Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині

У статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Христенко, В.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2011
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Наукові публікації
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77262
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині / В.І. Христенко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77262
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-772622015-02-25T03:02:00Z Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині Христенко, В.І. Наукові публікації У статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні. В статье проведен аналитический обзор языкового аспекта румыно-молдовских отношений и его влияние на общественно-политическую ситуацию в Одесском регионе. In article the state-of-the-art review of language aspect of the Moldovo-Romanian relations and its infl uence on a political situation in the Odessa region is spent. 2011 Article Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині / В.І. Христенко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77262 316.47[ (498):(478) ]:(477.74) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові публікації Наукові публікації
spellingShingle	Наукові публікації Наукові публікації Христенко, В.І. Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині Питання історії науки і техніки
description	У статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні.
format	Article
author	Христенко, В.І.
author_facet	Христенко, В.І.
author_sort	Христенко, В.І.
title	Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
title_short	Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
title_full	Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
title_fullStr	Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
title_full_unstemmed	Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
title_sort	мовний аспект румуно-молдовських відносин на одещині
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2011
topic_facet	Наукові публікації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77262
citation_txt	Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині / В.І. Христенко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT hristenkoví movnijaspektrumunomoldovsʹkihvídnosinnaodeŝiní
first_indexed	2025-07-06T01:33:31Z
last_indexed	2025-07-06T01:33:31Z
_version_	1836859378825691136
fulltext	82 ISSH 2077-9496 ÍÀÓÊÎÂ² ÏÓÁË²ÊÀÖ²² УДК 316.47[ (498):(478) ]:(477.74) МОВНИЙ АСПЕКТ РУМУНО-МОЛДОВСЬКИХ ВІДНОСИН НА ОДЕЩИНІ Христенко В.І. В статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні. Перепис населення 2001 року, який Україна перший раз проводила в статусі са- мостійної держави, аналі- тики по праву вважають однією з найвизначніших подій останнього десяти- ліття. Згідно з ним на Оде- щині проживають 2455666 осіб, які є представниками 133 національностей. Серед загальної кількості населення Одещини молдо- вани складають 123751 особу (5,04%), румуни 724 особи (0,03%). Серед мол- дован 90609 осіб вважають рідною мо- вою молдовську, 2664 – російську, 9474 – українську та 23 – румунську. Се- ред румун 304 особи вважають рід- ною мовою румунську, 215 російську, 119 – українську та 41 – молдовську, 45 – іншу. Отже, для пересічного україн- ського громадянина, що мешкає, скажі- мо, на Сумщині, або Черкащині, немає нічого дивного, що етнічні молдовани вважають себе молдованами, розмовля- ють молдовською мовою і вважають її рідною. Та вони, певно, дуже здивува- лись, якщо б потрапили на зустріч Пре- зидента республіки Румунія І.