Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ

Визначено характер та тенденції зовнішньоторговельних відносин України з країнами ЄАВТ. Основну увагу зосереджено на нинішніх перспективах українського експорту в країнах ЄАВТ та ЄС. Доведено необхідність лібералізації зовнішньоторговельного режиму як єдиної умови допуску українських товаровиробникі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Науменко, Н.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Наукові статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77146
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ / Н.С. Науменко // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 103–106. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77146
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-771462015-02-23T03:01:56Z Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ Науменко, Н.С. Наукові статті Визначено характер та тенденції зовнішньоторговельних відносин України з країнами ЄАВТ. Основну увагу зосереджено на нинішніх перспективах українського експорту в країнах ЄАВТ та ЄС. Доведено необхідність лібералізації зовнішньоторговельного режиму як єдиної умови допуску українських товаровиробників на європейські ринки та ринки інших країн, які згодні або вже уклали Угоди про ЗВТ. Обґрунтовано безпідставність зовнішніх «загроз» для внутрішнього ринку Російської Федерації з боку українського експорту. Определен характер и тенденции внешнеторговых отношений Украины со странами ЕАСТ. Основное внимание сосредоточено на нынешних перспективах украинского экспорта в страны ЕАСТ и ЕС. Доказана необходимость либерализации внешнеторгового режима как единственного условия допуска украинских товаропроизводителей на европейские рынки и рынки других стран, которые согласовали или уже заключили Соглашения о ЗСТ. Обоснована беспочвенность внешних «угроз» для внутреннего рынка Российской Федерации со стороны украинского экспорта. The character and tendencies of trade relations between Ukraine and EFTA countries. The main focus is on the current prospects of Ukrainian exports to the EFTA and the EU. The necessity of liberalizing foreign trade regime as the only condition for admission Ukrainian producers on the European markets and the markets of other countries who agree or have already concluded FTAs. Proved unfounded external "threats" to the domestic market of the Russian Federation from the Ukrainian export. 2014 Article Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ / Н.С. Науменко // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 103–106. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77146 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Науменко, Н.С. Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ Вісник економічної науки України
description	Визначено характер та тенденції зовнішньоторговельних відносин України з країнами ЄАВТ. Основну увагу зосереджено на нинішніх перспективах українського експорту в країнах ЄАВТ та ЄС. Доведено необхідність лібералізації зовнішньоторговельного режиму як єдиної умови допуску українських товаровиробників на європейські ринки та ринки інших країн, які згодні або вже уклали Угоди про ЗВТ. Обґрунтовано безпідставність зовнішніх «загроз» для внутрішнього ринку Російської Федерації з боку українського експорту.
format	Article
author	Науменко, Н.С.
author_facet	Науменко, Н.С.
author_sort	Науменко, Н.С.
title	Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ
title_short	Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ
title_full	Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ
title_fullStr	Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ
title_full_unstemmed	Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ
title_sort	оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі україни з країнами єавт
