Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні

Статтю присвячено видатному українському фізіологу В.Ю. Чаговцю – основоположнику нового наукового напряму в фізіології – електрофізіології. Описано його перші студентські дослідження і отримані результати. Охарактеризовано його внесок у розвиток гастроентерології....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Клименко, Л.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Видатні науковці та інженери
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77389
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні / Л.О. Клименко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 53-63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77389
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-773892015-03-01T03:02:06Z Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні Клименко, Л.О. Видатні науковці та інженери Статтю присвячено видатному українському фізіологу В.Ю. Чаговцю – основоположнику нового наукового напряму в фізіології – електрофізіології. Описано його перші студентські дослідження і отримані результати. Охарактеризовано його внесок у розвиток гастроентерології. Статья посвящена выдающемуся украинскому физиологу В.Ю. Чаговцу – основоположнику нового научного направления в физиологии – электрофизиологии. Описаны его первые студенческие исследования и полученные результаты. Охарактеризован его вклад в развитие гастроэнтерологии. The paper is dedicated to the outstanding Ukrainian physiologist V.J. Chagovets – founder of new scientific direction to the physiology – electrophysiology. Describe of the first student research and research findings. The author characterizes his contribution in development of gastroenterology. 2012 Article Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні / Л.О. Клименко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 53-63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77389 616.33-073.97092 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери
spellingShingle	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Клименко, Л.О. Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні Питання історії науки і техніки
description	Статтю присвячено видатному українському фізіологу В.Ю. Чаговцю – основоположнику нового наукового напряму в фізіології – електрофізіології. Описано його перші студентські дослідження і отримані результати. Охарактеризовано його внесок у розвиток гастроентерології.
format	Article
author	Клименко, Л.О.
author_facet	Клименко, Л.О.
author_sort	Клименко, Л.О.
title	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні
title_short	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні
title_full	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні
title_fullStr	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні
title_full_unstemmed	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні
title_sort	чаговець василь юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в україні
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2012
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77389
citation_txt	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні / Л.О. Клименко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 53-63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT klimenkolo čagovecʹvasilʹûríjovičzasnovnikelektrofízíologíčnihdoslídženʹvukraíní
first_indexed	2025-07-06T01:41:20Z
last_indexed	2025-07-06T01:41:20Z
_version_	1836859870279630848
fulltext	53ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ УДК 616.33-073.97092 ЧАГОВЕЦЬ ВАСИЛЬ ЮРІЙОВИЧ – ЗАСНОВНИК ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІ Клименко Л.О., к.і.н. (Національний медичний університет) Статтю присвячено видатному українському фізіологу В.Ю. Чаговцю – основоположнику нового наукового напряму в фізіології – електрофізіології. Описано його перші студентські до- слідження і отримані результати. Охарактеризовано його внесок у розвиток гастроентерології. Становлення еле к т ро фі зі о ло гії як са- мо стій ної га лузі фі зі о ло гії в Україні від- булось на по ча т ку ХХ сто літ тя і пов’язане з мо гу т ньою постаттю Василя Юрійовича Ча го в ця − українського фізіолога, академі- ка АН України (1939). Харак- теризуючи на- укову атмос- феру того часу, потрібно перш за все відміти- ти прогресивний на той час на- прямок у вітчиз- няній фізіології – принцип не- рвізму – вивчення єдності і цілісності орга- нізму з діяльністю нервової системи. В цій галузі фізіології було досягнуто великих результатів, найважливішим досягненням стало вчення І.П. Павлова про вищу нерво- ву діяльність. Поряд з цим чималих резуль- татів було досягнуто у вивченні фізіологіч- них процесів, що відбуваються в окремих органах та тканинах, набирала обертів клі- тинна фізіологія. В.Ю. Чаговець пішов сво- їм, ним обраним, непроторенним шляхом, де він створив принципово новий напря- мок – фізико-хімічну фізіологію, яка в по- дальшому склала основу електрофізіології. Василь Юрійович народився 30.04.1873 на хуторі Заруддя, Полтавської губернії (Роменського р-ну Сумської обл.). Піс- ля закінчення гімназії з золотою медаллю В.Ю. Чаговець поступає в Військово-ме- дичну академію, яку він закінчив в 1897 р. З 1903 по 1909 рр. Василь Юрійович ви- кладав фізіологію у Військово-медичній академії та проводив дослідження в ла- бораторії Івана Петровича Павлова. Крім того він викладає фізіологію на курсах Лесгафта, на Суворовських курсах фель- дшерів. В 1898-1902 рр. працював вій- ськовим лікарем, в 1909-1910 рр. – про- фесор Харківського університету. В 1910 році В.