Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського

У статті відображено природоохоронну діяльність Й.К. Пачоського. Особлива увага приділена внеску вченого в становлення та розвиток заповідників Асканія-Нова та Біловезька пуща. Зроблено аналіз робіт Й. К. Пачоського про необхідність захисту флори Нижньодніпровських степів, які згодом увійшли до скла...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Безлуцька, О.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Видатні науковці та інженери
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77351
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського / О.П. Безлуцька // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 27-32. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77351
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-773512015-02-28T03:01:38Z Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського Безлуцька, О.П. Видатні науковці та інженери У статті відображено природоохоронну діяльність Й.К. Пачоського. Особлива увага приділена внеску вченого в становлення та розвиток заповідників Асканія-Нова та Біловезька пуща. Зроблено аналіз робіт Й. К. Пачоського про необхідність захисту флори Нижньодніпровських степів, які згодом увійшли до складу Чорноморського заповідника. В статье отображена природоохранная деятельность И. К. Пачосского. Особенное внимание уделено вкладу ученого в становление и развитие заповедников Аскания-Нова и Беловежская пуща. Сделан анализ работ И. К Пачосского о необходимости защиты флоры Нижнеднепровских степей, которые вскоре вошли в состав Черноморского заповедника. In the article nature protection activity I.K. Pachossky is represented. The special attention is spared the contribution of scientist to becoming and development of preserves of Askaniya-Nova and Belovezhskaya dense forest. The analysis of works is given I.K. Pachossky about the necessity of defence of flora of Nizhnedneprovsky steppes which soon entered in the complement of the Black Sea preserve. 2012 Article Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського / О.П. Безлуцька // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 27-32. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77351 001-05:57 (477) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери
spellingShingle	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Безлуцька, О.П. Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського Питання історії науки і техніки
description	У статті відображено природоохоронну діяльність Й.К. Пачоського. Особлива увага приділена внеску вченого в становлення та розвиток заповідників Асканія-Нова та Біловезька пуща. Зроблено аналіз робіт Й. К. Пачоського про необхідність захисту флори Нижньодніпровських степів, які згодом увійшли до складу Чорноморського заповідника.
format	Article
author	Безлуцька, О.П.
author_facet	Безлуцька, О.П.
author_sort	Безлуцька, О.П.
title	Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського
title_short	Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського
title_full	Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського
title_fullStr	Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського
title_full_unstemmed	Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського
title_sort	природоохоронна діяльність й. к. пачоського
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2012
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77351
citation_txt	Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського / О.П. Безлуцька // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 27-32. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT bezlucʹkaop prirodoohoronnadíâlʹnístʹjkpačosʹkogo
first_indexed	2025-07-06T01:39:54Z
