Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я

У статті розглядаються особливості розвитку Північного Причорномор’я кін. ХVIII – поч. ХІХ ст. та роль А. Е. де Рішельє у процесі його становлення. Підкреслюється той факт, що талановита діяльність і вміння працювати на перспективу забезпечили умови для інтенсивного розвитку південних міст України і...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Лещенко, А.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Видатні науковці та інженери
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77353
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я / А.М. Лещенко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 38-45. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77353
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-773532015-02-28T03:01:36Z Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я Лещенко, А.М. Видатні науковці та інженери У статті розглядаються особливості розвитку Північного Причорномор’я кін. ХVIII – поч. ХІХ ст. та роль А. Е. де Рішельє у процесі його становлення. Підкреслюється той факт, що талановита діяльність і вміння працювати на перспективу забезпечили умови для інтенсивного розвитку південних міст України і створили умови для отримання прекрасних сільськогосподарських угідь і зручних торгівельних портів. В статье рассматриваются особенности развития Северного Причерноморья кон. XVIII – нач. XIX ст. и роль А. Э. де Ришелье в процессе его становления. Подчеркивается тот факт, что талантливая деятельность и умение работать на перспективу обеспечили условия для интенсивного развития южных городов Украины и создали условия для получения прекрасных сельскохозяйственных угодий и удобных торговых портов. The article describes the development of Northern Black sea region in the end of the XVIIIth – beginning of the XIXth centuries due to the A. Richelieu’s in fluency the foundation. The author attracts attention to the fact that talented and perspective work led to the intensive growth of southern cities of Ukraine and gave the opportunity to gain perfect agricultural fields and profitable merchant ports. 2012 Article Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я / А.М. Лещенко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 38-45. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77353 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери
spellingShingle	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Лещенко, А.М. Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я Питання історії науки і техніки
description	У статті розглядаються особливості розвитку Північного Причорномор’я кін. ХVIII – поч. ХІХ ст. та роль А. Е. де Рішельє у процесі його становлення. Підкреслюється той факт, що талановита діяльність і вміння працювати на перспективу забезпечили умови для інтенсивного розвитку південних міст України і створили умови для отримання прекрасних сільськогосподарських угідь і зручних торгівельних портів.
format	Article
author	Лещенко, А.М.
author_facet	Лещенко, А.М.
author_sort	Лещенко, А.М.
title	Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я
title_short	Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я
title_full	Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я
title_fullStr	Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я
title_full_unstemmed	Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я
title_sort	значення діяльності герцога рішельє для розвитку північного причорномор’я
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2012
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77353
citation_txt	Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я / А.М. Лещенко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 38-45. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT leŝenkoam značennâdíâlʹnostígercogaríšelʹêdlârozvitkupívníčnogopričornomorâ
first_indexed	2025-07-06T01:40:04Z
last_indexed	2025-07-06T01:40:04Z
_version_	1836859790731509760
