Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України

На базі статичної обчислювальної моделі загальної рівноваги України, з диференційованими за рівнем доходів домогосподарствами, досліджено соціально-економічні наслідки зменшення обсягів субсидіювання побутових споживачів природного газу, пари та гарячої води. Оцінено ефективність різних форм компенс...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Чепелєв, М.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2014
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77221
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України / М.Г. Чепелєв // Економіка промисловості. — 2014. — № 3 (67). — С. 25-42. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77221
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-772212015-02-24T03:01:50Z Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України Чепелєв, М.Г. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості На базі статичної обчислювальної моделі загальної рівноваги України, з диференційованими за рівнем доходів домогосподарствами, досліджено соціально-економічні наслідки зменшення обсягів субсидіювання побутових споживачів природного газу, пари та гарячої води. Оцінено ефективність різних форм компенсаційних заходів, які дозволяють здійснити приведення тарифів на енергоресурси до економічно обґрунтованого рівня у соціально прийнятний спосіб. На базе статической вычислительной модели общего равновесия Украины, с дифференцированными по уровню доходов домохозяйствами, исследованы социально-экономические последствия сокращения объемов субсидирования бытовых потребителей природного газа, пара и горячей воды. Оценена эффективность различных форм компенсационных мероприятий, которые позволяют осуществить приведение тарифов на энергоресурсы к экономически обоснованному уровню социально приемлемым способом. In Ukraine natural gas consumption subsidies are widely used as an economic policy measure. According to the IEA estimates in 2012 they amounted to 4,5% of GDP or 16% of Central government budget. And while in general such policy options should address crucial socio-economic issues, in practice they fail to do that. Natural gas subsidies in Ukraine not only create a severe pressure on the public finances but also preferentially allocate money to the high-income households. In particular, households of the richest (X-th decile) receive three times more heat subsidies than the poorest 10% (I-st decile) of public users. In addition this policy distorts market pricing, leads to the inefficient resources allocation, negative environmental effects and energy security decrease.Considering this issue Ukrainian government has initiated a tariff reform in the energy sector. Within the fist stage (2014), residential heat tariffs would be increased by 40%, while average natural gas price for households would rise by 56%. Although this step is of great significance, it generates a lot of practical questions in terms of reform implementation. They include, among others, valuation of the proposed compensation measures efficiency and their influence on the payment discipline, effective distribution of the additionally received funds, and search for the compensation costs recovery sources, etc.To explore these issues the paper adopts a static computable general equilibrium model with heterogeneous households and extended energy sector. Within this modelling tool, apart from government, final consumers are divided into ten groups according to the income level, producers are represented via 40 economic activities, and separate treatment is given to the investors, retirement and social security funds.As modeling results show, while in the long term subsidies elimination leads to the moderate positive macroeconomic effects, in the short term households face sensible real income decrease (0,8%- 2,2%), which is additionally amplified against the background of existing economic and political predicament.Progressive taxation proved to be the most effective among the compensation costs recovery options studied. Firstly, it does not adversely influence the government budget. Secondly, it induces positive macroeconomic effects. Finally, it serves as a damper for tariff reform regressive consequences and income inequality.In the context of mid- and long-term economic growth perspectives and Ukrainian energy security, at least moderated tariff increase for natural gas producers should be a foreground issue, especially considering the opportunities of gas production volumes increase. 2014 Article Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України / М.Г. Чепелєв // Економіка промисловості. — 2014. — № 3 (67). — С. 25-42. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77221 330.4:620.9 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Чепелєв, М.Г. Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України Економіка промисловості
description	На базі статичної обчислювальної моделі загальної рівноваги України, з диференційованими за рівнем доходів домогосподарствами, досліджено соціально-економічні наслідки зменшення обсягів субсидіювання побутових споживачів природного газу, пари та гарячої води. Оцінено ефективність різних форм компенсаційних заходів, які дозволяють здійснити приведення тарифів на енергоресурси до економічно обґрунтованого рівня у соціально прийнятний спосіб.
format	Article
author	Чепелєв, М.Г.
author_facet	Чепелєв, М.Г.
author_sort	Чепелєв, М.Г.
title	Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України
title_short	Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України
title_full	Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України
title_fullStr	Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України
title_full_unstemmed	Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України
title_sort	моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77221
citation_txt	Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України / М.Г. Чепелєв // Економіка промисловості. — 2014. — № 3 (67). — С. 25-42. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT čepelêvmg modelûvannâtaocínkaekonomíčnihnaslídkívzmínipolítikisubsidíûvannânarinkuprirodnogogazuukraíni
first_indexed	2025-07-06T01:31:49Z
last_indexed	2025-07-06T01:31:49Z
_version_	1836859271580483584
fulltext	–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) 25 УДК 330.4:620.9 Максим Григорович Чепелєв ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Київ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ЗМІНИ ПОЛІТИКИ СУБСИДІЮВАННЯ НА РИНКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ УКРАЇНИ Енергетичні субсидії є одним з най- більш поширених інструментів соціально- економічної політики держави, який перед- бачає фінансову або іншу підтримку вироб- ництва, транспортування, продажу або спо- живання паливно-енергетичних ресурсів, у результаті чого суб'єкт господарювання отримує пільги. За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) в 2012 р. спо- живчі субсидії на викопні види палива та підтримку відновлюваної енергетики склали 645 млрд дол. США, або 0,9% світового ВВП. Фінансова підтримка населення та про- мислових підприємств за рахунок бюджет- них коштів дозволяє зменшити диференці- ацію доходів домашніх господарств, стиму- лювати пріоритетні види генерації енергії, сприяє створенню нових робочих місць, ре- алізації інноваційних проектів та збережен- ню конкурентних переваг окремих видів ви- робництв. Водночас широке застосування політики субсидіювання в енергетиці пере- шкоджає загальній ринковій конкуренції, обумовлює неефективне розміщення ре- сурсів та сповільнює структурні реформи, призводить до негативних екологічних ефек- тів, знижує інвестиційну привабливість, спо- нукає підприємців до невиробничої діяль- ності та пошуку політичної ренти. У цьому контексті поширена в Україні система тарифної підтримки побутових споживачів природного газу та тепла не ли- ше уособлює основні негативні риси даного виду заходів державного регулювання, але і не розв’язує покладені на неї задачі. Так, на фоні декларативної соціальної спрямованості у процесі субсидіювання побутових спожи- вачів пари та гарячої води відбувається