Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку

Представлено особливості розвитку правил безпеки вуглевидобутку в Україні як продовження історичних тенденцій в нових соціально-економічних та науково-технічних умовах....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Ткачук, К.Н., Гріффен, О.Л., Селезньов, В.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Розвиток наукових і технічних ідей
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77398
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку / К.Н. Ткачук, О.Л. Гріффен, В.О. Селезньов // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 31-37. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77398
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-773982015-03-01T03:02:02Z Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку Ткачук, К.Н. Гріффен, О.Л. Селезньов, В.О. Розвиток наукових і технічних ідей Представлено особливості розвитку правил безпеки вуглевидобутку в Україні як продовження історичних тенденцій в нових соціально-економічних та науково-технічних умовах. Представлены особенности развития правил безопасности добычи угля в Украине как продолжение исторических тенденций в новых социально-экономических и научно-технических условиях. The features of development of rules of mining safety are presented in Ukraine as continuation of historical tendencies is in new socio-economic, scientific and technical terms. 2012 Article Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку / К.Н. Ткачук, О.Л. Гріффен, В.О. Селезньов // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 31-37. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77398 622 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвиток наукових і технічних ідей Розвиток наукових і технічних ідей
spellingShingle	Розвиток наукових і технічних ідей Розвиток наукових і технічних ідей Ткачук, К.Н. Гріффен, О.Л. Селезньов, В.О. Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку Питання історії науки і техніки
description	Представлено особливості розвитку правил безпеки вуглевидобутку в Україні як продовження історичних тенденцій в нових соціально-економічних та науково-технічних умовах.
format	Article
author	Ткачук, К.Н. Гріффен, О.Л. Селезньов, В.О.
author_facet	Ткачук, К.Н. Гріффен, О.Л. Селезньов, В.О.
author_sort	Ткачук, К.Н.
title	Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку
title_short	Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку
title_full	Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку
title_fullStr	Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку
title_full_unstemmed	Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку
title_sort	правила безпеки вуглевидобутку україни − основні напрями формування та розвитку
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2012
topic_facet	Розвиток наукових і технічних ідей
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77398
citation_txt	Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку / К.Н. Ткачук, О.Л. Гріффен, В.О. Селезньов // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 31-37. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT tkačukkn pravilabezpekivuglevidobutkuukraíniosnovnínaprâmiformuvannâtarozvitku AT gríffenol pravilabezpekivuglevidobutkuukraíniosnovnínaprâmiformuvannâtarozvitku AT seleznʹovvo pravilabezpekivuglevidobutkuukraíniosnovnínaprâmiformuvannâtarozvitku
first_indexed	2025-07-06T01:41:42Z
last_indexed	2025-07-06T01:41:42Z
_version_	1836859893621981184