last_indexed	2025-07-06T01:39:54Z
_version_	1836859781189468160
fulltext	27ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 ¹ 2 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 27 УДК 001-05:57 (477) ПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ Й. К. ПАЧОСЬКОГО Безлуцька О.П., канд. іст. наук., доц. (Херсонська державна морська академія) В статті відображено природоохоронну діяльність Й.К. Пачоського. Осо- блива увага приділена внеску вченого в становлення та розвиток заповідників Асканія-Нова та Біловезька пуща. Зроблено аналіз робіт Й. К. Пачоського про необхідність захисту флори Нижньодніпровських степів, які згодом увійшли до складу Чорноморського заповідника. Проблема вивчення істо- ричних постатей є на сьо- годні однією з найбільш ак- туальних в історії науки. Й. К. Пачоський є відомим й невідомим сучасним дослід- никам. Учений, який відріз- нявся багатогранністю на- укових інтересів, займався флористикою, систематикою, фітоце- нологією, лісівництвом, садівництвом, ентомологією, вивченням хребетних тварин, мисливством, охороною приро- ди, є одним з найцікавіших представни- ків свого часу. Однак висвітлення його особи в історіографії є достатньо одно- бічним. Мета даної статті – проаналізу- вати внесок Й. К. Пачоського в приро- доохоронну галузь. Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдан- ня: визначити місце Й. К. Пачосько- го в історії Асканії-Нова; з’ясувати роль ученого в захисті Нижньодні- провських степів; розглянути діяль- ність Й. К. Пачоського в Біловезькій Пущі. Серед досліджень, присвячених даному питанню, слід виділити стат- ті Н. Ю. Дрогобич [1], О. О. Сірик, Г. Е. Свистули [2], С. Ю. Уманець [3]. Крім того, відомості про природо- охоронну діяльність Йо- сифа Конрадовича можна знайти в праці І. І. Пузано- ва та Т. М. Гольд [4] та ро- ботах В. Е. Борейка [5-7]. Нами комплексно ви- світлено науковий доро- бок ученого в галузі охо- рони природи, з позицій сьогодення розглянуто окремі праці Й. К. Пачоського; до наукового обігу запроваджено маловідомі архівні ма- теріали та літературні джерела; до- повнено новими фактами біографію вченого. Постать Йосифа Конрадовича Па- чоського посідає чільне місце в галу- зі охорони та пізнання природи сте- пової зони Півдня України кінця ХІХ – початку ХХ ст. Він увійшов в істо- рію науки не лише як новатор щодо цілої низки природоохоронних на- прямів, а й їх практичної реалізації: його починання не лише отримали визнання сучасників, але, що найго- ловніше, витримали випробування часом. Зрештою усвідомлення істот- ного внеску вченого в охорону при- роди як України, так і Європи є нара- зі досить актуальним. Говорячи про важливість організації в українських степах ботанічних станцій із заповід- 28 ISSN 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ ними ділянками, він пропонував ко- ротку програму їх наукової діяльнос- ті, відзначаючи особливу важливість багаторічних спостережень за фау- ною та флорою найбільш типових ді- лянок заповідних об’єктів. Піонером охорони самобутньої природи причорноморських степів Таврії був Фрідріх Едуардович Фальц- Фейн. У 1883 р. він виділив в Асканії- Нова для збереження туземної фау- ни 8 десятин степу і завіз бабаків, що було першою в світі спробою захис- ту дикого степу. Для більш ефективної роботи в Асканії-Нова Ф. Е. Фальц- Фейн запрошував до маєтку ботаніків, зоологів, ґрунтознавців, організовував метеорологічні спостереження і праг- нув створити в Асканії-Нова Ботаніч- ну степову станцію. Й. К. Пачоський був першим бота- ніком, який дослідив заповідний степ і прилеглу цілину та відвідав ділянку в різні сезони протягом 1903, 1906, 1907, 1908, 1911, 1912, 1915, 1916 рр. [10]. Окрім цього, Ф. Е. Фальц-Фейн надсилав до природничо-історичного музею експонати, що збагатили ко- лекцію. Про це свідчить його пере- писка з Й. К. Пачоським [11]. Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн прагнув, щоб асканійський заповідний степ “не просто існував собі на біло- му світі, а найперше всебічно вивчав- ся природознавцями” [13, c.17-18]. У цьому його досить активно підтриму- вав Йосиф Конрадович, який був пе- реконаний, що закони динаміки рос- линного покриву, біології та екології окремих видів доцільно вивчати на ботанічних станціях стаціонарно та довгостроково. Учений розробив і об- ґрунтував наукову програму діяльнос- ті такої станції (1910) і рекомендував взяти за базу заповідний степ у маєтку Фрідріха Фальц-Фейна як найтипові- ший за рельєфом та корінною рослин- ністю [13, c. 17-18]. У травні 1917 р. Й. К. Пачоський отримав телеграму з пропозицією стати комісаром тимчасового уряду з охорони Асканія-Нова: “Передбача- ємо призначити Вас комісаром Тим- часового уряду для охорони парку з вимираючими видами рідкісних тва- рин у маєтку Асканія Нова Дніпров- ського повіту. Прошу Вас телеграфу- вати щодо згоди на це призначення. ЗА МВС Щепкін” [17]. Йосиф Конрадович погодився стати комісаром з охорони зоопар- ку Асканія-Нова за умови, що він буде проживати в Херсоні, а в Аска- нії залишить свого помічника і сам буде приїздити “за потребою” [16]. У телеграмі до Міністра Внутрішніх Справ Дмитра Митрофановича Щеп- кіна вчений пише: “Прибув в Аска- нію. Зоопарку поки нічого не загро- жує. Помічника не обрав. Повідомлю додатково. Прошу надіслати посвід- чення повноважень. Комісар Пачось- кий” [16]. 6 червня 1917 року вчений отримав посвідчення Тимчасового уряду № А 2142 із супровідною за- пискою про те, що Й. К. Пачоський призначається Комісаром Тимчасо- вого Уряду із охорони зоопарку в по- місті Асканія-Нова [18] . У 1921 р. Асканія-Нова перейме- новується в Перший державний сте- повий заповідник України. З весни 1922 р. до вересня 1923 р. Ботаніч- ним відділом Науково-Степової стан- ції Державного заповідника Асканія- Нова завідував Й. К. Пачоський. 29ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 ¹ 2 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ У січні 1923 р. на чолі Асканії було поставлено нову адміністрацію, яка закінчила свою діяльність через рік судовим процесом. Науковий колектив був обурений узурпацією влади гос- подарчим відділом заповідника, який повинен був матеріально забезпечува- ти роботу наукового відділу. Ставлен- ня до заповідника різко змінилося, і не лише новозаповідні ділянки, але на- віть і ділянка Ф. Е. Фальц-Фейна зно- ву почали вибиватися худобою. Йо- сиф Конрадович так охарактеризував ситуацію, що склалася: “За умов цьо- го часу ніяк не вдалося досягти при- пинення випасу на заповідній ділянці. Більше того, на превеликий жаль, не можна не відзначити, що тут, на міс- ці, взагалі домінує погляд на наукову частину як дещо тимчасово терпиме, а не головне і основне завдання запо- відника. Такий погляд, вочевидь, пере- дався і донизу, досягнувши і робочих. Пастухи знали, що поганий вигляд ху- доби спричинить негативні наслідки, тоді як перехід за вказану для випасу межу закінчиться дріб’язками” [20, с. 17-18]. Учений не міг спокійно спо- стерігати за таким нищівним ставлен- ням до заповідного степу, що, можли- во, і стало причиною його від’їзду з Асканії-Нова. Однак і після від’їзду до Польщі вче- ний цікавився станом справ в Асканії- Нова. Вчений був дуже обурений, коли дізнався про ймовірність перетворен- ня заповідника у радгосп: “Ця пропо- зиція кваліфікувалася Й. К. Пачось- ким (1924) як доведення до абсурду “радгоспної тенденції” у справі управ- ління заповідниками” [24, c. 122]. Крім досліджень асканійського за- повідного степу Йосиф Конрадович вивчав