Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення

Розглянуто та визначено основні теоретичні підходи взаємодії суб’єктів соціальної відповідальності. Проведено аналіз існуючих передумов становлення соціальної відповідальності на базі експертного опитування. Запропоновано авторську модель взаємодії суб’єктів соціальної відповідальності....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Панькова, А.Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77151
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення / А.Д. Панькова // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 115–118. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77151
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-771512015-02-23T03:02:12Z Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення Панькова, А.Д. Наукові статті Розглянуто та визначено основні теоретичні підходи взаємодії суб’єктів соціальної відповідальності. Проведено аналіз існуючих передумов становлення соціальної відповідальності на базі експертного опитування. Запропоновано авторську модель взаємодії суб’єктів соціальної відповідальності. Рассмотрены и определены основные теоретические подходы взаимодействия субъектов социальной ответственности. Проведен анализ существующих предпосылок становления социальной ответственности на основе экспертного опроса. Предложена авторская модель взаимодействия субъектов социальной ответственности. The article examines and defines the main theoretical approaches of interaction of subjects of social responsibility. Business, government and society requires developing the system of relationships where each party assumes responsibility for the quality performance of their duties, solutions to common problems, creates a space of trust, mutual respect and provides each party new development opportunities. System of relations of subjects of social responsibility is based on the fact that the business takes responsibility for solving social problems, ensuring decent working conditions, the state initiates and provides benefits for socially responsible companies, improving the economic condition of the country and its image on the international level, but the implementation of all provisions of social and responsibility of each party receiving its benefits is possible only if there is a responsible person who will become the basis for implementing the theories of social responsibility in society and the formation of socially responsible state. The analysis of existent preconditions for establishing social responsibility on the basis of an expert survey. The author's model of interaction of subjects of social responsibility. Social responsibility as a social phenomenon characterizes the quality of social relations, their stability, stability and direction, which is particularly valuable in situations of rapid change, instability. Social responsibility in the interaction acts together actors in the national and global society: from the individual, the individual to society, business, government, and as a result - of humanity as a whole. All aspects of social responsibility are interdependent and form one single space. This situation calls for significant changes in government, society and change the person. 2014 Article Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення / А.Д. Панькова // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 115–118. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77151 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Панькова, А.Д. Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення Вісник економічної науки України
description	Розглянуто та визначено основні теоретичні підходи взаємодії суб’єктів соціальної відповідальності. Проведено аналіз існуючих передумов становлення соціальної відповідальності на базі експертного опитування. Запропоновано авторську модель взаємодії суб’єктів соціальної відповідальності.
format	Article
author	Панькова, А.Д.
author_facet	Панькова, А.Д.
author_sort	Панькова, А.Д.
title	Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення
title_short	Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення
title_full	Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення
title_fullStr	Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення
title_full_unstemmed	Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення
title_sort	взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77151