fulltext	31ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 № 3 ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ на мариупольских цирконовых месторо- ждениях за 1939г. – Л., 1940 г. // Геоин- форм. – № 6398. – 311 с. 20. Калафати Л. В., Эльтеков В. И. Полевой отчет по геологической съемке и поиско- во-разведочным работам на Мариуполь- ском цирконовом месторождении. Л., 1939г. // Геоинформ. – № 3991. – 19 с. 21. Сведения о состоянии запасов циркона на 01.01.1941г. Формы 1–6 по Мариуполь- скому цирконовому месторождению на 01.01.1941г. / Игнатов Н. А. // Геоинформ. – № 3248. – 9 с. 22. РГАЭ. – Ф. 7794, оп. 5. – Ед. хр. 107. – С. 76. 23. РГАЭ. – Ф. 7794, оп. 5. – Ед. хр. 229. – С. 1–5. 24. РГАЭ. – Ф. 7786, оп.1. – Ед. хр. 579. – С. 164. 25. ДАДО (Державний архів Донецької об- ласті). – Ф. Р 6229, оп.1. – Од. зб. 5. – С. 23. 26. РГАЭ. – Ф. 7786, оп. 1. – Ед. хр. 579. – С. 119. 27. РГАЭ. – Ф.7794, оп. 5. – Ед. хр. 527. – С. 1. 28. ДАДО. – Ф. Р 6229, оп.1. – Од. зб. 5. – С. 43. 29. РГАЭ. – Ф. 7794, оп. 1. – д. 387. – С. 2–19, 24, 25. 30. ДАДО. – Ф. Р–2794, оп. 1, справа 28. – Од. зб. 5. – С.12–14. 31. Архив ДХМЗ. Объяснительная записка к годовому отчету по основной деятельнос- ти Мариупольского цирконового рудоу- правления за 1954 г. 32. Архив ДХМЗ. Объяснительная записка к годовому отчету по основной деятельнос- ти Мариупольского цирконового рудоу- правления за 1948 г. 33. Архив ДХМЗ. Объяснительная записка к годовому отчету по основной деятельнос- ти Мариупольского цирконового рудоу- правления за 1949 г. 34. Архив ДХМЗ. Объяснительная записка к годовому отчету по основной деятельнос- ти Донецкого химико-металлургического завода за 1962 г. 35. Нехамкин Л. Г. Развитие промышленных методов производства циркония и гафния. Сб. статей: «Гиредмет на службе научно- технического прогресса» М.: Гиредмет.1981 г. - с. 165–174. 36. Архив ДХМЗ. Объяснительная записка к годовому отчету по основной деятельности Донецкого химико-металлургического за- вода за 1973 г. Шпилевой К.Л., Шпилевой Л.В. Становление циркониевой промышленности Донбас- са. В статье освещены вопросы становления металлургии циркония на Донбассе и в Украине, зарождения и развития минерально-сырьевой базы циркониевой промышленности Shpilevoy K.L., Shpilevoy L.V. Becoming of zirconium industry of Donbas. In this article throw light upon questions of zirconium metallurgy appearance at Donbass and Ukraine, and development of raw materials base of zirconium industry. УДК 622 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ВУГЛЕВИДОБУТКУ УКРАЇНИ − ОСНОВНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ Ткачук К.Н., д-р техн. наук, проф., Гріффен О.Л., канд. техн. наук, Селезньов В.О. (Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки і охорони праці) Представлено особливості розвитку правил безпеки вуглевидобутку в Україні як продо- вження історичних тенденцій в нових соціально-економічних та науково-технічних умовах. Основою процесу нормотворення ві- тчизняних документів з безпеки шахтар- ської праці було прийняття 13 травня 1880 року примітки 1 до статті 1474 Гірничого уставу Російської імперії – «Правила про порядок провадження гірничопромис- ловцями підземних робіт», згідно з якою власники копалень повинні були завчас- но попереджати про очікувану небезпеку або про нещасний випадок, що вже стався. З того часу бурхливий розвиток науки та техніки спонукав різке збільшення обся- 32 ISSH 2077-9496 ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ гів видобутку вугілля, зокрема підземним способом. Загли- блення під землю, викорис- тання електроенергії, усклад- нення техніки та технологій видобутку вугілля значно під- вищило ризики для шахтарів. До утворення України як дер- жави було розроблено та вида- но одинадцять правил, які ре- гламентували безпеку ведення гірничих робіт у вітчизняних вугільних шахтах. Згідно зі статистичними даними Держгірпромнагля- ду України, щороку на вугіль- ну галузь України припадає до 40% усіх і до 23% – смер- тельних випадків травматиз- му. Аналіз аварій з групови- ми нещасними випадками за останні десятиріччя свідчить про те, що в вугільних шахтах України їхній рівень залиша- ється не тільки дуже високим, а й зростає важкість наслідків аварій. На це впливає склад- ність умов видобутку. При об- сязі видобутку вугілля 2% від світового кількість вибухів за минуле десятиріччя становить 37% від загальної кількості та- ких аварій усіх країн світу [1]. Найбільш високий рівень безпеки ве- дення гірничих робіт у США, де показник травматизму із смертельним наслідком складає 0,06 випадку на 1 млн. т видобу- того вугілля [2]. В СРСР в 1989 році було 0,89 випадку, а на шахтах ФРН – 0,54 ви- падку, в умовах праці близьких по склад- ності до шахт