Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв

У статтi дослiджуються шарж i карикатура, якими iлюструвалися пресовi видання Українських Сiчових Стрiльцiв (УСС). Здiйснено аналiз видавничої дiяльностi культурологiчно-мистецького об’єднання – Пресової Кватири УСС, подано перелiк стрiлецьких часописiв сатирично-гумористичного спрямування, вияв...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Рожак, К.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2009
Schriftenreihe:	Народознавчі зошити
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77430
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв / К. Рожак // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 497-503. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77430
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-774302015-03-01T03:02:11Z Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв Рожак, К. Статті У статтi дослiджуються шарж i карикатура, якими iлюструвалися пресовi видання Українських Сiчових Стрiльцiв (УСС). Здiйснено аналiз видавничої дiяльностi культурологiчно-мистецького об’єднання – Пресової Кватири УСС, подано перелiк стрiлецьких часописiв сатирично-гумористичного спрямування, виявлено особливостi творчої манери митцiв, що працювали в жанрi карикатури: I. Iванця та О. Куриласа, Карикатура розглядається у взаємозв’язку зi змiстом опублiкованих у виданнях лiтературних творiв. 2009 Article Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв / К. Рожак // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 497-503. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77430 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Рожак, К. Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв Народознавчі зошити
description	У статтi дослiджуються шарж i карикатура, якими iлюструвалися пресовi видання Українських Сiчових Стрiльцiв (УСС). Здiйснено аналiз видавничої дiяльностi культурологiчно-мистецького об’єднання – Пресової Кватири УСС, подано перелiк стрiлецьких часописiв сатирично-гумористичного спрямування, виявлено особливостi творчої манери митцiв, що працювали в жанрi карикатури: I. Iванця та О. Куриласа, Карикатура розглядається у взаємозв’язку зi змiстом опублiкованих у виданнях лiтературних творiв.
format	Article
author	Рожак, К.
author_facet	Рожак, К.
author_sort	Рожак, К.
title	Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв
title_short	Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв
title_full	Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв
title_fullStr	Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв
title_full_unstemmed	Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв
title_sort	шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання українських сiчових стрiльцiв
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77430
citation_txt	Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв / К. Рожак // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 497-503. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT rožakk šaržikarikaturaukontekstividavničoídiâlʹnostimistecʹkogougrupovannâukraínsʹkihsičovihstrilʹciv
first_indexed	2025-07-06T01:42:46Z
last_indexed	2025-07-06T01:42:46Z
_version_	1836859960416272384
