Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі

Проведено аналіз сучасного стану хімічної промисловості. Визначено фактори, які негативно впливають на результати діяльності хімічних підприємств. Для виходу хімічної промисловості з кризи запропоновано стратегію екологічно спрямованого інноваційного розвитку. Використання інноваційних біотехнологій...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
Hauptverfasser:	Ткаченко, А.М., Вакуліч, А.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77199
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі / А.М. Ткаченко, А.М. Вакуліч // Економіка промисловості. — 2014. — № 2 (66). — С. 34-41. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77199
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-771992015-02-24T03:01:44Z Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі Ткаченко, А.М. Вакуліч, А.М. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проведено аналіз сучасного стану хімічної промисловості. Визначено фактори, які негативно впливають на результати діяльності хімічних підприємств. Для виходу хімічної промисловості з кризи запропоновано стратегію екологічно спрямованого інноваційного розвитку. Використання інноваційних біотехнологій матиме синергетичний ефект, що дасть нові можливості для хімічного виробництва, агропромислового комплексу і вирішить проблему утилізації відходів. Проведен анализ современного состояния химической промышленности. Определены факторы, которые негативно влияют на результаты деятельности. Для выхода химической промышленности из кризиса предложена стратегия экологически направленного инновационного развития химической отрасли. Использование инновационных биотехнологий будет иметь синергический эффект, который даст новые возможности для химического производства, агропромышленного комплекса и решит проблему утилизации отходов. In the article the state of chemical industry in a post-crisis period is analysed. Chemical industry has been one of the basic industries in the Ukrainian economy, but presently it is in the crisis state. The basic factors which have negative influence on the financial results of enterprises activity of chemical industry are determined. In the given situation the issue of the day is finding a direction for chemical industry development. In modern terms the development of any sector of economy can take its place only on the base of innovations, therefore technological innovations came forward a research object in the chemical sector of production, and also innovative developments in the area of creation of ecologically safe new types of products. The purpose of the article is to ground a choice of strategy of the ecolog-ically directed innovative development of chemical industry. As a result of the research it was determined that biotechnology is one of the priority directions of innovative development of leading world economies. The development of bioindustry in different countries is analysed and the directions of its use are determined. Forming of bioindustry in Ukraine is possible on the base of chemical industries. The directions of using biogeotechnologies in chemical production are determined, as well as the preconditions for their origin. One of the main directions of development of biogeotechnologies is a production of biopolimers and products on their basis. A production of biopolimers and creation of products on their basis is the innovative approach to solving the problems of both chemical production and ecological consequences. It is well-proven that the main advantage in the production of biopolimers is an own source of raw materials of phytogenous (grain-crops). It is resulted in the dynamics of production of corn in Ukraine which has substantial growth over the last years. Greater part of export of corn is offered to keep in the country with the purpose of the deep processing in biomaterials. During the realization of the strategy of the ecologically directed innovative development of chemical industry the possibility of display of synergetic effect occur in the creation of innovative chemical products on the base of domestic raw material, increase of efficiency of the use of Agro-Industrial Complex, development of the depressed regions of the country, decrease of anthropogenic influence on nature from the side of the production activity of man. 2014 Article Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі / А.М. Ткаченко, А.М. Вакуліч // Економіка промисловості. — 2014. — № 2 (66). — С. 34-41. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77199 330.341.1:504:66 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Ткаченко, А.М. Вакуліч, А.М. Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі Економіка промисловості
description	Проведено аналіз сучасного стану хімічної промисловості. Визначено фактори, які негативно впливають на результати діяльності хімічних підприємств. Для виходу хімічної промисловості з кризи запропоновано стратегію екологічно спрямованого інноваційного розвитку. Використання інноваційних біотехнологій матиме синергетичний ефект, що дасть нові можливості для хімічного виробництва, агропромислового комплексу і вирішить проблему утилізації відходів.
format	Article
author	Ткаченко, А.М. Вакуліч, А.М.
author_facet	Ткаченко, А.М. Вакуліч, А.М.
author_sort	Ткаченко, А.М.
