Брати Боголюбови

У статті розглядається життєвий шлях і творчі досягнення трьох братів Миколи,Олексія і Михайла Боголюбових, тісно пов’язаних з Україною. Кожний з них був видатним вченим і вніс неоцінений внесок в розвиток світової науки....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Харитонова, М.О., Євдокименко, І.Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2011
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Видатні науковці та інженери
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77259
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Брати Боголюбови / М.О. Харитонова, І.Д. Євдокименко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 63-71. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77259
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-772592015-02-25T03:01:52Z Брати Боголюбови Харитонова, М.О. Євдокименко, І.Д. Видатні науковці та інженери У статті розглядається життєвий шлях і творчі досягнення трьох братів Миколи,Олексія і Михайла Боголюбових, тісно пов’язаних з Україною. Кожний з них був видатним вченим і вніс неоцінений внесок в розвиток світової науки. В статье рассматривается жизненный путь и творческие достижения трех братьев Николая, Алексея и Михаила Боголюбовых, тесно связанных с Украиной. Каждый из них был выдающимся ученым и внес неоценимый вклад в развитие мировой науки. The life and scientific achievements of three brothers Nikolay, Alexey and Mikhail Bogolyubov are observed. They were connected closely with Ukraine. The consideration is focused on the infl uence of Bogolyubov’s scientifi c work on the general intellectual progress of mankind. 2011 Article Брати Боголюбови / М.О. Харитонова, І.Д. Євдокименко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 63-71. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77259 531.091 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери
spellingShingle	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Харитонова, М.О. Євдокименко, І.Д. Брати Боголюбови Питання історії науки і техніки
description	У статті розглядається життєвий шлях і творчі досягнення трьох братів Миколи,Олексія і Михайла Боголюбових, тісно пов’язаних з Україною. Кожний з них був видатним вченим і вніс неоцінений внесок в розвиток світової науки.
format	Article
author	Харитонова, М.О. Євдокименко, І.Д.
author_facet	Харитонова, М.О. Євдокименко, І.Д.
author_sort	Харитонова, М.О.
title	Брати Боголюбови
title_short	Брати Боголюбови
title_full	Брати Боголюбови
title_fullStr	Брати Боголюбови
title_full_unstemmed	Брати Боголюбови
title_sort	брати боголюбови
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2011
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77259
citation_txt	Брати Боголюбови / М.О. Харитонова, І.Д. Євдокименко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 63-71. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT haritonovamo bratibogolûbovi AT êvdokimenkoíd bratibogolûbovi
first_indexed	2025-07-06T01:33:23Z
last_indexed	2025-07-06T01:33:23Z
_version_	1836859370423451648
fulltext	63ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №4 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ УДК 531.091 БРАТИ БОГОЛЮБОВИ Харитонова М.О., канд.фіз.-мат. наук, доц., Євдокименко І.Д. (Київський національний університет технологій та дизайну) У статті розглядається життєвий шлях і творчі досягнення трьох братів Миколи,Олексія і Михайла Боголюбових, тісно пов’язаних з Україною. Кожний з них був видатним вченим і вніс неоцінений внесок в розвиток світової науки. Наша Батьківщина, Укра- їна, щедра земля. Щедра на клімат, на природу, на та- лановитих людей. Від сто- річчя до сторіччя в Україні народжувалися видатні фі- лософи, музиканти, літера- тори, вчені. Ці люди ставали в один ряд зі світовими дія- чами і творили світову істо- рію. Залишаючись на рідній землі, чи від’їжджаючи до інших