Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту
У даній статті розглянуто історію становлення і основні віхи діяльності Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства. Особлива увага приділена науковій діяльності відділу в області залізничного транспорту....
Gespeichert in:
Datum: | 2012 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
Schriftenreihe: | Питання історії науки і техніки |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77350 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту / О.О. Грицюта // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 20-26. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-77350 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-773502015-02-28T03:01:36Z Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту Грицюта, О.О. Наукові товариства, школи, зв’язки У даній статті розглянуто історію становлення і основні віхи діяльності Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства. Особлива увага приділена науковій діяльності відділу в області залізничного транспорту. В данной статье рассмотрены история становления и основные вехи деятельности Механико-строительного отдела Киевского отделения Русского технического общества. Особое внимание уделено научной деятельности отдела в области железнодорожного транспорта. This article examines the history of the development of the Mechanics and the building department of the Kiev branch of the Russian Technical Society. Particular attention is paid to the scientific activities of the department in the field of railway transport. 2012 Article Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту / О.О. Грицюта // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 20-26. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77350 625.1 (09) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Наукові товариства, школи, зв’язки Наукові товариства, школи, зв’язки |
spellingShingle |
Наукові товариства, школи, зв’язки Наукові товариства, школи, зв’язки Грицюта, О.О. Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту Питання історії науки і техніки |
description |
У даній статті розглянуто історію становлення і основні віхи діяльності
Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства. Особлива увага приділена науковій діяльності відділу в області залізничного транспорту. |
format |
Article |
author |
Грицюта, О.О. |
author_facet |
Грицюта, О.О. |
author_sort |
Грицюта, О.О. |
title |
Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту |
title_short |
Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту |
title_full |
Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту |
title_fullStr |
Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту |
title_full_unstemmed |
Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту |
title_sort |
наукова діяльність механіко-будівного відділу київського відділення російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Наукові товариства, школи, зв’язки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77350 |
citation_txt |
Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту / О.О. Грицюта // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 20-26. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
series |
Питання історії науки і техніки |
work_keys_str_mv |
AT gricûtaoo naukovadíâlʹnístʹmehaníkobudívnogovíddílukiívsʹkogovíddílennârosíjsʹkogotehníčnogotovaristvavgaluzízalízničnogotransportu |
first_indexed |
2025-07-06T01:39:50Z |
last_indexed |
2025-07-06T01:39:50Z |
_version_ |
1836859778811297792 |
fulltext |
20 ISSN 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÀ, ØÊÎËÈ, ÇÂ’ßÇÊÈ
Н.М. Кушлакова // Історія і культура
Придніпров’я: Невідомі та маловідомі
сторінки: Науковий щорічник. – Д.: На-
ціональний гірничий університет, 2009. –
Вип.. 6. – С. 130-138
11. Санкт-Петербургский государс-
твенный технологический институт (тех-
нический университет).1828-1998. –
СПб.:Изд-во СПбГТИ(ТУ),1998. – 366 с.
12. Соболева Е. В. Организация науки в
пореформенной России / Е. В. Соболева –
Л.: Наука, Ленингр. отдел., 1983. – 262 с.
13. Устав общества вспоможения тех-
нологов под названием «Южно-Русское
общество технологов». – Харьков: Тип.
Зильберберга, 1895. – 23 с.
14. Ученые—специалисты в облас-
ти технических наук как социально-
профессиональная группа [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://all-referats.
com/diploms/diplom-6797.html
15. Филиппов Н.Г. Научно-технические
общества России (1866-1917 гг.) / Н.Г. Фи-
липпов – М., 1976. – 132 с.
16. Чорнобай П.О. Катеринославське
відділення Російського технічного товари-
ства і діяльність у ньому викладачів Кате-
ринославського вищого гірничого учили-
ща / П.О. Чорнобай– Д.: Національний
гірничий університет, 2009. – 76.
Кушлакова Н.Н. Социально-экономические условия возникновения и законо-
дательные основания деятельности Южно-Русского общества технологов. Рас-
смотрены социально-экономические условия возникновения Южно-Русского обще-
ства технологов (ЮРОТ). На основании изучения истории подготовки и утвержде-
ния Устава общества исследована нормативно-правовая база его открытия. В науч-
ный оборот впервые введены архивные документы, раскрывающие процесс создания
Южно-Русского общества технологов.
