Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело
У статті підіймаються питання про методи опрацювання маловивченої группи джерел – видових поштових карток дорадянського періоду. Виходячи з джерелознавчого аналізу листівок формуються напрямки їх практичного використання в охороні пам’яток....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
Назва видання: | Питання історії науки і техніки |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77183 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело / Д.В. Яшний // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 64-69. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-77183 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-771832015-02-23T03:02:26Z Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело Яшний, Д.В. Пам’ятки історії та культури У статті підіймаються питання про методи опрацювання маловивченої группи джерел – видових поштових карток дорадянського періоду. Виходячи з джерелознавчого аналізу листівок формуються напрямки їх практичного використання в охороні пам’яток. В статье рассматриваются методы работы с малоизученной группой источников – видовыми почтовыми карточками. На базе анализа открыток определяются рамки их практического использования в памятникоохранительной сфере. The article raises questions about the methods of work with little-known group of sources - types of mail cards. On the basis of analysis cards provide the framework for their practical use in science. 2011 Article Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело / Д.В. Яшний // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 64-69. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77183 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Пам’ятки історії та культури Пам’ятки історії та культури |
spellingShingle |
Пам’ятки історії та культури Пам’ятки історії та культури Яшний, Д.В. Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело Питання історії науки і техніки |
description |
У статті підіймаються питання про методи опрацювання маловивченої
группи джерел – видових поштових карток дорадянського періоду. Виходячи з
джерелознавчого аналізу листівок формуються напрямки їх практичного використання в охороні пам’яток. |
format |
Article |
author |
Яшний, Д.В. |
author_facet |
Яшний, Д.В. |
author_sort |
Яшний, Д.В. |
title |
Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело |
title_short |
Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело |
title_full |
Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело |
title_fullStr |
Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело |
title_full_unstemmed |
Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело |
title_sort |
дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст південно-східного криму, як історичне джерело |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Пам’ятки історії та культури |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77183 |
citation_txt |
Дорадянські поштові картки, ілюстровані видами міст Південно-східного Криму, як історичне джерело / Д.В. Яшний // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 64-69. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
series |
Питання історії науки і техніки |
work_keys_str_mv |
AT âšnijdv doradânsʹkípoštovíkartkiílûstrovanívidamimístpívdennoshídnogokrimuâkístoričnedžerelo |
first_indexed |
2025-07-06T01:30:19Z |
last_indexed |
2025-07-06T01:30:19Z |
_version_ |
1836859176634023936 |
fulltext |
64 ISSH 2077-9496
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ²ÑÒÎв² ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÈ
Filipova O.I. Research work of institute of physics of the Odessa state university As-
signments the name of I. I. Mechnikov (1975 - 1991). In the article scientifi c activity of
physicists of the Physical Scientifi c-research Institute of the Odessa state university is lighted
up in the period of the administratively-centralized management. The contribution of the Odes-
sa physicists is rotined to development of close collaboration of science and production.
ДОРАДЯНСЬКІ ПОШТОВІ КАРТКИ ІЛЮСТРОВАНІ ВИДАМИ
МІСТ ПІВДЕННО-СХІДНОГО КРИМУ ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Яшний Д.В., магістр
(Таврійській національний університет ім. В.І. Вернадського)
В статті підіймаються питання про методи опрацювання маловивченої
группи джерел – видових поштових карток дорадянського періоду. Виходячи з
джерелознавчого аналізу листівок формуються напрямки їх практичного вико-
ристання в охороні пам’яток.
В середині 90-х років
XIX сторіччя до поштово-
го обороту в Російській Ім-
перії надходить новий вид
пересилки – ілюстрований
відкритий лист. Цей тип по-
слання був відомий і раніше,
але видруковані в державних
типографіях відкриті лис-
ти не ілюструвались, і лише
після 19 жовтня 1894 року
було дозволено друкувати їх приватним
особам [1, с. 11]. Тоді і почався так зва-
ний «золотий час листівки», який три-
вав до революцій 1917 року. В цей час в
будь-якому навіть найменшому містеч-
ку була власна друкарня або фотоате-
льє, що займалися виданням відкритих
листів; разом з цим були і фотомайстри,
що займалися виготовленням світлин
для ілюстрування цих листів.
В сучасному історичному джерелоз-
навстві все більш затребуваними ста-
ють ще не введені до наукового обігу
джерела. В зв’язку з цією
тенденцією ілюстровані по-
штові картки входять в дже-
рельний обіг і перестають
використовуватися лише
як ілюстративний матеріал.