СРСР, але з високим рівнем механізації та організації гірничих ро- біт [2]. На шахтах України після розпаду СРСР з 1991 по 2001 рік включно загину- ло 3700 шахтарів [3]. Різке зниження рівня безпеки ведення гірничих робіт на шахтах України в останній час пов’язано, значною мірою, з використанням застарілого устат- кування та недосконалістю ві- тчизняного гірничошахтного обладнання. За довгий період видобут- ку вугілля на теренах України умови безпеки ведення гірни- чих робіт неодноразово зміню- валися, в тому числі і з ураху- ванням наукових і технічних досягнень. При цьому, не див- лячись на подальший техніч- ний розвиток гірничошахтно- го обладнання, за останні два десятиріччя видобуток вугілля скоротився більш ніж в 2 рази, а рівень травматизму виріс в 3-4 рази. Світові тенденції розвитку вуглевидобутку по- казують, що буде відбуватися подальше зростання наванта- ження на вибій, збільшуватись енергоозброєність виїмкових та прохідницьких дільниць та триватиме заглиблення під землю. Майже у 30% аварій 1-ї категорії фіксуються чин- ники технічного характеру, тому необхідно вивчати їхні причини та досліджувати за- кономірності виникнення цих явищ з метою прогнозуван- ня [1]. Квінтесенцією таких досліджень повинно бути вчасне переро- блення діючих правил безпеки у вугільних шахтах з урахуванням норм безпеки попе- редніх та очікуваного технічного рівня гір- ничошахтного обладнання в майбутньо- му, що може сприяти запобіганню аварій, зменшити показник травматизму. В цьо- му аспекті дослідження розвитку правил безпеки вітчизняного вуглевидобутку як нормативного документу, що встановлює вимоги до використання техніки з ураху- ванням соціальних умов, може вважатися найбільш змістовним. Припинення існування Радянського Союзу та подальший технічний прогрес обумовили перегляд існуючих правил. 33ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 № 3 ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ Тим більше, що в Україні не було потре- би в правилах безпеки для сланцевої про- мисловості, а отримання Україною неза- лежності як держави спонукало розробку нових правил для вітчизняної вугільної промисловості. В основу перших в Україні «Правил безпеки у вугільних шахтах» покладено структуру радянських правил 1986 року. Вони були розроблені Мінвуглепро- мом та Держнаглядохоронпраці Украї- ни за участю інститутів вугільної галузі, виробничих об’єднань, шахт і шахтобуді- вельних організацій, місцевих органів гір- ничого нагляду, наукової громадськості та фахівців гірничої справи і введені в дію 18 січня 1996 року. Правила безпеки були видані в вигляді державного нормативно- го акту про охорону праці. Цей документ об’єднав багаторічні зусилля фахівців га- лузі, що створюють нормативні вимоги до безпечних умов праці на вугільних шахтах. Вимоги чинного на той час гірничо- го Законодавства України та Закону Укра- їни «Про охорону праці» оптимізували в них зміни, що притаманні українським ву- гільним родовищам стосовно гірничо-гео- логічних умов розробки пластів, техніки і технології видобування вугілля, способів і засобів протиаварійного захисту, провітрю- вання гірничих виробок, боротьби з пилом та високими температурами рудникової ат- мосфери, запобіганню викидам і гірським ударам, попередження і гасіння пожеж, а також виробничій санітарії та екології [4]. Проте, соціально-економічне становище та переорієнтація провідних галузей народ- ного господарства з промислових потреб на потреби споживання призвела в середині 90-х років минулого сторіччя до стрімкого згортання металургійної і машинобудівної галузей, а разом і з тим до значного знижен- ня обсягів видобування вугілля. В свою чер- гу, це призвело до зниження попиту на гір- ничовидобувну техніку, що відбилося на якості її розробки та кількості випуску. Натомість, наприкінці тисячоліття, в руслі адаптації чинного законодавства до сучасних директивних документів знов з’явилась необхідність в перегляді існу- ючих правил стосовно вимог прийнято- го Гірничого Закону України, Положення про порядок побудови, викладу та оформ- лення державних нормативних актів про охорону праці та Постанови Кабінету