fulltext	КСЕНIЯ РОЖАК. Шарж i карикатура у контекстi... 497 Статтi Ксенiя РОЖАК ШАРЖ I КАРИКАТУРА У КОНТЕКСТI ВИДАВНИЧОЇ ДIЯЛЬНОСТI МИСТЕЦЬКОГО УГРУПOВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ СIЧОВИХ СТРIЛЬЦIВ Ksenia ROZHAK. On Charge and Caricature in the Context of Editorial Activities by Ukrainian Sich Riflemen Art Group. У статтi дослiджуються шарж i карика- тура, якими iлюструвалися пресовi видан- ня Українських Сiчових Стрiльцiв (УСС). Здiйснено аналiз видавничої дiяльностi культурологiчно-мистецького об’єднання – Пресової Кватири УСС, подано перелiк стрiлецьких часописiв сатирично-гуморис- тичного спрямування, виявлено особливос- тi творчої манери митцiв, що працювали в жанрi карикатури: I.Iванця та О.Куриласа, Карикатура розглядається у взаємозв’язку зi змiстом опублiкованих у виданнях лiте- ратурних творiв. В українському мистецтвi першої третини ХХ ст. спостерiгається бурхливий розвиток га- зетної та журнальної графiки, в якiй особливу роль вiдiгравали сатиричний рисунок та карика- тура. Це значною мiрою зумовлювалося iсторико- полiтичними подiями, що вiдбувалися в тогочас- ному суспiльствi. Сатирична графiка як один з найоперативнiших жанрiв образотворчого мистец- тва здатна оперативно реагувати на певнi суспiль- нi змiни, а тому особливо активно розвивається в перiоди, позначенi драматичними iсторичними подiями. На поч. ХХ ст. таким поштовхом ста- ли подiї Першої свiтової вiйни та пов’язана з нею активiзацiя полiтичної боротьби на теренах Галичини. Вплив збройних сутичок на розвиток кари- катури дослiджував нiмецький мистецтвознавець Едуард Фукс у монографiї “Der Weltkrieg in der Karikatur"("Вiйни свiтової iсторiї в карикатурi"). Вiн здiйснив огляд iсторiї розвитку карикатури у контекстi масштабних свiтових воєн упродовж шести столiть, з 1450 до 1914 р. У вступнiй час- тинi працi Е.Фукс наголошує, що “...сатиричний резонанс, який вiйни набули у мiжнароднiй кари- катурi, слугує цiнним засобом закарбувати психо- логiю iсторичної доби, оскiльки саме карикатура, створюючи видимi i зрозумiлi образи, є точним i незаперечним вiддзеркаленням свого часу”. Як стверджує автор, “Мiжнародна карикатура цього вiдтинку часу (напередоднi Першої свiтової вiй- ни 1914 р.) – це дзеркало наближення фатальних подiй... На всi часи закарбувало це дзеркало слi- поту, з якою Європа пiшла назустрiч трагiчнiй долi, що вiдкрилась перед нею у серпнi 1914 р.”1. Вiддзеркаленням суспiльно-полiтичних подiй часу були й українськi сатирично-гумористичнi видання. На поч. ХХ ст. у Львовi з’являють- ся новi сатиричнi часописи – “Звон”, “Комар”, “Зеркало”, “Страхопуд”. Їх iлюстрували Я.Струх- манчук, Квач, Зюленко, Є.Турбацький, О.Кузь- ма, Я.Пстрак, Т.Романчук, якi у своїй твор- чостi використовували риси експресiонiзму, ку- бiзму, символiзму. Цi журнали, традицiйнi за лiтературно-оповiдальними прийомами, завдяки опублiкованим зразкам полiтичної карикатури на- були гострого публiцистичного звучання2. Шарж i карикатура вiдiгравали важливу роль у творчостi митцiв, що входили до складу при- фронтового культурологiчно-мистецького угрупо- вання Українських Сiчових Стрiльцiв – Пресо- вої Кватири. Українськi Сiчовi Стрiльцi (далi – УСС) усвiдомлювали потребу видання спецiаль- ної друкованої преси для вiйськових, у якiй була б можливiсть вiдтворювати умови фронтового та позафронтового стрiлецького життя3. Налагодження видавничої дiяльностi у польо- вих умовах було унiкальним на той час явищем, не притаманним для жодного з вiйськових фор- мувань Європи. Є згадки про пресовi видання та дивiзiйну газету, якi видавалися офiцiйним ко- мандуванням УПА пiд час Другої свiтової вiйни. 1Цит. за: Нестеренко В.