Першим таким досліджен-
ням стала дисертація Ганни
Лариної, що була захище-
на в Москві. В ньому автор-
ка на засадах загально дже-
релознавчих методів, з використанням
філокартичної класифікації розробила
прийоми роботи з таким специфічним
джерелом, як ілюстрована листівка [2].
Велике значення мають також роботи
за суміжними темами: журнали філо-
картистів, каталоги ілюстрованих по-
штових карток.
Серед журналів, присвячених по-
штовим карткам, варто відмітити два,
це «Жук» і «Філокартія», що виходять
в Москві. Серед багатьох статей, при-
свячених поштовим карткам Росій-
65ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №2
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ²ÑÒÎв² ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÈ
ської Імперії та Радянського Союзу, зу-
стрічаються й присвячені кримським
листівкам [3]. Каталогів листівок, ілю-
строваних видами Криму, теж лише
два: в одному зібрані картки, присвя-
чені Феодосії, а в іншому – Сімфе-
рополю [1; 4]. Більший інтерес в них
представляє довідкова частина, де зі-
брані відомості про видавництва.
Найменш чисельна група досліджень
з даної проблеми – це монографії.
Південно-східному Криму присвяче-
на лише одна – феодосійського автора
Ростислава Ліхотворика [5].
На відміну від вітчизняної історич-
ної науки, в який поштові ілюстровані
картки тільки-но займають своє місце
в джерельному обігу, в західній на базі
колекціонування листівок ще в 60 – 70
рр. ХХ ст. склалася допоміжна істо-
рична дисципліна делтіологія – колек-
ціонування і вивчення листівок. Тер-
мін введений Рендаллом Рходесом зі
штату Огайо (перекладається з грець-
кої як наука з вивчення маленьких кар-
тин або листівок) [6]. Новий напрямок
історичної науки знаходиться на стику
цілого ряду дисциплін, таких як історія
поштової справи, історія поліграфіч-
ної промисловості, історія фотогра-
фії, джерелознавство, музеєзнавство,
мистецтвознавство, археографія, регі-
ональна історія та ін. Завдання делтіо-
логіі як допоміжної дисципліни може
бути визначене як вивчення відкритих
листів в усьому їх різноманітті, розроб-
ка єдиної термінології та типології лис-
тівок, їх класифікації. Всі ці завдання
як і раніше залишаються актуальними.
Крім теоретичних проблем, позна-
чених вище, делтіологія ставить перед
собою і задачі з врішення практичних
питань, що постійно постають перед
історичною наукою. Одним із таких
питань є відновлення архітектурно-
го вигляду міст як одного з показників
їх розвитку. Адже суха статистика не
може відобразити об'єктивного стану
речей, вона дає в першу чергу кількіс-
ні, а не якісні дані. А наявні плани за-
будови не відображають вигляд кожної
споруди або кварталу в мінливих умо-
вах планування міста і постійно мінли-
вому зовнішньому вигляді будівель.
Ілюстрована сторона листівок ре-
презентує все вищезазначене: фото-
графи фіксували секунди, вихоплені з
життя, в повному обсязі. Тому при ро-
боті з ілюстрованої стороною видових
листівок можна розглянути не тільки
архітектурний вигляд однієї будівлі,
кварталу, вулиці у момент, фіксування
їх фотоапаратом, але зіставляючи різ-
ночасові поштові картки можна зро-
зуміти ряд фіксованих візуально змін,
що відбулися в період між зйомками.
Для Криму масовий друк ілюстро-
ваних поштових карток почався піз-
ніше, ніж в решті регіонів Російської
імперії. Найбільш рання листівка, ілю-
стрована зображенням фонтану Айва-
зовського в Феодосії, датується 1899
роком [1, с.11]. В подальшому Феодо-
сія стала одним з найбільших центрів
друку ілюстрованих відкритих листів
на півострові і єдиним на Південно-
східному узбережжі. На той час в Фе-
одосії налічувалось декілька місцевих
видавництв: Г.І. Реймхе, родини Вас-
серман, Р. Могілевської, Я.І. Лаврець-
кого. Але поштові картки, ілюстровані
видами південно-західної частини пів-
острова, друкувались як кримськими,
так загальнодержавними і закордон-
66 ISSH 2077-9496
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ²ÑÒÎв² ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÈ
ними видавництвами, такими як Ак-
ціонерне товариство Гранберг в Сток-
гольмі, Контрагенство Суворін і Ко та
видавництво фірми Шерер, Набгольц
і Ко в Москві, а також іншими (всьо-
го близько двадцяти видавництв відо-
мих на цей час). Окрім Феодосії міс-
цеві видавництва в південно-східному
Криму були в Старому Криму (видав-
ництво Г.І. Іванова) та Судаку (видав-
ництво І.А. Тріандафілло).