citation_txt	Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення / А.Д. Панькова // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 115–118. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT panʹkovaad vzaêmodíâsubêktívsocíalʹnoívídpovídalʹnostíkonceptualʹnípídhoditanaprâmizabezpečennâ
first_indexed	2025-07-06T01:28:59Z
last_indexed	2025-07-06T01:28:59Z
_version_	1836859093056225280
fulltext	ПАНЬКОВА А. Д. 2014/№2 115 А. Д. Панькова м. Донецьк ВЗАЄМОДІЯ СУБ`ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ТА НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Постановка проблеми. На початку XXI ст. стало очевидним, що глобальні зміни, викликані технічним прогресом, можуть приводити як до позитивних, так і негативних для життя людини наслідків. Для того, щоб результати людської діяльності давали позитив- ний ефект, в основі кожного вчинку людини на на- шій планеті повинна стояти така моральна складо- ва,як відповідальність. Сьогодні традиційне розумін- ня відповідальності потребує переосмислення, що обумовлено проблемою результатів людської діяльно- сті, зміни якості життя на нашій планеті. Фахівцями була сформульована ідея соціальної відповідальності (СВ), яка закликає суспільство, бізнес, владу зроби- ти певну переоцінку життєвих цінностей та вести свою життєдіяльність на засадах взаємодопомоги, довіри та співробітництва. Певна "мода" на соціальну відповідальність при- йшла із західних країн, які займаються розробкою та успішною реалізацією принципів соціальної відпові- дальності ще з 50-х років ХХ ст. В Україні також поступово відбувається осмислення необхідності пе- реходу на засади соціальної відповідальності та всебі- чного її запровадження. У зв'язку з цим виникає не- обхідність визначення та розв`язання проблеми соці- альної відповідальності в сучасному українському суспільстві. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед вітчизняних вчених феномен соціальної відповідаль- ності досліджують А. Колот, О. Грішнова, А. Єрмо- ленко, О. Коротков, О. Плахотний, О. Новікова, О. Амоша, Е. Лібанова, Г. Задорожний, І. Петрова, В. Степаненко, В. Шаповал, Е. Коротков та ін. Авто- ри у своїх роботах розкривають сутність цього фе- номену, його структурні складові, умови функціону- вання та розвитку, піднімають питання необхідності запровадження соціальної відповідальності у систему соціального управління. Спільним у їх авторських позиціях є обґрунтування суспільної потреби для іні- ціації, переоцінки моральних норм і цінностей, усві- домлення відповідальності людей одним перед од- ним, перед колективом, перед світом за себе і за ін- ших, за світ у минулому та майбутньому. Проблематика відповідальності у соціально-фі- лософському, етичному, філософському аспектах роз- глядається у працях вітчизняних та зарубіжних вче- них, зокрема Г. Йонаса, Е.Ю. Соловйова, Ф. Тенніса, К. Вульфа, В.П. Беха, Х. Арендт, В.І. Тернопільської та ін. Метою статті є концептуальне визначення сис- теми взаємодії суб’єктів соціальної відповідальності та розробка напрямів становлення соціальної відпові- дальності людини, суспільства, бізнесу, держави. Виклад основного матеріалу. Серед науковців, представників бізнес-середовища, державних струк- тур актуалізується необхідність розвитку соціальної відповідальності. Бізнес, влада та суспільство потре- бують формування системи взаємовідносин, де кожна із сторін бере на себе відповідальність за якісне ви- конання своїх обов'язків, вирішення спільних про- блем, що формує простір довіри, взаємоповаги та надає кожній із сторін нові можливості розвитку. Система базується на тому, що бізнес бере на себе відповідальність за вирішення суспільних проблем, забезпечення гідних умов праці, держава ініціює та надає пільги соціально відповідальним компаніям, покращуючи економічний стан країни та свій імідж на міжнародному рівні, але реалізація усіх положень соціальної відповідальності та отримання кожною із сторін своїх переваг стає можливим лише за наявно- сті відповідальної особистості, яка стане основою реалізації теорій соціальної відповідальності у суспі- льстві та обумовить формування соціально відповіда- льної держави. Міжнародні приклади реалізації програм з СВ є корисними та необхідними для України як орієнтири для наслідування, але західний досвід потребує адап- тації до українських реалій. Тільки розробивши свою національну модель СВ, яка враховуватиме українсь- кий менталітет, особливості ведення бізнесу та дер- жавного регулювання, стає можливою її успішна ре- алізація. Особливе значення у системі СВ займає рі- вень особистості, адже саме відповідальність людини формує ступінь розвиненості