Мі- ністрів України від 16.10.1998 р. щодо дер- жавної реєстрації загальнообов’язкових документів. Ще одним, досить важливим аспек- том розвитку вугільної промисловості в негативному відношенні було подаль- ше старіння основних фондів та змен- шення обігових коштів у вугільній галу- зі, закінчення строків амортизації значної кількості гірничого устаткування. Все це ініціювало постановку питання про подо- вження строків безпечної експлуатації ме- ханізмів та машин. Наприкінці 2000 року зацікавлени- ми центральними урядовими установами були затверджені правила, в яких була за- початкована можливість експлуатації зна- чної кількості шахтного устаткування на підставі позитивного висновку за наслід- ками обстеження і випробувань експерт- но-технічними центрами Держгірпром- нагляду та організаціями, які мають на це дозвіл. Нові правила давали змогу подо- вження терміну експлуатації низки техніч- них установок: вентиляторів, вагонеток, клітей, скіпів, парашутних пристроїв, ря- тувальних драбин тощо, а також копрів. В правилах вперше була введена вимо- га застосування автоматизованого збору, надання та обробки інформації про аерога- зовий стан в гірничих виробках за допомо- гою електронно-обчислювальних машин, які б базувалися на використанні аерогазо- вого інформаційного комплексу КАГІ або інших, аналогічних за призначенням [5]. На початку 2000-х років була прийня- та Енергетична стратегія України до 2030 року, якою, зокрема, прогнозувалося сут- тєве збільшення обсягів видобутку ву- гілля на тлі значного скорочення діючих шахт. Проте, практично відсутнє фінансу- 34 ISSH 2077-9496 ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ вання вугільної галузі сприяло подальшо- му скороченню обсягів видобутку та ста- рінню устаткування. В 2005 році були прийняті чергові правила, в яких був поповнений перелік обладнання, яке може експлуатуватися після закінчення паспортного строку ви- значеного заводом-виготовлювачем. Це магістральні стрічкові конвеєри та комп- ресорні установки (агрегати) [6]. Чинне законодавство, а саме Закон України «Про охорону праці», передба- чає перегляд нормативно-правових актів з охорони праці в міру впровадження до- сягнень науки і техніки, що сприяють по- ліпшенню безпеки, гігієни праці та вироб- ничого середовища, але не рідше одного разу на десять років. На виконання Постанови кабінету Мі- ністрів України від 29.03.2006 р. № 374 «Про затвердження Програми підвищен- ня безпеки праці на вуглевидобувних та шахтобудівних підприємствах» Держгірп- ромнагляд своїм наказом від 22.03.2010 р. №62 затвердив чергові, вже четверті за роки незалежності, правила безпеки в ву- гільних шахтах [7]. Цей нормативний документ, як і по- передні, встановлює порядок безпечно- го ведення гірничих робіт і використання гірничошахтного, транспортного та елек- тротехнічного обладнання, провітрювання і протиаварійного захисту гірничих виро- бок, забезпечення пилогазового режиму, виробничої санітарії та охорони праці. Нові правила поширюються на закриті гідрозахисні шахти, підприємства і орга- нізації, які виконують роботи на вугільних шахтах, незалежно від форм власності. Правила вимагають урахування засо- бів та способів виявлення і усунення небез- печних та шкідливих виробничих чинників (НШВЧ) при функціонуванні автоматич- них пристроїв і систем протиаварійного за- хисту гірничих виробок, об’єктів , машин, обладнання та робочих місць. З огляду на процес старіння шахтного устаткування та відсутність його реновації на більшості шахт пом’якшені вимоги до експлуатаційних факторів. Зокрема, за зго- дою з Держгірпромнаглядом можуть бути змінені такі параметри і функціональні ха- рактеристики підйомних установок: а) збільшення кінцевого навантаження та швидкості руху; б) збільшення глибини ствола або пуск нових горизонтів; в) зміна системи управління гальмом; г) зміна типу підйомної машини; ґ) зміна функцій підйому (установки за призначенням можуть бути вантажними, людськими, вантажно-людськими, прохід- ницькими, аварійно-ремонтними; д) зміна типу електропривода, схеми його управління, електропостачання; е) зміна обладнання стволової сигналі- зації; є) зміна