Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.)

У статті висвітлена наукова діяльність фізиків НДІФ Одеського державного університету в період адміністративно-централізованого управління. Показаний внесок одеських фізиків в розвиток тісної співпраці науки і виробництва....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Філіпова, О.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2011
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Історія галузей та підприємств
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77182
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.) / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 57-64. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77182
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-771822015-02-23T03:02:25Z Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.) Філіпова, О.І. Історія галузей та підприємств У статті висвітлена наукова діяльність фізиків НДІФ Одеського державного університету в період адміністративно-централізованого управління. Показаний внесок одеських фізиків в розвиток тісної співпраці науки і виробництва. В статье освещена научная деятельность физиков НИИФ Одесского государственного университета в период административно-централизованного управления. Показан вклад одесских физиков в развитие тесного сотрудничества науки и производства. In the article scientific activity of physicists of the Physical Scientific-Research Institute of the Odessa State University is lighted up in the period of the administratively-centralized management. The contribution of the Odessa physicists is rotined to development of close collaboration of science and production. 2011 Article Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.) / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 57-64. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77182 070:53:378.4 (477.74) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія галузей та підприємств Історія галузей та підприємств
spellingShingle	Історія галузей та підприємств Історія галузей та підприємств Філіпова, О.І. Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.) Питання історії науки і техніки
description	У статті висвітлена наукова діяльність фізиків НДІФ Одеського державного університету в період адміністративно-централізованого управління. Показаний внесок одеських фізиків в розвиток тісної співпраці науки і виробництва.
format	Article
author	Філіпова, О.І.
author_facet	Філіпова, О.І.
author_sort	Філіпова, О.І.
title	Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.)
title_short	Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.)
title_full	Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.)
title_fullStr	Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.)
title_full_unstemmed	Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.)
title_sort	напрями науково-дослідної роботи інституту фізики одеського державного університету ім. і.і. мечникова (1975 - 1991 рр.)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2011
topic_facet	Історія галузей та підприємств
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77182
citation_txt	Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.) / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 57-64. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT fílípovaoí naprâminaukovodoslídnoírobotiínstitutufízikiodesʹkogoderžavnogouníversitetuímíímečnikova19751991rr
first_indexed	2025-07-06T01:30:16Z
last_indexed	2025-07-06T01:30:16Z
_version_	1836859174066061312