title	Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі
title_short	Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі
title_full	Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі
title_fullStr	Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі
title_full_unstemmed	Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі
title_sort	стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77199
citation_txt	Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі / А.М. Ткаченко, А.М. Вакуліч // Економіка промисловості. — 2014. — № 2 (66). — С. 34-41. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT tkačenkoam strategíâekologíčnosprâmovanogoínnovacíjnogorozvitkuhímíčnoígaluzí AT vakulíčam strategíâekologíčnosprâmovanogoínnovacíjnogorozvitkuhímíčnoígaluzí
first_indexed	2025-07-06T01:30:55Z
last_indexed	2025-07-06T01:30:55Z
_version_	1836859214396391424
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 34 ISSN 1562-109X 2014, № 2 (66) УДК 330.341.1:504:66 Алла Михайлівна Ткаченко, д-р екон. наук, професор, Анжела Миколаївна Вакуліч, канд. хім. наук, доцент ДВНЗ “Український державний хіміко-технологічний університет”, Дніпропетровськ СТРАТЕГІЯ ЕКОЛОГІЧНО СПРЯМОВАНОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ГАЛУЗІ Економічний розвиток країни на су- часному етапі визначається насамперед та- кими показниками, як динаміка інновацій та обсяги інвестиційних потоків. За останні 20 років спостерігається перехід світової економіки на новітні наукоємні, високопро- дуктивні та гнучкі виробництва. Стійкі тем- пи економічного зростання демонструють ті країни, у яких відбуваються технологічні зміни на основі інновацій і структурної пере- будови економіки на базі новітніх техноло- гій. Реалізація стратегії інноваційного роз- витку може відбуватися через використання нових методів виробництва й отримання но- вих продуктів, застосування нових джерел сировини. Не менш важливими є екологічні фактори інноваційного розвитку, за допомо- гою яких суспільство може отримувати нові технології і продукти, що на відміну від на- явних будуть безпечними для людини та до- вкілля. Проблемам сучасної теорії інновацій- ного розвитку присвячено праці таких відо- мих українських науковців, як О. Амоша, В. Прокопенко, А. Гальчинський, В. Геєць, О. Половян [1-4]. Галузеві дослідження інно- ваційної діяльності проводили О. Гончаренко (для підприємств аграрного сектору [5]), Ю. Васютинська (для підприємств харчової промисловості [6]), Я. Громова (для металур- гійної галузі [7]), А. Касич (для підприємств машинобудівної галузі [8]). Проте відсутні галузеві дослідження інноваційних процесів, які відбуваються в хімічному виробництві. Метою статті є стислий аналіз стану підприємств хімічної галузі та визначення стратегії екологічно спрямованого іннова- ційного розвитку з урахуванням світових тенденцій у хімічному виробництві. Проведення структурних змін в еконо- міці потребує значних фінансових, матері- альних і кадрових ресурсів. У посткризовий період нашій країні не вистачає саме фінан- сових та матеріальних ресурсів. У таких умовах перед економікою України постає питання щодо визначення пріоритетів і на- прямів розвитку вітчизняної промисловості. Наявні фінансові, матеріальні та людські ре- сурси мають бути спрямовані на передові сектори виробництва і технології, які отри- мали назву критичних. Хімічну галузь з дру- гої половини ХХ ст. відносили до критичних секторів виробництва. А тому саме її розви- ток обумовив появу нових речовин, які зго- дом використовувалися в інших галузях промисловості. Україна на той час мала ве- ликі потужності і займала передові позиції у світовому хімічному виробництві. За два десятиліття, починаючи з 60-х років, в УРСР було побудовано багатогалу- зеву хімічну індустрію, яка розвивалася, спираючись на досягнення науки і техноло- гії. Порівняно з 1958 р. обсяги випуску то- варної продукції в галузі за 20 років зросли більш ніж у 9 разів, асортимент продукції сягав тисячі найменувань, вартість основних засобів збільшилася в 11 разів [9, с. 4]. У 1980 р. хімічна індустрія України мала понад 20 підгалузей, а також великий науковий по- тенціал, який забезпечували численні науко- во-дослідні установи хімічного профілю. З хімічними підприємствами за договорами ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО- ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ © А.