території сучасного Чорно- морського державного заповідника, що знаходиться на північно-західному узбережжі Чорного моря. Його запо- відні ділянки розкинулися від Дніпро- Бузького лиману на заході до Каркі- нітської затоки на сході. Зацікавлення рослинністю Нижньодніпровських пісків пояснюється своєрідністю ландшафту, обумовленого наявністю ендемів, а також рослин, властивих лі- совій зоні, явищам дегресії та демута- ції рослинного покриву. Неодноразово буваючи в Нижньодніпровських піс- ках, Й. К. Пачоський вивчав трав’яну і природну деревну рослинність, яка на той час ще де-не-де збереглась. Нещадне знищення рослиннос- ті суцільною вирубкою лісів, розо- рюванням земель та надмірним ви- пасом овець призвело до руху пісків, поглинання ними цінних прилеглих земельних угідь. Одним із засобів боротьби за збереження природної трав’янистої рослинності Й. К. Па- чоський бачив закріплення пісків. Біологічна особливість абориген- ної рослинності – спроможність ви- тримувати засуху, високу температу- ру піску, засипання ним, миритися з низькою родючістю ґрунтів. З цією метою вчений вивчав угрупування рослин на різних стадіях зростання пісків – як при руйнуванні первинно- го трав’яного покриву, так і при зво- ротному процесі – його відновленню і появі покриву вторинного степу. Вивченню Нижньодніпровських пісків Й. К. Пачоський приділяв зна- чну увагу: характеристика і деталь- ний опис їх наводиться в низці праць ученого. Ним зроблено докладні опи- си численних урочищ, надані харак- 30 ISSN 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ теристики біотопічних розподілів видів щодо території піщаної смуги Дніпровського повіту, було зазначе- но більше ніж 400 видів рослин. У да- ному контексті заслуговує на особли- ву увагу вже згадана праця “По пісках Дніпровського повіту” [12, 25]. Й. К. Пачоський у липні 1922 р. пе- ребував на Солоно-Озерній дачі в са- дибі лісничого І. А. Борткевича, що знаходилася між Старою та Новою Збур’ївкою. Результатом досліджен- ня рослинності означеного регіону стала праця “По піскам Дніпровсько- го повіту”, надрукована в “Відомос- тях державного степового заповідни- ка Асканія-Нова” (1923) [25]. Особливо цікавою для вивчення вчений вважав Солоно-Озерну казенну дачу, як через її віддаленість від осель і взагалі незначну заселеність усього цього району, так і завдяки тому, що ніде смуга пісків не підходить до сте- пу. Інтерес ученого поглиблювався і через присутність тут крім псамофіль- ної, також і лісової рослинності і рос- линності солонців. Однак подальші дослідження були продовжені лише у 1925-1926 рр. Ре- зультатом їх стала подана в СНК 1.02.1928 р. доповідна записка Цен- трального Комітету Охорони Приро- ди щодо проекту утворення піщано- го заповідника низин Дніпра. Вказані у записці піщані масиви – Солоно- Озерної дачі, центральної частини Іванівської арени і урочища Буркути і Буркутські плавні – були в подальшо- му введені до складу Чорноморського заповідника [26]. Вчення Йосифа Конрадовича і його послідовників про рослинні, співтова- риства отримало широке практичне застосування при поясненні обліснен- ня Нижньодніпровських степів: за- міна піщаностепового трав’янистого фітоценозу на лісовий призупинила переміщення пісків, покращила еко- логічні умови місцевості, підвищила ефективність сільськогосподарського виробництва. У 1923 р. Й. К. Пачоський ра- зом з синами Конрадом та Станісла- вом від’їжджає із Радянської України до Польщі. Польський період життя та діяльності Й. К. Пачоського три- вав 19 років. За цей час учений змі- нив декілька місць проживання: Бі- ловезька пуща, Познань, Сірослав. Після переїзду до Польщі Й. К. Па- чоський п’ять років завідував Біло- везьким парком (резерватором). Свої дослідження Йосиф Конрадович