fulltext	57ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №2 ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ УДК.070:53:378.4 (477.74) НАПРЯМИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ ІНСТИ- ТУТУ ФІЗИКИ ОДЕСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕР- СИТЕТУ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА (1975 - 1991 РР.) Філіпова О.І. (Одеський національний політехнічний університет) У статті висвітлена наукова діяльність фізиків НДІФ Одеського державно- го університету в період адміністративно-централізованого управління. Пока- заний внесок одеських фізиків в розвиток тісної співпраці науки і виробництва. Вивчення наукової спад- щини одеських фізиків має велике значення в контексті сучасної парадигми висвіт- лення внеску українських вчених і наукових шкіл у світову науку. Мета даної статті – роз- глянути напрями науково- дослідної роботи НДІФ і показати досягнення одеських вчених у пе- ріод адміністративно-централізованого управління 1975-1991 рр. Аналіз наукового потенціалу НДІ фізики Одеського державного уні- верситету за часів адміністративно- централізованого управління 1975- 1991 рр. було проведено такими вченими як В.М. Адамян, Л.А. Алек- сеева, Ю.А. Амброз, С.А. Андронаті, В.М. Білоус, Д.І. Поліщук, І.Е. Рікун та ін. Однак єдиної узагальнюючої робо- ти, яка б всесторонньо охарактеризува- ла науковий внесок одеських фізиків в розвиток української фізичної науки за цей історичний період немає. З середини 70-х років у Науково- дослідному інституті фізики ОДУ ім. І.І. Мечникова наукові дослідження були зосередженні на вирішенні пи- тань, пов’язаних із записом рентге- нооптичної інформації. Ве- ликого значення набувають структурні досліди. У 1975 році була створена лабора- торія структурних і техно- логічних матеріалів. Нау- кова тематика лабораторії була присвячена вивчен- ню процесів полігоніза- ції, пластичної деформації і явищу втоми моно- і полікристалів. Співпрацівники лабораторії А.А. Ха- нонкін, А. В.Тараненко під час дослі- дів встановили, що при використанні іонного кристалу у якості диспергую- чуго елементу у рентгеновських спек- трометрів дрібнодисперсна поліго- нальна субструктура іонного кристалу істотно підвищує іхню пропускну здатність. Вивчення рекристалізації і пластичної деформації міді, свинця пов’язане з необхідністю стабілізації механічних властивостей довгомір- них полікристалічних об’єктів. Л.А. Боймом, А.Л. Рибко, А.А. Яковлевим і Ю.В. Ковальовим були отримані важливі результати в галузі рентгено- структурного аналізу полікристаліч- ної міді, що дозволили встановити зв’язок її механічних влативостей з електропровідністю [5]. 58 ISSH 2077-9496 ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ Дослідження явища втоми матері- алів дозволили одеським вченим піз- нати механізм втомлюваного руйну- вання твердого тіла. І. С. Мезенцевим, М.А. Барт, А.Г. Стасенко і С.В. Фель- дманом були отримані нові експери- ментальні данні щодо природи втом- люваної деформації іонів кристалів. Ці дослідження мали як наукове, так і прикладне значення. На основі саме цих досліджень у 1976 році була ство- рена галузева лабораторія приклад- ної металофізики і неруйнівних мето- дів контролю (ГНДЛ-2) з виробничою базою на Одеському кабельному заво- ді [2, с. 104]. У рамках виконуваних лабораторі- єю робіт були впроваджені на Одесь- кому, Московському, Кольчугінсько- му і Подольському кабельних заводах лазерні дифрактометри, що дозволи- ли контролювати параметри мікро- проводів і діамантових волок в ма- шинах якнайтоншого волочіння [3, с. 54]. Таку плідну співпрацю одесь- ких фізиків та підприємців можна вва- жати поодинокою в Україні, оскіль- ки адміністративно-централізоване управління, система оцінки тільки по кількості виробленої продукції — по так званому «валу» призвели до повної економічної незацікавленості підпри- ємств у наукових та технічних новаціях в середені 70 рр. ХХ століття. Цей фак- тор дуже позначився на роботі багатьох науково-дослідних установ країни. В Одесі ж завдяки наполегливій праці науковіців тісний зв'язок НДІФ і заво- ду «Одеськабель» дозволив створити учбове науково-виробниче об'єднання «ОДУ-Одеськабель» як нову форму зв'язку науки з виробництвом [5, с. 42]. Крім того, НДІ фізики виконував значний об'єм прикладних досліджень в галузі фізики твердого тіла, а саме по створенню і впровадженню в промисло- вість країни