дискримінація інтересів соціально незахище- них верств населення: на Х децильну групу припадає в 3 рази більше субсидій ніж на І, а 30% найбагатших (VIII-X децильні групи) домогосподарств (ДГ) отримують на 110% більше субсидій за 30% найбідніших (І-ІІІ децильні групи). Опосередковано відбуваєть- ся дискримінація інтересів промислових виробників, для яких диференціація тарифів на природний газ порівняно з побутовими споживачами сягає 550%, що особливо ре- презентативно на фоні середнього по ЄС по- казника у 72% та активних заходів зі зни- ження ціни природного газу для промисло- вих споживачів цих країн за рахунок власно- го видобутку. У науковій літературі наразі представ- лена досить плідна аргументація на користь зміни діючої системи ціноутворення на рин- ку природного газу та необхідності переходу до економічно обґрунтованих тарифів, Зокрема, у публікаціях представників Міжнародного валютного фонду [1] та Сві- тового банку [2] зазначається необхідність підняття тарифів на природний газ та послу- ги теплопостачання з одночасним посилен- ням адресності програм соціальної допомоги. Як зазначають автори, такі дії дозволять по- кращити стан державних фінансів, більш ефективно перерозподілити ресурси та сти- мулюватимуть інвестиційні процеси в галузі. У роботі О. Суходолі та А. Семенковського [3] додатково до загальних аргументів на ко- ристь зміни діючої тарифної політики на ринку природного газу проаналізовано при- чини виникнення та нереформованості діючої системи субсидіювання. Автори дій- шли висновку, що енергетичний сектор наразі знаходиться в «інституційній пастці» й у середньостроковій перспективі немає об’єктивних підстав очікувати завершення реформ у цій галузі. ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО- ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ © М.Г. Чепелєв, 2014 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 26 ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) Водночас у більшості робіт недостат- ньо уваги приділено питанням комплексної оцінки соціально-економічних наслідків відповідних заходів та аналізу ефективності альтернативних компенсаційних механізмів з урахування інтересів соціально вразливих прошарків населення. У цьому контексті на увагу заслуговує публікація І. Огаренко та К. Хубацека [4], у якій на базі моделі міжгалузевого балансу (ММБ) та показників цінових еластичностей здійснюється оцінка наслідків підняття цін на енергетичні ресурси. У роботі показано, що реформа енергетичних субсидій призведе до суттєвого зростання безробіття та зни- ження рівня реальних доходів домогоспо- дарств, особливо найбідніших. Утім, врахо- вуючи специфіку використаної авторами ММБ на основі даних 2008 р. та аналіз фак- тично одного сценарію без дослідження будь-яких компенсаційних заходів, представ- лені результати мають досить обмежену сфе- ру застосування. Метою даної статті виступає оцінка економічних наслідків зміни політики субси- діювання на ринку природного газу з вико- ристанням модельного інструментарію. Дослідження сценаріїв реформування процесів ціноутворення на ринках природно- го газу та тепла у соціально прийнятний спосіб виступає актуальним не лише в контексті окремих питань оздоровлення дер- жавних фінансів, нагромадження капіталь- них інвестицій, відновлення енергетичної інфраструктури, зростання сукупної продук- тивності факторів виробництва та підвищен- ня рівня енергетичної безпеки, а і в цілому забезпечення сталого розвитку України. Ціноутворення в газовому секторі економіки України На ринку природного газу України субсидіювання населення відбувається одно- часно декількома шляхами. По-перше, згідно Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» потреби побутових споживачів задовольняються у першу чергу за рахунок ресурсів видобутих підприєм- ствами з державною часткою понад 50%. Відтак, як мінімум 7 млрд м3 природного га- зу в 2013 р. продано підприємствам тепло- комунальної енергетики (ТКЕ) за економічно не обґрунтованими цінами, заниженими у понад 2 рази порівняно з тарифами для про- мислових споживачів та бюджетних установ (рис. 1). Така ситуація виступає одним з ос- новних чинників збитковості НАК «Нафтогаз України», збитки якої в 2013 р. склали понад 12,5 млрд грн [5]. По-друге, самі підприєм- ства ТКЕ продають теплову енергію насе- ленню за економічно необґрунтованими цінами: на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послу- ги з централізованого водопостачання та водовідведення в 2013 р. із державного бюд- жету було виділено 2 млрд грн (затвердже- но – 5,1 млрд грн), у 2012 р. –14,4 млрд грн [6]. По-третє, діють занижені тарифи на при- родний газ для побутових споживачів, які у понад 5,5 раза нижчі за тарифи для проми- слових підприємств та інших суб’єктів гос- подарювання. Нарешті, періодично відбува- ється списання заборгованості, яка виникла в результаті несплати населенням за відповідні послуги та в незначних обсягах використо- вується механізм адресної грошової допомо- ги ДГ. Загалом рівень цін на природний газ для вітчизняних побутових споживачів у 9 разів нижчий за середній по ЄС, за цим по- казником Україна навіть випереджає деяких чистих експортерів цього енергоресурсу, зо- крема Росію та Азербайджан (рис. 2). За ве- личиною обсягу природного газу, який може придбати мешканець країни за середній дохід, Україна попереду абсолютної біль- шості країн Європи. І хоча порівняно із се- реднім показником по ЄС різниця незначна – всього 2,2%, у результаті співставлення да- них з європейськими країнами, що розвива- ються, отримуємо більш суттєву диферен- ціацію. Так, різниця у понад 180% спосте- рігається щодо Чехії, Угорщини, Латвії, Румунії, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Сербії, Молдови, Естонії, Туреччини та КНР. При цьому порівняно з Україною всі вищезазначені країни, крім Молдови, харак- теризуються вищими рівнями ВВП та доходу на душу населення як у фактичному вира- женні, так і за паритетом купівельної спро- можності. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) 27 Складено за даними: [7; 8; 9, с. 14; 10; 11, с. 456; 12]1. Рис. 1. Схема ринку природного газу України (2013 р.) І хоча діюча в Україні тарифна полі- тика декларативно спрямована на максимі- зацію добробуту громадян, навіть ціна соці- ально важливого товару має відповідати еко- номічним реаліям. Допускаючи гарантування можливості придбання населенням мінімаль- но необхідного обсягу продукції певної галузі, потрібно діяти в рамках паритету економічних можливостей. Диспропорції неринкового ціноутворення, за яких рівень платоспроможності споживачів економічно менш розвинених країн за деякими товарни- ми групами в рази перевищує відповідний показник населення більш заможних регіонів, а за іншими – значно поступається, наносять більше шкоди, ніж користі, зро- станню та розвитку економіки країни. _______________________ 1 Вказано ціну для ТКЕ, які постачають тепло населенню. Для промислових споживачів тариф розраховано як суму граничного рівня ціни, цільової надбавки та загального тарифу на транспортування. населення Обсяги споживання (транспортування) природного газу Вартість послуг з транспортування 1000 м3 природного газу без ПДВ Ціна за 1000 м3 без ПДВ 198,7 грн Власний видобуток:  ПАТ «Укргазвидобування»  ВАТ «Укрнафта»  ДАТ «Чорноморнафтогаз»  Інші Імпорт НАК «Нафтогаз» Незалежні постачальники ДК «Газ України», Укравтогаз Населення Промислові споживачі та інші суб’єкти господарювання Бюджетні установи та організації Розподільчі газопроводи облгазів Підприємства ТКЕ Газозберігаючі підприємства ПАТ «Укртрансгаз» (оператор магістральних газопроводів) 3297 грн 18,7 млрд м3 2,3 млрд м3 700 грн 1091 грн 17,0 млрд м3 0,8 млрд м3 10,0 млрд м3 5,5 млрд м3 3854 грн Імпортери –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 28 ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) Складено за даними: [8; 13-23; 24, р. 121] 1 Рис. 2. Ціни на природний газ та рівень платоспроможності населення деяких країн Європи та Азії платоспроможності цієї категорії спожива- чів2, диференціація суттєво зростає: різниця із середнім по ЄС показником сягає 7,3 раза, і лише Молдова, Боснія і Герцеговина та Ма- кедонія мають співставні ціни (рис. 3). 