Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007)

На основі доступних джерел розглянуто винахідницьку діяльність професора Миколи Миколайовича Новикова – вченого в галузі фізичного матеріалознавства. Його спадщина представлена численними книгами, статтями у наукових виданнях багатьма зареєстрованими заявками на винаходи, 38 авторськими свідоцтвами...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Якуба, В.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Видатні науковці та інженери
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77390
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007) / В.В. Якуба // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 63-67. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77390
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-773902015-03-01T03:01:55Z Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007) Якуба, В.В. Видатні науковці та інженери На основі доступних джерел розглянуто винахідницьку діяльність професора Миколи Миколайовича Новикова – вченого в галузі фізичного матеріалознавства. Його спадщина представлена численними книгами, статтями у наукових виданнях багатьма зареєстрованими заявками на винаходи, 38 авторськими свідоцтвами та патентами, у тому числі і впровадженими. На основе имеющихся источников рассмотрена изобретательская деятельность профессора Николая Николаевича Новикова – ученого в области физического материаловедения. Его наследие представлено наряду с многочисленными книгами, статьями в научных изданиях, многими зарегистрированными заявками на изобретения, 38 авторскими свидетельствами и патентами, в том числе и внедренными. The inventive work of Professor Nikolay Novikov – scientist in the field of physical materials is considered on the basis of available sources. His legacy is presented along with numerous books, articles in scientific journals, many registered applications for inventions, 38 copyright certificates and patents, including embedded. 2012 Article Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007) / В.В. Якуба // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 63-67. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77390 531/534:001.894 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери
spellingShingle	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Якуба, В.В. Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007) Питання історії науки і техніки
description	На основі доступних джерел розглянуто винахідницьку діяльність професора Миколи Миколайовича Новикова – вченого в галузі фізичного матеріалознавства. Його спадщина представлена численними книгами, статтями у наукових виданнях багатьма зареєстрованими заявками на винаходи, 38 авторськими свідоцтвами та патентами, у тому числі і впровадженими.
format	Article
author	Якуба, В.В.
author_facet	Якуба, В.В.
author_sort	Якуба, В.В.
title	Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007)
title_short	Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007)
title_full	Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007)
title_fullStr	Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007)
title_full_unstemmed	Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007)
title_sort	винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора м.м. новикова (1933–2007)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2012
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77390
citation_txt	Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007) / В.В. Якуба // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 63-67. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT âkubavv vinahídnicʹkadíâlʹnístʹfízikamateríaloznavcâprofesorammnovikova19332007
first_indexed	2025-07-06T01:41:23Z
last_indexed	2025-07-06T01:41:23Z
_version_	1836859872820330496