нових ефективних методів неруйнівного контролю мікровиробів різного призначення: монокристаліч- них дзеркал рентгенівських спектроме- трів і монохроматорів для космічного рентгенівського випромінювання; діа- мантових волок для якнайтоншого во- лочіння мідного і алюмінієвого дроту, встановлюваних на високошвидкісних лініях суміщеного волочіння і відпа- лу; мікропроводів для багатожильних кабелів з наперед заданими механіч- ними і геометричними параметрами. Усі вказані розробки були визначені для НДІФ завданням комплексної ці- льової програми Мінвузу СРСР «Роз- робка і застосування методів і засобів контролю якості промислових виро- бів». За наукові дослідження, які про- водились в НДІФ і в галузевій лабо- раторії по створенню і впровадженню фізичних методів і приладів неруйну- ючого контролю, а саме стабілізатора механічних і електричних параметрів струмопровідних мідних жил, лазер- ного дифрактометру волочильного ви- робництва у кабельній промисловості були нагороджені у 1983 році Держав- ною премією УРСР у галузі науки і техники: В.М. Білоус, А.А.Ханонкін, Ю.В. Ковальов [5, с. 44]. В НДІ фізики вперше в нашій краї- ні почались роботи по вивченню низь- котемпературної люмінесценції гало- генідів срібла (професор С.Й. Голуб). На відміну від закордонних дослід- ників вчений обгрунтував рекомбіна- ційний механізм свічення цих речо- 59ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №2 ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ вин. Цей висновок був підтверджений професором В.М. Білоусом, який до- сліджував «інфрачервоні ефекти» у люмінісценції та іонний механізм тем- пературного тушіння свічення. Ви- вчення якостей фотографічних емуль- сій показало зв’язок фотографічно активних дефектів решітки мікро- кристалів галогенідів срібла з центра- ми низькотемпратурної люмінісценції. У середині 70-х років люмінісцентний метод був використаний для вивчення механізму забарвлення фотохромних стекол, що містять мікрокристали га- логеніда срiбла [3, с. 147]. Під керівництвом Н.Г. Д’яченка до- сліджувались якості фотохромних сис- тем на базі адиктивно-забарвлених лужно-галоїдних кристалів, які при- датні для запису об’ємних трьохмірних голограм. Виявлені умови, при яких за- писані голограми стають амплітудно- фазовими та характерізуються до- статньо високою дифракційною ефективністю. Це дозволило створити на базі забарвлених лужно-галоідних кристалів методами голографної опти- ки різноманітні оптичні елементи. Поряд з роботами із створення і впровадження оптичних методів не- руйнівного контролю в НДІФ трива- ли початі раніше дослідження по фізи- ці фотографічного процесу. У 1977 р. вперше було встановлено, що продукти сірчистої сенсибілізації галогенсрібних фотографічних емульсій зумовлюють смуги низькотемпературної люмінес- ценції в ближній інфрачервоній облас- ті спектру і відповідальними за ці сму- ги є кластери (нанокристали) сульфіду срібла. Вказана люмінесценція спосте- рігається також і при створенні вказа- них кластерів в гомогенному в’язкому середовищі. На підставі зіставлен- ня люмінесцентних досліджень і електронно-мікроскопічних спосте- режень був обґрунтований розмірний ефект в люмінесценції вузькозонного напівпровідника – сульфіду срібла і за- пропонована методика вивчення меха- нізму і еволюції фотографічно – актив- них домішкових центрів при хімічній сенсибілізації фотографічних емуль- сій. Вивчення властивостей емульсій з мікрокристалами різного огранову- вання і різного галогенсрібного скла- ду дозволило встановити, що центри світлочутливості і вуалі фотографіч- них емульсій відносяться до розряду квантово-розмірних центрів, а процес хімічної сенсибілізації емульсій є ти- повим процесом нанотехнології. На початку 1980-х років в НДІФ під керівництвом В. М. Білоуса були розро- блені малосрібні фотографічні матері- али з гетерофазними мікрокристалами типу «несрібне ядро – світлочутли- ва галогенсрібна оболонка» [3, с. 145]. На основі цих матеріалів були створе- ні детектори іонізуючого випроміню- вання, випробування яких були про- ведені в Інституті електрозварювання ім. Патона АН УРСР і медичних уста- новах м. Одеси. Як показали випробу- вання, вказані фотографічні матеріали, які не мали аналогів у світі, характе- ризуються такими ж фотографічними параметрами, як і зарубіжні детекто- ри, але відрізняються значно меншим вміст срібла і не вимагають для їх ви- користання спеціальних екранів. У книзі К.