1 Дані за 2013 р., якщо не зазначено інше (ціни з урахуванням податків та зборів). Середній дохід – чистий середньорічний дохід після сплати податків. Для побутових споживачів країн ЄС, Туреччини, Боснії і Герцеговини (БіГ) ціни наведено для групи D2 (річні обсяги споживання природного газу від 20 до 200 ГДж). Оскільки ціни на природний газ для побутових споживачів у джерелі [14] наведено окремо за півріччями, середньорічна ціна знаходилась як середньозважена. Для Словаччини ціни в другому півріччі (невідомі) покладались рівні цінам першого півріччя, проіндексованим на величину зміни цін у середньому по ЄС. Вища теплота згоряння 1 м3 природного газу покладалась рівною 38000 кДж [20]. Для Узбекистану наведено тариф на природний газ для населення за умови наявності газових лічильників, який вступив у дію з 1 квітня 2013 р. (наступна зміна тарифів на природний газ для побуто- вих споживачів відбулась 1 жовтня 2013 р. [21]). Для Білорусі та Казахстану дані за 2012 р. Для КНР ціни наведено для побутових споживачів міста Пекін за 3 кв. 2012 р. У випадку Молдови вказано ціну для населення із середньомісячними обсягами споживання понад 30 м3. Величину середньорічного доходу знайдено через множення середньозваженої частки цього по- казника у ВВП на душу населення для групи досліджуваних країн на ВВП Молдови. 2 Вибір ВВП як показника платоспроможності промислових споживачів менш репрезентативний порівняно з показником подушового доходу для побутових споживачів. Однак порівняно з можливими альтернативними показниками – випуск, проміжне споживання та валовий прибуток – ВВП видається адекватнішим та характеризується більш статистично надійною оцінкою, що особливо важливо у випад- ку міжнародних співставлень. 0 400 800 1200 1600 2000 2400 2800 3200 3600 4000 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 Є С -2 8 С ло ве ні я Ч ех ія Л ит ва Бі Г Бо лг ар ія Ес то ні я С ло ва чч ин а Л ат ві я П ол ьщ а Х ор ва ті я У го рщ ин а С ер бі я Ту ре чч ин а М ол до ва Ру му ні я К ит ай Ро сі я А зе рб ай дж ан У кр аї на Бі ло ру сь К аз ах ст ан У зб ек ис та н ГД ж Єв ро за Г Д ж Ціна природного газу для населення (Євро за ГДж) Обсяг природного газу, який можна придбати за середній дохід мешканця (ГДж) Так, у випадку промислових спожи- вачів природного газу в Україні фактичний рівень цін, з урахуванням всіх витрат, податків та зборів, перевищує показники частини країн ЄС. Якщо ж врахувати рівень (євро за ГДж) –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) 29 Складено за даними: [8; 13-23; 24, p. 121; 25; 26]1. Рис. 3. Ціни природного газу та рівень платоспроможності промислових споживачів деяких країн Європи та Азії няє потреби населення, але не забезпечує по- пит всіх економічних агентів (рис. 4). До цієї групи, зокрема, належать Китай, Хорватія, Румунія, Болгарія, Сербія та Польща; увагу можна звернути також на Угорщину, видо- буток природного газу якої забезпечує 65% потреб населення. При цьому в жодній із за- значених держав не спостерігається суттєвих цінових диспропорцій для різних категорій споживачів. Можна виділити дві причини такої ситуації: а) ціна видобутку зазначеними 1 Дані за 2013 р., якщо не зазначено інше (ціни з урахуванням податків та зборів). Вища теплота згоряння 1 м3 природного газу покладалась рівною 38000 кДж [20]. Для промислових споживачів країн ЄС, Туреччини, Сербії, Македонії та Боснії і Герцеговини (БіГ) ціни наведено для групи I3 (річні обсяги споживання природного газу від 10000 до 100000 ГДж). Для Росії ціни на природний газ наведено для кінцевих споживачів з річними обсягами споживан- ня від 0,1 до 1 млн м3. Для України ціну для промислових споживачів розраховано як суму граничної ціни природного газу для промислових споживачів, цільової надбавки, загального тарифу на транспортування та ПДВ. У випадку Молдови ціну вказано для непобутових споживачів, під’єднаних до розподільчих ме- реж середнього тиску, з урахуванням витрат на розподілення і постачання природного газу. Для Білорусі ціни вказано для юридичних осіб та індивідуальних підприємців із обсягами спожи- вання природного газу до 500 млн м3. Для Азербайджану вказано тариф, який діє для всіх непобутових роздрібних споживачів природ- ного газу. У випадку КНР ціни наведено для промислових споживачів міста Пекін за 3 кв. 2012 р. 0 400 800 1200 1600 2000 2400 2800 3200 3600 4000 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 Бі Г С ло ве ні я У го рщ ин а Х ор ва ті я Л ит ва ЄС -2 8 М ак ед он ія Л ат ві я С ло ва чч ин а П ол ьщ а Ес то ні я Бо лг ар ія У кр аї на С ер бі я Че хі я Ту ре чч ин а М ол до ва Ру му ні я К ит ай Бі ло ру сь Ро сі я А зе рб ай дж ан У зб ек ис та н ГД ж Є вр о за Г Д ж Ціна природного газу для промислових споживачів (Євро за ГДж) Обсяг природного газу, який можна придбати за величину середнього ВВП на душу населення (ГДж) У процесі реалізації заходів соціальної підтримки та забезпечення добробуту насе- лення опосередковано відбувається дискри- мінація інтересів виробників. Диференціація тарифів на природний газ для побутових та промислових споживачів в Україні сягає 670%, що виглядає особливо репрезентатив- но на фоні середньоєвропейського показника в 72%. Серед досліджуваних країн не лише Україна перебуває в становищі, за якого власний видобуток природного газу задоволь- (євро за ГДж) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 30 ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) країнами природного газу близька до ціни імпорту (через складні умови залягання газу, велику інвестиційну складову, високий рівень податків, завищену рентабельність тощо); б) ціна природного газу для різних категорій споживачів встановлюється у вигляді деякої форми усереднення цін імпорту та власного видобутку цього енерго- ресурсу. Складено за даними: [13-23; 24, р. 121; 26; 27; 28; 29; 30]1 Рис. 4. Цінові диспропорції на ринках природного газу деяких країни Європи та Азії Припускаючи, що газовидобувні під- приємства аналізованих країн характеризу- ються прийнятним рівнем рентабельності, та враховуючи, що умови видобутку природно- го газу цих держав незначно відрізняються від українських, отримуємо: а) вартість ви- добутку природного газу в Україні суттєво занижена (відносно аналізованих країн), що обумовлено передусім неадекватною вели- чиною інвестиційної складової; б) політика цінової диференціації за категоріями спожи- вачів в Україні носить гіперболізований ха- рактер, особливо на тлі заходів досліджува- них країн, спрямованих на зниження ціни га- зу для промислових споживачів за рахунок власного видобутку. 1 Дані по частці цін природного газу для промислових та побутових споживачів за 2013 р. Показ- ник частки обсягів власного видобутку та величини споживання природного газу населенням для України наведено за 2013 р., для решти країн – за 2012 р. 0% 100% 200% 300% 400% 500% 600% 0% 100% 200% 300% 400% 500% 600% У кр аї на Бі ло ру сь К ит ай У го рщ ин а Бі Г Ру му ні я Х ор ва ті я А зе рб ай дж ан У зб ек ис та н С ер бі я Ту ре чч ин а Ро сі я М ол до ва П ол ьщ а Л ат ві я С ло ва чч ин а С ло ве ні я Ес то ні я Л ит ва Бо лг ар ія ЄС -2 8 Че хі я Частка ціни природного газу для промислових споживачів та населення (%) Частка власного видобутку та обсягів споживання населенням для країн чистих імпортерів природного газу (%) Відсутність надійних даних щодо цін імпорту та собівартості видобутку природно- го газу досліджуваними країнами не дає змо- гу точно підтвердити або спростувати ви- сунуті гіпотези. Утім, як показують дані табл. 1: для трьох із шести досліджуваних країн, власний видобуток природного газу яких покриває потреби населення, ціна дано- го енергоресурсу для домогосподарств вища за ціну для промислових споживачів; ціна природного газу для ДГ (без податків) у країнах, що видобувають цей енергоресурс у значних обсягах, перевищує відповідний показник для України в 2,5-6,9 раза. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) 31 Таблиця 1 Цінові показники ринків природного газу деяких країн Європи та Азії Покизники ринків природного газу Ру му ні я К ит ай Х ор ва ті я У кр аї на Є С -2 8 У го рщ ин а П ол ьщ а А вс тр ія Н ім еч чи на Бо лг ар ія С ер бі я С ло ва чч ин а Ту ре чч ин а Ч ех ія Л ат ві я Л ит ва Ес то ні я С ло ве ні я Бо сн ія і Ге рц ег ов ин а Показник енергетичної залежності, %1 21 27 27 56 65 73 74 76 87 87 87 96 98 100 100 100 100 100 100 Регульована ціна для ДГ + + + + +/- + + - - + + + + - + + - - + Ціна імпортованого природного газу, євро/ГДж2 7,9 NA 9,4 NA 7,8 8,1 9,7 7,7 6,9 8,1 8,3 8,2 8,6 NA 7,8 7,0 8,1 7,8 9,1 Ціна імпортованого природного газу, євро/ГДж3 NA 7,4 NA 8,2 NA NA NA NA NA NA NA NA 8,6 8,6 8,3 7,0 8,1 NA NA Ціна для ДГ (без податків), євро/ГДж 4,3 NA 10,4 1,7 14,5 9,3 11,0 15,7 14,0 11,9 10,9 16,4 11,7 8,9 16,2 17,9 14,1 11,1 11,1 Ціна для промислових споживачів (без податків), євро/ ГДж 5,8 NA 12,2 9,6 10,5 11,8 10,1 9,6 12,2 9,8 10,6 10,2 10,1 7,7 10,8 10,5 9,0 9,9 11,9 Ціна для ДГ (без ПДВ та ін. по- датків і зборів, які відшкодову- ються), євро/ ГДж 6,6 NA 10,4 1,7 16,2 9,3 11,0 17,6 15,7 11,9 10,9 20,8 11,7 9,2 16,6 18,6 14,1 11,6 13,9 Ціна для промислових споживачів (без ПДВ та ін. податків і зборів, які відшкодовуються), євро/ ГДж 7,9 NA 12,3 9,6 11,3 12,3 10,1 12,0 13,3 9,9 10,6 11,1 10,4 8,0 11,1 10,6 9,3 10,4 11,9 Ціна для ДГ, євро/ ГДж 8,2 6,6 13,0 2,1 18,8 11,9 13,5 21,2 18,7 14,3 11,7 24,6 14,1 10,8 19,4 22,5 17,0 14,0 16,9 Ціна для промислових споживачів, євро/ГДж 9,8 9,2 15,4 11,5 13,6 15,6 12,4 14,4 15,8 11,8 11,4 12,4 12,5 10,5 13,1 12,9 11,2 12,5 14,4 Для Китаю дані за 2012 р., для решти країн – за 2013 р. Для Польщі наведено оцінку ціни імпорту природного газу з Росії. Для переведення кг у м3 використовувався коефіцієнт 1,477 (м3/кг). NA – дані відсутні. Складено на основі джерел: [7; 8; 16; 19; 24; 32-40]. 1 Розраховується як частка величини чистого експорту природного газу та його споживання за рік. 2 За даними Eurostat. 3 За даними United Nations та ін. джерел. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловост і Экономика промыш ленност и –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 31 2014, № 3 (67) –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 32 ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) Протягом останніх років спостеріга- ється суттєва інтенсифікація процесів субси- діювання підприємств ТКЕ та побутових споживачів. Так, використовуючи метод цінового розриву1, було встановлено, що з 2007 р. номінальні обсяги субсидіювання на ринку природного газу України зросли у понад 7,3 раза, досягши в 2013 р. 25% величини видатків державного бюджету та 7% ВВП. Як уже зазначалося, характерною ри- сою діючої системи субсидіювання побуто- вих споживачів енергетичних ресурсів ви- ступає її дискримінаційний характер віднос- но соціально незахищених верств населення. Найбільш яскраво це проявляється у випадку надання послуг з постачання пари та гарячої води (рис. 5). Поклавши як базову ціну при- родного газу ціну імпорту та враховуючи, що діючі тарифи на послуги теплопостачання занижені на 40% [2], було встановлено, що 20% найбагатших ДГ отримують в 2,4 раза більше субсидій за 20% найбідніших. Розраховано на основі джерела [41] та мікрофайлів обстежень ДГ. Рис. 5. Розподіл субсидій на послуги з постачання пари та гарячої води між побутовими споживачами в 2012 р. (всього – 100%) Загалом спостерігається сильна пряма кореляційна залежність між обсягами се- редньодушових субсидій та величиною за- гальних еквівалентних доходів членів ДГ (рис. 5). Модельний інструментарій У контексті обґрунтованої доцільності перегляду діючої системи тарифоутворення в газовому секторі економіки України та акту- альності детального дослідження шляхів ре- алізації цієї реформи, перш за все з метою поглиблення розуміння можливих соціально- економічних наслідків для основних груп економічних агентів та оцінки ефективності альтернативних компенсаційних механізмів, у даній роботі адаптовано обчислювальну модель загальної рівноваги (ОМЗР), розроб- лену в Інституті економіки та прогнозування НАН України [42]. Інструментарій цього типу активно використовується у світовій 0% 2% 4% 6% 8% 10% 12% 14% 16% 18% 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 % в ід за га ль но го о бс яг у Номер децильної групи (І – нижча) _______________________ 1 Англ. “price-gapapproach”. За даного під- ходу обсяги субсидіювання визначаються як до- буток різниці між фактичною та базовою цінами та кількості спожитої продукції. Як базова покла- дається ціна імпорту відповідного товару або послуги [31]. У даному випадку за базову було обрано ціну природного газу для бюджетних ус- танов та організацій. При розрахунках до ціни включалась величина ПДВ та цільового збору. I II III IV V VI VIІ VІII IX X –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) 33 практиці при вивченні широкого набору за- ходів енергетичної політики, включаючи до- слідження процесів субсидіювання [43-45]. Використана в даній роботі ОМЗР яв- ляє собою математичне представлення ос- новних економічних потоків мікро- і макро- рівня та враховує взаємодію ключових груп економічних агентів, включаючи ДГ (десять типів – розділені за рівнем доходів), державу, інвесторів та підприємства (рис. 6). Розроблено на основі джерела [46]. Рис. 6. Кругообіг потоків в ОМЗР України У моделі припускається, що підпри- ємства максимізують прибуток, а ДГ – ко- рисність. Підприємства виробляють товари та надають послуги, використовуючи працю, капітал, а також продукцію проміжного спо- живання, яка може бути вироблена як наці- ональними виробниками, так і імпортована. Вироблені товари та послуги надходять на вітчизняний ринок або експортуються. На внутрішньому ринку кінцева продукція ку- пується ДГ, державою або йде на валове на- громадження капіталу. ДГ отримують плату за працю та капітал, а також грошові транс- ферти у вигляді пенсій, стипендій та інших платежів, держава – доходи від факторів ви- робництва та податки, частину яких ви- плачує у вигляді субсидій. Для представлення функціональних зв’язків в ОМЗР економіки України викори- стовуються функції з постійними еластично- стями заміщення (ПЕЗ). Зокрема, функція агрегованого споживання для домогоспо- дарств кожної децильної групи має вигляд 1/ 1 2 1 2 1 2 ... ,n n n cc cC C c c c                            (1) 1 1, 0, n i i i      де n – кількість "чистих" галузей; 1,..., n  – ваги; 1,..., nc c – кінцеве споживання товарів та послуг домогосподарствами у відповідних галузях у базовому році; C – сукупне спожи- вання домогосподарств у базовому році;  – параметр, що визначає величину еластич- ності заміщення ( ): 1 1     . Таким чи- ном, індекс сукупного споживання є зваже- ним середнім геометричним індексів кін- цевого споживання товарів та послуг. Ана- логічним чином визначається індекс агрего- ваного споживання сектору загального дер- жавного управління Пропозиція товарів та послуг Пропозиція факторів виробництва Товари та послуги Імпорт Домогосподарства (max корисність) Підприємства (max прибуток) Держава Фактори виробництва Придбання товарів та послуг трансферти податки податки субсидії доходи від факторів виробництва Експорт –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 34 ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) 1/ 1 2 1 2 1 2 ... ,n n n gg gG G g g g                                (2) 1 1, 0, n i i i       де 1,..., ng g – кінцеве споживання продукції сектором загального державного управління за галузями у базовому році; G – сукупне споживання загального державного управ- ління у базовому році. Зміна величини індексу валового на- громадження капіталу описується функцією з ПЕЗ окремо для кожної галузі 1/ 1 2 1 2 1 2 I ... , I n n n invinv inv inv inv inv                                 (3) 1 1, 0, n i i i       де 1 , ..., ninv inv – величина валового нагро- мадження капіталу у базовому році за галу- зями економіки; I – сукупне валове нагро- мадження основного капіталу у базовому році. Кожна галузь iY виробляє два види продукції: перший – для внутрішнього ринку ( D ), другий – на експорт ( E ). В ОМЗР економіки України припускається, що ці то- вари (послуги) недосконалі замінники (так само як імпортовані та вітчизняні товари ), тобто 1 (1 ) ,j j jD D j j j j j Y D E Y D E                           (4) 0 1,D j  де jY – випуск продукції у базовому році; ,i iD E – рівні випуску продукції, що йде на внутрішній та зовнішній ринки відповідно у базовому році; D j – ваги;  – параметр, зна- чення якого визначає величину еластичності трансформації ( ): 1 