Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело

У статті підіймаються питання про методи опрацювання маловивченої группи джерел – видових поштових карток дорадянського періоду. Виходячи з джерелознавчого аналізу листівок формуються напрямки їх практичного використання в охороні пам’яток....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Яшний, Д.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2011
Назва видання:Питання історії науки і техніки
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77183
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело / Д.В. Яшний // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 64-69. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-77183
record_format dspace
spelling irk-123456789-771832015-02-23T03:02:26Z Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело Яшний, Д.В. Пам’ятки історії та культури У статті підіймаються питання про методи опрацювання маловивченої группи джерел – видових поштових карток дорадянського періоду. Виходячи з джерелознавчого аналізу листівок формуються напрямки їх практичного використання в охороні пам’яток. В статье рассматриваются методы работы с малоизученной группой источников – видовыми почтовыми карточками. На базе анализа открыток определяются рамки их практического использования в памятникоохранительной сфере. The article raises questions about the methods of work with little-known group of sources - types of mail cards. On the basis of analysis cards provide the framework for their practical use in science. 2011 Article Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело / Д.В. Яшний // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 64-69. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77183 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Пам’ятки історії та культури
Пам’ятки історії та культури
spellingShingle Пам’ятки історії та культури
Пам’ятки історії та культури
Яшний, Д.В.
Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело
Питання історії науки і техніки
description У статті підіймаються питання про методи опрацювання маловивченої группи джерел – видових поштових карток дорадянського періоду. Виходячи з джерелознавчого аналізу листівок формуються напрямки їх практичного використання в охороні пам’яток.
format Article
author Яшний, Д.В.
author_facet Яшний, Д.В.
author_sort Яшний, Д.В.
title Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело
title_short Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело
title_full Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело
title_fullStr Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело
title_full_unstemmed Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело
title_sort дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст південно-східного криму, як історичне джерело
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2011
topic_facet Пам’ятки історії та культури
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77183
citation_txt Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело / Д.В. Яшний // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 64-69. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv AT âšnijdv doradânsʹkípoštovíkartkiílûstrovanívidamimístpívdennoshídnogokrimuâkístoričnedžerelo
first_indexed 2025-07-06T01:30:19Z
last_indexed 2025-07-06T01:30:19Z
_version_ 1836859176634023936
fulltext 64 ISSH 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ²ÑÒÎв² ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÈ Filipova O.I. Research work of institute of physics of the Odessa state university As- signments the name of I. I. Mechnikov (1975 - 1991). In the article scientifi c activity of physicists of the Physical Scientifi c-research Institute of the Odessa state university is lighted up in the period of the administratively-centralized management. The contribution of the Odes- sa physicists is rotined to development of close collaboration of science and production. ДОРАДЯНСЬКІ ПОШТОВІ КАРТКИ ІЛЮСТРОВАНІ ВИДАМИ МІСТ ПІВДЕННО-СХІДНОГО КРИМУ ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО Яшний Д.В., магістр (Таврійській національний університет ім. В.