Ю. Чаговець очолив кафедру фізіо- логії здорової людини Київського універ- ситету ім. Св. Володимира. В 1920-33 роках в Україні відбуло- ся складне реформування вищої школи. На початку 20-х років всі три медичні фа- культети були реорганізовані в Медичну академію, а в 1921 році Медичну академію було реорганізовано в Київський медич- ний інститут. В.Ю. Чаговець переходить у медичний інститут і керує там кафедрою нормальної фізіології. В 1935 році він від- мовляється від посади завідуючого кафе- дрою і залишається професором кафедри, а з 1936 р. він завідував кафедрою фізіо- логії 2-го медичного інституту. 19.05.1941 Василь Юрійович Чаговець помер. Основні наукові праці Василя Юрійо- вича присвячені дослідженню фізико-хі- мічної природи електричних потенціалів у живих тканинах і механізмів їх елек- тричного подразнення, вперше застосував для пояснення цих процесів теорію елек- тролітичної дисоціації. Запропонував іон- ну теорію походження біоелектричних потенціалів (1896), і розвинув конденса- торну теорію електричного подразнення живих тканин (1906). Вивчав електричні 54 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ явища в стінці шлунка, запропонував ви- користовувати електрогастрограму як ме- тод дослідження секреторної діяльнос- ті шлунка (1935). Вивчав електронаркоз, можливості застосування математичних методів у біології. Ініціював виготовлен- ня вітчизняної електрофізіологічної апа- ратури. При кафедрі фізіології в Київ- ському медичному інституті організував лабораторію електрофізіології. Це корот- кий перелік здобутків В.Ю.Чаговця. Най- більший інтерес представляють електро- фізіологічні дослідження вченого. Ще бу ду чи сту де н том IV курсу май- бутній дослідник за хо пи в ся вивченням елект ри ч них явищ в жи во му ор га ні з мі та сутності фі зі ко- хі мі ч них про це сів при збу- джен ні тка нин. Він працював в лаборато- рії кафедри фізіології Військово-медичної академії під керівництвом професора І.Р. Тарханова. Співробітники лабораторії про- являли живий інтерес до вивчення елек- тричних явищ в живому організмі. І.Р. Тар- ханов запропонував Чаговцю тему про дію отрут на електричні явища в м’язах жаби. Дослідження проводились під безпосеред- нім керівництвом В.І. Вартанова, одного з найталановитіших учнів І.Р. Тарханова. Але допитливого студента не задоволь- нило вивчення окремого електрофізіоло- гічного процесу. Він намагається пізна- ти основу процесів, що досліджує. З цією метою Василь Юрійович детально вивчає електрохімію, його увагу привертає вчен- ня швецького вченого Арреніуса. Впев- нившись у важливості для фізіологів цих уявлень та розвиваючи погляди І.М. Сече- нова щодо значення явищ обміну речовин у походженні біоелектричних явищ, Ча- говець в 1896 ро ці на засіданні Хімічного товариства при Петербургському універ- ситеті сміливо ви сло влює ду м ку про мо- ж ли вість засто су ван ня те о рії еле к т ро лі ти- ч ної дисоці а ції Арреніуса для пояс нен ня при ро ди електричних по те н ці а лів у жи вих тка ни нах і ме ха ні з мів електричного подраз- нення цих тканин. Повідомлення Чагов- ця було надруковано в „Журнале Русского физико-химического общества”. Вслід за цим повідомленням в названому журналі з’являється доповнення до першої роботи „О применении теории диссоциации Ар- рениуса к электромоторным явлениям на живых тканях”. Через два роки, в 1898 р. в журналі „Неврологический вестник” В.Ю. Чаговець друкує ще одну статтю, присвя- чену цим питанням: „О применении тео- рии диссоциации растворов электролитов Аррениуса к электрофизиологии” [1]. Це була перша в історії світової науки робота, в якій вдало використані успіхи фізико-хі- мії для пояснення механізмів походження електрофізіологічних явищ. Загальний напрямок думки молодо- го дослідника можна представити на- ступним чином: в будь-якому електролі- ті позитивно і негативно заряджені іони розподілені рівномірно, тому вони не мо- жуть проявляти електричні властивості ззовні, оскільки вони взаємно нейтралізу- ють один одного. „Если же вследствие ка- ких-нибудь причин, в данном месте рас- твора накопится избыток положительных или отрицательных ионов, то сейчас же появится электрический ток” [1,с. 52]. Це в певній мірі відноситься як до гальваніч- них так і до дифузних струмів, які вини- кають в результаті проходження іонів че- рез пористі перегородки. Саме останні, на думку Чаговця, і відображають явища, що відбуваються в живих тканинах. Експери- ментальна частина дослідження проведе- на Чаговцем на м’язовій та нервовій тка- нинах. Коли протоплазма знаходиться в стані спокою, напруга електрики буде од- наковою, при подразненні тканини рівно- вага порушується і виникає електричний струм. Дослідник стверджує, що дана „те- ория дает возможность теоретически вы- числять величину действующих здесь электромоторных сил, и полученные та- ким образом числа вполне совпадают с результатами измерения” [1,с. 57]. Наступна задача, яку поставив пе- ред собою студент, передвістила напря- 55ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ мок досліджень багатьох відомих вчених ХХ століття: довести, що не тільки елек- тромоторні явища, які спостерігаються на вирізаних нервах, але й самий нерво- вий процес при проведенні подразнення залежить від переносу електрики іонами. Таким чином, основна ідея В.