Внесок дослідників Слобідської України у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)

У статті аналізуються праці дослідників Слобідської України, які слугують джерелами для вивчення питання використання глини і глиняних виробів у народній медицині українців....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Метка, Л.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2011
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Наукові і технічні досягнення минулого
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77209
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Внесок дослідників Слобідської України у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / Л.О. Метка // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 16-22. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77209
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-772092015-02-24T03:02:00Z Внесок дослідників Слобідської України у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) Метка, Л.О. Наукові і технічні досягнення минулого У статті аналізуються праці дослідників Слобідської України, які слугують джерелами для вивчення питання використання глини і глиняних виробів у народній медицині українців. В статье анализируются работы исследователей Слободской Украины, которые служат источниками изучения вопроса использования глины и глиняных изделий в народной медицине украинцев. In the article analyzes the works of researchers of the Slobodian Ukraine, which serve as the sources of study of question of the use of clay and clay wares in folk medicine of Ukrainians. 2011 Article Внесок дослідників Слобідської України у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / Л.О. Метка // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 16-22. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77209 738.3(477):615.89 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові і технічні досягнення минулого Наукові і технічні досягнення минулого
spellingShingle	Наукові і технічні досягнення минулого Наукові і технічні досягнення минулого Метка, Л.О. Внесок дослідників Слобідської України у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) Питання історії науки і техніки
description	У статті аналізуються праці дослідників Слобідської України, які слугують джерелами для вивчення питання використання глини і глиняних виробів у народній медицині українців.
format	Article
author	Метка, Л.О.
author_facet	Метка, Л.О.
author_sort	Метка, Л.О.
title	Внесок дослідників Слобідської України у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
title_short	Внесок дослідників Слобідської України у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
title_full	Внесок дослідників Слобідської України у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
title_fullStr	Внесок дослідників Слобідської України у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
title_full_unstemmed	Внесок дослідників Слобідської України у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
title_sort	внесок дослідників слобідської україни у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина хіх – початок хх століття)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2011
topic_facet	Наукові і технічні досягнення минулого
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77209
citation_txt	Внесок дослідників Слобідської України у справу вивчення питання використання глиняних виробів у народній медицині українців (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / Л.О. Метка // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 16-22. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT metkalo vnesokdoslídnikívslobídsʹkoíukraíniuspravuvivčennâpitannâvikoristannâglinânihvirobívunarodníjmediciníukraíncívdrugapolovinahíhpočatokhhstolíttâ
first_indexed	2025-07-06T01:31:18Z
last_indexed	2025-07-06T01:31:18Z
_version_	1836859238368935936