І. Вернадського) В статті підіймаються питання про методи опрацювання маловивченої группи джерел – видових поштових карток дорадянського періоду. Виходячи з джерелознавчого аналізу листівок формуються напрямки їх практичного вико- ристання в охороні пам’яток. В середині 90-х років XIX сторіччя до поштово- го обороту в Російській Ім- перії надходить новий вид пересилки – ілюстрований відкритий лист. Цей тип по- слання був відомий і раніше, але видруковані в державних типографіях відкриті лис- ти не ілюструвались, і лише після 19 жовтня 1894 року було дозволено друкувати їх приватним особам [1, с. 11]. Тоді і почався так зва- ний «золотий час листівки», який три- вав до революцій 1917 року. В цей час в будь-якому навіть найменшому містеч- ку була власна друкарня або фотоате- льє, що займалися виданням відкритих листів; разом з цим були і фотомайстри, що займалися виготовленням світлин для ілюстрування цих листів. В сучасному історичному джерелоз- навстві все більш затребуваними ста- ють ще не введені до наукового обігу джерела. В зв’язку з цією тенденцією ілюстровані по- штові картки входять в дже- рельний обіг і перестають використовуватися лише як ілюстративний матеріал. Першим таким досліджен- ням стала дисертація Ганни Лариної, що була захище- на в Москві. В ньому автор- ка на засадах загально дже- релознавчих методів, з використанням філокартичної класифікації розробила прийоми роботи з таким специфічним джерелом, як ілюстрована листівка [2]. Велике значення мають також роботи за суміжними темами: журнали філо- картистів, каталоги ілюстрованих по- штових карток. Серед журналів, присвячених по- штовим карткам, варто відмітити два, це «Жук» і «Філокартія», що виходять в Москві. Серед багатьох статей, при- свячених поштовим карткам Росій- 65ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №2 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ²ÑÒÎв² ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÈ ської Імперії та Радянського Союзу, зу- стрічаються й присвячені кримським листівкам [3]. Каталогів листівок, ілю- строваних видами Криму, теж лише два: в одному зібрані картки, присвя- чені Феодосії, а в іншому – Сімфе- рополю [1; 4]. Більший інтерес в них представляє довідкова частина, де зі- брані відомості про видавництва. Найменш чисельна група досліджень з даної проблеми – це монографії. Південно-східному Криму присвяче- на лише одна – феодосійського автора Ростислава Ліхотворика [5]. На відміну від вітчизняної історич- ної науки, в який поштові ілюстровані картки тільки-но займають своє місце в джерельному обігу, в західній на базі колекціонування листівок ще в 60 – 70 рр. ХХ ст. склалася допоміжна істо- рична дисципліна делтіологія – колек- ціонування і вивчення листівок. Тер- мін введений Рендаллом Рходесом зі штату Огайо (перекладається з грець- кої як наука з вивчення маленьких кар- тин або листівок) [6]. Новий напрямок історичної науки знаходиться на стику цілого ряду дисциплін, таких як історія поштової справи, історія поліграфіч- ної промисловості, історія фотогра- фії, джерелознавство, музеєзнавство, мистецтвознавство, археографія, регі- ональна історія та ін. Завдання делтіо- логіі як допоміжної дисципліни може бути визначене як вивчення відкритих листів в усьому їх різноманітті, розроб- ка єдиної термінології та типології лис- тівок, їх класифікації. Всі ці завдання як і раніше залишаються актуальними. Крім теоретичних проблем, позна- чених вище, делтіологія ставить перед собою і задачі з врішення практичних питань, що постійно постають перед історичною наукою. Одним із таких питань є відновлення архітектурно- го вигляду міст як одного з показників їх розвитку. Адже суха статистика не може відобразити об'єктивного стану речей, вона дає в першу чергу кількіс- ні, а не якісні дані. А наявні плани за- будови не відображають вигляд кожної споруди або кварталу в мінливих умо- вах планування міста і постійно мінли- вому зовнішньому вигляді будівель. Ілюстрована сторона листівок ре- презентує все вищезазначене: фото- графи фіксували секунди, вихоплені з життя, в повному обсязі. Тому при ро- боті з ілюстрованої стороною видових листівок можна розглянути не тільки архітектурний вигляд однієї будівлі, кварталу, вулиці у момент, фіксування їх фотоапаратом, але зіставляючи різ- ночасові поштові картки можна зро- зуміти ряд фіксованих візуально змін, що відбулися в період між зйомками. Для Криму масовий друк ілюстро- ваних поштових карток почався піз- ніше, ніж в решті регіонів Російської імперії. Найбільш рання листівка, ілю- стрована зображенням фонтану Айва- зовського в Феодосії, датується 1899 роком [1, с.11]. В подальшому Феодо- сія стала одним з найбільших центрів друку ілюстрованих відкритих листів на півострові і єдиним на Південно- східному узбережжі. На той час в Фе- одосії налічувалось декілька місцевих видавництв: Г.