Ю. Чагов- ця полягає в тому, що при різних проявах життєдіяльності живих тканин кардиналь- на роль належить іонам. Він стверджував, що подразнюючою силою для нервової та м’язової тканини є не сам електричний струм, а рух іонів, спричинений прохо- дженням струму через рідину живих тка- нин, кількість іонів, що виділились пропо- рційна силі подразнення. Математичні розрахунки молодого науковця співпадали з його експеримен- тальними дослідженнями. В 1898 році він пише, що оскільки деякі формули, зо- крема, для розрахунків електрорушійної сили, встановлені „не більше двох років тому назад, то вони не отримали ще засто- сування не тільки в фізіології, але навіть у фізиці” [1,с. 52]. Студентська робота Василя Юрійови- ча Чаговця не одразу була помічена нау- ковцями. Тому деякий час пріоритет щодо застосування теорії розчинів до вчення про виникнення збудження віддавався ні- мецькому вченому Нерсту, хоча його ро- бота вийшла в 1898 році, тобто на два роки пізніше. „Особливо разючим, – як відміча- ють А.В. Лебенський та А.С. Мозжухін, – є повне ігнорування пріоритету Чаговця в сучасних закордонних монографічних ро- ботах з питань електрофізіології, напри- клад в двохтомній книзі Шефера, а також в монографії Р.Лоренте де Но” [2, с. 251]. В роки, коли Чаговець вже робить узагаль- нюючі висновки, Леб лише починає свої дослідження в цій галузі, в результаті екс- периментів він встановив, що основне зна- чення при збудженні належить співвідно- шенню іонів калію та натрію. Наукові дослідження молодого В.Ю. Чаговця були перервані службою молод- шим лікарем в резервному піхотинському Лукському полку. В 1900 році, відслужив- ши призначений строк, він повертається до Петербургу і приступає до наукової ді- яльності. Наукові дослідження проводи- лись в вище названій лабораторії, але вже під керівництвом І.П. Павлова, який за- відував лабораторією після відставки І.Р. Тарханова. Дослідження І.П. Павлова і його співробітників були направлені на вивчення вищої нервової діяльності тва- рин. Не дивлячись на те, що ця проблема- тика не співпадала з науковими намірами молодого дослідника, Павлов надав йому можливість проводити свої дослідження в своїй лабораторії. Цей період наукових пошуків був досить складним, в міру того, що вченому за відсутністю штатної посади на кафедрі довелося працювати в міністер- стві фінансів. Не дивлячись на досить не- сприятливі умови, Василь Юрійович зро- бив вагомі експериментальні дослідження, що лягли в основу його дисертації. В жовтні 1903 року на конференції Військово-медичної академії В.Ю. Чаго- вець успішно захистив дисертацію на сту- пінь доктора медицини „Очерк электри- ческих явлений на живых тканях с точки зрения новейших физико-химических те- орий”. У Вступі автор висловлює подяку своїм вчителям: „Закінчуючи свою робо- ту, я приношу глибоку мою подяку ака- деміку І.Р. Тарханову, першому моєму керівникові на науковому шляху, і про- фесору І.П. Павлову, під прямим впливом якого остаточно склалось моє фізіологіч- не мислення, за ту незмінну прихильність і співчуття до мене і моєї роботи, яке вони завжди до мене проявляли під час моїх за- нять в лабораторії” [1, с. 82] За дорученням конференції роботу ре- цензували професори А.П. Діанін, І.П. Павлов, С.Я. Терешин та ін. В надруко- ваному виданні праць Військово-медич- ної академії відгуку І.П. Павлова не збере- глось, але, як відмічають дослідники А.В. Лебенський та А.С. Мозжухін, в рукопис- 56 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ них архівних матеріалах зберігся доку- мент на присвоєння В.Ю. Чаговцю звання приват-доцента, написаний О.Я. Данилев- ським, але підписаний І.П. Павловим. В ньому було відзначено наступне: „В Конференцию Императорской В. Медиц. Академии Академика Данилевско- го. Рассмотрев прилагаемые при сем со- чинения д-ра Чаговца, представленные им для соискания звания приват-доцента, я нахожу, что диссертация его на степ. доктора под заглавием „Очерк электри- ческих явлений на живых тканях” пред- ставляет весьма солидный и полезный труд, показывающий отличное знаком- ство автора с предметом. Вместе с вто- рым его трудом: „О применении теории диссоциации растворов к физиологии”, показывает большую эрудицию в занима- ющей его области, очень живо в послед- нее время интересующей физиологию. На основании выше сказанного счи- таю д-ра Чаговца вполне заслуживающе- го допущения к соисканию звания приват- доцента Академии. Академик Данилевский Проф. И.Павлов” (Цитата за А.В.Лебединским, А.С. Мозжухиним „И.П. Павлов о работах В.Ю. Чаговца” [2, c. 251]). Дисертація В.Ю. Чаговця являла со- бою першу частину заплановано дослі- дження. В ній вчений відмічає, що по- передні студентські роботи зацікавили тільки хіміків, з боку лікарів та фізіологів вони пройшли непоміченими. Тепер, че- рез 7 років, його роботи привернули ува- гу і фізіологів. Тим більше, що результа- ти зарубіжних вчених, як відмічає автор, що стосуються кардинального питання дослідження – ролі іонів при виникнен- ні електричних струмів живих тканин, що супроводжують різні прояви їх жит- тєдіяльності, – цілком співпадають з ре- зультатами проведеними раніше дослі- джень. В 1906 році разом з перевиданням дисертації виходить друга частина пра- ці Чаговця [3]. В ній представлені як те- о ре ти ч ні роз ра ху н ки величи ни потенціа- лів при утво рен ні в м’я зовій або не р вовій тканині підвище ної кон це н т ра ції ву гі ль- ної ки с ло ти та ін ших продук тів обміну ре- човин в результа ті збу джен ня, так і екс- периментальні досліджен ня електри ч них потенці а лів в цих тканинах. Про ве де ні до- слі ди під тве р ди ли тео ре ти ч ні припущен- ня і до зво ли ли ство ри ти ди фу з ну те о рію походження біоелектричних потенці а- лів і конденсаторну те о рію електричного подразнен ня жи вих тка нин. Ідея В.