Kushlakova N.N. The Socio-economic terms of origin and legislative grounds of ac-
tivity of Sonth-Russian society of technologists. Social and economic conditions of occur-
rence of Southern - Russian Society of Technologists (SRST) are considered. On the basis of
studying the history of preparation and statement of the society Charter, standard legal base
of its opening is investigated. The archival documents revealing the process of Southern -
Russian Society of Technologists creation are put fi rst into the scientifi c revolution.
УДК 625.1 (09)
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ МЕХАНІКО-БУДІВНОГО ВІДДІЛУ
КИЇВСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ РОСІЙСЬКОГО ТЕХНІЧНОГО
ТОВАРИСТВА В ГАЛУЗІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
Грицюта О. О. канд. іст. наук, доц.
(Одеський державний політехнічний університет)
У даній статті розглянуто історію становлення і основні віхи діяльності
Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного това-
риства. Особлива увага приділена науковій діяльності відділу в області залізнич-
ного транспорту.
21ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 ¹ 2
ÍÀÓÊβ ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÀ, ØÊÎËÈ, ÇÂ’ßÇÊÈ
Розвиток промисловості
у другій пол. ХІХ ст. вима-
гав інноваційних розробок
і досліджень. Тому серед
представників наукової ін-
телігенції з’явилась ідея
створення масштабного
науково-технічного товари-
ства, яке могло б стати цен-
тром науково-технічних до-
сліджень. Саме це зумовило
появу перших в Російській
імперії науково-технічних товариств, в
рамках яких відбувалась концентрація
науково-технічної думки.
Одним із таких осередків у Росій-
ській імперії у другій пол. ХІХ ст. стало
Російське технічне товариство (РТТ),
відкрите у 1866 році. Згодом воно роз-
ширилось, створивши свої відділення
на всій території Російської імперії. В
Україні також діяло кілька відділень,
одним із яких було Київське відділен-
ня Російського технічного товариства
(КВ РТТ). На початковому етапі сво-
го існування пріоритетним напрямком
його наукової діяльності була цукрово-
бурякова промисловість. Пізніше сфе-
ра наукових інтересів Відділення
поширилась майже на всі сфери народ-
ного господарства Південно-Західного
краю. Одним із напрямків його діяль-
ності були дослідження в галузі заліз-
ничного транспорту, які проводились в
рамках діяльності Механіко-будівного
відділу. Наукові розробки Механіко-
будівного відділу КВ РТТ стали осно-
вою для подальшого розвитку заліз-
ничної науки, тому вивчення наукової
спадщини членів цього Відділу має ве-
лике пізнавальне та наукове значен-
ня. Механіко-будівний відділ КВ РТТ
має довгу історію, оскільки діяв майже
тридцять років (1888-1915
рр.).
У рамках роботи Відді-
лу проводились наукові до-
слідження, присвячені про-
блемам науково-технічного
розвитку залізничного
транспорту і залізнично-
го господарства. До інших
напрямків його діяльності
можна віднести досліджен-
ня в галузі будівельної ме-
ханіки, комунального господарства,
архітектури тощо. З’ясування ролі
Механіко-будівного відділу КВ РТТ в
розвитку техніки залізничного тран-
спорту у другій половині ХІХ ст. умож-
ливлює визначення етапів подальшого
розвитку транспортної науки.
В історичній науці дореволюцій-
ного періоду робіт, в яких би робився
аналіз науково-практичної діяльнос-
ті РТТ, Київського відділення та діяль-
ності його відділів, зокрема Механіко-
будівного, майже не було. Основна
література з цієї тематики складалася
з ювілейних видань, присвячених кру-
глим датам у житті Київського відділен-
ня. У цих оглядах зібраний достатньо
об’ємний фактичний матеріал щодо
основних напрямів діяльності КВ РТТ.
Головним чином їх авторами були ке-
рівники Товариства або його найбільш
активні діячі. Важливим джерелом ін-
формації для дослідника стало видан-
ня Київського відділення, присвяче-
не двадцятип’ятирічному ювілею КВ
РТТ «Звіт про двадцятип’ятирічну ді-
яльність Київського відділення імпе-
раторського Російського технічного
товариства (1871-1896)» (1896) [1]. У
ньому зібраний фактичний матеріал
про створення самого Відділення, ви-
22 ISSN 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÀ, ØÊÎËÈ, ÇÂ’ßÇÊÈ
світлено основні етапи його станов-
лення за двадцять п’ять років та на-
звані пріоритетні напрямки наукової
діяльності. Особливу цінність має ін-
формація про діяльність відділів КВ
РТТ, у тому числі Механіко-будівного.