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77146
citation_txt	Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ / Н.С. Науменко // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 103–106. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT naumenkons ocínkaefektivnostízaprovadžennâzonivílʹnoítorgívlíukraínizkraínamiêavt
first_indexed	2025-07-06T01:28:46Z
last_indexed	2025-07-06T01:28:46Z
_version_	1836859079694221312
fulltext	НАУМЕНКО Н. С. 2014/№2 103 льки воно поширюється на економічно активне насе- лення, тобто на осіб, які мають трудові доходи, що є підґрунтям для нарахування страхових внесків. Вони акумулюються у відповідному страховому фонді, що відособлений від бюджету і з якого при настанні страхового випадку надається забезпечення застрахо- ваній особі. Імовірність настання соціального ризику повин- на оцінюватися заздалегідь, що дає можливість особі застрахуватися і таким чином потрапити під захист страхової системи ще до виникнення страхового ви- падку. Це дасть можливість не лише підготуватися до настання несприятливої події, але й завчасно попере- дити її. Оскільки в системі соціального страхування компенсуються лише легальні доходи від трудової і прирівняних до неї видів діяльності, вона може розг- лядатися як важливий елемент механізму стимулю- вання трудової і підприємницької активності грома- дян. Система соціального страхування має ряд недо- ліків і потребує вдосконалення, зокрема: удоскона- лення механізму надання застрахованим особам ма- теріального забезпечення та соціальних послуг; удо- сконалення політики диференційованих страхових тарифів; забезпечення системи економічного стиму- лювання роботодавців у здійсненні заходів профілак- тики виробничих ризиків. Список використанх джерел 1. Nadash P. Introducing social insurance for long- term care in Taiwan: key issues // International Journal of Social Welfare. — Volume 22, Issue 1. — 2013. — Р. 69-79. 2. Laun T. The Role of Social Insurance Programs in Accounting for Cross-Country Differences in Retirement Behavior. UCFS, Department of Economics, Uppsala University. — 2013. — 35 р. 3. Reno, Virginia P. Social Security Disability Insurance: Action Needed to Address Finances (June 2013). National Academy of Social Insurance, Social Security Brief, June 2013, No. 41. Available at SSRN: http://ssrn.com/ abstract =2375239. 4. Вольська О. Підвищення рівня соціального захисту та підтримки населення України. Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. — Одеса: ОРІДУ НАДУ при Президентові України. — 2013. — Вип. 1(53). — С. 54-57. 5. Основи законодавства України про загальноо- бов'язкове державне соціальне страхування. Редакція від 11.08.2013 [Електронний ресурс]. — Режим досту- пу: http://zakon4. rada. gov.ua/laws/show/16/98-вр. 6. Міжнародна організація праці. Конвенція про мінімальні норми соціального забезпечення № 102 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon. nau.ua/ doc/?code=993_011. 7. EU Social Security Coordination [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ec. europa.eu/ social/ main.jsp?langId=en&catId=849. 8. The 2009 Ageing Report: Economic and budgetary projections for the EU-27 Member States (2008-60), European Economy Series. No. 2, 2009. 9. Соколовська А.М. Податкова система держа- ви: теорія та практика становлення [Текст]: дис. ... д- ра екон. наук: 08.04.01; Науково-дослідний фінансо- вий ін-т при Міністерстві фінансів України. — К., 2002. — 491 с. 10. Міністерство соціальної політики України. Річний звіт 2013 [Електронний ресурс]. — Режим дос- тупу: http://www.mlsp. gov.ua/ labour/control/uk/ publish/category?cat_id=35657/. 11. Закон України. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Редакція від 17.10.2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2464-17. Н. С. Науменко канд. екон. наук член-кореспондент АЕН України м. Луцьк ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ЄАВТ Постановка проблеми. Геополітичне і культурне самовизначення України у світі, поза сумнівом, на- лежить до числа найбільш актуальних і проблемних сторін буття української нації. Завдання інтеграції України у європейський політичний та економічний простір, які неодноразово проголошувалися як прі- оритетний вектор входження у міжнародне господар- ство, поставили на порядок денний розвиток всебіч- ного співробітництва з країнами ЄАВТ і ЄС. Різнос- тороннє співробітництво з європейськими країнами є ключовим практичним засобом формування ефекти- вної відкритої економіки та зовнішньоторговельних відносин. Актуальність теми даного дослідження визнача- ється прагненням України повноцінно інтегруватися до Європейської спільноти через функціонування вже існуючої Зони вільної торгівлі з країнами ЄАВТ та укладання Угоди ЗВТ із країнами ЄС, що у пода- льшому сприятиме здійсненню перетворень в країні у період виходу з економічної і політичної кризи, мо- дернізації української економіки та забезпеченню сталого розвитку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фунда- ментальні засади дослідження проблематики інтегра- ційних процесів закладено у працях таких дослідни- ків, як Б. Баласса, К. Дойч, Я. Вайнер, M. Капелетті, Г. Кассель, Р. Коен, М. Кондратьєв, Я. Корнаї, П. Кругман, А. Купер, Б. Массел, Ж. Моне, Е. Мо- равчик, Ф. Риттбергер, M. Секкомбе, П. Стриттен, Я. Тинберген, С. Хоффман, Н. Шапіро, Р. Шуман, Й. Шумпетер, Ю. Юданов. Серед вітчизняних вче- них-дослідників інтеграційних процесів та зовніш- ньоекономічної діяльності, зокрема, слід відзначити таких, як В. Андрійчук, О. Білорус, В. Будкін, І. Бу- НАУМЕНКО Н. С. 104 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ раковський, А. Гальчинський, В. Геєць, І. Грабин- ський, Н. Грущинська А. Голіков, Б. Губський, А. Кредісов, Д. Лук’яненко, Ю. Макогон, А. Мокій, В. Новицький, Ю. Пахомов, О. Рогач, В. Сіденко, О. Сльозко, А. Філіпенко, В. Чужиков, О. Шнирков. Разом з тим аналіз наукової літератури із зазначеної теми варто було б доповнити прикладним досліджен- ням сучасного етапу формування і функціонування багатосторонніх відносин у рамках Україна-ЄАВТ та Україна-ЄС. Мета даної статті полягає у всебічному аналізі зовнішньоторговельних взаємовідносин України з країнами ЄАВТ напередодні укладання Угоди про ЗВТ з Європейським Союзом. Разом з тим окрема увага в даному науковому дослідженні приділена ви- світленню постійно погіршуючихся двосторонніх україно-російських торговельних стосунків через по- боювання Російської Федерації стосовно «напливу» європейських товарів, що прямують на російський ринок через Україну. Викладення основного матеріалу. Критично розг- лядаючи двостороннє співробітництво, слід зазначи- ти, що наша держава не відрізнялася певним тяжін- ням до вільної торгівлі з 1990-х років ХХ століття. Такий режим було встановлено лише у двосторонніх угодах з країнами СНД, що на практиці не означало зняття усіх існуючих обмежень. Не сприяло цьому і укладання договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) в рамках СНД у 2011 р. [1, с. 20-21]. Останнє, навпаки, призвело до загострення торговельних війн між парт- нерами по ЗВТ. Разом з тим Україна демонструє ба- жання створювати ЗВТ з багатьма країнами [2, с. 24- 27]. Створення ЗВТ з Євросоюзом, найбільшим тор- говельним партнером України, могло стати справж- нім економічним проривом, але розв’язана Російсь- кою Федерацією митна війна у 2013 р. змусила украї- нську владу в останній момент відкласти укладання Угоди з Європейським Союзом [3, с. 10]. Проте па- ралельно проводяться перемовини про лібералізацію торгівлі з цілою низкою країн (Туреччина, Сербія, Сирія, Сінгапур, Канада, Ізраїль, В’єтнам, Ліван, Марокко — потенційні партнери України у вільній торгівлі) (див. таблицю). Це