Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві

У статті на основі архівних та інших документів розглядається історія становлення та етапи формування мережі авіаційних експозицій в Полтаві, початок якої пов’язаний з Полтавським музеєм авіації і космонавтики. Проаналізовані особливості виникнення складових названих музейних експозицій і їх комплек...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Пістоленко, І.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Пам’ятки науки і техніки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77357
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві / І.О. Пістоленко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 68-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77357
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-773572015-02-28T03:01:35Z Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві Пістоленко, І.О. Пам’ятки науки і техніки У статті на основі архівних та інших документів розглядається історія становлення та етапи формування мережі авіаційних експозицій в Полтаві, початок якої пов’язаний з Полтавським музеєм авіації і космонавтики. Проаналізовані особливості виникнення складових названих музейних експозицій і їх комплексне функціонування. В статье на основе архивных и других документов рассматривается история становления и этапы формирования сети авиационных музейных экспозиций в Полтаве, начало которой связано с Полтавским музеем авиации и космонавтики. Проанализированы особенности возникновения составляющих названных музейных экспозиций и их комплексное функционирование. In the article on the basis of archival and other documents stages of formations of the circuit of the aviation expositions of the museums in Poltava, the foundation of which is connected with the Poltava Museum of aircraft and cosmonautics. It was analyzed peculiarities of rise of the components of the named museum expositions and its comprehensive operation. 2012 Article Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві / І.О. Пістоленко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 68-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77357 629.73 (09):069.51(477.53) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам’ятки науки і техніки Пам’ятки науки і техніки
spellingShingle	Пам’ятки науки і техніки Пам’ятки науки і техніки Пістоленко, І.О. Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві Питання історії науки і техніки
description	У статті на основі архівних та інших документів розглядається історія становлення та етапи формування мережі авіаційних експозицій в Полтаві, початок якої пов’язаний з Полтавським музеєм авіації і космонавтики. Проаналізовані особливості виникнення складових названих музейних експозицій і їх комплексне функціонування.
format	Article
author	Пістоленко, І.О.
author_facet	Пістоленко, І.О.
author_sort	Пістоленко, І.О.
title	Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві
title_short	Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві
title_full	Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві
title_fullStr	Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві
title_full_unstemmed	Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві
title_sort	розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у полтаві
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2012
topic_facet	Пам’ятки науки і техніки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77357
citation_txt	Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві / І.О. Пістоленко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 68-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT pístolenkoío rozvitokmerežíavíacíjnihmuzejnihekspozicíjupoltaví
first_indexed	2025-07-06T01:40:16Z
last_indexed	2025-07-06T01:40:16Z
_version_	1836859802374897664