fulltext	16 ISSH 2077-9496 Sokolyuk J.O. Development of network of agricultural experimental establish- ments at the end of 20th of 20 century. In this article presented the questions of creation are examined sectorial experimental establishments in times of activity Scien- tifi cally-consulting Council (SCC) NKZS UKRAINE (1928 – 1931), their activity and value for subsequent development of agricultural science. УДК 738.3(477):615.89 ВНЕСОК ДОСЛІДНИКІВ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ У СПРАВУ ВИВЧЕННЯ ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЛИНЯНИХ ВИРОБІВ У НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ УКРАЇНЦІВ (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) Метка Л.О., канд. істор. наук (Інститут керамології – відділення Інститу- ту народознавства НАН України) У статті аналізуються праці дослідників Слобідської України, які слугують джерелами для вивчення питання використання глини і глиняних виробів у на- родній медицині українців. Історія накопичення знань про використання гли- ни та глиняних виробів у на- родній медицині налічує не одне століття. Відомості про застосування глини укра- їнцями з лікувальною ме- тою, рецепти приготуван- ня ліків у глиняному посуді можна знайти ще в давньо- руських та українських літописах XVI- XVII, козацьких літописах XVII-XVIII століть. Джерелом для пошуку відо- мостей з означеного питання є подо- рожні нотатки зарубіжних дипломатів, мандрівників і купців. Окремі згадки трапляються в численних топографіч- них описах, художній літературі. Про- те найбільше даних міститься в опу- блікованих працях народознавців, які цілеспрямовано вивчали різні аспек- ти традиційно-побутової культури, у тому числі й народної медицини та лі- кувальної магічної практики українців. Особливо цінни- ми є праці тих дослідників, які вели свою роботу в пе- ріод, коли вітчизняна етно- графія виділилася в окрему науку, коли широкого роз- повсюдження набули наро- дознавчі програми, у зв’язку з чим записи різних явищ традиційно-побутової культури при- ймали не стихійний, а цілеспрямований і системний характер. На мій погляд – це ХІХ-е, особливо його друга полови- на, а також початок ХХ-го століття. Ще в 1830-х роках у Галичині, Над- дніпрянщині, Лівобережній Україні, поряд з російськими етнографічни- ми центрами, якими були на той час Петербург і Москва, з’явилися влас- ні культурно-просвітницькі осеред- ки. Один із них – у Харкові. Тут у 1805 році, зусиллями уродженця Харківщи- ÍÀÓÊÎÂ² ² ÒÅÕÍ²×Í² ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ 17ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 ни, українського вченого, винахідника, громадського діяча Василя Каразіна був відкритий перший у Східній Укра- їні Імператорський університет, де зо- середили свої сили переважно вітчиз- няні дослідники. При Університеті в 1816 році започатковано видання пер- ших в Україні журналів, “Украинско- го вестника” літературно-художнього, наукового та громадсько-політичного спрямування та журналу сатири і гу- мору “Харьковский Демокрит”. Етно- графічні дослідження в Харкові по- силилися й у зв’язку з заснуванням у 1830 році гуртка «Любителів україн- ської народності» на чолі з відомим етнографом Ізмаїлом Срєзнєвським. Гурток мав свій друкований орган «За- порожская Старина» (видавався з 1830 року), де публікувалися праці з істо- рії України. На Харківщині в 1831 році було започатковано видання й першо- го в Україні “Українського альманаху”, який оприлюднював новинки націо- нальної поезії та прози. Отже Харків на той час виступав од- ним із найбільших осередків концен- трації наукової думки. У Слобідській Україні змужніла ціла плеяда дослід- ників, які присвятили свою діяльність справі вивчення власного народу, відо- мих етнографів, працями яких послу- говуються сучасні вчені. Які ж праці дослідників Слобід- ської України є джерелом для вивчен- ня питання використання глини та гли- няних виробів у народній медицині та лікувальній магічній практиці укра- їнців? Коли і які саме відомості вони зафіксували? У чому особливість цих праць і чи є унікальною інформація подана в них? З’ясування цих питань і є основним завданням даної студії. Не зважаючи на те, що у Слобід- ській Україні в першій половині ХІХ століття діяли видання, де друкували- ся праці народознавчого та загально іс- торичного характеру, все ж публікацій з етнографії у них, між іншим, як і в ін- ших нечисленних українських видан- нях виходило вкрай мало. Багато етно- графічних матеріалів, зібраних цього часу, залишилося в рукописах, вели- ка їх кількість видавалися іноземними мовами в зарубіжних виданнях. Зага- лом, впродовж