конструкції армування ствола. В розділі «Вимоги до обладнання, ма- теріалів, технологій і програмних засобів» передбачено застосування температурних реле або спеціальних каліброваних плав- ких запобіжників і використання негорю- чих рідин при експлуатації гідромуфт. У проектах, інструкціях, керівництвах та інших документах на гірничошахтне об- ладнання, що випускається, мають бути вказані значення параметрів створюваних ним НШВЧ у разі недотримання правил і норм його експлуатації. З урахуванням сьогоднішнього стану економіки країни та соціально-економіч- ного становища вуглевидобувних регіо- нів в масовому порядку почали виникати шурфи, так звані «копанки», чи навіть не- величкі шахти. Як правило, гірничі роботи там проводяться незаконно і без відповід- ного застосування нормативних докумен- тів, в тому числі з промислової безпеки та охорони праці. Внаслідок цього вони су- проводжуються значним травматизмом. Великою мірою це пов’язано з втратою ко- лишнього шахтарського досвіду щодо ви- користання, як і сто років тому, примітив- них засобів вуглевидобутку та з незначною механізацією технологічних процесів. 35ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 № 3 ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ В той же час продовжуються дослі- дження та розробляються нові методи та засоби підвищення безпеки ведення гірни- чих робіт під землею. Безпека ведення гірничих робіт почи- нається з суворого обліку спуску шахта- рів під землю та їх підйому. Ця процедура, так само як і на початку ХХ ст., здійсню- ється за допомогою урахування метале- вих жетонів, що не дає гарантії реального обліку людей. Натомість, доцільним було б введення в правила безпеки практики застосування сучасних методів програму- вання та комп’ютерних засобів. Напри- клад, досить простим є спосіб виготов- лення каски з індетифікаційною міткою чи кріплення до неї пластикової таблич- ки з штрих-кодом, який би сканувався при вході в кліть − щось на кшталт розпізна- вання товару при покупці в магазині. Вітчизняними інженерами та фахів- цями з МакНДІ розроблений комплекс пристроїв і програмних засобів, що до- зволяють безперервно отримувати і ві- дображати інформацію про місцезна- ходження людей і рухомих об’єктів в шахтах, у тому числі відображення інфор- мації про поточне місцезнаходження пер- соналу і підземного транспорту, контроль виведення персоналу з шахти в аварійних ситуаціях, ідентифікація персоналу ряту- вальниками за допомогою портативного сканера і т. п. [8]. Методом тональної пе- редачи інфранизькочастотних радіосигна- лів з поверхні через товщу гірських порід, у випадку необхідності, гірничий диспет- чер з пульту передає кодований аварійний сигнал чи сигнал індивідуального викли- ку абонента на зв’язок по телефону че- рез мерехтіння головного світильника чи спрацюванням звукового сигналу. Таким же чином можуть вирішуватися локальні питання місцезнаходження та реєстрації людей під землею [9]. Вдосконалюються методи та засоби медичної допомоги. Розроблений метод комплексної оцінки шахтного мікроклі- мату, який враховує спільний вплив різ- них поєднань параметрів повітря довкіл- ля, тіла людини, фізичного навантаження і дихання в респіраторі, дозволяє нормувати режим роботи гірників, а отже, забезпечи- ти їх безпечну роботу [10]. Для нейтралі- зації теплового впливу під землею можуть бути використані індивідуальні пакети, в яких холод виділяється в результаті ендо- термічної реакції з поглинанням тепла, що дозволяє на місці надавати долікарську до- помогу потерпілим при перегріванні орга- нізму і механічних травмах безпосередньо в умовах нагріваючого мікроклімату [11]. Введення таких пакетів до складу вже іс- нуючих підвищило б ефективність методів долікарської допомоги під землею. Сучасне покоління очисних комбай- нів, збільшення їхньої установчої потуж- ності потребує подовження лав за раху- нок збільшення розмірів стовпів [12, 13]. При цьому швидкість посування гірничих машин загострює питання пересування по лаві машиніста комбайну, особливо з по- тужністю пластів до 1,1 м. Значне збіль- шення енергозатрат людини при швидко- му незручному пересуванні за комбайном призводить до зниження безпеки та зрос- тання травматизму, що не усувається за рахунок удосконалення засобів індивіду- ального захисту (наколінників, налокіт- ників і т.