В. Чибісова «Нариси по істо- рії фотографії» наголошується, що ви- конана в НДІФ ОДУ розробка фото- 60 ISSH 2077-9496 ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ графічних матеріалів з гетерофазними мікрокристалами відноситься до най- важливіших наукових досягнень се- редини 1980-х років [6, с. 103]. У 1985 році форма наукової робо- ти зазнала змін: основною структур- ною одиницею були затверджені лабо- раторії, у складі яких функціонували сектори. Нова структура організації і виконання наукових досліджень дозво- лила зробити важливий крок на шля- ху зближення науки з виробництвом. На початку 80-х років відбулося зміц- нення матеріальної, науково-технічної бази інституту. Були створені лабора- торії з сучасним устаткуванням, тех- нічно оснащено багато приміщень, зріс кількісно, покращав якісно склад викладачів і співробітників науково- дослідної установи. У 80-ті роки розвитком традиційно- го для НДІ напряму, але вже на ново- му експериментальному і теоретично- му рівнях, були дослідження процесів утворення фази, що конденсує при го- рінні металів. Ці дослідження слугува- ли базою для розуміння процесів уль- традисперсних оксидних матеріалів, що протікають при синтезі, дозволи- ли прогнозувати двофазні і радіаційні втрати при горінні металів, дали мож- ливість створити низку швидкодіючих методик діагностики процесів горіння (докторська дисертація А.В. Флорко). Новим напрямом досліджень в НДІ стали роботи по вивченню динаміки хі- мічно реагуючих систем поблизу кри- тичних точок. Ці питання стали осо- бливо актуальні після аварії атомного реактора в Чорнобилі і тісно пов’язані з проблемами теорії катастроф, синерге- тики, екології, медицини, біології, гео- і астрофізики (Е.Н. Кондратьев, А.В. Коробко, В.Н. Корнілов) [3, с. 146]. Розширення тематики наукових до- сліджень інституту сприяло створенню нової системи організації робіт. У 1986 році була відкрита науково-дослідна лабораторія фізики горіння і молеку- лярних процесів (зав. лаб. Я.І. Вовчук). Наукове керівництво в галузі фізики горіння здійснював професор А.Н. Зо- лотко. Лабораторія спільно з вченими інституту хімічної фізики АН СРСР, а пізніше − РАН активно проводили ро- боти в галузі створення нових техноло- гій із застосуванням процесів горіння − високотемпературного синтезу (В.П. Пісарський, Д.Д. Поліщук, С.В. Козіць- кий, С.І. Черкес, А.М. Дьяченко), без- кисневого горіння органічних сполук (В.В. Головко, А.К. Копейка), газодис- персного факельного синтезу (Я.І. Вов- чук, Н.І. Полетаєв, С.В. Горошин, Н.Д. Агєєв, А.В. Флорко, С.А. Киро, Ю.Л. Шошин, І.А. Альтман, І.В. Шарф). Ці фундаментально-прикладні розробки дозволили синтезувати широкий клас цільових продуктів, що відзначаються унікальними властивостями і перспек- тивними для створення нових матері- алів − халькогенідів металів, интерме- талідів, нанодисперсних оксидів для незвичайних типів керамік, люміно- форів, скла, антикорозійних покриттів, сухих мастил, полірувальних паст, сор- бентів та ін. [2, с. 76]. Група співробітників НДІ фізики Н.Г. Д’яченко, В.Е. Мандель, А.В. Тю- рін, А.С. Шевельова на початку 80-х років проводили пошук і дослідження нових матеріалів, фотохромних систем на базі адитивно забарвлених лужно- галоїдних кристалів, необхідних для 61ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №2 ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ запису голограм. Наполеглива та кро- пітка робота вчених інституту фізики була високо оцінена державою. В се- редині 1980 року Постановою Комі- тету з праці і соціальних питань СРСР НДІФ ОГУ була підвищена категорія по оплаті праці співробітників. Ця По- станова стала свідченням високої оцін- ки успіхів інституту в галузі наукових досліджень і в підготовці кадрів вищої кваліфікації [4, с. 94]. На початку 90-х років у стінах НДІ лабораторією фізики та хімії сорбцій- них процесів під керівництвом Б.