країн, вони вносили і вносять тепер свою гідну частку у скарбницю світо- вої слави. У ХХ ст. Україна подарувала світу трьох бра- тів Боголюбових, кожен з яких був яскравою постат- тю в обраній ним галузі. Три доктори наук, два академіка АН СРСР, один член-кореспондент НАНУ. Численні нагороди. Серед трьох братів найвідомішим є старший брат – всесвітньо відомий ма- тематик, фізик-теоретик, академік АН СРСР Микола Боголюбов. Його науко- ві досягнення неможливо переоцінити, а ідеї, якими він щедро ділився з учня- ми та послідовниками, розвиваються в усьому світі. Він – один із творців вод- невої бомби, був розробником квантової теорії поля, теорії твердого тіла, надпро- відності, надплинності, теорії часток. Молодший брат Ми- хайло, також академік АН СРСР, а згодом РАН, – філолог,поліглот, знавець не тільки європейських класич- них мов, але й східних, та- ких, як іранська, ягнобська, семітські мови, японська, хорезмська, таджицька, та інші – присвятив своє жит- тя вивченню та досліджен- ню стародавніх і середньо- іранських мов, дешифрації стародавніх пам’яток пись- менностей. Вніс коло- сальний вклад в розвиток і зміцнення культурних і сус- пільних зв’язків між Росією і Японією. Середній брат, Олек- сій, член-кореспондент НАНУ, поєд- нав в собі дві складові – гуманітарну і інженерно-математичну. Він став істо- риком математики, механіки світового рівня. Створена ним школа в галузі іс- торії науки була визначальною для ста- новлення в нашій країні цього науково- го напрямку. В якій же родині виросли такі ви- датні особистості? Як вони досягли та- ких успіхів? Вихідці з поволжського селянства – пращури носили прізвище Кононови. Наприкінці 18 сторіччя чоловіки роду 64 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ вступають на стезю служіння христи- янській вірі. Прадід братів – отець Андрій був священиком у селі Павловське Ниже- городської губернії, а його діти – Ан- дрій та Михайло отримали прізвище Боголюбови, очевидно, на честь їх по- кровителя Андрія Боголюбського. Дід – Михайло Андрійович закінчив Ни- жегородську духовну семінарію і при- йняв сан священика у своєму рідно- му селі Павловське. Він мав чотирьох синів і сімох доньок, вихованню яких приділяв багато уваги. Троє синів, се- ред яких був і батько братів – Микола Михайлович отримали духовну освіту, четвертий обрав військову службу. Батько – Микола Михайлович Бого- любов народився у 1872 році. Закінчив Московську духовну академію в 1896 році, продовжив навчання в Берлін- ському університеті, де вивчав,зокрема, сходознавство. Отримав ступінь магі- стра богослов’я у 1900 році. Після по- вернення на батьківщину викладав ло- гіку, психологію, педагогіку та історію філософії в Нижегородській духовній семінарії [1]. У 1908 році Микола Михайлович одружився з Ольгою Миколаївною Люмінарською. Ольга Миколаївна народилася в 1881 році у Нижньому Новгороді в ро- дині чиновника губернського суду. А її дід був священиком. Ольга Миколаїв- на закінчила Нижегородське відділення Московської консерваторії по класу ро- ялю і працювала викладачем музики в Нижегородському інституті шляхетних дівчат. Побравшись з Миколою Боголю- бовим, Ольга залишила цю посаду, але все життя давала уроки гри на піаніно вдома, що було неабиякою допомогою родині в скрутні часи. Ольга Миколаїв- на була непересічною жінкою, гідним другом і опорою свого чоловіка. Коли в родині з’явились діти, вона всі свої вміння, знання направила на вихован- ня високоосвічених, високодуховних, з твердими моральними принципами си- нів. Вона навчила їх любити труд, бути стійкими в будь-яких обставинах. У 1909 році у подружжя народився син Микола – майбутній великий вче- ний. Цього ж року Микола Михайлович отримав сан священика і був призначе- ний на посаду професора богослов’я в Ніжинському Історико-філологічному інституті. У Ніжині, в 1911 році наро- дився другий син – Олексій. Незаба- ром сім’я