п.) і потребує додаткових меха- нічних засобів пересування чи місця для управління в конструкції комбайну [14]. На протязі тривалого періоду не змі- нюється відносна частка травматизму, пов’язаного з шахтним транспортом. При цьому внутрішахтний транспорт й надалі буде розвиватися одночасно зі збільшен- ням мережі гірських вироблень. Сучасні засоби відеоспостереження дозволяють знизити ризики травмування при тран- спортуванні вантажів та людей за раху- нок систем дистанційного відеонагляду з кабіни машиніста за перебуванням людей в небезпечній зоні чи джерела небезпеки для машиніста (трубопроводи, металеві і дерев’яні конструкції під покрівлею виро- блення, деформоване кріплення, потяг із 36 ISSH 2077-9496 ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÍÀÓÊÎÂÈÕ ² ÒÅÕÍ²×ÍÈÕ ²ÄÅÉ вагонеток, що стоїть на сусідньому шля- ху і тому подібне) [15, 16]. Потрібно адекватно та системно реагу- вати на суттєве збільшення травматизму при вибухах метану, що знаходиться на першому місці. Фахівці Інституту комп- лексної механізації очисних та підготов- чих робіт вважають доцільним відобра- зити в правилах безпеки стругову виїмку вугілля як пріоритетну при відробці вики- донебезпечних пластів, вважаючи що при цьому незначне розподілене виділення ме- тану буде нівельоване за рахунок звичай- ного режиму провітрювання [17]. Широ- козахватна технологія видобутку вугілля крупними блоками також може практич- но виключити виділення металу в лаві. Це можливо при використанні гідровідбійки, так як в минулому це робилося барами. А подрібнення блоків проводити на свіжому струмені [18]. Треба також вводити існу- ючи методи та засоби автоматичного ке- рування параметрами струменю шахтного повітря, наприклад, за рахунок автомати- зації шлюзів, вентиляційних дверей – зни- зити небезпеку несанкціонованого пере- кидання струменя [19]. На тлі цього було б доцільним кори- гування існуючих правил з урахуванням умов та досвіду використання ранішніх правил безпеки. Наприклад, щодо безпе- ки праці при розробці пластів через шур- фи, дудки – вертикальні виробки без крі- плення глибиною до 30 м та діаметром до 1м, чи мілкі шахти. Введення такого роду застережень, з урахуванням використання найпростіших засобів праці, повинно зни- зити рівень травматизму серед шахтарів- «любителів». Поряд із цим, для поліп- шення безпеки праці в умовах збільшення концентрації робіт та укрупнення діючих шахт, доцільно загострити питання вико- ристання сучасної апаратури автоматиза- ції і безпровідного зв’язку та забезпечення персональними модемами всіх працюю- чих під землею. ЛІТЕРАТУРА 1. Здановський В.Г., Ігнатович М.В., Єсипен- ко А.С., Селезньов В.О. Взаємозалежність аварійності та травматизму в шахтах / В.Г. Здановський, М.В. Ігнатович, А.С. Єси- пенко, В.О. Селезньов // Науково-технічна підтримка державного нагляду за охоро- ною праці та промисловою безпекою. – К.: ННДІПБОП. – 2010. – С. 52–55. 2. World Coal. – 2000. – № 1. – Р. 49–53. 3. World Mining Equipment. – 2002. – № 7. – Р. 62–63. 4. Правила безпеки у вугільних шахтах: ДНАОП 1.1.30–1.01-96: – К., 1996. – 421 с. 5. Правила безпеки у вугільних шахтах: ДНА- ОП 1.1.30–1.01-00: – К., − 2001. – 484 с. 6. Правила безпеки у вугільних шахтах: НПАОП 10.0–1.02-05: – К., 2005. – 4 с. 7. Електронний ресурс. Код доступу http:// www.balance.ua/download/blanks/pravila_ bezopasnosti_v_ugolnich_shachtac2.html 8. Василенко В.А., Шевченко А.Г., Ревякин В.И. Апаратура позиционирования пер- сонала и подвижного оборудования / В.А. Василенко, А.Г. Шевченко, В.И. Ревякин // Уголь Украины. – 2009. – № 12. – С.12–14. 9. Сидоров В.Н. Апаратура аварійного опо- вещения и персонального вызова на шах- тах / В.Н. Сидоров // Уголь Украины. – 2004. – № 2. – С.40. 10. Онасенко А.А., Марийчук И.Ф., Лазарен- ко Т.А. Комплексная оценка шахтного микроклимата / А.А. Онасенко, И.Ф. Ма- рийчук, Т.А. Лазаренко // Уголь Украины. – 2009. – № 8. – С.24–25. 11. Пологний В.О., Лазаренко Т.