Ілієску з представниками румунської діаспори 19 вересня 2002, на якій він чітко за- явив: «Ми всі являємося румунами − і молдавани, і мунтяни, і румуни. Поділ єдиного народу на румун та молдован – це сталінський спадок, існують тільки румунський етнос та румун- ська мова» [1]. Отже, вислухавши думку такої поважної людини, за- даєшся запитанням: невже приблизно 91 тисячі україн- ських громадян не розуміє, якою мовою спілкується і до якої національності нале- жать? Хто ж насправді по- миляється? На нашу думку, для відповіді на ньо- го слід спиратися на наукові та статис- тичні дані, матеріали конференцій та науково-культурних заходів, публіка- ції ЗМІ, листи та звернення до органів державної влади від молдовських та ру- мунських громадських об’єднань, що необхідно для отримання об’єктивних даних з цього питання. Актуальність цієї теми є незапере- чною, адже так званий «лінгвістичний» конфлікт між носіями румунської та молдовської мов не вирішується мовоз- навчою наукою, бо має також і виразний політичний аспект, в основі якого став візит у 2001 році солідної румунської делегації, очолюваної заступником зо- внішньополітичного відомства держави, що прямо ставила питання перед укра- їнською стороною не включати в анкету для перепису населення етнонім «мол- даван» і глотонім «молдовська мова». На Одещині румуни та молдовани про- живають дисперсно в Біляївському, Ко- 83ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №4 ÍÀÓÊÎÂ² ÏÓÁË²ÊÀÖ²² мінтернівському, Кілійському, Білгород- Дністровському, Овідіопольському, Ренійському, Ізмаїльському, Роздільнян- ському, Арцизькому, Саратському, Бол- градському, Березівському, Татарбунар- ському та Ширяєвському районах. За даними Одеської обласної адмі- ністрації, 724 представники румунської національності входять до декількох румунських громадських організа- цій: «Християнсько-Демократичного Альянсу румун в Україні» (1999 рік), Татарбунарської районної національно- культурної асоціації румун «Троян- ський вал» (1999 рік), Саратської районної організації «Християнсько- демократичний альянс румун в Украї- ні» ( 2000 рік) та асоціації «Бессарабія», що у 2006 році пройшла процедуру ре- єстрації у статусі обласної. Міністерство національного вихо- вання Румунії щорічно витрачає ко- шти на організацію оздоровлення учнів молдовських шкіл та перепідго- товку кадрів. Тільки за 1998-2000 рр. на оздоровлення до Румунії було за- прошено 1870 дітей, з якими проводи- лися зустрічі керівників країни, у тому числі Президента Румунії. У зв’язку з тим, що румунська сторона має прямий зв’язок із частиною директорів та вчи- телів навчальних закладів, відбуваєть- ся неофіційне завезення літератури з Румунії, тим часом підручники, що ви- дані в Румунії, не тільки політизовані (здебільшого це наукові праці історич- ного характеру, в яких обґрунтовується доцільність відокремлення Бессарабії від України), а й не відповідають дер- жавним програмам України. Відповідно до Протоколів про спів- робітництво між Міністерством освіти України та Міністерством національ- ного виховання (у минулому Мініс- терством Освіти) Румунії у галузі осві- ти на навчання до вузів Румунії з 1992 по 2010 рр. було направлено приблиз- но чотириста осіб, які пройшли кон- курсний відбір. Водночас, на порушен- ня всіх статей протоколу, за останні три роки румунська сторона вивезла близь- ко тисячі випускників національних шкіл області, які не пройшли за кон- курсом та не брали участь у конкурс- ному відборі до вищих навчальних за- кладів Румунії. Наприклад, за офіційними даними у 2000 року Румунська сторона ство- рює пільгові умови в отриманні сти- пендії для випускників національних шкіл Одеської області, що складає 50 доларів США та безкоштовне прожи- вання в студентських гуртожитках. Більшість студентів, які не виконують навчальний план, не відраховуються з ВУЗу, а продовжують навчання на од- ному курсі по 4-5 років. У офіційному звернені від 10 квітня 2009 року, під- писаному президентом Всеукраїнської національно-культурної молдовської Асоціації Анатолієм Фетеску до Голо- ви Одеської обласної державної адміні- страції Сердюка М.