 2008. − 226 с. Памятная книжка Екатеринославской 9. губернии на 1901 год. Циркуляр МВД начальникам гу-10. берний от 7 дек. і860 г. // Сборник правительственных распоряжений по устройству быта крестьян, вышедших из крепостной зависимости. Т. 1. − СПб., Тип. МВД, 1862-64. − С. 226-229. Поло- жение о земеких учреждениях со всеми относящимися к нему узаконеннями, судебными и правительственными ра- зьяснениями. Сост. Мыш М.И. − СПб., Тип. Лебедева, 1886. − 948 с. Устав сельского хозяйства // Свод законов Российской империи. В 16 т. Т.2. − СПб.,1892. Памятная книжка Екатеринославской 11. губернии на 1867 год. – Екатеринос- лав,1867. Журналы Бахмутского уездного со-12. брания.Екатеринослав. − 1867. − 119 с. Отчет Бахмутской уездной земской управы за 1870 год к V-му очередно- му земскому собранию. – Екатеринос- лав,1871. − 51 с.; 1 л. табл. Отчет управы с 1 января 1883 года по 13. 1 января 1884 года // Журналы Бахмут- ского ХVШ очередного собрания 1883 г. и чрезвычайного 23 мая 1884г. – Бах- мут, 1884. − 338 с. Отчет Управы с 1 января 1884 года по 14. 1 января 1885 года // Журналы Бахмут- ского ХІХ очередного собрания 1884 года. – Бахмут, 1885. – 456 с. Доклады управы с 1 июля 1871 по 1 июля 15. 1872. − Бахмут, 1871. − 83 с.; 1 табл. Доклады управы с 1 июля 1872 по 1 16. июля 1873 года VIII очередному уезд- ному земскому собранию. – Бахмут, 1873. − 97 с. Доклады управы с 1-го января 1875 по 17. 1-е января 1876 года XI очередному уездному зекмскому собранию. − Бах- мут,1876. − 90 с. Доклады управы с 1 июля 1873 по 1 июля 18. 1874 IX очередному уездному земскому собранию. − Бахмут, 1874. − 95 с. Отчет Бахмутской уездной управы за 19. 1886 год. С прил. докладов Управы и журналов XXІ очередного собрания. − Бахмут,1887. − 494 с. Отчет Бахмутской уездной управы за 20. 1889 год. С прил. докладов Управы и журналов ХХІV очередного собрания. − Бахмут,1890. − 401 с. Отчет Бахмутской уездной управы за 21. 1895 год. С прил. докладов Управы и журналов XXX очередного собрания. Бахмут,1896. − 488 с. Отчет Бахмутской уездной управы за 22. 1890 год. С прил. докладов Управы и журналов ХХV очередного собрания. Бахмут,1891 − 405 с. Доклады управы ХХХV очередному 23. уездному земскому собранию 1900 г. Бахмут, 1900. – 59 с. Отчет Бахмутской уездной управы за 1900 год. С прил. журналов XXXV очередного собрания. 1901. − 244, 177, 77 с.; 1 табл. Отчет Бахмутской уездной управы за 1901 24. год. С прил. журналов XXXVI очередного собрания. − Бахмут, 1901. – 64 с. Доклад Бахмутской земской управы 25. XXXVII очередному уездному собра- ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ² Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 17ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №1 нию. Бахмут, 1901. 56 с. Продолжение 1. 36 с. Продолжение 2-е. − 25 с. Отчет Бахмутской уездной управы 26. за 1897 год. С прил. журналов XXXII очередного уездного собрания. − Бах- мут,1898. Отчет Бахмутской уездной управы за 27. 1902 год. С прил. журналов XXXVII очередного собрания. Ч.1. 1903. − 67, 213, 160 с.; Денежный отчет Бахмут- ской уездной управы. − Бахмут, 1903. 105, 106 с. Отчет Бахмутской уездной земской 28. управы за 1908 год. Ч.2. − Бахмут, 1909. Денежный отчет управы за 1908 г. − Бахмут, 1909. − 283 с., 1 табл. Смета Бахмутской уездной управы на 29. 1909 год. − Бахмут,1909. 182 с. Южно-русская выставка. Альбом. Ека-30. теринослав, 1910. 31. Смета Бахмутской уездной управы 31. на 1911 год. Бахмут,1911. − 200 с. Отчет Бахмутской уездной управы за 1911 год. Бахмут,1912. - 405 с. Отчет Бахмутской уездной управы за 32. 1899 год. С прил. журналов XXXIV очередного собрания. − Бахмут,1899. − 275 с. Доклад Бахмутской уездной управы XXXIV очередному земскому собранию 1899 г. − Бахмут,1899. − 61 с. Доклад Бахмутской уездной земской 33. управы 49 очередному собранию по аг- рономическому отделу. − Бахмут, 1914. − 25 с.; 2 л.табл. Смета Бахмутской уездной управы на 34. 1915 год. Бахмут,1915. 252 с., 1 л. диагр. Журналы XXXIII очередного Бах-35. мутского уездного земского собрания 1899. − Бахмут, 1900. − 423 С; 1 табл. Журналы XXXIV очередного собра- ния. − Бахмут,1900. − 275 С. ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ² Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ Отчет о гидротехнических рабо-36. тах Бахмутского уездного земства, произведенных в 1910 году. – Харьков’ Тип. Дарре, 1910. Доклад Бахмутской уездной управы 45-му очередному со- бранию 1910 года. − Бахмут, 1910. − 267 С; 1 табл. Отчет по продаже населению железа 37. Бахмутской уездной земской управы. − Бахмут, 1905. − 35 с. Отчет Бахмутской уездной управы за 38. 