М. Каца проводилися систематичні дослі- ди сорбції газів іонообмінними матері- алами різного типу, що дозволило роз- робити фільтри для газоаналізаторів. Іонообмінні фільтри для корегуван- ня мінерального складу грають значну роль у процесі очищення питної води від токсичних домішок та нечистот. Б.М. Кац, Р.М. Длубовський зауважи- ли, що найважливішим показником екологічного стану міст і рекреаційних зон є якість питної води з певного водо- джерела геохімічної території, що по- дається населенню [2, c. 73]. Наукові досліди з іонообмінними ма- теріалами різного типу стають ще більш вагомими та актуальними. З середини 80-х років техногенні аварії все частіше призводили до аварійного забруднення поверхневих і підземних вододжерел за рахунок залпових викидів величезних кількостей мінеральних речовин різної природи, включаючи високотоксичні . В цьому відношенні не стала виклю- ченням і Одеська область. Так, відома аварія в Стебніці призвела до тривало- го забруднення дністровської води міне- ральними, а потім і органічними речо- винами різного типу, а аварійні викиди на румунських підприємствах в лютому і березні 1989 р. викликали забруднен- ня дунайських приток, та і самого Ду- наю, високотоксичними речовинами − спочатку ціанідами, а потім і важкими металами [4, с. 286]. При цьому необ- хідно враховувати, як зауважили вчені, що техногенне забруднення вододжерел токсичними речовинами часто виклика- не не тільки аваріями, а також є результа- том «нормальної» господарської діяль- ності окремих підприємств: наприклад, однією з безпосередніх причин онкозах- ворюваності населення сільських райо- нів Одеської області у цей період було використання для пиття забруднених ні- тратами ґрунтових вод. Дослідники не зупинилися на опи- сі подальших прикладів аварійного за- бруднення вододжерел, вчені визначи- ли, що технічне очищення крупного вододжерела в цілому часто представ- ляється нереальним, так що забезпе- чення населення питною водою га- рантованої якості можливо лише за допомогою спеціальних засобів, се- ред яких найбільш обґрунтованим, на погляд Б.М. Каца, є використан- ня локальних водоочисних установок (ВОУ), призначених для додатково- го очищення водопровідної води від шкідливих домішок. Дослідниками ін- ституту були представлені результати використання багатомодульної локаль- ної водоочисної установки третього покоління «Мідія-05М» для коректу- вання мінерального складу і додатко- вого очищення водопровідної води від токсичних домішок [1, с.87]. Водоочисна установка, яка розро- блена в Науково- дослідномому ін- 62 ISSH 2077-9496 ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ ституті фізики Одеського державно- го університету ім. І.І. Мечникова на базі відомої водоочисної установки другого покоління «Мідія-05», успіш- но використовувалася в м. Одесі для додаткового очищення дністров- ської водопровідної води від шкід- ливих домішок. На відміну від ВОУ «Мідія-05», що містила механічний фільтр, фільтр-адсорбер і бактерицид- ний блок, ВОУ«Мідія-05м» додатко- во містила іонообмінний фільтр і при- стрій для його регенерації [1, с. 89]. У 90-і роки, враховуючи енергетич- ні потреби України, вчені НДІ фізики активно зайнялися роботами по інтен- сифікації спалювання високозольних типів вугілля (Я.І. Вовчук, С.А. Киро, Т.А.Ярової), пошуку альтернативних органічних горючих − водопаливні емульсії на відпрацьованих машинних мастилах (Е.Н. Кондратьєв, В.