fulltext	38 ISSN 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ чну увагу організації і підвищенню ефективності роботи мережі науково- дослідних інститутів і станцій системи Академії сільськогосподарських наук. Він вніс ряд пропозицій з поліпшення роботи ВАСГНІЛ. В усіх сферах діяльності Василя Миколайовича відзначали висока ме- тодичність, виняткова відданість спра- ві, бездоганна обов'язковість, глибока порядність. Ці якості проявлялися при проведенні досліджень і написанні під- ручників, координації наукових дослі- джень і «проштовхуванні» ідей через керівництво, читанні лекцій і спілку- ванні зі студентами. Василь Миколайо- вич залишив не тільки багату наукову спадщину. Трактори й сільгоспмаши- ни, створені при його активній учас- ті, працюють на полях нашої країни й понині. Багато добрих справ зробив за своє життя Василь Миколайович. Без перебільшення можна сказати, що він усе своє життя присвятив самовіддано- му служінню Батьківщині і людям. ЛІТЕРАТУРА 1. Болтинський В. М. Робота трак- торного двигуна при несталому на- вантаженні / В. М. Болтинський. – М.: Огиз-Сельхозгиз, 1949. – 216 с. 2. Поляк А. Я. Підвищення ро- бочих швидкостей руху машинно- тракторних агрегатів / А. Я. Поляк – М: ВІМ. – 2000. – 326 с. Кривоконь О.Г. Исследования В.М. Болтинского в контексте развития отечественного тракторостроения. В статье кратко рассмотрены биография и научная деятельность В.М. Болтинского, его труды и учение. Показано значе- ние этих исследований для современного развития тракторостроения. Описан вклад В.Н. Болтинского в научно-педагогические основы машиностроения. Kryvokon O.G. Studies of the V.M. Boltinsky in the context of the development of domestic tractor industry. The article briefl y reviewed biography and scientifi c activity of V.M. Boltinsky, his writings and teachings. The signifi cance of these studies for the development of modern tractor industry is shown. The contribution of V.M. Bolt- insky in scientifi c and pedagogical foundations of Engineering is described. УДК 908(477-13)(091) ЗНАЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ГЕРЦОГА РІШЕЛЬЄ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я Лещенко А.М., канд. філос. наук, доц. (Херсонська державна морська академія) В статті розглядаються особливості розвитку Північного Причорномор’я кін. ХVIII – поч. ХІХ ст. та роль А. Е. де Рішельє у процесі його становлення. Підкреслюється той факт, що талановита діяльність і вміння працювати на перспективу забезпечили умови для інтенсивного розвитку південних міст України і створили умови для отримання прекрасних сільськогосподарських угідь і зручних торгівельних портів. 39ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 ¹ 2 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ Письменник Ю. Тріфо- нов писав: “Історія палає, як величезне багаття і кожен з нас кидає в нього свою хми- зину” [3, с. 5]. Історія без особистості, без її діяль- ності не може повноцінно функціонувати, саме люди- на своїми справами дає по- штовх, стає генератором усіх цих про- цесів. Досліджуючи будь-яку подію: революцію, повстання, культурний розвиток певної держави, зіштовхує- мося з колом людей, які були причет- ними до тієї чи іншої події, через їх біографію можемо прослідкувати фор- мування не тільки особистих якостей, але й розвиток суспільної думки, зміну політичної спрямованості тощо. Арманд-Емманюель Софія-Септіма- ні дю Плесі де Рішельє − одна з непере- січних особистостей ХІХ ст. − залишив глибокий слід в історії не тільки своєї батьківщини, але й в історії Російської імперії, активно діючи в Новоросії. Російська історіографія ХІХ ст. має певний доробок щодо особистості гер- цога Рішельє. Перш за все, слід згадати Нотатки Одеського Товариства Історії та Старожитностей. В цьому збірни- ку містяться праці в контексті яких згадуються і особистість Арманда- Емманюеля. В роботі А. Смолянінова «Історія Одеси» [15], багато уваги при- діляється діяльності Дюка де Рішельє в місті Одесі. Автор, пишучи свою ро- боту, не міг оминути увагою таку осо- бистість, як Дюк, адже саме герцог на зорі становлення юного міста доклав усіх зусиль, щоб підняти його престиж, піднести до рівня розвинених європей- ських