Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.)

У статті розглядається становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його робота, пов’язана з виробництвом радіоелектронної апаратури військового призначення в 1950–1980-ті рр....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Сухацький, Р.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2011
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Історія галузей і підприємств
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77211
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.) / Р.П. Сухацький // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 33-38. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77211
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-772112015-02-24T03:01:56Z Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.) Сухацький, Р.П. Історія галузей і підприємств У статті розглядається становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його робота, пов’язана з виробництвом радіоелектронної апаратури військового призначення в 1950–1980-ті рр. В статье рассматривается становление Киевского завода «Радиоприбор» и его работа, связанная с производством радиоэлектронной аппаратуры военного назначения в 1950–1980-е гг. In the article establish the Kyiv factory “Radioprylad” and its work mutual with production of radioelectronics apparatus for military nomination in 1950–1980th years are regarded. 2011 Article Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.) / Р.П. Сухацький // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 33-38. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77211 621.37(091) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств
spellingShingle	Історія галузей і підприємств Історія галузей і підприємств Сухацький, Р.П. Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.) Питання історії науки і техніки
description	У статті розглядається становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його робота, пов’язана з виробництвом радіоелектронної апаратури військового призначення в 1950–1980-ті рр.
format	Article
author	Сухацький, Р.П.
author_facet	Сухацький, Р.П.
author_sort	Сухацький, Р.П.
title	Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.)
title_short	Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.)
title_full	Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.)
title_fullStr	Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.)
title_full_unstemmed	Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.)
title_sort	становлення київського заводу «радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2011
topic_facet	Історія галузей і підприємств
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77211
citation_txt	Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.) / Р.П. Сухацький // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 33-38. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT suhacʹkijrp stanovlennâkiívsʹkogozavoduradíopriladtajogovnesokurozvitokradíoelektronnoíaparaturivíjsʹkovogopriznačennâ19501980tírr
first_indexed	2025-07-06T01:31:23Z
last_indexed	2025-07-06T01:31:23Z
_version_	1836859243639078912
fulltext	33ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 Киселева Т.А. Формирование материальной базы Украинской рентгенологически академии в 1920-ые годы (на примере сооружения нового здания). Исследован процес строительства нового здания Украинского Рентгенологического и Радиологического Института. Выявлены и введены в научный оборот новые архивные материалы, ис- пользование которых позволило выяснить и уточнить ряд вопросов, касающихся усло- вий работы, материального обеспечения первого рентгенологического учреждения в Украине, процесса строительства и введения в эксплуатацию нового здания. Kiseleva t.A. Forming of fi nancial base of the Ukrainian roentgenologic academy in 1920th (on the example of building of new building). It was investigated the process of building the Ukrainian Radiological Institute. Identifi ed and put into scientifi c circulation the new archival materials, use of which has enabled us to clarify and specify the number of issues concern- ing working conditions, material support of the fi rst X-ray institute in Ukraine, the process of construction and commissioning of the new building. УДК 621.37(091) СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОГО ЗАВОДУ «РАДІОПРИЛАД» ТА ЙОГО ВНЕСОК У РОЗВИТОК РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (1950–1980-ТІ РР.) Сухацький Р. П. (Черкаський державний технологічний університет) У статті розглядається становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його робота, пов’язана з виробництвом радіоелектронної апаратури військового призначення в 1950–1980-ті рр. Особливе значення в розвитку кож- ної держави, та й загалом у житті люд- ства відіграє радіоелектронна апарату- ра. Впродовж усього періоду її розвитку вона зарекомендувала себе як один із визначальних критеріїв військової та економічної могутності країни. Сучасні тенденції міждержавних відносин переконливо свідчать про не- обхідність постійного та всебічного зміцнення власної держави. Однак в основі суспільного прогресу та посту- пального державного становлення ле- жать на лише теоретичні досягнення у розвитку різних галузей науки і техні- ки, зокрема й радіоелектроніки, а й ви- робничі можливості. На теренах України стрімкого роз- витку радіоелектроніка як галузь науки і виробництва набула з моменту закін- чення Другої світової війни. Почина- ючи з 50-х років, в умовах тогочасно- го суспільно-політичного становища, був взятий орієнтир на задоволення відповідною апаратурою першочерго- во військових потреб. Виробництво ж радіоелектронної апаратури супрово- джувалося суворим засекречуванням не лише науково-дослідних робіт у цій сфері, а й виробничого сектору. Тож у зв’язку з цим доступ до інформації та- кого роду був вкрай обмеженим, що до- недавна не дозволяло проводити всес- тороннього дослідження та висвітлення ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 34 ISSH 2077-9496 усіх особливостей розвитку цієї галузі. Однак із плином певного історичного часу доступ до частини документів цієї групи послабився, і нині дослідники ма- ють змогу більш глибоко дослідити та визначити досягнення вітчизняних нау- ковців та виробничників. У свою чергу це дає змогу не лише оцінити здобутки України в цій сфері на загальносвітово- му плацдармі у вищеозначений період, а й виявити та врахувати усі допущені прорахунки для подальшого розвитку такої конче необхідної для кожної кра- їни галузі науки і виробництва. В існуючих дослідницьких пра- цях певна увага розвитку радіотехніч- ної та радіоелектронної промисловос- ті приділяється питанням висвітлення досягнень щодо темпів розбудови цієї галузі та відображення сумарних по- казників випуску продукції. Але вона обмежується лише загальною харак- теристикою проблематики. До цього комплексу праць входять роботи та- ких науковців та дослідників, як О. Л. Мінц [3–5], Є. Дубовенко [1]. Однак необхідно зазначити, що дані роботи відображають загальну картину розви- тку підприємств з виробництва радіое- лектроніки в усьому СРСР. Хоча слід зазначити, що впродовж 50–80-х років в УРСР було створе- но надзвичайно потужну виробничу базу з розробки та випуску радіоелек- тронної апаратури. Так, у вітчизняній історіографії майже зовсім відсутні відомості щодо розбудови цієї науково- виробничої галузі стосовно саме УРСР. Існують лише поодинокі праці, присвя- чені історії розвитку окремих заводів. Особливу увагу серед підприємств радіоелектронної промисловості при- вертає Київський завод «Радіоприлад», який став одним із промислових гіган- тів по випуску такого роду техніки. Так, упродовж багатьох років даний завод здійснював широкий випуск гами висо- коефективної радіоелектронної апара- тури різного призначення. Визначальне місце в його роботі посідала радіоелек- троніка військового призначення. Історії розвитку цього заводу присвя- чена праця під назвою «Королевцевы. История Головного Завода 1953–2003» за редакцією О. Макєєва [2], проте на- віть у цій досить ґрунтовній роботі поза увагою дослідників залишилося питання виробництва військової раді- оелектронної апаратури. У праці пере- важним чином розповідається про роз- будову підприємства, визначних його працівників, а також про виробництво продукції широкого призначення. Відповідно до постанови РМ СРСР від 02.10.1951 р. у Києві був організова- ний завод «Радіоприлад», націлений на випуск радіовимірювальної та дозиме- тричної апаратури низькочастотного і звукового діапазону [6, с. 158]. Його бу- дівництво та оснащення розпочалося в 1954 р., а вже в 1956 р. завод почав ви- пускати продукцію. Швидко було осво- єно ряд приладів радіовимірюваль- ної апаратури, серію високочастотних генераторів, апаратуру і прилади для вимірювання послаблення, вимірни- ки нелінійних спотворень, синтезато- ри частоти, фазометри та ін. У цьому ж році згідно постанови ЦК КПРС і РМ СРСР від 21.05.1956 р. було утворене спеціальне конструкторське бюро. А вже у 1960 р. для супроводу в серійно- му виробництві нових виробів і модер- нізації приладів, що вже випускалися, був створений серійний конструктор- ський відділ [2, с. 9, 11]. ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 35ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 З метою задоволення як оборонних потреб країни, так і потреб мирного ви- користання ядерної енергії, в 1957 р. розпочалася підготовка серійного ви- робництва радіометричних і дозиме- тричних приладів. У виробництво були запущені модифікації «ІМА-1» (інтен- симетр мічених атомів) – «Промінь-А» і «Промінь-ФВС», згодом прилад для гідрометеослужби «Прогноз», польо- ві радіометри СРП-2 та малогабарит- ний «Піонер» для геологорозвідки, а також для потреб Міністерства оборо- ни СРСР польові дозиметри ДП5, ДП- 5А, ДП-5Б, ДП-5В. На цьому ж заводі освоєно і випуск унікальних приладів для контролю ядерних випробувань в атмосфері – «Берізка» і «Джерело». Та- кож були проведені роботи з освоєння унікального виробництва прямовказу- ючих дозиметрів індивідуального вико- ристання ДКП-50 і ДК-02 [2, с. 15, 17]. Проте поряд із позитивними сторо- нами розвитку виробництва спостері- галися і складнощі. Так, голова Держ- комітету СРСР з радіоелектроніки В. Калмиков звернувся до секретаря ЦК КПУ О. Іващенка з листом стосовно вирішення питання про організацію на базі Київського заводу «Радіопри- лад» спеціального науково-дослідного інституту та експериментального ви- робництва для створення і випуску контрольно-вимірювальної апарату- ри в галузі надвисоких частот. Випуск такого виду апаратури був конче необ- хідний для розвитку провідних обо- ронних галузей радіоелектроніки, та- ких як – радіолокація, радіонавігація, ракетна техніка, радіолокаційна роз- відка, військовий зв’язок. Однак че- рез те, що «Радіоприлад» знаходився на початку розгортання своєї вироб- ничої діяльності та спеціалізувався в основному на виробництві дозиме- тричної та вимірювальної апаратури низькочастотного і звукового діапазо- ну, створення такого інституту фак- тично означало ліквідацію серійного заводу, що, очевидно, було недоціль- ним. Відділ оборонної промисловості ЦК КПУ справедливо зазначав, що ви- рішення цього питання повинно бути здійснено за рахунок виділення додат- кових капіталовкладень і лімітів для УРСР у перспективному плані розви- тку радіоелектроніки цільовим при- значенням для Київського заводу «Ра- діоприлад». Незважаючи на це, союзні інстанції ще неодноразово намагалися силовим методом нав’язати заводу ви- конання зовсім невластивих його про- філю завдань. Питання ж створення такої організації на базі заводу «Радіо- прилад» у такий спосіб, як пропонував В. Калмиков, чи за рахунок виділен- ня додаткових капіталовкладень для УРСР, як пропонував відділ оборонної промисловості, ЦК КПУ не вирішува- лося [6, с. 150–160]. З метою вчасного виконання оборон- них замовлень на заводі «Радіоприлад» переглянули структуру складальних це- хів, упровадили конвеєрні і поточні лі- нії, що значно підвищило продуктив- ність праці і культуру виробництва. У результаті проведених заходів у 1959 р. успішно освоїли серійне виробництво широкої гами нової радіоелектронної апаратури. Зокрема, були випущені: до- зиметри електричні ДК-02 – 3200 шт., зарядні пульти ЗД-3 – 320 шт., вимі- рювач частоти – 50 шт., вимірювач не- лінійних спотворень ІНІ-12 – 300 шт., аналізатори спектра «Грунт-2» – 15 шт., «Буєр» – 10 шт. [7, с. 303–304]. ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 36 ISSH 2077-9496 Протягом 1960 р. на підприєм- стві провели важливі роботи в напря- мі освоєння та виробництва нової тех- ніки. Так, на заводі було організовано випуск складних видів апаратури: ана- лізаторів спектра АСШ-4 («Грунт-ІІІ») в об’ємі 100 шт.; аналізаторів гармо- нік АГ-10 («Дует») – 100 шт.; електро- нних фазометрів ЕФ-1 («Міра») – 300 шт.; підсилювачів УІ-1 («Корал») – 400 шт.; вимірювачів тимчасових інтерва- лів ПІВІ-2 – 500 шт. [8, с. 67]. Значні результати продовжував де- монструвати Київський завод «Раді- оприлад» і в подальші роки. Його ко- лектив провів великий обсяг робіт із