fulltext	68 ISSN 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ ные законодательные документы в отрасли охраны труды, которые действу- ют на данное время в Украине. Определенно важность улучшения охраны труда на предприятиях для более безопасных условий труда. Sorochinska E.L. The development of labor protection in Ukraine. The basic stages of development of science are shortly considered about a labor protection in Ukraine. Basic legislative documents are resulted in industry of guard labors which operate on this time in Ukraine. Certainly importance of improvement of labor protec- tion is on enterprises for more safe terms of labor. ДК 629.73 (09):069.51(477.53) РОЗВИТОК МЕРЕЖІ АВІАЦІЙНИХ МУЗЕЙНИХ ЕКСПОЗИЦІЙ У ПОЛТАВІ Пістоленко І.О., канд. істор. наук (Полтавський музей авіації і космонавтики) У статті на основі архівних та інших документів розглядається історія станов- лення та етапи формування мережі авіаційних експозицій в Полтаві, початок якої пов’язаний з Полтавським музеєм авіації і космонавтики. Проаналізовані особливості виникнення складових названих музейних експозицій і їх комплексне функціонування. Історія розвитку авіа- ції в Україні за різних істо- ричних періодів: коли вона була частиною Російської імперії, входила до скла- ду СРСР і за роки незалеж- ності, у воєнні і мирні часи, – стала, особливо за остан- ні два десятиліття, об’єктом і предметом багатьох досліджень і пу- блікацій. Менш численними є науко- ві праці, що стосуються авіаційної іс- торії окремих регіонів. І ще менша кількість опублікованих досліджень вміщує аналіз розвитку музейних екс- позицій, створення яких розглядається на тлі важливих подій в історії авіації регіонального і загального плану. Полтава має давні авіаційні тради- ції, свою авіаційну історію (з 1910 р. до початку ХХІ століття). Ще на по- чатку ХХ століття (1910 р.) у Полтаві був заснова- ний один із перших у Росій- ській імперії аероклубів. На початку 1920-хх рр. Полта- ва входила до першої десят- ки міст Радянського Союзу, де була створена і успіш- но діяла мережа планерних гуртків. У цей період РВС РСЧА вирі- шив створити у Полтаві базу для під- готовки особового складу для частин Червоного Повітряного флоту. Наприкінці 20-х – у 30-і рр. мину- лого століття у місті функціонувала Всеукраїнська школа льотчиків. У на- званих закладах, а також у Полтавсько- му аероклубі одержали путівку в авіа- цію сотні молодих людей. Кращі з них стали відомими льотчиками, фахівця- ми авіаційної справи. 69ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 ¹ 2 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ У 1936-1941 рр. на Полтавській авіа- базі дислокувалися ескадрильї Першої повітряної армії особливого призна- чення. Завдяки міцній матеріально- технічній базі аеродромного вузла, на- явності висококваліфікованих кадрів у довоєнній Полтаві були створені Вищі штурманські курси (школа) Військово- повітряних Сил. Саме з полтавської авіабази у 1944 р. здійснювалися «човникові» рей- ди стратегічної авіації країн антигіт- лерівської коаліції за планом операції «Френтік». У 1943 р. розпочалося формування 13-ї Дніпропетровсько-Будапештської важкої бомбардувальної авіадиві- зії і був створений 185 гвардійський Кіровоградсько-Будапештський важ- кий бомбардувальний авіаційний полк авіації дальньої дії. З 1946 р. Полтава стала місцем їх дислокування. У 1949 р. полк першим у ВПС СРСР отримав на озброєння Ту-4, з 1955 р. – Ту-16, з 1974 р. – Ту-22М3 з ракетним комплек- сом Х-22М. У 1957 р. дивізія в Полтаві першою в СРСР стала освоювати доза- правки в повітрі [1]. У СРСР Полтава вважалася однією зі «столиць» Дальньої авіації. Тут по пра- ву пишалися історією військових частин і формувань, які дислокувалися у Пол- таві, та одним із найбільших військо- вих аеродромів із двома паралельними злітно-посадковими смугами: з грун- товим типом поверхні, довжиною 2500 метрів та з армобетонним покриттям, довжина якої також 2500 метрів [1], що дозволяло приймати будь-які літаки. Полтава і Полтавщина – батьків- щина багатьох учених, конструкторів, спеціалістів, активних діячів авіацій- ної та ракетно-космічної галузей. Ви- хованці полтавських закладів авіа- ційного профілю відзначилися при випробуванні авіаційної техніки, під час виконання спеціальниз завдань в Антарктиді, під час ліквідації наслід- ків аварії на ЧАЕС та ін. Враховуючи викладене, можна стверджувати, що не випадково у Пол- таві поступово склався музейний комп- лекс, присвячений історії авіації. Пере- раховані вище та інші матеріали з історії авіації були покладені в основу Полтав- ського музею авіації і космонавтики. У ряді випадків експозиції музеїв технічного профілю – а Полтавський музей авіації і космонавтики значною мірою відноситься до закладів цієї ка- тегорії – як правило складаються з