1905 год. Ч.1. Бахмут, 1906. 45 с. Отчет за 1905 год. Ч.2. Денежный отчет. − Бахмут,1906. − 381 с., 2 л. табл. Доклад члена Бахмутской уездной 39. управы Георгия Алексеевича Смека- лова заведывающего Агрономическим отделом 45-му очередному земскому собранию. 1910 г. Вып. 5-й № 53-60. − Бахмут,1910. − 17 с. Его же доклад 45-му очередному. 1910 г. Вып. 10-й № 101-103. − Бахмут,1910. − 12 с. Смета Бахмутской уездной земской 40. управы на 1914 год. Бахмут,1914. − 240 c., 1 л. диагр. Журналы Бахмутского уездного зем-41. ского собрания 1913 года. Бахмут, Тип. Вальдштейна, 1913. Отчет Бахмутской уездной земской управы за 1913 год. Бахмут, Тип. Вальдштейна,1914. Доклад Бахмутской уездной управы 49 42. очередному уездному собранию по аг- рономическому отделу. Бахмут,1914. − 25 с.; 2 л.табл. Отчет Бахмутской уезд- ной земской управы за 1914 г. – Бахмут, Тип. Вальдштейна,1915. Журнал Чрезвычайного собрания Бах-43. мутской уездной управы 31 марта 1915 г. – Бахмут, Тип. Вальдштейна, 1915. Татаринов С.И. Влияние Бахмутского уездного земства на развитие сель- ского хозяйства (1859-1916 гг.). В статье рассматривается деятельность Бах- мутского земства по выполнению положений Реформы 1861 г., землепользования и налогообложения, мер по обеспечению населения продовольствием на случай засухи и эпизоотий, содействия облесению балок, пчеловодству, садоводству, благоустройству сел. Изучены меры Столыпинской реформы в уезде по пересе- лению в Казахстан, Среднюю Азию, Сибирь в 1910-1916 гг. 18 ISSH 2077-9496 УДК 520.27 РАДИОАСТРОНОМИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В НИИ «КРЫМСКАЯ АСТРОФИЗИЧЕСКАЯ ОБСЕРВАТОРИЯ» (1952—2010 ГГ.) Ермолов П.П., канд. техн. наук (Крымский научно-технологический центр им. проф. А.С. Попова, Севастопольский национальный технический университет) В статье рассмотрена история радиоастрономических исследований в НИИ «Крымская астрофизическая обсерватория» (НИИ «КрАО») в 1952—2010 гг. Выде- лены узловые моменты и проведена периодизация развития НИИ «КрАО»: создание отдела радиоастрономии в пос. Научный, перемещение на ЮБК в связи с завершени- ем строительства радиотелескопа РТ-22 и его полномасштабное включение в меж- дународную сеть радиоинтерферометров со сверхдлинными базами. Одной из задач истории науки и техники при иссле- довании многочислен-ных фактов является их обобще- ние и выявление узловых моментов, в которые проис- ходили коренные изменения в том или ином предмете ис- следования. Вся история ис- следований в области радио- технологий в Крыму включает в себя 6 периодов. События, о которых пойдет речь в настоящей статье, относятся к 4-му, 5-му и 6-му периодам [1]. Целью публикации является решение этой за- дачи по отношению к радиоастрономи- ческим исследованиям в НИИ «КрАО». НИИ «Крымская астрофизическая обсерватория» (НИИ «КрАО»), отме- ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ² Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ тивший в 2008 г. 100-летие своего основания, входит в число основных радио- технологических объектов Крыма. В юбилейном 2008 г. было опубликовано ряд работ [2–4], в которых при- ведены многочисленные результаты исследований, выполненных в лаборато- рии радиоастрономии за весь период ее существования. В работе [5], кро- ме этого, рассмотрены исторические аспекты создания и развития этого на- правления в НИИ «КрАО». Узловыми моментами в проведе- нии радиоастрономических исследо- ваний в КрАО являются создание от- дела радиоастрономии в п. Научном, Tatarinov S.I. The infl uence of Bakhmut county council (zemstvo) on the devel- opment of agriculture (1859-1916). The article investigates the activities of Bakhmut district council (zemstvo) aimed at the implementation of 1861 reform’s regulations, land tenure, taxation, and measures taken to provide the population with to assist in afforestation of gullies, bee – keeping, gardening and improvement of villages. The stolypin reform’s measures in the country (uyezd) concerning the immigration to Ka- zakhstan, Middle Asia and Siberia in 1910 – 1916 are investigated in the article.

Вплив Бахмутського повітового земства на розвиток сільського господарства (1859-1916 рр.)

Institution

Ähnliche Einträge