М. Ткаченко, А.М. Вакуліч, 2014 –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 35 2014, № 2 (66) співпрацювали 19 академічних інститутів та 15 ВНЗ УРСР. Такий стрімкий розвиток га- лузі вивів хімічну індустрію колишнього СРСР на передові світові позиції (табл. 1). Таблиця 1 Виробництво важливих видів хімічної продукції в різних країнах світу в 1989 р., млн т Найменування продукції СРСР УРСР Велико- британія США Франція ФРН Італія Китай Мінеральні добрива 34,30 5,10 1,80 25 4,00 3,70 1,9 19,00 Сірчана кислота 28,30 4,30 2,20 41 4,20 4,00 2,1 11,00 Хімічні волокна і нитки 1,56 0,19 0,39 4,07 0,25 1,02 0,69 1,30 Синтетичні смоли і пластичні маси 4,70 0,80 2,2 29 4,2 9,2 3,2 1,90 Розроблено за даними джерела [10, с. 470]. Із розпадом СРСР хімічний сектор української промисловості поступово втра- тив свій потенціал, однак залишився важли- вою складовою української економіки. Про це свідчить структурний розподіл реалізова- ної промислової продукції в 2012 р., на част- ку хімічної продукції припадало 6,6% [11]. Товарне виробництво в хімічній галузі протягом 2012 р. мало нестійкі тенденції. За даними Державної служби статистики Укра- їни на підприємствах хімічної і нафтохіміч- ної промисловості в 2012 р. випуск продукції зростав на 7,1% порівняно з 2011 р. [12, с.8], у тому числі на підприємствах з випуску аг- рохімічної продукції – на 16,8%, мийних і парфумерно-косметичних засобів – на 9,1, фармацевтичної продукції – на 8,2, пластма- сових виробів – на 4,8% [12, с.15]. Однак у переважній частині інших секторів відбува- лося або скорочення обсягів виробництва продукції, або стагнація. Падіння обсягів ви- робництва в 2012 р. для основної хімічної продукції складало 7,6%, лаків і фарб – 3,1, гумових виробів – 5,3%. За даними ДП «Чер- каський НДІТЕХІМ», який здійснював по- стійний моніторинг за 48 видами хімічної продукції, протягом 2012 р. падіння обсягів виробництва спостерігалося у 35 товарних групах, що складало 75% від загальної кіль- кості позицій [13, с. 5]. Проаналізувавши структуру галузевого виробництва за 2012 р., можна стверджувати про зростання частки продукції, яка нале- жить до сектору основної хімії, з 55% у 2011 р. до 61% у 2012 р. За цей період частка секторів перероблення, які характеризуються середнім і більш високим технологічним пе- реділом, суттєво знижується. Спираючись на дані табл. 2, можна стверджувати, що частка пластмасових і гумових виробів, які нале- жать до високотехнологічних продуктів, по- чинаючи з 2010 р. має тенденцію до знижен- ня. Таким чином, у структурі хімічної про- дукції посилюється тенденція сировинної спрямованості виробництва. Окрім того, дані табл. 2 свідчать про негативний підсумковий фінансовий резуль- тат діяльності хімічних підприємств протя- гом 2009–2012 рр. Рентабельність операцій- ної діяльності мала найбільше негативне зна- чення – 6,3% у 2012 р. До основних факторів, що негативно вплинули на фінансові результати діяльності підприємств хімічної галузі в 2012 р., можна віднести: зростання собівартості продукції через зростання цін на сировину (газ і нафту ім- портного походження); динаміка товарного виробництва і фі- нансові результати галузі визначаються зов- нішньою кон’юнктурою та формуються за рахунок експорту; за останні роки для екс- портних поставок поширюється тенденція сировинної спрямованості товарної продук- ції; негативне зовнішньоторговельне саль- до має стійку тенденцію до зростання, що свідчить про посилення тенденції імпорто- залежності внутрішнього ринку хімічної продукції; імпорт хімічної