далеко не поодинока ситуація: у минулому десятилітті в світі почалося активне створення ЗВТ, коли стало зрозуміло, що сподіватися на швидкий прогрес глобальної лібералізації торгівлі в рамках Дохійського раунду СОТ не слід [4, с. 22-24]. Безпе- речно існують проблеми: так, перемовини про украї- нсько-сирійську ЗВТ відкладені до закінчення грома- дянської війни у цій країні; призупинила переговор- ний процес і Канада — до тих пір, доки Україна не відкличе свою заявку в СОТ про масовий перегляд імпортних мит. Проте вступила в силу угода з Чорно- горією, практично завершені перемовини з Туреччи- ною і Сербією, за планом іде переговорний процес з Ізраїлем. Таблиця Партнери України по вільній торгівлі (у млн дол. США) Країна Вступ Угоди із ЗВТ у дію Експорт з України в 2012 р. Імпорт в Україну в 2012 р. Існуючі Вірменія, Білорусь, Ка- захстан, Молдова, Росія (Угода про ЗВТ у СНД) 20.09-09.12.2012 р. 23344,0 34126,7 Туркменістан 30.12.1994 р. 528,2 123,4 Узбекистан 30.12.1994 р. 435,9 109,0 Грузія 04.06.1996 р. 540,7 177,2 Азербайджан 02.09.1996 р. 766,6 79,7 Киргизія 28.12.1995 р. 127,1 6,5 Таджикистан 07.05.1997 р. 100,8 7,2 Македонія 05.07.2001 р. 13,0 26,2 Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія (ЄАВТ) 01.06.2012 р. 238,5 1226,5 Чорногорія 30.12.1994 р. 5,7 3,0 Потенційні ЄС-28 Угода парафована 19.07.2012 р. 17107,1 26178,9 Туреччина Переговори почалися 06.12.2011 р., наближені до завершення 2527,1 1118,6 Сербія Переговори почалися 11.11.2011 р., наближені до завершення 71,4 82,3 Сирія Переговори практично за- вершені, але «заморожені» 313,2 8,7 Сінгапур Переговори почалися 08.05.2007 р., «заморожені» 177,5 37,4 Канада Переговори почалися 17.05.2010 р., призупинені 45,1 148,9 Ізраїль Почалися в 2011 р. 484,0 231,6 В’єтнам Плануються 88,3 219,4 Ліван Плануються 274,5 1,3 Марокко Плануються 214,0 36,6 Джерело: За даними адвокатського об’єднання Arzinger. На нашу думку цікавим є ЗВТ із країнами Євро- пейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), яка почала діяти з 1 червня 2012 р. Угода укладена між Україною і країнами ЄАВТ, слід вважати «репетицією» ЗВТ з ЄС. Даний документ містить значну кількість поло- жень і протоколів, у ньому, як із ЄС, мова йде про торгівлю товарами і послугами, а також про захист інвестицій і лібералізацію в сфері держзакупівель. Дану угоду слід розглядами як єдину угоду України про вільну торгівлю, що в СОТ кваліфіковано як НАУМЕНКО Н. С. 2014/№2 105 «угоду про економічну інтеграцію». Різниця лише в обсягах торгівлі: на відміну від обороту з ЄС, який є незначним. На країни ЄАВТ за результатами 2012 р. припало лише 1,4 млрд дол. США, або 1,6% зовніш- нього товарообороту України. Перемовини про ЗВТ з Україною почалися у 2008 р. Проте провальний Вільнюський саміт перек- реслив попередні домовленості стосовно того, що згода країн ЄАВТ на укладання Угоди щодо ЗВТ по- винна стати сигналом стосовно того, що в Україні відсутні проблемні питання для укладання аналогіч- ної угоди з ЄС. До цього моменту уряд України вважав, що ук- ладання Угоди про асоціацію і ЗВТ з ЄС було б не- повним без підписання відповідної угоди з цією гру- пою європейських країн. Ця ситуація стосується усього європейського ринку в цілому. Тобто непідпи- сання угоди з ЄАВТ виглядало би безглуздим у випа- дку укладання значно вагомішої угоди з ЄС. Після п’яти раундів перемовин, 24 червня 2010 р., угода була укладена наприкінці 2011 р., її ратифікувала Верховна Рада, а в середині 2012 р. во- на вступила в силу. Таким чином, для низки аграр- них ринків ЗВТ вже пропрацювала цілий маркетин- говий рік, але жодного повного календарного року. Однією з переваг вільної торгівлі з ЄАВТ вважа- ється взаємодоповнююча структура торгівлі: групи експортованих та імпортованих товарів, на які поси- лаються в угодах, не конкурують між собою. Так, Україна експортує