переїздить до Києва, тому що Миколу Михайловича було обрано ординарним професором богослов’я Університету св. Володимира. Кожного року Микола Михайло- вич їздив до Німеччини на лікування і паралельно працював в наукових цен- трах. Він планував взяти при нагоді за кордон всю сім’ю і тому змалку, разом з дружиною, навчав синів іноземним мовам. Спочатку це була німецька, по- тім французька, а згодом англійська. Але цім мріям не судилось втілитись у життя. Розпочалась Перша світова ві- йна. На той час Микола Михайлович саме знаходився в Німеччині і був ін- тернований в Росію, в яку він повер- нувся через Швецію і Фінляндію [1]. У 1917 році Микола Михайлович захистив дисертацію і отримав ступінь доктора богослов’я. Одним з його опо- нентів був славетний вчений-філософ, математик, професор П.О. Флорен- ський. Того ж року Микола Боголюбов брав участь у Помісному соборі Росій- ської православної церкви. 65ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №4 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ У 1918 році народився третій син – Михайло. Під час громадянської ві- йни кафедра богослов’я в Універси- теті була ліквідована, тому сім’я зму- шена переїхати до села Велика Круча на Полтавщині, де Микола Михайло- вич отримав парафію. Роки, проведе- ні там, брати все життя згадували з ве- ликою теплотою. До речі, в наші часи у Великокручанській школі відкрито кабінет-музей Миколи Миколайовича Боголюбова. Через чотири роки роди- на повертається до Києва. На цей час батько отримав дуже почесне звання Митрофорного протоієрея, але служ- ба у Покровській церкві на Пріорці, на жаль, не була постійною і не могла про- годувати сім’ю. Тому у 1925 році, зали- шивши у Києві старшого сина Миколу, який на той час уже відвідував науко- вий семінар у Київському універси- теті, родина переїздить до Нижнього Новгорода, де до 1934 року Микола Михайлович був настоятелем Спась- кої церкви. На будівлі церкви в 1998 році відкрито пам’ятну дошку, що уві- чнює його ім’я. Гоніння на церкву не обійшло сім’ю Боголюбових. Миколу Михайлови- ча було заарештовано. Він просидів за гратами з 1928 по 1932 рік. На той час Микола Михайлович був уже дуже хво- рою людиною і дружина, Ольга Мико- лаївна, тричі на день, пішки, носила йому їжу за будь-якої погоди. А стар- ший син, Микола, робив все можли- ве і неможливе, щоб врятувати батька. Врешті йому вдалося достукатись до всесильного шефа ОГПУ В’ячеслава Менжинського і у 1932 році батька звільнили. Але здоров’я Миколи Ми- хайловича було підірване і 14 травня 1934 року він помер [2]. Науковий доробок Миколи Михай- ловича Боголюбова значний і охоплює такі напрямки як: філософія, теологія, літературознавство, сходознавство, іс- торія релігій, критика соціалізму та ко- мунізму. В останні роки життя, навіть у в’язниці, написав другий том «Філосо- фії релігії» та «Життя Богоматері». На жаль, під час війни обидва рукописи за- губилися. Залишилася у рукописі кни- га «Життя Ісуса», написана у в’язниці. Крім того, Миколою Боголюбовим були написані твори: «Теизм и панте- изм» (1900), «Філософія релігії», том 1 (1917), «К вопросу о происхождении християнства» (1916), «Марксизм и на- ука» (1912), «Кризис мифологического сознания в Индии и в Древней Греции» (1915), «Герои Горького и их мировозз- рение» (1906), «Эрнест Ренан и его «Жизнь Иисуса»» (1908), «Гоголь» (1909), «Новый социализм, его теория и практика» (1912) [3]. Ще важливішим є те, що Мико- ла Михайлович зробив для виховання своїх дітей. Двоє старших – Микола і Олексій підростали у буремні часи революцій і війн. Батьки вчили їх читати, писа- ти, навчали іноземним мовам (німець- ка, французька, англійська, грецька, латинь). Батько спеціально вивчив ма- тематику, щоб мати можливість допо- могти дітям засвоїти цей предмет. При- носив їм необхідну літературу. Коли старший син став відомим вченим, Ми- кола Михайлович настільки поглибив знання вищої математики, що міг чита- ти наукові роботи сина. Молодший син, Михайло, проявив неабияку схильність до іноземних мов, зокрема, до східних. Батько всіляко сприяв цьому інтересу. 