продукції більш –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 36 ISSN 1562-109X 2014, № 2 (66) Таблиця 2 Підсумки роботи підприємств хімічної галузі виробництв Рік Частка пластмасових та гумових виробів у загальному обсязі виробництва, % Фінансовий результат, млн грн Рентабельність операційної діяльності, % Зовнішньо- торговельне сальдо, млн дол. США Прямі інозем- ні інвестиції, млн дол. США 2007 29 1983 4,5 -2101 203,9 2008 28 2093 4,7 -3355 112 2009 28 -3262,6 -1,2 -2890 281 2010 26,5 -1727,1 -0,6 -3914 115,3 2011 20,1 -300,2 2,2 -4206,9 19,4 2012 18,0 -2880,0 -6,3 -6979,8 4,2 Розроблено за даними джерел: [12, 13]. диверсифікований, ніж експорт, а в структурі імпорту домінує частка високотехнологічної продукції, і ця тенденція останніми роками тільки посилюється; інвестиції упродовж останніх років мають тенденцію до зниження і є недостат- німи для розвитку хімічного сектору вироб- ництва. Оцінка діяльності хімічних підпри- ємств у посткризовий період переконливо свідчить, що галузь і нині перебуває у склад- ному стані. Вихід із кризи можливий перш за все за допомогою визначення стратегічних шляхів розвитку вітчизняної хімічної галузі з урахуванням світових тенденцій. Обираючи стратегічні рішення, слід враховувати ризи- ки, пов’язані із забрудненням довкілля, як у процесі виробництва, так і внаслідок викори- стання хімічного продукту. Вважаємо, що саме ці ризики мають бути визначальними у виборі екологічно спрямованої інноваційної стратегії. Аналіз світових тенденцій, які спосте- рігаються в економіках розвинених країн, свідчить, що одним з пріоритетних напрямів є використання біотехнології, що також від- несена до критичних технологій ХХІ ст. Са- ме біотехнологічні способи отримання нових матеріалів і використання біологічних мате- ріалів у хімічних процесах дозволяють отри- мати високотехнологічні продукти з сирови- ни рослинного походження, підвищити рі- вень енергоефективності виробництва й еко- логічної безпеки. Біотехнологія – це галузь знань, пред- метом дослідження якої є сукупність методів отримання необхідних для людини речовин за допомогою біологічних об’єктів. Викорис- тання біотехнологічних методів дозволяє отримувати якісні продукти харчування, біо- фармацевтичні препарати, генномодифікова- ні рослини і визначає сучасні методи сільсь- когосподарського сектору виробництва, про- понує нові екологічно безпечні матеріали та біопаливо, а також нові методи переробки відходів. Біотехнологічні методи використо- вуються в різних галузях економіки, досить поширеною серед науковців є кольорова кла- сифікація методів: «біла» біотехнологія – промислові біо- технології, які використовуються в хімічно- му секторі виробництва, харчовій галузі, у виробництві біопалива; «червона» біотехнологія – методи, спрямовані на корекцію генома людини і ви- робництво фармпрепаратів; «зелена» біотехнологія – методи ство- рення генномодифікованих рослин; «сіра» біотехнологія – методи, які ви- користовуються для природоохоронної ді- яльності. Річний обіг світової біоіндустрії в 2011 р. складав 1107 млрд дол. США, що на 6,8% більше, ніж у 2010 р. За експертними оцінками обіг ринку біотехнологічної проду- кції в 2016 р. сягатиме приблизно 1536 млрд дол. США [14]. У кризовому 2008 р. рекордні інвести- ції в США було спрямовано в біотехнологіч- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 37 2014, № 2 (66) ний сектор у розмірі 65,2 млрд дол. США (із них 50,3 млрд дол. США припадало на біофармацевтичні компанії; 14,9 млрд дол.