fulltext	63ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 8. Чаговець В.Ю. Електрогастрограма слизо- вої оболонки шлунку у собак // Мед.журн.. – 1935. − №3-4. – С. 731-734 9. Чаговець В.Ю. Електрогастрограма при раз- ных видах пищи у собак. Докл. VIВсесоюз. съезда физиол. Тбилиси, 1937. – С. 355-358 10. Правдич-Неминский В.В. Электроцереброг- рафия, Электромиография и значение ионов аммония в жизненных процесах организма: Избр. труды. – Л.: Медгиз, 1958. – 196 с. 11. Воронцов Д.С., В.Ю. Чаговець – осново- положник сучасної електрофізіології. – К.,1957. – 52 с. Клименко Л.А. Чаговец Василий Юрьевич – основатель электрофизиологических ис- следований в Украине. Статья посвящена выдающемуся украинскому физиологу В.Ю. Ча- говцу – основоположнику нового научного направления в физиологии – электрофизиологии. Описаны его первые студенческие исследования и полученные результаты. Охарактеризован его вклад в развитие гастроэнтерологии. Klimenko L.A. Chagovets Vasily Yurevich − the founder of electrophysiological studies in Ukraine. The paper is dedicated to the outstanding Ukrainian physiologist V.J.Chagovets – founder of new scientifi c direction to the physiology – electrophysiology. Describe of the fi rst student research and research fi ndings. The author characterizes his contribution in development of gastroenterology. УДК 531/534:001.894 ВИНАХІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ФІЗИКА-МАТЕРІАЛОЗНАВЦЯ ПРОФЕСОРА М. М. НОВИКОВА (1933–2007) Якуба В.В. (ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогіч- ний університет імені Григорія Сковороди») На основі доступних джерел розглянуто винахідницьку діяльність професора Миколи Мико- лайовича Новикова – вченого в галузі фізичного матеріалознавства. Його спадщина представ- лена численними книгами, статтями у наукових виданнях багатьма зареєстрованими заявками на винаходи, 38 авторськими свідоцтвами та патентами, у тому числі і впровадженими. Микола Миколайович НО- ВИКОВ – відомий український вчений в царині фізичного ма- теріалознавства, лауреат Дер- жавної премії України в галу- зі науки і техніки, заслужений професор Київського націо- нального університету іме- ні Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук, професор. Тривала та плід- на наукова діяльність вченого, педагога і наставника, та й взагалі увесь життєвий шлях відмічені заслуженою по- вагою, вдячністю всіх, хто його знав, захо- пленням учнів і бажанням брати приклад для наслідування. Його наукові пошуки були направлені на досконале ви- вчення реальної структури кристалів та її впливу на різні їх фізичні властивості. Широкий спектр об’єктів досліджень. Це й метали, й елементарні на- півпровідники, і лужно-галоїд- ні кристали, і навіть такі порів- няно нетипові в структурному відношенні об’єкти, як телурі- ди кадмію та ртуті. Вагомі ре- зультати теоретичних узагальнень з фунда- ментальних проблем, викладені в наукових статтях у провідних фізичних журналах, монографіях, підручниках (понад 300), на- укових рефератах. Його зацікавлення вихо- 64 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ дило далеко за рамки суто матеріалознав- чих структурних досліджень. Характерною особливістю пошуків було стремління ав- тора на основі фундаментального підхо- ду до тих чи інших явищ розв’язати й при- кладні супутні питання. Цілі і завдання нашої статті полягають у висвітленні однієї з творчих складових – винахідницької діяльності, в результаті якої було розроблено різні прилади, удо- сконалено методики матеріалознавчих досліджень, які знаходили застосування, були життєво необхідними на практиці. Вчений брав участь у госпдоговірних, держбюджетних роботах спільно з науко- вими установами НАН України, промисло- вими підприємствами та установами обо- ронного комплексу. Виконання прикладних досліджень дало можливість отримати за радянських часів у 80-х роках минулого століття економічний ефект (частка Київ- ського державного університету імені Та- раса Шевченка) понад 2 млн. крб. Про результати прикладної експери- ментальної діяльності свідчать зокрема його розробки, захищені 38 авторськи- ми свідоцтвами та патентами. За винахід- ницьку діяльність у 1989 р. йому присвоє- но почесне звання «Изобретатель СССР». Нагрудний знак «Изобретатель СССР» видано Державним комітетом Ради Мі- ністрів СРСР у справах винаходів та від- криттів автору винаходу з першим ав- торським свідоцтвом, зареєстрованим в Державному реєстрі винаходів СРСР, при підтвердженні факту використання вина- ходу в народному господарстві. Досяг- нення М. М. Новикова також були відзна- чені золотою і двома срібними медалями [1]. Найбільш плідними для Миколи Ми- колайовича були 1989 та 1990 роки. Детальний опис суті всіх винахід- ницьких розробок М. М. Новикова зайняв би обсяг набагато більший ніж рамки од- нієї статті, тому зупинимося на найакту- альніших. Перше авторське свідоцтво М. М. Но- виков отримав у результаті розробки спосо- бу отримання