Н. Опя- тюк) [3, с. 159]. Не припинялися дослідження в НДІ фізики також із проблем фізики горін- ня для вирішення фундаментальних і прикладних проблем за такими пріо- ритетними напрямками, як екологічно чиста енергетика, ресурсозберігаючі хімічні технології, матеріалознавство, пожежовибухобезпечність, екологія, оборонна та космічна техніка [1]. Поряд з роботами із створення і впровадження оптичних методів не- руйнівного контролю в НДІФ тривали початі раніше дослідження по фізиці фотографічного процесу. Вченими ін- ституту було встановлено, що продукти сірчистої сенсибілізації галогенсрібних фотографічних емульсій зумовлюють смуги низькотемпературної люмінес- ценції в ближній інфрачервоній області спектру і відповідальними за ці смуги є кластери (нанокристали) сульфіду срі- бла. Вказана люмінесценція спостері- гається також і при створенні вказаних кластерів в гомогенному в’язкому се- редовищі. На підставі зіставлення лю- мінесцентних досліджень і електронно- мікроскопічних спостережень був обґрунтований розмірний ефект в лю- мінесценції вузькозонного напівпровід- ника – сульфіду срібла і запропонована методика вивчення механізму і еволю- ції фотографічно-активних домішкових центрів при хімічній сенсибілізації фо- тографічних емульсій [4, с.159]. Вивчення властивостей емульсій з мікрокристалами різного огранову- вання і різного галогенсрібного скла- ду дозволило встановити, що центри світлочутливості і вуалі фотографіч- них емульсій відносяться до розря- ду квантово-розмірних центрів, а про- цес хімічної сенсибілізації емульсій є типовим процесом нанотехнології. Крім того, НДІ фізики виконував у цей час значний об’єм прикладних дослі- джень в галузі фізики твердого тіла, а саме по створенню і впровадженню в промисловість країни нових ефек- тивних методів неруйнівного контро- лю мікровиробів різного призначення: монокристалічних дзеркал рентгенів- ських спектрометрів і монохроматорів для космічного рентгенівського випро- мінювання; діамантових волок для як- найтоншого волочіння мідного і алю- мінієвого дроту, встановлюваних на високошвидкісних лініях суміщеного волочіння і відпалу; мікропроводів для багатожильних кабелів з наперед зада- ними механічними і геометричними параметрами . 63ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №2 ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ Cпівробітниками Науково- дослідного інституту було розроблено ряд важливих проблем сучасної фізи- ки у галузі оптичних й фотоелектрич- них властивостей кристалів, що досить цінно для цілого ряду питань приклад- ного характеру, науковці НДІ фізики приділяли значну увагу розвитку до- сліджень з вивчення сенсибілізації фо- тошарів, утворення і властивостей при- хованого фотографічного зображення, спектрального розподілу підсилення прихованого зображення під дією світ- ла, впливу температури на розвиток су- блатентних центрів у фотошарах. В НДІ фізики в кінці 90 років були продовжені дослідження з металофізики. Вивчався вплив механічної і термічної обробки на механічні властивості металів та струк- тура тонких металевих плівок, одержа- них електролітичним осадженням. НДІ фізики підтримає у цей період тісний взаємозв’язок з кафедрами фі- зичного факультету Одеського універ- ситету. Паралельно з дослідницькою роботою співробітники Інституту керу- ють дипломними роботами багатьох ви- пускників фізичного факультету Одесь- кого державного університету ім. І.І. Мечникова, а лабораторії Інституту ста- ють базою для науково-дослідних робіт усіх студентів факультету. Досягнення максимальної ефективності науково- дослідної роботи НДІ фізики у цей пері- од пов’язане не тільки з тим, що робочі групи трудового колективу формува- лись на базі професійних якостей, а й за рахунок певної направленості їх діяль- ності. Наукова діяльність вчених НДІ фізики стає взірцем найбільш доскона- лого втілення ефективного керівництва, де адміністративна діяльність має свої особливості, перш за все пов’язані з по- єднанням в її соціотехнічному характе- рі одночасного керівництва науковими і соціально-виробничими системами, з елементами соціального виховання про- фесійних кадрів. ЛІТЕРАТУРА Белоус В. М. НИИ физики Одесского 1. госуниверситета / В. М. Белоус // Очер- ки развития науки в Одессе / В. М. Бе- лоус. — Одесса: Титул, 1995. — с. 161. Білоус Віталій Михайлович: Фізик-2. оптик // Професори Одеського (Ново- російського) університету: Біогр. слов. – О., 2000. – Т. 2: А-І. – С. 103-105. Історія Одеського університету за 100 3. років / [Н. І. Букатевич, Г. А. Вязов- ський, І. М. Дузь та ін.]; відпов. ред. О. І. Юрженко. — К.: Вид-во Київського ун-ту, 1968. – 421 с. Очерки развития науки Одессы / [В. М. 4. Адамян, Л. А. Алексеева, Ю. А. Амб- роз, С. А. Андронати]. – Одесса: «Ти- тул», 1995.