в Норвегію плавзасоби, аміак і продукцію металургійного комплексу, а імпортує ні- кель. Отже, тотальне зниження імпортних мит по- винно стати вигідним для обох сторін. Країни ЄАВТ вже з 1 червня 2012 р. скасували ввізні мита на біль- шість промислових товарів, включаючи рибу і мореп- родукти; Україні ж надали перехідний період, який для більшості товарних категорій складає 3-5 років, а в окремих випадках — 7-10 років. Якщо врахувати останні тенденції на європейсь- ких ринках, слід було б очікувати значної вигоди для українських аграрних експортерів: вони і без режиму вільної торгівлі останнім часом нарощують поставки до ЄС, зважвючи на те, що купівельна спроможність населення країн ЄС висока, а понад 50% продукції, що споживається, із-за кордону. Разом з тим мета- лургійний експорт скорочується [5, с. 14-16]. Але якщо для промислових товарів повна відміна ввізних мит стала правилом, а їх збереження — виключенням, то з аграрною продукцією все навпаки: країни пішли на «тарифні поступки» одна одній. Хоча зниження імпортних мит на сільськогосподарську продукцію і не було надто радикальним, це стало суттєвим сти- мулом для зовнішньої торгівлі, зокрема торгівлі окремими видами сільськогосподарської продукції (наприклад, зерном). Деякі країни ЄАВТ надали Україні тарифні квоту, в межах яких можна безмитно імпортувати сільськогосподарську продукцію україн- ського виробництва. Так, у торгівлі зі Швейцарією Україна пішла на поступки по значному переліку товарних категорій у рослинництві. Хоч нашій країні і не слід непокоїтися напливу зерна із Швейцарії, до того ж діє перехідний період. Українські експортери отримали поступки за деякими найважливішими для них позиціями (кавуни, фруктоза і мальтоза, конди- терські вироби, що не містять какао). На практиці аграрний експорт займає значну ча- стку лише в торгівлі зі Швейцарією. За результатами 2012 р. зерно забезпечило 5,8% експорту в цю країну. У січні-серпні 2013 р. 49% експорту в Швейцарію вже припало на насіння рапсу: за них отримали 65 млн дол. США. Навряд таку динаміку слід вважати позитивною, експортоване насіння олійних культур можна було переробити на олію чи біопаливо в Укра- їні і продати з більшою вигодою. Більш оптимістич- ним слід вважати збут консервованих овочів до Ліх- тенштейну (5,5% обсягу експорту в січні-серпні 2013 р.) [6, с. 56-58]. Ця продукція з високою дода- ною вартістю, проте в абсолютному вираженні вона складає 80,5 тис. дол. США. До того ж Ліхтенштейн є однією з офшорних країн, так що по цьому випадку складно будь що стверджувати. У цілому товарна структура українсько-швей- царської торгівлі є цікавою За результатами 2012 р. 46% експорту склали «перли, дорогоцінне і напівдо- рогоцінне каміння». Але в основному це був золотий лом (2 т). Або те, що зазначили як лом, аби мінімізу- вати митні обмеження при вивозі з України. У 2012 р. частка дорогоцінностей була меншою в зв’язку із експортом рапсу, але це так само одна із провідних статей експорту. Цікавим є те, що у зворо- тному напрямку спостерігається аналогічна ситуація: 36,6% імпорту із Швейцарії в 2012 р. склали ті ж самі «перли і каміння». Проте в Україну спрямовувався не лом, а власне золото (5,1 т). У 2013 р. його частка в структурі імпорту зросла до 48,4%, а за січень- серпень у грошовому вираженні дорогоцінних мета- лів в Україну ввезли на 83% більше, ніж у січні- серпні 2012 р. При цьому торгівля із Швейцарією найбільш диверсифікована: окрім золота і фармацевтичної про- дукції звідти везуть широкий спектр продукції маши- нобудування, харчового сектору, а також оптику. Ек- спорт також представлений великою кількістю товар- них категорій, але це пов’язано не з популярністю української продукції, а з тим, що Швейцарія з її низькими податками і примат банківської таємниці є зручною базою для реекспорту продукції з України в треті країни. У 2012 