дзеркальної поверхні криста- лів [2]. Предмет винаходу поля- гає в отриманні дзеркальної по- верхні криста- лів шляхом ви- далення наклепу поверхневих об- ластей хімічним поліруванням, що відрізняється тим, що, з метою отримання дзеркальної поверхні кристалів іттрієвого граната, в якості полірувальної суміші використовують фосфорну кисло- ту з добавлянням 0,4–1,5 ваг. % борного ан- гідриду і процес проводять при 340–380°С при перемішуванні полірувальної суміші. Пильну увагу професор приділяв ди- латометричним дослідженням. Дилатоме- трія – це розділ фізики, основне завдан- ня якого вивчення впливу зовнішніх умов (температури, тиску, електричного, маг- нітного полів, іонізуючих випромінювань) на розміри тіл. Головний предмет вивчен- ня: теплове розширення тіл і виникаючі при цьому аномалії. Суть дилатометрич- ного методу полягає в тому, що при нагрі- ванні металів і сплавів відбувається зміна об’єму і лінійних розмірів тіла – теплове розширення. Якщо ці зміни обумовлені тільки збільшенням енергії коливань ато- мів внаслідок підвищення температури, то при поверненні температури до колишньо- го рівня відновлюються і вихідні розміри тіла. Якщо ж у тілі при нагріванні (або охо- лодженні) відбуваються фазові перетво- рення, то зміни розмірів можуть бути не- зворотними. Зміни розмірів тіл, пов’язані з нагріванням і охолодженням, вивчають на спеціальних приладах – дилатометрах. Дилатометричний метод – це метод, за допомогою якого визначаються критич- ні точки металів і сплавів, дослыджуються процеси розпаду твердих розчинів, а також встановлюються температурні інтервали іс- нування зміцнюючих фаз. При дилатометричному аналізі визна- чають зміни довжини зразків при нагрі- 65ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ ванні і охолодженні або при ізотермічній витримці. Зміна довжини зразка, як пра- вило, характеризує об’ємні зміни спла- ву. Виняток становлять монокристалічні зразки, які мають більш виражену анізо- тропію коефіцієнта теплового розширен- ня, наприклад, метали з гексагональною ґраткою: магній, цинк, кадмій. Важливою перевагою дилатометрич- ного аналізу є незалежність об’ємного ефекту, а отже, і точності аналізу від швидкості охолодження. Крім пристрою для спостереження або запису ліній- них змін в дилатометрі повинен бути пе- редбачений і температурний контроль, оскыльки при металознавчому дослі- дженні важливо визначити не тільки ве- личину об’ємних змін, а й температуру, при якій відбуваються ці зміни. Дилатометричний аналіз застосовують для визначення коефіцієнта теплового роз- ширення і вивчення фазових перетворень у сплавах. Наприклад, дилатометричним ана- лізом вивчають процеси загартування і від- пуску сталі, графітизацію чавуну і процеси старіння деяких сплавів. Вимірювання до- вжини (або об’єму) в часі в ізотермічних умовах дозволяє визначити кінетику пере- творень, оскільки ступінь цих перетворень в часі пропорційна змінам довжини. Для реєстрації змін довжини застосову- ють різні методи і прилади – дилатометри – механічні, оптичні і електричні. Відмін- на особливість цих приладів – висока чут- ливість і незалежність показань від швид- кості зміни температури. В перших з них лінійне переміщення фіксується за допомо- гою індикатора або пера на діаграмному па- пері, що знаходиться на обертовому бараба- ні, у другому – або безпосередньо різними компараторами, катетометрами або мікро- скопами, або з використанням оптичного ва- желя, коли поступальний рух від розширен- ня зразка перетвориться у обертальний, що фіксується по переміщенню світлового від- блиску на шкалі. Існує кілька конструкцій дилатометрів, коли лінійне переміщення перетворюється в електричний сигнал, наприклад, за допо- могою фотоелектричних або електронних пристроїв, а також різноманітних датчиків – тензометричних, індукційних або ємкіс- них. На основі таких перетворювачів ство- рюють автоматичні дилатометри з про- грамним управлінням і дилатометри для фіксування швидкоплинних процесів при швидкісному нагріванні чи охолодженні. Дилатометри забезпечені засобами контролю температури зразків, а іноді і пристроями, які задають певну програму нагріву (охолодження) або ізотермічної витримки. Для визначення температур в дилатометрах використовують термопа- ри, а в багатьох конструкціях – дилатоме- тричні пірометри, тобто зразки-еталони, які характеризуються плавною зміною коефіцієнта розширення при нагріванні або охолодженні. За величиною розши- рення (стиснення) еталона можна точно визначити їхню температуру. Перевагою таких дилатометричних пі- рометрів є безінерційність і точніша оцін- ка температури зразка, що нагрівається в тих же умовах, що й еталон, оскільки він фіксує температуру не в якыйсь одній точ- ці, а середню по всій довжині зразка. Ди- латометричні пірометри (або еталони) є невід’ємною частиною так званих диферен- ційних дилатометрів, в яких одночасно фік- сується розширення еталона і різниця роз- ширень еталона і досліджуваного зразка. Під керівництвом професора М.