першої половини ХІХ століття дослідники Слобідської Укра- їни тільки поступово розгортали й на- лаштовували свою діяльність, спосте- рігаючи та фіксуючи матеріал про різні аспекти традиційно-побутової культу- ри українців, у тому числі й народної медицини. Він став масово з’являтися друком тільки у другій половині ХІХ століття, коли українська етнографія цілком сформувалася як наука. Порів- няно з першою половиною ХІХ століт- тя у другій його половині видавалося немало збірників, часописів, журналів, інших періодичних видань, де мали змогу друкувати свої етнографічні праці українські, у тому числі й слобо- жанські народознавці. Серед широкого кола їхній зацікавлень була й така важ- лива частина традиційно-побутової культури як народна медицина. Поява публікацій, у яких містить- ся інформація з питань народної меди- цини та лікувальної магічної практики Слобідської України, позначена 1874 роком, коли була видана праця етно- графа Петра Єфименка «Сборник ма- лороссийских заклинаний». Працюю- чи над темою «Використання глини та глиняних виробів у народній медицині та лікувальній магічній практиці укра- ÍÀÓÊÎÂ² ² ÒÅÕÍ²×Í² ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ 18 ISSH 2077-9496 їнців», звертаю увагу на найменші по- дробиці. Серед замовлянь, опубліко- ваних у збірнику я виявила одне, на перший погляд, не причетне до теми: «Сіль тобі та панна з лихими очима» [1, с.35]. Мої попередні дослідження дозволяють стверджувати, що у цьому замовлянні слід замість слова «панна» читати «печина» (ПЕЧИНА – шмато- чок від печі, глиняної обмазки, цеглини, яку українці широко використовували як засіб від зурочень). Найімовірніше «панна» замість «печина» – це друкар- ська помилка. Дослідник робив свої за- писи від руки, а для видавців, скоріше за все, виявилося незрозумілим і не- знайомим написане писаними літе- рами слово «печина», воно виступило схожим зі словом «панна», тому й було надруковане саме в такому вигляді. По- дібних замовлянь записано немало по всій території України, і в них фігурує саме термін «печина». Зазначу, що по- дана у збірнику П.Єфименка коротка форма згаданого замовляння якщо не перша зафіксована, то принаймні пер- ша опублікована в Україні. Варто зауважити, що жоден із до- слідників традиційно-побутової куль- тури Слобожанщини другої полови- ни ХІХ століття не присвятив окремих праць вивченню народної медицини ре- гіону в цілому і означеного в назві стат- ті питання зокрема. Наявна публіка- ція етнографа В. Іванова «Знахарство, шептание и заговоры в Старобельском и Купянском уездах Харьковской гу- бернии», вміщена у 1885 році в ча- сописі «Киевская старина», яка ви- світлює питання магічної лікувальної практики. Це, взагалі, одна з перших в Україні праць, присвячених даному пи- танню. Автор повідомив, що в проце- сі дослідження записав більше ніж 150 замовлянь. У статті викладено доклад- ний опис симптомів, перебігу, народ- ного ліку 10 хвороб, подані відповідні замовляння. Серед них опис лікуван- ня «завини» (болі в животі). В.Іванов зауважив, що спочатку хворобу нама- галися лікувати в домашніх умовах – лежали «животом на теплому чиріні печі», а коли це не допомагало зверта- лися до «знахарки» яка «лікувала» хво- робу, використовуючи при цьому мис- ку і кувшин. З поданого замовляння «Соняшниці, і вітряні, і водяні, і по- думані, і погадані, ідіть собі на (хла?), і на болота, де люди не ходять і півні не співають. Тут вам не стояти, черво- ної крові не пити, жовтої кості не ло- мити, серця не сушити» можна зроби- ти висновок, що «завиною» називали у Слобідській Україні таку хворобу, як «соняшниці» [2, с.743.] До речі, я зна- йшла близько двох десятків публікацій, присвячених лікуванню «соняшниць», і тільки у згаданій праці В.