р. у Швейцарію, за даними Державної служби статистики, Україна продала один літальний апарат (код ЗЕД 8802120000) масою 6,8 т вартістю 16,4 млн дол. США, а в Ісландію в 2012 р. була спрямована важка авіатехніка (код ЗЕД 8802400000) загальною масою 35,2 т і вартістю 17 млн дол. США. При цьому ні в 2011 р., ні в 2013 р. таких успіхів не спостерігалося; окрім цього, жодне відкрите джерело обох країн про продаж літаків і гвинтокрилів не пові- домило. Відповідно мова може йти лише про розпро- даж старої військової техніки, що знаходилася на балансі Повітряних Сил [7, с. 22-25]. Найбільшу ко- ристь створення ЗВТ принесло торгівцям рибою. У 2012 р. імпорт риби і ракових із Ісландії порівняно із 2011 р. зріс на 71%, а за 8 місяців 2013 р. — на 64% відносно аналогічного періоду 2012 р. Для Норвегії зростання склало відповідно 44 і 15,%. На думку українських політиків, це пов’язано із зростанням рівня життя українців і споживанням останніми не- обхідних для здорового життя морепродуктів. Окрім риби Норвегія в Україну імпортує нікель і вироби з нього. Норвегія є третім після Росії і Кана- ди імпортером нікелю в світі. Створення ЗВТ стало каталізатором розширення торговельних потоків. За січень-серпень 2013 р. імпорт нікелю зріс в 1,5 раза, а імпорт моторних транспортних засобів спеціального призначення, який склав у 2012 р. 18 млн дол. США, в 2013 р. практично зійшов нанівець. Скоротився й імпорт машинотехнічної продукції із Швейцарії. Разом з тим спостерігаються непогані шанси продукції українського машинобудування на ринках ЄАВТ. Особливо це стосується будівельної галузі. Норвегія — один із провідних ринків збуту Миколаїв- ського суднобудівного заводу «Залив». У 2012 р. про- НАУМЕНКО Н. С. 106 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ дукція цього підприємства забезпечила 35% українсь- кого експорту в цю країну. За вісім місяців 2013 р. їх частка зросла вже до 49%. У грошовому вираженні експорт суден зріс на дві третини. У цілому значного впливу ЗВТ на обсяги і стру- ктуру торгівлі між Україною і ЄАВТ не спричинила. Частково це пояснюється тим, що ринки ЄАВТ не- звичні для українських експортерів, а нормативна база ЗВТ настільки складна, що для її розуміння пот- рібна допомога юристів. Стосовно ж аграрного екс- порту ключовою перешкодою є те, що ЗВТ не перед- бачає жодної лібералізації в частині санітарних і фі- тосанітарних заходів, які забезпечують безпеку імпор- тованої продукції. І відповідно нетарифні заходи так само високі. Надії на їх зниження експерти пов’язали з реалізацією Угоди про асоціацію з ЄС: визнання безпеки української сільськогосподарської і харчової продукції в ЄС — ключова передумова такого ж ви- знання в країнах ЄАВТ. Головною претензією Російської Федерації, в світлі інтеграційного руху України вбік Європи, є очікуваний «наплив» європейських товарів через Україну в Росію [8, с. 12-14]. На противагу цьому український уряд апелював, що саме функціонування ЗВТ з ЄАВТ жодним чином не призвело до несанк- ціонованого проникнення норвезької риби з україн- ської території на російську. Разом з тим угода передбачає цікаві механізми лібералізації в частині встановлення преференційного походження товарів. Згідно із Протоколом про пра- вила визначення походження стандартно українським товаром вважається той, що цілковито видобутий, вирощений, виловлений в Україні або вироблений з імпортної сировини і комплектуючих, які пройшли в Україні обумовлений мінімальний ступінь переробки, або частка яких є незначною у кінцевому товарі (аналогічне правило застосовується при визначенні походження товарів із ЄАВТ). Уповноважена устано- ва (до 1 червня 2014 р. ТПП України, потім — Мін- доходів) видає експерту підтверджуючий сертифікат відповідності EUR.1, що дає право на користування пільговим режимом. Також там передбачена можли- вість кумуляції походження: коли