Звернемось до групи поштових
карток, ілюстрованих видами міст
Південно-східного Криму: Старого
Криму, Судака, Феодосії. Будуть роз-
глянуті більш типові пам’ятки або гру-
пи пам’яток для кожної з місцевостей.
Такі як так званий «дачний комплекс»,
який розміщувався в Феодосії вздовж
залізниці за Єкатерининським про-
спектом і був найбільш цікавим і різно-
плановим архітектурний комплексом
міста. Його популярність як найбільш
видовищного виду Феодосії з моря,
була висока і на початку ХХ століття,
про що дозволяє судити велика кіль-
кість поштових карток, ілюстрованих
як загальним виглядом, так і зображен-
нями окремих будівель.
Дачі О.С. Суворіна, Г.В. Стамболі,
І.С. Крима неодноразово ставали голо-
вним об'єктом експозиції ілюстрова-
ного боку листівок [1, с. 50 – 54]. Це
дозволяє зафіксувати зміни, що відбу-
лися в їх зовнішності і навколишній
місцевості. Так, дача «Мілос» І.С. Кри-
му, побудована в 1909 – 1911 рр., отри-
мала таку назву завдяки оригінальній
копії Венери Мілоської в альтанці-
ротонді огорожі і на більшості пошто-
вих карток зазначена альтанка винесе-
на на загальний план [7, с. 180]. При
порівнянні трьох, очевидно різночасо-
вих карток, стає зрозумілим, що елек-
трифікація «Мілос» була проведена не
відразу, адже перше, на чому зупиня-
ється погляд на більш пізніх листівках,
− наявність стовпів електропередач пе-
ред головним фасадом будівлі [1, с. 50
– 51: № 140, 141, 144.].
Одна з найкрасивіших будівель міс-
та – дача І.В. Стамболі, власника тютю-
нових фабрик і плантацій в Криму і на
Кавказі. Побудований в 1909 – 1914 рр.
особняк в мавританському стилі відра-
зу став одним з найбільш популярних
видів, що поміщається на ілюстрованій
стороні поштових карток, до закінчен-
ня будівництва. Так, порівнюючи дві
поштових картки, на жаль точно не да-
тованих, ми можемо прийти до висно-
вку, що сад, навіс і одна з будівель у
саду з'явилися після закінчення будів-
ництва головного корпусу. По закінчен-
ню оформлення всього архітектурного
ансамблю дачі був змінений і колір по-
крівлі [1, с. 51: № 145 – 146].
Оригінальний вигляд особняка
Олексія Сергійовича Суворіна «До-
брий притулок» зберігся до наших
днів лише на нечисленних фотографі-
ях і ілюстрованій стороні поштових ви-
дових карток. Види цієї дачі були най-
більш популярні серед фотографів [1,
с.52 – 54]. Особняк після революції був
переобладнаний в санаторій, а в роки
Великої Вітчизняної війни повністю
зруйнований [1, с. 47]. На видовий сто-
роні поштових карток ми можемо від-
значити такі зміни: поява кам'яної ого-
рожі з боку моря до 1906 року, поява
споруди на території особняка і шпилів
на всіх його дахах після 1905 року [1, с.
53 – 54: №155, 157, 159, 160].
67ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №2
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ²ÑÒÎв² ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÈ
Не тільки архітектурні пам'ятки
міста привертали увагу фотографів,
її чимала частина діставалася і таким
цілком «буденним» спорудам, як віа-
дук. Що дозволяє нам відзначити змі-
ни, котрі торкнулися його у зв'язку з
розвитком міста. Так, між 1908 і 1916
роками біля мосту над залізницею була
зведена споруда, що нагадує житловий
будинок [1, с. 33: №78 – 80].
В Судаку, як і в Феодосії, найбіль-
ше уваги фотографів та видавців при-
ходилося на так звані «берегові дачі» –
комплекс маєтків, що наприкінці ХІХ
сторіччя починає розвиватись в бух-
ті міста. Існують поштові картки, ілю-
стровані як загальним видом цього
комплексу, так і окремих будівель [7, 8,
9]. Окрім цього дуже багато листівок
було ілюстровано видами генуезської
фортеці, яка дуже змінилась за остан-
нє століття, але ці зміни не торкнулися
зображень на листівках.