Д. зазначалось: «… Вивіз випускників шкіл з молдовською мовою навчання ніби для проходжен- ня навчання в Румунії незалежно від того є у них знання чи немає, де май- же рік в центрі «Хумурзаки» в Креведії вони вивчають історію румун та інші «важливі» предмети. Пропагують віру у «Велику Румунію», яка в змозі допо- могти своєму «братньому» народові, зокрема молоді, реалізувати свої мож- ливості, стверджуючи при цьому, що Бессарабія – частина Румунії. І як на- слідок такої цілеспрямованої послідов- 84 ISSH 2077-9496 ÍÀÓÊÎÂ² ÏÓÁË²ÊÀÖ²² ної, агресивної програми – збільшення кількості дітей, які відчувають себе ру- мунами. За ці роки в Україну поверну- лися тільки 2 спеціаліста, які отримали вищу освіту в Румунії. Решта ж, зазна- чається в заяві, хто куди задля поповне- ння некваліфікованих робочих місць на місцевому ринку праці» [3], адже, як відомо, більшість працеспромож- них кваліфікованих румунських фахів- ців виїхали з Румунії до країн Західної Європи та Америки. На підтвердження цього один з представників міністер- ства Румунії зазначив: «У 1990 році у нас було 20 тисяч фахівців, а зараз за- лишилися тільки 2 тисячі, усі інші від- правилися в Канаду» [11], а україн- ці молдовського походження можуть без зайвих зусиль працювати, не маю- чи мовного бар’єру. Чи не на це розра- ховували далекоглядні політики з Мі- ністерства національного виховання Румунії? Тепер, якщо ми порівняємо згадані статистичні дані у кількісному співвідношенні румун та молдаван, то стає зрозумілим, що більшість україн- ських громадян, які отримують осві- ту в Румунії, мають молдовське похо- дження. Отже, мова йде про намагання нав’язати українцям молдовського по- ходження думку про їх румунське ко- ріння, сприяти зміні їх самоідентифіка- ції з молдовської на румунську. В Україні, в свою чергу, гострою за- лишається проблема забезпечення ви- даними в Україні підручниками, худож- ньою літературою учнів молдовських шкіл, в яких навчаються діти з молдов- ських сімей. Так, з моменту переходу на латинську абетку (1991 р.) не забезпе- чені підручниками з молдовської (ру- мунської) літератури учні 10-11 кла- сів, а деякі видані в Україні підручники не сприяють формуванню у дітей мол- даван національної свідомості. Напри- клад, в «Букварі» немає і натяку на те, що в нашій державі існують молдавани, а в навчальному матеріалі використані топоніми, історичні факти, пов’язані переважно з Румунією, її історією, куль- турою та правителями. Діти молдав- ського походження навчаються за під- ручниками, виданими Міністерством освіти України для шкіл з румунською мовою навчання, що прямо сприяє змі- ні їх самоідентифікації [3]. Не сприяли налагодженню міжет- нічних відносин і публікації в Черні- вецькій газеті «Конкордія», які на сво- єму засіданні розглядала Національна експертна комісія України з питань за- хисту суспільної моралі. Експерти цієї комісії визнали, що в статтях цієї газе- ти мають місце деякі висловлюваннях, де автори демонструють тенденційний деструктивний підхід до молдовської мови, культури та нації. Ці статті, тези з яких ми наводи- мо нижче, були опубліковані незадов- го до офіційного візиту міністра закор- донних справ Румунії Л. Команеску до України 18 липня 2008 року, під час якого сторони погодилися з необхід- ністю відновлення спільного україно- румунського моніторингу стану задо- волення прав національних меншин в Одеській області та повіті Тульча (Ру- муния). Скоріш за все, ці публікації не стали об’єктом обговорення під час зу- стрічі, для нашого ж дослідження вони мають цінність, бо дають змогу оціни- ту ситуацію, що склалась, так би мо- вити з першоджерел. А якщо брати до уваги те, що СМІ − це «четверта вла- да», то висновки напрашуються самі собою. Наведемо, деякі з них. 85ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №4 ÍÀÓÊÎÂ² ÏÓÁË²ÊÀÖ²² «Конкордія» від 29.02.2008 р. Стат- тя «Про конкурс викладачів румунської мови – з великим пафосом та…. по- милками», автором якої є Вадим Бачин- ський: «Професійний конкурс вчителів румунської мови та літератури у школах Одеської області є природним явищем. Шкода лише, що, як і інші ініційова- ні офіційною Одесою заходи, він вия- вився заполітизованим, ставши конкур- сом викладачів «молдовської» мови». Читаємо далі: «Саме це є минулим, яке застосовується з великим цинізмом та підлістю, щоб не допустити панування історичної та наукової правди стосов- но того, що мова, якою ми розмовляємо, є румунська. Цей фокус був показаний ще раз під час згаданого вище конкурсу і усі, хто взяв участь у його організації та проведенні, проковтнули (вкотре) цю