США – на біотехнологічні). Стан форму- вання біоіндустрії в різних країнах світу впродовж 2005-2008 рр. представлено в табл. 3. Таблиця 3 Показники, які визначають розвиток біоіндустрії впродовж 2005-2008 рр. Показник США Країни ЄС Китай Індія Бразилія Кількість біотехнологічних компаній (підприємств) 1500 1700 900 330 300 Обсяги продажу біотехноло- гічної продукції, млрд дол. США 65 13 10 2,5 14 Інвестиції у біотехнологічні виробництва, млрд дол. США 65,2 7,5 1,2 0,6 1,5 Напрями розвитку «червона», «біла», «зе- лена», «сіра» «червона», «біла», «зе- лена», «сіра» «червона», «зелена» «червона» «червона», «зелена» За даними табл. 3 можна стверджувати, що технологічними лідерами в галузі біотех- нологій є США та країни ЄС. Однак дуже важливим є досвід розвитку біоіндустрії в країнах, які входять до групи країн, що роз- виваються (Китай, Індія, Бразилія). Розвиток біоіндустрії в Індії та Китаї відбувається за- вдяки активній підтримці з боку держави. Так, Китай має національну програму роз- витку науки і технології, де біотехнологія має вищий пріоритет, а стимулювальна полі- тика влади в фінансовому, податковому і трудовому регулюванні сприяла тому, що нині біотехнологічним виробництвом охоп- лено понад 900 підприємств та 40 біотехно- парків, обсяги державного фінансування біо- технологій з 2001 до 2005 р. зросли у 10 ра- зів, до 1,2 млрд дол. США. Біоіндустрія в Індії отримала державну підтримку з 1986 р., коли при Міністерстві науки і технології бу- ло створено Департамент біотехнології, який став головним джерелом фінансування біо- технологічних НДДКР для малого бізнесу. В умовах глобальної конкуренції фор- мування біоіндустрії в Україні дозволяє реа- лізувати стратегію інноваційного розвитку економіки. Однак український ринок харак- теризується відсутністю власних інновацій- них біотехнологічних продуктів. Формуван- ня цього ринку можливе на базі хімічної і нафтохімічної галузі. До структури хімічної продукції належить фармацевтичний сектор, тому на базі хімічної галузі можливо викори- стовувати «білу», «червону», «сіру» біотех- нології. Найбільшу ємність у грошовому ви- раженні має вітчизняний ринок «червоної» біотехнології (біофармацевтики). Обсяг про- дажу лікарських засобів в 2012 р. складав 31,7 млрд грн, але попит задовольнявся за рахунок імпорту. За даними Державного ре- єстру лікарських засобів України у 2013 р. зареєстровано 13 534 лікарських засобів, з них вітчизняного походження – 3942 (29 % від загального обсягу), імпорт – 9592 (71 % від загального обсягу) [15]. Конкурувати в секторі «червоної» біотехнології з країнами- лідерами нашій країні досить складно, оскі- льки цей сектор характеризується високою наукоємністю, потребує для досліджень по- тужного фінансування, тривалого часу для наукових досліджень і впровадження науко- вих розробок у виробництво, кваліфікований кадровий ресурс, створення механізму транс- феру та комерціалізації наукових розробок. Вважаємо, що першим кроком до фор- мування біоіндустрії у вітчизняній економіці має стати розвиток «білого» сектору на базі хімічної галузі. Упровадження біотехнологій у хімічному виробництві можливе в таких напрямах: використання природної сировини для отримання первинних і вторинних хімічних матеріалів з подальшою їх переробкою на –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X 2014, № 2 (66) високотехнологічні продукти, що є безпеч- ними для довкілля; використання біоматеріалів як допо- міжних засобів для хімічних процесів (біока- таліз, ферментація). Використання біотехнології в хімічно- му виробництві можливе в секторі виробни- цтва полімерних матеріалів та виробів з них. Заміщення традиційних полімерних матеріа- лів біополімерами є інноваційним підходом до вирішення проблем полімерного сектору виробництва. Основною перевагою біополі- мерів є те, що ці матеріали беруть участь у колообігу речовин і у природних умовах ду- же швидко розкладаються на нешкідливі компоненти. Сировиною для їх виробництва є поновлювані природні ресурси – кукурудза, зерно, картопля. Біополімери використову- ються як пакувальні матеріали, тара для хар- чової промисловості, одноразовий посуд, то- вари для садівництва і ландшафтного дизай- ну, у будівельній галузі, автомобільній та електротехнічній промисловості, а також для виробництва спеціальних продуктів у фар- мацевтичному виробництві. Світовий ринок біополімерів перебуває на стадії формування, тому його обсяг має стійку тенденцію до зростання (рис. 1). 