66 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ Старший син Микола проявив над- звичайні здібності до математики, са- мостійно вивчаючи вищу математику по книжках, які йому приносив бать- ко. Коли родина в 1923 році повернула- ся до Києва, Микола почав відвідувати математичний семінар відомого вчено- го М.М. Крилова. З’ясувалось, що юнак в 14 років засвоїв самотужки універси- тетський курс. З цього часу починається його інтенсивна наукова діяльність. Че- рез рік Микола Боголюбов друкує пер- шу статтю, а в 1930 році отримує премію Болонської академії за роботу з проблем варіаційного числення, після чого Укра- їнська Академія наук присудила йому ступінь доктора наук без захисту [4]. Величезний внесок Миколи Бого- любова у розвиток науки на Україні. Він створив всесвітньо відому шко- лу нелінійної механіки при Київсько- му університеті, де працював багато років. Ним створений у Києві Інсти- тут теоретичної фізики, який Боголю- бов очолював 7 років. Був засновником і директором всес- вітньовідомого Об’єднаного інституту ядерних досліджень (ОІЯД) у Дубні. Ці- кавий факт: Нобелевські премії з фізики за 2001 і 2004 р. були присуджені за ре- зультати, які експериментально підтвер- дили елементи теорії надплинності, що була розроблена Боголюбовим ще у 1946 році. Сам Микола Боголюбов не отримав Нобелевську премію з політичних моти- вів, хоча висувався на неї декілька разів. Він запропонував нову властивість квар- ків назвати «цвєтом». Це стало поштов- хом для побудови нової теорії квантової хромодинаміки [5]. Герой Соціалістичної Праці (дві- чі), Лауреат Сталінської (двічі), Ленін- ської, Державної премій. Нагородже- ний шістьома орденами Леніна і ще п’ятьома іншими. Численні міжнарод- ні і академічні нагороди. Помер 13 лютого1992. Для увіковічування пам’яті Мико- ли Боголюбова були встановлені його бюсти у Нижньому Новгороді перед Нижегородським університетом, в бу- динку Об’єднаного інституту ядер- них досліджень у Дубні, у будинку Ін- ституту теоретичної фізики у Києві. У Дубні йому встановлено пам’ятник. Ім’я Миколи Боголюбова присвоєно Інституту теоретичної фізики у Києві, засновано премію ім. М.М. Боголюбо- ва НАН України з математики, а також медаль М.М. Боголюбова РАН [6]. Драматично склалось спочатку життя середнього брата, Олексія. Вчи- тися почав самостійно, прислухаю- чись до того, як батько вчив читати і писати старшого брата. І таким чином засвоїв грамоту в три роки. До гімназії Олексій пішов у 1918 році і провчився лише один рік, а потім продовжив на- вчання в сільській школі. Тут, в селі, маленький Олексій по- знайомився із світом машин і найпро- стіших механізмів, які використовува- ли в роботі селяни: плуг, сіялка, віялка, ткацький верстат, гончарний круг. Все це було дуже цікаво і визначило на май- бутнє наукові інтереси хлопчика. Через два роки родина переїхала до Нижньо- го Новгорода. Хлопець продовжив на- вчання там. Закінчив школу в 1928 році і хотів обрати гуманітарну стезю. Але на заваді стало те, що він син свяще- ника. Не один раз успішно здавав він вступні іспити до вищих закладів, але його не приймали через походження. Олексій навіть намагався попасти в Ін- ститут кінематографії, але знов невда- 67ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №4 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ ло. Довелось звернутись до технічного вузу, куди було легше поступити. Наре- шті, в 1931 році Олексій був прийня- тий на фізико-математичний факультет Харківського університету. Але і тут проявилися його чудові здібності, адже Олексій з дитинства цікавився техні- кою. Два рази його виключали із уні- верситету за походження. Другий раз виключили з останнього, п’ятого кур- су і лише завдяки допомозі професо- ра Миколи Митрофановича Крилова, який був знайомий з сім’єю Боголюбо- вих, закінчив університет. Паралельно з навчанням Олексій працював. Саме під час навчання на фіз.