модернізації виробництва, освоєння в серійний випуск апаратури нових зраз- ків та вдосконалення раніше створеної. Так, на заводі було налагоджено вироб- ництво корабельної радіотелефонної станції «Корабель-3», що характеризу- валася високими тактико-технічними даними та призначалася для робо- ти в системі морського міжнародно- го зв’язку. Вона надійно забезпечува- ла ведення симплексного зв’язку між суднами і симплексно-дуплексного з береговими станціями. На відміну від попередньої моделі «Корабель-2», вона мала всі 26 каналів, передбаче- них міжнародною угодою. Це дава- ло можливість забезпечити судна на- дійним зв’язком у будь-якому порту земної кулі, що скорочувало час про- стою в портах і виключало витрату ва- люти за надання засобів зв’язку іно- земними портами. Було виготовлено і дослідну партію корабельної раді- останції «Кама-С», що призначалася для здійснення дуплексного і симплек- сного зв’язку з портовою радіостанці- єю «Кама-П» і симплексному зв’язку між судновими радіостанціями. Ана- логічно випущена партія радіостанції «Кама-П», призначена для здійснення зв’язку порту з судами, а також зв’язку абонентів портової або міської теле- фонної мережі з судами. Випуск високоякісних виробів «Ре- транслятор» (постійнострумний варі- ант) дав можливість використовува- ти апаратуру не лише на кораблях, як раніше, але і на літаках, що дозволи- ло замовникам вирішити ряд склад- них технічних завдань. Також на заво- ді успішно впровадили у виробництво та почали випускати великими серіями автомобільну радіостанцію військового призначення «Р-125МТ». У процесі на- лагодження виробництва була відпра- цьована і відкоригована конструктор- ська і технологічна документація. Розроблено фільтр радіоперешкод до бензоагрегату АБ-05П/30. Пропрацю- вали питання, що дозволили ефектив- ніше використовувати місткості буфер- них акумуляторів та поліпшити умови обслуговування станції. Було також проведено модернізацію виробу «Сі- рєна» по темі «Тор», завдяки якій маг- нітні накопичувачі на оксифірованих кільцях були замінені на надійніші во- логостійкі накопичувачі типу ТРН-100. У результаті модернізації зменшилася також потрібна потужність живлення виробу, було поліпшено якість монта- жу і місткість лінії. Спеціалісти заводу вдосконалили та успішно впровадили у серійний випуск і виріб «Постріл». При цьому було досягнуто значне по- ліпшення технологічності і ремонтоз- датності апаратури [9, с. 76–77]. Стрімкий зріст потреб у створенні все більших обсягів якісної радіоелек- тронної апаратури вимагав постійного ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 37ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №3 вдосконалення не лише у сфері розви- тку наукових розробок, а й кількісно- якісних характеристик промислової бази. Відповідно до цих вимог поча- ток 70-х років ознаменувався прове- денням ряду значних заходів щодо розвитку радіоелектронної промисло- вості УРСР. Так, враховуючи пробле- ми матеріально-технічного забезпе- чення роботи галузі у попередні роки, починаючи з 1971 р. Мінрадіопром докладав серйозних зусиль стосовно вирішення даного питання. З метою здійснення оперативного управлін- ня матеріально-технічними ресурса- ми було впроваджено централізовану обробку інформації з планування, об- ліку і постачання матеріалів у розрі- зі як усіх підприємств галузі, так і їх територіального розміщення за допо- могою ЕОМ. Було прийнято рішення про введення в Києві на базі Обчис- лювального центру Київського заводу «Радіоприлад» ЕОМ «Київ». Спочат- ку був створений кущовий обчислю- вальний центр, оснащений машиною «Мінськ-32», а в середині 1972 р. було запущено в дію і систему «Київ». Впровадження чіткого оперативного контролю за наявністю та рухом комп- лектуючих виробів та необхідних у виробництві матеріалів вже невдовзі дало змогу скоротити на підприємстві «Радіоприлад» запаси матеріальних ресурсів у 10 разів [10, с. 28]. Незважаючи на існування ряду значних проблем, розвиток радіотех- нічної промисловості та випуск від- повідної апаратури продовжувався. Колектив заводу докладав належних зусиль для подальшого прискорення технічного прогресу, підвищення якос- ті і надійності продукції, що випуска- лася, поліпшення техніко-економічних показників роботи підприємств, вдо- сконалення організації виробництва та управління. Проводилася ґрунтов- на робота з подальшої механізації й ав- томатизації виробництва, по