Поштові картки з видами Старо-
го Криму займають досить скромне
місце в порівнянні з такими великими
центрами видання листівок, як Севас-
тополь, Феодосія, на даний момент ві-
домо трохи більше 20 оригінальних ви-
дів. Виданням фотолистівок з видами
Старого Криму займалися феодосійські
видавці: Г.І. Іванов, Є. Ковшанли, І.М.
Васерман, Я.І. Лаврецький [5, с. 133].
Перша поштова картка, розглянута
нами, відноситься до так званих «при-
вітів», коли на одному поштовим блан-
ку розміщувалися декілька видів різ-
них, найбільш популярних пам'яток
міста [10]. Зазвичай такі мініатюри ду-
блювалися на окремих поштових блан-
ках у повному розмірі [11, 12, 15]. Зау-
важимо, що велика частина поштових
карток Старого Криму ілюстрована
видами культових споруд, що говорить
про велику їх популярності як турис-
тичних об'єктів [11 – 16].
Наступні дві листівки, були випуще-
ні Георгієм Івановим. На ілюстрованої
боці першої зображена каплиця Святої
Анни [11]. Зовнішність церкви Святої
Анни пророчиці дійшов до нас тіль-
ки на цій листівці. Аналізуючи зобра-
жене на ній, ми можемо зробити кіль-
ка цікавих висновків. Так, джерело, що
розташовувалося поруч з храмом і не
збереглось до наших днів, користува-
лося великою популярність серед міс-
цевого населення [11]. А завдяки тому,
що дана листівка розмальована, так
само можна говорити про гамму, яка
була використана в оформленні храму.
Лицьова сторона другої названої вище
листівки ілюстрована виглядом Свято-
Успенського храму, ще однієї безпово-
ротно втраченої пам'ятки архітектури
Старого Криму. Дана картка представляє
цілісну картину, на якій є місце не тільки
головному об'єкту експозиції, але і навко-
лишній природі та іншим об'єктам [12].
Завдяки видавничій активності
Г.І. Іванова зберігся вигляд ще одні-
єї втраченої пам'ятки Старого Криму
– вірмено-григоріанської церкви [13].
Великий інтерес представляють ви-
дові листівки з пам'ятками архітекту-
ри, що дійшли до нас у в критичному
стані [14]. Прикладом такої пам'ятки
може служити Куршул-Джамі (Свин-
цева Мечеть). На початку ХХ сто-
ліття цей пам'ятник вже був зруйно-
ваним, але збереження кладок була
набагато краще, ніж у наш час, що дає
можливість використовувати цю по-
штову картку в охоронних заходах,
68 ISSH 2077-9496
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ²ÑÒÎв² ÒÀ ÊÓËÜÒÓÐÈ
музеєфікації та реставрації об'єкта.
Наступна картка, ілюстрована фо-
тографією вірменського монастиря
Сурб-Хач, єдиного збереженого не-
зміненим пам'ятника середньовічної
архітектури в Старому Криму, вийшла
з верстата того ж видавництва, що й
попередні дві. На ній представлені ді-
ючими як сам монастир, так і монас-
тирський храм Сурб-Ншан [15].
Ще одна діюча в наш час пам'ятка
архітектури – мечеть Узбека − так само
представлена на поштовій картці ви-
дання Г.І. Іванова, але більший інтерес
представляють зображені на задньому
плані руїни медресе, до якої пізніше
була прибудована мечеть [16]. На ній
збереження архітектурних деталей на-
багато краще, ніж у наш час.
Таким чином, ілюстровані пошто-
ві картки Криму сьогодні у ряді випад-
ків дають можливість відтворити етапи
розвитку тих чи інших об’єктів, а часом
взагалі є єдиним свідченням про них.
ЛІТЕРАТУРА
Поклон из Феодосии: Каталог видовых 1.
открыток (1899–1918)/ А.О.Олещук,
В.А.Диканов; Феодосийский музей де-
нег – Феодосия, 2005. – 120 с.
Ларина Анна Николаевна. Докумен-2.
тальная открытка конца XIX – начала
XX вв. как источник по истории и куль-
туре Москвы. – Автореф. дис. канд. ист.
наук.,07.00.09 / Историко-архивный
институт Российского государственно-
го гуманитарного университета. – М.,
2004. – 17с.
Носков А.В. Негативы для Красного 3.
Креста// ЖУК. – 2009. - № 1 (20). – С. 23.