міст. А. Смолянінов, описуючи часи Рішельє, подає короткі порічні ві- домості, що було зроблено герцогом для кращого і до- сконалішого розвитку міс- та, підкреслює значення нововведень та роль герцо- га в цьому. У своєму дослі- дженні А. Смолянінов ви- користовував різні джерела: архівні документи, збірки законів Російської Імперії тощо. Він намагався до кожної тези зробити по- силання, тобто підкріпити твердження документально. Робота цінна тим, що тут зібрані матеріали, які на сучасному етапі не можливо знайти в архіві; та- ким чином, левову долю діянь Рішельє було б втрачено. Не можна не згадати праці Аполло- на Скальковського. У своїх працях він подає короткі біографічні відомості Рі- шельє, розкриває діяльність герцога. Автор намагається охопити якнайбіль- ше матеріалу і показати різні спектри діяльності Дюка, робить спроби роз- крити його повсякденне буденне жит- тя і все це пов'язати з індивідуальніс- тю герцога. В своїй праці «Із портфеля першо- го історика Одеси» [12] А. Скальков- ський намагається висвітлити буденне життя Рішельє та показати його осо- бистість, щоб виписати образ герцо- га якомога досконаліше постійно звер- тається до опису умов життя міщан та показує інтер'єр житла Рішельє, порів- нюючи їх, підкреслює працелюбність і скромність градоначальника. У своїх роботах значної уваги осо- бистості Дюка приділяли В. Кохан- ський [7], Д. Атлас [1], О. Рибас [11]. Автори сходяться у думці, що герцог Рішельє був винятковою особистістю, а також дав поштовх та заклав ті меха- 40 ISSN 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ нізми, дякуючи яким Одеса на початку XIX ст. розвивалася і могутніла коло- сальними темпами. Досить плідними є роботи О. Майкова [8], І. Міхієвича [9] та В. Яковлева [20]. Кожна з цих праць є унікальним доробком щодо життєво- го шляху Рішельє. В радянській історіографії ім'я гер- цога А. Е. де Рішельє майже не зга- дувалося. Це було пов'язано з його аристократичним походженням і мо- нархічними поглядами. В праці О. І. Дружиніної [5] в контексті опису розвитку південної України 1800-1825 рр. міститься матеріали і про внесок Дюка в розвиток цих територій. В су- часній українській історіографії мож- на назвати роботу О. М. Третяка [18], але це невеличкі спроби дати аналіз ді- яльності герцога. Тому сьогодні є ак- туальною тема внеску французького аристократа, талановитої людини гер- цога де Рішельє у розвиток Північного Причорномор’я. У французькій історіографії XIX ст. праці, присвячені герцогу, почали з'являтися досить пізно. Його біограф Л. Круза-Кретет зауважив з цього приводу, що у Франції Рішельє забу- ли раніше, ніж у Росії. Цей факт по- яснюється, перш за все, політичними поглядами герцога, який йшов у розріз з роялістами. По-друге, Рішельє був звинувачений у проросійській орієн- тації. На вустах усіх його противників були слова, що це француз, який кра- ще всього знає Крим [16, с. 54]. Тіль- ки в кінці ХІХ ст., в зв'язку з укріплен- ням російсько-французьких відносин, вийшов з опали і герцог Арманд- Емманюель де Рішельє. Йому від- ведено досить багато місця у книзі Л. Пенго [22], були написані спеціаль- ні роботи А. Рамбо [23] і Л. Круза- Крететом [21]. Мета даної статті – визначити осно- вні аспекти діяльності Рішельє у Пів- нічному Причорномор’ї та показати їх значення для подальшого розвитку цих територій. Арманд-Емманюель, Софія-Септі- мані дю Плессі де Рішельє – французь- кий аристократ, який був на російській службі ще в 90-х роках XVII ст., але за часів Павла I вимушений був покинути службу і від'їхати до Франції. Наполео- нівський режим не дуже радо приймав його в свої лави і шанс, який запропо- нував йому Олександр I, Рішельє вико- ристав із задоволенням. 