Ю . Ча- го в ця по ля гала в то му, що біоеле к т ри ч ні по те н ці а ли – це результат ди фу зії про ду- к тів метабо лі з му, особ ли во ву гі ль ної ки- с ло ти, а виникнення різниці по те н ці а лів по в’я за не або з про це са ми збу джен ня, або виникає при по шко джен ні тка нин. Це від- бувається за умо ви зміни зарядів: по зи ти- в ні іо ни зосереджуються усе реди ні м’я за або не р ва, а не га ти в ні – на по ве р х ні їх [3]. Важливими є міркування про прове- дення збудження. Передачу нервового імпульсу від одної ділянки до наступної автор уявляв собі як результат співвідно- шення фізичних і хімічних явищ. Прове- дення збудження, на думку В.Ю. Чаговця, являє собою розповсюдження поляриза- ційного заряду вздовж тканини, тобто фі- зичний процес. Роль хімічних процесів по- лягає в тому, що вони здійснюють вплив на фізичні властивості нерва, викликаю- чи їх зміну, яка і сприяє протіканню нер- вового імпульсу. Продукти розпаду речо- вин необхідні для виникнення струмів дії. Все зазначене свідчить про те, що для теорії В.Ю. Чаговця характерний надзви- чайно широкий охват явищ, що вивча- ються, а сама монографія являє собою ро- боту досить важливого значення як для загальної фізіології, так і для електрофі- зіології. Дослідники історії фізіології від- носять цю працю до визначних творів ХХ століття − за широту викладу матеріалу, глибину ідей, новизну представленого ма- теріалу, величезну ерудицію автора. 57ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ Таким чином, українському вченому В.Ю.Чаго вцю безсумнівно належить прі- оритет у розробці іонної теорії біоелек- тричних потенціалів. З цього випливала й інша ка р ди на ль на теза В.Ю. Ча го в ця. Він вважав, що по дра з нюючим фа к то ром для клі тин є пе в на критич на різниця по те н ці- алів мем бра ни, а са ме – потенціал є не га- ти в ний зов ні і по зи ти в ний на вну т рі шній по ве р х ні мем бра ни. Ця ду м ка вче но го те- пер є загальноприйнятою: при подразнен- ні мембрана змінює свій заряд за рахунок руху іонів натрію всередину клітини, які і несуть позитивний заряд. Вже в київський період наукової твор- чості вченого на II Всесоюзному з’їзді фі- зіологів В.Ю. Чаговець продовжує від- стоювати свої ідеї в доповіді „Про теорії збудження живих тканин електричним струмом”: „а) Електричний струм діє збудливо на нову тканину, завдяки конденсаторному відкладенню іонів на напівпроникних пе- ретинках всередині живої тканини. б) Математичні формули для вира- ження збудливої дії електричного стру- му на нерви і м’язи, запропоновані різ- ними авторами, являю собою окремі випадки конденсаторної формули, за- пропонованої доповідачем” [4,с.39]. Сво ї ми до слі джен ня ми В.Ю . Ча го вець за слу жив сві то ву славу, його в свій час спра ве д ли во на зи ва ли „ро сій сь ким Гель- мгольцем”[5]. В 1904 р. В.Ю. Чаговця вибрано ви- кладачем кафедри фізіології Жіночого ме- дичного інституту, потім, за клопотанням відомого біохіміка О.Я. Данилевського, приват-доцентом Військово-медичної ака- демії, де він викладав курс нервово-м’язової фізіології. В 1906 р. робота Василя Юрійо- вича була представлена на отримання пре- мії імені медико-хірурга Н.З. Юшенова, яка присуджувалася Військово-медичною академією кожні 5 років за найкраще від- криття в галузі медичних наук. З погляду історії науки цей факт заслуговує на осо- бливу увагу. Справа в тому, що одночас- но на конкурс було представлено шість робіт, серед яких була і робота І.А. Сікор- ського „Всеобщая психология с физиогно- микой в иллюстрированном изложении”. Для розгляду робіт було скликано комісію, до якої входили професори Д.П. Косоротов, І.П. Павлов, Г.Г. Скориченко, В.Н. Сироти- нін, С.Я. Терешина, Н.Я. Чистович, голова комісії – В.М. Бехтерев. Наукові праці кан- дидатів на отримання премії були розподі- лені між членами комісії. Івану Петрови- чу Павлову дісталась робота В.Ю. Чаговця. Він ґрунтовно проаналізував дослідження Чаговця і дав їм позитивну характеристи- ку. Даний відзив зберігався в Центрально- му Державному військово-історичному ар- хіві м. Ленінграда і був детально вивчений дослідниками наукової творчості В.Ю. Ча- говця та надрукований в 1953 р. в „Физи- ологическом журнале СССР им. И.М. Се- ченова” [2]. І.П. Павлов в своєму відзиві відмічає: „Автор в своей теории является одним из первых, вступивших на путь об- суждения и обследования электрофизиоло- гических явлений с точки зрения современ- ной физической химии и в настоящее время находит себе в физиологической литерату- ре все более и более единомышлинников. На основании всего изложенного, ис- следование д-ра В.Ю. Чаговца надо при- числить к вполне достойным присужде- ния премии” (Цитата за А.В. Лебединским, А.С. Мозжухиним „И.П. Павлов о работах В.Ю. Чаговца” с. 253). Наукова об’єктивність та переконли- вість характеристики І.П. Павлова, його вагомий авторитет в науковому середови- щі визначили долю роботи В.Ю. Чаговця. Комісія винесла рішення, що робота В.Ю. Чаговця „Очерк физиологических явлений на живых тканях с точки зрения новей- ших физико-химических теорий” заслуго- вує премії. В однаковій мірі оцінили і ро- боту вище названого І.А. Сікорського. Все ж комісія віддала перевагу В.Ю. Чаговцю. Однак вчений премії не отримав – її отри- 58 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ мав вже згаданий І.А. Сікорський, за кло- потанням Д.П. Косоротова. Дослідники історії фізіології називають наступну при- чину цьому факту. І.А. Сікорський та його рецензент Д.П. Косоротов мали тісні сто- сунки з офіційними колами вищого ме- дичного чиновництва, а також були члена- ми чорносотенської політичної організації „Союз русского народа”, а В.Ю. Чаговець був кандидатом всесвітньовідомих профе- сорів Військово-медичної академії – І.П. Павлова та В.М. Бехтерева [2, 6]. М.