Іванова зу- стріла назву «завина». Миска, глечик чи горщик, веретено, ложка, ніж, вода, вогонь, пшоно, сіль, промовляння від- повідного замовляння були атрибута- ми магічного лікування «соняшниць» не тільки у Слобідській Україні. Поді- бним чином лікували хворобу на По- діллі, Прикарпатті (Гуцульщина), у Полтавщині та Слобожанщині (Хар- ківщина), на Півдні України (Катери- нославщина) у ХІХ – на початку ХХ століття. Були окремі відмінності в на- звах хвороби (соняшниці, бабиці, за- вина), в описах процедури лікуван- ня. Однак те, що миска (як глиняна вона згадується лише 1 раз, бо в кін- ці процедури її розбивали [13, с.249.]) та глечик (кувшин) чи горщик були ÍÀÓÊÎÂ² ² ÒÅÕÍ²×Í² ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ 19ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 невід’ємними атрибутами магічних дій знахарок при лікуванні соняшниць, по- відомляють більшість дослідників, які торкалися у своїх працях питань ліку- вальної магічної практики українців. У згаданій статті є й дані про викорис- тання миски та кружки у ході вишіпту- вання «уроків», «дитячої немочі», «су- противника (младєнчеське)» у дітей чи «переполоху» у дорослих. Окрім цьо- го, дослідник опублікував свої роздуми щодо побутування народної медицини в середовищі слобожан, подав погляди народної та офіційної медицини на по- ходження хвороб, відомості про став- лення до знахарів [2, с.730-744]. У 1889 році на сторінках «Харь- ковского Сборника» опублікував свою статтю «Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относя- щиеся к малорусской хате (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского населения Купянско- го уезда)» Петро Іванов. Тут я вияви- ла чимало прикмет, пересторог, порад пов’язаних із піччю. Автор опубліку- вав, зафіксоване ним в Куп’янському повіті, замовляння від «зглазу» в якому фігурує слово «печина» «Сіль тобі в вічі та вода, та печина в зуби». Окрім цьо- го у статті подано способи оберігання себе, членів сім’ї та худоби від хвороб. Наприклад, теля, яке щойно народило- ся, радили терти мордою об піч, комин і припічок, примовляючи при цьому: «Будь здорове і гладке як піч». Волос- ся після стрижки рекомендували вики- дати в піч, а дехто вважав, що не треба цього робити, бо голова болітиме. Щоб у дитини не було задишки вагітній жін- ці не радили білити піч. Петро Іванов зазначав, що: «Вообще печь занимает значительное место и в народной ме- дицине и в народной демонологии». У статті він подав і приклади домашньої медицини, пов’язані з піччю: лікування хворого горла біля комина печі, «загні- тання» недужої на «сухотки» дитини в печі, лікування «гнітухи» у дорос- лих у сінях під пічною трубою «коми- ном, бовдуром», обкурювання хворо- го на «бешиху» шматком «заткала» для комина, умивання від «зглазу» непо- чатою водою з розведеним у ній попе- лом з печі. Є у статті й згадки про ліку- вання «соняшниць» з використанням жару з печі [5, с. 48-54]. Наприкінці ХІХ століття, а саме з 1891 року, на Слобожанщині за ініці- ативи Харківського губернського ста- тистичного комітету розпочалися ро- боти по всебічному опису губернії. В результаті в «Харьковском сборнике» з’явилася велика кількість публікацій, присвячених етнографічному вивчен- ню окремих населених пунктів. Серед них і такі, де вдалося знайти відомос- ті з означеної теми. У 7 випуску (1893) Марусов П. (дослідження за завдан- ням Статистичного комітету проводи- ли місцеві вчителі, священики, ліка- рі – Л.М.) подав матеріал про магічні дії «знахарки», пов’язані з лікуван- ням «соняшниць» та «корости» з ви- користанням глиняного глечика у сл. Кабаньє [4, с.416]. У 8 випуску (1894) побачили світ кілька статей з означе- ного питання. Докладний опис ліку- вання «соняшниць» з використанням глиняного глечика записано Сторо- женком М.К. Окрім цього дослідник зафіксував і спосіб приготування лі- ків від простуди у глечику, закритому дерев’яним кружечком і замазаному тістом [6, с.33, 37]. Відомості про лі- кування «лихоманки», «ревматизму», ÍÀÓÊÎÂ² ² ÒÅÕÍ²×Í² ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ 20 ISSH 2077-9496 ран на ногах за допомогою гомеопа- тичних засобів, приготовлених у гли- няних горщиках (зазначено, що ліки від ран на ногах готувалися в «діряво- му» (найімовірніше спеціально проді- рявленому – Л.М.) горщику подав Та- тарський А.А [12, с.6-7]. Калашникови Г.А. та А.