розробці і впровадженню нових прогресивних технологічних процесів, застосуванню нових матеріалів, з подальшого впро- вадження ЕОМ. Це забезпечило успіш- не виконання завдань 8-ї п’ятирічки усіма підприємствами галузі в Украї- ні, зокрема, було збільшено обсяг ви- робництва в 2,2 рази, а продуктивність праці виросла в 1,8 рази [11, с. 49]. Так, на заводі «Радіоприлад» за 8-му п’ятирічку було розроблено та налаго- джено серійне виробництво 11 зраз- ків нових виробів, у тому числі висо- коефективних радіостанцій «Деймос», «Селектор-С», «Батут-К», «Чайка», «Булава» (Т-222), Браслет та ін. [12, с. 146]. Також в міру здійснюваних асигнувань на середину 70-х років вво- дилися в дію нові виробничі та лабора- торні площі, зокрема, було запущено в роботу інженерно-лабораторний кор- пус [13, с. 184]. Починаючи з 80-х років робота за- воду стабілізувалася. Зокрема, це по- значалося в ритмічності випуску про- дукції та поступальному нарощуванні виробничих потужностей. У цей пері- од було налагоджено випуск широкої гами високоефективної продукції, що використовувалася як для оборонних цілей, так і для народногосподарських потреб. Упродовж 80-х років освої- ли та виробляли великими партіями ряд частотомірів – ЧЗ-63/1, ЧЗ-64/1, ЧЗ-66 та генераторів – РЧ6-01…РЧ6- 05, РГ4-02…РГ4-09. У значній кількос- ті вироблялися й аналізатори спектра ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ 38 ISSH 2077-9496 – С4-60, С4-74, СЧ-77, СЧ-82, СЧ-83, СЧ-84. У цей же період важливого зна- чення набули різні системи управлін- ня та обробки сигналів. Так, на заводі було організовано виробництво систем управління НЕЙРОН ІЗ.611, НЕЙРОН ІЗ.616, НЕЙРОН ІЗ.617, НЕЙРОН ІЗ.618 та систем обробки і управління СОУ-01 та ін. [2, с. 74–76, 80–83] Підсумовуючи вищезазначене, мож- на констатувати, що результатом робо- ти Київського заводу «Радіоприлад» у вищевказаний період стало отриман- ня вагомих результатів, що мали вели- ке практичне значення в розвитку не лише УРСР, а й СРСР в цілому. Пра- цівниками заводу на основі проведе- них робіт було створено потужний виробничо-конструкторський комп- лекс. У результаті підприємство дося- гло надзвичайно високого рівня у ви- пуску радіоелектронної апаратури оборонного призначення, котра харак- теризувалася високою конкурентоздат- ністю на міжнародній арені. ЛІТЕРАТУРА Контрольні цифри розвитку народного 1. господарства СРСР на 1959–1965 роки / [відп. ред. Є. Дубовенко]. – К.: Держ- політвидав, 1959. – 126 с. Макеев О. Д. 2. Королевцевы. История Го- ловного Завода 1953–2003 / О. Д. Маке- ев (сост. и ред.). – К.: Деловой партнер, 2003. – 128 с. Минц А. Л. 3. Радиоэлектроника. (Краткая история и достижения) / А. Л. Минц. – М., 1963. – 86 с. Минц А. Л4. . Радиотехника и мощное ра- диостроительство. Избранные труды / А. Л. Минц. – М.: Наука, 1976. – 296 с. Минц А. Л.5. Избранные труды: ста- тьи, выступления, воспоминания / А. Л. Минц. – М.: Наука, 1987. – 240 с. Цен6. тральний державний архів гро- мадських об’єднань України (ЦДАГО України) – Ф. 1. – Оп. 24. – Спр. 4768. – 289 арк. ЦДАГО України – Ф. 1. – Оп. 24. – Спр. 7. 4975. – 440 арк. ЦДАГО України – Ф. 1. – Оп. 24. – Спр. 8. 5064. – 337 арк. ЦДАГО України – Ф. 1. – Оп. 24. – Спр. 9. 6335. – 148 арк. ЦДАГО України – Ф. 1. – Оп. 25. – Спр. 10. 559. – 200 арк. ЦДАГО України – Ф. 1. – Оп. 25. – Спр. 11. 710. – 223 арк. ЦДАГО України – Ф. 1. – Оп. 25. – Спр. 12. 712. – 177 арк. ЦДАГО України – Ф. 1. – Оп. 25. – Спр. 13. 900. – 230 арк. Сухацкий Р. П. Становление Киевского завода «Радиоприбор» и его вклад в развитие радиоэлектронной аппаратуры военного назначения (1950–1980-е гг.). В статье рассматривается становление Киевского завода «Радиоприбор» и его работа, связанная с производством радиоэлектронной аппаратуры военного на- значения в 1950–1980-е гг. Sukhatskyi R. P. The establish of Kyiv factory “Radioprylad” and its achievement in the development of radioelectronics apparatus for military nomination (1950–1980th years). In the article establish the Kyiv factory “Radioprylad” and its work mutual with production of radioelectronics apparatus for military nomination in 1950–1980th years are regarded. ²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ Ï²ÄÏÐÈÅÌÑÒÂ

Становлення Київського заводу «Радіоприлад» та його внесок у розвиток радіоелектронної апаратури військового призначення (1950–1980-ті рр.)

Institution

Ähnliche Einträge