-мат. факультеті Олексій познайомився зі своєю майбутньою дружиною Тама- рою Василівною Морозовою (потім Бо- голюбовою), яка в 1931 році також по- ступила на цей факультет, тому що за походженням не могла стати лікарем. На старших курсах Олексій спеціа- лізувався по кафедрі теоретичної і при- кладної механіки. Після закінчення вузу він не тільки працює як інженер і викла- дає, але й займається науковими дослі- дженнями у галузі історії виникнення і розвитку теорії механізмів. Крім того, Олексій самостійно вивчив іспанську мову настільки досконало, що його при- значили директором школи-інтернату для іспанських дітей, де він викладав ще й математику і фізику, а також вів мовні курси для іспанських політемігрантів. Є спогади колишньої вихованки П.М. Долорес, яка разом зі своїми братами і сестрами навчалась в цій школі. З вели- кою теплотою вона пише про вчителів школи, зокрема про Олексія Миколайо- вича, які робили все, аби діти, відірва- ні від батьківщини, почували себе ком- фортно і отримали необхідні знання. Коли в 1941 році почалася війна, Олексій Миколайович разом з дружи- ною опинився на окупованій території. Щоб не померти з голоду, він пішов шу- кати харчів по селах. У селі Старовірів- ка йому запропонували роботу в упра- ві. Довелось погодитись. Коли почався наступ Червоної Армії, німці погнали більшість чоловіків села за собою. Так дійшли до Молдавії, де Олексію вдало- ся втекти і перейти лінію фронту. Зви- чайно, його заарештували. Слідчі ор- гани намагалися в Старовірівці знайти компрометуючі його факти, але нічого не знайшли. Судили за те, що, начебто, брав участь у розгоні колгоспу і за на- ціоналізм. Дали 15 років каторжних ро- біт, які він відбував у Норільську. Олексій Миколайович працював ма- шиністом підіймальної машини у шах- ті, та на інших важких роботах. Згодом, з огляду на високу інженерну кваліфі- кацію, його перевели на інженерну по- саду до табору, що обслуговував будів- ництво збагачувальної фабрики. Після смерті Сталіна у грудні 1953 року він був звільнений достроково. Старий Новий рік Олексій зустрі- чав на квартирі старшого брата Мико- ли, який допоміг йому грішми і одя- гом. І потім у старшого брата Олексій незмінно отримував допомогу і під- тримку. Олексій Миколайович хотів поїхати до Києва, де на той час меш- кала його мати і дружина Тамара, але йому не дозволили як колишньому в’язню. Довелось шукати іншого міс- ця. Жив в Золотоноші, а потім у Черка- сах, де працював головним механіком обласного будівельного тресту. В 1955 році йому нарешті дозволили поверну- тися до Києва. Спочатку він працював у Міністерстві вищої та середньої спе- 68 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ ціальної освіти УРСР на посаді стар- шого інженера, а потім – головного ін- женера відділу устаткування [2]. Саме в ці роки починається інтен- сивна наукова діяльність Олексія Ми- колайовича. Він захищає кандидатську дисертацію в 1962 році під керівни- цтвом академіка І.І. Артоболевсько- го, після чого переходить на роботу до відділу історії математики Інсти- туту математики АН УРСР старшим науковим співробітником. Одночасно читає курси теорії машин та механіз- мів та деталей машин у Київському інженерно-будівельному інституті. Працюючи у відділі історії матема- тики, О.Боголюбов доробив «Україн- ську математичну бібліографію», роз- почату Й.Б. Погребиським. Розробив план монографії «Історія вітчизняної математики» у чотирьох томах. Три роки Олексій Миколайович працював над монографією. У 1964 вона вийшла з друку. Окремим томом була видана «Історія математичної освіти в СРСР». В тому ж таки році в Інституті механі- ки Олексієм Миколайовичем була за- хищена докторська дисертація по мо- нографії «Історія механіки машин». Цій події дуже раділа мати Оль- га Миколаївна. Вона казала: «У мене всі мої три сини – доктори» [2]. Через п’ять років, у грудні 1969 року, Олек- сія Боголюбова було обрано членом- кореспондентом АН УРСР. На жаль, мама цього вже не побачила. Вона по- мерла в 1965 році. З 1976 року О.