відповідальності у сус- пільстві в цілому. На рисунку визначено, що саме відповідальність людини є базовим компонентом у реалізації соціальної відповідальності, впливаючи на всі інші сторони (бізнес, державу, суспільство, світ). Як системний об’єкт соціальна відповідальність має складну структуру, провідна роль якої належить саме особистісному рівню - людині як головному суб’єкту конкретної діяльності. Проте має бути соці- ально відповідальним не тільки індивід, а й інші суб’єкти — бізнес, суспільство, державні органи влади тощо. Кожний відповідно до своєї місії «…несе від- повідальність усередині системи, особливо в тих ви- падках, коли він своїми діями, … або бездіяльністю у вигляді невиконання своїх обов’язків може порушити систему». Отже, соціальна відповідальність не озна- чає відповідальності всіх і безвідповідальності кожно- го, робить висновок А. Колот [8]. Це підтверджують результати експертного опи- тування, яке було проведено у 2013 р. фахівцями Ін- ституту економіки промисловості Національної ака- демії наук України. В експертному опитуванні взяли участь 158 експертів, серед яких 5 академіків НАН України, 7 членів-кореспондентів НАН України, 79 докторів наук, 58 кандидатів наук, представники влади, бізнесу [7]. На питання анкети «Як Ви вважаєте, чим харак- теризується соціальна відповідальність людини?» 85,4% експертів відповіли — відповідальністю за себе, свої вчинки і свої дії, також відповідальністю за якість і результати роботи — 75,3%, відповідальністю за батьків, дітей та близьких — 70,9%, відповідальніс- тю перед суспільством — 58,9%, урешті-решт перед людством (27,8%). Особистість, її духовно-культурний рівень, цін- ності та норми, свідомість, совість і світогляд визна- чають характер життєдіяльності самої людини, її спо- сіб життя, спрямованість її діяльності та саморозвит- ку. Тому саме особистість як суб'єкт суспільних пере- творень формує систему відносин у суспільстві, біз- несі, державі і тільки від неї залежить її власне май- бутнє, майбутнє її родини, майбутнє країни. ПАНЬКОВА А. Д. 116 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рисунок. Модель взаємодії суб'єктів соціальної відповідальності Соціальна відповідальність суспільства форму- ється вже на засадах особистості. Особливого зна- чення набуває відповідальність за певну діяльність у перехідних суспільствах, що перебувають у стані мак- симальної нестійкості, коли бодай найменші флукту- ації (ними в даному разі можуть бути дії однієї осо- бистості) можуть призвести до небажаних соціальних біфуркацій [9]. Тому особистість і суспільство — це дві взаємозалежні, взаємодоповнюючі сторони, немає особистості без суспільства і немає суспільства без особистості. Соціальна відповідальність як суспільне явище характеризує якість системи суспільних відносин, їх стабільність, усталеність і спрямованість, що особли- во цінно у ситуаціях різких змін, нестабільності. Дані соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України фіксують наявність певного вакууму відпо- відальності в українському суспільстві. Більшість на- селення країни (майже 60%) не відчувають особистої відповідальності за стан справ у країні та своєму на- селеному пункті. Прогресивних соціально відповіда- льних громадян в Україні (принаймні тих, хто себе так позиціонує) не так багато — лише четверта части- на, яка може взяти на себе відповідальність за стан справ у країні, своєму населеному пункті. Це та час- тина мешканців країни, яка має більш високі позиції в освітньому, соціальному та матеріальному стано- вищі, яка активно реалізує і розвиває свій людський потенціал [10]. На розвиток соціальної відповідальності впли- вають різні соціальні інститути — від мікрорівня (ро- дина, трудовий колектив, формальні та неформальні соціальні групи), соціальні інститути мезорівня (сис- тема середньої, спеціальної, вищої освіти, засоби ма- сової інформації, органи влади, правоохоронні орга- ни, громадські та професійні організації, об’єднання) до макрорівня (держава, вищі органи та інститути влади). Інституційний простір соціально відповідаль- них відносин розкривається, по-перше, в характері збалансованості основних сфер життєдіяльності соці- уму, по друге, в оцінці населенням довіри до соціа- льних інститутів, по третє, легітимацією соціальних інститутів у свідомості населення, по-четверте, інсти- туційною інфраструктурою соціальної відповідально- сті. Експертам було запропоновано визначити, які саме соціальні інститути найбільше впливають на розвиток соціальної відповідальності особистості [7]. Результати