О., Батенко Т.I. Шарж i карикатура в системi графiчного мистецтва: Навчальний посiбник.– Львiв: Астролябiя, 2008.– C. 151. 2Рiпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспек- тива мистецької культури Львова ХХ ст.– Львiв: Каменяр, 1995.– C. 120. 3Iванець I. Пресова Кватира У.С.С. // Лiтопис Черво- ної Калини на 1936 р.– Львiв, 1935.– С. 7. 498 3-4’2009 Народознавчi Зошити Проте цi видання вже не мали такого значен- ня, як преса УСС, яка лише формально пiдлягала вiйськовiй цензурi, а фактично вiдзначалася сво- бодою слова4. Стрiлецькi часописи, крiм нацiонально-патрiо- тичного, мали виразний сатирично-гумористич- ний характер. Член Пресової Кватири, письмен- ник А.Баб’юк так обґрунтовував доцiльнiсть са- тиричного спрямування стрiлецької преси: “Не треба зараз думати, що гумористичнi видання тi- льки для того появляються, щоб розбудити весе- лiсть у приспаних, знидiлих думках стрiльцiв, i що в них вмiщуються нiчого не вартi жарти, якi по хвилевiм перечитуваннi та смiху перестають бути цiнними. Так не є! Гумористичнi i сатирич- нi видання мають на цiли переважно всi їдким гумором та сатирою направляти тих одиниць або загал, як зi стрiлецького так i поза стрiлецького свiта. Найдете в них цiкавi нотатки з нашої полi- тики, себто гiрку iронiю її, найдете в них болючу, а правдиву сатиру зi сучасного нашого життя”5. Першi стрiлецькi часописи писалися вiд руки i були надрукованi на гектографi або шапiрог- рафi незначним тиражем –вiд одного до кiлькох сотень примiрникiв. З 1915 до 1917 рр. УСС видали ряд багато iлюстрованих гумористично- сатиричних часописiв: “Самохотник” (вийшло 40 чисел), “Самопал” (вiд травня 1916 р. – 3 числа), “Бомба” – (з 1916 р. – 3 числа), “Усу- су” (за 1916-1917-тi рр. – 7 чисел) та iншi. Всi пресовi видання УСС були неперiодичними, що пов’язане з польовими умовами їх друку. Пiсля виходу декiлькох чисел видавництво з невiдомих причин припинялося6. Першим виданням Пресової Кватири була пое- ма Р.Купчинського “Новiнiада” з iлюстрацiями О.Куриласа. Твiр надрукований пiд час постою Коша УСС в с. Замкова Паланка у 1915 р., в єдиному примiрнику на 21 сторiнцi. Змiст поеми – романтичнi пригоди та фронтовi буднi стрiльця Новiни, вiдомого серед стрiлецької молодi ще з передвоєнних часiв. Всi персонажi, згаданi у тво- рi та змальованi в iлюстрацiях, є реальними. Твiр постiйно доповнювався i незабаром був виданий у 4Коринт Б. Вiйськова преса УСС // Вiстi Комбатанта.– 1962.– Ч. 1.– С. 32. 5Баб’юк А. Стрiлецька преса // Вiсник СВУ.– 1917.– Ч. 169.– С. 619. 6Коринт Б. Вiйськова преса УСС... двох редакцiях. Посеред тексту вмiщенi невеликi побутовi сценки, на яких головний герой зобра- жений у рiзних комiчних ситуацiях. Вони досить гармонiйно вплiтаються у текст твору i виявляють тi моральнi якостi стрiльця Новiни, якi постiйно висмiювалися в стрiлецькому середовищi – пиха- тiсть, погорджування шляхетським походженням i непридатнiсть до життя в польових вiйськових умовах7. За допомогою дiячiв Пресової Кватири та фi- нансової пiдтримки Пресового фонду у Льво- вi Український Стрiлецький Союз видавав суспiльно-полiтичний часопис “Шляхи”. Вiн став засобом виразу стрiлецької iдеологiї та збiрником матерiалiв до iсторiї Стрiлецтва. Всього вийшло 44 номери “Шляхiв”, серед iлюстраторiв яких бу- ли i стрiлецькi митцi Л.Гец та I.Iванець8. Згодом, в Кошi УСС у Пiсочнiй, пiд редак- цiєю М.Угрина-Безгрiшного налагоджується ви- давництво сатиричних журналiв “Самопал” та “Самохотник”. Вони з’явилися вiдбитками на ша- пiрографi, з карикатурами О.