1     ; 1,j n – но- мер галузі. Для врахування специфіки процесів заміщення товарів проміжного споживання та факторів виробництва, зокрема продукції паливно-енергетичного комплексу, в основ- ному виробничому блоці ОМЗР економіки України виділено окремі групи ресурсів і ви- значено міжгрупові еластичності заміщення (рис. 7). У результаті аналізу існуючих ОМЗР, розроблених (адаптованих) для оцін- ки соціально-економічних наслідків енерге- тичної політики, зокрема моделей EMPAX- CGE, GEM-E3, GTAP-E, GEMINI-E3, ви- вчення публікацій у галузі економетричної оцінки еластичностей заміщення (трансфор- мації) та власних емпіричних досліджень бу- ло обрано структуру виробничого блоку, зо- бражену на рис. 5. За допомогою окремих виробничих блоків у моделі представлено процеси замі- щення продукції імпортерів та національних виробників, споживання продукції домогос- подарствами та державою, інвестиційні рішення економічних агентів та ін. У підході ОМЗР припускається, що у вихідному році економіка знаходиться у положенні рівноваги, яке характеризується виконанням трьох умов: 1) "нульових" прибутків; 2) "очищення" ринку; 3) баланс доходів та витрат. Згідно першої умови припускається, що підприємці продають товари за ціною, яка лише покриває їх витрати, при цьому власники отримують нормальний дохід на капітал, а працівники – заробітну плату. Умова "очищення" ринків забезпечує рів- ність попиту та пропозиції продукції. Остан- ня умова стверджує, що доходи і витрати економічних агентів за певний період мають бути рівними, при цьому до витрат вклю- чається не лише кінцеве споживання, а і, зокрема, заощадження. При цьому положен- ня загальної рівноваги не слід сприймати як "знімок" економіки у певний момент часу, воно представляє баланс економічних по- токів за деякий проміжок часу, в нашому ви- падку – за рік. Адаптована в роботі ОМЗР має де- кілька особливостей. По-перше, ДГ у моделі розділені за децильними (10-%) групами за- лежно від розміру середньодушових еквіва- –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) 35 Примітка. s – величини еластичностей заміщення, t – еластичностей трансформації. Рис. 7. Структура виробничого блоку ОМЗР економіки України лентних загальних доходів. Це надає можли- вість аналізувати вплив досліджуваних за- ходів енергетичної політики на різні кате- горії населення, враховуючи структуру їх кінцевого споживання. При цьому доходи ДГ у моделі представлено одночасно в розрізі децильних груп та видів економічної діяль- ності. По-друге, модель має розширений енер- гетичний блок: використовуючи багато- рівневі функції з постійними еластичностями заміщення, енергетичні ресурси розділені на декілька груп, у межах яких застосовуються різні характеристики процесів заміщення продукції. По-третє, інструментарій має де- талізовану структуру податкових надход- жень та видатків, з виокремленням транс- фертів Зведеного бюджету, Пенсійного фон- ду та фондів соціального страхування. Після того як ОМЗР відкалібрована за даними базового року, подальший аналіз на- бору економічних сценаріїв полягає у зміні величин екзогенних параметрів моделі, що призводить до порушення виконання умов рівноважного стану – обсяги та структура випуску, споживання, експорту, імпорту, на- громадження капіталу та інші показники, через зміну умов економічної діяльності – вже не є оптимальними в контексті визначе- них у моделі критеріїв. Для знаходження но- вого положення рівноваги розв’язується сис- тема нелінійних рівнянь, які описують по- ведінку представлених у моделі економічних агентів. Різниця між показниками вихідного та отриманого в результаті розрахунків рівноважного стану і буде характеризувати наслідки досліджуваних сценаріїв. Сценарії тарифної політики Оголошене урядом підвищення цін на природний газ для населення та підприємств ТКЕ хоча і надзвичайно важливий, але лише перший крок тарифної реформи в енергетиці, який, навіть якщо не згадувати про необхідні інституційні зміни, залишає відкритими чи- мало питань, включаючи: s=0,2 Експорт Внутрішній ринок Випуск t=2,0 Електроенергія Проміжне споживання Енергетична складова/ додана вартість s=0,2 s=0,2 Додана вартість Енергетична складова Інша енергія Праця Капітал s=0,5 s=0,3 s=0,5 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 36 ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) оцінку ефективності запропонованих урядом компенсаційних заходів та їх вплив на рівень платіжної дисципліни населення; пошук джерел компенсації втрат окре- мим категоріям ДГ; знаходження ефективного розподілу додатково отриманих від підняття тарифів на енергоресурси коштів; нарешті, не менш важливий за вище- згадані, аспект розуміння наслідків тарифної реформи для її опосередкованих учасників, зокрема виробників товарів та послуг. У контексті аналізу ефективності за- пропонованих та альтернативних заходів тарифної політики важливим кроком висту- пає визначення ролі в цьому процесі ключо- вих економічних агентів. Так, безпосереднім наслідком підви- щення тарифів на природний газ для побуто- вих споживачів та підприємств ТКЕ стане зростання надходжень для НАК «Нафтогаз України». При збереженні діючої ціни при- родного газу як товару, величини цільової надбавки та тарифів на транспортування і постачання приріст доходів компанії від 56%-го підняття тарифів може сягнути 11 млрд грн. За умови підняття цін на послуги з теплопостачання для побутових споживачів на 40% обсяги погашення різниці в тарифах, за якими тепло відпускається населенню з державного бюджету, суттєво не зміняться. Водночас мають зменшитись обсяги випуску ОВДП для покриття дефіциту НАК «Нафто- газ України». Таким чином, витрати май- бутніх періодів на викуп ОВДП та сплату відсотків за ними, які б зокрема понесли ДГ через механізм оподаткування, переносяться на поточний період. Нові тарифи мають дещо зменшити різницю між цінами імпорту та продажу природного газу підприємствам ТКЕ, однак виходячи з поточної ситуації підвищення 2014 р. навіть ледве вистачить для компен- сації девальвації гривні. Інвестиційні пер- спективи використання коштів від першого етапу підняття тарифів на газ досить обме- жені та здебільшого полягають у встанов- ленні нових тарифів на транспортування і постачання та відпускних цін для газовидо- бувних підприємств. І хоча на фоні необхід- ності покриття дефіциту НАК «Нафтогаз України» ці заходи видаються менш пріори- тетними, необхідно зважати на їх позитивний довгостроковий ефект, пов’язаний із наро- щуванням обсягів видобутку природного га- зу. Навіть за поточними цінами у 2013 р. НАК «Нафтогаз України» не заплатив ПАТ «Укргазвидобування» за понад 5,6 млрд м3 видобутого природного газу. Відтак зв’язок між підняттям цін для газовидобувних компаній та зростанням обсягів грошових надходжень досить умовний. Загалом же підвищення тарифів на природний газ практично не вплине на зро- стання доходів державного бюджету. Збіль- шення надходжень ПДВ від продажу при- родного газу буде компенсоване падінням надходжень за іншими товарними категорі- ями, оскільки відчутного зростання сукупних обсягів споживання населенням у 2014- 2015 рр. не очікується. Для реалізації заходів соціальної під- тримки в рамках тарифної політики уряду будуть потрібні грошові ресурси. Можли- вість перерозподілу з цією метою додатково отриманих НАК «Нафтогаз України» коштів видається малоймовірною як з економічної, так і з організаційно-правової точки зору. Пільги та субсидії надаються населенню че- рез місцеві бюджети, які отримують на це кошти з державного бюджету, а механізмів перерахунку частини доходів НАК «Нафто- газ України» до бюджету, окрім як через по- датки або дивіденди, наразі не існує. Потрібно шукати інші джерела залучення коштів для реалізації заходів підтримки ДГ. Запропонована урядом система соці- ального захисту населення в умовах підви- щення тарифів на природний газ та тепло передбачає компенсацію за двома основними напрямками. По-перше, продовжать надава- тись субсидії ДГ, витрати на оплату житло- во-комунальних послуг (ЖКП) яких, залежно від типу сім’ї, перевищують 10 або 15% су- купного доходу. По-друге, ДГ із середньомі- сячним сукупним доходом не вищим за про- житковий мінімум будуть повністю компен- совані втрати від підняття тарифів. Таким чином, заходами