М. зібрали цікаву інформа- цію про лікування зубного болю від- варом з цілющих трав, приготовленим в горщику та «кувшині» [3, с.191]. На межі ХІХ–ХХ століть в напрямку до- слідження традиційної культури насе- лення Слобідської України працював відомий український етнограф Мико- ла Сумцов. Не оминув він увагою й замовляння та народну медицину. У 1892 він видав першу бібліографію за- мовлянь «Заговоры», де подав список публікацій, які містять замовляння, за- писані вітчизняними та зарубіжни- ми народознавцями в Україні [7]. Зга- дана бібліографія має велику цінність для дослідників, які обрали темою ви- вчення народну медицину та лікуваль- ну магічну практику в усіх її проявах. Дослідники Слобідської України публікували свої праці й у інших укра- їнських виданнях, яких у другій поло- вині ХІХ століття було в Україні чима- ло. Так, у кількох журналах «Киевской Старины» за 1889 рік опублікована праця Миколи Сумцова «Культурные переживания», де виявлено загальні зауваги про замовляння, про відьом- ство [8, с.64-89], про піч як домашній оберіг [9, с.500]. У згаданій публіка- ції дослідник також подав рецепти лі- кування «гостецю» та «пропасниці», які були пов’язані з приготуванням лі- ків у глиняних виробах [11, с.306, 307]. В 1901 році в Харкові вийшла праця М.Сумцова «Очерки народного быта: Из этнографической экскурсии 1901 г. по Ахтырскому уезду Харьковской гу- бернии». Цінність її полягає в тому, що тут автор констатував, що «знахарское врачевание» у той час почало занепа- дати під натиском земської медици- ни і що «Постепенно село освобожда- ется от колдовства и знахарства… Но у народного знахарства есть свои ис- торические накопленные материалы, с которыми оно еще долго может прожить; на его стороне народные привычки, главное полная доступ- ность и умение приспособляться к среде и, что еще важнее, обладание в отдельных случаях действительными врачебными средствами». Микола Сумцов віддав належне народній меди- цині, бо вважав, що вона мала у своє- му арсеналі такі засоби, які дієво допо- магають. Наприклад, як відвар коренів горицвіту від «брюшної водянки». До- слідник, зазначає, що для приготуван- ня згаданого зілля потребувався саме полив’яний горщик [10, с.50-52]. Загалом, друга половина ХІХ сто- ліття в Україні найбільш продуктив- ний період у плані появи публікацій народознавчого характеру. Адже саме на час від середини ХІХ до початку ХХ століття припадає кульмінація на- укового інтересу до народних знань, у тому числі й медичних. Саме у дру- гій половині ХІХ століття найбільше праць, які містять відомості про вико- ристання місцевим населенням глини з метою домашнього і магічного ліку- вання та застосування глиняних виро- бів для приготування лікарських за- собів опубліковано й дослідниками Слобідської України. Серед них є й кілька унікальних. Наприклад, це – перший в Україні ÍÀÓÊÎÂ² ² ÒÅÕÍ²×Í² ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ 21ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 «Сборник малороссийских заклина- ний» (1874), укладений етнографом П. Єфименком, який зібрав значний масив матеріалів у Слобідській Україні. Тут вперше опубліковано відомості про використання слобожанами «печини» в якості оберега від «зглазу» (1885). Цінною є й одна з перших в Україні праць, присвячених магічній лікуваль- ній практиці населення окремих пові- тів – це стаття Іванова П. «Знахарство, шептание и заговоры в Старобельском уезде Харьковской губернии». На Сло- божанщині М.Сумцовим видана й пер- ша в Україні бібліографія замовлянь «Заговоры» (1892). Інші, охарактеризо- вані у статті праці дослідників Слобід- ської України, є не менш цінними щодо накопичення інформації з досліджува- ного питання. Праці дослідників народної медици- ни, які з’являлися у ХХ та продовжу- ють з’являтися у ХХІ столітті містять посилання на опубліковані саме в зга- даний період. Здобутки народознавців другої половини ХІХ століття наступ- ні покоління вчених етнологів викорис- товували як основу для подальших до- сліджень народної медицини, пошуку раціонального зерна в її засобах. У ХХ століття намітилися тенденції до теоре- тизації питань етнографії, народна ме- дицина стала розглядатися як частина усної народної творчості, більше з фі- лологічної точки зору як частина фоль- клору, у відриві від сфери її побуту- вання, що й наклало відбиток на зміст нечисленних, порівняно з другою по- ловиною ХІХ століття праць. У публі- каціях кінця ХХ – першого десятиліт- тя ХХІ століття намітилися тенденції підвищення цікавості до різних проя- вів української національної культури та побуту. З’являються нові праці, про- те вони також містять посилання на пу- блікації другої половини ХІХ століття. Попри те, що жодна з охарактеризо- ваних праць не містить