Куриласа, якi зма- льовували так зване кадрове життя в запiллi9. 21 липня 1915 р. пiд час перебування Коша УСС в Кам’янцi бiля м. Сколе на Львiвщинi вийшло перше число перiодичного гумористично- сатиричного часопису “Український Самохотник” (самохотниками вiйськовi австрiйської армiї нази- вали стрiльцiв-добровольцiв, що воювали в Кар- патах), який регулярно виходив до лютого 1918 р. (iл. 1). У журналi, крiм всебiчної оперативної iн- формацiї зi стрiлецького життя, публiкувалися гу- мористичнi оповiдання, дотепнi анекдоти, поетич- нi твори, жарти на стрiлецькi та загальноукраїн- ськi теми. Окремi числа присвяченi виходу стрi- лецьких сотень на лiнiю фронту. Важливе мiсце у публiкацiях та карикатурах “Самохотника” займа- ло алегоричне змалювання вiдносин мiж стрiль- цями. Всього вийшло 40 чисел часопису10. 7Преса “Українського Сiчового Вiйська” // Черво- на Калина: Лiтературний збiрник “Українського Сiчового Вiйська”.– Львiв: Кiш “Українських Сiчових Стрiльцiв”, 1918.– C. 6. 8УСС у боях та мiжчассi. Мистецька спадщина.– Львiв: Нацiональний музей у Львовi iм. А.Шептицького; Iнсти- тут колекцiонерства українських мистецьких пам’яток.– К.: Оранта, 2007.– C. 10. 9Iванець I. Пресова Кватира У.С.С... 10Преса “Українського Сiчового Вiйська”...– C. 76. КСЕНIЯ РОЖАК. Шарж i карикатура у контекстi... 499 Перший i другий рiчники “Самохотника” (1915, 1916 рр.) з’явилися другим накладом у 1917 р. за кошти Спiлки-”Самохотника” у “Сiчо- вому Кошi”. Редакцiя, дописувачi та iлюстрато- ри часопису змiнювалися декiлька разiв. Видання було багато iлюстрованим. Рисунки та карикату- ри супроводжувалися широкими коментарями або примiтками редакцiї11. Сатиричний текст i сатиричний рисунок в “Самохотнику” пiдпорядкованi єдинiй iдейно- змiстовiй концепцiї. У першiй програмнiй статтi у жартiвливiй формi викладенi принципи видан- ня часопису. Редагував “Самохотник” стрiлець, вiдомий пiд псевдонiмами “Тото-Долото” та “Са- мо собою не – Руданський”. Автором бiльшостi карикатур часопису був О.Курилас12. У деяких iлюстрацiях до “Самохотника” О.Курилас розробляє багатофiгурнi сюжетнi те- ми. Зокрема, такими є його карикатури у 20- 21 числi “Солiдарнiсть української репрезенти”, “Напад У.С.С. на професора I.Боберського за видання картки “Дорога столiть на Українi” та “Парнас у Кошi”. В цьому ж числi зафiксована карикатура на представникiв колишнього складу Бойової Управи, серед яких такi вiдомi особистос- тi, як В.Бачинський, В.Темницький, М.Ганкевич, Л.Цегельський. Провiднi тогочаснi iсторичнi дiя- чi К.Левицький та Н.Василько зображенi вiдпо- чиваючими на престолi, на першому планi – про- фесор I.Боберський i д-р К.Трильовський. Ми- тець намагається вiдтворити доброзичливу атмо- сферу, яка, незважаючи на певнi розбiжностi у поглядах, панувала в середовищi стрiльцiв у Ко- шi УСС (iл. 2). У манерi зображень вiдчувається ставлення митця-карикатуриста до подiї чи явища, сим- патiя чи антипатiя до певної особи. Влучнiсть обраних характеристик зумовлена притаманним О.Куриласу вмiнням гостро бачити, вiдчувати гротескне i виявляти це у карикатурi. У 25-26-му числi “Самохотника” були вмiщенi шаржi О.Куриласа на редактора iншого стрiлець- кого часопису – “Червона Калина”, працiвника i фотокореспондента Пресової Кватири М.Угрина- 11Самохотник: Сатирично-гумористичний часопис Укра- їнського Сiчового Вiйська.– 1917.– Ч. 1.– 24 с. 12У.С.С. з карикатур та дотепу “Самохотника”. У 20- лiтню рiчницю УСС // Комар.