скон- центрував на широких лісових маси- вах Біловезької пущі, що була найкра- щим і навіть унікальним об’єктом для ствердження “фітосоціологічних” по- нять. Перебуваючи тут на посаді ке- рівника Й. К. Пачоський, окрім подо- лання перешкод, які створювала йому тодішня адміністрація лісів, дуже ін- тенсивно працював творчо [4]. За період роботи в Біловезькій пущі (1923-1928) Й. К. Пачоський зібрав ве- ликий і досить цінний з наукової точки зору гербарій деревинних та трав’яних рослин (“Рослинність Пущі Біловезь- кої” (1928)). Визначною роботою Йо- сифа Конрадовича в біловезький пері- од є праця “Ліси Біловезькі” (Познань, 1930), що стала підсумком п’ятирічних спостережень і досліджень типології лісу цієї величезної території. За цю монографію він отримав нагороду Ін- ституту підтримки наук ім. Ю. Мія- новського [4]. 31ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 ¹ 2 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ У Біловезькій пущі проявився і ор- ганізаторський талант дослідника: Й. К. Пачоський заснував природни- чий музей. Разом з проф. В. Шафером і проф. Б. Гриневецьким домагався отримання Біловезьким національ- ним парком статусу самостійної нау- кової установи. Після смерті ученого Польське лі- сове товариство на знак увічнення пам’яті Йосифа Пачоського профінан- сувало встановлення йому пам’ятника при вході до національного парку у формі каменю з бронзовою плитою. Отже, вивчення наукової спадщи- ни Й. К. Пачоського дозволяє говори- ти про важливу роль вченого у форму- ванні і практичній реалізації державної політики в галузі охорони природи і раціонального природокористування в перші шість років радянської влади та у виробленні юридичних основ їхнього регулювання. Саме Й. К. Пачоському пощастило керувати двома найвідомі- шими в Європі резерватами – Асканія- Нова і Біловезька пуща, досліджувати територію сучасного Чорноморського заповідника. Учений розробив і обґрун- тував наукову програму діяльності біо- логічної станції на території Асканія- Нова. Розуміючи велике значення лісів Біловежжя, Й. К. Пачоський першим запропонував організувати тут лісову експериментальну станцію. ЛІТЕРАТУРА 1. Дорогобич Н. Ю. До історії приро- доохоронної діяльності Й. К. Пачосько- го та Ф. Е. Фальц-Фейна в заповідному степу Асканія-Нова // ІІ-і наукові читан- ня пам’яті Й. К. Пачоського (19-20 груд- ня 1994 р.). – Херсон, 1994. 2. Сирык А. А., Свистула Г. Е. Учение И. К. Пачоского о растительных сооб- ществах и их охрана на Нижнеднепров- ских песках // І-е научные чтения памя- ти ученого натуралиста И. К. Пачоского “Пачоский и современность” – Херсон, 1989. – С. 13-14. 3. Уманец С. Ю. Значение исследова- ний И. К. Пачоского для создания охраня- емых территорий в Нижнем Приднепро- вье // І-е научные чтения памяти ученого натуралиста И. К. Пачоского “Пачоский и современность” – Херсон, 1989. – С. 18-19. 4. Пузанов И. И., Гольд Т.М. Вы- дающийся натуралист И. К. Пачоский [1864-1942]. М. : Наука, 1965. – 86 с. 5. Борейко В. Популярный биографо- библиографический словарь-справочник деятелей заповедного дела и охраны природы Украины, царской России и СССР (1860-1960) Т. 2. – К., 1995. – 224 с. 6. Борейко В. Е. Аскания-Нова и тяж- кие версты истории (1826-1997). – К., 1997. – 169 с. 7. Борейко В. Е. Словарь деятелей ох- раны природы. – 2-е изд. доп. – К. : Екол.- культ. центр. охраны дикой природы, 2001. – 524 с. 8. Фаминцин А. Обзор ботанической деятельности за 1891 г. / А. Фаминцин. – СПб, 1892. – С. 228 – 233. 9. Борейко В. Популярный биографо- библиографический словарь-справочник деятелей заповедного дела и охраны при- роды Украины, царской России и СССР (1860 –1960) / [состав. В. Борейко]. – К. : Екол.