М. Ле- віт та Х.І. Ідельчик відмічають: „Это тот самый Сикорский, которому Н.А.Семашко дал убийственную характеристику в газе- те „Невская звезда” (№4,1912 г.), называя его „профессором от полиции” [6, с. 1036]. З погляду сьогодення ми повинні пам’ятати негативні уроки історії, з метою їх попередження, оскільки і в наш час зустрі- чаються подібні негативні явища. Все ж на- города В.Ю. Чаговця чекала його попереду. Подальші роботи В.Ю. Чаговця при- свячені дослідженню впливу гірких речо- вин на виділення шлункового соку. Його експериментальні дослідження підтвер- джують припущення І.П. Павлова про психічний механізм дії гірких речовин. Та- кож він вивчає вплив штучного харчуван- ня на тривалість діяльності м’язів та не- рвів теплокровних та ін. Ці дослідження, а також деякі розділи своєї дисертації В.Ю. Чаговець друкує в німецьких журналах, за що наукова спільнота Німеччини до сучас- них часів вшановує пам’ять українського вченого Василя Юрійовича Чаговця. Петербурзький період наукової твор- чості В.Ю. Чаговця цікавий ще й тим, що він працював в лабораторії П.Ф. Лесгаф- та. В Петербурзі Василь Юрійович Чаго- вець займається не тільки науковою робо- тою, він був активним учасником різних форумів, товариства російських лікарів, його часто призначали рецензентом дис- ертацій з питань фізіології нервової сис- теми. Зокрема, він був опонентом при за- хисті дисертації П.П. Піменова „Особлива група умовних рефлексів”, Г.П. Зеленого „Матеріали до питання про реакції собаки на звукові подразнення” та ін. Після короткочасного завідування ка- федрою фармакології в Томському, потім в Харківському університетах, його в 1910 р. вибирають завідуючим кафедри фізіо- логії Київського університету ім. Св. Во- лодимира. Активну роль у виборах вчено- го на посаду завідуючого кафедри відіграв професор С.І. Чир’єв, який дав йому блис- кучу характеристику. На той час Чаговець вже мав світову славу завдяки вище назва- ної концепції щодо механізмів походжен- ня еле к т ри ч них по те н ці а лів в тканинах і конденсаторної те о рії електричного по- дра з нен ня жи вих тка нин. В Київському університеті В.Ю. Ча- говець продовжив наукові досліджен- ня започатковані С.І. Чир’євим – вивчен- ня природи електрорушійних сил живих тканин, механізмів подразнення, впливу електричного струму на рефлекторну ді- яльність центральної нервової системи. Його робота на кафедрі фізіології роз- почалось з її переобладнання. У фізіоло- гічній лабораторії кафедри велась вели- ка конструкторська робота по створенню нових приладів, вона стала однією з най- кращих лабораторій в тогочасній Росії. Вченому вдалось для цих цілей виклопо- тати велику суму – 20 000 крб. За ці ко- шти було придбано за кордоном струнний гальванометр, кімограф, електричні вимі- рювальні апарати, оптичні прилади. В.Ю. Чаговець організував при кафедральній лабораторії віварій, збудував операційну і клініку для піддослідних собак. В Києві Василь Юрійович проводив ве- лику педагогічну діяльність. Він читав лекції з фізіології і в інших вищих навчальних за- кладах, зокрема у ветеринарному і зоотехніч- ному, потім в стоматологічному інститутах. Не тільки в науковій роботі, а й у ве- денні педагогічного процесу Василь Юрі- йович вирізнявся талановитістю. Його учень М.К. Вітте відмічає, що „всі його слухачі пам’ятають, якими захоплюючи- ми були його лекції про іннервацію різних 59ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ процесів, як вміло і переконливо викла- далась ідея рефлекторної відповіді на зо- внішні подразнення і змі ні внутрішнього середовища організму. Як правило, завжди показува лось співвідношення функцій різ- них відділів центральної нервової си стеми і провідної ролі кори головного мозку. Ма- теріалістичне розуміння життєвих про- цесів, показ причинного їх зв’язку — ось основна мета, основний напрям викладан- ня фізіології, який проводив Василь Юрі- йович” [7,с.11]. Його лекції завжди були насичені демонстраціями, останні були у Василя Юрійовича чудовими за своїм за- думом і в багатьох відношеннях непере- вершеними. На екрані відображались криві запису м’язо вих скорочень або скорочення серця, показувалась дія розряду електро- нів на м’яз або звукові явища як показник виникнення електричних струмів в м’язах тощо. Важливу роль відігравав малюнок. Використовуючи кольорову крейду, вче- ний малював „шедеври” на дошці. Потрібно згадати ще одну сторону та- ланту В.Ю. Чаговця. Протягом багатьох років він працював у Київському інститу- ті гігієни праці і профзахворювань. В цьо- му інституті Василь Юрійович організу- вав електрофізіологічну лабораторію, де розгорнув велику роботу по будуванню приладів і апаратури для наукових дослі- джень. Завдяки його ініціативі та організа- ційній допомозі дирекції цього інституту було зроблено до війни 174 струнних галь- ванометри (електрокардіографи), що ввій- шли до обладнання багатьох лабораторій і клінік колиннього Радянського Союзу під назвою „Київська модель струнного галь- ванометра”. Освоєння в 30-х роках ви- робництва струнних гальванометрів було дуже важливим державним заходом, це звільняло від імпорту приладів з Англії та Німеччини. Саме тому Наркомат охорони здоров’я України в 1932 р. відзначив цю заслугу В. Ю. Чаговця спеціальним нака- зом і відповідною винагородою. Початок київського періоду В.Ю. Ча- говця характеризувався досить широким колом наукових інтересів. Перш за все він провадив електрофізіологічні досліджен- ня, а також і дослідження фізіології кро- вообігу, травлення тощо. Для цього він залучав своїх учнів і співробітників. Так, його учень С.