– 1934.– Ч. 18.– С. 4-5. Iл. 1. Обкладинка до журналу “Самохотник”.– 1917.– Ч. 29-30. Папiр, туш, перо. Iл. 2. О.Курилас. “Бойова Управа”. Iлюстрацiя до журналу “Самохотник”.– 1917.– Ч. 27-28. Папiр, туш, перо. 500 3-4’2009 Народознавчi Зошити Безгрiшного (iл. 3). Символiчним є пiдпис пiд рисунком, – “А ми тую “Червону Калину” висо- ко, гордо пiднiмемо”. У манерi трактування обра- зу помiтне миттєве схоплення автором характер- них рис М.Угрина-Безгрiшного та вдалий вибiр зображальних засобiв. Редактор “Червоної Ка- лини”, тримаючи в зубах гроно калини, енергiй- но, рвучко вiдштовхується вiд огорожi з колючо- го дроту. О.Курилас завдяки унiкальнiй пам’ятi вiдтворює найменшi порухи обличчя, характернi вигини вуст та брiв, форму носа. жестикуляцiю, миттєвi нервовi рухи тiла редактора. Зображення побудоване за допомогою ламаних лiнiй, рiзких експресивних штрихiв, якi, групуючись, виявля- ють об’ємну масу i форму фiгури, динамiчнi ра- курси рухiв. Iл. 3. О.Курилас. “Пiдхорунжий УСС М.Угрин- Безгрiшний, редактор “Червоної Калини”. Iлюстрацiя до журналу “Самохотник”.– 1917.– Ч. 22-26. Папiр, туш, перо. У вiньєтках “Самохотника” вмiщувалися шаржi на вiдомих у стрiлецькому середовищi постатей. У цих карикатурних портретах перед глядачем по- стають образи з властивою їм фiзiономiчною й психологiчною характеристикою. Митець не ли- ше вiзуально вивчає обраних моделей, а й дослi- джує їх особистi якостi, –характер, звички, уклад життя, спосiб мислення, на основi чого створює образи. Особливою виразнiстю вiдзначається вiньєтка О.Куриласа “Тато Чумчумаха”, опублiкована у 27-28 числi 1917 р. Основним композицiйним акцентом є обличчя зображеного стрiльця. Для досягнення максимального виражального ефекту художник вдається до методу деформацiї облич- чя, диспропорцiйно збiльшуючи лицьову части- ну голови, змiнюючи форму та розмiри окремих частин обличчя, – носа та рота. Такi експери- менти з формою i є визначальними у емоцiйно- настроєвому звучаннi твору. Значною популярнiстю серед стрiльцiв корис- тувався i часопис “Самопал”. Перше число “Са- мопалу” вийшло на 16 сторiнках 15 травня 1916 р. пiд час постою Коша УСС у Свисте- льниках. У ньому в гумористичнiй формi викла- дена концепцiя видання: “Самопал” стрiляє без нiчиєї принуки всяку нечесть, лiнь, гниль, безха- рактернiсть та подiбне хрунiвство. Готов до стрiлу все, коли тiльки треба. Видає: Хвабрика запорож- ських самопалiв”. З’явилось всього 2 ”вистрiли” журналу, з невiдомих причин Кiш припинив його видання13. Iлюстрацiї з’являються лише у другому числi часопису, значно ширшому за змiстом. Застав- ки у поєднаннi з дрiбними жартами iлюстрували щоденне життя та буднi стрiлецького побуту, вис- мiювали взаємостосунки та побутовi конфлiкти в середовищi вiйськових. Iнодi змiст карикатур роз- кривався за допомогою тексту, проте досить час- то стрiлецький гумор був зрозумiлим лише самим стрiльцям (iл. 4)14. У с. Свистельники в травнi 1916 р. М.Угрин- Безгрiшний та А.Лотоцький започаткували ви- дання щомiсячного “Вiстника Пресової Кватири УСС”. Програма видання, опублiкована у вступi першого числа, передбачала, що “Вiстник Пресо- вої Кватири УСС” стане тим органом, “що був би дзеркалом життя нашої “новiтньої Сiчi”, деб попри звiдомлення з життя в Кошi мiстили ся й лiтературнi твори, що знову ж були б дзеркалом духовного життя Стрiлецтва, його думок, iдей, прямувань шляхом Сонця й Краси”15. 13Преса “Українського Сiчового Вiйська”...– C. 83-84. 