Звіт Президії АЕН України на щорічних Загальних зборах 16-17 травня 2014 р.
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Назва видання: | Вісник економічної науки України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77164 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Звіт Президії АЕН України на щорічних Загальних зборах 16-17 травня 2014 р. // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 192–202. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-77164 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-771642015-02-23T19:45:01Z Звіт Президії АЕН України на щорічних Загальних зборах 16-17 травня 2014 р. Офіційний відділ 2014 Article Звіт Президії АЕН України на щорічних Загальних зборах 16-17 травня 2014 р. // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 192–202. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77164 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Офіційний відділ Офіційний відділ |
| spellingShingle |
Офіційний відділ Офіційний відділ Звіт Президії АЕН України на щорічних Загальних зборах 16-17 травня 2014 р. Вісник економічної науки України |
| format |
Article |
| title |
Звіт Президії АЕН України на щорічних Загальних зборах 16-17 травня 2014 р. |
| title_short |
Звіт Президії АЕН України на щорічних Загальних зборах 16-17 травня 2014 р. |
| title_full |
Звіт Президії АЕН України на щорічних Загальних зборах 16-17 травня 2014 р. |
| title_fullStr |
Звіт Президії АЕН України на щорічних Загальних зборах 16-17 травня 2014 р. |
| title_full_unstemmed |
Звіт Президії АЕН України на щорічних Загальних зборах 16-17 травня 2014 р. |
| title_sort |
звіт президії аен україни на щорічних загальних зборах 16-17 травня 2014 р. |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Офіційний відділ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77164 |
| citation_txt |
Звіт Президії АЕН України на щорічних Загальних зборах 16-17 травня 2014 р. // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 192–202. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| first_indexed |
2025-07-06T01:29:35Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:29:35Z |
| _version_ |
1836859130619363328 |
| fulltext |
ЛЯШЕНКО В. І.
192 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ
ЗВІТ ПРЕЗИДІЇ АЕН УКРАЇНИ НА ЩОРІЧНИХ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРАХ
16-17 травня 2014 р.
Шановні колеги!
Дозвольте почати з деяких сумних речей.
Вже понад два з половиною роки з нами немає
нашого першого Президента — академіка Миколи
Григоровича Чумаченка! На виконання постанови
щодо вшанування його пам’яті коротко нагадаю стан
справ на сьогодні. На будинку Інституту економіки
промисловості НАН України встановлено пам’ятну
дошку, направлено подання Донецькій міській раді
та міському голові про присвоєння одній з вулиць
міста імені академіка Чумаченка, затверджено поло-
ження та розпочато нагородження медаллю імені
першого Президента АЕН України «За значний вне-
сок в економічну науку», в Тернополі проведена чер-
гова Всеукраїнська науково — практична конферен-
ція присвячена М.Г.Чумаченку, в Інституті економі-
ки промисловості підготовлено до друку черговий
збірник наукових праць «Другі Чумаченківські чи-
тання», який вже став щорічним у відділенні нашого
інституту, яким керував М.Г.Чумаченко. Якщо я
щось пропустив, в ході зібрання Ви матимете змогу
додати до цього переліку свої думки.
Також протягом періоду, який минув з дати ми-
нулих наших зборів пішли з життя видатні українські
економісти, академіки нашої Академії — Науменко
Сергій Васильович, Виноградський Микола Данило-
вич, Куличенко Валентин Арсентійович, Галуза Ста-
ніслав Григорович, Волинський Григорий Семено-
вич.
Вони внесли свій вагомий внесок у дослідження
різних аспектів економічної думки. Прошу вшанува-
ти їх пам'ять хвилиною мовчання.
Але життя не зупиняється, час плине. Ми може-
мо чесно пишатися тим, що на протязі всього цього
часу ми не були осторонь, а завжди намагалися нада-
ти посильну допомогу керівництву країни та її регіо-
нів. Не був виключенням і минулий рік.
Протягом звітного періоду Президією нашої
академії, дев’ятьма відділеннями та шістьома pe-
гіональними центрами, членами академії проведено
значну роботу, спрямовану на підготовку пропозицій
з метою виведення економіки країни з кризи та реа-
лізації курсу реформ спрямованого на модернізацію
сучасного суспільства. Частковим результатом є ви-
дання отриманового Вами тому нашої колективної
монографії «Перший етап модернізації економіки
України: досвід та проблеми», який видано нами від-
повідно до Постанови наших минулорічних зборів у
Запоріжжі спільно з Класичним приватним універси-
тетом. Користучись нагодою, хочу ще раз щиро по-
дякувати члена нашої академії ректора цього вишу
Огаренка Віктора Миколайовича та керівника Запо-
різького осередку нашої академії Семенова Григорія
Антоновича за допомогу у підготовці та виданні цієї
монографії, яка посяде одне з чільних місь серед дру-
кованих праць нашої академії.
Члени нашої Академії активно працювали над
науковою розробкою та практичним втіленням у
життя заходів та програм реформування економіки,
брали участь у науковому супроводженні соціально-
економічних перетворень, дослідженні проблем про-
гнозування та стратегічного планування розвитку
вітчизняної економіки, ліквідації її структурних дис-
пропорцій, розвитку людського потенціалу, а також
наукове обґрунтування вирішення проблем економі-
чної інтеграції, в контексті викликів світової рецесії
та очікувань другої хвилі світової економічної кризи,
визначення пріоритетних напрямів модернізації сус-
пільства, економічної і соціальної політики в загаль-
нодержавному та регіональному вимірах.
Минулий, 2013 p., був для України періодом
спроб налагодити діяльність інститутів влади в на-
прямі стимулювання ділової активності, забезпечення
виходу з кризи та досягнення запланованих темпів
зростання економіки, запровадження ряду інвести-
ційних проектів з метою залучення інвестицій, здійс-
нення реальних кроків в напрямі завершення наміче-
них реформ та вдосконалення системи соціальних
стандартів і допомоги малозабезпеченим верствам
населення, подолання негативної практики корупції
та монополізму, поліпшення стану соціальної підт-
римки з боку держави численного прошарку грома-
дян, що живуть за межею бідності.
Але зимові події у Києві та «російська весна» у
Криму і на Донбасі перевернули все шкереберть. Пі-
сля цих подій Міжнародний валютний фонд(МВФ)
прогнозує зниження реального ВВП в Україні. "У
нинішній складній обстановці реальний ВВП, як очі-
кується, скоротиться на 5% в 2014 році на тлі слабко-
го інвестора і низької довіри споживача. Інфляція, за
прогнозами, носитиме тимчасовий стрибок у відпо-
відь на зниження обмінного курсу, а також підви-
щення тарифів на газ і опалювання, досягнувши 16%
до кінця 2014 року", - відзначається в документі.
Втім, в середньостроковій перспективі (до 2016 року)
на думку цих експертів, українська економіка посту-
пово буде рости. Про це говориться в документі, об-
народуваному Фондом після засідання виконавчої
ради МВФ наприкінці квітня цього року. Одночасно
дефіцит поточного рахунку "повинен впасти прибли-
зно до 4,5% ВВП", а валові міжнародні резерви "за
рахунок поповнень міжнародної допомоги" стабілізу-
ються на рівні близько 2,5 місяців покриття імпорту.
"Девальвація валюти і державні запозичен-
ня(щоб допомогти фінансувати все ще глибокий де-
фіцит державного бюджету), як очікується, збільшать
державний борг до 57% від ВВП і зовнішній боргу до
рівня трохи нижче 100% від ВВП", - прогнозують у
Фонді. В той же час відзначається, що "економічні
перспективи України покращають в середньостроко-
вій перспективі". Реальне зростання ВВП, як очіку-
ється, відновиться до 2% в 2015 році, піднявшись до
4-4,5% в середньостроковій перспективі. Рівень без-
робіття, за прогнозами МВФ, поступово знижувати-
меться з 8,5% в 2014 році до 7,5% в 2016 році. Спи-
раючись на відновлення конкурентоспроможності,
експорт, за прогнозами, виросте більш ніж на 6% в
рік впродовж 2015-2016 років. До кінця 2016 року
інфляція впаде до приблизно 6% і НБУ зможе збіль-
шити свої міжнародні резерви для покриття майже
4 місяців імпорту. Нагадаємо, що 30.04.2014 рада
МВФ затвердила програму stand - by для України на
ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ
2014/№2 193
$17, 01 млрд. на два роки з негайним наданням $3,
19 млрд.
Загалом реальний стан справ підтверджує пода-
льше сповзання країни в рецесію, поглиблення відт-
ворювальних диспропорцій в економіці, погіршення
стану державних фінансів та зростання корупційної і
рейдерської активності в усіх сферах господарювання
і суспільного життя. Ситуація ускладнюється деструк-
тивними діями «критиків влади» та поширенням не-
гативних настроїв, що стримують розвиток як держа-
ви, так і особистості. Необхідно формувати суспільну
думку про те, що подолання кризових явищ та відно-
влення позитивної динаміки розвитку досягатиметься
лише спільними зусиллями держави і суспільства, з
урахуванням глобальних викликів, оскільки, на жаль,
економічна криза у світі ще не подолана.
Наприклад, у МВФ підкреслюють, що врожай і
відносно стабільний показник внутрішнього спожи-
вання дещо пом'якшили процеси рецесії в Україні в
четвертому кварталі 2013 року, але на початку 2014
року внутрішньополітична нестабільність і анексія
Криму Росією вже несприятливо вплинули на еко-
номіку України і продовжують чинити згубну дію на
інвестиції і споживання. У свою чергу, Світовий банк
спрогнозував спад економіки України в 2014 році на
3%, інфляцію в 2014 р. на рівні 15%, а у 2015 р. – на
рівні 10,5%. Дефіцит поточного рахунку платіжного
балансу прогнозується на рівні 6,5% ВВП в 2014 році
і 4,3% в 2015 році. Дефіцит держбюджету з урахуван-
ням ПДВ-облігацій – на рівні 4,8% ВВП в 2014 році
і 3,3% в 2015 році. Валовий зовнішній борг, за про-
гнозами банку, досягне 86,1% ВВП в 2014 році,
88,5% в 2015 році.
Не відстає в песимізмі і Кабмін, який також по-
гіршив макропрогнози на 2014 рік. Зокрема, номіна-
льний ВВП зменшений із спочатку прогнозованого
показника в 1,65 трлн. грн до 1,57 трлн. грн. Показ-
ник інфляції закріплений на рівні 8,5%, а грудень до
грудня – 12%, хоча і це здається надмірно оптиміс-
тичним. Прогноз прибутку підприємств скорочений
до 253,2 млрд грн з 302,1 млрд грн Прогноз розмірів
фонду оплати праці за підсумками року понижений
до 459,8 млрд грн з 511,6 млрд грн, а показник сере-
дньої зарплати – до 3379 з 3575 грн. Рівень безробіт-
тя за оцінками Кабміну складе 8,2% за методологією
Міжнародної організації праці при первинному про-
гнозі 7,1%, що також представляється занадто опти-
містичним. Також зменшений прогнозний показник
експорту і імпорту. Зокрема, прогноз експорту за під-
сумками року понижений до 82,7 млрд дол. зі 104,7
млрд дол., імпорту – до 95,3 млрд долл з 119,3 млрд
дол.
До цього слід додати, що втрати від розриву тор-
говельно-економічних зв'язків з Росією можуть скла-
сти до $7 млрд в рік. При цьому йдеться про високо-
технологічний експорт, втрата якого не може бути
компенсована зниженням мит на експорт в Євросо-
юз, куди Україна поставляє переважно сировину,
напівфабрикати і інші товари з низькою доданою
вартістю. У цих умовах заходи, спрямовані, як ствер-
джують в Кабміні, на «подолання катастрофи», а по
суті, на отримання за всяку ціну кредиту МВФ, ще
більше знекровлять економіку, поставлять громадян
на грань або навіть за грань виживання. Національна
валюта вже знецінена на 50%, що привело до сплеску
цін. Зростання тарифів ЖКГ, сувора економія витрат
у бюджетній сфері і сфері соціальних виплат доб'ють
споживання, за рахунок якого економіка якось три-
малася останніми роками.
Пересічних громадян у черговий раз примушу-
ють заплатити за розікрадену країну. Уряд демон-
стративно ігнорує той факт, що обсяги виведених
олігархами за рубіж з України капіталів тільки за
останні роки оцінюються в $100 млрд, і влада нічого
не робить для їх повернення. Кабмін героїчно боров-
ся за балансування бюджету на 2014 рік в сумі трохи
більше 70 млрд грн, коли, за даними Федерації пра-
цедавців, тільки на держзакупівлях розкрадається до
160 млрд грн, а в «податкових ямах», як стверджує
нове керівництво податкової служби, втрачається 80
млрд грн щорічно.
Серед комплексу економічних, політичних, соці-
альних та інших причин, які обумовили нездатність
вітчизняної економіки гідно протистояти викликам
нинішньої, та мабуть і наступних криз, без яких саме
існування ринкової економіки є неможливим, однією
із визначальних, є саме невідповідність якості техно-
логічного розвитку України останніх років сучасним
світовим тенденціям. Загальна відсталість технологіч-
ної бази національної економічної системи та слаб-
кість механізмів її інноваційного оновлення − все це
значно посилює та буде і у подальшому посилювати
негативний вплив кризових ситуацій у світі на ситуа-
цію в Україні та ускладнювати процеси подолання їх
негативних наслідків. Проте нинішня ситуація в еко-
номіці України є свідченням того, що дана проблема
і надалі залишатиметься однією серед найбільш акту-
альних.
Технологічна різноукладність вітчизняної еко-
номіки, наявність різних техноекономічних секторів,
ринкових і галузевих сегментів − це особливість пе-
рехідного етапу її розвитку у технологічному і струк-
турному вимірах.
В той же час поточний стан речей не може не
хвилювати будь кого з нас, як фахових економістів. З
одного боку декларуються завдання якомога швидше
наблизитися до найбільш розвинутих країн світу, а з
іншого - у найбільш відомих світових рейтингах по-
зиції України не покращуються, а часом навіть і по-
гіршуються. Хоча є і виключення з цієї негативної
тенденції.
Наприклад за останній рік наша країна підня-
лася на три рядки в глобальному рейтингу глобаліза-
ції і розташувалася на 44-м місці серед 191 держави.
Про це свідчать дані звіту «KOF Index of Globalization
2014», підготовленого швейцарським науково-
дослідним інститутом KOF Swiss Economic Institute.
Хоча інформацією для експертного аналізу і послу-
жили дані за 2011 р. цілого ряду впливових міжнаро-
дних організацій, таких як Всесвітній банк, Міжна-
родний валютний фонд, ЮНЕСКО і інші, але метою
дослідження було оцінити рівень залученості країн
світу в глобальні процеси. Головним результатом ро-
боти співробітників швейцарського інституту став
індекс глобалізації (KOF Index of Globalization), за-
вдяки якому щороку публікується оновлений світо-
вий рейтинг рівня глобалізації. Підсумкове значення
індексу, яке коливається від 0 до 100 балів, форму-
ється шляхом оцінки 24 показників, об'єднаних в три
компоненти : глобалізація в економічній, соціальній і
політичній сферах. Чим вище значення індексу дер-
жави, тим більше вона залучена у світові процеси.
Згідно з даними звіту, світова першість з рівня глоба-
лізації належить Ірландії. Підсумкове значення її ін-
дексу склало 92,17 бали, завдяки чому ця країна по-
сунула на другу позицію переможця торішнього рей-
тингу – Бельгію (91,61). Лідируючу трійку, як і рік
тому, замкнули Нідерланди (91,33). Самою глобалізо-
ваною державою в Азії визнаний Сінгапур (88,63),
який, зайнявши 5-й рядок, виявився єдиним неєвро-
пейським представником в першій десятці рейтингу.
Канада (85,63) значно випередила США (74,94) в
спорі за звання найбільш залученої в глобальні про-
цеси північноамериканської держави (12-е місце про-
ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ
194 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ти 32-го). Австралія(82,93), що окупувала 19-й рядок,
виявилася кращою серед країн Океанії. Державою з
найвищим рівнем глобалізації на Близькому Сході
визнані ОАЕ (76,02), що замкнули тридцятку кращих
світового списку. Першість серед латиноамерикансь-
ких країн дісталася Чилі (72,41), що зайняла 37-е
місце всесвітнього рейтингу. А острівний Маврикій
(65,71), що розташувався на 54-й сходинці, став ре-
гіональним лідером в Африці. В той же час на Кіри-
баті (26,20), Соломонові острови (25,43) і Сомалі
(24,03), за оцінками експертів, глобалізація мала
найменший вплив, що і відправило це тріо загалом
на дно світового рейтингу.
Поточне значення українського індексу глобалі-
зації цього року досягло історичного максимуму і
склало 68,85 бали, що дозволило нашій державі роз-
ташуватися в рейтингу між Йорданією (69,46) і Ісла-
ндією (68,66), а також випередити відразу трьох геог-
рафічних сусідів – Росію (65,42), Молдову (64,12) і
Білорусь (59,85). Найбільш схильною до глобалізації
виявилася політична сфера (86,05) України, а най-
менш – соціальна (60,06). Зростання цього року зна-
чення вітчизняного індексу (+1,07 бали) багато в чо-
му стало можливим завдяки істотному прогресу в
питаннях інформаційних потоків і культурної схожо-
сті.
Загалом ситуація, що складається у світі така,
що за підрахунками Financial Times, майже мільярд
чоловік у світі, що розвивається, ризикують випасти
з лав середнього класу, що зароджується. За останні
30 років вражаючій кількості людей вдалося здолати
межу бідності, але тепер виникають сумніви, чи вда-
сться їм не скотитися назад. Зростаюча нерівність і
уповільнення темпів зростання світової економіки
можуть спричинити серйозні наслідки для бізнесу,
активно інвестувавшого в ринки, що розвиваються.
Одне з найважливіших питань, яким задаються уря-
ди, – як уповільнення розвитку позначиться на фо-
рмуванні середнього класу в Китаї і Індії, адже багато
хто вважає ці країни двигунами світової економіки в
XXI столітті.
МВФ у квітні 2014 р. попередив, що світ можуть
чекати роки повільного зростання, а економісти Сві-
тового банку застерегли, що зростання економік, що
розвиваються, ймовірно, буде в середньому на 2-2,5%
нижче, ніж до світової фінансової кризи 2008 р. Азі-
атський банк розвитку відносить до нового середньо-
го класу людей, що здолали межу бідності у $2 в
день, з поправкою на купівельну спроможність. Інші
економісти віддають перевагу більш високій планці в
$10 в день. Але проведене Financial Times досліджен-
ня даних Світового банку про розподіл доходів в 122
країнах, що розвиваються, починаючи з 1970-х, чітко
показало, що велика частина мільйонів людей, що
здолали межу бідності в останні декілька десятків
років, знаходяться в, як її вдало назвали, крихкій
середині між цими двома показниками. У 2010 р. –
свіжіших даних немає – в країнах, що розвиваються,
більше 2,8 млрд людей, тобто 40% населення плане-
ти, витрачали на життя від $2 до $10 в день. Крихка
середина – це найбільша група по рівню доходів у
світі. Більше того, витрати значної частини цієї групи
лише у небагатьох перевищують $2 в день. Згідно з
підрахунками Financial Times, в 2010 р. в країнах, що
розвиваються, 952 млн чоловік заробляли від $2 до $3
в день. Чисельність цієї уразливої категорії населення
росте швидше, ніж який-небудь інший. Міжнародна
організація праці заявила, що вже бачить наслідки
повільного зростання в економіках, що розвивають-
ся, – кількість працюючих людей, які знаходяться в
крайній убогості, в 2013 р. зменшилася всього на
2,7%. Це один з найнижчих показників за останні
десять років.
Головний економіст Всесвітнього банку Каушик
Басу попередив у своєму інтерв'ю, що багато хто з
тих, хто здолав рису бідності останніми роками, все
ще «дуже уразливий» і можуть скотитися назад. За
його словами, існують також загрози світовій еконо-
міці, включаючи небезпеку ще істотнішого уповіль-
нення зростання в Китаї. Навіть якщо цей ризик не
матеріалізується, додав Басу, нинішнього рівня роз-
витку може бути недостатньо, щоб повернутися до
темпів подолання бідності останніх декількох десят-
ків років.
Відсутність чітких, прозорих, реалістичних пла-
нів і дій уряду з реформування економіки, а також
складнощі з виконанням умов МВФ, безумовно, не-
гативно вплинули на очікування бізнесу. Спроби
уряду покращити бізнес-клімат, щоб надати поштовх
розвитку малого і середнього бізнесу, не були вдали-
ми, особливо з прийняттям Податкового та Митного
кодексів. Інші підготовлені законодавчі ініціативи
врешті не були схвалені парламентом країни.
Щодо внеску нашої академії, то приємно згада-
ти, що дві останні колективні монографії «Глобальна
економічна криза 2008-2010 років: світовий досвід та
шляхи подолання в Україні» та «Структурні реформи
економіки: світовий досвід, інститути, стратегії для
України», які завдяки зусиллям Президії нашої Ака-
демії ( а останню - разом із керівництвом Тернопіль-
ського національного економічного університету, за
що їм ще раз наша велика подяка), а також творчий
насназі членів нашої Академії вдалося свого часу на-
діслати вищим керівним органам держави та голов-
ним бібліотекам країни. Також приємно відзначити,
що ці книжки стали переможницями регіонального
конкурсу «Книга Донбасу — 2010 та 2011» в номіна-
ції «Економіка», що зайвий раз посприяло підтримці
позитивного іміджу нашої академії. Хочу сподіватися,
що і презентована сьогодні монографія «Перший
етап модернізації економіки України: досвід та про-
блеми» посяде своє належне місце, не тільки на по-
лицях бібліотек, переліках наукових праць авторів,
але й стане затребуваною в Інтернеті, та у посилан-
нях на неї як на джерело.
На жаль, Україна, внаслідок застарілої структури
економіки, опинилась серед країн, які найбільше
потерпають від світової кризи, тому сподіватись на
швидкий вихід на передкризові рубежі та структурні
трансформації економіки не доводиться. Це дало під-
ставу Відділенню економіки НАН України, Донець-
кому регіональному центру Академії економічних
наук України та Інституту економіки промисловості
НАН України виступити з ініціативою започаткуван-
ня такої форми обговорення нагальних проблем су-
часної реструктуризації промисловості, як проведен-
ня Академічних слухань. Вони можуть стати як дис-
кусійним майданчиком, так і інструментом вироб-
лення компромісних рішень: експертна академічна
спільнота не заангажована ані бізнесом, ані владою,
вона поки що здатна бути об'єктивною, мудрою,
спроможною до вирішення складних завдань.
У 2013 р. такі слухання відбулися в Інституті
економіки промисловості НАН України з питань
розвитку вугільної та металургійної промисловості та
соціальних проблем розвитку цих галузей в Україні.
Зараз є плани організувати і цього року подібні захо-
ди спільно з нашим Запорізьким місцевим відділен-
ням на базі Класичного приватного університету з
питань машинобудування або енергетики.
Дозвольте висловити сподівання на те, що і у по-
дальшому ми будемо мати і ініціативу і підтримку ана-
ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ
2014/№2 195
логічнгих заходів членами нашої академії, які також
будуть брати в них активну участь.
Зараз як ніколи Україні насамперед потрібні дії,
спрямовані на стабілізацію державних фінансів,
оздоровлення банківської системи, спрощення сис-
теми регулювання і стимулювання конкуренції. Не
вживши цих заходів, Україна буде програвати у гост-
рій конкурентній боротьбі країнам, що винесуть пот-
рібні уроки після кризи. Наявність подібних розривів
та необхідність їх ліквідації і ставить на порядок ден-
ний перед членами нашої академії низку завдань з
нагального реформування напрямків наших дослі-
джень з метою підготовки відповідних рекомендацій
для всіх рівнів державного керівництва. З іншого бо-
ку — це також і своєрідний «момент істини», який
дає нам нагоду визначитися, який свій доробок ми,
як еліта економічної думки країни, можемо запропо-
нувати народу, країні та владі у найближчій та більш
віддаленій перспективі. Деяки з цих питань знайшли
своє відображення в розданій Вам сьогодні моногра-
фії, за що велика подяка нашим минулорічним запо-
різьким організаторам зборів.
Користуючись нагодою також хочу ще раз нага-
дати що у 2015 році до 90-ї річниці з дня народження
Миколи Григоровича Чумаченка ми плануємо видати
монографію «Академік М.Г. Чумаченко у споминах і
роздумах сучасників». Орієнтовний план цієї книги
ви отримали при реєстрації разом з проектом Поста-
нови наших зборів. Тому ще раз прошу й закликаю
всіх у кого є що запропонувати Президії АЕН Украї-
ни, як колективному упоряднику, цієї книги не затя-
гувати з передачею матеріалів. Прохання надати ма-
теріали по можливості до 31 грудня, кінцевий тер-
мін — 1 березня. Прохання подавати відскановані
матеріали і тексти у електронній та роздрукованій
формах на адресу Президії.
А зараз дозвольте мені коротко зупинитися на ос-
новних результатах, які отримали протягом звітного
періоду члени нашої академії, оскільки більш детально,
я вважаю, вони будуть висвітлені у звітах керівників
регіональних центрів та місцевих відділень.
У Північному центрі нашої академії під керівниц-
твом віце-президента нашої академії Валерія Михай-
ловича Гейця обґрунтовано взаємозв'язки ключових
макроекономічних балансів (дисбалансів) за макрое-
кономічними розрахунками, виходячи із умов та ри-
зиків розвитку макроекономічної ситуації, на базі
теорії і моделей ендогенного зростання. Розроблено
оновлені моделі макроекономічних балансів (ВВП,
Бюджет, Грошовий огляд, Платіжний баланс) за ос-
новними секторами економіки та виконано сценарні
оцінки наслідків впливу можливих небезпечних мак-
роекономічних дисбалансів на розвиток економічної
ситуації в Україні на період до 2015 (2020) р.
Запропонований академіком нашої академії та
членом-кореспондентом НАН України Анатолієм Іва-
новичем Даниленком перехід від галузевої моделі
управління економікою до державного регулювання
економічного розвитку України на основі національ-
них пріоритетів ( замість галузевого управління) має
такі переваги: 1) створюються умови для забезпечен-
ня реальної участі держави у залученні підприємств
до вирішення найактуальніших національних про-
блем, незалежно від форм їх власності. При цьому
державне регулювання їх діяльності здійснюється
виключно економічними методами (задіяння стиму-
лів для досягнення ними цілей, пов’язаних з націо-
нальними пріоритетами); 2) підприємства, не задіяні
у реалізації пріоритетних проектів, здійснюють гос-
подарську діяльність згідно з власними планами роз-
витку, відповідно до чинного законодавства і реаль-
них ринкових умов, без державної цільової підтрим-
ки; 3) забезпечується концентрація обмежених ресур-
сів держави на реалізації національних пріоритетів,
що у кінцевому підсумку визначатиме рейтинг Украї-
ни у світі щодо стану її економіки та рівня життя
населення; 4) підвищується рівень фінансової стабі-
льності економіки за рахунок більш тісної ув’язки
наявних фінансових ресурсів держави та банківської
системи з вирішенням проблем розвитку реального
сектору, що зменшить ризики виникнення кризових
явищ на фінансових ринках у результаті створення
«бульбашок».
Академік нашої академії Захарій Степанович
Варналій завершував тему “Розвиток державних фі-
нансів України в умовах глобалізації”, що виконува-
лась у відділі державних фінансів Інституту економі-
ки та прогнозування НАН України, зокрема розділу
“Податкові ризики формування доходної частини
бюджету”. Наукова новизна одержаних ним результа-
тів полягає у наступному:
1) доведено, що для підвищення ефективності
стимулювання підприємницької діяльності необхідно
по-перше, зменшити загальний податковий тягар,
по-друге, спростити адміністрування податків, по-
третє, держава повинна забезпечити проведення ре-
інвестування у розширення чи удосконалення вироб-
ництва, коштів отриманих підприємством у результа-
ті дії податкових пільг. Це забезпечить повернення
довіри до податкової системи країни з боку платників
податків, та дасть змогу більш ефективно застосову-
вати систему податкових пільг в подальшому. Запро-
поновано закріпити положення про обов’язковість
проведення підприємствами реінвестування пільгових
коштів у Податковому Кодексі України;
2) обґрунтовано, що головними напрямами за-
безпечення податкового стимулювання підприємни-
цької діяльності в кризовий період повинні бути: ро-
зширення сектору малого бізнесу шляхом забезпе-
чення його пільгового оподаткування, що дасть змо-
гу, з одного боку, забезпечити зайнятість значної час-
тини населення, а з другого — значною мірою прис-
корити процеси розвитку національної економіки;
оптимізація співвідношення між фінансовими ресур-
сами, мобілізованих до бюджетів різних рівнів у ви-
гляді податків, зборів та інших загальнообов’язкових
платежів, і грошовими засобами, що залишаються в
розпорядженні фізичних та юридичних осіб; зміна
співвідношення між податками, які сплачуються на-
селенням і підприємницькими структурами, за раху-
нок істотного збільшення доходів фізичних осіб; по-
силення ролі прямих податків і, зокрема, податку на
прибуток, податку на власність, податку на викорис-
товувані ресурси і скорочення непрямих податків,
передусім універсальних акцизів; збільшення подат-
кової бази зі значної кількості прямих податків, ви-
користання обґрунтованих податкових ставок залеж-
но від виду діяльності та отриманих доходів; підви-
щення ролі місцевих податків і на цій основі збіль-
шення фінансових ресурсів органів місцевого самов-
рядування тощо;
3) доведено, що введення податкових канікул
для всіх суб’єктів малого підприємництва в Україні
не буде достатньо ефективним заходом, оскільки дані
суб’єкти господарювання вже знаходяться на спеціа-
льному режимі оподаткування, а отже певні стимули
вже створені. Аргументовано, що податкові канікули
матимуть короткостроковий ефект, оскільки інфра-
структура для розвитку реального малого бізнесу
(маються на увазі малі виробничі підприємства з ін-
новаційним потенціалом) не сформована;
ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ
196 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
4) запропоновано впроваджувати режим подат-
кових канікул для малих підприємств України в тих
сферах діяльності, де рентабельність знаходиться на
низькому рівні (передусім це реальне виробництво).
Доведено, що введення податкових канікул для підп-
риємств сфери торгівлі буде неефективним;
5) дістали подальшого розвитку методичні підхо-
ди щодо віднесення до методів податкового стимулю-
вання, які необхідно використовувати в Україні для
пришвидшення темпів розвитку підприємництва,
попередньо закріпивши їх у податковому законодав-
стві: диференціацію податкових ставок та відтерміну-
вання сплати податків, віднесення на затрати вироб-
ництва витрат, пов’язаних з науково-дослідними та
експериментально-конструкторськими роботами, ви-
користання пришвидшеної амортизації та інвести-
ційного кредиту, спрощення загальної системи опо-
даткування та створення вільних економічних зон;
6) удосконалено висновок, що основним недолі-
ком існуючої на сьогоднішній день податкової систе-
ми, що значено перешкоджає розвитку підприємни-
цької діяльності, є високий рівень непрямих подат-
ків. Відповідно з метою сприяння податковому сти-
мулювання підприємницької діяльності загальний
рівень непрямих податків у структурі податкових на-
дходжень в Україні необхідно знизити до рівня не
більше 30%;
7) дістали подальшого розвитку наукові підходи
щодо забезпечення розвитку підприємницького сек-
тору в Україні використовуючи процес створення
альтернативних виробництв на малих та середніх під-
приємствах, що повинен стимулюватися податковою
політикою у формі зменшення податкових ставок та
збільшення неоподаткованого мінімуму. Доведено,
що в нинішніх кризових умовах коли економічна
ситуація на підприємствах є нестабільною податкове
стимулювання має бути зосереджене на забезпеченні
зниження податкового тиску, що дозволить збільши-
ти обсяги виробництва, підняти заробітну плату робі-
тникам, чи знизити ціну товару. Все це забезпечить
вихід вітчизняних підприємств з депресивного стану
та сприятиме розвитку національної економіки. Для
стимулювання підприємницької діяльності в Україні
також пропонується знижувати митні ставки, що
сприятиме покращенню конкурентоспроможності
вітчизняних товарів на світовому ринку, застосувати
та законодавчо закріпити в Україні так званого адре-
сного стимулювання пріоритетних галузей економіч-
ного діяльності та регіонів;
Під керівництвом академіка нашої академії та
члена-кореспондента Національної академії наук
України Ігоря Германовича Манцурова виконано тему
«Розроблення довгострокової стратегії регіонального
розвитку» в межах якої: 1) розроблено науково об-
ґрунтований концептуальний підхід для формування
регіональної політики України з урахуванням сучас-
них викликів та визначення стратегічного бачення,
мети і цілей регіонального розвитку; 2) сформовано
науково обґрунтовану систему оцінювання рівня до-
сягнення поставлених стратегічних завдань відповід-
но до індикаторів визначених на підставі розрахунку
основних прогнозних показників (макроекономічних,
за видами економічної діяльності та адміністративно-
територіальних одиниць) на період до 2020 року за
цільовим, оптимістичним та песимістичним сценарі-
ями; 3) розроблено механізми, етапи, інструменти
фінансового забезпечення та визначено очікувані
результати реалізації Державної стратегії регіонально-
го розвитку до 2020 року; 4) здійснено наукове су-
проводження та інформаційне забезпечення Мінеко-
номрозвитку для роботи з регіонами щодо узгоджен-
ня цілей, пріоритетів та основних завдань Державної
стратегії регіонального розвитку на період до
2020 року з метою її узгодження з регіональними
стратегіями розвитку; 5) підготовлено проект Держа-
вної стратегії регіонального розвитку на період до
2020 року з метою удосконалення системи управлін-
ня регіональним розвитком. Він постійно здійснює
контакти із закордонними науково-дослідними інсти-
тутами, дослідницькими центрами, представниками
науки, державного управління та бізнесу інших країн,
зокрема Швейцарії, Італії та Світового Банку.
Академіки нашої академії Кір’ян Тетяна Михай-
лівна та Шаповал Микола Сергійович у 2013 році
приймали участь у розробці: обґрунтування стратегії
розвитку системи створення робочих місць для еко-
номічно активного населення та розвитку професій-
ної освіти і навчання для забезпечення якості робочої
сили; проекту Концепції соціального розвитку Украї-
ни на 2013-2023 роки; пропозицій до проекту Закону
України „Про внесення змін до Закону України „Про
збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування”; змін до Закону
України „Про прожитковий мінімум” та Закону
України „Про державні соціальні стандарти та дер-
жавні соціальні гарантії”, які спрямовані на забезпе-
чення гідного рівня життя населення та на відповід-
ність європейським та міжнародним вимогам; пропо-
зицій та зауважень до проекту Державної стратегії
регіонального розвитку на період до 2020 року щодо
вдосконалення регіональної соціальної політики.
Академік нашої академії Віктор Васильович Сол-
датенко як віце-президент Товариства «Україна-
Болгарія» прийняв участь у декількох науково-
практичних конференціях з питань розвитку культу-
рних, наукових та економічних стосунків між наро-
дами Болгарії та України.
Академіками нашої академії Олександром Мико-
лайовичем Алимовим та Вікторіэю Володимирівною
Микитенко розроблено методичні підходи до оціню-
вання масштабів розвиненості потенціалу сталого
розвитку, отримали подальший розвиток категоріаль-
не поле теорії економіки та управління національним
господарством за рахунок розбудови вихідних поло-
жень і понятійно-категоріального апарата теорії оці-
нювання потенціалу сталого розвитку держави.
Під керівництвом академіка нашої академії та
члена-кореспондента НАН України Валерія Івановича
Мунтіяна запропоновано сценарні оцінки економіч-
ної інтеграції України в сучасних умовах, а також
перспективні напрями розвитку військово-технічного
співробітництва та економіки оборонної сфери дер-
жави.
Академіком нашої академії Юрієм Вікторовичем
Гончаровим минулого року: 1) сформована система
показників та факторів оцінки впливу на витрати
підприємств, як основи проведення управлінських та
дослідницьких робіт в сфері управління витратами;
2) запропонована методика порівняльного аналізу
систем показників (факторів) витрат на виробництво
продукції, що забезпечує адаптацію підходів до вимог
конкретного середовища; 3) побудовані системи
аналітичних і прогнозних моделей процесу форму-
вання витрат з урахуванням специфіки виробничих
процесів та ринку продукції легкої промисловості як
основа формування управлінських структур та обґру-
нтування управлінських рішень; 4) на основі систем-
ного підходу визначені концептуальні основи управ-
ління витратами, визначені сучасні методи кальку-
лювання собівартості та управління витратами про-
дукції як основного інструменту системи управління
витратами; 5) запропонована модель оптимізації сис-
тем управління витратами в рамках інноваційної
стратегії підприємства шляхом застосування креатив-
ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ
2014/№2 197
них технологій; 6) розроблена система формування
конкурентного статусу на основі мінімізації витрат
підприємств легкої промисловості.
Узагальнюючі основні результати наукових дос-
ліджень, отримані членами секції економістів-
аграрників нашої академії слід зазначити, що у сучас-
них соціально-економічних умовах аграрне виробни-
цтво відіграє помітну роль в економіці держави,
створюючи до 10% валової доданої вартості та забез-
печуючи близько 25% експорту країни за рахунок
агропромислової продукції. Сільське господарство
останнім часом демонструє стійке зростання. Після
деякого спаду обсягів виробництва порівняно з реко-
рдним роком галузь відновила позитивну динаміку і
за підсумками 2013 року збільшила виробництво по-
рівняно з 2012 роком майже на 14%. Причому сільсь-
ке господарство стало єдиною серед виробничих га-
лузей економіки, де забезпечено приріст обсягів ви-
робництва. Важливим чинником стабільного розвит-
ку агропромислового виробництва є високий рівень
наукового супроводу його галузей, що забезпечують
науковці України. При цьому істотну роль відіграє
економічна складова аграрної науки. Нею прово-
дяться дослідження за найактуальнішими проблема-
ми розвитку сектору: розбудови інституціонального
забезпечення розвитку підприємництва й кооперації,
трансформації земельних відносин, забезпечення ро-
звитку сільських громад і територій та ін. Наукові
напрацювання вчених економістів — аграрники зна-
ходять відображення в розробках, рекомендаціях для
сільгосптоваровиробників й органів державної влади,
змінах і доповненнях до нормативно-правових актів,
що забезпечують формування стійкої конкурен-
тоспроможної структури вітчизняного агропромисло-
вого виробництва.
Протягом звітного періоду академік нашої ака-
демії Іван Іванович Кукурудза продовжував дослі-
дження за темою «Соціально-економічні наслідки
ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах».
При дослідженні наслідків роздержавлення та прива-
тизації ним було встановлено, що: радикально - лібе-
ралістське реформування відносин власності не ство-
рило ефективного господаря; приватизація не сприя-
ла активізації інноваційної діяльності; застосовані
форми та методи приватизації в Україні призвели до
розшарування населення на дуже багатих і на дуже
бідних. Досліджуючи особливості сучасної націона-
льної економіки виявлено, що: в економіці України
має місце надмірна мікроекономічна та макроеконо-
мічна нестійкість, викликана тим, що зміни, які здій-
снено в умовах ринкової трансформації і які були
покликані руйнувати елементи планової економіки з
тим, щоб на їхнє місце прийшла ринкова економіка,
в певній мірі суперечили загальним тенденціям сус-
пільної еволюції; виникнення та функціонування
особливих перехідних форм, які суперечать плановій
економіці (приватна власність, конкуренція, купівля-
продаж робочої сили тощо), але які ще не в повній
мірі відповідають тим, які є в країнах з розвинутою
ринковою економікою; особливий характер супереч-
ностей перехідної економіки, породжений тим, що
перехід здійснюється не від традиційної до ринкової
економіки, а від планової, якій при всіх її недоліках і
вадах були властиві елементи післяринкової економі-
ки; вітчизняна економіка становить собою єдність
загального та окремого, а отже при реформуванні
слід виходити з того, що вона не повинна (не може)
бути копією чиєїсь економіки. Вона має бути україн-
ською: враховувати всі особливості розвитку еконо-
міки України і в далекому, і в близькому минулому.
Про таку необхідність засвідчив здійснений аналіз
ринкового менеджменту України і Польщі. Здійсню-
ючи пошук основних напрямків подолання кризових
явищ в економіці України, автор дійшов висновку,
що такими напрямами могли б бути: оскільки в умо-
вах глобалізації високу конкурентоспроможність де-
монструють головним чином великі підприємства, то
є потреба в створенні у базових галузях економіки
транснаціональних корпорацій, які б повністю нале-
жали державі, або в яких держава володіла контроль-
ним пакетом акцій.
В цілому, як показують дослідження проведені
академіком нашої академії Володимиром Семеновичем
Уланчуком, в Україні значні потенційні можливості
збільшення виробництва конкурентоспроможного
зерна, що дає можливість забезпечувати продовольчу
безпеку країни та реалізовувати зерно в інші країни
світу. Основні результати досліджень показали, що в
сучасних умовах, нарощування обсягів виробництва
конкурентоспроможної сільськогосподарської проду-
кції українським аграріям основну увагу необхідно
звернути на використання наявного ресурсного поте-
нціалу та ефективне використання родючих земель.
Україна, володіючи четвертою частиною світових
чорноземів, здатна відігравати ключову роль у вирі-
шенні глобальної продовольчої проблеми.
Специфіка підприємницької діяльності в сільсь-
кому господарстві полягає в тому, що основним ви-
робничим ресурсом тут є земля. Від того, наскільки
ефективно вона використовується землекористувачем
залежить не тільки величина одержуваного доходу, а
й добробут суспільства в цілому та кожного громадя-
нина зокрема. Експортний потенціал України висо-
кий і їй як потужному виробнику зерна має належати
одно із провідних місць на світовому ринку зерно
продукції. Виробництво зернопродукції пов'язано з
використанням різних видів ресурсів - земельних,
матеріально-технічних та трудових. Тому в перспек-
тиві конкурентоспроможне виробництво зерна має
забезпечуватися високоефективним використанням
даних ресурсів та уміло розробленим організаційно -
економічним механізмом на рівні держави для забез-
печення внутрішнього, а також зовнішнього ринків
зерном та продуктами його переробки. Оптимізація
розмірів сільськогосподарських підприємств за пло-
щею їх землекористування є нагальною потребою для
вітчизняних сільгосптоваровиробників.
Не можна не відзначити активну громадянську
позицію академіка Михайла Андрійовича Швайки.
Продовжило активно діяти наше Житомирське
місцеве відділення де члени нашої академії Писаренко
Борис Андрійович і Проценко Наталя Борисівна роз-
робили модель на основі методу оцінки стратегічної
конкурентоспроможності підприємства, відповідно до
якого рівень стратегічної конкурентоспроможності
визначається на основі окремих оцінок досягнутого
рівня тактичної конкурентоспроможності і конкурен-
то стійкості підприємства. При оцінці стратегічної
конкурентоспроможності підприємства доцільно ви-
користовувати нечітко - логічний підхід, який дозво-
ляє узагальнювати безліч різних факторів в єдину
інтегральну оцінку, що має безпосередню смислову
цінність для аналізу конкурентної ситуації і ухвален-
ня рішень.
Відповідно системному підходу до оцінки кон-
курентоспроможності підприємства було сформовано
перелік показників і їх групування. До комплексних
показників, які відбивають рівень внутрішньої кон-
курентостійкості підприємства віднесені: стійкість
системи маркетингу, стійкість виробничої системи,
стійкість кадрів, ефективність фінансової і інвести-
ційної діяльності, якість управління, рівень соціаль-
ної відповідальності. Комплексні показники дії зов-
нішнього середовища: тиск постачальників, тиск
ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ
198 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
споживачів, рівень конкуренції, рівень державного
тиску, рівень впливу НТП. Показниками конкурен-
тоспроможності підприємства є: конкурентоспромо-
жність товару і частка певного виду товару в загаль-
ному обсязі. Конкурентоспроможність матеріального
товару включає чотири складові: якість товару, якість
обслуговування, експлуатаційні витрати, ціна товару.
Конкурентоспроможність телекомунікаційної послуги
включає дві складові: якість послуги і обслуговуван-
ня, вартість послуги. Розроблена модель дозволяє
проводити аналіз рівня стратегічної конкурентоспро-
можності підприємства в цілому, а також здійснюва-
ти аналіз проміжних показників. Результати оцінки
використовуватимуться при прийнятті управлінських
рішень на тактичному і стратегічному рівнях.
У Північно-Східному регіональному центрі — під
керівництвом нашого академіка Віктора Нестеровича
Майорченка на замовлення Мінрегіонбуду України
здійснено розробку "Науково-обґрунтованих пропо-
зицій щодо природного убутку матеріалів, що засто-
совуються під час утримання об'єктів благоустрою".
Академік нашої академії Коротич Олена Борисівна
брала участь у виконанні наукових тем „Механізми
узгодження інтересів учасників державно-управ-
лінських відносин на регіональному рівні”, яка вико-
нується творчим колективом кафедри державного
управління Харківського регіонального інституту
державного управління Національної академії держа-
вного управління при Президентові України (ХарРІ-
ДУ НАДУ) та “Науково-методичне забезпечення со-
ціальної складової реалізації державної політики ста-
лого розвитку регіону органами публічної влади”.
Головною метою цих досліджень стало теоретичне
обґрунтування та розробка науково-методичного за-
безпечення реформування органів публічної влади у
контексті реалізації державної соціальної політики
сталого розвитку регіону.
Під керівництвом Валентина Степановича Поно-
маренка академіка нашої академії, ректора Харківсь-
кого національного економічного університету ім.
Семена Кузнеця - Секція проблем економічного
розвитку регіону цього регіонального центру працює
над удосконаленням теоретичного, методологічного і
методичного забезпечення формування організацій-
но-економічного механізму управління соціально-
економічними відносинами суб’єктів господарювання
в регіоні. Користуючись нагодою хочу поздоровити
колектив вишу і особисто Валентина Степановича з
присвоєнням минулого року університету імені цього
славетного нобелівського лауреата, який свого часу
працював у Харкові.
В межах теми «Формування концептуальних за-
сад та методичного інструментарію прогнозування
потреби національної економіки у фахівцях з вищою
освітою»: здійснено аналіз тенденцій розвитку світо-
вої економіки та світового освітянського простору,
який дозволить визначити складноструктуровану сис-
тему джерел виникнення дисбалансу між випуском
фахівців вишів та потребами й запитами ринку праці;
узагальнено світовий, національний досвід та сучасне
теоретико — метологічне підґрунтя прогнозування
потреб у фахівцях з вищою освітою, визначення ін-
струментів державного регулювання випуску фахівців
на підставі моделювання пріоритетів розвитку націо-
нальної економіки та її секторів; розроблено концеп-
цію управління забезпеченістю у фахівцях з вищою
освітою; розроблено складно структурований меха-
нізм управління забезпеченістю у фахівцях з вищою
освітою.
За участі членів нашої академії Гавкалової Ната-
лі Леонидівни, Лепейко Тетяни Іванівни, Назарової
Галини Валентинівни, Пилипенка Андрія Анатолійови-
ча, Перерви Петра Григоровича, Пушкаря Олександра
Івановича, Ястремської Олени Миколаївни та інших
отримано низку наукових результатів, що мають тео-
ретичну та практичну значущість. Зокрема удоскона-
лено:
методичний підхід до вибору стратегії управлін-
ня розвитком персоналу як передумови комерціаліза-
ції знань, відмінність якого полягає у врахуванні двох
складових — рівня розвитку і продуктивності праці,
що утворюють матрицю «Портфель стратегій підпри-
ємства», яка складається з чотирьох квадрантів, кож-
ному з яких відповідає певна група персоналу за рів-
нем його розвитку та набір стратегій управління роз-
витком персоналу;
методичне забезпечення для оцінювання рівня
розвитку персоналу, особливістю якого є комбінація
кількісної та якісної оцінки на основі поєднання ме-
тодів їх визначення (методу факторного аналізу —
для відбору кількісних показників, які об’єднані у
групи, що характеризують результативність праці пе-
рсоналу, якість процесів управління ним і витрати на
розвиток персоналу; методу експертних оцінок — для
оцінки якісного показника — компетентностей) та
об’єднання отриманих значень в інтегральний показ-
ник розвитку персоналу методом таксономії;
методичний підхід до формування потреби спів-
робітників у навчанні як основи створення організа-
ційних знань, який відрізняється тим, що в його ме-
жах виокремлюється формальна, а також особистісну
потреба у навчанні як усвідомлена індивідом необ-
хідність в удосконаленні вже існуючих, або набутті
нових знань, вмінь та навичок, які можуть сприяти у
майбутньому задоволенню і інших значимих для ін-
дивіда потреб, що спонукає людину до цілеспрямо-
ваної діяльності з підвищення власного рівня освіти
та професійної компетентності;
зміст та послідовність етапів визначення ступеня
адаптивності системи професійного навчання праців-
ників, які, на відміну від існуючих, дозволяють кіль-
кісно оцінити вплив адаптивності зазначеної системи
на результати діяльності підприємства на основі за-
стосування методу моделювання структурними рів-
няннями, що надає змогу проводити порівняльний
аналіз підприємств за вказаними ознаками;
структуру інтегрального показника системної
ефективності розвитку промислових підприємств в
умовах інформаціологічної економіки, особливість
якої полягає у визначенні цього показника на основі
системи умов, що змінюються спільно та взаємоза-
лежно, і від цієї взаємодії утворюється його додатко-
вий приріст, який враховує зворотні позитивні зв'яз-
ки між результативністю, наявним потенціалом і фу-
нкціональною організованістю розвитку підприємст-
ва.
види моделей відносин промислового підприєм-
ства з суб’єктами зовнішнього середовища, що є
складовою його організаційних знань; їх особливість
полягає в розподіленні за класифікаційними ознака-
ми: основною метою перебігу закупівельної діяльнос-
ті, наявністю посередників, компетентністю осіб, які
ухвалюють рішення щодо формування відносин у
закупівельній діяльності, її терміном та умовами
отримання ефекту; уточнено зміст та сутність моде-
лей, визначено їх взаємозв’язок з стратегіями форму-
вання відносин між промисловими підприємствами
виробниками і постачальниками у відповідності з
принципами прокьюремента;
методичний підхід до визначення стратегій фор-
мування відносин підприємств з суб’єктами зовніш-
нього середовища в умовах інформаціологічної еко-
номіки, найбільш пріоритетними з яких є постачаль-
ники. Відмінністю розробленого підходу є викорис-
ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ
2014/№2 199
тання двох складових: результатів господарювання
підприємств-постачальників, що об’єктивно характе-
ризують їх економічний стан, та умов і наслідків
співпраці з ними у закупівельній діяльності за уяв-
леннями підприємств-виробників, що формують 9-ти
квадрантну матрицю, яка містить види і моделі від-
носин, стратегії їх формування з постачальниками,
стратегії формування відносин постачальників з під-
приємствами-виробниками, стратегії їх інформацій-
ної взаємодії та використання інструментів інтегро-
ваних комунікацій;
дістали подальшого розвитку:
визначення основної мети управління системою
організаційних знань підприємства, що, на відміну
від існуючих точок зору, полягає у формуванні суку-
пності інтелектуальних активів, тобто комерціалізо-
ваної частини інтелектуального капіталу та організа-
ційних знань, котра активно працює на досягнення
цілей підприємства та здатна приносити йому прибу-
ток як у теперішньому, так і у майбутньому періоді;
сукупність факторів, що впливають на розвиток
системи організаційних знань. Особливості запропо-
нованого підходу полягають у розгляді факторів у
контексті синергетичної парадигми як управляючих
параметрів, що здійснюють вплив на поведінку пара-
метрів порядку. Виділено три групи таких управляю-
чих параметрів: ті, що пов’язані із зовнішнім середо-
вищем (або зовнішні фактори), а також ті що
пов’язані із внутрішнім середовищем (серед них до-
цільно виділити фактори, що діють на рівні підпри-
ємства та на рівні окремих елементів системи органі-
заційних знань);
структура моделі інформативності оцінки систе-
мної ефективності розвитку підприємства, в якій ви-
значено якісні зміни в наявному потенціалі, у резуль-
тативності та функціональній організованості розвит-
ку підприємства під впливом змін потреб стейкхол-
дерів
перелік компетентностей, якими має володіти
виробничий персонал, що, на відміну від існуючих,
доповнений новою групою корпоративних компетен-
тностей (розуміння стратегії та специфіки діяльності,
спрямованість на розвиток підприємства, орієнтація
на результат, прихильність цілям підприємства); уто-
чнює існуючі професійні (володіння комп’ютерними
технологіями, навички планування та організації вла-
сної праці, здатність до виконання складних завдань і
раціонального використання робочого часу, спрямо-
ваність на виготовлення якісної продукції, прагнення
та здатність до професійного зростання) та поведін-
кові (самостійність і самоорганізованість, адаптив-
ність, наполегливість у досягненні цілей, авторитет у
колективі, робота в команді (навички побудови взає-
мовідносин) та ініціативність) групи компетентнос-
тей, набуття і розвиток яких забезпечують ефективне
виконання професійних завдань та успішну реаліза-
цію стратегічних цілей підприємства;
процедура оцінювання компетентностей персо-
налу, відмінністю якої від існуючих є використання
показника відносної частоти рівня прояву кожної
компетентності у судженнях експертів, що дозволить
переводити якісні експертні оцінки у кількісний ви-
мір та використовувати їх під час розрахунку інтегра-
льного показника рівня розвитку персоналу.
види відносин промислового підприємства з
суб’єктами зовнішнього середовища, що є частиною
його організаційних знань за класифікаційною озна-
кою «цінність відносин», за якою виділено періодич-
ні (разові), партнерські, інтегровані відносини; їх
відмінність полягає у розподіленні партнерських від-
носин на 3 підвиди: інсорсингові або аутсорингові,
вертикальні або міжгалузеві, комплементарні у відпо-
відності з якісними інтервалами середнього рівня
інтегрального показника привабливості постачальни-
ка, яким поставлені у відповідність стратегії партнер-
ства, що відрізняються глибиною координації за фу-
нкціями управління, функціональними сферами дія-
льності та періодом;
послідовність та сутність етапів процесу управ-
ління вибором пріоритетного підрозділу підприємства
з першочергового впровадження програм якості тру-
дового життя, яка враховує стратегічні цілі підприєм-
ства, конкурентні стратегії та стан якості трудового
життя в кожному окремому підрозділі.
Зазначені пропозиції, висновки і наукові резуль-
тати за кожною науково-дослідною темою впрова-
джені у роботу промислових підприємств Харківсько-
го регіону, органів регіонального управління і місце-
вого самоврядування, навчальні процеси підготовки
бакалаврів і магістрів за економічними спеціальнос-
тями.
Думаю досягнення науковців Східного регіональ-
ного центру нашої академії будуть більш детально ви-
світлені у доповіді його керівника віце-президента
нашої акадедемії Юрія Володимировича Макогона, а я
коротко зупинюся лише на деяких з них.
Під керівництвом академіка нашої академії Оль-
ги Федорівни Новікової розроблено теоретико-методо-
логічні засади гідного рівня та якості життя населен-
ня як базових складових соціального потенціалу. Об-
грунтовано науково-методичні підходи до оцінки рі-
вня та якості життя населення регіонів у контексті
вимог сталого розвитку. Розроблено концептуальний
підхід до визначення та оцінки стану духовно-
культурного потенціалу сталого розвитку. Встанов-
лено особливості існуючої моделі взаємодії громадсь-
ких об'єднань і органів місцевого самоврядування та
визначено можливості щодо її трансформацій.
Членами нашої академії Іваном Петровичем Бу-
лєєвим та Наталією Юхимівною Брюховецькою роз-
роблено концепцію управління капіталізацією із ви-
користанням нейромережевого моделювання. Розро-
блено науково-методичні засади оновлення основно-
го капіталу підприємства та визначення умов і перед-
умов розвитку людського капіталу підприємства, а
також обґрунтовано науково-методичний підхід до
розробки інституціо-нального механізму управління
його розвитком.
Активно діють осередки нашої академії в Доне-
цькому національному університеті економіки і торгівлі
ім. М.І.Туган-Барановського та Донецькому державно-
му університеті управління.
Учені Луганського міського відділення Східного
центру нашої академії академіки Ганна Володимирівна
Козаченко та Алла Еженівна Воронкова виявили, що в
даний час, в умовах нестабільності і криз усе більша
увага приділяється питанням розробки і широкого
впровадження нових і перспективних інструментів
безпечного і безризикового функціонування і розвит-
ку економічних систем з урахуванням сучасного еко-
логічного стану, зокрема, для техногенних підпри-
ємств і регіональної економіки в цілому.
Активно працює осередок у Луганському націо-
нальному аграрному університеті на чолі з академі-
ком Василем Івановичем Богачовим, який також про-
довжує опікуватися Малою шкільною академією при
Нагольно-Тарасовській середній школі м.Ровенки.
Також не можна не відзначити творчу активність
академіка Валентина Миколайовича Гончарова.
У Придніпровському центрі колективним членом
нашої академії Дніпропетровською державною фінансо-
вою академією проводилися соціологічні дослідження
на основі розгорнутої анкети, інтерв’ю, телефонного
опитування та фокус-груп керівників малих підпри-
ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ
200 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ємств промислового регіону на прикладі Дніпропет-
ровської області, які доповнюють статистичний ана-
ліз.
Академіком Іваном Дмитровичем Падєріним вста-
новлено, що основними проблемами. які гальмують
розвиток малих підприємств, є: нестача власних обі-
гових коштів та відсутність доступних кредитних ре-
сурсів. Відсутність дієвих механізмів фінансової підт-
римки; диспропорція у розвитку інфраструктурної
підтримки по регіонах; нестабільні умови ведення
бізнесу; зниження рівня ділової та інноваційної акти-
вності. Комплекс державного механізму підтримки
малого підприємництва має охоплювати такі складо-
ві: використання гарантійних фондів кредитування,
пільгового кредитування та часткову компенсацію
відсоткових ставок по кредитах; надання фінансової
підтримки інноваційної діяльності; сприяння розвит-
ку венчурного бізнесу; стимулювання до співпраці
великих підприємств; розвитку інфраструктури з ме-
тою зменшення накладних витрат; створення дієвих
програм розвитку та підтримки малих підприємств;
активізація підготовчих, інформаційних і консульта-
тивних заходів для підприємців. Широке викорис-
тання електронної комерції з метою реалізації това-
рів, робіт та послуг підприємств.
Комплексна реалізація зазначених напрямів що-
до підтримки малого підприємництва сприятиме
створенню сприятливого середовища для розвитку
приватної ініціативи громадян України, стане одним
із важливих чинників сталого економічного зростан-
ня, створення нових робочих місць, структурної пе-
ребудови вітчизняної економіки, зміцнення економі-
ки регіонів.
Академіком Анатолієм Григоровичем Бабенком
завершено НДР «Фінансове забезпечення механізму
реалізації соціальної політики в регіоні», в якій зроб-
лено наступні основні висновки: 1) до найбільш
впливових факторів щодо фінансового забезпечення
механізму реалізації соціальної політики є недоско-
нале законодавство, тінізація економіки, низький
рівень кваліфікації кадрів тощо; 2) для визначення
впливу факторів була використана багатофакторна
лінійна регресія; 3) інтегральний показник стану ре-
гіону визначено як добуток сукупності приведених
ресурсів фінансування регіону; 4) основними напря-
мами оптимізації системи соціального захисту насе-
лення є неоптимальна структура доходів населення,
проблеми реалізації пільг і соціальних виплат для
населення; 5) діяльність держави щодо оптимізації
системи соціального захисту повинна бути спрямова-
на на узгодження державної політики щодо соціаль-
ного захисту з політикою праці, податків, демографії
тощо.
Під керівництвом академіка нашої академії
Олександра Андрійовича Рядна виконувалася науково-
дослідна тема «Математичне моделювання соціально
- економічного розвитку країни і регіонів». У роботі
проведено моделювання впливу страхування на еко-
номічний розвиток регіонів, який базується на вико-
ристанні эконометрических моделей що дозволяють
виявити кількісні взаємозв'язки економічних проце-
сів і явищ. Запропонована концепція дозволила про-
вести моніторинг ефективності державного регулю-
вання діяльності страхових компаній України на під-
ставі даних по окремих страхових компаніях і моні-
торинг державного регулювання страхового ринку на
регіональному рівні, який грунтується на агрегованих
по регіонах даних Державного комітету статистики
України.
За допомогою методу головних чинників побу-
довані і виділені три основні узагальнені чинники,
які характеризують стратегії економічної діяльності
страхових компаній України. Виявлено, що стратегії
страхових компаній істотно залежать від економічно-
го розвитку регіону. Побудована динамічна факторна
модель стратегій страхових компаній з використан-
ням методів факторного аналізу і елементів теорії
нечітких великих кількостей, яка дозволила виявити
зміни в стратегіях страхових компаній під впливом
змін чинного страхового законодавства. А завдяки
одному з методів факторного аналізу - модифікованої
головної компоненти - побудований узагальнений
показник розвитку страхового ринку в регіонах Укра-
їни. На підставі цього показника проведений рейтинг
областей по рівню розвитку страхового ринку. Цей
метод дозволив розрахувати індекс розвитку страхо-
вого ринку в регіоні і визначити лідерів страхування.
Запропоновані моделі оцінювання економічного роз-
витку регіонів України, які дозволяють враховувати в
моделях таку нову групу чинників, як невизначеність
і ризик. Доведено, що ці чинники негативно вплива-
ють на економічний розвиток регіонів.
Оскільки проблема невизначеності і конфлікт-
ності властива ринковій економіці, а невизначеність
ринкового середовища і ризик підприємницької дія-
льності зменшують ефективність використання ресу-
рсів, той розвиток страхового ринку є чинником еко-
номічного зростання в регіонах країни. Для дослі-
дження впливу страхування на економічний розвиток
регіонів в моделі введений узагальнений показник
розвитку страхування в регіонах. Виявлено, що стра-
хування є істотним чинником розвитку страхового
ринку в регіонах. Побудовані эконометрические мо-
делі оцінювання діяльності страхових компаній і роз-
витку страхового ринку України дають можливість
оцінити ефективність державного регулювання роз-
витку страхового ринку України.
У Запорізькому міському відділенні Придніпровсь-
кого центру нашою академією спільно з Класичним
приватним університетом 21 березня цього року було
організовано Круглий стіл «Сучасний стан та перспе-
ктиви розвитку екологічного оподаткування в Украї-
ні». Загалом слід відзначити, що після проведення на
базі цього університету минулорічних Загальних збо-
рів нашої академії там активізувалася наукова робота.
Можливо певний позитивний вплив на ці процеси
мало заснування на його базі філії Інституту еконо-
міки промисловості НАН України. Так, членом на-
шої академії Костянтином Сергійовичем Салигою вста-
новлено, що інвестиції в інноваційні проекти отото-
жнюють з процесом вкладення коштів в основні за-
соби й оборотні кошти. Такий підхід не враховує, що:
основні засоби та оборотні кошти мають різний пері-
од оборотності; оборотні кошти можуть бути не тіль-
ки авансованими, а й використаними. Перші обслу-
говують процес здійснення матеріальних витрат і
оплату праці, другі -матеріальних витрат, витрат на
оплату праці та витрат, джерелом яких є валовий
прибуток підприємства.
Визначено сутність понять "капітальні інвести-
ції"", "основні фонди", "основні засоби". З огляду на
те, що об'єктом капітального інвестування є основні
засоби й нематеріальні активи, під капітальними ін-
вестиціями розумітемемо витрати на необоротні ак-
тиви підприємства. Автором приймається точка зору,
що основні фонди - це знаряддя й засоби праці,
представлені в натуральній формі. Основні фонди в
грошовому вираженні є основними засобами. Запро-
поновано доповнити класифікацію інвестицій в інно-
ваційні проекти ознаками: залежно від особливостей
кругообороту основних засобів і оборотних коштів
(споживані, застосовані, кумулятивні); залежно від
початку інвестування (авансовані, використані). Уза-
гальнено джерела власних, позикових і залучених
ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ
2014/№2 201
коштів інвестування інноваційних проектів. До влас-
них джерел треба віднести: прибуток, що залишається
в розпорядженні підприємства після сплати податків
та інших обов'язкових платежів; амортизаційні відра-
хування; раніше виконані довгострокові фінансові
вкладення, строк сплати яких закінчується в поточ-
ному періоді; реінвестований прибуток шляхом про-
дажу частини основних фондів; страхова сума відш-
кодування збитків, викликаних втратою майна; част-
ку зайвих оборотних активів, що іммобілізується в
інвестиції; гранти. Позикові кошти, спрямовані на
інвестування інноваційних проектів, передбачають їх
повернення з відповідними відсотками. До позикових
джерел треба віднести: довгострокове кредитування;
цільовий державний кредит; інвестиційний податко-
вий кредит; інвестиційний лізинг; інвестиційний се-
ленг; венчурне інвестування; інвестування за рахунок
облігацій підприємства; інвестування за рахунок між-
народних фінансових організацій; інвестування із
залученням коштів іноземних суб'єктів; інвестування
у спеціальних (вільних) економічних зонах. Для інве-
стування інноваційних проектів використовують за-
лучені кошти. Емісія акцій підприємства передбачає
залучення нових інвесторів, які потребують частки
прибутку та участі в управлінні підприємством. Інші
суб'єкти також бажають одержати вигоду у вигляді
прибутку або участі в управлінні підприємством. До
залучених джерел відносять: емісію акцій підприємс-
тва; емісію інвестиційних сертифікатів (інвестиційних
фондів і компаній); внесок сторонніх вітчизняних та
зарубіжних інвесторів у статутний фонд; безкоштовне
цільове інвестування, що надається державними ор-
ганами, комерційними структурами й комунальними
установами; податкові та митні пільги.
Академіки Григорій Антонович та Андрій Григоро-
вич Семенови дослідили чинники, що впливають на
покращення фінансових результатів роботи підпри-
ємства. Прибуток від реалізації продукції, робіт, пос-
луг має найбільшу питому вагу в структурі балансо-
вого прибутку підприємства, його величина форму-
ється під впливом трьох основних чинників: собівар-
тості продукції, обсягу реалізації й рівня діючих цін
на продукцію, що реалізовується. Найважливішою з
них є собівартість. Кількісно в структурі ціни вона
має велику питому вагу, тому зниження собівартості
помітно позначається на зростанні прибутку за інших
рівних умов. На багатьох підприємствах існують під-
розділи економічних служб, які здійснюють поста-
тейний аналіз собівартості, знаходять шляхи її зни-
ження. Але значною мірою ця робота знецінюється
інфляцією та зростанням цін на початкову сировину
й паливно-енергетичні ресурси.
В умовах різкого зростання цін і недоліку влас-
них обігових коштів у підприємств приріст прибутку
в результаті зниження собівартості унеможливлено.
Збільшення обсягу реалізації продукції в натурально-
му вираженні за інших рівних умов приводить до
зростання прибутку. Зростання обсягів виробництва
продукції, яка має попит, можна досягати за допомо-
гою капітальних вкладень, що вимагає спрямування
прибутку на купівлю продуктивнішого устаткування,
освоєння нових технологій, розширення виробницт-
ва. Цей шлях зараз для багатьох підприємств усклад-
нений або майже неможливий унаслідок інфляції,
зростання цін і недоступності довгострокового кре-
диту.
В Південному центрі нашої академії за безпосе-
редньої участі академіка нашої академії та НАН
України Бориса Володимаировича Буркинського сфор-
мовано концепцію розширеного відтворення сукуп-
ного капіталу, що обертається на релевантному това-
рному ринку, яка побудована на засадах оцінки обся-
гів сукупного приросту валовоъ доданоъ вартосты
(ВДВ). Розроблено науковий інструментарій визна-
чення кількісної оцінки відтворювальних процесів,
що відбуваються на товарному ринку, на основі стру-
ктурно-вартісних елементів, задіяних на ринку капі-
талу.
У Західному центрі нашої академії під керівницт-
вом академіка нашої академії Василя Степановича
Кравціва обґрунтовано підходи до моделювання архі-
тектури територіальної міграційної системи на регіо-
нальному рівні з виділенням її інституційної, соціа-
льно-економічної, фінансової складових. Визначено
загальну структурованість територіальної міграційної
системи з точки зору взаємодії з іншими регіональ-
ними підсистемами – системою розселення, еконо-
мічною, освітньою, інноваційною, управлінською
системами, а також соціальною інфраструктурою.