М. Боголюбов працює в Інституті математики АН УРСР. В цей час ним написано багато наукових праць. Зокрема, було видано «Довід- ник. Математики. Механіки». Саме тоді Олексій Миколайович створює шко- лу по вивченню історії математики. Під його керівництвом в інституті щотиж- нево починає працювати семінар з іс- торії науки. В його роботі брали участь науковці з різних республік колишньо- го Радянського Союзу. Авторитет семі- нару був надзвичайно високим. Багато сил і часу Олексій Миколайович відда- вав роботі з молоддю. Під його керівни- цтвом підготовлено і захищено 25 кан- дидатських дисертацій, дві докторські . Багато працюючи в архівах і завдяки знанню іспанської мови, Олексій Мико- лайович знайшов і вивчив маловідомі роботи іспанського вченого Бетанкура, написані ним в Росії, чим збагатив сто- рінки історії іспанської культури. Олексій Боголюбов був нагородже- ний такими відзнаками як: медаль ім. Ол. Койре від міжнародної академії історії науки; премія ім. М.М. Крило- ва від НАН України; звання командо- ра ордена «За громадянські заслуги» від короля Іспанії Хуана Карлоса. Мав ступінь почесного доктора Петербурзь- кого університету шляхів сполучення. Олексій Миколайович прожив до- вге, непросте і насичене життя. Помер в 2004 році на 94 році життя у Києві [7]. Михайло Миколайович, наймолод- ший з братів Боголюбових, народився 24 січня 1918 року в одному з коридо- рів Київського університету під час ар- тилерійського обстрілу Києва. З 1925 по 1935 роки Михайло жив з батьками у Нижньому Новгороді, де закінчив десятирічну школу. З дитин- ства хлопчик проявив велику схиль- ність до іноземних мов, зокрема до східних. В цей час родину Боголюбо- вих відвідав митрополит Нижегород- ський та Арзамаський Сергій (в миру Страгородський), майбутній патрі- 69ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №4 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ арх Московський. Свого часу, в 1890 році, митрополит працював у Росій- ській православній місії в Японії і до- бре знав японську та китайську мови. Саме він благословив Михайла вивча- ти східні мови [2]. За порадою матері Михайло пере- їздить до Харкова, де він у 1935-1936 роках працює на заводі поршнів та од- ночасно навчається на німецькому фа- культеті Українського інституту іно- земних мов. Батька на той час вже не було в живих. Але прагнення вивчати східні мови привело його у 1936 році на філологічний факультет Ленінград- ського університету, який він з відзна- кою закінчує у 1941 році за спеціаль- ністю іранська філологія. Інтерес до східних мов у брата підтримував його старший брат – Микола Миколайович. Він надсилав йому підручники та слов- ники східних мов. Після закінчення університету Ми- хайло Миколайович був направлений викладачем перської мови до Вищої школи Червоної Армії. Під час Вели- кої Вітчизняної війни йому доводилось також виконувати спеціальні завдання, пов’язані із знанням східних мов. Міс- цеві жителі вважали його таджиком. Областю наукових досліджень Ми- хайла Миколайовича було порівняльно- історичне мовознавство, вивчення мерт- вих стародавніх і середньо-іранських мов, дешифровка і публікація стародав- ніх пам’яток письменності. В важкодоступній високогірній ущелині річки Ягноб у верховині Зі- равшана, де і зараз немає автомобіль- них доріг, Михайло Миколайович зби- рав матеріали по ягнобській мові. Для того, щоб дібратися до захованих у го- рах селищах, йому доводилось облази- ти багато високих гір. Він не знав пере- починку і зовсім протер підошви чобіт. Довелось пришивати до них шматки автомобільних покришок. Це була уні- кальна експедиція. І