14Самопал: Сатирично-гумористичний часопис Українсь- кого Сiчового Вiйська.– 1916.– Вистрiл 2.– 16 с. 15Коринт Б. Вiйськова преса УСС...– C. 33. КСЕНIЯ РОЖАК. Шарж i карикатура у контекстi... 501 Основним завданням видання був збiр мате- рiалiв до iсторiї “Сiчового Вiйська”, в ньому, крiм новин та iнформацiйних повiдомлень публi- кувалися лiтературнi твори та статтi стрiлецьких письменникiв. Iл. 4. “Робiтня Мухи”. Iлюстрацiя до журналу “Самопал”.– 1916.– Вистрiл 2. Папiр, олiвець. Вийшло лише 3 числа часопису, друге й третє – спарене, видане в липнi 1916 р. в с. Потоки бiля Рогатина. Деякi твори з “Вiстника” перед- руковувались в “Українському Словi” та у “Вiст- нику визволення України” у Вiднi. Зi звiльнен- ням редактора з “Пресової Кватири” Коша УСС “Вiстник” перестав видаватися16. З 1916 р. пiд гаслом “Сатиричний орган не- iнтелiгентних iнтелiгентiв. Виходить коли треба” починає видаватися сатирично-гумористичний ча- сопис “Усусу”. Неiнтелiгентними iнтелiгентами називали тих стрiльцiв, якi ще не здали так зва- ного iспиту зрiлостi. Загалом вийшло 7 чисел ча- сопису, останнє – пiд редакцiєю Хв.Вовка 25 че- рвня 1917 р. у Вiднi. Сюжети дотепiв та карикатур у перших числах часопису присвяченi висмiюванню псевдоiнтелi- 16Там само.– C. 11. гентностi представникiв тогочасної елiти. В одно- му з чисел опублiкованi влучнi за характеристи- кою образу шаржi на представницю “iнтелiгент- ного жiноцтва”, хорунжу УСС, вiдому пiд прiз- виськом Синички-Небелички. В наступних чис- лах тематика публiкацiй розширюється, охоплю- ючи актуальнi громадсько-суспiльнi проблеми17. Взимку 1916 р. представники “Артистичної Горстки” Українських Сiчових Стрiльцiв в по- льових умовах у с. Тудинка над Стрипою запо- чаткували видання неперiодичного гумористично- сатиричного стрiлецького часопису “Бомба”18. У 1916 р. вийшло лише два рукописнi числа “Бом- би” на 52 сторiнках великого журнального форма- ту, iлюстрованi численними рисунками I.Iванця, Л.Лепкого, О.Куриласа, Л.Новiни-Розлуцького та iнших. Бiльшiсть публiкацiй i карикатур “Бом- би” вiдзначалися гострою сатирою на негаразди в галицькому суспiльствi та в стрiлецькому життi19. Перше число (21 сiчня 1916 р.) з оригiнальною кольоровою вiньєткою присвячене постатi Кирила Трильовського. Сюжети невеликих за розмiром iлюстрацiй повнiстю пiдпорядкованi змiсту опуб- лiкованих творiв, що додатково пiдкреслюється використанням у композицiї зображень цитат з текстiв. Друге число “Бомби” видане 19 лютого 1916 р., його змiст присвячено критицi старши- ни УСС та дiяльностi українських псевдопатрiо- тiв. Зокрема, змiстом одного з оповiдань є iс- торiя про вченого-офiцера, який розповiдає про “дротянi перешкоди”. Текст супроводжується ка- рикатурою: перед шеренгою стрiльцiв розмiщено декiлька рядiв колючого дроту, за яким – витяг з лекцiї офiцера, суть якої через надмiрну науко- вiсть не зрозумiла. Практично на кожнiй сторiнцi “Бомби” поруч з текстом розмiщенi невеликi багатофiгурнi сцен- ки, що вiдображають безпосередню реакцiю мит- цiв на реальнi подiї та факти стрiлецького життя. Найвиразнiшими серед таких карикатур малого формату є “Веде Дорук вiйсько”, “УСС професор I.Боберський при огневiй лiнiї” та цикл карикатур про сни стрiлецьких офiцерiв. 17Преса “Українського Сiчового Вiйська”...– C. 99-101. 18Бомба. Сатирично-гумористичний часопис Українсько- го Сiчового Вiйська.– Львiв: Кiш “Українських Сiчових Стрiльцiв”, 1918.– Ч. 1.– 7 с. 19Преса “Українського Сiчового Вiйська”...