І. Ромм опираючись на ідею Чаговця, розробив електрометричний ме- тод виміру часу кровообігу в малому колі кровообігу. Про його знахідки Чаговець повідомив в 1913 р. на XII Піроговському з’їзді в доповіді „Про швидкість кругообі- гу крові в малому колі”. На цьому ж з’їзді він прочитав ще одну доповідь свого спів- робітника О.Ф. Гельсінгіус, яка присвяче- на досліджуваним питанням: „До питання про вплив деяких речовин на рух шлун- ка”. На увагу заслуговує робота студента В. Зубковського, зроблена в лабораторії В.Ю. Чаговця. В 1914 році він подає ме- дичному факультету свою доповідь „Про подразнення нервів конденсаторами”. Ця робота була удостоєна золотої медалі. Завдяки до слі дженням біо еле к т ри ч них явищ в жи вих тка нинах, про ве деним в ла бо- ра то рії В.Ю . Ча го в ця, скла дають ся пе ре д у- мо ви для більш де та ль но го ви вчен ня ге не зи і при ро ди еле к т ри ч них по те н ці а лів жи вих клі тин і зв’я зку між цими по те н ці а лами і про це са ми збу джен ня та га ль му ван ня. Учням В.Ю. Чаговця належить пріо- ритет у створенні перспективного розді- лу електрофізіології – електрогастрогра- фії (ЕГГ). Суттєве значення для теоретичної медицини мають дослідження по вивченню електричних явищ в стінці шлунку. В Ки- ївському медичному інституті в кінці 20-х р. ХХ ст. В.Ю. Ча го вець і його співробітни- ки при вивченні електричних явищ в стінці шлунку використали наступний метод: до гальванометра було приєднано два відвід- них електроди, один з них знаходився все- редині шлунку, а інший – на поверхні шкіри живота. При цьому було зареєстровано зна- чний струм і встановлено, що слизова обо- лонка шлунку має негативний потенціал по відношенню до м’язового шару. Під час ви- ділення залозами шлунку шлункового соку після прийому їжі струм зменшується і на- буває протилежного напрямку. На думку В.Ю. Чаговця цей струм обумовлений се- 60 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ креторною діяльністю шлункових залоз. В 1926 р. на II Всесоюзному з’їзді фізіологів Василь Юрійович робить першу доповідь про електрогастрографію, яка стала осно- вою для подальших досліджень в цій галузі: „Спостереження над електричними струма- ми слизової оболонки шлунка собаки”. Пізніше співробітниками кафедри (А.І. Вєнчиков, Є.С. Стальченко, Є.А. Столяр- ська, Л.Л. Гіждеу) було детально вивче- но коливання струму в шлунку в дослідах на собаках з фістулою. Саме ці досліджен- ня й лягли в основу розробки нового мето- ду вивчення секреторної функції шлунку – електрогастрограму (ЕГГ), яку в подаль- шому стали використовувати в клініці в ді- агностичних цілях [8]. Значний інтерес становлять дослі- дження співробітника В.Ю. Чаговця – А.І. Вєнчикова. Вивчаючи вплив секретор- ної діяльності шлунка на його біоелек- тричний потенціал, він вказував, що се- креторна й моторна функції шлунка тісно переплітаються. Отже, виникає питання про взаємовідношення цих двох джерел електрорушійних сил шлунку. Записую- чи біоелектричні струми шлунку в умо- вах хронічного експерименту або в люди- ни, вдавалося спостерігати ЕГГ, для яких характерні як би два самостійні явища. Відзначається швидке падіння потенціа- лу після їжі й поступове його повернен- ня до вихідного рівня, що відбивають ха- рактер секреторної діяльності залозистого апарата шлунка („повільні” хвилі). На тлі цього загального падіння біоелектрично- го потенціалу кожна ЕГГ складається з великого числа дрібних ритмічних хвиль („швидкі” хвилі); На думку А. І. Вєнчико- ва, амплітуда „швидких” коливань зале- жить від стану вегетативної нервової сис- теми, елементи якої закладені в стінках шлунка. А.І. Вєнчиков у 1938 р. захистив на цю тему докторську дисертацію. В.Ю. Чаговец і його співробітники, на- кладаючи прості фістули на дно шлунку, при годівлі собак хлібом, м’ясом, буль- йоном, молоком одержували типові ЕГГ („хлібна”, „м’ясна” та ін.), що дають мож- ливість судити про характер шлункової секреції. Е.С. Стальненко, В.А. Дзиков- ський встановили зв’язок між голодними скороченнями шлунку і величиною його біоелектричного потенціалу [9]. Електрогастрографічні дослідження в людей у лабораторії В.Ю. Чаговця прово- див В.М. Кулик (1941). В.П. Горєв в екс- периментальних умовах, а також у клініці, проводячи дослідження біострумів шкіри з одночасним визначенням біопотенціа- лів шлунку, встановив, що при впливі на кору головного мозку водночас відзнача- лися зміни біопотенціалів шлунку і шкіри. Наведені дані вказують, що завдя- ки працям академіка В.Ю. Чаговца і його співробітників, які здійснені в Києві, на- копичено величезний матеріал по всебіч- ному вивченню біоелектричних явищ, що відбуваються в шлунку. В.Ю. Чаговець науково обґрунтував можливість застосу- вання ЕГГ у комплексі з іншими метода- ми дослідження для вивчення в людини функціонального стану шлунку в нормі й при різних захворюваннях. Електрогастрограма зацікавила укра- їнських клініцистів, які запровадили елек- трогастрографічне дослідження у клініку. Так, Я.В. Борін зі співробітниками (Р.П. Макось, Л.А. Кекало, В.Л. Душкина, А.С. Ляшкевич, П.М. Вакалюк, Н.Я. Грушко) проводили електрогастрографію, уводячи в шлунок зонд-електрод, у великої кілько- сті хворих, що страждають хронічним га- стритом, виразковою хворобою і її усклад- неннями, раком шлунка, захворюваннями печінки й жовчних шляхів, а також при ін- ших патологічних станах. Г.Ф. Вітенберг, С.І. Корхов проводили електрогастрогра- фічне дослідження у хворих виразковою хворобою, гастритом, раком шлунку. В ла бо ра то рії В.Ю . Ча го в ця еле к т ри ч ні яви ща в м’я зах і не р вах ви вчав В.