неправду, яка з усієї України процвітає, немов будяк, лише в Одеській області». В опублікованій 23.05.08 «Конкор- дією» статті «Хто відчуває потребу в одеському «Лучаферул»? (з нагоди 5 річ- ниці від офіційної реєстрації «Лучафе- рул»)» наводиться цитата з дослідження Г. Жерновея, доктора наук, доцента, за- відувача кафедри румунської та класич- ної філології Чернівецького університе- ту «Молдовська мова − реанімований «радянський міф» або «неокомуністич- на антиукраїнська стратегія»?»: «…Не хочу піддавати сумніву чиїсь уподобан- ня або наміри щодо того, як себе нази- вати або ким писати. У нинішній час стала можливою будь-яка індивідуаль- на або соціальна маячня, допущена чи то з невігластва, чи то із зацікавленос- ті, яка може бути навіть і легалізована за наявності грошей. Мій намір лише у представлені наукової правди про так звану «молдовську мову», щоб не до- пустити того, аби найбільш довірли- ві до усього нового потрапили у паст- ку «впертого невігластва» або «хитрого маніпулювання» зацікавленістю, або фі- нансовими інтересами когось…». Замість коментарів до наведених вище цитат хотілося б зазначити, що Міжвідомча робоча група з питань про- тидії ксенофобії, міжетнічній та ра- совій нетерпимості на своєму шосто- му засіданні визнала дані публікації в чернівецькій газеті «Конкордія» нето- лерантними і такими, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу, порушують стабільність, міжетнічний мир і злагоду, не сприяють консолідації українсько- го суспільства, утвердженню єдності представників усіх національностей. Як було зазначено вище, це пи- тання – багатогранне, і задля повної об’єктивності тверджень необхідна точ- ка зору лінгвістів. Ось що з цього приво- ду кажуть фахівці-мовознавці Одесь- кого університету, які дали вичерпну інформацію про загальноприйняту сві- тову класифікацію романських мов: «..У науці єдиної думки про кількість романських мов не існує. Звичайно їх виділяють до 12. Серед живих мов це іспанська, галісійська, португальська, каталонська, окситанська (провансаль- ська), французька, італійська, галісій- ська, сардська (Сардинська), реторо- манська, румунська, донедавна – ще й молдавська (в радянській науці, але, на- приклад, не в румунській). В романістиці обговорюється питан- ня про статус деяких романських мов і діалектів: галісійська (діалект порту- гальської, чи окрема мова), каталонська і окситанська (дві різні мови чи варіан- ти однієї), гасконська (окрема мова, чи діалект провансальської), ретороман- 86 ISSH 2077-9496 ÍÀÓÊÎÂ² ÏÓÁË²ÊÀÖ²² ська (одна мова, чи група мов). В цьому відношенні румунська мова не складає винятку. Наукові обговорення точаться навколо того, чи є такі мовні утворення, як арумунське (аромуньке), мегленит- ське (мегленорумунське), істрорумун- ське, окремими мовами, чи діалекта- ми румунської мови. Ставити в цей ряд проблем питання про співвідношення румунської та молдовської мов було б помилкою. На відміну від попередніх прикладів, різниця тут з погляду мовоз- навчої теорії абсолютно несуттєва: при спільності граматичної будови спосте- рігалися незначні відмінності в лекси- ці (переважно за рахунок «совєтизмів» в колишній Молдовській РСР і за раху- нок регіональних змін) та літературних норм в орфоепії (правилах вимови). Пе- рехід 1989 р. Молдови на латинську гра- фіку є виявом прагнення до констатації мовної єдності. Інший бік цієї пробле- ми – політичний, який не вирішуєть- ся мовознавчою наукою. При визнанні певної мови окремою (чи визнанні двох мов однією) слід орієнтуватися на на- ціональну самосвідомість носіїв мови. Якщо нація визнає свою мову окремою, то часто це буває вирішальним крите- рієм. Так є, наприклад, із сербською та хорватською мовами, які, попри свою очевидну близькість із погляду мовоз- навства, існують сьогодні як окремі мови (і це слугує предметом жорстких і болісних для суспільства Югославії та Хорватії полемік). Так є з македон- ською мовою, яку певні сили в Болга- рії вважають болгарською. Виникають колізії, коли різні групи одного народу по-різному можуть ставитися до назви своєї мови – приклад назв румунська та молдовська є тому ілюстрацією. Сло- вом, з погляду соціолінгвістики Ваше питання стосується типової суспільно- політичної ситуації» [10]. У висновку до цієї студії хотілося б зазначити, що безперечним аргумен- том права молдаван України вважати молдовську мову своєю рідною мовою є існування незалежної та суверенної країни – Республіка Молдова, визнаної багатьма державами світу та міжнарод- ними організаціями (доречі, Румунія першою визнала незалежність Респу- бліки Молдови того ж дня, коли вона була проголошена − 27 серпня 1991 року), більшість громадян якої склада- ють молдавани та державною мовою є молдовська мова. «Державною мовою Республіки Молдова, − зазначається у статті 13 п.1 Конституції РМ, − є мол- довська мова, яка функціонує на основі латинської графіки» [9]. Слід також підкреслити, що всі офі- ційні двосторонні документи, які підпи- суються між Україною та Республікою Молдовою, виконуються українською та молдовською мовами. Має свою осо- бисту думку на ці дипломатичні норми державний секретар Міністерства гро- мадської інформації Румунії Дору Ва- сіле Іонеску, який заявив, що «укра- їнський менталітет, сформований під впливом радянської психології сталініз- му, заважає зрозуміти українській сто- роні, що існує лише один етнос − руму- ни, і тільки одна мова – румунська» [12]. На його думку «керівництво Одеської області прагне зберегти вже неісную- чу, навіть у Молдові, молдовську мову та молдовський етнос. Існує лише один етнос румуни, і тільки одна мова – ру- мунська» [12]. Звідси виникає питання: невже прий- шов час ділити світ по-новому і мовний аспект румуно-молдавських відносин 87ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2011 №4 ÍÀÓÊÎÂ² ÏÓÁË²ÊÀÖ²² це лише одна з частин далекоглядної політики Romania Mare? ЛІТЕРАТУРА Матеріали проведення зустрічі Пре-1. зидента республіки Румунія І.Ілієску з представниками румунської діаспо- ри. − 19 вересня 2002 р. м. Одеса, Лі- тературний музей. − Одеська Обласна державна адміністрація. Управління у справах національностей та міграцій. − Документ № 01-562. Голові Одеської обласної державної ад-2. міністрації Сердюку М.Д. Щодо продо- вження моніторингу прав етнічних ру- мун в Україні та українців в Румунії. − Всеукраїнська національно-культурна молдовська Асоціація. − 10 квітня 2009 року. Молдовани України: історична ретро-3. спектива та сучасність.− Матеріали Міжнародної науково-практичної кон- ференції 25-26 лютого 1999 року. – Одесса, «АстроПринт» 2000. − 164 с. Функціонування та перспективи розви-4. тку молдовської мови в Україні. − Мате- ріали міжнародної науково-практичної конференцї 17-18 грудня 2008 року. – Одеса, «ВМВ», 2009. − 77 с. Матеріали до конференції, присвяченої 5. 640-річчю створення Молдовської Се- редньовічної держави. − Одеса «Луча- ферул». − 61 с. Стати Василий. Молдоване Украины. – 6. Одесса, «ВМВ», 2009. – 534 с. Бачинський Вадим. Про конкурс ви-7. кладачів румунської мови – з великим пафосом та…. помилками. − «Конкор- дія» від 29.02.2008 р. Хто відчуває потребу в одеському «Лу-8. чаферул»? − «Конкордія» від 23.05.08 р. http://www.cahul.net/kmoldova.htm.9. Управління у справах національностей 10. та міграцій облдержадміністрації. − Вхід. № 06-203 від 16.03.2000 р. Непомнящая Татьяна. Суета вокруг 11. румынского диплома. − «Вечерняя Одесса» от 30.08.2001 г. Матеріали Одеської облдержадміні-12. страції про зустріч румунської офіцій- ної делегації на чолі з Дору Васіле Іо- неску 9 листопада 2001 року. Когда в гостях себя ведут хуже чем 13. дома. – Известия от 25.09.01 г. Христенко В. Языковый аспект румыно-молдовских отношений в Одесском регионе. В статье проведен аналитический обзор языкового аспекта румыно-мол- довских отношений и его влияние на общественно-политическую ситуацию в Одес- ском регионе. Christenko V. Language aspect of the moldovo-romanian relations in the Odessa region. In article the state-of-the-art review of language aspect of the moldovo-Romanian relations and its infl uence on a political situation in the Odessa region is spent.

Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині

Institution

Ähnliche Einträge