матеріали, що зі- брав Михайло Миколайович, стали унікальними [8]. В 1944-1946 роках Михайло Бого- любов викладав на кафедрі іранської фі- лології Московського державного уні- верситету, а з 1-го вересня 1946 року назавжди повертається до рідного Ле- нінградського університету, на кафедру іранської філології східного факультету. В 1948 році Михайло Боголюбов захистив дисертацію на ступінь кан- дидата філологічних наук, а у 1956 – докторську дисертацію на тему яг- нобської мови. У 1958 році отримав звання професора, у 1966 обраний членом-кореспондентом АН СРСР, а у 1990 році академіком АН СРСР. Впродовж 35 років, з травня 1960 до 1995 року Михайло Миколайович – декан східного факультету університе- ту, а також завідувач кафедри іранської філології (1981-1991). В різні роки керував також кафедрами монголо- тібетської філології (1987-1989) та іс- торії Стародавнього Сходу (1990-1997). Був почесним професором СПбГУ. Заснував наукову школу порівняльно- історичного вивчення східних мов при Раді по Грантам Президента Росій- ської Федерації, а також наукову кон- ференцію «Православ’я на Далекому Сході». Неодноразово виїжджав з лек- ціями за кордон. Діяльність Михайла Боголюбова від- значена численними нагородами: Орден Трудового Червоного Прапора (1975), Орден Дружби Народів (1981), Орден Пошани (1998), Орден Святого Бла- 70 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ говірного князя Данила Московського III ступеня (1995). Крім того, отримав Премію ім. академіка С.Ф. Ольденбур- га в області гуманітарних і суспільних наук за 2000 рік, численні медалі. Він – заслужений працівник вищої школи. У 2009 році імператор Японії нагородив професора Боголюбова Михайла Мико- лайовича орденом «Сонця, що сходить із золотими променями і шийною стріч- кою» за колосальний вклад у розвиток японознавства і викладання японської мови в Росії, а також за зміцнення куль- турних обмінів і дружніх відносин між Росією і Японією. До останніх днів життя Михайло Миколайович продовжував активну наукову, педагогічну і суспільну діяль- ність. У 2008 році Михайлу Миколайо- вичу виповнилось 90 років. На цей час він був почесним деканом східного фа- культету Санкт-Петербурзького універ- ситету і викладав на факультеті східних мов. Незважаючи на свій поважний вік, Михайло Миколайович активно вико- ристовував комп’ютерну техніку і най- новіші технології в цій галузі для кра- щого засвоєння студентами східних мов. У нього були всі східні шрифти в електронному варіанті, в тому числі єгипетські ієрогліфи. Він настільки до- бре оволодів комп’ютерними техноло- гіями, що давав поради своїм синам в питаннях їх використання. Помер Ми- хайло Миколайович Боголюбов 25 лис- топада 2010 року в Санкт-Петербурзі. Однією з найважливіших цінностей для братів Боголюбових було відчуття родини. Вони надзвичайно тісно були пов’язані духовно і все життя підтри- мували один одного. Їх завжди оточу- вали друзі та учні. Автори даної статті також учні Олексія Миколайовича Бо- голюбова і мали щастя часто бувати в гостинному київському домі Боголю- бових, де зустрічались і з молодшим братом Михайлом ,а також дітьми Ми- коли та Михайла,коли ті приїжджали до Києва. Тому частина фактів з жит- тя братів авторам статті відома безпо- середньо від Олексія Миколайовича та його дружини Тамари Василівни. Не обійшов Бог талантами і наступ- не покоління Боголюбових. Надамо стислі відомості про них. Микола Миколайович Боголюбов (мол.) – російський математик та фізик- теоретик. Народився у Києві 1940 року. Син Миколи Миколайовича Боголю- бова. Закінчив Московський універси- тет в 1962 році. З 1966 року працює в Математичному інституті ім. В.А. Стє- клова РАН. В коло наукових інтересів входять: теоретична та математична фізика, класична та квантова статис- тична механіка,фізика конденсованих середовищ, гідродинаміка, теорія ди- ференціальних рівнянь з малим пара- метром. Це далеко не повний перелік розділів науки, де Микола Миколайо- вич досяг видатних результатів. Він є доктором фіз.