3 1803 року, за наказом від 27 січ- ня [15, с. 180] дюк де Рішельє призна- чається градоначальником Одеси. За часи його керування Одеса отримала грандіозні інвестиції для свого розви- тку і повністю скористалася плодами таланту і розуму герцога Рішельє. В 1805 році, зважаючи на те, як за- рекомендував себе Рішельє, Олександр I ще більше розширив його повнова- ження: призначив на посаду генерал- губернатора всієї Новоросії. За оди- надцять років правління дюк завоював широке визнання як в Росії, так і за кордоном, як державний діяч та ро- зумна, виважена людина. Його репута- ція залишилася непохитною і незапля- мованою навіть до сьогодення. Сам Олександр I казав, що французька ре- волюція була не такою вже й кепською справою, якщо подарувала Росії Ріше- льє [2, с. 32]. Прибувши до Одеси, герцог зіткнув- ся з безліччю проблем, які потребува- ли негайного вирішення. Одеса почат- ку XIX ст. мала жалюгідний вигляд. 41ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 ¹ 2 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ В. К. Надлер писав, що вона «більше нагадувала піратську колонію, ніж по- рядне місто» [10, с. 5]. Всі свої інтелек- туальні, моральні та фізичні сили Ріше- льє віддавав молодому місту: намагався не залишити поза увагою жодної деталі його розвитку чи то духовного, чи ма- теріального. За роки правління герцо- га були збудовані Миколаївські східці, які ведуть на узбережжя; театр, який приваблював (і приваблює) сюди інте- лігенцію, купецтво та великих землев- ласників, що сприяло утворенню но- вих ділових відносин; освітлені вулиці тощо. Саме герцогом був закладений сучасний Приморський бульвар, звідки відкривався чудовий краєвид на море. Паралельно з цими розбудовами, ши- роко розгорнулось і приватне будівни- цтво. Тим, хто бажав будуватися, нада- валися позики. Рішельє багато уваги приділяв озе- лененню: були відведені ділянки як в самому місті, так і недалеко від його меж для насадження дерев. Дерева, за міркуваннями герцога, повинні були мати не тільки естетичне навантажен- ня, але й виконувати практичні завдан- ня: захищати від сонця і вітру, затри- мувати куряву тощо. На власний кошт дюк привіз із Відня акаційні дерева (які і сьогодні є символом Одеси) і давав кожному, хто обіцяв доглядати їх. Ко- лоністи, які селилися поблизу Одеси, мали за два роки посадити 300 дерев. Герцог сприяв насадженню і приват- них садів: недалеко від міста був ство- рений Перший громадський сад і по- дарований місту Феліксом де Рибасом, але найкращим і найвідомішим став парк, який носив назву «Сад дюка» В цьому парку Рішельє зібрав зразки різ- номанітних місцевих та іноземних кві- тів і рослин [14, с. 340] і навіть після свого від’їзду на батьківщину він по- стійно надсилатиме саджанці для саду. Вже через п'ять років адміністра- тивної діяльності герцога місто карди- нально змінило своє обличчя: з'явилися кам'яні будинки, широкі освітлені ву- лиці, зерносховища, населення зросло більше ніж у шість разів. На вулицях міста можна було зустріти українців, росіян, євреїв, греків, вірмен, турків, та- тар, поляків, французів, німців, італій- ців та англійців. Всі нації жили разом, в одному місті, і кожен міг без будь-яких побоювань поділитися горем чи ра- дістю з дюком, який завжди вислухає, дасть пораду, не залишить в біді. Особливу увагу герцог приділяв бу- дуванню порту. Через затоку був збудо- ваний мол, що розділив порт на дві час- тини: одна для кораблів, що прийшли з гирла Дніпра, а інша для тих, що про- ходили через заморські протоки і тому підлягали карантину. Стара турецька фортеця була перетворена на каранти- ні приміщення. Опікування цією спра- вою дало можливість для значного збільшення прибутків Одеси та сприя- ли зміцненню її авторитету як торгово- го порту на світовому просторі. Не залишилися поза увагою герцога і питання торгівлі. Рішельє всіляко на- магався підтримувати торгівлю міста − як морськими шляхами, так і сухопут- ними. Ще у 1804 році під його опікою був заснований комерційний банк з ка- піталом в 750 тисяч. Вже через два роки було створено акціонерне товариство – Імператорська страхова палата. Крім того, на зразок інших торгових міст був заснований і комерційний суд та іно- земні консульства. Для зростання тор- гівлі важливим чинником були сприят- 42 ISSN 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ ливі тарифи. Від 5 березня 1808 року Одеські купці одержали право безмит- ного утримування своїх товарів на скла- дах протягом дванадцяти місяців. Тро- хи пізніше, завдяки