Пилашевич А. Кацубинский В. Симферо-4.
поль на старой открытке (1898–1918):Аль-
бом-каталог / В.Диканов. – Симферо-
поль, 2006. – 140 с.
Лихотворик Р. Путешествие со старой от-5.
крыткой: Феодосия, Старый Крым, Кок-
тебель, Отузы, Кизил-Таш, Судак, Кара-
субазар на рубеже XIX – XX столетий.
– Феодосия: Арт-Лайф, 2007.– 173 с.
h t tp : / /www.f l ickr.com/photos /6.
pеostaletrice/.
Береговые дачи. №3. Судак.[Открытое 7.
письмо]. – Не атрибутирована.
Судак. Береговые дачи. [Открытое 8.
письмо]. – Не атрибутирована.
Судак – Крым. Дача Рачинского. [Откры-9.
тое письмо]. – Не атрибутирована.
Привет из Старого Крыма: [Открытое 10.
письмо]. – Не атрибутирована.
Старый Крым. Часовня Святой Анны: 11.
[Почтовая карточка]. – Изд-во Г.И. Ива-
нов. – Б.г.
Старый Крым. Церковь Успения: [Поч-12.
товая карточка]. – Изд-во Г.И. Иванов.
– Б. г.
Армяно-григорианская церковь: [Поч-13.
товая карточка]. – Изд-во Г.И. Иванова.
– Б. г.
Развалины Свинцовой мечети: [Почто-14.
вая карточка]. – Изд-во Г.И. Иванова. –
Б. г.
Старый Крым. Армянский монастырь 15.
Сурб-Хач: [Почтовая карточка]. – Изд-
во Г.И. Иванов. – Б.г.
Мечеть Узбека: [Почтовая карточка]. – 16.
Изд-во Г.И. Иванова. – Б. г.
Яшный Д.В. Досоветские почтовые карточки, иллюстрированые видами го-
родов Юго-восточного Крыма, как исторический источник. В статье рассматри-
ваются методы работы с малоизученной группой источников – видовыми почтовыми
карточками. На базе анализа открыток определяются рамки их практического ис-
пользования в памятникоохранительной сфере.
69ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №2
ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²²
Yashnyy D.V. Тhe рostal cards presoviet times with the types of cities of South-east
Crimea as a historical source. The article raises questions about the methods of work with
little-known group of sources - types of mail cards. On the basis of analysis cards provide the
framework for their practical use in science.
ОТЗЫВ НА КНИГУ
«Археологічне музейництво
(енциклопедичний довідник)
Автор-упорядник Д.В. Кепін»
(К.: Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК, 2010. – 268 с.)
Крахмальная Т.В., канд. биол. наук
(Национальный научно-природоведческий музей НАН Украины)
Дмитрий Владимирович первым в
Украине в 2008 г. защитил кандидат-
скую диссертацию по специальнос-
ти 26.00.05 – «Музеєзнавс-
тво. Пам’яткознавство» по
теме «Музеєзнавчі концеп-
ції створення експозицій з
історії первісного суспіль-
ства» на первом заседании
специализированного Уче-
ного совета К 26.252.01 при
Центре памятниковедения
НАН Украины и Украинс-
ком обществе охраны па-
мятников истории и культуры, где он
работает с 1997 года.
Кепин Д. В. уже более десяти лет
занимается изучением темы, посвя-
щенной музееведческим концепциям
создания экспозиций по истории пер-
вобытного общества, а также вопро-
сам сохранения и экспонирования ар-
хеологических памятников в Украине.
На примере предыдущих публикаций
Дмитрия Владимировича можно про-
следить как постепенное расширение
области его исследований, так и де-
тализацию определенных вопросов
в музееведении наряду с разработкой
новых направлений.
Для того, чтобы подоб-
ный энциклопедический
справочник был написан,
его создателю потребовал-
ся не один год на подгото-
вительную работу, но при-
ложенные усилия дали свои
плоды. Книга объемом в
19,16 печатных листов со-
держит предисловие, три
тематических раздела и
одно приложение. В первом разделе
«Теория, история и практика памятни-
коохранной и музейной деятельности в
контексте сохранения памятников пер-
вобытной археологии» включает как
краткие статьи с объяснением значе-
ния того или иного термина и литера-
туру к ним, так и расширенные статьи
по наиболее важной или менее извест-
ной, по мнению автора, терминологии.
Во втором разделе «Музеефицирован-
ные памятники, археодромы по исто-
рии первобытности» рассматриваются
|