У «Звіті…» вперше зроблена спроба
виявити напрямки його діяльності та
розкрити зміст наукової роботи. Але
у ювілейних виданнях не було спроб
всебічного аналізу діяльності, а лише
висвітлювались успіхи та досягнення.
Одним із найбільш повних дослі-
джень діяльності Механіко-будівного
відділу дореволюційного періо-
ду можна назвати «Нарис діяльності
Механіко-будівного відділу Київсько-
го відділення Російського технічно-
го товариства за минуле сорокаріччя»
(1911), написаний видатним інженером
А. А. Абрагамсоном [2]. Йому вдало-
ся зібрати велику кількість фактично-
го матеріалу стосовно створення та ор-
ганізації роботи Відділу. Автор більш
детально окреслює напрямки наукової
діяльності Механіко-будівного відділу,
дає огляд участі його членів у вистав-
ках, міжнародних конгресах та симпо-
зіумах. Але у «Нарисі…» не робиться
спроби наукового аналізу внеску чле-
нів Відділу у розвиток науки.
Більш поширену інформа-
цію про життя та діяльність членів
Механіко-будівного відділу можна
отримати з некрологів та статей, які ви-
давались учнями та соратниками інже-
нерів і дослідників після їх смерті. До
таких матеріалів можна віднести ряд
публікацій, що з’явились після смер-
ті видатного інженера-залізничника,
одного з провідних діячів Київського
відділення Російського технічного то-
вариства О. П. Бородіна. Серед них:
«Діяльність О. П. Бородіна в журна-
лі «Інженер» А. А. Абрагамсона [3],
«Олександр Парфенійович Бородін»
Л. М. Леві [4], «О. П. Бородін» М. С.
Філоненка [5], «Промова В. Л. Кирпи-
чова на зібранні КВ РТТ» [6]. У цих
статтях міститься докладний матері-
ал, що дозволяє нам зробити висно-
вки про основні етапи життя і творчос-
ті вченого, крім того, з цих доповідей
ми можемо з’ясувати, яку роль в жит-
ті учнів і колег зіграв їх видатний вчи-
тель. До інших публікацій подібно-
го роду можна віднести некрологи на
смерть І. І. Бернера [7], М. С. Філонен-
ка [8] та інших.
Задовго до створення Механіко-
будівного відділу, КВ РТТ спеціалізу-
валось на цукровій галузі промисло-
вості. Але з часом до складу Відділення
стали приєднуватися спеціалісти з ін-
ших інженерних напрямків, зокрема із
залізничного. Особливо це стало по-
мітним, коли в 1878 р. було створе-
не Товариство Південно-Західних за-
лізниць (ПЗЗ) з управлінням у Києві.
Головою ПЗЗ було призначено відо-
мого інженера О. П. Бородіна. Разом
із ним до Києва прибула група ви-
датних інженерів-залізничників, які,
у свою чергу, були членами Санкт-
Петербурзького відділення РТТ. Вони
вступили до складу Київського відді-
лення, брали активну участь в його ро-
боті, виступаючи з доповідями та пра-
цюючи в комісіях. Саме вони сприяли
розвитку залізничного напрямку ро-
боти КВ РТТ. Так у керівництва Ки-
ївського відділення РТТ виникла ідея
офіційно розширити межі його діяль-
ності і створити окремі відділи.
На загальних зборах Відділення 17
лютого 1880 р. було заслухано звернен-
23ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 ¹ 2
ÍÀÓÊβ ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÀ, ØÊÎËÈ, ÇÂ’ßÇÊÈ
ня до голови КВ РТТ, з проханням про
відкриття секції з загально-технічних
питань. На зборах було прийнято рі-
шення: не відкриваючи окремої секції,
проводити протягом року бесіди, для
обговорення різноманітних проблем
та питань з механічного виробництва.
Можна сказати, що загальнотехнічні
бесіди започаткували неофіційну ді-
яльність Механіко-будівного відділу.
Дані зібрання мали неабиякий
успіх серед членів КВ РТТ. Згодом
стало зрозуміло, що назріла необхід-
ність у розширенні діяльності КВ РТТ
та відкритті спеціалізованих відділів,
у тому числі й Механіко-будівного.
Сімнадцятого лютого 1888 року
було затверджено нову інструкцію
(основний документ, що регламенту-
вав діяльність КВ РТТ). У цьому до-
кументі зазначалось що для найбільш
повного досягнення поставлених за-
вдань Київському відділенню нада-
валась можливість відкриття відділів.
Протягом наступних кількох років у
КВ РТТ було відкрито декілька відді-
лів Цукровий, Фотографічний, Архі-
тектурний та Механіко-будівний.
До Механіко-будівного відділу уві-
йшли відомі інженери залізничного
транспорту С. Д. Карейша, Л. М. Леві,
І. Х. Мейєр, А. А. Холодецький. Голо-
вою відділу було обрано видатного ін-
женера Івана Івановича Бернера.
Організаційно діяльність Механіко-
будівного відділу складалась із прове-
дення технічних бесід, де розглядались
наукові питання, та зібрань неодмінних
членів, на яких вирішувались питання
адміністративного характеру. Перше
засідання членів Механіко-будівного
відділу відбулося 1 квітня 1888 року.
Цю дату можна вважати офіційною да-
тою виникнення Відділу [9].
Пріоритетним напрямом науково-
дослідної роботи механіко-будівного
відділу були проблеми залізничного
транспорту. Така цікавість була викли-
кана тим, що з початку свого розвитку
залізниця привернула увагу найкращих
представників технічної думки. На той
час це була нова галузь, яка могла ста-
ти широким полем для експериментів.
З’явилась можливість застосувати на
практиці теоретичні знання. Тому не
дивно, що з розвитком залізничної ме-
режі на Україні у другій половині ХІХ
ст. почався розвиток вітчизняної нау-
кової думки в даному напрямку.
Для історика науки у вивчені цьо-
го явища дуже цікавим є те, що вчені-
залізничники, вирішуючи проблеми
галузі, зверталися до новаторських
ідей, які на той час мали революцій-
не значення та не втратили актуаль-
ності і до сьогодні. Наукова діяльність
Механіко-будівного відділу Київсько-
го відділення Російського технічного
товариства – показовий приклад твор-
чого підходу до вирішення технічних
проблем залізничного транспорту.
В результаті всебічного вивчення
наукової спадщини Механіко-будівного
відділу Київського відділення Росій-
ського технічного товариства в галузі
залізничного транспорту, нам вдалося
виокремити основні наукові напрям-
ки досліджень у цій галузі: колія та ко-
лійне господарство; рухомий склад за-
лізниць; сигналізація, централізація,
блокування та зв’язок; організація пе-
ревезень і управління на транспорті.
Серед досліджень в галузі колії та
колійного господарства своєю фунда-
ментальністю відзначались статті А. А.
24 ISSN 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÀ, ØÊÎËÈ, ÇÂ’ßÇÊÈ
Холодецького, присвячені досліджен-
ням верхньої будови колії. Розглядаю-
чи рейку як балку, що лежить на кіль-
кох опорах, він вивів важливе рівняння
для визначення згинального моменту та
опірних тисків на рейку при дії різно-
манітних систем вантажів, різної твер-
дості рейки та різних відстаней між
опорами. Наукова діяльність А. А. Хо-
лодецького дозволила наблизитись до
розв’язання питання про правильне ви-
значення напруг в рейках при рухомо-
му навантаженні. Він виявив види де-
формації рейок і вперше запропонував
заходи, що дозволяли запобігти їхній
руйнації. Наукова спадщина дослідни-
ка вплинула на подальший розвиток за-
лізничної галузі [10, 11].
Велика увага інженерів Механіко-
будівного відділу приділялась пробле-
мам стійкості залізничного полотна.
Дослідник М. Анічков з’ясував при-
чини погіршання стану полотна і за-
пропонував ряд заходів, що дозволи-
ли утримувати полотно у належному
стані. Оскільки у справі покращан-
ня полотна важливе місце належа-
ло шпалам, деякі з досліджень членів
Механіко-будівного відділу Л. М. Леві,
М. В. Малишевського, М. О. Анічко-
ва, А. І. Лебединського та Р. Савельєва
присвячені саме дослідженню власти-
востей шпал. У публікаціях, присвяче-
них даному питанню, були визначені
найбільш конструктивні види шпал та
запропоновані найбільш економічно
вигідні засоби їх просочування.
Дослідження в галузі рухомо-
го складу залізниць були основним
науково-технічним напрямком у дослі-
дженнях вчених та інженерів Механіко-
будівного відділу. Одним з найактуаль-
ніших питань у 80-ті роки ХІХ ст. було
питання про введення нової системи
паровозних котлів – компаунд, яка до-
зволяла більш ефективно утилізува-
ти вироблену пару, що, у свою чергу,
давало можливість значно економити
паливні матеріали. В Київському від-
діленні розробкою цих питань займав-
ся О. П. Бородін та його послідовники
Л. М. Леві та Я. Шотлендер.
У період з 1880 по 1885 р. О. П. Боро-
дін та його учень Л. М. Леві провели гли-
бокі наукові дослідження щодо застосу-
вання системи компаунд до паровозних
машин. Дослідження велися при участі
інших інженерів-технологів і техніків,
які працювали на Південно-Західній
залізниці. До вступу до Механіко-
будівного відділу КВ РТТ Л. М. Леві
вже опублікував ряд робіт, присвячених
проведеним разом з О. П. Бородіним до-
слідженням по застосуванню принципу
компаунд до паровозів.
Плідну роботу у даному напрям-
ку вони успішно продовжили у скла-
ді Відділу. Л. М. Леві було зроблено
кілька доповідей, у яких він доводив
всі переваги паровозів системи компа-
унд. Він описав принцип подвійного
розширення пари, заснований на тео-
рії інженера Гірна, який вивів принцип
передачі теплоти до холодильника. Дія
машини компаунд полягала в тому, що
різниця температур свіжої пари та хо-
лодильника поділялася на кілька інтер-
валів. Характерною рисою паровозів
компаунд було ще й те, що два однако-
вих за розмірами циліндри були замі-
нені циліндрами різного діаметру. У
малий циліндр пара надходила безпо-
середньо з котла, а великий циліндр на-
повнювався парою з малого через спе-
ціальний ресивер.
25ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 ¹ 2
ÍÀÓÊβ ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÀ, ØÊÎËÈ, ÇÂ’ßÇÊÈ
Експериментальні дослідження по-
казали, що втрата від конденсації пари
в циліндрах тим більша, чим більша
різниця між найменшою температу-
рою в циліндрі і температурою свіжої
пари та чим більша буде охолоджую-
ча поверхня. Ґрунтуючись на цих до-
слідженнях, конструктори змушували
пару проводити роботу не в одному, а
в двох циліндрах. Використання систе-
ми компаунд дозволило добитись зна-
чного збереження палива. Економія
становила близько 15-20 %. [12]
Проблеми, порушені у роботах
Л. М. Леві, знайшли широкий відгук
серед інженерів-залізничників. За іні-
ціативою голови тимчасового управ-
ління казенних залізниць М. П. Петро-
ва у Санкт-Петербурзі було скликано
головних інженерів служби рухомого
складу казенних доріг на особливу на-
раду, де обговорювались питання про
доцільність введення паровозів компа-
унд. Учасники наради дійшли висно-
вку, що введення цих паровозів було б
своєчасним і доцільним.
В дослідженнях в галузі сигналіза-
ції, централізації, блокування та зв’язку
слід у першу чергу відмітити діяль-
ність С. Д. Карейші та С. А. Штоль-
цмана. Зокрема, С. Д. Карейша довів,
що централізація управління стріл-
ками й сигналами у значній мірі слу-
гує забезпеченню безпеки руху, сприяє
зменшенню затримок рухомого складу
і допомагає впорядкувати рух та ма-
неври на станціях. Він не тільки опи-
сав апарати, а й дав критичну оцінку
їхніх можливостей у практичному ви-
користанні [13].
Майже всі члені Механіко-
будівного відділу обіймали керівні по-
сади на Південно-Західних залізницях.
Серед них І. І. Бернер, О. П. Боро-
дін, А. А. Абрагамсон, М. С. Філонен-
ко. Вони мали певний досвід в організа-
ції процесів перевезень та управління
залізницею. Тому у свої дослідженнях
вони звертались до даної тематики.
Завдяки їх розробкам вдалось створи-
ти ефективну систему керування у за-
лізничному господарстві. До проблем
економіки залізничного транспор-
ту звертались А. К. Краузе, І. Хижня-
ков та М. М. Печковський. Розроблені
членами Механіко-будівного відділу
КВ РТТ принципи організації роботи
служби руху та рухомого складу стали
основою для сучасних методів органі-
зації залізничного господарства.
З огляду на вищесказане, можна
сміливо стверджувати, що Механіко-
будівний відділ КВ РТТ був першим і
довгий час єдиними на Україні осеред-
ком з науково-технічних досліджень
в галузі розвитку техніки залізнично-
го транспорту у другій половині ХІХ
ст. Особливою заслугою членів відділу
можна назвати системність у розгляді
наукових питань та намагання охопити
увагою всі аспекти розвитку залізниці,
що було дуже актуально для економіч-
ного розвитку краю.
ЛІТЕРАТУРА
1. Отчет о двадцатипятилетней дея-
тельности Киевского отделения Импера-
торского Русского технического общества
(1871-1896). – К., 1896. – 47 с.
2. Абрагамсон А.А. Очерк деятельнос-
ти механико-строительного Отдела Киев-
ского отделения Императорского Русского
технического общества за истекшие сорок
лет / Артур Абрагамсон – К., 1911. – 14 с.
3. Биографический словарь де-
ятелей естествознания и техники:
[сост. А. А. Зворыкин]. – М.: Боль-
26 ISSN 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÀ, ØÊÎËÈ, ÇÂ’ßÇÊÈ
шая советская энциклопедия, 1958. –
Т. 1, 2; Железнодорожный транспорт:
энциклопедия / Н. С. Коновалов. – М.: На-
учное издательство «Большая Российская
энциклопедия», 1995. – 559 с.
4. Абрагамсон А.А. Деятельность
А.П.Бородина в журнале «Инженер»
(1882-1898) / А. Абрагамсон // Инженер. –
1892. – № 4 -5. – С.133—138.
5. Леви Л. Александр Парфеньевич Бо-
родин // Л. Леви // Инженер. – 1898. – № 4
- 5. – С.147-152.
6. Филоненко М. Александр Парфе-
ньевич Бородин / М. Филоненко // Инже-
нер. – 1898. – №4 - 5. – С. 139 –145.
7. Некролог И. И. Бернера // Инженер.
– 1892. – №5. – С. 203.
8. Абрагамсон А. Масимили-
ан Семёнович Филоненко. Некролог /
А. Абрагамсон // Инженер. – 1906. – №1.
– С. 1–3.
9. Протоколы и отчеты // Запис-
ки Киевского отделения Русского тех-
нического общества по свеклосахарной
промышленности. − 1888. – Т. 18. – №5;
Протоколы и отчеты // Записки Киевского
отделения Русского технического обще-
ства по свеклосахарной промышленности.
− 1888. – Т. 18. – №6; Протоколы и отчеты
// Записки Киевского отделения Русского
технического общества по свеклосахарной
промышленности. − 1888. – Т. 18. – №7.
10. Холодецкий А.А. Об износе
железнодорожных рельсов в зависимости
от напряжений, появляющихся в них при
действии подвижной нагрузки / А. Хо-
лодецкий // Инженер. – 1888. – №6. – С.
224–234.
11. Холодецкий А.А. Исследование
влияния внешних сил на верхнее строение
пути / А. Холодецкий // Инженер. – 1896.
– № 12. – С. 507 – 517; 1897. – № 2. – С.
8–22; № 2. – С. 66–76; № 3. – С. 124–131;
№ 4.– С.183–193; № 5. – С. 227–238; 1898.
– № 9. – С. 355 –365.
12. Леви Л. О применении к паровозам
принципа «Compound» / Л. Леви // Ин-
женер. – 1893. – №12. – С.511–518; Леви
Л. Новый быстроходный паровоз Юго-
Западных железных дорог / Л. Леви // Ин-
женер. – 1893. – № 8 и 9. – С. 354 – 365.
13. Карейша С. О новых устройствах и
приборах для управления стрелками и сиг-
налами / С. Карейша // Инженер. – 1891. –
№6. – С. 263 – 270; № 7. – С. 316 – 321;
№8–9.– С. 370–379;
Грицюта О.О. Научная деятельность Механико-строительного отдела
Киевского отделения Российского технического общества в области желез-
нодорожного транспорта. В данной статье рассмотрены история становле-
ния и основные вехи деятельности Механико-строительного отдела Киевского
отделения Русского технического общества. Особое внимание уделено научной
деятельности отдела в области железнодорожного транспорта.
Gricyuta O.O. Scientifi c activity of the Mechanics and the building department of
the Kievan separation of Russian technical society in industry of railway transport.
This article examines the history of the development of the Mechanics and the building
department of the Kiev branch of the Russian Technical Society. Particular attention is
paid to the scientifi c activities of the department in the fi eld of railway transport.
|