соціальної підтримки буде охоплено 4,5 млн ДГ, або близько 27% насе- лення. І хоча в Україні масштаби охоплення перевищують відповідний показник у проце- сі реалізації тарифних реформ в енергетич- ному секторі більшістю інших країн, ситуа- ція істотно ускладнюється несприятливими економічними умовами. Виходячи з останніх прогнозів Мінфіну, в 2014 р. падіння реаль- ного ВВП може перевищити 5%, що не буде –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) 37 компенсоване очікуваним зростанням у 2015 р. (+1,7%). Таким чином, протягом най- більш інтенсивного періоду підвищення тарифів на енергетичні ресурси (як мінімум 118% – на природний газ та 96% – на тепло) реальний ВВП може впасти на понад 3,3%. Зниження реальних доходів та платоспро- можного попиту ДГ може мати відчутний не- гативний вплив на рівень платіжної дисцип- ліни побутових споживачів. У процесі дослідження заходів тариф- ної політики на базі розробленого модельно- го інструментарію сформовано декілька наборів сценаріїв, які відрізняються формами компенсаційних заходів та способами пере- розподілу коштів, отриманих від зменшення обсягів субсидіювання. Враховуючи статич- ний характер моделі, в роботі розглядається варіант підвищення цін на природний газ для побутових споживачів на 56% та послуги теплопостачання на 40%, що відповідає за- планованому урядом зростанню тарифів у 2014 р. У рамках адаптованого модельного інструментарію втрати ДГ від підняття та- рифів на енергоресурси оцінюються через зміну рівня реальних доходів. У цьому кон- тексті використання запропонованих урядом заходів соціального захисту окремих ка- тегорій населення, на фоні підняття тарифів на енергоресурси, може призвести до зро- стання рівня реальних доходів ДГ порівняно з базовим роком. Зокрема, внаслідок змен- шення обсягів випуску та продажу ОВДП для покриття дефіциту НАК «Нафтогаз України» у потенційних покупців цих цінних паперів залишаться грошові кошти, які мо- жуть бути спрямовані на збільшення обсягів виробництва товарів та послуг, податкових надходжень, підвищення оплати праці тощо. У випадку купівлі ОВДП за рахунок додат- кової грошової емісії потенційним наслідком підняття тарифів є зниження інфляційного тиску. Враховуючи таку можливість, у статті розглянуто два варіанти соціальної підтрим- ки. Перший передбачає компенсацію, спря- мовану на забезпечення незмінного рівня реальних доходів ДГ з урахуванням всіх по- зитивних та негативних опосередкованих ефектів зміни тарифної політики. За другим варіантом побутові споживачі отримують компенсацію в розмірі, необхідному для збе- реження на попередньому рівні номінальних витрат ДГ на відповідні енергоресурси. Складові досліджуваних сценаріїв тарифної політики на ринках енергоресурсів можна розділити на декілька груп. Група «ГК». Задає сценарії тарифної політики на ринку природного газу – тарифи на газ зростають на 56%, на тепло – на 40%. Заходами соціальної підтримки покривається 27% населення – повністю І та ІІ децильні групи, а також ДГ, які витрачають на ЖКП понад 10 або 15% сукупного сімейного дохо- ду. «ГК1» – втрати компенсуються за ра- хунок коштів, отриманих від підняття ставок податків на виробництво та імпорт; «ГК2» – кошти для компенсації отри- муються від пропорційного скорочення видатків державного бюджету за незмінних ставок податків на виробництво та імпорт; «ГК3» – компенсація здійснюється за рахунок посилення прогресивного оподатку- вання доходів фізичних осіб – зниження ста- вок ПДФО для населення з низькими дохо- дами (І та ІІ децильні групи) та підвищення для ДГ Х децильної групи; «ГК4» – додатково до сценарію «ГК3»передбачається зростання тарифів для газовидобувних компаній на 56% (за сце- наріїв «ГК1» – «ГК3» тарифи для газовидо- бувних компаній залишаються незмінними). Група «КЗ». Задає сценарії реалізації заходів соціальної підтримки побутових споживачів енергоресурсів. «КЗ1» – забезпечення незмінного рівня реальних доходів ДГ; «КЗ2» – забезпечення незмінного рівня номінальних витрат ДГ на відповідні енерго- ресурси. Економічні наслідки тарифної реформи У контексті інтерпретації представле- них у роботі результатів необхідно зважати на статичний характер використаного мо- дельного інструментарію. Отримані оцінки уособлюють коротко- та середньострокові наслідки проведення тарифної реформи, оскільки не враховують зміну ефективності виробничих процесів у результаті активізації інвестиційної діяльності та можливі суттєві зрушення у структурах споживання та ви- робництва. Врахування цих характеристик у процесі оцінки довгострокових ефектів від- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 38 ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) повідних заходів частково компенсуватиме спостережувані в короткостроковому періоді втрати окремих економічних агентів та може привести до якісних змін отриманих резуль- татів. Можна вважати, що наведені оцінки носять певною мірою песимістичний харак- тер: частково недооцінюють позитивні ефек- ти та переоцінюють негативні наслідки досліджуваних заходів. Як показують модельні розрахунки, підняття тарифів на природний газ та послу- ги теплопостачання практично не впливає на величину реального ВВП і показник агрего- ваного випуску. Зниження платоспроможно- го попиту ДГ компенсується за рахунок інтенсифікації процесів валового нагромад- ження капіталу та зростання обсягів випуску інвестиційних товарів галузями реального сектору економіки України. Наслідки підвищення тарифів на при- родний газ мають яскраво виражений регре- сивний характер: побутові споживачі нижчих децильних груп несуть значно більші від- носні втрати, ніж ДГ з вищим рівнем доходів. Для послуг з постачання пари та гарячої води ця закономірність менш вира- жена. Враховуючи значно нижчий рівень газифікації сільських населених пунктів України (порівняно з містами) та загалом вищий рівень доходів міського населення, основні втрати від підняття тарифів на при- родний газ та опалення припадають на ДГ ІІ- V децильних груп. При цьому, у випадку те- плопостачання, втрати побутових споживачів І децильної групи взагалі одні з найменших, нижчі лише у ДГ Х децильної групи. Розподіл втрат побутових споживачів практично не залежить від того, чи буде здійснюватись компенсація за рахунок урі- зання частини видатків державного бюджету або шляхом підвищення доходів через під- няття ставок податків на виробництво та імпорт (ПДВ, акцизи, мито тощо). І хоча підхід з перерозподілом видатків бюджету має істотні переваги, враховуючи значну ча- стку захищених статей бюджету та загальний критичний дефіцит коштів, такий варіант видається не дуже реалістичним. Водночас посилення фіскального тиску несе інфляцій- ну загрозу і негативно впливає на обсяги ін- вестицій та випуску (табл. 2). Таблиця 2 Оцінка економічних наслідків підняття тарифів на природний газ та тепло для домогосподарств1 Показник/ Сценарій КЗ1 КЗ2 ГК1 ГК2 ГК3 ГК4 ГК1 ГК2 ГК3 ГК4 Випуск -0,3 -0,2 -0,2 -0,1 -0,3 -0,2 -0,2 -0,1 ВВП -0,3 -0,3 -0,3 -0,2 -0,3 -0,3 -0,3 -0,2 Втрати ДГ2, млрд грн -12,1 -11,1 -11,9 -11,6 -11,9 -10,6 -11,7 -11,4 Доходи ДГ -1,2 -1,1 -1,2 -1,1 -1,2 -1,0 -1,2 -1,1 І децильна група (нижча) 0,0 0,0 0,0 0,0 0,6 0,8 0,9 0,8 ІІ 0,0 0,0 0,0 0,0 0,5 0,6 0,7 0,6 ІІІ -0,9 -0,8 -0,8 -0,8 -1,0 -0,9 -0,8 -0,8 IV -1,0 -0,9 -0,9 -0,9 -1,1 -1,0 -0,9 -0,9 V -1,0 -0,9 -0,9 -0,9 -1,1 -1,0 -0,9 -0,9 VI -1,2 -1,1 -1,1 -1,1 -1,3 -1,2 -1,1 -1,1 VII -1,7 -1,6 -1,6 -1,5 -1,8 -1,7 -1,6 -1,5 VIII -1,6 -1,5 -1,4 -1,4 -1,7 -1,6 -1,5 -1,4 IX -1,8 -1,7 -1,6 -1,5 -1,9 -1,7 -1,6 -1,5 X (вища) -1,4 -1,2 -1,9 -1,9 -1,4 -1,2 -2,3 -2,2 ВНК3 2,5 2,6 2,6 2,9 2,4 2,7 2,6 2,9 Споживання держави -0,3 -0,8 -0,4 -0,5 -0,3 -1,1 -0,5 -0,5 1 У таблиці наведено зміну реальних показників відносно величин базового року (%), якщо не за- значено інше. Розрахунки проведено за даними 2012 р. 2 Під втратами мається на увазі зміна абсолютної величини реальних доходів ДГ. 3 Валове нагромадження капіталу. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) 39 Більш пріоритетним методом ком- пенсації втрат побутових споживачів вида- ється використання механізмів прогресивно- го оподаткування. Такий підхід, по-перше, практично не має негативного впливу на стан державних фінансів, по-друге, приводить до помірних позитивних макроекономічних ефектів, по-третє, виступає певним демпфе- ром регресивного характеру наслідків тариф- ної реформи та нерівномірного розподілу доходів. Згідно з даними вибіркового обсте- ження ДГ соціальну пільгу отримує понад 25% працюючого населення, в той час як про понад 10-кратний розмір мінімальної заро- бітної плати звітували менше 0,1% зайнятих громадян. Таким чином, економічна обґрун- тованість діючого рівня перехідної сходинки для найвищої ставки податків (17%) досить сумнівна, а основна «прогресивність» шкали забезпечується за рахунок соціальної пільги. Розширення бази оподаткування за ставкою 17% хоча б до величини Х децильної групи та зниження на 1% ставки податків для ДГ І- ІІ децильних груп було б достатнім для ви- конання передбачених урядом заходів ком- пенсації негативних наслідків підняття та- рифів на газ та тепло. Основні позитивні ефекти від змен- шення обсягів субсидіювання, виражені у зростанні випуску та збільшенні величини інвестиційних ресурсів, припадають на галузі реального сектору економіки України. Най- більші темпи приросту спостерігаються у га- лузях, які виробляють інвестиційну про- дукцію, зокрема «Будівництва», «Виробни- цтва металів та готових металевих виробів, крім машин та устаткування» і «Вироб- ництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції». Скорочення обсягів випуску частини споживчо-орієнтованих галузей обумовлено зниженням рівня платоспроможності ДГ та одночасною зміною структури кінцевого споживання населення і сектору загального державного управління. Основні негативні ефекти від скорочення попиту спостеріга- ються для ВЕД «Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів», «Текстильне виробництво, виробництво одя- гу, шкіри, виробів зі шкіри та інших мате- ріалів», «Виготовлення виробів з деревини, паперу та поліграфічна діяльність», «Вироб- ництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засо- бів», а також частини галузей сфери послуг. Незважаючи на низьку цінову еластичність, підняття тарифів на енергетичні ресурси для побутових споживачів, навіть у короткостро- ковому періоді, призводить до відчутного зменшення величини їх споживання ДГ, а відтак, і обсягів випуску відповідних галузей. Використання коштів від підняття та- рифів на покриття дефіциту державного бюджету видається більш соціально прий- нятним, насамперед у контексті мінімізації втрат ДГ. Утім такий підхід повністю ігнорує проблему незадовільного стану виробничої інфраструктури енергетичного сектору та суттєво обмежує можливості акумуляції інвестиційних ресурсів. Враховуючи залежність результатів розрахунків від значень деяких екзогенних змінних ОМЗР, зокрема еластичностей замі- щення та трансформації, у роботі проведений аналіз чутливості отриманих оцінок. Для кожного з досліджуваних сценаріїв здійсню- вались розрахунки для зменшених та збіль- шених на 50% значень еластичностей. У бі- льшості випадків відносні відхилення показ- ників від базових значень не перевищували 10%, хоча для деяких параметрів вони сягали 60%. Практично всі показники в рамках досліджуваних сценаріїв, особливо у випадку обсягів випуску продукції, демонструють незначні відхилення в абсолютному вира- женні (до 0,05%), але через невисокі базові значення (до 0,1%) можуть утворюватись суттєві відносні відхилення. Враховуючи, що за жодним з аналізованих сценаріїв не змінюються якісні характеристики досліджу- ваних явищ, можна говорити про надійність отриманих результатів. Відзначимо, що се- ред екзогенних змінних найбільш впливови- ми виявились еластичності заміщення між працею та капіталом, а також еластичності заміщення між товарами внутрішнього ви- робництва та імпортом. Загалом на фоні помірних позитивних довгострокових макроекономічних ефектів переходу до економічно обґрунтованих тари- фів на природний газ та послуги теплопоста- чання основні ризики полягають у зниженні рівня реальних доходів ДГ у короткостроко- вому періоді. Як показали модельні розра- хунки, економічні втрати побутових спожи- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 40 ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) вачів від оголошеного підняття тарифів на послуги теплопостачання (+40%) та природ- ний газ (+56%), з урахуванням реалізації за- пропонованих урядом заходів соціальної підтримки, лежать у межах 0,8-2,3% реаль- них доходів ДГ. При цьому, завдяки компен- саційним механізмам, основне навантаження переноситься з ДГ І-ІІ децильних груп на по- бутових споживачів VII-IX децильних груп. Водночас суттєві ризики виникають у результаті несприятливих поточних та про- гнозних економічних умов у країні, які мо- жуть суттєво знизити платіжну дисципліну побутових споживачів енергоресурсів. Серед досліджуваних заходів акумуля- ції грошових коштів для компенсації втрат побутових споживачів газу та тепла най- більш ефективним видалось використання механізмів прогресивного оподаткування. Такий підхід, по-перше, практично не має негативного впливу на стан державних фі- нансів, по-друге, приводить до помірних по- зитивних макроекономічних ефектів, по- третє, виступає певним демпфером регресив- ного характеру наслідків тарифної реформи та нерівномірного розподілу доходів. У контексті середньо- та довгостроко- вих перспектив економічного зростання і енергетичної безпеки України пріоритетним видається навіть незначне підвищення від- пускних цін для газовидобувних компаній. І хоча на фоні необхідності покриття дефіциту НАК «Нафтогаз України» ці заходи менш пріоритетні, необхідно зважати на їх пози- тивний довгостроковий ефект, пов’язаний із нарощуванням обсягів видобутку природно- го газу. Представлені у статті сценарії цінової політики на ринку природного газу можна вважати узагальненням першого кроку при- ведення тарифів до економічно обґрунто- ваного рівня. Враховуючи гіперболізований характер існуючих ринкових диспропорцій, актуальним виступає подальше дослідження етапності проведення тарифної реформи та аналіз часових рамок її реалізації. Література 1. Energy Policies Beyond IEA Coun- tries. Ukraine 2012. Executive Summary [Елек- тронний ресурс] OECD/IEA: International Energy Agency, 2012. – Доступний з: <http://www.iea.org/publications/freepublicatio ns/publication/UK_Summaryplus.pdf>. 2. Питання, яке потребує особливої уваги: тарифи на газ і послуги централізо- ваного теплопостачання для населення в Ук- раїні [Електронний ресурс] / Світовий банк, 2013. – Доступний з: <http://www.world- bank.org/content/dam/Worldbank/document/Uk- raine-Oct2013-Focus-ua.pdf>. 3. Суходоля О.М. Енергетичний сек- тор України: перспектива реформування чи стагнації? / О.М. Суходоля, А.Ю. Сменковсь- кий // Стратегічні пріоритети. – 2013. – № 2 (27). – С. 74-80. 4. Ogarenko I., Hubacek K. Eliminating Indirect Energy Subsidies in Ukraine: Estima- tion of Environmental and Socioeconomic Effects Using Input–Output Modeling [Елек- тронний ресурс] // Journal of Economic Structures. – 2013. – P. 2-7. – Доступний з: <http://www.journalofeconomicstructures.com/ content/pdf/2193-2409-2-7.pdf>. 5. Квартальна фінансова звітність емітента [Електронний ресурс] / Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України. – Доступний з: <http://smida.gov.ua/ db/emitent/kv/xml/showform/18936/108/templ>. 6. Виконання Державного бюджету [Електронний ресурс] / Державна казначей- ська служба України. – Доступний з: <http://www.treasury.gov.ua/main/uk/doccata- log/list?currDir=146477>. 7. Експорт-імпорт окремих видів товарів за країнами світу [Електронний ре- сурс] / Державна служба статистики Украї- ни – Доступний з: <http://ukrstat.gov.ua/>. 8. Постанова № 348 від 27.03.2014 "Про затвердження Звіту про результати діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, у 2013 році" [Електронний ресурс] / Наці- ональна комісія, що здійснює державне регу- лювання у сфері енергетики. – Доступний з: <http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=10418>. 9. Ґазізуллін І. Газовий ринок України: європеїзація та російський чинник / І. Ґазі- зуллін, Л. Лазовий; Міжнародний центр пер- спективних досліджень. – К., 2011. – 18 с. 10. Офіційний курс гривні щодо іно- земних валют (середній за період) [Елек- тронний ресурс] / Національний банк України. – Доступний з: <http://www.bank. gov.ua/files/Exchange_r.xls>. –––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) 41 11. Ринки реального сектора еконо- міки України: структурно-інституціональний аналіз / [Точилін В.