старанням герцога, місто отримало статус вільного порту. Таким чином, не зважаючи на війни, Рі- шельє створив в Одесі матеріальні та соціальні передумови для вигідної тор- гівлі та інтенсивного розвитку. Одним із значних досягнень дюка було реформу- вання фінансової сфери. До його приїз- ду муніципальний бюджет мав хроніч- ну недостачу, але Рішельє поставив під свою пряму опіку фінанси, що давало можливість контролювати як прибутки так і витрати коштів. Постійною турботою Рішельє було здоров'я населення, так як в порто- вому місті завжди перебувають різ- ні кораблі і місто завжди відкрите для будь-яких захворювань. 3 притаман- ною для нього старанністю герцог за- снував шпиталь і особисто склав до- кумент, де зазначався штат шпиталю, обов'язки тощо [4, с. 103]. Трохи пізні- ше був створений і комітет для попе- редження віспи. Важливою була його діяльність щодо розвитку шкіл та культурницької діяльності у новому місті. у 1805 році за ініціативою губернатора був ство- рений інститут, трохи згодом відкрита гімназія, випускникам якої з 1808 року Олександр I дозволив вступати до Санкт-Петербурзького кадетського корпусу. 3 1811 року гімназію, турбота- ми дюка, було перетворено на держав- ну школу. Трохи згодом Рішельє усві- домлює, що Одеса потребує школи, спрямованої виключно на підготовку до комерційної діяльності. Така гімна- зія була створена, і директором Ріше- льє обрав французького домініканця абата Ніколя. Герцог настоював на ви- вченні сучасних грецької та італійської мов. Він вважав, що знавці цих мов ці- нуватимуться в Новоросії, «де вся тор- гівля перебуває у руках італійських та грецьких купців, тісно пов'язаних з пів- денними містами Європи» [13, с. 55]. До предметів цієї школи додавалися і суто комерційні: статистика та бух- галтерський облік. Разом з тим, значна увага приділялася розвитку книгови- давництва у місті. В тогочасній Одесі продавалося досить багато книжок − мабуть через те, що національні угру- пування намагалися зберегти власну мову і культуру. Мандрівники, які були в Одесі у 1810 році, відзначали, що тут знаходиться досить багато російських і французьких книгарень та значна кіль- кість книг на різних мовах. Як вже зазначалось, крім градо- начальства Одеси Дюк виконував обов'язки генерал-губернатора Новоро- сійського краю. Кожного року, до того ж неодноразово, Рішельє об’їздив вели- чезні області. В одному з листів до Кон- теніуса він пише : «Я розпочинаю тур- не, яке триватиме доти, доки не відвідаю всі колонії, поки не побачу на обличчях людей задоволення. Я не погребую ні- чим для їх захисту…» [14, с. 245]. Під час цієї подорожі герцог прибув до Херсона, де побачив тяжкі побутові умови життя. Херсон тільки-но отри- мав статус губернського міста і герцог розумів, що це єдиний шанс для міс- та стати на ноги. Завдяки його клопо- танням до Херсона були перенесені всі адміністративні заклади. Крім того, він виклопотав певну щорічну суму усьо- го прибутку від винної торгівлі для зве- дення необхідних будівель в місті. 43ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 ¹ 2 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ Герцог розумів необхідність збере- ження у Херсоні хоча б якоїсь галузі суднобудування. Завдяки йому херсон- ські суднобудівники отримали кре- дити, які дозволили продовжити роз- виток торгівельного суднобудування (адже військове повністю було перене- сено до Миколаєва). Багато було зро- блено і для внутрішнього устрою міс- та: побудовано лікарню, гостинний двір тощо. Крім того, він висуває про- позицію висушити болотисті території, так як вони сприяли розповсюдженню різноманітних епідемій, та побудува- ти набережну. Згодом герцог домігся для міста переваг і матеріальної допо- моги, що й зробило можливим побудо- ву набережної. В той же час Дюк ви- клопотав звільнення жителів Херсона, за прикладом Одеси, від деяких пови- нностей. Проїжджаючи через поміщицькі маєтки, які розташовувалися між Хер- соном та Перекопом, герцог відмітив, що при розподілі земель поміщики взяли їх надто багато, а тепер не в змо- зі їх заселити. Він висловив думку, що потрібно відібрати поміщицькі зем- лі в державну казну, щоб можна було на них посилити колоністів та держав- них селян. Після цієї подорожі надхо- дить цілий ряд розпоряджень Рішельє про створення планів на державні на- діли землі в Херсонській губернії [19, с. 712]. Завдяки герцогу в Криму був створений ботанічний сад (сучасний Нікітський) та розпочато розведення овець на кримських територіях. Рішельє був високоосвіченою лю- диною і тому розумів необхідність розвитку системи освіти у південних містах. В Одесі був створений знаме- нитий і до сьогоднішнього дня Ріше- льєвський ліцей. Не залишився поза увагою герцога і Херсон. Зокрема, пер- шим навчальним закладом міста стало духовне училище, яке було відкрите у 1805 році. У 1807 році відкривається військово-сухопутне училище для сол- датських дітей. За підтримки герцога у 1813 році було відкрито Приходське та Повітове училище. Завдяки наполегли- вості герцога, вже після його від’їзду на батьківщину, у 1815 році в Херсо- ні відкривається і перший середній на- вчальний заклад – гімназія (його на- щадком стала сучасна 20-та гімназія). Не оминув Рішельє своєю увагою і духовне життя херсонців. Він усіляко допомагав при будівництві старообря- дової церкви Покрова Пресвятої Бого- родиці, саме він затвердив її проект. Ця церква стала символом єднання усіх народів, що населяли Херсон. Вулиця, на якій була збудована ця церква отри- мала назву Рішельєвської. Всі ці заходи створили умови для покращення становища міста та по- новлення його функціонування. На час від’їзду герцога з Новоросії насе- лення Херсону збільшилося в декіль- ка разів. Саме герцог Рішельє надав допомогу Херсону у досить скрутний час для нього. Можливо, якби цього не сталося, місто перетворилося б на не- велике поселення і не мало би сил для подальшого розвитку та процвітання. Менш ніж за десятиліття герцог поно- вив та покращив становище молодих міст півдня України та заклав фунда- мент для їх повноцінного існування та подальшого розквіту. Це тільки основні аспекти діяльнос- ті А. Е. де Рішельє на південних тери- торіях України, а багато ще чекає на вивчення та доповнення портрету Рі- ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 44 ISSN 2077-9496 шельє: унікальної людини, таланови- того господаря, людини, плодами праці якої до сьогоднішнього дня користу- ються південні міста та завдячують сво- їм розвитком та своїми досягненнями. ЛІТЕРАТУРА 1. Атлас Д. Старая Одесса: ее друзья и недруги. – Одесса: типолитография “Тех- ник”, 1911. 2. Герлігі П. Одеса. Історія міста, 1794 – 1914. – Одесса, 1999. 3. Горбовский А. А. Закрытые страницы истории. – М.: Мысль, 1988. – 220 c. 4. ДАОО Ф. 59. Одесский строительный комитет. Оп. 1. Д. 24. О содержании город- ского госпиталя. – 104 л. 5. Дружинина Е. И. Южная Украина: 1800 – 1825. – М. : Наука, 1970. 6. Заседание Императорского Об- щества Истории и Древностей, посвя- щенное славной памяти Дюка де Ри- шелье // ЗООИД. – Т. 21. – Одесса: тип. «Экономическая», 1898. 7. Коханский В. Одесса за 100 лет. – Одесса : тип. П.Францова, 1894. 8. Майков А. П. Герцог Ришелье в Рос- сии // Русская старина. – 1897. – июль- август. – с.33-49. 9. Михиевич И. Биография герцога де Ришелье // Новороссийский календарь на 1850г. – Одесса: гор. тип., 1849. 10. Надлер В. К. К изучению истории города Одессы. – Одесса: гор. тип., 1899. 11. Рибас А. Старая Одесса. Истори- ческий очерк и воспоминания. – Одесса: книж. маг. Г. Руссо, 1913. 12. Скальковский А. Из портфеля первого историка Одессы // Из прошло- го Одессы: Сб. статей. – Одесса: тип. Л. Кирхнера, 1894. 13. Скальковский А. Материалы для истории общественного образования // Труды Одесского статистического ко- митета. – № 2. – 1865. – С. 39 –124. 14. Скальковский А. Первое тридца- тилетие истории города Одессы (1795 – 1825). – Одесса: гор. тип., 1837. 15. Смолянинов А. История Одессы // ЗООИД. – Т. З. – Одесса: гор.тип, 1853 – С. 380–394 16. Соловьев С. М. Император Алек- сандр I. – М.: Мысль, 1995. 17. Стемпковский И. А. О трудах Дюка де Ришелье по части управления в полу- денной России // ЗООИД. – Т. 10. – Одес- са: слав. тип, 1877. – С. 391 – 406. 18. Третьяк А. Н. Герцог Ришелье: документальный очерк // Вечерняя Одес- са. – 1990. – 22–24; 27–28 августа. 19. ХОДА. Ф. 14. О. 1. Спр. 3610. Арк. 712. 20. Яковлев В. А. Биография Де Риба- са, Ришелье и Воронцова. – Одесса: тип. Л. Кирхнера, 1894. 21. Сrouzа - Сгеtеt L. Le duk de Riche- lieu en Russie et en France: 1766 – 1822. – Раris, 1897. 22. Рingoud L. Les Francais en Russie et les Russes en France. – Paris, 1886. 23. Ramboud А. Le duk de Richelieu et en France // Reven dе Deux Mondes. –t.84 : bureau de la revedes Deux Mondes. – 1887 – 1 november. – P. 618 – 662. Лещенко А.М. Значение деятельности герцога Ришелье для развития Северно- го Причерноморья. В статье рассматриваются особенности развития Северного Причерноморья кон. XVIII – нач. XIX ст. и роль А. Э. де Ришелье в процессе его ста- новления. Подчеркивается тот факт, что талантливая деятельность и умение рабо- тать на перспективу обеспечили условия для интенсивного развития южных городов Украины и создали условия для получения прекрасных сельскохозяйственных угодий и удобных торговых портов. Leschenko A.M. Value of the duke Richelieu’s activity for development of Northern Black sea region. The article describes the development of Northern Black sea region in the end of the XVIIIth – beginning of the XIXth centuries due to the A. Richelieu’s in fl uency the 45ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 ¹ 2 ÍÀÓÊÎÂ² ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ 45 foundation. The author attracts attention to the fact that talented and perspective work led to the intensive growth of southern cities of Ukraine and gave the opportunity to gain perfect agricultural fi elds and profi table merchant ports. ПРОБЛЕМИ ПОСУХИ В ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКО- ГОСПОДАРСЬКОГО НАУКОВОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ Коваленко С. Д., канд. іст. наук, ст. наук. співр. (Державна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН) В статті висвітлено діяльність Сільськогосподарського наукового комітету України з вивчення проблем посухи через створену у 1922 році Комісію, яка працювала на основі синтезу різних підходів до планування та проведення відповідних заходів. У всі часи в Україні по- сухи завдавали значної шко- ди сільському господар- ству. Ще у ХVIII столітті на її території було відмічено 34 посушливих роки, а у XIX – 40 [1]. Оскільки яви- ще посухи завжди мало не- гативні наслідки для Росій- ської імперії, в тому числі й українських земель, то ви- никла потреба пошуку альтернативних шляхів вирішення питання продоволь- чої безпеки країни шляхом отримання стійких урожаїв основних польових культур. До речі, посуха була однією з причин виникнення дослідної справи в сільському господарстві [2]. В зв’язку з цим, працюючи як координуючий галузевий орган у 20-х роках ХХ століття, Сільськогос- подарський науковий комітет України (СГНКУ), вирішуючи всі нагальні те- оретичні і практичні аграрні питання, не обійшов увагою й проблему посу- хи. Адже протягом 20-х років минуло- го століття це явище не раз виникало, негативно впливаючи на економіч- ний стан України. В зв’язку з великою посухою 1921 року при СГНКУ було створено Ко- місію боротьби з посухою (1922 рік). Метою даної статті є ви- світлення діяльності Комі- сії СГНКУ боротьби з по- сухою, яка досліджувала причини появи посухи та наукові методи боротьби з її наслідками на україн- ських землях. Дослідженням даної проблеми за- ймались ще наприкінці ХІХ – почат- ку ХХ століття відомі російські вчені: О. О. Ізмаїльський [3]., П. А. Кости- чев [4], В. В. Докучаєв [5]. Задля ви- рішення питання боротьби з посухою на науковій основі ще у 90-х ро- ках ХІХ століття всесвітньо відомий вчений-природознавець В. В. Доку- чаєв очолив Особливу експедицію від Лісового департаменту до Воронезь- кої, Харківської та Катеринославської губерній з метою запобігання ерозії ґрунтів, посухам і недородам та опу- блікував результати експедиції у 18 випусках «Праць» [6].

Значення діяльності герцога Рішельє для розвитку Північного Причорномор’я

Репозитарії

Схожі ресурси