2,03 0,18 0,724 0 0,5 1 1,5 2 2,5 2008 2010 2012 рік мл н то нн Рис.1. Динаміка світового ринку біополімерів за 2008–2012 рр. За прогнозними даними аналітиків Freedonia ринок біопластиків і продукції на їх основі до 2020 р. матиме попит на світових ринках вартістю понад 6,5 млрд дол. США [16]. Активне зростання ринку біополімерної продукції обумовлене такими чинниками: зниження залежності хімічного виробництва від традиційних викопних ресурсів, а також зростання попиту на екологічно безпечну продукцію. Слід зазначити, що найбільш динаміч- но розвивається ринок біополімерів у таких країнах, як Італія, Великобританія, Німеччи- на. Цьому сприяє затверджена та діюча сис- темна стратегія розвитку біотехнології, зако- нодавча база цих країн, програми зі збирання відходів, обмеження на використання упа- ковки із синтетичних ПМ, звільнення від по- датку на утилізацію відходів, посилення еко- логічних вимог до упаковки. Сприятливі умови для розвитку ринку біополімерів скла- лися за останні роки в Японії. Обмеженість території, наявність законодавчої бази з ути- лізації відходів, податкові пільги при вико- ристанні біополімерної упаковки сприяють її адаптації на ринку (отже, цілком логічним є те, що третина всіх світових фірм у сфері розробки та виробництва біополімерів є японськими). За прогнозними даними біополімери до 2020 р. становитимуть п’яту частину ринку полімерних матеріалів. Виробниками та спо- живачами біоматеріалів є високорозвинені країни (США, Японія, країни Європейського Союзу, Канада, Австралія), однак до техно- логічних перегонів приєднуються і країни, що розвиваються (Китай, Індія, Бразилія). Залишається відкритим питання: чи приєдна- ється Україна до ринку як виробників біома- теріалів, так і користувачів? Для формування вітчизняної біоіндус- трії на першому етапі слід розробити страте- гію реалізації біотехнології на базі хімічної галузі, що, безперечно, позитивно вплине на поширення біотехнології в інших секторах промисловості. Стратегія екологічно спрямованого ін- новаційного розвитку хімічної галузі вироб- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 39 2014, № 2 (66) ництва з використанням біотехнології має важливе значення для зниження залежності промисловості від непоновлюваних джерел сировини, підвищення рівня екологічної без- пеки хімічного виробництва, отримання ма- теріалів з більш якісними характеристиками та вирішення проблеми утилізації відходів. Основою для реалізації стратегії інно- ваційного розвитку хімічної галузі є такі пе- редумови: забезпеченість власними сировинними ресурсами (рослинна сировина); достатній досвід у сфері технології ви- робництва полімерних матеріалів; відсутність потреби у спеціальному обладнанні й можливість використання тра- диційних технологій; наявність інфраструктури переробки. Головною перевагою розвитку біотех- нології на базі хімічної галузі є наявність си- ровини вітчизняного походження. Серед фак- торів, які обумовили негативні фінансові на- слідки діяльності підприємств хімічної галу- зі, насамперед виокремлюємо зростання ціни на імпортовану сировину. У сучасних умовах обсяги поставок і ціна на газ та нафту росій- ського походження мають політичну складо- ву, що суттєво впливає на діяльність хіміч- них підприємств. Перехід від імпортованої російської сировини на сировинні джерела власного походження дозволить отримувати продукти з високою доданою вартістю, уни- кати політичних ризиків і вирішувати питан- ня утилізації відходів. Таким чином, реаліза- ція інноваційних способів отримання біопо- лімерів із зернових культур (кукурудзи і зер- на), на нашу думку, є досить актуальною. Формування біотехнологічного секто- ру в хімічній галузі дозволяє отримати си- нергетичний ефект, пов’язаний з розширен- ням внутрішнього споживання зернових, а це у свою чергу дає нові можливості для аграр- но-промислового комплексу (АПК). Глибока переробка зернових на високотехнологічні