експертного опитування показують, що на стан соціальної відповідальності особистості пріоритетність впливу соціальних інститутів є такою: найбільшою мірою на неї впливає характер відносин в родині (88%), що є цілком зрозумілим, — саме у родині закладається нормативно-ціннісне підґрунтя особистості, формується її світогляд і світорозуміння, життєві принципи та переконання, закладаються від- повідні моделі поведінки. Для українців родина про- довжує бути тим колом, де найбільшою мірою про- цвітає довіра, взаємодопомога, взаємопідтримка, не- зважаючи на глибокі зміни у структурі традиційних цінностей членів суспільства, на моральну деграда- цію, знецінення сімейних цінностей, розхитування соціальних і культурних традицій, віри, авторитету старшого покоління. Соціальні мережі, неформальні соціальні групи, на думку експертів, є другим джере- лом формування та розвитку соціальної відповідаль- ності особистості (49,4%), що свідчить про впливо- вість, значущість цього соціального інституту в жит- ПАНЬКОВА А. Д. 2014/№2 117 тєдіяльності населення щодо становлення та реаліза- ції соціально відповідальних відносин у суспільстві в цілому. Також це вказує на прояв і розповсюдженість постмодерністких процесів у сучасному українському соціумі, розвиток мережевих структур, соціального капіталу, інноваційних, неформальних форм взаємо- дії, адже неформальні соціальні групи та мережі, на думку експертів, а також засоби масової інформації (48,1%) є більш значущими, ніж система вищої осві- ти (44,3%) і трудовий колектив (42,4%), які стають четвертим і п’ятим пріоритетами, що сприяють фор- муванню та розвитку соціальної відповідальності осо- бистості. На питання "Чи згодні Ви з думкою, що в Укра- їні, у системі суспільних відносин переважає безвід- повідальність?" 85,4% експертів відповіли "так", це є підтвердженням того, що сьогоднішнє українське суспільство знаходиться у дуже небезпечному стані. Рівень соціальної відповідальності у суспільстві — це віддзеркалення соціальної відповідальності особисто- сті. Так, за результатами опитування 65,2% експертів зазначили, що для більшості людей не має ніякого значення, соціально відповідальна вона чи ні. Окрім внутрішніх суспільних проблем, які можуть бути обу- мовлені таким станом, під загрозу стає реалізація соціальної відповідальності бізнесу та держави. Бізнес і суспільство — це взаємопов'язані елементи єдиного цілого. Реалізуючи свої головні економічні функції, компанії безпосередньо зачіпа- ють інтереси як окремих суспільних груп, так і суспі- льства в цілому. У свою чергу здорове і розвинене суспільство є необхідною умовою подальшого ефек- тивного зростання і процвітання бізнесу. Все це обу- мовлює необхідність становлення такого роду взає- модії, у ході якого бізнес повинен максимально пози- тивно впливати на суспільство, не втрачаючи при цьому власну економічну ефективність. Унаслідок цього виникає спільна зацікавленість як ділового спі- втовариства, так і держави та суспільства у визначен- ні ролі бізнесу в нашій країні. Причому дуже важли- во, щоб усі члени даної системи діяли на паритетних засадах, мали однакове уявлення про роль кожного із суб'єктів, а також використовували єдині стандарти і критерії, зокрема щодо соціальної відповідальності. Для того щоб бути по-справжньому сучасною компанією, вже недостатньо постійно нарощувати прибуток, оплачувати податки і заробітну плату. Компанії, що прагнуть зайняти тверде становище, поступово приходять до розуміння того, що декларо- вані раніше наміри про соціальну відповідальність дійсно стають важливою управлінської категорією, що забезпечує високу ділову репутацію, ринкову привабливість, а також розширені можливості міжна- родного співробітництва. Разом з тим соціальна від- повідальність — це ще й відповідальність за соціальне середовище, соціальній клімат, моральність суспіль- ства. Це відповідальність перед теперішніми і майбу- тніми поколіннями людей за ресурси. Експерти серед основних перешкод у станов- ленні соціальної відповідальності бізнесу бачать у різних варіаціях низький рівень духовності та культу- ри її носіїв з відповідною диференціацією цього впливу. Найбільш суттєвою перешкодою є низький рівень духовно-моральної культури владної еліти (30,4%), бізнесу (20,3%), суспільства (18,4%). Саме через ці причини вагомість правового оформлення та реалізації Етичного кодексу підприємця, як позитив- ного важеля для становлення соціальної відповідаль- ності бізнесу, бачать лише 8,9% експертів. Також не- значний історичний термін функціонування бізнесу в Україні