М. Но- викова було розроблено принципово схе- му дилатометричних вимірювань, яка дала можливість підвищити їх точність на 3–4 порядки і забезпечити вивчення змін об’єму в багатьох фізичних процесах. Побудовані за цим принципом дилатометри і тепер ви- користовуються в науковій практиці. Їх кон- струкцію покладено в основу розроблених твердомірів з фіксацією глибини занурення індентора і датчиків навантаження. Серед наступних здобутків в царині матеріалознавства варто згадати, що під керівництвом М. М. Новикова було скон- струйовано, побудовано і забезпечено комп’ютерними програмами трикристаль- ні автоматичні рентгенівські дифрактоме- 66 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ три. За допомогою цього устаткування вдалося встановити, з яким типом пору- шень пов’язані зміни дифрактометричної картини і визначити розміри та концен- трацію розсіюючих рентгенівське промін- ня центрів. Запропоновано і впроваджено у виробництво неруйнівну методику екс- пресного контролю структурної доскона- лості приладних матриць і монокристалів, використовуваних в оптоелектроніці. На спосіб визначення товщини струк- турно-порушеного шару монокристалу в 1990 році отримано авторське свідоцтво № 4787561 [3]. Винахід відноситься до га- лузі мікроелектроніки, зокрема, до контро- лю, що не порушує якості поверхні при ви- робництві напівпровідникових і оптичних монокристалічних приладів. Цей спосіб ви- значення полягає у тому, що на досліджува- ний та хімічно полірований, що не містить у собі порушеного шару, монокристал під ку- том Брегга направляють пучок монохрома- тизованого рентгенівського опромінюван- ня та вимірюють інтегральні інтенсивності одного й того ж дифракційного максимуму для обох монокристалів, що відрізняється тим, що з метою розширення класу дослі- джуваних монокристалів на мозаїчні, до- датково вимірюють інтегральну інтенсив- ність того ж дифракційного максимуму на монокристалі з порушеним шаром відомої товщини, а товщину порушеного шару до- сліджуваного монокристала вираховують за визначеною формулою. Член-кореспондент НАНУ, лауре- ат Державних премій України В. Б. Мо- лодкін у рецензії писав, що ці роботи «є новим важливим кроком експеримен- тального вивчення питань розсіяння рент- генівського проміння кристалами з дефек- тами техногенного походження». Для покращання властивостей спла- вів металів було відкрито спосіб термічної обробки сплавів на нікелевій основі [4]. Винахід відноситься до галузі металур- гії і може застосовуватися в електронній та приладобудівній промисловості для ви- готовлення прецизійних виробів. Ціль ви- находу – покращення сталих фізичних властивостей сплавів. Спосіб полягає в наступному: після розплавлення вихідний сплав аморфизують та проводять стабілі- зуюче відпалювання шляхом нагріву спла- ву в аморфному стані від 0,9 до 1,0 тем- ператури кристалізації з швидкістю не більше 0,01 К/с. Електричний опір піс- ля обробки за пропонованим способом не змінюється упродовж тривалого часу. Проблему перегріву при запаюванні ін- тегральних схем потрібно було розв’язати, сконструювавши відповідний пристрій – імпульсний паяльник, що з успіхом було вирішено. Усі розробки на шляху удоско- налення цього пристрою було підтвердже- но авторськими свідоцтвами [5]. А в 1992 році попередні напрацювання узагальнено та запатентовано [6]. Згодом актуальність виявилася на практиці – було впровадже- но у виробництво імпульсний терморегу- льований паяльник, який дав можливість усунути перегрів інтегральних схем при їх монтажі. Досягнення належним чином оцінено фахівцями – виріб демонстрував- ся за кордоном на Лейпцизькій міжнарод- ній виставці у 1993 р. [7]. Наприкінці творчої діяльності вче- ним було узагальнено напрацювання по дослідженню структурної досконалості матеріалів та запатентовано спосіб інте- гральної оцінки структурної досконалос- ті кристалів [8]. Отже, спектр наукових інтересів про- фесора дійсно був надзвичайно широким. Аналізуючи діяльність М. М. Новикова, його здатність не ординарно мислити, ро- бити винаходи та відкриття, переконуємо- ся, що й експериментальний доробок є ва- гомим. В усіх випадках автора цікавили як фундаментальні, так і прикладні аспекти досліджень. Вченим віддано багато сил на впровадження результатів роботи в прак- тику, особливо якщо ці результати дозво- ляли покращити фізичні характеристики об’єктів. Поряд з численними науковими публікаціями в періодичних та продовжу- ваних виданнях, книгах, підручниках у М.