та екобезпечні продукти як для внутрішнього споживання, так і для експортування впли- нуть на формування в Україні стабільно за- требуваного непродовольчого ринку зерно- вих. Останніми роками в Україні суттєво зростає виробництво кукурудзи (рис. 2), більша частина якої експортується як техно- логічна сировина до країн ЄС. Але для екс- порту зернових є об’єктивні обмеження за темпами росту: світовий ринок має достатньо пропозицій від виробників зернових із різних країн світу і подальше підвищення експорту з боку будь-якої країни спричинить падіння світових цін. Тому розвиток вітчизняного ринку зернових можливий тільки шляхом глибокої переробки зерна на біоматеріали. У цьому плані показовим є досвід Бразилії за механізмами регулювання світових цін на цукор, який є її основним експортним про- дуктом. При падінні світових цін на цукор Бразилія підвищує власне виробництво біо- етанолу з цукрової сировини, тим самим зменшуючи частку експорту, що створює світовий дефіцит цукру і як наслідок – під- вищення його ціни. 20,92211,953 22,838 10,486 11,447 7,421 0 5 10 15 20 25 2007 2008 2009 2010 2011 2012 рік мл н то нн Рис. 2. Динаміка виробництва кукурудзи за 2007-2012 рр. Таким чином, формування власного ринку біополімерів дозволить Україні мати стабільний внутрішній попит на зернові, що суттєво впливатиме на зниження ризиків від –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 40 ISSN 1562-109X 2014, № 2 (66) коливання світових цін на сільгосппродук- цію. Окрім того, реалізація стратегії іннова- ційного розвитку підприємств хімічної галузі з використанням глибокої переробки зерно- вих на високотехнологічні продукти ство- рить нові робочі місця, дозволить залучати до цієї діяльності депресивні регіони нашої країни з метою їх економічного зростання. У той же час формування «білого» сек- тору біотехнології на базі хімічної галузі за- лежить від: 1. Політичної складової, яка визнача- ється бажанням держави бути лідером в ін- новаційних процесах, а також намаганням забезпечити незалежність від імпортованих джерел сировини. 2. Правового регулювання виробницт- ва й обороту біотехнологічної продукції. На законодавчому рівні необхідно вирішити пи- тання переходу користувачів і виробників від традиційних полімерів на біополімери. Удо- сконалення нормативної бази в галузі патент- ного захисту результатів біотехнологічних НДДКР. 3. Економічної складової, що залежить від цін на непоновлювану сировину і сиро- вину рослинного походження. 4. Екологічної складової, яка форму- ється внаслідок техногенного впливу на при- родне середовище. Використання викопної сировини та невирішеність проблем утиліза- ції відходів негативно впливають на довкілля і набувають в Україні розмірів екологічної катастрофи. 5. Соціально-культурної складової, яка визначається інформованістю населення про переваги біополімерів, а також готовністю населення до системи роздільного збору від- ходів. Створення умов з боку держави для ре- алізації стратегії екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі на базі біотехнології буде першим кроком до формування біоіндустрії в Україні. Розвиток вітчизняної біопромисловості – це шлях кра- їни до інноваційної економіки і підвищення її конкурентоспроможності. Проаналізувавши стан вітчизняної хі- мічної галузі, маємо всі підстави стверджу- вати про її нинішній кризовий стан. Вихід із кризового стану може відбуватися на основі вибору інноваційних шляхів розвитку, які спираються на новітні методи і технології. Одним із можливих напрямів розвитку ви- робництва є використання біотехнології. Цей шлях обрали розвинені країни, які розгляда- ють біоіндустрію як основу конкуренто- спроможності державної економіки. Однак для України питання широкого використання біотехнологій у промисловості і нині зали- шається відкритим. Першим кроком у цьому напрямі може стати реалізація стратегії еко- логічно спрямованого інноваційного розвит- ку хімічної галузі виробництва з використан- ням