двох рівнозначних частин: одна (в осно- вному історичного плану) міститься в «інтер’єрі», інша – переважно техніч- на – у вигляді виставки або в окре- мому павільйоні, або на спеціальному «екстер’рному» майданчику. Полтавський музей авіації і космо- навтики не є винятком. Ще на почат- ковому етапі створення «основної» (або «інтер’єрної») експозиції у другий по- ловині 1980-х років у структурі Пол- тавського музею авіації і космонавтики передбачалася така «екстер’єрна» скла- дова: планувалося створити виокремле- не, спеціально оформлене екстер’єрне зібрання авіаційної та ракетно-космічної техніки – постійнодіючу виставку або музейну стоянку [4]. Спочатку планувалося сформувати цю екстер’рну частину неподалік від будівлі музею, на прилеглому майдан- чику у парковій зоні міста (див. стор. 3 обкладинки). Проте реалізація тако- го проекту через низку обставин вия- вилася неможливою. 70 ISSN 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ Пізніше за домовленістю з коман- дуванням полтавського авіаз’днання за погодженням з іншими відповід- ними структурами планувалося роз- містити виставкову експозицію – і це стало б її відмінністю від інших по- дібних формувань – на території ді- ючого авіаційного з’єднання. Проте це не суперечило б концепції, оскіль- ки всі організаційні, експлуатаційні та культурно-просвітницькі заходи мали проводитися на партнерських засадах і під двоєдиним керівництвом музею. У 1990-х – на початку 2000-х рр. за ініціативою музею, підтриманою ко- мандуванням авіаз’єднання, були за- кладені основи постійнодіючої вистав- ки і виконаний значний обсяг робіт. Частина експонатів – зразки ракетно- космічної і, головним чином, авіацій- ної техніки, які були зняті з озброєння у зв’язку з використанням експлуатацій- ного ресурсу або на основі інших офі- ційних домовленостей були виведені з активного застосування, – поклала по- чаток створенню виставки [2]. Так, у лютому 2000 р. команду- вач ВПС України за дорученням Мі- ністра оборони України повідомив Го- лові Полтавської обласної державної адміністрації, що програмою ліквіда- ції стратегічних авіаційних комплек- сів передбачено залишення одного лі- така Ту-160 та одного літака Ту-95М3 в якості музейних експонатів і що за- ходи з підготовки літаків та екіпажів до перельотів на військовий аеродром Полтава для їх передачі у музей вій- ськової частини А-2524 планується за- вершити у травні 2000 року [7]. У жовтні 2000-го року були розро- блені проекти документів щодо ство- рення такої виставки: історична довід- ка, концепція, положення і т.ін. Пропонувалося створити постійно- діючу виставку авіаційної та ракетно- космічної техніки подвійного підпо- рядкування: Міністерству оборони України та Міністерству культури й мистецтв України, за погодженням із командуванням військово-повітряних сил України, Полтавською обласною державною адміністрацією, відповід- ними міністерствами і відомствами. Задум щодо створення такого екстер’єрного сегменту експозиції му- зею виник як результат фактичної успіш- ної співпраці двох різнопланових фор- мувань: державного музею авіаційного і ракетно-космічного профілю та вій- ськової авіаційної частини. Музей мав можливість забезепечити наукову осно- ву – історичний матеріал, що його одер- жали науковці у результаті досліджень і пошуків; військове авіаз’єднання під- кріплювало цю основу інформацією щодо практичного застосування експо- нованої техніки і могло забезпечити її належне використання і збереження у якості музейних експонатів. Виставка мала бути розташованою на спеціально відведеній території Пол- тавського авіаз’єднання. І являла собою спеціально оформлене в екстер’єрі зі- брання зразків авіаційної, ракетно- космічної техніки. Планувалося поступово поповню- вати її експозицію іншими літаками, планерами, ракетами, апаратами для повернення з космосу та іншими, що їх створили та розробили у конструктор- ських бюро та на промислових підпри- ємствах України, або такими, що були на озброєнні у ВПС України, чи вико- ристовувалися на авіапідприємствах Міністерства транспорту України. Зразки названої техніки частково вже були передані, а також мали безко- 71ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 ¹ 2 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ штовно передаватися для збереження та експонування на виставці керівни- ками відповідних авіаційних форму- вань та авіапідприємств. Полтавський музей авіації і кос- монавтики та командування 13-ї авіа- дивізії брали на себе забезпечення об- ліку, охорони та збереження техніки і створення умов для її ефективного ви- користання в експозиційній, науково- пропагандистській, культурно-просвіт- ницькій, профорієнтаційній роботі відповідно до Закону України «Про музеї та музейну справу», керуючись відповідними нормативними актами Міністерства оборони України, Мініс- терства культури й мистецтв України, органів місцевої влади та музейним Статутом. Усі предмети, що мали входи- ти до постійнодіючої виставки, пови- нні були бути на обліку у Полтавсько- му музеї авіації і космонавтики, 13-ої авіадивізії, складати основний фонд музею і входити до складу музейного фонду України. За участі та за допомогою команду- вання авіаз’єднання та Полтавського авіапідприемства можливо було б про- водити певні реставраційні роботи, а також збереження експонатів, будівель і споруд. Головне завдання виставки вбача- лося, насамперед, у виконанні однієї з основних музейних функцій – у комп- лектуванні зразків авіаційної і ракетно- космічної техніки та їх збереження як важливих пам’яток історії, науки і тех- ніки як складової культури. Використан- ня експонатів виставки мало б базувати- ся й, у свою чергу, стало б підгрунтям для більш глибокого вивчення, система- тизації і популяризації творчої спадщи- ни українських учених, конструкторів, організаторів і спеціалістів авіаційного і ракетно-космічного будівництва, істо- рії війскової авіації, матеріалів про вій- ськові частини і з’єднання Полтавщини, України, про діяльність на Полтавщи- ні підприємств, організацій, навчальних закладів авіаційного профілю, громад- ських організацій, товариств, аероклу- бів, гуртків, що сприяли розвитку пові- троплавання, авіації та космонавтики. Окремі роздили мали бути при- свячені історії 13-ої гвардійської Дніпропетровьско-Будапештської бом- бардувальної авіадивізії та її частин, авіаційних з’єднанть, які у 1940-і роки були удостоєні почесних найменувань «Полтавських», історії спільної діяль- ності авіаз’єднань стратегічної авіації країн антигітлерівської коаліції та ін. Згадані частини екстер’єрної експо- зиції можна було б, за планом, розміс- тити безпосередньо на території ви- ставки або в салоні одного з літаків, а також експонувати за допомогою пе- ресувних виставок, плакатів-макетів, моделей і подібних засобів не лише у Полтаві, а й за її межами. Використання не лише базової, «інтер’єрної» експозиції в залах Пол- тавського музею авіації і космонав- тики, а й суттєво доповнюючої її екстер’рної частини – виставки на те- риторії авіаз’єднання, дозволило б на новому, на порядок вищому рівні спри- яти збереженню авіаційної та ракетно- космічної спадщини України, більш масштабно і переконливо проводи- ти військово-патріотичні, культурно- історичні, авіаційно-спортивні захо- ди із залученням молоді до вивчення і популяризації вітчизняної, зарубіжної авіації і космонавтики. 72 ISSN 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ Проте виявилося, що Полтавський музей авіації і космонавтики, який з по- чатку створення, існуючи на правах від- ділу Полтавського краєзнавчого музею і маючи достатньо прав і функцій для здійснення самостійної музейної діяль- ності, наприкінці 1990-х рр. формаль- но уже розглядався як відділ краєзнав- чого музею і не мав права створювати подібних підрозділів у своїй структу- рі (не можна створити філію або відділ відділу). Полтавський же краєзнавчий музей не взяв на себе функцію голов- ної організації по відношенню до цієї постійнодіючої виставки. З 5 квітня 1992 р. 13-а гвардійська Дніпропетровсько-Будапештська важ- кобомбардувальна авіадивізія увійшла до складу Військово-повітряних сил України. У травні 2000 р. у зв’язку з ре- формуванням ВПС України було роз- почате розформування авіаз’єднання, яке закінчилося у 2006 р. Значення полтавського аеродрому для подаль- шого його використання за призначен- ням не розглядалося. Наразі він вико- ристовується як запасний аеродром для 831-ї бригади тактичної авіації, що базується на аеродромі у Миргороді Полтавської області. Літаки, що були на озброєнні у Полтаві, мали бути ути- лізовані. Знищення літаків проводило- ся у рамках українсько-американської Угоди про ліквідацію стратегічних ядерних озброєнь, зокрема, і стратегіч- них бомбардувальників. За таких умов функції охорони та збереження авіаційної та ракетно- космічної техніки військовими вико- нуватися у планованому варіанті не мо- гли. Тому у 2005 році постало питання про те, щоб зробити виставку струк- турним підрозділом Центрального му- зею Збройних сил України (м. Київ), його філією, з передачею, за погоджен- ням з Міністерством Оборони України, усіх зразків техніки, експонованої на виставці, споруд та будівель на терито- рії колишнього авіаз’єднання ЦМ ЗСУ і покладенням охорони на адміністра- цію музею та підрозділи позавідомчої охорони УМВС (на договірній осно- ві). Однак у 2006 р. Міністерство обо- рони України повідомило до Полтави, що «в умовах реформуваня Збройних Сил у бюджеті не передбачені кошти на створення філіалу центрального му- зею Збройних Сил України» [6]. Про- те Центральний музей Збройних Сил України «з метою контролю забезпе- чення збереженості авіаційної військо- вої техніки у м. Полтава… включив ці унікальні зразки до складу свого му- зейного фонду (а відповідно і до Му- зейного фонду України)…» [8]. Розглядалося також питання про те, щоб надати виставці у Полтаві статус самостійно діючого Музею Дальної авіа- ції. У квітні 2007 р. за рішенням Полтав- ської обласної Ради на території авіаба- зи (в/ч А-2673) було створене обласне комунальне підприємство «Музей даль- ньої авіації» [3]. Для обслуговування експонованої техніки та виконання ін- ших робіт було призначено 13 осіб. З них безпосереденьо займаються літака- ми 3 спеціалісти: головний інженер і два техніки. Для експонування авіаційної та ракетно-космічної техніки музей має земельну ділянку площею 6,2 гектари. Проте, що стосується самої авіаційної техніки, на звернення місцевої влади до Міністерства оборони України було дано відповідь, що передача майна Міністер- ства в комунальну власність заборонена. 73ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 ¹ 2 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ Навесні 2009 р. Міністерство обо- рони України своєю дерективою пе- редало п’ять «полтавських» літаків (Ту-160, Ту-95МС, Ту-16, Ту-22, Су-15) у розпорядження Державного музею авіації України в Жулянах. Наразі і лі- таки, і земельна ділянка, і будівлі (ко- лишній штаб авіаполку) є власністю Державного музею авіації України. Од- нак літаки знаходяться на тимчасово- му збереженні у Полтаві, оскільки для їх демонтажу, транспортування до Жу- лян і складання на новому місці стоян- ки потрібні чималі кошти. Станом на 2011 р. експозиція виставки-музею налічувала 10 літаків, з більшості яких зняли двигуни та час- тину приладів (спеціальне обладнан- ня, ракети, електричну проводку і т.п.). Усі літаки музейної експозиції приве- дено у безпечний стан [5]. Для експо- нування до музею були передані також зразки авіаційного озброєння. У планах Музею Дальньої авіації в Полтаві поповнити у подальшому колек- цію навчально-тренувальним літаком Л-39, штурмовиком Су-25, багатоцільо- вими винищувачами МіГ-23 і МіГ-29. На території виставки-музею 7 трав- ня 2010 р. був відкритий пам’ятник і комплекс біля нього на честь бійців 169-ї авіаційної бази особливого при- значення, які загинули під час бомбар- дування аеродрому у червні 1944 р. Комплекс складається зі стели з чорно- го граніту (з Житомирщини) з викар- буваними на ньому прізвищами воїнів, фрагментів десяти 250-килограмових авіабомб, ніби розкиданих навколо ньо- го, стилізованої гармати (оригінальним є лише ствол гармати, решта складових – муляж) і декількох оригінальних ба- тальонних кулеметів (14,5 мм). До екстер’єрної експозиції на авіа- ційному майданчику з території авіа- містечка «Полтава-4» були перенесені також меморіальний комплекс на честь теоретика космонавтики Ю.В. Кондра- тюка, відкритий до 100-річчя від дня народження вченого (1997 р.). Він складається з оригінального апарату для повернення з космосу серії «Кос- мос», корпусу крилатої авіаційної ра- кети КСР-5 (без хвостового оперення) і пам’ятної таблички. Коли цей комп- лекс розташовувався поблизу колиш- нього штабу полку, у корпусу ракети КСР-5 було наявне і нижнє хвосто- ве оперення, закріплене на бетонному підп’ятнику. Проте під час демонтажу хвостове оперення зруйнувалося. Також у 1995 р. був відкритий пам’ятник на честь полтавських авіа- торів, що загинули під час війни 1941-1945 рр. Він являє собою компо- зицію зі стилізованого стабілізатора лі- така, повітряного гвинта від Іл-14 і ме- моріальної таблички. У задумах музейників-авіаторів – відкриття ще одного пам’ятника на музейній території. Планується при- святити його загиблим льотчикам, які розпочинали освоєння дозаправлення паливом у повітрі на літаку Ту-16. За дизайном це могла б бути, як ввважає керівництво музею, зменшена модель Ту-16, з якого виходить крило зі шлан- гом для дозаправлення, а поряд на сте- лі– імена льотчиків, які загинули. Одночасно з підтримання у належ- ному стані експонованих на відкрито- му майданчику літаків, співробітника- ми Музею Дільньої авіації збираються фото-, документальні і оригіналь- ні речові матеріали (наприклад, ко- лекція аварійно-рятувальних засобів, 74 ISSN 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ що встановлюються на літаках: чов- ни, радіостанції та інші) – для ство- рення інтер’єрної експозиції. Є дві можливості її розміщення: або в одно- поверховому будинку, де раніше був розташований штаб полку (але для цього необхідно розв’язати проблему, кому належить право власності на цю будівлію – Міністерству оборони або полтавським комунальникам), або в са- лоні одного з літаків. Хоча наразі юридично Полтавський музей авіації і космонавтики та Музей Дальньої авіації є окремими музей- ними структурами, вони пов’язані та об’єднані не лише тематично і не лише історією створення, а й логікою будо- ви їх експозицій. З урахуванням краєзнавчих осо- бливостей ця своєрідна «інтер’єрно- екстер’єрна» експозиція Полтавського музею авіації і космонавтики та Му- зею дальньої авіації отримала подаль- ший динамічний розвиток. Поступово у структурі виставки- музею авіаційної і ракетно-космічної техніки (Музею Дальньої авіації) сфор- мувалася ще одна складова – нова «екстер’єрна» частина на території авіа- містечка «Полтава-4» – за межами вже існуючої «екстер’єрної» експозиції, а саме: комплекс меморіальних дошок і пам’ятників, присвячених історії авіа- ції в Полтаві (пам’ятник на честь деся- ти льотчиків, які 8 лютого 1945 р. здій- снили втечу з німецько-фашистського табору на острові Узедом; дві меморі- альні стели на честь загиблих полтав- ських авіаторів; меморіальна дошка на честь командира 13-ї авіадивізії П.А. Юрченка), а також макет літака Ту- 22М2, який був виготовлений у 1981 р. у техніко-експлуатаційній частині з ме- талу і встановлений на постаменті біля Вічного вогню. У 2010 р. була забезпе- чена підсвітка цього макету Ту-22М2. Хоча питання про використання де- кількох будівель, що належали авіади- візії, для створення «основної» – істо- ричної експозиції, вирішене не було, науково-пошукова праця авіторів- експозиціонерів стала, певною мірою, поштовхом для створення ще однієї «інтер’єрної» експозиції. Так, за ініці- ативою керівництва авіабази, що дис- локується на території колишнього авіаз’єднання, у приміщеннях будинку, де свого часу знаходився штаб авіди- візії, 9 травня 2009 р. був відкритий ві- домчий музейний заклад – військово- історичний музей 13-ї гвардійської Дніпропетровсько-Будапештської ор- дена Суворова важкої бомбардувальної авіаційної дивізії (або, як його ще нази- вають, музей Бойової слави авідивізії). У свою чергу «інтер’єрна» еспо- зиція Військово-історичного музею авіадивізії знову ж таки продовжи- ла свій розвиток в «екстер’єрі». По- ряд із будівлею, де розташований цей музей, 9 травня 2011 р. була відкри- та його «екстер’єрна» меморіальна частина – галерея бронзових бюстів льотчиків-героїв 184-го гвардійського Полтавсько-Берлінського важкобом- бардувального авіаполку, що була пе- ренесена з гарнізону у м. Прилуки. Нині «інтер’єрні» та «екстер’єрні» експозиції Полтавського музею авіації і космонавтики, Музею дальної авіації та військово-історичного музею 13-ї авіа- дивізії органічно доповнюють одна одну, складаючи єдину тематичну мережу, єдиний музейний комплекс. Схематич- но генезу даного авіаційного музейно- го комплексу в Полтаві з точки зору на- 75ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 ¹ 2 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 75 явності «інтер’єрної» та «екстер’єрної» складових можна уявити собі так, як зо- бражено на наступній схемі. Таким чином, головною причиною