є однією з головних причин відсутності тра- дицій соціально відповідальної поведінки підприєм- ців, що на думку 32,9% експертів формує перешкоди у становленні соціальної відповідальності бізнесу. Розвиток соціальної відповідальності бізнесу за- лежить, з одного боку, від рівня відповідальності у суспільстві, а з іншого — від тих державних важелів та настанов, які можуть дати розвиток чи навпаки заблокувати соціальну відповідальність бізнесу. Так, до основних перешкод у становленні соціальної від- повідальності бізнесу експертами було зазначено: високий податковий і управлінський тиск держави на бізнес (22,8%), а також неефективну систему захисту вітчизняного товаровиробника (10,8%). Такі дії дер- жавних органів влади блокують систему неефектив- них каральних відносин та перешкоджають розвитку підприємницької активності й ініціативи. Подолання визначених перешкод сприяло б розвитку самого біз- несу, а відповідно пошук форм підвищення ефектив- ності цього процесу призвів би до формування та впровадження у систему відносин з державою та на- глядовими органами засад соціальної відповідальнос- ті. Тому постає питання необхідності розвитку со- ціальної відповідальності держави, яка надає шляхи розвитку як для суспільства, так і для бізнесу в ціло- му. Крім того, саме від соціальної відповідальності держави залежатимуть її позиції на міжнародному рівні та позиції країни у світових рейтингах і оцінках. Соціальна відповідальність держави повинна ба- зуватись на визначенні та конкретизації обов’язків держави і її інститутів щодо визначення «правил гри» — прийняття і виконання законів, нормативних та правових документів, які спрямовані й забезпечу- ють збереження, ефективне використання людських та природних ресурсів, додержання і реалізацію у повному обсязі державних соціальних гарантій та державних соціальних стандартів, створення умов і можливостей формування та накопичення людського й соціального капіталу тощо. Соціальну відповідаль- ність членів соціуму правомірно розглядати як пока- зник якості людського потенціалу конкретного суспі- льства, як чинник набуття конкурентних переваг та забезпечення стійкої соціальної динаміки. Глобальна соціальна відповідальність полягає в усвідомленні людством потреб збереження людської цивілізації та природних ресурсів для її гідного існу- вання й розвитку. Саме через соціальну відповідаль- ність міжнародна спільнота запропонувала досягти цілей сталого розвитку і дала їй правову регламента- цію у міжнародному стандарті ISO-26000 «Керівницт- во з соціальної відповідальності». Але найвагомішою перешкодою для цих міжнародних прагнень залиша- ється нерозвинена соціальна відповідальність люди- ни, що підтвердили результати експертного опиту- вання. Висновки. Проведене дослідження дозволило зробити висновки, що соціальна відповідальність по- стає складною сукупністю тих суб’єктів, які діють в національному і глобальному соціумі: від окремої людини, особистості до суспільства, бізнес-спільно- ти, держави, а в кінцевому рахунку — людства в ці- лому. Всі сторони соціальної відповідальності є вза- ємозалежними одна від одної та формують один єди- ний простір. Пріоритетна роль віддається соціальній відповідальності людини. Моральна деградація украї- нського суспільства стає однією із значних перешкод становлення принципів соціальної відповідальності. Демократизація різних сторін життя в українському варіанті не приносить очікуваних результатів та но- ПАНЬКОВА А. Д. 118 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ сить більш формальний, штучний характер. Свобода без суворого дотримання соціальних та моральних норм усіма, і передусім владою, обертається тоталь- ною безвідповідальністю, постійним «перекладанням» відповідальності з боку влади і суспільства одне на одного, непрестижністю відповідальних відносин, їх знеціненням, бездіяльністю, бездушністю, що нано- сить значну шкоду людині, суспільству, підриває міжнародний авторитет, тримає країну в стані знач- них національних, соціальних, особистісних небез- пек. На практиці це обертається суттєвою розмитістю і невизначеністю відповідальності як регулятивної норми і соціального інституту в українському суспі- льстві. Очевидним є те, що ні влада, ні суспільство не беруть на себе відповідальність за існуючий стан ре- чей. Тому сторони соціальної відповідальності на сьогодні не виступають її запроваджувачами. Суспі- льство хоча і нагально потребує відповідальних від- носин, проте сприятливого соціального, нормативно- правового, управлінського, духовно-ціннісного та інформаційного