А., Гаврилко А.А. Эффективность применения хими- ческих охлаждающих пакетов/ В.О. По- логний, Т.А. Лазаренко, А.А. Гаврилко // Уголь Украины. – 2009. – № 11. – С.23–25. 12. Ильин А.И., Косарев И.В., Андреев Г.В., Ов- чаренко В.А., Корольчук А.Н., Филинских Д.Ю. Анализ работы очистных забоев / А.И. Ильин, И.В. Косарев, Г.В. Андреев, В.А. Ов- чаренко, А.Н. Корольчук, Д.Ю. Филинских // Уголь Украины. – 2010. – № 11. – С.3–7. 13. Никифоров В.П., Путря В.А., Дятленко М.Г. Подготовка длинных выемочных столбов / В.П. Никифоров, В.А. Путря, М.Г. Дятленко // Уголь Украины. – 2010. – № 2. – С.18–20. 14. Кияшко Ю.И., Шевченко В.Г. Анализ би- омеханических характеристик машиниста комбайна в комплексно механизирован- ной лаве / Ю.И. Кияшко, В.Г. Шевченко , // Уголь Украины. – 2009. – № 2. – С.30–34. 37ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 15. Деревянский В.Ю., Сергеев В.А. Расчет тормозного пути электровоза с учетом реакции машиниста / В.Ю. Деревянский, В.А. Сергеев // Уголь Украины. – 2009. – № 10. – С.16–18. 16. Деревянский В.Ю., Сергеев В.А. Систе- ма дистанционного видеонаблюдения из кабины электровоза / В.Ю. Деревянский, В.А. Сергеев // Уголь Украины. – 2009. – № 11. – С.26–27. 17. Пономаренко В.В. Повышение безопаснос- ти шахтерского труда / В.В. Пономаренко // Уголь Украины. – 2010. – № 7. – С.40–41. 18. Кериман С.А. Широкозахватная комплексно- механизированная технология добычи угля крупными блоками с безопасным и экологи- чески чистым производством / С.А. Кериман // Уголь Украины. – 2009. – № 12. – С.9–10. 19. Бокий Б.В., Жуков Ю.П., Боронин В.Ф., До- ценко С.А., Еременко А.А., Хоменко В.В. Автоматизированный шлюз УША 600/900 / Б.В. Бокий, Ю.П. Жуков, В.Ф. Боронин, С.А. Доценко, А.А. Еременко, В.В. Хоменко // Уголь Украины. – 2010. – № 11. – С.15–17. Ткачук К.Н., Гриффен Л.А., Селезнев В.О. Правила безопасности добычи угля Украины − основные направления формирования и развития. Представлены особенности развития правил безопасности добычи угля в Украине как продолжение исторических тенденций в новых социально-экономических и научно-технических условиях. Tkachuk K.N., Griffen L.A., Seleznev V.O. Rules of safety of mining Ukraine − basic directions of forming and development. The features of development of rules of mining safety are presented in Ukraine as continuation of historical tendencies is in new socio-economic, scientifi c and technical terms. УДК 629.7; 929 МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ ЯНГЕЛЬ – ГОЛОВНИЙ КОНСТРУКТОР РАКЕТНО-КОСМІЧНИХ СИСТЕМ Руденко О.П., д-р фіз.-мат. наук, професор, Хорольський О.В. (Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка) Комеліна В.І. (Полтавський музей авіації та космонавтики) На честь 100-річчя від дня народження у статті висвітлено становлення М.К. Янгеля як провідного конструктора ракетно-космічних комплексів, академіка АН СРСР, двічі Героя Со- ціалістичної Праці. Увага зосереджена на взаємопов’язаності розвитку ідей ракетобудування з потребами часу та життєвими перипетіями конструктора. Михайло Кузьмич Янгель (1911–1971) – Головний конструктор ракетно-косміч- них систем, академік, двічі Герой Соціа- лістичної Праці, лауреат Ленінської і Дер- жавної премій СРСР. Про нього, про його заслуги перед Батьківщиною так сказав у свій час Пре- зидент Академії наук СРСР академік М.В. Келдиш: “...Неоціненний особистий внесок академіка Янгеля в науку. Він бага- то зробив для розвитку нових найважли- віших напрямків ракетно-космічної техні- ки, відіграв величезну роль у забезпеченні передових позицій, які зайняв у цій галузі Радянський Союз”. Сам М.К. Янгель любив говорити: “Не- хай у цьому житті в нас були вітри і бурі, грози і шторми, але ми зуміли все-таки пройти крізь усі ці негоди... Нехай відве- дені нам природою решта років життя бу- дуть без бур і штормів, але обов’язково в боротьбі за щастя простих людей, за щас- тя наших дітей і онуків”. Народився Михайло Янгель у суворо- му Ілимському краї, у глухому сибірсько- му сільці, що стояло на березі ріки Ілим,

Правила безпеки вуглевидобутку України − основні напрями формування та розвитку

Institution

Ähnliche Einträge