створення у Полтаві мережі музейних закладів авіаційного профілю є давня, багата на важливі події історія розви- тку авіації в регіоні (у різні періоди). Основу для створення музейних екс- позицій дали успішні комплексні до- слідження авіаційної історії Полтави та доробку вчених, конструкторів, ін- ших фахівців цієї галузі – представни- ків міста і регіону. Оскільки авіаційна та ракетно- космічна техніка, експонована в музе- ях, має певні особливості і суттєво від- різняється від інших музейних об’єктів, що експонуються, вона потребує осо- бливої уваги, догляду і умов зберігання. Стисло розглянувши історію ста- новлення, етапи і особливості створен- ня авіаційної музейної мережі в Пол- таві, бачимо, що «інтер’єрна» музейна експозиція може прямувати до свого розвитку і виникнення «екстер’єрної» складової або у вигляді меморіаль- ної частини (комплекс меморіальних 76 ISSN 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ дошок, пам’ятників), або у вигля- ді виокремлених, спеціально оформ- лених виставок. На певному етапі роз- витку ці «екстер’єрні» формування у свою чергу можуть ініціювати створен- ня нових «інтер’єрних» експозицій, які, розвиваються далі і сприяють виник- ненню похідних від них «екстер’єрних» формувань. Тобто, «інтер’єрна» та «екстер’рна» частини є складови- ми музейної експозиції, які, будучи взаємопов’язаними і доповнюючи одна одну, можуть органічно розвиватися, да- ючи поштовх виникненню нових експо- зиційних формувань обох напрямків. ЛІТЕРАТУРА 1. Авіабаза Полтава / / Режим досту- пу: uk.wikipedia.org/wiki/Авіабаза_Полт 2. Архів Полтавського музею авіа- ції і космонавтики, м. Полтава Ф. м-2 Листування щодо створення постій- нодіючої виставки з історії авіації за 1994-2007 рр. – Спр. 5-16. 3. Брусенський О. Буде створено му- зей дальньої авіації / О. Брусенський // Полтавський вісник. – 2007. – № 17 (928). – 24 квітня. – С. 2. 4. Брусенський О. Ще раз про музей- ну стоянку / О. Брусенський // Полтав- ський вісник. – 2007. – № 16 (927). – 20 квітня. – С. 16. 5. Діденко Н. У Полтаві таки буде музей літаків дальньої авіації? / Н. Ді- денко // Вечірня Полтава.– 2007. – № 10 (732). – 8 березня. – С. 4. 6. Лазарев В. «І грянув бій, Полтав- ській бій…» / В. Лазарев // Народна ар- мія. – 2007. – 3 лютого. – С. 6. 7. Наказ Міністерства оборони Укра- їни № 36 від 09.02.2000 р.: копія // Ар- хів Полтавського музею авіації і космо- навтики, м. Полтава Ф. м-2 Листування щодо створення постійнодіючої вистав- ки з історії авіації за 2000 рік. – Спр. 10. – Док. 1. – Арк. 135. 8. Росляк Р. Начальник Центрального музею Збройних Сил України,кандидат історичних наук Віктор Карпов… // На- родна армія. – 2007. – 3 лютого. – С. 6. Пистоленко И.А. Развитие сети авиационных музейных экспозиций в Полта- ве. В статье на основе архивных и других документов рассматривается история ста- новления и этапы формирования сети авиационных музейных экспозиций в Полтаве, начало которой связано с Полтавским музеем авиации и космонавтики. Проанализиро- ваны особенности возникновения составляющих названных музейных экспозиций и их комплексное функционирование. Pistolenko I.A. Extension of the circuit of the aviation museum expositions in Poltava. In the article on the basis of archival and other documents stages of forma- tions of the circuit of the aviation expositions of the museums in Poltava, the foundation of which is connected with the Poltava Museum of aircraft and cosmonautics. It was analyzed peculiarities of rise of the components of the named museum expositions and its comprehensive operation. До статті Пістоленко І.О. «Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві» Проекти розміщення експозицій музею авіації і космонавтики в Полтаві, котрі не вдалось реалізувати Рис. 1. Схематичний план будівель на розі Першотравневого проспекту і вулиці Шевченка та розташування екстер’єрної частини Полтавського музею авіації і космонавтики Рис. 2, 3. Перспективний проект «Музей авіації і космонавтики в м. Полтава» Ю. Шмонденка Рис. 4. Схема плану музею авіації і кос- монавтики з екстер’єрною виставкою авіаційної та ракетно- космічної техніки Рис. 5. Ескізний проект розміщення авіаційної виставки – філії Полтавського музею авіації і космонавтики

Розвиток мережі авіаційних музейних експозицій у Полтаві

Репозитарії

Схожі ресурси