-культ. центр. охраны дикой приро- ды, 1995. – 224 с. 10. Пачоский И. К. Наблюдения над целинным покровом в Аскания-Новой в 1922 году // Известия Государственно- го степного заповедника Аскания-Нова. – 1928. – Вып. 2. – С. 1-67. 11. Переписка Ф. Е.Фальц-Фейна с И. К. Пачоским – Архів державного заповідника “Асканія-Нова”. – Ф.529. – Спр. 541. – Арк. 99, 142. 12. Пачоский И.К. По пескам Днеп- ровского уезда (Ботанические экскурсии). – Херсон, 1919. – 146 с. 32 ISSN 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 13. І-е научные чтения памяти ученого натуралиста И. К. Пачоского «Пачоский и современность»: праці конф., 25–29 лис- топада 1989 р. – Херсон, 1989. – 98 c. 14. Пачоский И. К. Ботанические экс- курсии в Аскания-Нова и на Сиваш / Йо- сиф Конрадович Пачоский // Записки Крымского о-ва естествоисп. и любителей природы. – Т. 2., 1912. – С. 1 – 22. 15. Пачоский И. К. Описание расти- тельности Херсонской губернии. ІІІ вып. Плавни, пески, солончаки, растения. Ма- териалы по исследованию почв и грунтов Херсонской губернии. / Херсонский Ес- тественно-Исторический музей. – Херсон. – 1927. – 228 стр. + 1 чертеж.; [Рец.] : Є. Лавренко // Вісник природознавства, 1928. – № 5 – 6. – С. 324 – 325. 16. Телеграмма Пачоского Щепки- ну о согласии быть комиссаром по охра- не зоопарка Аскания. – Архів державно- го заповідника «Асканія-Нова». – Ф.529. – Спр. 549. – Арк.. 3. 17. Телеграммы о назначении Пачоско- го комиссаром временного правительства для охраны зоопарка в имении Аскания. – Архів державного заповідника «Асканія- Нова». – Ф. 529. – Спр. 541. – Арк. 2 – 9. 18. достоверение комиссара Времен- ного правительства. – Архів державного заповідника «Асканія-Нова». – Ф.529. – Спр. 549. – Арк. 7. 19. Телеграмма Кирильцева Й. К. Па- чоскому. – Архів державного заповідни- ка «Асканія-Нова». – Ф.529. – Спр. 541. – Арк. 21. 20. Козлова Е. Аскания-Нова. Зоопарк в южно-русских степях / Е. Козлова. – Петроград, 1923. – 134 с. 21. Пачоский И. К. Список растений, обитающих на територии Государствен- ного заповедника Аскания-Нова // Изв. Гос. Степного заповедника Аскания-Нова. – 1923. – Вып. 2. – С. 97 – 144. 22. Пачоский И. К. Наблюдения над целинным покровом в Аскания-Новой в 1923 году // Вісті Державного спепового заповідника «Чаплі». – 1924 (1926). – Т. 3. – С. 30 – 65. 23. Пачоский И. К. Список растений, собранных А. А. Браунером на Тарханкут- ском полуострове в Крыму // Записки Ки- еского общества естествоиспытателей и любителей природы, 1915. – т. V. – С. 148 – 151 24. Вайнер Дуглас Экология в Совет- ской России. – Москва: Прогресс, 1991. – 396 с. 25. Пачоский И. К. По пескам Днеп- ровского уезда (Ботанические экскурсии). – Херсон, 1919. – 146 с. 26. Фальц-Фейн В. Е. Аскания-Нова. – К. : Аграрна наука, 1997. – 350 с. 27. Дерюжина А. Засновник Херсон- ського природничо-історичного музею // Вгору. – 2002. – 12 грудня. – С. 7. Безлуцкая О.П. Природоохранная деятельность И.К. Пачосcкого. В ста- тье отображена природоохранная деятельность И. К. Пачосского. Особенное внимание уделено вкладу ученого в становление и развитие заповедников Аска- ния-Нова и Беловежская пуща. Сделан анализ работ И. К Пачосского о необхо- димости защиты флоры Нижнеднепровских степей, которые вскоре вошли в состав Черноморского заповедника. Bezlucka O.P. Nature Protection activity of I.K. Pachossky. In the article nature protection activity I.K. Pachossky is represented. The special attention is spared the contribution of scientist to becoming and development of preserves of Askaniya-Nova and Belovezhskaya dense forest. The analysis of works is given I.K. Pachossky about the necessity of defence of fl ora of Nizhnedneprovsky steppes which soon entered in the complement of the Black Sea preserve.

Природоохоронна діяльність Й. К. Пачоського

Репозитарії

Схожі ресурси