М. Новикова, розроблені прилади та ме- тодики знайшли своє реальне застосування. 67ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 № 3 ÍÀÓÊÎÂ² ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÀ, ØÊÎËÈ, ÇÂ’ßÇÊÈ ЛІТЕРАТУРА 1. Заслужений професор Київського націо- нального університету імені Тараса Шевчен- ка Новиков Микола Миколайович : біобіблі- огр. покажч. наук. праць за 1956–2008 рр. / уклад. : В. А. Вергунов, Т. Ф. Дерлемен- ко, О. П. Анікіна, В. В, Якуба ; наук. ред. В. А. Вергунов ; Асоц. б-к України, ДНСГБ УААН. – 2-ге вид., доп. – К., 2008. – C. 90–93. 2. А.с. № 452249 СССР. Способ получения зеркальной поверхности кристаллов / Н.Н.Новиков, В.А.Сацюк. – 1974. 3. А.с. № 4787561 СССР. Способ опред- еления толщины структурно-нарушенно- го слоя монокристалла / Н. Н. Новиков, В. А. Швидкий, Н. Н. Непийвода. – 1990. 4. А.с. № 1475971 СССР. Способ терми- ческой обработки сплавов на никелевой основе / В. Н. Новиков, Н. В. Чернышок, Н. Н. Новиков. – 1989. 5. А.с. № 1250416 СССР. Рабочий элемент электропаяльника / В. П. Маслов, М. В. Маслов, В. Н. Новиков, Н. Н. Новиков, П. А. Рожнатовская. – 1985, А.с. № 1250416 СССР. Рабочий элемент электропаяльника / В. П. Маслов, М. В. Маслов, В. Н. Нови- ков, Н. Н. Новиков, П. А. Рожнатовская. – 1985; А.с. № 1407718 СССР. Способ изго- товления нагревателя импульсного паяль- ника / В. Н. Новиков, Н. Н. Новиков. – 1988. 6. А.с. № 1761398 СССР. Электропаяльник / В. П. Маслов, В. Н. Новиков, Н. Н. Нови- ков. – 1992. 7. Вергунов В. А. Новиков Микола Миколайо- вич (22.06.1933–23.12.2007) / В. А. Вергу- нов // Вергунов В. А. Нариси історії аграрної науки, освіти та техніки / В. А. Вергунов ; УААН, ДНСГБ. – К. Аграр. наука, 2008. – Ч. 2. – С. 474–482. – (Іст.-бібліогр. сер. «Аграр- на наука України в особах, документах, бі- бліографії» ; кн. 24). 8. Пат. № 77223 України. Спосіб інтегральної оцінки структурної досконалості кристалів / В. А. Макара, М. М. Новиков, П. А. Те- селько. – 2006. Якуба В. В. «Изобретательская деятельность физика-материаловеда профессора М. М. Новикова (1933–2007)». На основе имеющихся источников рассмотрена изобрета- тельская деятельность профессора Николая Николаевича Новикова – ученого в области фи- зического материаловедения. Его наследие представлено наряду с многочисленными книгами, статьями в научных изданиях, многими зарегистрированными заявками на изобретения, 38 авторскими свидетельствами и патентами, в том числе и внедренными. Yakuba V.V. «The inventive activity of phisical Professor M.M. Novikov (1933–2007)». The in- ventive work of Professor Nikolay Novikov – scientist in the fi eld of physical materials is considered on the basis of available sources. His legacy is presented along with numerous books, articles in scientifi c journals, many registered applications for inventions, 38 copyright certifi cates and patents, including embedded. УДК 614.84 О ПРИЧИНАХ ПОЖАРОВ НА ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫХ СТАНЦИЯХ В ДОРЕВОЛЮЦИОННОЙ РОССИИ Новичкова Н.Ю., канд. ист. наук, доц. (Ивановский институт ГПС МЧС России) В статье рассматривается состояние пожарной охраны на российских железных дорогах во второй половине XIX века. Сделан вывод о несовершенстве пожарного законодательства в области обеспечения пожарной безопасности на железнодорожном транспорте. Выявлены основные недостатки организации пожарной охраны железнодорожных объектов. Пожары на российских железных до- рогах во второй половине ХIХ были не редкостью, и, как правило, приводили к значительным убыткам. Грандиозность станционных пожаров обуславливалась тем, что на станциях на ограниченном

Винахідницька діяльність фізика-матеріалознавця професора М.М. Новикова (1933–2007)

Репозитарії

Схожі ресурси