В. Пра- в дич- Не мін сь кий, яко му на ле жить пріо- ри тет в га лу зі графічної ре єст ра ції еле- к т ри ч них ре а к цій ко ри ве ли ких пів куль го ло вно го мо з ку те п ло кро в них тва рин. Він по ка зав, що ці ре а к ції є пе ре ри ви с- тими і складають ся з ни з ки ко ли вань рі- 61ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ з ної ча с то ти, що з’являються од не за од- ним. Отри ма ним гра фі ч ним зображенням В.В. Пра в дич- Не мін сь кий дав на зву „еле- к т ро це ре б ро г ра ма” [10]. Пі з ні ше за ру бі ж- ни ми до слі д ни ка ми да ний те р мін бу ло за- мі не но на еле к т ро ен це фа ло г ра му. В.Ю. Чаговець також проводить до- слідження механізму подразнення нервів і м’язів. Загальновідомі його наукові пра- ці „До питання про природу подразнюю- чої дії електричного струму на живі ткани- ни” та „Конденсаторна теорія збудження і внутрішня поляризація тканини”, що були написані в 30-х роках ХХ століття. В них представлені нові дані, які підтвердили його конденсаторну теорію подразнення, що вже мала всесвітнє визнання. Як відмі- чає Д.С. Воронцов, з цього питання „В.Ю. Чаговець із своїми співробітниками зі брав величезний експериментальний матеріал і неодноразово го ворив про те, що він готує велику працю, в якій зробить узагаль нення свого матеріалу з точки зору своєї конден- саторної теорії і в світлі найновіших фак- тів і теоретичних уявлень. Ця праця була б, звичайно, цікавою, але, на жаль, Василь Юрійович не встиг її закінчити, а чернетки цієї важливішої роботи досі ще не знайде- ні” [11,с. 45]. В Київському інституту гігіє ни праці і профзахворювань, в організованій В.Ю. Чаговцем лабораторії під його керівни- цтвом і за його безпосередньою участю проводилася дуже важлива робо та по до- слідженню серцевої діяльності в проце- сі праці за допо могою електрокардіогра- фії, вивчався вплив високої температури на організм за зміною електричних потен- ціалів шкіри людини і шкірно-гальваніч- них рефлексів, досліджу вали електрич- ні реакції м’язів в різних умовах фізичної роботи (М.В. Лійник). Потрібно відмі- тити, що цей видатний вчений зовсім не замикався в своїй теоретичній роботі, а яскраво бачив і розумів, що його здо- бутки мають важливе практичне значен- ня. Електрофізіоло гічні дослідження, що проводилися під його керівництвом в Ки- ївському інституті гігієни праці і проф- захворювань, мали пряме застосування на практиці дослідження трудових проце- сів людини в природних умо вах її трудо- вої діяльності. До учнів В.Ю. Чаговця, які працювали з ним в Київському інституту гігіє ни праці і профзахворювань слід від- нести М.В. Лійник, М.К. Вітте, С.І. Оси- пова, В.А. Нові, Е.Я. Янкевич та ін. На увагу заслуговують і погляди вче- ного з важливих методологічних питань фізіології. Хоча спеціальних праць з цих питань у вченого немає, але вивчаючи його праці ясно видно, що їх автор без- межно вірує в силу науки. Він відкидає будь-які намагання провести віталістичні уявлення про наявність в організмі життє- вої сили, яку не можна впізнати. Чаговець не погоджується з тезисом Е. Дюбуа-Рей- мона про наявність явищ в природі, в ро- зумінні яких людський розум безсильний. Вчений був впевнений, що не має нія- ких сумнівів щодо віри в перспективи на- укового пізнання. Будучи прихильником об’єктивного методу дослідження про- цесів, що протікають в головному мозку, він не відхиляв можливість суб’єктивного підходу у вирішенні цих складних питань. Важлива позиція В.Ю. Чаговця щодо ін- теграції досягнень в різних галузях науки, зокрема, фізики, хімії та математики, це буде базою прогресу фізіологічної науки. Вчений чітко уявляв, що застосування ме- тодів різних наук, а також дослідження у суміжних областях знань відкривають пе- ред дослідником широкі горизонти, спри- яють пізнанню тих явищ і закономірнос- тей, що донині були не вивчені. Стрімкий розвиток науки, поява нових дисциплін в останні десятиріччя підтверджують пра- вильність уявлень В.Ю. Чаговця. В.Ю. Чаговець був одним із піонерів за- стосування математичного методу в загаль- ній фізіології. Свої міркування він виклав в доповіді „Про математичний метод в біоло- гії” на IX з’їзді Товариства Російських лі- карів в пам’ять М.І. Пірогова в 1904 році. В доповіді автор ґрунтовно аналізує зв’язок екпериментальних даних з математични- ми розрахунками. „Таким образом, уже из 62 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ небольшого числа приведенных здесь при- меров ясно видно, какое громадное значе- ние при изучении биологических законов, установленных путем эксперимента, мо- жет иметь математический их анализ, при- менение которого в настоящее время зна- чительно облегчается благодаря успехам, полученным за последние годы в этом на- правлении физико- химией... И чем скорее примемся мы за культивирование этого ме- тода в области биологических наук, тем бу- дет лучше” [1,с.475]. Ще на одну важливу позицію світогля- ду В.Ю. Чаговця потрібно звернути ува- гу. Протягом всього свого наукового жит- тя вчений прагнув до угазальнення фактів, широкого теоретичного осмислення їх, до створення теорій, які б пояснювали про- цеси життєдіяльності організму. Разом з цим він не допускав раптових, необдума- них висновків, заміни знання здогадками, неаргументованих фантазій. Він не уявляв собі відрив наукової теорії від життя і ро- зумів, що наука існує для задоволення по- треб людства. В Києві Чаговець був активним учасни- ком суспільного життя. Поряд з такими ви- датними дослідниками як І.П. Павлов, М.Є. Введенський, В.Я. Данилевський, Л.А. Ор- белі та ін., він вибирався членом правління фізіологічного товариства, був співредак- тором „Русского физиологического жур- нала им. И.