-мат. наук, професором, членом-кореспондентом РАН (1984). Опублікував більш ніж 80 робіт, в тому числі 7 книг, 3 монографії. Нагородже- ний Державною премією СРСР (1983), преміями Об’єднаного інституту ядер- них досліджень (1982, 1985), премією М.М. Крилова НАНУ, премією М.М. Боголюбова НАНУ. Павло Миколайович Боголюбов – фізик-теоретик. Народився у 1942 році в Уфі під час евакуації Української ака- демії наук. Син Миколи Миколайовича Боголюбова. Закінчив фізичний факуль- тет Московського університету (1965). 71ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №4 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ Доктор фіз.-мат. наук, професор. З 1966 року працює в Дубні в Об’єднаному ін- ституті ядерних досліджень. Керівник сектору в Лабораторії теоретичної фізи- ки (1982-1996), помічник директора ін- ституту з міжнародних зв’язків. Основні наукові інтереси пов’язані з теоретич- ною фізикою елементарних часток, фі- зикою високих енергій. Займається квазинезалежними кварками. Лауреат Ленінської премії (1988р.). Микола Михайлович Боголюбов (мол.) – фізик-теоретик. Син Михай- ла Миколайовича Боголюбова. Наро- дився у 1950 року. Закінчив фізичний факультет Ленінградського універси- тету в 1974 році. В цьому ж році по- чав працювати в Ленінградському (те- пер Санкт-Петербурзькому) відділенні Математичного інституту ім. В.А. Стє- клова. Доктор фіз.-мат. наук (1989). Наукові інтереси пов’язані з теорі- єю точно розв’язаних систем статис- тичної фізики та квантової нелінійної оптики, дослідженням методів обчис- лення кореляційних функцій та ви- вчення їх асимптотики. Читав курси лекцій в Університеті Манчестера, в Інституті теоретичної фізики Гельсінкі. Опублікував більше 100 праць, в тому числі дві моногра- фії. Нагороджений премією М.М. Кри- лова НАНУ (1997). Безмежна працездатність братів Бо- голюбових, їх високі моральні прин- ципи, любов до людей є гідним при- кладом для наслідування нинішнім і майбутнім поколінням. ЛІТЕРАТУРА Боголюбов А.Н. Жизнь. Творчество 1. / А.Н.Боголюбов, Н.Н.Боголюбов. – Дубна: Изд.отдел ОИЯИ, 1996. – 182 с. Боголюбов О.М. Боголюбови / 2. О.М.Боголюбов. – К.: Ін-т математики, 2001. – с.86-101 - (Праці Інституту ма- тематики НАН України; Т.39: Нариси з історії математики і математичного природознавства). Новый энциклопедический словарь 3. Брокгауз-Эфрона. Т.7. – СПб.: Брокгауз- Эфрон, 1911. – стр.72. Боголюбов О.М. М.М.Крилов та 4. М.М.Боголюбов / О.М. Боголюбов, М.О.Харитонова. – К.:Інститут матема- тики, 1997. – с.89-96 – (Нариси розви- тку: Зб. наук.пр. НАН України). Нечаев С. Человек, раскрасивший 5. кварки / С. Нечаев. – К.: Газетный комплекс «Интернет-медиа», «2000». - №39 от 25.09.09. Боголюбов Н.Н.(мл.). Николай Нико-6. лаевич Боголюбов / Н.Н.Боголюбов (мл.), Д.П.Санкович. – М.: РАН,1993. – с.1224-1293 – (Очерк научной деятель- ности. Э.Ч.А.Я., Том 24. Часть 5). Харитонова М.О. Родина Боголюбових 7. / М.О.Харитонова, І. Д.Євдокименко. – К.: Вісник КНУТД, №2 (52), 2010. – с. 15-23. Стеблин-Каменский И.М. Рекор-8. дсмен среди деканов / И.М.Стеблин- Каменский. – Алматы.: Иран-наме, №1, 2008. - с.255-256. Харитонова М.А. Евдокименко И.Д. Братья Боголюбовы. В статье рассмат- ривается жизненный путь и творческие достижения трех братьев Николая, Алек- сея и Михаила Боголюбовых, тесно связаных с Украиной. Каждый из них был выда- ющимся ученым и внес неоценимый вклад в развитие мировой науки. Charytonova M.A.Yevdokymenko I.D. Brothers Bogolyubov. The life and scientifi c achievements of three brothers Nikolay, Alexey and Mikhail Bogolyubov are observed. They were connected closely with Ukraine. The consideration is focused on the infl uence of Bogolyubov’s scientifi c work on the general intellectual progress of mankind.

Брати Боголюбови

Репозитарії

Схожі ресурси