Також обґрунтовано концептуальні засади дося-
гнення екологічної безпеки України та її прикордон-
них регіонів в умовах євроінтеграції. Визначено на-
прями та механізми екологізації використання при-
родних ресурсів у природоексплуатуючих секторах
економіки Карпатського регіону. Підготовлено пакет
проектів законодавчих актів та нормативних докуме-
нтів, направлених на розв'язання комплексу проблем
соціально-економічного розвитку гірських територій
та розробку дієвого механізму їх державного регулю-
вання. Розроблено пропозиції щодо законодавчих
змін та взаємовідносин держави й інвесторів при ви-
рішенні питань видобування сланцевого газу задля
дотримання екологічної безпеки та забезпечення ін-
тересів місцевих територіальних громад.
Асоціація економістів-міжнародників (як секція
нашої академії) залучала до участі в міжнародних
наукових семінарах і конференціях провідних вчених
навчальних закладів України, ближнього і дальнього
зарубіжжя — Донецьких національного та технічного
університетів, Тернопільського національного еконо-
мічного університету, Львівського національного уні-
верситету ім. І. Франка, Київських національних уні-
верситетів ім. Т. Шевченка та економічного ім.
В. Гетьмана, Донецького державного університету
управління, Московської фінансової академії, Ризь-
кого технічного університету, Білоруського державно-
го університету, Білоруського торговельно-еконо-
мічного університету споживчої кооперації, Госпо-
дарської академії ім. Д.А. Ценова (Болгарія), Ростов-
ського державного університету, Сандерлендського і
Ноттінгемського університетів (Великобританія), На-
ціонального гірничого університету (м. Дніпропет-
ровськ), Маріупольського гуманітарного університе-
ту, Університету міста Барі (Італія), Каунаського
технічного університету (Литва). Мабуть у виступах
ми отримаємо більш детальну інформацію.
Академіком нашої академії та членом-кореспон-
дентом НАН України Валерієм Івановичем Мунтіяном
за результатами досліджень запропоновані перспек-
тивні напрямки розвитку військово-технічного спів-
робітництва та економіки оборонної сфери держави,
а також сценарії розвитку економічних об'єднань та
країн СНД в умовах світової економічної рецесії.
Вважаю, що більш детальне висвітлення цього
напрямку буде зроблено у виступі віце-президента
нашої академії — Юрія Володимировича Макогона.
І цього року зайвий раз хочу підкреслити - маю-
чи у наших лавах велику кількість представників ін-
ституціонального напрямку, зокрема Вячеслава Вален-
тиновича Дементьєва, Тамару Іванівну Качалу, Михай-
ла Петровича Войнаренка та інших ми сподівалися на
їх згуртованість по прикладу міжнародників у секцію
та невичерпний творчий потенціал, але поки що ре-
ОФІЦІЙНИЙ ВІДДІЛ
202 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
зультатів не видно. Мабуть Президії АЕН України
треба звернути на цей напрямок певну увагу.
Не втрачає своєї актуальності і той факт, що ще
у жовтні позаминулого року на конференції у Чер-
нівцях, присвяченій Й.Шумпетеру, прозвучала про-
позиція утворити в нашій академії і секцію економіс-
тів-еволюціоністів. Сама ідея, на мій погляд є перспе-
ктивною. Мабуть і ця пропозиція може бути обгово-
рена на цих наших зборах і на засіданнях Президії.
Продовжували плідно працювати потужні осере-
дки нашої академії у провідних економічних навча-
льних закладах — Харківському національному економі-
чному університеті, Тернопільському національному
економічному університеті, Донецькому національному
університеті, Дніпропетровському університеті економі-
ки та права ім. Альфреда Нобеля та інших.
За звітний період членами академії традиційно
видано значну кількість монографій, підручників,
навчальних посібників, збірників наукових праць
тощо.
Дозвольте звернути Вашу увагу на організаційне
питання. На виконання рішення минулорічних зборів
ми вже маємо перереєстрований згідно чинного за-
конгодавства статут академії, який надруковано у
другому номері нашого вісника за 2013 р. Новим ста-
тутом передбачено з метою усунення проблем, які
виникають при визначенні кворумів на загальних
зборах, а також втратою деякими членами зв’язків з
академією і в ньому поряд з членами та членами ко-
респондентами введено звання - почесних та асоці-
йованих членів до яких відносити тих, хто фактично
втратив зв’язки з академією в силу різних обставин.
Минулого року ми приймали відповідні рішен-
ня, щодо складання відповідних списків регіональ-
ними центрами та місцевими відділеннями і передати
їх президії для узагальнення і затвердження на цього-
річних зборах. Згідно нової редакції Статуту ці кате-
горії наших членів не будуть враховуватись- як «бо-
йові багнети» нашої організації при визначенні від-
повідних кворумів та прийнятті рішень. Але на жаль
ми не отримали конкретних пропозицій від жодного
з наших осередків. Звертаю увагу віце-президентів
М.Г.Білопольського та В.І. Ляшенка на нагальну не-
обхідність проведення цієї роботи.
Втім хочу іще раз і цього року наголосити, що
сучасна криза висвітлила ще один напрям, над яким
слід було б попрацювати як Президії нашої академії,
так і її членам, — це співробітництво з недержавними
аналітичними центрами, які починають відігравати все
більш суттєву роль у формуванні економічної політи-
ки уряду. У лавах нашої академії майже немає пред-
ставників цих структур, що не сприяє інформаційним
контактам та вирішенню статутних завдань академії.
Тому вважав би за доцільне обговорити на цих зборах
питання співробітництва з недержавними аналітич-
ними центрами та їх більш активного залучення до
роботи в нашій академії. Відповідний пункт пропо-
нував би внести і до проекту рішення наших Загаль-
них зборів.
Ще раз хочу рекомендувати регіональним центрам,
місцевим відділенням та членам Академії при наданні
щорічних звітів не обмежуватися тільки переліком ста-
тей, конференцій та назв виконаних наукових тем, але
й більш детально висвітлювати зміст наукового доробку
(результати аналізу, виявлені тенденції та закономірно-
сті, розроблені концепції, обґрунтування перспективних
напрямків досліджень тощо). Це сприятиме підготовці
змістовних звітів як керівників регіональних відділень,
так і загалом Президії нашої академії.
Цього року теж багато з членів нашої академії не
залишилися без урядових нагород.
Академік нашої академії Станіслав Федорович
Поважний став Героєм України.
Академік Анатолій Іванович Даниленко у травні
минулого 2013 р. отримав диплом лауреата Державної
премії України в галузі науки і техніки, а а також був
нагороджений орденом «Дружби» Соціалістичної ре-
спубліки В’єтнам.
Нагороду від Православної церкви отримав ака-
демік нашої академії Олександр Олександрович Шу-
бін.
Хочу привітати всіх достойників та побажати їм
подальших успіхів та творчої наснаги.
Журнал „Україна: аспекти праці”, шеф-
редактором якого є наш академік Кір’ян Тетяна Ми-
хайлівна, а академік Шаповал Микола Сергійович —
членом редакційної колегії, посів десяте місце серед
100 найбільш цитованих у Google Scholar українських
наукових фахових видань. Вітаємо наших колег та
бажаємо — «Так тримати!» - курс — на СКОПУС!
Деякі члени нашої академії (зокрема Андрушків
Богдан Миколайович, Білопольський Микола Григо-
рович, Кір’ян Тетяна Михайлівна, Шаповал Микола
Сергійович та інші) співчуваючи за долю АЕНУ та
тривожному стану її фінансових справ, вносять про-
позицію про клопотання перед Кабінетом Міністрів
України щодо надання Академії статусу державної.
Вони пропонують Президії узагальнити все що Ака-
демія за роки свого існування зробила позитивного
для зростання економіки нашої країни та зробити
відповідне подання. Мабуть така позиція має право
на існування, але чи на часі вона саме сьогодні? Да-
вайте обсудимо.
Разом з тим, дійсно фінансовий стан країни не
міг не відбитися і на нашій академії. Внаслідок ін-
фляційних процесів ми змушені поставити питань
про підвищення з 1 червня цього року розміру член-
ських до 400 грн. та вступного до 1000 грн. внесків.
Прошу учасників зборів з розумінням віднестися до
цієї пропозиції президії та прийняти після обгово-
рення відповідне рішення.
У своєму виступі на минулорічних загальних
зборах Національної академії академік-секретар Від-
ділення економіки Елла Марленівна Лібанова підкре-
слила: «У найближчій перспективі зусилля вчених-
економістів будуть спрямовані на оцінку потенційних
загроз розвитку українського суспільства та економі-
ки, розроблення науково обґрунтованих моделей,
алгоритмів і управлінських технологій, здатних забез-
печити формування та реалізацію політики модерні-
зації як способу опанування просторової багатообра-
зності й механізмів взаємодії та розвитку економіки,
суспільства та держави».
Ще раз нагадаю, що наша Академія економічних
наук України вже понад протягом 20 років її існу-
вання ніколи не залишалася осторонь від сучасних
соціально-економічних проблем України. Певний
погляд та певні думки на сучасні проблеми будуть
висловлені в процесі обговорення доповіді Президії
та стану економіки на зборах та знайдуть своє відо-
браження на шпальтах як академічних, так і інших
видань.
Усе це дасть змогу наблизити головну мету —
зробити правильні висновки та знайти шляхи подо-
лання негативних наслідків сучасної кризи.
Дякую за увагу! Запрошую до дискусії!
Макет_2-2014_Part192
Макет_2-2014_Part193
Макет_2-2014_Part194
Макет_2-2014_Part195
Макет_2-2014_Part196
Макет_2-2014_Part197
Макет_2-2014_Part198
Макет_2-2014_Part199
Макет_2-2014_Part200
Макет_2-2014_Part201
Макет_2-2014_Part202
|