– 174 с. Поліщук Д. І. Розвиток фізики в Одесь-5. кому університеті в роки радянської влади / Д. І. Поліщук // Нариси історії природознавства і техніки / Д. І. Полі- щук. — К.: Наукова думка, 1971. — Ви- пуск XV. — С. 42–50. Чибісов К.В. Нариси по історії фото-6. графії. – М.:Мистецтво, 1986. – 156 с. Филипова O.И. Направления научно-исследовательской работы института физики Одесского государственного университета им. И. И. Мечникова (1975 - 1991 гг.). В статье освещена научная деятельность физиков НИИФ Одесского государственного университета в период административно-централизованного управления. Показан вклад одесских физиков в развитие тесного сотрудничества науки и производства. 64 ISSH 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ²ÑÒÎÐ²² ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÈ Filipova O.I. Research work of institute of physics of the Odessa state university As- signments the name of I. I. Mechnikov (1975 - 1991). In the article scientifi c activity of physicists of the Physical Scientifi c-research Institute of the Odessa state university is lighted up in the period of the administratively-centralized management. The contribution of the Odes- sa physicists is rotined to development of close collaboration of science and production. ДОРАДЯНСЬКІ ПОШТОВІ КАРТКИ ІЛЮСТРОВАНІ ВИДАМИ МІСТ ПІВДЕННО-СХІДНОГО КРИМУ ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО Яшний Д.В., магістр (Таврійській національний університет ім. В.І. Вернадського) В статті підіймаються питання про методи опрацювання маловивченої группи джерел – видових поштових карток дорадянського періоду. Виходячи з джерелознавчого аналізу листівок формуються напрямки їх практичного вико- ристання в охороні пам’яток. В середині 90-х років XIX сторіччя до поштово- го обороту в Російській Ім- перії надходить новий вид пересилки – ілюстрований відкритий лист. Цей тип по- слання був відомий і раніше, але видруковані в державних типографіях відкриті лис- ти не ілюструвались, і лише після 19 жовтня 1894 року було дозволено друкувати їх приватним особам [1, с. 11]. Тоді і почався так зва- ний «золотий час листівки», який три- вав до революцій 1917 року. В цей час в будь-якому навіть найменшому містеч- ку була власна друкарня або фотоате- льє, що займалися виданням відкритих листів; разом з цим були і фотомайстри, що займалися виготовленням світлин для ілюстрування цих листів. В сучасному історичному джерелоз- навстві все більш затребуваними ста- ють ще не введені до наукового обігу джерела. В зв’язку з цією тенденцією ілюстровані по- штові картки входять в дже- рельний обіг і перестають використовуватися лише як ілюстративний матеріал. Першим таким досліджен- ням стала дисертація Ганни Лариної, що була захище- на в Москві. В ньому автор- ка на засадах загально дже- релознавчих методів, з використанням філокартичної класифікації розробила прийоми роботи з таким специфічним джерелом, як ілюстрована листівка [2]. Велике значення мають також роботи за суміжними темами: журнали філо- картистів, каталоги ілюстрованих по- штових карток. Серед журналів, присвячених по- штовим карткам, варто відмітити два, це «Жук» і «Філокартія», що виходять в Москві. Серед багатьох статей, при- свячених поштовим карткам Росій-

Напрями науково-дослідної роботи інституту фізики Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1975 - 1991 рр.)

Institution

Ähnliche Einträge