простору для закріплення в громад- ській свідомості позитивного образу соціально відпо- відальної людини не створено і не створюється. Така ситуація потребує значних змін як у державних стру- ктурах, суспільстві, так і зміни самої людини. Для успішної реалізації принципів соціальної ві- дповідальності в Україні перш за все необхідне усві- домлення суб’єктами СВ своєї значущості в цих про- цесах. Найбільша відповідальність лягає на рівень особистості, адже вона є базовим елементом соціаль- ної відповідальності інших сторін. Праця над собою кожної людини є тією головною запорукою успішної реалізації соціальної відповідальності. Окрім цього, стає необхідним державне ініціювання за заохочення до соціальної відповідальності інших сторін процесу і самої держави. Тому для становлення соціальної від- повідальності необхідно: запровадити систему духовно-морального вихо- вання з визначенням переваг соціально відповідаль- ної поведінки в усіх навчальних закладах України (шкільних, середніх спеціальних, вищих); створити соціологічний моніторинг щодо оцінки соціальної відповідальності держави та забезпечити широке висвітлення цієї інформації у ЗМІ; здійснити соціальне замовлення на проведення наукових досліджень щодо теоретичних та приклад- них аспектів соціальної відповідальності суб’єктів та інститутів держави і суспільства та розробити на цій підставі Концепцію соціальної відповідальності в Україні; розробити, прийняти та забезпечити реалізацію Кодексу з корпоративного управління з переважним акцентом його змісту на КСВ; здійснити державну підтримку (державні замов- лення, пільгові кредити, пріоритетність інвестування тощо) із суб’єктами господарювання, які функціону- ють згідно з принципами КСВ; надавати соціально відповідальним компаніям регіональні преференції у вигляді пільгового землеві- дведення, дозволів на будівництво тощо; посилювати практику добровільного та ефектив- ного обґєднання ресурсів держави та бізнесу для здійснення окремих соціальних програм та вирішен- ня екологічних проблем; забезпечити розвиток соціальних зв'язків, соціа- льної взаємодії всіх верств населення та всіх регіонів України; сприяти формуванню ідеологічних настанов, стандартів розвитку соціально відповідальної поведі- нки; ініціювати проведення тематичних учнівських конкурсів з проблем соціальної відповідальності, включення завдань відповідної тематики до учнівсь- ких конкурсів з природознавства, біології тощо; сприяти поширенню системи державних і суспі- льних інститутів, діяльність яких спрямована на до- помогу батькам у культурному, правовому та ділово- му вихованні дітей. Список використаних джерел 1. Корчевна Л. Аналіз розвитку систем управ- ління соціальною відповідальністю бізнесу підприєм- ства та проблеми їх упровадження в Україні / Л. Кор- чевна, В. Новіков, В. Домницька, В. Жогло // Стан- дартизація, сертифікація, якість. — 2009. — № 3. — С. 50-53. 2. Полякова О.М. Особливості формування і ро- звитку соціальної відповідальності підприємств в Україні / О.М. Полякова, П.Ю. Кас // Вісник еко- номіки транспорту і промисловості. — 2010. — № 32. — С. 284-289. 3. Царик І.М. Міжнародний досвід регулювання соціальної відповідальності бізнесу та перспективи його застосування в Україні / І.М. Царик // Науко- вий вісник ЧДІЕУ. — 2010. — № 2 (6). — С. 182-188. 4. Швець Л.І. Витрати соціально відповідальної діяльності бізнесу / Л.І. Швець // Вісник ЖДТУ. — 2011. — № 2 (56). — С. 163-168. 5. Соціальні проекти «Крафт Фудз Україна» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki. 6. Ковалев А.И. Менеджмент качества. Многое в немногих словах / А.И.Ковалев. — М.: РИА «Стан- дарты и качество», 2007. —136 с. 7. Діагностика стану та перспектив розвитку со- ціальної відповідальності в Україні (експертні оцін- ки): моногр. / О.Ф. Новікова, М.Є. Дейч, О.В. Пань- кова та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. — Донецьк, 2013. — 250 с. 8. Колот А. Соціальна відповідальність людини як чинник стійкої соціальної динаміки: теоретичні засади / А. Колот // Україна: аспекти праці. — 2011. — №3. —С. 6. 9. Данильян О.Г. Философия / О.Г. Данильян, Е.М. Тараненко. — М.: ЭКСМО, 2005. - 513 с. 10. Степаненко В. Безвідповідальне суспільство? / В. Степаненко // Українське суспільство 1992-2009. Динаміка соціальних змін. — К.: Ін-т соціології НАН України, 2009. — С. 368-369. Макет_2-2014_Part115 Макет_2-2014_Part116 Макет_2-2014_Part117 Макет_2-2014_Part118

Взаємодія суб’єктів соціальної відповідальності: концептуальні підходи та напрями забезпечення

Репозитарії

Схожі ресурси