О., Осташко Т.О., Пусто- вой О.В. та ін.]; за ред. д-ра екон. наук, проф. В.О. Точиліна; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2009. – 640 с. 12. Статистична інформація за січень- грудень 2013 року [Електронний ресурс] / Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. – Доступний з: <http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/ article?art_id=260835&cat_id=35081>. 13. Country Reports [Електронний ре- сурс] / Euromonitor International. – Доступний з: <http://www.euromonitor.com/countries>. 14. Energy Database [Електронний ре- сурс] / Eurostat. – Доступний з: <http://epp. eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/ener- gy/data/database>. 15. Справочно-аналитическая инфор- мация [Електронний ресурс] / Федеральная служба по тарифам России. – Доступний з: <http://www.fstrf.ru/tariffs/analit_info/gas>. 16. Statistics [Електронний ресурс] / Eurostat. – Доступний з: <http://epp.eurostat. ec.europa.eu/portal/page/portal/statistics/search_ database>. 17. Official Exchange Rate (LCU per US$, period average) [Електронний ресурс] / The World Bank. – Доступний з: <http://data. worldbank.org/indicator/PA.NUS. FCRF>. 18. Курсы валют [Електронний ре- сурс] / Центральный банк Республики Узбе- кистан. – Доступний з: <http://www.cbu.uz/- ru/section/rates>. 19. Рейтинг стран Европы по стоимо- сти природного газа для населения [Елек- тронний ресурс] / Риарейтинг. – Доступний з: <http://riarating.ru/infografika/20130528/61056 2924.html>. 20. Natural gas information [Електрон- ний ресурс] / International Energy Agency. – 2012. – 655 p. – Доступний з: <http://www.iea. org/media/training/presentations/statisticsmarch/ NaturalGasInformation.pdf>. 21. Тарифы на топливно-энергети- ческие ресурсы [Електронний ресурс] / Ми- нистерство финансов Республики Узбеки- стан. – Доступний з: <https://www.mf.uz/ru/ mf-price-reg-menu.html>. 22. Processing, transportation, wholesale and retail tariffs of natural gas [Електронний ресурс] / Tariff (price) Council of Azerbaijan Republic. – Доступний з: <http://www.tariff- council.gov.az/?/en/content/96/>. 23. Постановление о тарифах на при- родный газ № 425 от 29 сентября 2011 г. [Електронний ресурс] / Административный совет Национального агентства по регули- рованию в энергетике. – Доступний з: <http://www.anre.md/rate/index.php?vers=2& sm=127>. 24. China’s Energy Markets: Anhui, Chongqing, Henan, Inner Mongolia, and Guiz- hou Provinces [Електронний ресурс] / U.S. Environmental Protection Agency, 2012. – 175 p. – Доступний з: <http://www.epa.gov/ cmop/docs/ChinaEnergyMarketsUpdate-Dec 2012. pdf>. 25. World Economic Outlook Database [Електронний ресурс] / International Monetary Fund. – Доступний з: <http://www.imf.org/ex- ternal/pubs/ft/weo/2014/01/weodata/index. aspx>. 26. О ценах на природный газ для юридических лиц и индивидуальных пред- принимателей. (Постановление Министер- ства экономики Республики Беларусь от 28 декабря 2011 г. № 207, г. Минск (рег. № 8/24619 от 29 декабря 2011 г.) [Електрон- ний ресурс] / Рэспубліка. Газета Совета министров Республики Беларусь. – Доступ- ний з: <http://www.respublica.by/5415/ official/article51936/>. 27. Топливно-энергетический баланс Республики Молдова [Електронний ресурс] / Национальное бюро статистики Республики Молдова, 2013. – 92 с. – Доступний з: <http://www.statistica.md/public/files/publicatii_ electronice/balanta_energetica/BE_2013_rus.pdf>. 28. Энергетика [Електронний ресурс] / Национальный статистический комитет Рес- публики Беларусь. – Доступний з: <http://bel- stat.gov.by/ofitsialnaya-statistika/otrasli-statisti- ki/energeticheskaya-statistika/>. 29. Industry to pay 15% more for natural gas [Електронний ресурс] / Chinadaily USA. – Доступний з: <http://usa.chinadaily.com.cn/ business/2013-06/29/content_16685555.htm>. 30. The World Factbook [Електронний ресурс] / Central Intelligence Agency. – До- ступний з: <https://www.cia.gov/library/ publi- cations/the-world-factbook/index.html>. 31. Koplow D. Measuring Energy Sub- sidies Using the Price-Gap Approach: What does it leave out? / International Institute for Sustainable Development, 2009. – 30 р. [Елек- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––– 42 ISSN 1562-109X 2014, № 3 (67) тронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iisd.org/pdf/2009/bali_2_copenhagen _ff_subsidies_pricegap.pdf. 32. Commodity Trade Statistics Data- base [Електронний ресурс] / United Nations Statistics Division. – Доступний з: <http://data. un.org/Browse.aspx?d=ICS>. 33. UN comtrade [Електронний ресурс] / United Nations Commodity Trade Statistics Database – Доступний з: <http://comtrade.un. org/db/default.aspx>. 34. Annual Report on the Results of Monitoring the Internal Electricity and Natural Gas Markets in 2011 [Електронний ресурс] / Agency for the Cooperation of Energy Regu- lators and the Council of European Energy Regulators, 2012. – 238 p. – Доступний з: <http://www.acer.europa.eu/Official_documents /Publications/Documents/ACER%20Market%20 Monitoring%20Report.pdf>. 35. International Recommendations for Energy Statistics [Електронний ресурс]/United Nations Statistics Division, 2011. – Доступний з: <http://unstats.un.org/unsd/statcom/doc11/ BG-IRES.pdf>. 36. China Energy Focus. Natural Gas 2013 [Електронний ресурс]/China Energy Fund Committee, 2013. – 182 p. – Доступний з: <http://csis.org/files/publication/131212_ CEFC_China_Energy_Focus_Natural_Gas.pdf>. 37. Rzayeva G. Natural Gas in the Tur- kish Domestic Energy Market: Policies and Challenges [Електронний ресурс] / OIES Pa- per: NG 82. – 2014. – 79 p. – Доступний з: <http://www.oxfordenergy.org/wpcms/wp-con- tent/uploads/2014/02/NG-82.pdf>. 38. Granic, G., Zeljko, M., Moranjkic, I. Module 10 – Natural gas [Електронний ре- сурс] / Energy Sector Study BIH: Final Report, 2008. – 151 p. – Доступний з: <https://www. eihp.hr/bh-study/files/final_e/m10_fr.pdf>. 39. Energy Report [Електронний ре- сурс]. – Доступний з: <http://en.energyreport. ro/index.php/2013-petrol-si-gaze/2013-stiri-pet- rol-si-gaze/2013-transport-si-stocare/1465-the- romanian-government-the-population-will-not- be-affected-by-the-suspension-of-russian-gas- supplies-to-ukraine-not-even-during-the-winter- months>. 40. Gazeta.pl [Електронний ресурс]. – Доступний з: <http://wiadomosci.gazeta.pl/ wia- domosci/1,114871,15865955,Czy_Angela_Mer- kel_poprze_unie_energetyczna_Tuska_.html>. 41. Довідка про рівень тарифів на житлово-комунальні послуги (станом на 27.06.2013) [Електронний ресурс] / Державна інспекція України з контролю за цінами. – Доступний з: <http://dci.gov.ua/news/monito- ring/163-dovdka-pro-rven-tarifv-na-zhitlovo-ko- munaln-poslugi-stanom-na-27062013.html>. 42. Державна установа "Інститут еко- номіки та прогнозування НАН України". Звіт з науково-дослідної роботи “Імплементація стратегічного планування в енергетиці в сис- тему державного управління соціально- економічним розвитком”. – № держреєст- рації 0112U004433. – К., 2012. – 212 с. 43. Капустян В.О. Економіко-матема- тичне моделювання енергетичних субси- дій: принцип адекватності / В.О. Капустян, М.Г. Чепелєв // Економічний аналіз. – 2014. – Т. 15, № 1.– С. 86-100. 44. Ellis J. The Effectsof Fossil-Fuel Subsidy Reform: Are view of modelling and empirical studies [Електронний ресурс]/ Inter- national Institute for Sustainable Development, 2010. – 48 p. – Доступний з: <http://www.iisd. org/gsi/sites/default/files/effects_ffs.pdf>. 45. Energy Subsidies: Lessons Learned in Assessing their Impact and Designing Policy Reforms [Електронний ресурс] / United Na- tions Foundation, 2003. – 170 p. – Доступний з: <http://www.unep.ch/etb/publications/energy- Subsidies/Energysubreport.pdf>. 46. Wing I.S. Computable General Equi- librium Models for the Analysis of Energy and Climate Policies [Електронний ресурс] / Pre- pared for the International Handbook on the Economics of Energy, 2009. – 61 p. – До- ступний з: <http://sws.bu.edu/isw/papers/ cge_ ihee.pdf>. Надійшла до редакції 28.07.2014 р.

Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України

Репозитарії

Схожі ресурси