комплектуючі і сировина, завезені з іншої країни, вважаються «міс- цевими». Угода передбачає два види кумуляції: двосто- ронню і діагональну. Двостороння кумуляція стосу- ється переміщення комплектуючих і сировини між країнами, що входять до однієї ЗВТ. Наприклад, як- що із ісландської риби в Україні будуть зроблені кон- серви з подальшим продажем їх у Швейцарію, то цей товар вважатиметься повністю українським і до нього будуть застосовуватися пільги як для товару з Украї- ни. Або якщо вироби із норвезького нікелю будуть вироблятися в Ліхтенштейні, при імпорті до України вони будуть вважатися тими, що походять з Ліхтен- штейну. При діагональній кумуляції аналогічні норми розповсюджуються на комплектуючі і сировину із третіх країн, з якими існує ЗВТ як у України, так і у країн ЄАВТ. У першу чергу мова йде про ЄС. Інше перспективне для України застосування діагональної кумуляції — країни Балкан, Близького і Середнього Сходу, які так само мають угоду про торгівлю з Єв- ропою. Це дозволить оптимізувати митний режим виробникам, що контролюють довгі ланцюжки коо- перації: наприклад, структури, що експортують з України залізнорудну сировину і морські судна, у Македонії контролюють феросплавне підприємство, а в Норвегії — суднобудівне. Багато українських мета- лургійних холдингів мають підприємства на території ЄС. Висновки. На тлі євроінтеграційних прагнень нашої держави Російська Федерація повинна самос- тійно вступити до ЗВТ із країнами ЄАВТ, лише тоді товари з Європи дійсно можна буде везти в Україну, там їх обробляти і ввозити в Росію як українські (так само буде і з товарами з ЄС, коли Україна остаточно укладе Угоду про асоціацію). Для того щоб походження товару було визнано згідно принципам кумуляції, експортер повинен во- лодіти сертифікатом походження EUR.1 на раніше імпортовані комплектуючі і сировину. Але для того, щоб будь-яка кумуляція між Україною і ЄАВТ почала діяти, уряди повинні прийняти відповідне рішення і опублікувати його в офіційних виданнях. Поки що інформація про початок дії діагональної кумуляції в офіційних джерелах інформації відсутня. Отже, для динамізації цього процесу Україна буде змушена приєднатися до Регіональної конвенції про панєвро- середземноморські преференційні правила похо- дження від 14 квітня 2011 р. Проте поки що не діє двостороння кумуляція. Подальші взаємовідносини між українським і російським бізнесом буде диктувати час, вихід Украї- ни з політичної і економічної кризи, зміни в інвести- ційному режимі, коли російський капітал все ж таки згодиться інвестувати в українські виробничі потуж- ності з подальшим продажем виробленої продукції в країни ЄАВТ на пільгових умовах. Україні слід очіку- вати зростання інвестиційної привабливості лише у випадку створення ЗВТ з ЄС та остаточної економіч- ної і політичної стабілізації. Список використаних джерел 1. Каменев М. Викторная алгебра / М. Каменев // Бизнес. — 2011. — № 43. — 24.10.2011. — С. 20-21. 2. Горбач Д. Зонное царство / Д. Горбач, С. Са- ливон // Бизнес. — 2011. — № 47. — 21.11.2011. — С. 24-27. 3. Горбач Д. Сделайте одолжение / Д. Горбач // Бизнес. — 2013. — № 48. — 02.12.2013. — С. 10. 4. Каменев М. Зонновая дыра / М. Каменев, К. Прищепа // Бизнес. — 2011. — № 41. — 10.10.2011. — С. 22-24. 5. Горбач Д. Сузить глаз / Д. Горбач // Биз- нес. — 2013. — № 35. — 02.09.2013. — С. 14-16. 6. Силивончик А. Плодская любовь / А. Сили- вончик // Бизнес. — 2013. — № 47. — 25.11.2013. — С. 56-58. 7. Горбач Д. Призывные речи / Д. Горбач // Бизнес. — 2013. — № 41. — 14.10.2013. — С. 22-25. 8. Горбач Д. Зона писка / Д. Горбач, К. Коса- ковский // Бизнес. — 2013. — № 33. — 19.08.2013. — С. 12-14. Макет_2-2014_Part103 Макет_2-2014_Part104 Макет_2-2014_Part105 Макет_2-2014_Part106

Оцінка ефективності запровадження зони вільної торгівлі України з країнами ЄАВТ

Institution

Ähnliche Einträge