біотехнології, що буде мати суттєвий вплив і на розвиток вітчизняного АПК. Збі- льшення вітчизняного ринку зернових мож- ливо лише за рахунок глибокої переробки рослинної сировини на високотехнологічні продукти, які мають суттєві переваги завдяки екобезпечним характеристикам. Таким чи- ном, упровадження біотехнології дасть си- нергетичний ефект, який проявиться в отри- манні нових сировинних джерел власного походження, продуктів з високою доданою вартістю, що не мають антропогенного впли- ву на довкілля, підвищенні ефективності АПК, створенні нових робочих місць і роз- витку депресивних регіонів країни. Усе це підтверджує актуальність обра- ної стратегії, але для її реалізації необхідно визначити механізми і заходи державної під- тримки, що є предметом подальших до- сліджень. Література 1. Амоша О.І. Інноваційний шлях роз- витку України: проблеми та рішення / О.І. Амоша // Економіст. – 2005. – № 6. – С. 28-32. 2. Прокопенко О.В. Соціально-еконо- мічна мотивація екологізації інноваційної діяльності: моногр. / О.В. Прокопенко. – Су- ми: СумДУ, 2010. – 395 с. 3. Гальчинський А.С. Інноваційна стра- тегія українських реформ / А.С. Гальчинсь- кий, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноже- нко. – К.: Знання України, 2003. – 542 с. 4. Половян О.В. Реалізація регіональ- ної стратегії інноваційно-сталого розвитку з використанням стратегічних карт та екологі- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 41 2014, № 2 (66) чних кластерів / О.В.Половян, М. Ю. Тарасо- ва // Теоретичні та прикладні питання еконо- міки. – 2010. – № 21. – С. 312-322. 5. Гончаренко О. Стан і проблеми ін- новаційної діяльності аграрних підприємств, визначення механізму стимулювання іннова- ційного процесу / О. Гончаренко // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – № 10 (136). – С. 103-109. 6. Васютинська Ю.О. Основні тенден- ції інноваційної діяльності підприємств хар- чової промисловості / Ю.О. Васютинська, Н.Л. Кузьмінська // Економіка та управління підприємствами. – 2011. – № 7 (121). – С. 97- 105. 7. Громова А.Я. Дослідження перспек- тив інноваційного розвитку металургійної галузі України: маркетинговий аспект / Я.А. Громова // Актуальні проблеми еконо- міки. – 2012. – № 10 (136). – С. 37-45. 8. Касич А.О. Стратегічні орієнтири інноваційного розвитку машинобудування України /А.О. Касич // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 7 (73). – С. 32-40. 9. Костенко В.В. 60 лет химической промышленности Украинской ССР / В.В. Костенко // Химическая технология. – 1982. – № 6 (126). – С. 3-6. 10. Народне господарство Української РСР у 1990 році: статистичний щорічник / Міністерство статистики УРСР; відп. за ви- пуск В.В. Самченко. – К.: Техніка, 1991. – 496 с. 11. Обсяг реалізованої промислової продукції (товарів, послуг) за видами еконо- мічної діяльності у 2010-2012 роках /Держав- на служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua/. 12. Про соціально-економічне стано- вище України за 2012 рік / Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 13. Ковеня Т. Підсумки роботи підпри- ємств хімічного комплексу України в 2012 році. Аналітична поточна та прогнозна оцін- ка стану хімічного комплексу України / Т.В. Ковеня // Хімічна промисловість Украї- ни. – 2013. – № 3. – С. 3-17. 14. Обзор глобального рынка фар- мацевтических препаратов, биотехнологий и биопромышленности [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://rway.ru/news/ 52656/8.11.2012. 15.Фармацевтический рынок Украи- ны – итоги 2012 года [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://medpharmcon- nect.com/Ukrainianmarket/Ukrainianpharmaceu ticalMarket.htm. 16. «Зеленые» пластики взяли курс на Азию [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу: http://himprom.ua/zelenye-plastiki-vzyali- kurs-na-aziyu-new2720. Надійшла до редакції 28.03.2014 р.

Стратегія екологічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної галузі

Institution

Ähnliche Einträge