М. Сеченова”, головуючим чис- ленних конференцій та з’їздів фізіологів. В 1939 р. за видатні заслуги вибирається дій- сним членом Академії наук України. В.Ю. Чаговець був уважним керівни- ком молодих вчених, що приходили до ньо- го, він детально з’ясовував наукові праг- нення молодої людини з метою вибирання подальшого наукового пошуку. Доброту і чуйність вченого відчували всі співробітни- ки кафедри. Завжди готовий допомогти по- радою щодо вибору теми досліджень, ме- тодів, удосконалення наукових досліджень тощо, водночас Василь Юрійович був суво- рим і принциповим в підході до демонстру- вання експерименту, трактування наукових здобутків. Вчений постійно перевіряв нау- кові дослідження співробітників, „детально розпитував про їх роботу, проглядав прото- коли дослідів, перевіряв установку, а якщо треба було, то перевіряв і самий дослід” [10, с. 47]. Якщо молодий дослідник отримав ці- каві дані, В.Ю. Чаговець збирав всіх співро- бітників і повідомляв про це з подальшим обговоренням добутих даних. Усе це ство- рювало в колективах, якими керував В.Ю. Чаговець, спокійну ділову обстановку. В кінці 1940 р. Василь Юрійович за- хворів, але й під час хвороби він не поривав консультацій зі своїми учнями, вів напру- жену творчу роботу. 19 травня 1941 р. Васи- ля Юрійовича не стало. Похований Василь Юрійович у Києві на Лук’янівському кла- довищі. Завдяки піклуванню уряду та фізі- ологічного товариства на його могилі піс- ля війни споруджено красивий пам’ятник. В.Ю. Чаговець своїми блискучими праця- ми, створеними теоріями, його світоглядом і загальнометодологічним позиціям з по- вним правом заслуговує на почесне зван- ня вченого-класика – творця електрофізіо- логії, вченого, який прославив свою країну боровся за пріоритет вітчизняної науки. ЛІТЕРАТУРА 1. Чаговець В.Ю. Избранные труды.- К.:Из- во АН УССР, 1957. 2. Лебединский А.В., Мозжухин А.С. И.П. Павлов о работах В.Ю. Чаговца // Физиол. журн. – 1953. − Т. 39. − №2. – С. 250-256 3. Чаговець В.Ю. Очерк физиологических явлений на живых тканях с точки зрения новейших физико-химических теорий. Вып.1-2. – С-Пб., 1903-1906. – 46 с. 4. Чаговець В.Ю. О теориях возбуждения живых тканей электрическим током // Тру- ды II Всес.съезда физиологов, Ленинград, 1926. – с. 39 5. Воронцов Д.С., Нікітін В.М., Сєрков П.М. Нариси з історії фізіології на Україні. – К.: Вид-во АН УРСР. – 254 с. 6. Левит М.М., Идельчик Х.И. Выдающийся ученик Павлова – В.Ю. Чаговец // Врачеб- ное дело. – 1950. − № 11. – С. 1035-1038 7. Вітте М.К. Василь Юрійович Чаговець // Фізіол. журнал. − 1956, т.2, №5. – С. 3-11 63ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 8. Чаговець В.Ю. Електрогастрограма слизо- вої оболонки шлунку у собак // Мед.журн.. – 1935. − №3-4. – С. 731-734 9. Чаговець В.Ю. Електрогастрограма при раз- ных видах пищи у собак. Докл. VIВсесоюз. съезда физиол. Тбилиси, 1937. – С. 355-358 10. Правдич-Неминский В.В. Электроцереброг- рафия, Электромиография и значение ионов аммония в жизненных процесах организма: Избр. труды. – Л.: Медгиз, 1958. – 196 с. 11. Воронцов Д.С., В.Ю. Чаговець – осново- положник сучасної електрофізіології. – К.,1957. – 52 с. Клименко Л.А. Чаговец Василий Юрьевич – основатель электрофизиологических ис- следований в Украине. Статья посвящена выдающемуся украинскому физиологу В.Ю. Ча- говцу – основоположнику нового научного направления в физиологии – электрофизиологии. Описаны его первые студенческие исследования и полученные результаты. Охарактеризован его вклад в развитие гастроэнтерологии. Klimenko L.A. Chagovets Vasily Yurevich − the founder of electrophysiological studies in Ukraine. The paper is dedicated to the outstanding Ukrainian physiologist V.J.Chagovets – founder of new scientifi c direction to the physiology – electrophysiology. Describe of the fi rst student research and research fi ndings. The author characterizes his contribution in development of gastroenterology. УДК 531/534:001.894 ВИНАХІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ФІЗИКА-МАТЕРІАЛОЗНАВЦЯ ПРОФЕСОРА М. М. НОВИКОВА (1933–2007) Якуба В.В. (ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогіч- ний університет імені Григорія Сковороди») На основі доступних джерел розглянуто винахідницьку діяльність професора Миколи Мико- лайовича Новикова – вченого в галузі фізичного матеріалознавства. Його спадщина представ- лена численними книгами, статтями у наукових виданнях багатьма зареєстрованими заявками на винаходи, 38 авторськими свідоцтвами та патентами, у тому числі і впровадженими. Микола Миколайович НО- ВИКОВ – відомий український вчений в царині фізичного ма- теріалознавства, лауреат Дер- жавної премії України в галу- зі науки і техніки, заслужений професор Київського націо- нального університету іме- ні Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук, професор. Тривала та плід- на наукова діяльність вченого, педагога і наставника, та й взагалі увесь життєвий шлях відмічені заслуженою по- вагою, вдячністю всіх, хто його знав, захо- пленням учнів і бажанням брати приклад для наслідування. Його наукові пошуки були направлені на досконале ви- вчення реальної структури кристалів та її впливу на різні їх фізичні властивості. Широкий спектр об’єктів досліджень. Це й метали, й елементарні на- півпровідники, і лужно-галоїд- ні кристали, і навіть такі порів- няно нетипові в структурному відношенні об’єкти, як телурі- ди кадмію та ртуті. Вагомі ре- зультати теоретичних узагальнень з фунда- ментальних проблем, викладені в наукових статтях у провідних фізичних журналах, монографіях, підручниках (понад 300), на- укових рефератах. Його зацікавлення вихо-

Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси