Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі)

Досліджено процес спорудження нової будівлі Українського Рентгенологічного та Радіологічного Інституту. Виявлені та введені до наукового обігу нові архівні матеріали, використання яких дозволило з’ясувати та уточнити низку питань щодо умов праці, матеріального забезпечення першого рентгенологічного...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Кисільова, Т.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2011
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Історія галузей і підприємств
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77210
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі) / Т.О. Кисільова // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 22-33. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77210
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-772102015-02-24T03:01:58Z Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі) Кисільова, Т.О. Історія галузей і підприємств Досліджено процес спорудження нової будівлі Українського Рентгенологічного та Радіологічного Інституту. Виявлені та введені до наукового обігу нові архівні матеріали, використання яких дозволило з’ясувати та уточнити низку питань щодо умов праці, матеріального забезпечення першого рентгенологічного закладу в Україні, процесу побудови нової будівлі та введення її в експлуатацію. Исследован процесс строительства нового здания Украинского Рентгенологического и Радиологического Института. Выявлены и введены в научный оборот новые архивные материалы, использование которых позволило выяснить и уточнить ряд вопросов, касающихся условий работы, материального обеспечения первого рентгенологического учреждения в Украине, процесса строительства и введения в эксплуатацию нового здания. It was investigated the process of building the Ukrainian Radiological Institute. Identifi ed and put into scientifi c circulation the new archival materials, use of which has enabled us to clarify and specify the number of issues concerning working conditions, material support of the fi rst X-ray institute in Ukraine, the process of construction and commissioning of the new building. 2011 Article Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі) / Т.О. Кисільова // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 22-33. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77210 61(477)+061.6 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств
spellingShingle	Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств Кисільова, Т.О. Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі) Питання історії науки і техніки
description	Досліджено процес спорудження нової будівлі Українського Рентгенологічного та Радіологічного Інституту. Виявлені та введені до наукового обігу нові архівні матеріали, використання яких дозволило з’ясувати та уточнити низку питань щодо умов праці, матеріального забезпечення першого рентгенологічного закладу в Україні, процесу побудови нової будівлі та введення її в експлуатацію.
format	Article
author	Кисільова, Т.О.
author_facet	Кисільова, Т.О.
author_sort	Кисільова, Т.О.
title	Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі)
title_short	Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі)
title_full	Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі)
title_fullStr	Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі)
title_full_unstemmed	Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі)
title_sort	формування матеріальної бази української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2011
topic_facet	Історія галузей і підприємств
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77210
citation_txt	Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі) / Т.О. Кисільова // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 22-33. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT kisílʹovato formuvannâmateríalʹnoíbaziukraínsʹkoírentgenologíčnoíakademííu1920tírokinaprikladísporudžennânovoíbudívlí
first_indexed	2025-07-06T01:31:20Z
last_indexed	2025-07-06T01:31:20Z
_version_	1836859241256714240
fulltext	22 ISSH 2077-9496 ской губернии // Харьковский сборник. – 1894. – Вып. 8. – С.27-48. Сумцов H. Ф. Заговоры. – Харьков: Ти-7. пография К. Счасни, 1892. – [2], 16 с. Сумцов Н.Ф. Культурные переживания 8. // Киевская Старина. – 1889. – Т.ХХІV. – январь. – С.64-89. Сумцов Н.Ф. Культурные переживания 9. // Киевская Старина. – 1889. – Т.ХХV. – май-июнь. – 486-507. Сумцов Н.Ф. Очерки народного быта: 10. Из этнографической экскурсии 1901 г. по Ахтырскому уезду Харьковской гу- бернии. – Харьков: Типо-литография «Печатное дело» кн. К.Н.Гагарина, 1902. – 78 с. Сумцов Ф. Культурные переживания // 11. Киевская Старина. – 1889. – Т.ХХVІІ. – ноябрь. – С.281-327. Татарский А.А. Сл. Свято-Дмитриевка 12. (Старобелский уезд). Материалы для этнографического изучения Харьков- ской губернии // Харьковский сборник. – 1894. – Вып. 8. – С.1-26. Шухевич Володимир. Гуцульщина: 13. П’ята частина: Репринтне видання. – Верховина: Гуцульщина», 2000. – Вид. 2. – 334 с. Меткая Л.А. Вклад исследователей Слободской Украины в дело изучения воп- роса употребления глиняных изделий в народной медицине украинцев. В статье анализируются работы исследователей Слободской Украины, которые служат источниками изучения вопроса использования глины и глиняных изделий в народ- ной медицине украинцев. Metka L.O. Contribution of researchers of the Slobodian Ukraine to the matter of study of question of the use of clay wares in folk medicine of Ukrainians. In the article analyzes the works of researchers of the Slobodian Ukraine, which serve as the sources of study of question of the use of clay and clay wares in folk medicine of Ukrainians. УДК 61(477)+061.6 ФОРМУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ БАЗИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕНТГЕНО- ЛОГІЧНОЇ АКАДЕМІЇ У 1920-ТІ РОКИ (на прикладі спорудження нової будівлі) Кисільова Т.О. (Дніпропетровський національний університет імені Оле- ся Гончара, Дніпропетровська медична академія) Досліджено процес спорудження нової будівлі Українського Рентгенологічно- го та Радіологічного Інституту. Виявлені та введені до наукового обігу нові ар- хівні матеріали, використання яких дозволило з’ясувати та уточнити низку пи- тань щодо умов праці, матеріального забезпечення першого рентгенологічного закладу в Україні, процесу побудови нової будівлі та введення її в експлуатацію. Створення першої рентгенологіч- ної академії в Харкові – дуже значний крок у формуванні рентгенологіч- ної мережі України й взагалі розвитку медичної рентгенології в республіці. Важливою складовою для розширен- ня роботи закладу стало споруджен- ня спеціальної будівлі, яка б в повній мірі відповідала потребам науково- дослідницької та медичної діяльності. ÍÀÓÊÎÂ² ² ÒÅÕÍ²×Í² ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ 23ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 Такий будинок для Україн- ської Рентгенологічної Ака- демії (УРА) було побудова- но протягом 1928-1932 рр. Короткі історичні відо- мості про створення Хар- ківської рентгеноло-гічної академії містить чимало пу- блікацій, зокрема [2-4, 10- 17]. Більш детально історія організації закладу викладена в стат- ті Б.М. Варшавського «Основні шляхи розвитку рентгенології й радіології на Україні» [2], написаної в контексті ана- лізу здобутків рентгенології й радіології в Україні за двадцять років. Відмітимо також працю [14], в якій дано короткий огляд діяльності УРА, а потім Держав- ного рентгенологічного, радіологічного та онкологічного інституту в Харкові з початку його заснування до повернення з евакуації. В цих статтях розглядають- ся наукові і практичні здобутки Інсти- туту по різних розділах рентгенології й радіології, а також педагогічна робота, організація з’їздів та конференцій, ви- дання наукових праць. Серед сучасних досліджень з історії розвитку медичної рентгенології в Україні слід зазначити серію статей в Українському Радіоло- гічному Журналі [15-19]. В них також відображена в основному медична сто- рона розбудови Інституту й лише один абзац присвячений спорудженню ново- го будинку [19]. Таким чином огляд літератури з до- сліджуваної теми засвідчив відсут- ність комплексного наукового аналізу умов роботи, формування та розши- рення матеріальної бази першого дер- жавного закладу з питань рентгено- логії та радіології в Україні. Лише в публікаціях [2,19] містяться короткі ві- домості про побудову но- вого спеціального будинку для Української рентгенів- ської академії, але вони зви- чайно ж не розкривають де- тально усіх передумов та труднощів, які супроводжу- вали це будівництво. Також є ряд електронних ресурсів, де подаються суперечливі відомості щодо дати закінчення проек- ту – 1930 р. та 1933 р. [5,7]. Враховуючи вищенаведене, метою роботи було комплексне досліджен- ня історії створення нової споруди для Рентгенологічного і Радіологічного Ін- ституту в м. Харкові, передумов почат- ку будівництва. Також розглянуто сам процес будівництва та введення в екс- плуатацію нової будівлі у контексті соціально-економічних умов того часу. Дослідження базується на архів- них матеріалах фондів Центрального державного архіву вищих органів вла- ди України. Використані були також й інші джерела та література за розгля- дуваною проблемою. За двадцять п’ять років, що про- йшли з моменту відкриття В.К. Рент- геном нового виду випромінювання в Україні не було створено жодного нау- кового закладу, який би вивчав питання медичної рентгенології та радіології. За ініціативою відомого українського рент- генолога Сергія Петровича Григор’єва в Харкові влітку 1920 року почалась ор- ганізація першого державного науково- го закладу з питань медичної рентге- нології. Перший рік діяльності УРА та роль С.П. Григор’єва в її розбудові ви- кладена нами в попередній статті [9]. Одним з важливих чинників роз- гортання діяльності Академії була на- ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 24 ISSH 2077-9496 явність відповідної матеріальної бази, зокрема, приміщень для створення до- слідницьких лабораторій тощо. Від по- чатку свого створення Українська Рент- генологічна Академія розміщувалася у будинку № 53 на вулиці Пушкінській – одній з головних вулиць Харкова. Цю будівлю було споруджено у 1911 році як прибутковий дім Харківського єван- гелічного лютеранського товариства [6]. Чому саме там вирішили розмісти- ти Рентгенакадемію поки невідомо, але буквально одразу навколо будівлі поча- лися суперечки. Вже у вересні 1920 року в Народний комісаріат охорони здоров’я (НКОЗ) надійшов лист із губернсько- го відділу соціального забезпечення з проханням зайняти перший корпус по вул. Пушкінській, 53 під гуртожиток ін- валідів, а другий корпус під майстер- ні [23, арк. 87-88]. Справа у тому, що за вказаною адресою знаходилися ще два флігелі, в яких й розміщалися інвалі- ди. Зрозуміло, що ці приміщення зама- лі й була необхідність у їх розширен- ні. Однак Нарком Здоров’я «не признал возможным предоставить дом по Пуш- кинской, 53 под устройство инвалидно- го дома» [342/1/76, арк. 87-88]. В справі організації Української Рентгенологічної Академії її перший директор С.П. Григор’єв виявив великі організаторські здібності. В найкорот- ші строки йому вдалося вирішити цілу низку юридичних та адміністративно- господарчих питань. Перші кроки в створенні матеріаль- ної бази УРА, як про це вже було вка- зано в роботі [9], були пов’язані з заку- півлею обладнання. Через відсутність власної рентгенівської промисловос- ті апаратуру в дореволюційну Росію для проведення діагностики та тера- пії Х-променями доставляли в осно- вному із-за кордону. Під час громадян- ської війни постачання устаткування для рентгенівських кабінетів звичайно ж припинилось, тому обладнання для лабораторій Харківської рентгенака- демії приходилось збирати по части- нах, використовуючи й можливості їх придбання у приватних власників. Наприклад, відомий професор Л.В.Орлов (керівник факультетської хі- рургічної клініки Харківського Універ- ситету з 1898 року), 26 червня 1920 р. запропонував рентгенівському відділу Наркомздоров’я обладнання з власно- го рентгенівського кабінету. Ціна за два рентгенівських апарати та приладдя до них складала один мільйон триста ти- сяч карбованців [23, арк. 48]. На той час це були значні кошти, які, незважаючи на економічну кризу в республіці, схо- же знайшли. На пропозиції рукою С.П. Григор’єва стоїть резолюція «Купить» і дата 30 червня 1920 р. [ 23, арк. 48]. Крім того, у серпні 1920 року піс- ля переговорів С.П. Григор’єва з завід- увачем рентгенівською секцією Київ- ського губернського відділу охорони здоров’я до Києва був відряджений асистент секції порівняльної рентге- нодіагностики УРА й за сумісництвом працівник аналогічного Харківсько- го губернського відділу Василь Федо- рович Кушніренко «для выяснения на- личности рентгенимущества и закупки необходимых предметов для рентгена- кадемии» [23, арк. 63]. Схоже, що свій власний рентгенів- ський кабінет С.П. Григор’єв також за- лучив до Рентгенакадемії. В архіві існує документ «Опись инструментария и ма- териалов, взятых из рентгеновского ка- бинета д-ра С.П. Григорьева для Укра- ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 25ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 инской Рентгеновской Академии» [25, арк. 31]. Список нараховує 78 позицій. Після смерті С.П. Григор’єва Рент- генологічну Академію певний час очолював Юрій Петрович Тесленко- Приходько (1920 – 1922 рр.). Робота щодо продовження розбудови Акаде- мії через смерть Сергія Петровича на цей час велась менш активно. Але по- ступово було продовжено обладнання закладу відповідною апаратурою, за- лучення нових кадрів, що дало змогу відкрити амбулаторію в складі рентге- нодіагностичного і рентгенотерапев- тичного відділів. Утворене на цей час ядро співро- бітників Інституту (Ф.М. Абрамович, Н.М. Безчинська, Б.М. Варшавський, О.А. Лемберг, А.Л. Халіпський, Я.Л. Шик та ін.) забезпечувало проведен- ня складної організаційної та науко- вої роботи, провідної в сфері медичної рентгенології в Україні, додаючи нові й нові напрями діяльності. Між тим ця величезна робота про- ходила в дуже складних умовах неста- чі приміщень та регулярної нестачі ма- теріалів. Наприкінці 1922 року директор Академії Л.В. Орлов (1922 – 1923 рр.) в звітах до НКОЗ УССР відзначав, що ряд обставин заважають виконанню планів розбудови Академії, які накрес- лив покійний С.П. Григор’єв [24, арк. 62]. Серед цих обставин була і нестача приміщень для розгортання подальшої діяльності інституту. З 1923 року УРА керував Г.І. Хармандар’ян. Під його керівництвом робота Інституту набула найбільшого розмаху. У 1925 році Академію було перейменовано в Український Дер- жавний Рентгенологічний та Радіоло- гічний Інститут імені С.П. Григор’єва. 19 вересня 1925 року на засіданні Пре- зидії України було прийнято рішення: «Зареєструвати Рентгенологічний і Ра- діологічний Інститут в число наукових установ по лінії Комісаріяту Охорони Здоров’я. Статут цього Інституту до- ручити юрисконсульту розглянути для затвердження його» [25, арк. 9]. Інститут, як відповідна наукова установа, потребував й відповідних умов для науково-дослідницької ді- яльності. Г.І. Хармандар’ян також нео- дноразово направляв листи до НКОЗУ, в яких детально доповідав про умо- ви роботи в Інституті. Крім регуляр- ної нестачі рентгенівських плівок та сучасної апаратури, неодноразово ста- виться питання про виділення Інсти- тутові «двух флигелей, находящихся в усадьбе Института» [25, арк. 4]. Фліге- лі як і раніше займали інваліди. Це пи- тання було розглянуто й по ньому вже було позитивне для інституту рішення, але й у 1926 році флігелі не були звіль- нені, що змусило НКОЗУ звернутися з відповідною заявою до Генерального Прокурора УСРР [25, арк. 67]. В жовтні 1925 року з Парижу док- тор А.Г. Ченч привезла значну кіль- кість радію, що стало поштовхом до розвитку нових напрямів досліджень [19]. Але приміщень для розгортан- ня медико-радіологічних дослыджень не вистачало. Вже у липні 1927 року Г.І. Хармандар’ян звертається до лікувально-профілактичного відділу НКОЗУ з листом [26, арк. 47], де на- полягає на тому що «одно з найголо- вніших питань, що потребує найнегай- нішого свого виконання є умови праці Радіо-терапевтичного кабінету.<…> Од- нім з заходів, що може до деякої міри ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 26 ISSH 2077-9496 розв’язати це болюче питання може бути переведення всього радіотерапев- тичного прийому до квартири лікаря А.Г. Ченч, що знаходиться близько від Інституту, на що Інститут просить до- зволу». Також внаслідок «терміновій необхідності поширення інституту та неможливості звільнити 2 флігелі, що зайняті інвалідами інститут просить дозволити закупити квартири зі спец- коштів інституту для співробітників, що мешкають у будинку Інституту» [26, арк. 52]. Тобто, інститут був виму- шений переносити частину своєї діяль- ності за місцем проживання лікарів. На чергової Колегії НКОЗУ 4 квіт- ня 1927 року було відзначено «значні досягнення та правильну лінію, що пе- реводить Інститут»; необхідність від- криття диспансеру у біжучому році, поширення ліжкової допомоги, ор- ганізації радіо-фізичного та радіо- терапевтичного відділків, майстерні для ремонту апаратури та повторних курсів для лікарів. Щодо катастрофіч- ної нестачі приміщень Колегія поста- новила питання «про надання Інсти- тутові будинку по вул. К.Лібкнехта, де нині міститься «Південосталь», для переводу туди Українського Держав- ного Рентгенологічного та Радіологіч- ного Інституту» [26, арк. 32]. Однак вже 29 червня 1927 року Ко- легія НКОЗУ, заслухавши інформацію Г.І .Хармандар’яна про зростання по- треб населення щодо рентгено- та ра- діологічної допомоги, незадовільні умови роботи в Рентгенологічному та Радіологічному Інституті, а також не- можливість використання будинку «Південосталь» для розміщення Інсти- туту, прийняла наступну постанову: «Колегія вважає за потрібне: Приступити з 1927-28 р. до буду- вання спеціального будинку під Укра- їнський Рентгенологічний та Радіоло- гічний Інститут з тим, щоб закінчити його в 1928-29 р. Порушити клопотання перед РНК про відпущення на будівництво Інсти- туту 250.000 в 1927-28 р. та 300.000 в 1928-29 р. по держбюджету. Останню суму в розмірі від 500 до 600 тисяч крб. розподілити між фонда- ми лікувальної допомоги Лікувально- профілактичного Управління та відді- лу Транспортної медицини. Просити Харківський Окрвикон- ком за-для поширення Інституту звіль- нити в цьому році флігелі в буд. № 53 по Пушкінській вул.. Для детальної розробки всіх прак- тичних питань, <…> утворити Комісію за головуванням тов. Нагірного, в скла- ді т.т. Майданського, Хармандар’яна, Марзеєва, якій подати на затверджен- ня Колегії остаточно розроблені про- позиції.» [28, арк. 1] Та як показало вивчення архівних документів побудова нового примі- щення для УРРІ виявилась справою не простою. Згідно доповідної записки НКОЗУ від 31 липня 1928 р. до Ради Народних Комісарів УСРР «збудування будинку для Рентгено-Радіологічного інституту розраховано на 1.000.000 крб. з покрит- тям цієї суми за рахунок таких джерел та за такими строками видачі кредитів: На підставі зазначеного НК Здоров’я просить Раду Народних Ко- місарів затвердити зазначений план фінансування будівництва Рентгено- Радіологічного інституту. До цього НК Здоров’я додає, що по кошторису НКОЗ на 1927/28 р. на за- ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 27ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 значену мету вже призначено 150.000 крб., а саме будівництво розраховано таким чином, щоб на кінець 1930 року інститут змог-би розгорнути свою ро- боту в новому будинкові» [27, арк. 1]. Однак 2 серпня 1928 року Народ- ний Комісаріат Фінансів УСРР надси- лає до Наркомздоров’я УСРР лист, в якому повідомляє про тимчасове при- пинення фінансування будівництва, вказуючи на незадовільний стан про- ведення робіт. «За відомостями, що є в нашо- му розпорядженні, - проекта Будинку РентгенІнституту остаточно ще не за- тверджено й ніяких робот по будівни- цтву ще не переводилося, навіть ще не підготовлено площі землі під построй- ку та не заготовлено матеріялів. Нар- комфін вважає, що при такому стані будівництва Будинку РентгенІнститу- ту, беручи на увагу, що будівничий се- зон підходить до кінця, – будівництво в цьому бюджетному році – не почнеть- ся і відпущених коштів за кошторисом на зазначену мету витрачати недоціль- но» [27, арк. 3]. Питання щодо подаль- шого виділення коштів НКФ УСРР за- планувало розглянути окремо. Але НКОЗУ не погоджується з та- ким висновком Наркомфіну й у відпо- відь надсилає досить детальний план витрати коштів та пояснення щодо за- тримки робіт. Ці пояснення зводилися до наступного. Перед початком будівництва треба було оплатити ділянку землі вартістю 25.000 крб. В будівельному сезоні 1929 р. планувалося виконати більшість бу- дівельних робіт: «вся кладка, дах, меж- поверхове перекриття, бетонні і залізні роботи, а також теслярні роботи для за- криття будівлі на зиму» [27, арк. 4]. В 1929/30 р. передбачалися штукатурні роботи, пофарбування, встановлення опалення, вентиляції, водогону, кана- лізації, електроосвітлення та спеціаль- ного обладнання. Для виконання цього плану необхідно ще в 1928 році закупи- ти матеріали (цегла, цемент, залізо), під- готувати територію (рубка дерев, бурін- ня свердловин, копання котлованів) та возвести допоміжні споруди (тин, комо- ри, навіси, бараки, підведення водогону, кладка фундаменту). Також необхідно було забезпечити охорону будівництва та матеріалів. На виконання усіх цих робіт передбачалися витрати – 185.500 крб. Але в ІІІ кварталі 1928 року було виділено тільки 19.000 крб., які пішли на оплату ділянки, решту кредитів ви- ділили лише у ІV кварталі. Можна було приступити до підготовчих робіт, однак у липні місяці «ескізний проект Інсти- туту було змінено за вказівками Голо- ви Раднаркому – т. Чубаря в бік змен- шення загальної кубатури в зв’язку з зменшенням загальної суми на будівни- цтво» [27, арк. 4]. До 25 липня був гото- вий новий ескізний проект, в якому було Джерела фі- нансування Загальна сума Передбачено відпустити в 1927/28 р. в 1928/29 р. в 1929/30 р. Держбюджету 550.000 150.000 200.000 200.000 Місцбюджету 200.000 — 100.000 100.000 Фонд меддопо- моги застрахо- ванним 250.000 — 100.000 100.000 ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 28 ISSH 2077-9496 встановлено розмір будинку, співвідно- шення окремих елементів Інституту та почалась розробка робочих креслень. В зв’язку з цим Наркомздоров’я просить «про т е р м і н о в е відкриття кредитів в сумі 132.000 крб.», причому в цю суму «входять 7.000 крб. на оплату за ділян- ку та 2.000 крб. – на ремонт Інституту в поточному році» [27, арк. 4]. Внаслідок затримки фінансування юридичне оформлення виділеної ді- лянки під будівлю відбулось вже після початку будівництва. Спочатку до Харківського медич- ного інституту було надіслано лис- та за підписом Наркомздоров’я УСРР Ніколаєва та Начальника Лікувально- Профілактичного Управління Май- данського від 14 червня 1927 р. з про- ханням «передати участок землі, що перебуває в В/віданні, який знаходить- ся поміж вул. Трінклера та вулицею, що будується, позад будинку Держпромис- ловості удовж Хірургічної та Терапев- тичної клінік ХМІ. На цьому участку буде збудовано будинок Українсько- го Рентгенологічного та Радіологічно- го ІНСТИТУТУ» [26, арк. 42]. Правлін- ня ХМІ погодилося передати зазначену ділянку землі для побудови вказаного закладу [26, арк.56]. Але потім УДРРІ було виділено зовсім іншу ділянку. Й тільки 3-го січня 1930 р. на засі- данні Ради Народних Комісарів УСРР було прийнято постанову: «Закріпити за Українським Рентгенологічним та Раді- ологічним Інститутом всієї дільниці са- диб по Пушкінській вул. за № 74, 76, 78 /Чайківська вул. № 4/ зі всім дендро- логічним садом. Дозволити Рентгено- Радіологічному Інститутові на вільній території зазначених садиб і на части- ні саду збудувати Інститут, згідно з за- твердженим проектом. Зобов’язати Рентгено-Радіологічний Інститут надати Харківському Сільсько-Господарському Інститутові право користуватися садом для учбової мети; порядок користуван- ня садом встановити за обопільним по- годженням» [28, арк. 19]. Автором проекту та керівником будівництва був відомий інженер- архитектор Віктор Абрамович Естро- вич (1881 – 1941), який працював в Харкові з 1912 року [8]. На той час він обіймав посаду головного інже- нера «Пляново-Будівельного Бюра Наркомздоров’я» [28, арк. 37]. Інже- нерну частину проекту забезпечував інженер Б.Ф. Троупянський. Для виконання зазначеного проек- ту залучили будівельну організацію АТ «Укрпайбуд». ЇЇ було створено у 1927 році й до 1930 року вона підпорядкову- валась Народному комісаріату внутріш- ніх справ. У 1930 р. «Укрпайбуд» було реорганізовано в Український держав- ний трест цивільного будівництва «Ук- рцивільбуд» [30]. Можна лише здогаду- ватися чому саме цій щойно створеній організації доручили таке масштабне будівництво, але як свідчать архівні до- кументи відносини із забудовниками виявились складними. Директор УДРРІ Г.І. Хармандар’ян та заступник директора Б.М. Варшав- ський неодноразово доповідали в НКО- ЗУ про неприпустиме ставлення «Ук- рпайбуду» до будівництва: несвоєчасне або невірне виконання робіт, відхилен- ня від креслень та кошторису [28, арк. 4, 51, 53]. «Укрпайбуд» в свою чергу звинувачував Інститут в нерегулярній сплаті послуг та не складанні договору [28, арк. 6]. Утворилося замкнуте коло: нестабільне фінансування призводи- ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 29ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 ло до несвоєчасної закупівлі матеріалів та млявому виконанню робіт, а затрим- ка будівництва та відсутність договору вели до затримки у виділенні коштів. Після довгих сперечань договір між «Укрпайбудом» та Інститутом планува- лося підписати тільки 10 червня 1930 року, хоча спочатку в документі сто- яв квітень [28, арк. 108-115]. Цікаво, що згідно договору вартість робіт вже складала 1.410.037 крб. 22 коп., тоб- то збільшилася більше, ніж на 400 ти- сяч карбованців порівняно з первинним кошторисом. Незважаючи на труднощі дату закінчення будівництва встановле- но 1 листопада 1930 року з додаванням двох тижнів на усунення недоробок. Але й цей варіант договору не задо- вольнив сторони й не був підписаний. А всього через півроку в документах вже фігурує інша назва забудовника – «Ук- рцивільбуд», який став правонаступни- ком «Укрпайбуду» і в 1930 р. перейшов у підпорядкування ВРНГ УРСР. Наприкінці 1930 року коли за пла- ном нова будівля Рентгенологічного та Радіологічного Інституту мала бути го- товою комісія у складі представників НКОЗУ інженера Чорноморченко Ф.А, Рентгенінституту помічника директо- ра Карпілова, «Укрцивільбуду» Овча- ренко виявила численні недоліки, які підлягали негайному усуненню до кін- ця року. В експлуатацію було віддано тільки клініку [29, арк. 1]. С початку 1931 року для УДРРІ на- ступив дуже важкий період. Під тис- ком НКОЗУ Рентгенологічний та Ра- діологічний Інститут звільнив старе приміщення і там розмістився Інсти- тут Харчування. Нова будівля не була готова для експлуатації: вікна, двері, підлога, перегородки вимагали пере- робки [29, арк. 23]. Згідно протоколу № 54 Наради Планово-Будівельного Бюро від 16 травня 1931 року на за- сіданні було зафіксовано заяву пред- ставника «Укрцивільбуду» про закін- чення Інституту 1 липня 1931 року [29, арк. 133]. На початок серпня 1931 року остаточна вартість будівництва склада- ла вже 2.450.000 крб. [29, арк. 210], але як свідчать архівні документи усунен- ня дефектів та остаточне устаткуван- ня Інституту тривало до червня 1932 року [29, арк. 300]. Зрозуміло, що всі ці роботи вимагали додаткових коштів і стримували діяльність інституту. В цей час трест, який виконував роботи, знову перейшов в нове підпорядкуван- ня – Наркомату комунального госпо- дарства УРСР [30]. Тим не менш сам факт зведення та- кої будівлі був знаменним. Крім суто прагматичних цілей, на які була спря- мована побудова нового будинку ін- ституту, одночасно цей будинок став витвором архітектурного мистецтва, нового архітектурного стилю для того часу. Це так званий стиль «Ар-деко» або «Арт-деко», який становив по- єднання модерну з неокласицизмом (Рис. 1.). Як зазначали автори статті [1] «В харьковском Ар Деко есть так- же примеры «зрелого» стиля нача- ла 30-х гг. Это Червонозаводский те- атр, Рентгенакадемия, отличающаяся рафинированно острой, «хирургичес- кой» прорисовкой деталей (ныне Ин- ститут медицинской радиологии, В. Эстрович, 1930)…». Більш детально щодо цього та інших стилів в архітек- турі Харкова й інших міст можна ді- знатися зі спеціальної літератури, зо- крема з вказаної вище статті та праць інших авторів з історії архітектури. ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 30 ISSH 2077-9496 Цікаво, що для сучасників усі склад- нощі, що супроводжували будівництво вже невідомі, а от сама будівля викли- кає позитивні емоції. Для прикладу наведемо витяг з одного з екскурсій- них сайтів, в якому надається така ха- рактеристика цій архітектурній спо- руді: «Это одно из лучших в городе зданий для медицинского учрежде- ния отличается интересной компо- зицией: лаконичные геометричес- кие объемы образуют со стороны ул. Пушкинской курдонер сложной мно- гоугольной формы, фланкированный двумя квадратными башнями. Его ар- хитектурное решение можно отнес- ти к популярному в то время в мире стилю ар-деко, сочетающему в себе элементы функционализма и класси- ки. В этом здании были применены новые для того времени конструкции: большепролетные кессонированные плиты перекрытий из монолитного же- лезобетона и сборные железобетонные конструкции амфитеатра в конференц- зале» [31]. Проведене дослідження розкриває той нелегкий шлях, який був пройде- ний від «паперу» до одного з будинків, що репрезентують архітектурні нова- ції 1920-х – 1930-х років. У 1932 році Всеукраїнському Дер- жавному Рентгено-Радіологічному та онкологічному інститутові присвоїли ім’я В.Я. Чубаря. 11 листопада 1932 року відбуло- ся урочисте засідання Колегії НКОЗ УСРР «з приводу 10-ти річчя Рентген- Радіологічного та онкологічного інсти- туту ім. В.Я. Чубаря» [29, арк. 309]. Була заслухана доповідь директора Ін- ституту та заступника Наркома охорони здоров’я професора Г.І. Хармандар’яна про десятирічну роботу закладу. У зв’язку з ювілейною датою відбу- лася низка нагороджень працівників ін- ституту та учасників спорудження його нової будівлі. Колегія ухвалила рішення про нагородження Г.І. Хармандар’яна орденом Трудового Червоного прапо- ру. Також було нагороджено першого заступника директора Інституту з на- укової та медичної частини Б.М. Вар- шавського, заступника директора з адміністративно-господарської части- ни Карпілова «за вдарне проведення бу- дівництва та успішне закінчення його», інженера-архитектора В.А. Естровича «автора проекту інституту та керівни- ка будівництва» та інших співробітни- ків за персональні заслуги та тривалу роботу в інституті. Колегія запропонувала: «1) Управлінню Науки виділити кошти на імпортне облаштування ін- ституту, в поточному році додатково 100.000 крб. та забезпечити в 1933 році коштами дальший розвиток. 2) Управлінню Медсанбудівництва виділити до кінця поточного року 150 тис. крб. на закінчення будівельних ро- бот» [29, арк. 309]. Рис.1. Будинок Харківського рентгено- радіологічного інституту (сучасний вигляд) ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 31ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 Таким чином можна вважати, що незважаючи на наявні недоліки на- прикінці 1932 року нову будівлю для Рентгено-радіологічного та онкологіч- ного інституту було введено в експлу- атацію. В результаті проведеного дослі- дження можна зробити наступні ви- сновки: Незадовільні умови роботи та зрос- таючі потреби населення вимагали термінового вирішення питання щодо приміщення УДРРІ. Для забезпечення нормального функціонування всіх під- розділів закладу виявилось неможли- вим використання старих споруд, була потрібна нова спеціальна будівля. Будівництво виявилось значно до- рожчим ніж планувалось. Загальна вартість проекту склала близько 3-х мільйонів карбованців замість запла- нованого 1.000.000 крб. Неякісне виконання робіт призвело до суттєвої зміни дати закінчення про- екту. Замість розрахованої дати закін- чення будівництва – кінець 1930 року, офіційно прийнято будівлю у 1932 році, але остаточне завершення робіт було вже у 1933 році. Таким чином, ві- домості щодо введення до ладу цієї бу- дівлі у 1930 р., що наводяться в літера- турі, не є точними. Незважаючи на певні недоліки но- вої будівлі для Державного Рентгено- радіологічного та онкологічного ін- ституту в Харкові її спорудження дозволило значно розширити медичну допомогу населенню та наукові дослі- дження в області медичної рентгено- логії та радіології. Архітектурний задум будівлі, вико- нання її в стилі «зрілого» Ар-деко зро- били цю будівлю пам’ятником архі- тектури 1920–1930-х рр., що ставить питання про його збереження для на- щадків. ЛІТЕРАТУРА Буряк А. Стилевая атрибуция ансамб-1. ля площади Дзержинского (ныне пло- щадь Свободы) в Харькове / А. Буряк, И. Крейзер // The Soviet Heritage and European Modernism. Heritage at risk / Edited by Jorg Haspel, Michael Petzet, Anke Zalivako and John Ziese. – Berlin: published by hendrik Bäßler verlag. – 2007. – Special. – P. 80 – 86. Варшавський Б.И. Основні шляхи роз-2. витку рентгенології й радіології на Україні / Б.М. Варшавський // Рентге- нологія і онкологія в УРСР. Держмед- видавництво. – 1939. – С. 9-18 Воробьев Е.И., Побединский М.Н. // 3. Очерки развития отечественной радиа- ционной медицины. // Москва. – 1972. – 228 с. Григор’єв Сергій Петрович (1878-1920) 4. // УРЖ. – 2003. – № 3. – С. 306-307. Електронний 5. ресурс: http://www. provisor.com.ua/archive/2003/N9/ art_36.php Електронний ресурс 6. http://www. kharkov.ua/culture/2a.html Еле7. ктронний ресурс http://ru.wikipedia. org Електронний ресурс http://www.kh.ua/8. culture/4.html Кисільова Т.О. Перший рік Української 9. рентгенівської академії та роль С.П. Григор’єва в її розбудові / Т.О. Кисільо- ва, В.С. Савчук // Вісник Дніпропетров- ського університету. – 2010. – Т. . Серія «Історія і філософія науки і техніки». – 2010. – Вип. 18. – С. Козирський В., Лень А., Шендеров-10. ський В. Х-промені: українські сто- рінки історії / В. Козирський, А. Лень, В. Шендеровський // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 63. Фізика. Електроніка. – 1999. – С. 101-105. ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 32 ISSH 2077-9496 Лагерь А.А. Видный деятель отече-11. ственной рентгенологии (К 100-летию со дня рождения С.П.Григорьева / А.А. Лагерь // Медицинская радиология. – 1979. – № 2. – С. 70-71. Лемберг А.А. // Сергей Петрович Гри-12. горьев (К 50-летию со дня смерти) // Вестник рентгенологии и радиологии. – 1971. – № 1. – С. 106-107. Сергей Петрович Григорьев (некролог) 13. // Врачебное дело. – 1920. – № 12-20. Материалы по истории рентгенологии 14. в СССР / Под ред. С.А.Рейнберга // Мо- сква. – 1948. – 322 с. Пилипенко М.І., Артамонова Н.О., 15. Бусигіна Н.О., До історії розвитку ме- дичної радіології в Україні (перше де- сятиріччя: 1896 – 1906 рр.) / Пилипенко М.І., Артамонова Н.О., Бусигіна Н.О. // УРЖ. – 1993. – № 2. – С. 129-130. Пилипенко М.І., Артамонова Н.О., Бу-16. сигіна Н.О., До історії розвитку медич- ної радіології в Українію Передвоєнний період (1907 – 1913 рр.) / Пилипенко М.І., Артамонова Н.О., Бусигіна Н.О. // УРЖ. – 1993. – № 3. – С. 220-222. Пилипенко М.І., Артамонова Н.О., Бу-17. сигіна Н.О., До історії розвитку медич- ної радіології в Україні. Воєнний пері- од (1914 – 1919 рр.) / Пилипенко М.І., Артамонова Н.О., Бусигіна Н.О. //УРЖ. – 1993. – № 4. – С. 300-305. Пилипенко М.І., Артамонова Н.О., Бу-18. сигіна Н.О., Кононенко О.К., До історії розвитку медичної радіології в Украї- ні: створення державної мережі радіо- логічної допомоги (1920 – 1941 роки) / Пилипенко М.І., Артамонова Н.О., Бусигіна Н.О., Кононенко О.К //УРЖ. – 1994. – № 1. – С. 59-64. Пилипенко М.І., Артамонова Н.О., Бу-19. сигіна Н.О., До історії розвитку медич- ної радіології в Україні: основні шляхи розвою наукових досліджень (1920 – 1941 роки) / Пилипенко М.І., Артамо- нова Н.О., Бусигіна Н.О. //УРЖ. – 1994. – № 2. – С. 123-130. Позмогов А.И. Из истории развития 20. рентгенологии в Украине / А.И. Позмо- гов // Врачебное дело. – 1993. – № 10- 12. – С. 114–117. Русанова Є., Русанов К. Життя С.П. 21. Григор’єва: шлях у медицину / Є. Руса- нова, К. Русанов // УРЖ. – 2009. – № 17. – С. 516-522. Русанова Є., Русанов К. Життя С.П. 22. Григор’єва: питання залишаються / Є. Русанова, К. Русанов // УРЖ. – 2009. – № 17. – С. 239-241 Центральний державний архів вищих 23. органів влади України, фонд 342, опис 1, справа 76. Центральний державний архів вищих 24. органів влади України, фонд 342, опис 1, справа 1193. Центральний державний архів вищих 25. органів влади України, фонд 342, опис 2, справа 1222. Центральний державний архів вищих 26. органів влади України, фонд 342, опис 2, справа 1853. Центральний державний архів вищих 27. органів влади України, фонд 342, опис 2, справа 2188. Центральний державний архів вищих 28. органів влади України, фонд 342, опис 3, справа 2130. Центральний державний архів вищих 29. органів влади України, фонд 342, опис 3, справа 5252. Центральний державний науково-30. технічний архів України: Путівник / Авт.-упорядн. А.О. Алєксєєнко (від- повід. упорядн.), М.А. Балишев, О.Є. Дождьова, Є.В. Семенов. – Харків: Фе- дорко, 2009. – 338 с. Экскурсия по 31. Харькову: Электронный ресурс http://www.gezlev.crimea.ua/ rivok/rivok16.htm ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 33ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 Киселева Т.А. Формирование материальной базы Украинской рентгенологически академии в 1920-ые годы (на примере сооружения нового здания). Исследован процес строительства нового здания Украинского Рентгенологического и Радиологического Института. Выявлены и введены в научный оборот новые архивные материалы, ис- пользование которых позволило выяснить и уточнить ряд вопросов, касающихся усло- вий работы, материального обеспечения первого рентгенологического учреждения в Украине, процесса строительства и введения в эксплуатацию нового здания. Kiseleva t.A. Forming of fi nancial base of the Ukrainian roentgenologic academy in 1920th (on the example of building of new building). It was investigated the process of building the Ukrainian Radiological Institute. Identifi ed and put into scientifi c circulation the new archival materials, use of which has enabled us to clarify and specify the number of issues concern- ing working conditions, material support of the fi rst X-ray institute in Ukraine, the process of construction and commissioning of the new building. УДК 621.37(091) СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОГО ЗАВОДУ «РАДІОПРИЛАД» ТА ЙОГО ВНЕСОК У РОЗВИТОК РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (1950–1980-ТІ РР.) Сухацький Р. П. (Черкаський державний технологічний університет) У статті розглядається становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його робота, пов’язана з виробництвом радіоелектронної апаратури військового призначення в 1950–1980-ті рр. Особливе значення в розвитку кож- ної держави, та й загалом у житті люд- ства відіграє радіоелектронна апарату- ра. Впродовж усього періоду її розвитку вона зарекомендувала себе як один із визначальних критеріїв військової та економічної могутності країни. Сучасні тенденції міждержавних відносин переконливо свідчать про не- обхідність постійного та всебічного зміцнення власної держави. Однак в основі суспільного прогресу та посту- пального державного становлення ле- жать на лише теоретичні досягнення у розвитку різних галузей науки і техні- ки, зокрема й радіоелектроніки, а й ви- робничі можливості. На теренах України стрімкого роз- витку радіоелектроніка як галузь науки і виробництва набула з моменту закін- чення Другої світової війни. Почина- ючи з 50-х років, в умовах тогочасно- го суспільно-політичного становища, був взятий орієнтир на задоволення відповідною апаратурою першочерго- во військових потреб. Виробництво ж радіоелектронної апаратури супрово- джувалося суворим засекречуванням не лише науково-дослідних робіт у цій сфері, а й виробничого сектору. Тож у зв’язку з цим доступ до інформації та- кого роду був вкрай обмеженим, що до- недавна не дозволяло проводити всес- тороннього дослідження та висвітлення ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ

Формування матеріальної бази Української рентгенологічної академії у 1920-ті роки (на прикладі спорудження нової будівлі)

Репозитарії

Схожі ресурси