І. Реймхе, родини Вас- серман, Р. Могілевської, Я.І. Лаврець- кого. Але поштові картки, ілюстровані видами південно-західної частини пів- острова, друкувались як кримськими, так загальнодержавними і закордон- 66 ISSH 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ²ÑÒÎв² ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÈ ними видавництвами, такими як Ак- ціонерне товариство Гранберг в Сток- гольмі, Контрагенство Суворін і Ко та видавництво фірми Шерер, Набгольц і Ко в Москві, а також іншими (всьо- го близько двадцяти видавництв відо- мих на цей час). Окрім Феодосії міс- цеві видавництва в південно-східному Криму були в Старому Криму (видав- ництво Г.І. Іванова) та Судаку (видав- ництво І.А. Тріандафілло). Звернемось до групи поштових карток, ілюстрованих видами міст Південно-східного Криму: Старого Криму, Судака, Феодосії. Будуть роз- глянуті більш типові пам’ятки або гру- пи пам’яток для кожної з місцевостей. Такі як так званий «дачний комплекс», який розміщувався в Феодосії вздовж залізниці за Єкатерининським про- спектом і був найбільш цікавим і різно- плановим архітектурний комплексом міста. Його популярність як найбільш видовищного виду Феодосії з моря, була висока і на початку ХХ століття, про що дозволяє судити велика кіль- кість поштових карток, ілюстрованих як загальним виглядом, так і зображен- нями окремих будівель. Дачі О.С. Суворіна, Г.В. Стамболі, І.С. Крима неодноразово ставали голо- вним об'єктом експозиції ілюстрова- ного боку листівок [1, с. 50 – 54]. Це дозволяє зафіксувати зміни, що відбу- лися в їх зовнішності і навколишній місцевості. Так, дача «Мілос» І.С. Кри- му, побудована в 1909 – 1911 рр., отри- мала таку назву завдяки оригінальній копії Венери Мілоської в альтанці- ротонді огорожі і на більшості пошто- вих карток зазначена альтанка винесе- на на загальний план [7, с. 180]. При порівнянні трьох, очевидно різночасо- вих карток, стає зрозумілим, що елек- трифікація «Мілос» була проведена не відразу, адже перше, на чому зупиня- ється погляд на більш пізніх листівках, − наявність стовпів електропередач пе- ред головним фасадом будівлі [1, с. 50 – 51: № 140, 141, 144.]. Одна з найкрасивіших будівель міс- та – дача І.В. Стамболі, власника тютю- нових фабрик і плантацій в Криму і на Кавказі. Побудований в 1909 – 1914 рр. особняк в мавританському стилі відра- зу став одним з найбільш популярних видів, що поміщається на ілюстрованій стороні поштових карток, до закінчен- ня будівництва. Так, порівнюючи дві поштових картки, на жаль точно не да- тованих, ми можемо прийти до висно- вку, що сад, навіс і одна з будівель у саду з'явилися після закінчення будів- ництва головного корпусу. По закінчен- ню оформлення всього архітектурного ансамблю дачі був змінений і колір по- крівлі [1, с. 51: № 145 – 146]. Оригінальний вигляд особняка Олексія Сергійовича Суворіна «До- брий притулок» зберігся до наших днів лише на нечисленних фотографі- ях і ілюстрованій стороні поштових ви- дових карток. Види цієї дачі були най- більш популярні серед фотографів [1, с.52 – 54]. Особняк після революції був переобладнаний в санаторій, а в роки Великої Вітчизняної війни повністю зруйнований [1, с. 47]. На видовий сто- роні поштових карток ми можемо від- значити такі зміни: поява кам'яної ого- рожі з боку моря до 1906 року, поява споруди на території особняка і шпилів на всіх його дахах після 1905 року [1, с. 53 – 54: №155, 157, 159, 160]. 67ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №2 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ²ÑÒÎв² ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÈ Не тільки архітектурні пам'ятки міста привертали увагу фотографів, її чимала частина діставалася і таким цілком «буденним» спорудам, як віа- дук. Що дозволяє нам відзначити змі- ни, котрі торкнулися його у зв'язку з розвитком міста. Так, між 1908 і 1916 роками біля мосту над залізницею була зведена споруда, що нагадує житловий будинок [1, с. 33: №78 – 80]. В Судаку, як і в Феодосії, найбіль- ше уваги фотографів та видавців при- ходилося на так звані «берегові дачі» – комплекс маєтків, що наприкінці ХІХ сторіччя починає розвиватись в бух- ті міста. Існують поштові картки, ілю- стровані як загальним видом цього комплексу, так і окремих будівель [7, 8, 9]. Окрім цього дуже багато листівок було ілюстровано видами генуезської фортеці, яка дуже змінилась за остан- нє століття, але ці зміни не торкнулися зображень на листівках. Поштові картки з видами Старо- го Криму займають досить скромне місце в порівнянні з такими великими центрами видання листівок, як Севас- тополь, Феодосія, на даний момент ві- домо трохи більше 20 оригінальних ви- дів. Виданням фотолистівок з видами Старого Криму займалися феодосійські видавці: Г.І. Іванов, Є. Ковшанли, І.М. Васерман, Я.І. Лаврецький [5, с. 133]. Перша поштова картка, розглянута нами, відноситься до так званих «при- вітів», коли на одному поштовим блан- ку розміщувалися декілька видів різ- них, найбільш популярних пам'яток міста [10]. Зазвичай такі мініатюри ду- блювалися на окремих поштових блан- ках у повному розмірі [11, 12, 15]. Зау- важимо, що велика частина поштових карток Старого Криму ілюстрована видами культових споруд, що говорить про велику їх популярності як турис- тичних об'єктів [11 – 16]. Наступні дві листівки, були випуще- ні Георгієм Івановим. На ілюстрованої боці першої зображена каплиця Святої Анни [11]. Зовнішність церкви Святої Анни пророчиці дійшов до нас тіль- ки на цій листівці. Аналізуючи зобра- жене на ній, ми можемо зробити кіль- ка цікавих висновків. Так, джерело, що розташовувалося поруч з храмом і не збереглось до наших днів, користува- лося великою популярність серед міс- цевого населення [11]. А завдяки тому, що дана листівка розмальована, так само можна говорити про гамму, яка була використана в оформленні храму. Лицьова сторона другої названої вище листівки ілюстрована виглядом Свято- Успенського храму, ще однієї безпово- ротно втраченої пам'ятки архітектури Старого Криму. Дана картка представляє цілісну картину, на якій є місце не тільки головному об'єкту експозиції, але і навко- лишній природі та іншим об'єктам [12]. Завдяки видавничій активності Г.І. Іванова зберігся вигляд ще одні- єї втраченої пам'ятки Старого Криму – вірмено-григоріанської церкви [13]. Великий інтерес представляють ви- дові листівки з пам'ятками архітекту- ри, що дійшли до нас у в критичному стані [14]. Прикладом такої пам'ятки може служити Куршул-Джамі (Свин- цева Мечеть). На початку ХХ сто- ліття цей пам'ятник вже був зруйно- ваним, але збереження кладок була набагато краще, ніж у наш час, що дає можливість використовувати цю по- штову картку в охоронних заходах, 68 ISSH 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ²ÑÒÎв² ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÈ музеєфікації та реставрації об'єкта. Наступна картка, ілюстрована фо- тографією вірменського монастиря Сурб-Хач, єдиного збереженого не- зміненим пам'ятника середньовічної архітектури в Старому Криму, вийшла з верстата того ж видавництва, що й попередні дві. На ній представлені ді- ючими як сам монастир, так і монас- тирський храм Сурб-Ншан [15]. Ще одна діюча в наш час пам'ятка архітектури – мечеть Узбека − так само представлена на поштовій картці ви- дання Г.І. Іванова, але більший інтерес представляють зображені на задньому плані руїни медресе, до якої пізніше була прибудована мечеть [16]. На ній збереження архітектурних деталей на- багато краще, ніж у наш час. Таким чином, ілюстровані пошто- ві картки Криму сьогодні у ряді випад- ків дають можливість відтворити етапи розвитку тих чи інших об’єктів, а часом взагалі є єдиним свідченням про них. ЛІТЕРАТУРА Поклон из Феодосии: Каталог видовых 1. открыток (1899–1918)/ А.О.Олещук, В.А.Диканов; Феодосийский музей де- нег – Феодосия, 2005. – 120 с. Ларина Анна Николаевна. Докумен-2. тальная открытка конца XIX – начала XX вв. как источник по истории и куль- туре Москвы. – Автореф. дис. канд. ист. наук.,07.00.09 / Историко-архивный институт Российского государственно- го гуманитарного университета. – М., 2004. – 17с. Носков А.В. Негативы для Красного 3. Креста// ЖУК. – 2009. - № 1 (20). – С. 23. Пилашевич А. Кацубинский В. Симферо-4. поль на старой открытке (1898–1918):Аль- бом-каталог / В.Диканов. – Симферо- поль, 2006. – 140 с. Лихотворик Р. Путешествие со старой от-5. крыткой: Феодосия, Старый Крым, Кок- тебель, Отузы, Кизил-Таш, Судак, Кара- субазар на рубеже XIX – XX столетий. – Феодосия: Арт-Лайф, 2007.– 173 с. h t tp : / /www.f l ickr.com/photos /6. pеostaletrice/. Береговые дачи. №3. Судак.[Открытое 7. письмо]. – Не атрибутирована. Судак. Береговые дачи. [Открытое 8. письмо]. – Не атрибутирована. Судак – Крым. Дача Рачинского. [Откры-9. тое письмо]. – Не атрибутирована. Привет из Старого Крыма: [Открытое 10. письмо]. – Не атрибутирована. Старый Крым. Часовня Святой Анны: 11. [Почтовая карточка]. – Изд-во Г.И. Ива- нов. – Б.г. Старый Крым. Церковь Успения: [Поч-12. товая карточка]. – Изд-во Г.И. Иванов. – Б. г. Армяно-григорианская церковь: [Поч-13. товая карточка]. – Изд-во Г.И. Иванова. – Б. г. Развалины Свинцовой мечети: [Почто-14. вая карточка]. – Изд-во Г.И. Иванова. – Б. г. Старый Крым. Армянский монастырь 15. Сурб-Хач: [Почтовая карточка]. – Изд- во Г.И. Иванов. – Б.г. Мечеть Узбека: [Почтовая карточка]. – 16. Изд-во Г.И. Иванова. – Б. г. Яшный Д.В. Досоветские почтовые карточки, иллюстрированые видами го- родов Юго-восточного Крыма, как исторический источник. В статье рассматри- ваются методы работы с малоизученной группой источников – видовыми почтовыми карточками. На базе анализа открыток определяются рамки их практического ис- пользования в памятникоохранительной сфере. 69ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №2 ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²² Yashnyy D.V. Тhe рostal cards presoviet times with the types of cities of South-east Crimea as a historical source. The article raises questions about the methods of work with little-known group of sources - types of mail cards. On the basis of analysis cards provide the framework for their practical use in science. ОТЗЫВ НА КНИГУ «Археологічне музейництво (енциклопедичний довідник) Автор-упорядник Д.В. Кепін» (К.: Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК, 2010. – 268 с.) Крахмальная Т.В., канд. биол. наук (Национальный научно-природоведческий музей НАН Украины) Дмитрий Владимирович первым в Украине в 2008 г. защитил кандидат- скую диссертацию по специальнос- ти 26.00.05 – «Музеєзнавс- тво. Пам’яткознавство» по теме «Музеєзнавчі концеп- ції створення експозицій з історії первісного суспіль- ства» на первом заседании специализированного Уче- ного совета К 26.252.01 при Центре памятниковедения НАН Украины и Украинс- ком обществе охраны па- мятников истории и культуры, где он работает с 1997 года. Кепин Д. В. уже более десяти лет занимается изучением темы, посвя- щенной музееведческим концепциям создания экспозиций по истории пер- вобытного общества, а также вопро- сам сохранения и экспонирования ар- хеологических памятников в Украине. На примере предыдущих публикаций Дмитрия Владимировича можно про- следить как постепенное расширение области его исследований, так и де- тализацию определенных вопросов в музееведении наряду с разработкой новых направлений. Для того, чтобы подоб- ный энциклопедический справочник был написан, его создателю потребовал- ся не один год на подгото- вительную работу, но при- ложенные усилия дали свои плоды. Книга объемом в 19,16 печатных листов со- держит предисловие, три тематических раздела и одно приложение. В первом разделе «Теория, история и практика памятни- коохранной и музейной деятельности в контексте сохранения памятников пер- вобытной археологии» включает как краткие статьи с объяснением значе- ния того или иного термина и литера- туру к ним, так и расширенные статьи по наиболее важной или менее извест- ной, по мнению автора, терминологии. Во втором разделе «Музеефицирован- ные памятники, археодромы по исто- рии первобытности» рассматриваются