ґрунтовного ав- торського аналізу з приводу того, чому в ході лікування хвороб радили вико- ристовувати глину, розчин чи суміш її з іншими речовинами, припущень сто- совно доцільності використання гли- няних виробів для приготування ліків, вони становлять основу всього нако- пиченого матеріалу про застосування глини та використання глиняних виро- бів у домашньому та магічному ліку- ванні жителів регіону. ЛІТЕРАТУРА Ефименко П. Сборник малороссийских 1. заклинаний. – М.: Университетская ти- пография Катков и К°, 1874. – VI, 70 с. Иванов В. Знахарство, шептание и 2. заговоры в Старобельском и Купян- ском уездах Харьковской губернии // Киевская Старина. – 1885. – Т.ХІІІ. – декабрь. – С.730-744. Калашниковы Г.А и А.М. Сл.Никольское 3. (Старобелский уезд). Материалы для этнографического изучения Харьков- ской губернии // Харьковский Сбор- ник. – 1894. – Вып. 8. – С.173-342. Марусов П. Сл.Кабанье (Старобелский 4. уезд). Материалы для этнографического изучения Харьковской губернии // Харьковский Сборник. – 1893. – Вып. 7. – С.413-460. П.И. Народные обычаи, поверья, 5. приметы, пословицы и загадки, относя- щиеся к малорусской хате. (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского населения Купянского уезда) // Харьковский сборник. – 1889. – Вып. 3. – С.35-66. Стороженко М.К. Сл.Ново-Астрахань 6. (Старобелский уезд). Материалы для этнографического изучения Харьков- ÍÀÓÊÎÂ² ² ÒÅÕÍ²×Í² ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ 22 ISSH 2077-9496 ской губернии // Харьковский сборник. – 1894. – Вып. 8. – С.27-48. Сумцов H. Ф. Заговоры. – Харьков: Ти-7. пография К. Счасни, 1892. – [2], 16 с. Сумцов Н.Ф. Культурные переживания 8. // Киевская Старина. – 1889. – Т.ХХІV. – январь. – С.64-89. Сумцов Н.Ф. Культурные переживания 9. // Киевская Старина. – 1889. – Т.ХХV. – май-июнь. – 486-507. Сумцов Н.Ф. Очерки народного быта: 10. Из этнографической экскурсии 1901 г. по Ахтырскому уезду Харьковской гу- бернии. – Харьков: Типо-литография «Печатное дело» кн. К.Н.Гагарина, 1902. – 78 с. Сумцов Ф. Культурные переживания // 11. Киевская Старина. – 1889. – Т.ХХVІІ. – ноябрь. – С.281-327. Татарский А.А. Сл. Свято-Дмитриевка 12. (Старобелский уезд). Материалы для этнографического изучения Харьков- ской губернии // Харьковский сборник. – 1894. – Вып. 8. – С.1-26. Шухевич Володимир. Гуцульщина: 13. П’ята частина: Репринтне видання. – Верховина: Гуцульщина», 2000. – Вид. 2. – 334 с. Меткая Л.А. Вклад исследователей Слободской Украины в дело изучения воп- роса употребления глиняных изделий в народной медицине украинцев. В статье анализируются работы исследователей Слободской Украины, которые служат источниками изучения вопроса использования глины и глиняных изделий в народ- ной медицине украинцев. Metka L.O. Contribution of researchers of the Slobodian Ukraine to the matter of study of question of the use of clay wares in folk medicine of Ukrainians. In the article analyzes the works of researchers of the Slobodian Ukraine, which serve as the sources of study of question of the use of clay and clay wares in folk medicine of Ukrainians. УДК 61(477)+061.6 ФОРМУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ БАЗИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕНТГЕНО- ЛОГІЧНОЇ АКАДЕМІЇ У 1920-ТІ РОКИ (на прикладі спорудження нової будівлі) Кисільова Т.О. (Дніпропетровський національний університет імені Оле- ся Гончара, Дніпропетровська медична академія) Досліджено процес спорудження нової будівлі Українського Рентгенологічно- го та Радіологічного Інституту. Виявлені та введені до наукового обігу нові ар- хівні матеріали, використання яких дозволило з’ясувати та уточнити низку пи- тань щодо умов праці, матеріального забезпечення першого рентгенологічного закладу в Україні, процесу побудови нової будівлі та введення її в експлуатацію. Створення першої рентгенологіч- ної академії в Харкові – дуже значний крок у формуванні рентгенологіч- ної мережі України й взагалі розвитку медичної рентгенології в республіці. Важливою складовою для розширен- ня роботи закладу стало споруджен- ня спеціальної будівлі, яка б в повній мірі відповідала потребам науково- дослідницької та медичної діяльності. ÍÀÓÊÎÂ² ² ÒÅÕÍ²×Í² ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ

Репозитарії

Схожі ресурси