– C. 87-88. 502 3-4’2009 Народознавчi Зошити Пiд час постою I-oї Бригади УСС пiсля вис- нажливих боїв пiд Городком в с. Красiв поблизу Щирця пiд редакцiєю I.Iванця та Л.Лепкого було укладено польовий сатиричний журнал “Великод- ня бомба”. В технiцi друку i лiтографiї було вiд- бито 300 примiрникiв часопису, що мав 16 сто- рiнок зшиткового формату. Журнал став третiм, окремим тематичним числом “Бомби”. Як ствер- джує один з редакторiв видання, I.Iванець “Чис- ло було зложено дуже скоро, можна сказати, що вiдрухово, а безпосереднiм товчком до нього бу- ла обставина, що я мав їхати з дорученнями ко- манди Бригади в справах доповнень до Секре- тарiату Вiйськових Справ i тов. Лепкий пiддав iдею, щоби при тiй нагодi використати друкарськi i лiтографiчнi можливости, що їх давала тодiшня столиця З.У.Н.Р., Станиславiв”. У “Великоднiй Бомбi” у поетичних рядках Л.Лепкого пiд назвою “Великоднi тропарi i кон- даки Галицької области У.Н.Р.” в алегоричнiй формi вiдтворенi настрої, що панували в тогочас- ному середовищi українського сiчового стрiлец- тва. Цi тропарi та кондаки подiляються на двi частини, –”вiйськовi” та свiтськi (або цивiльнi). Iл. 5. I.Iванець. “Бiй пiд Вишенкою Малою”. Iлюстра- цiя до журналу “Великодня бомба”. Папiр, туш, перо. Змiст вiйськових антифонiв – критика полiтики вищого вiйськового командування УСС – Нача- льної Команди, яка не пiдтримувала iдеї реор- ганiзацiї Бригади УСС та збiльшення її складу. У свiтськiй частинi автор гостро висмiює невмiле господарювання чиновникiв та нерацiональне ви- користання запасiв бориславського нафтового ба- сейну, що на той час було актуальною проблемою суспiльного життя, яка активно обговорювалася. Сатиричнi рисунки у “Великоднiй Бомбi” не пов’язанi з текстом та розмiщенi на окремих сто- рiнках, – “Трiюмфальний в’їзд пiсля побiди над Вишенькою Малою”, “На карузелi”, “Дефiляда босих у Вишколi”, “Пiхотний їздець”. В кари- катурi I.Iванця на офiцiйне бойове повiдомлення 28 березня 1919 р., – “Трiумфальний в’їзд пiсля побiди над Вишенкою Малою” (iл. 5) представле- но отамана Микиту, команданта першого стрiле- цького корпусу з батогом у руцi, який в’їжджає на польову кухню. Змiст карикатури полягав в тому, що текст бойового повiдомлення був невда- ло вiдредагований i з нього випливало, нiби бiй i справдi йшов за здобуття кухнi. Багато жартiв i карикатур, пов’язаних зi стрiлецьким побутом, з часом втратили своє значення, тому вимагають додаткового коментування i пояснень20. Видавництво “Бомби” на деякий час припини- лося, наступне число вийшло у сiчнi 1918 р.21. У травнi 1917 р. пiд редакцiєю М.Угрина-Без- грiшного з iнiцiативи А.Лотоцького, В.Огонов- ського i Ю.Шкрумеляка пiд час дислокацiї Коша УСС у Пiсочнiй почав видаватися гумористично- сатиричний iлюстрований сiчовий орган “Червона Калина”. Впродовж 1917 р. вийшло 6 чисел, вмi- щених в одному томi. На обкладинцi, оформленiй вiньєткою О.Куриласа, поданий змiст всiх пуб- лiкацiй, серед яких – публiцистика, поезiя, про- за, нариси, спогади, сатиричнi мiнiатюри, анек- доти. У “Червонiй Калинi” друкувалися твори А.Лотоцького, А.Баб’юка, В.Бобинського та iн- ших менш вiдомих лiтераторiв, що виступають пiд псевдонiмами. “Червона Калина” вiдзначала- ся яскравим, професiйним iлюстративним оформ- ленням. Змiст окремих тем карикатури iнодi пе- редавали влучнiше, нiж текстовi матерiали22. В першому числi часопису особливо цiкавими є iлюстрацiї О.Куриласа з пiдписами: “Де Новiна на “штiцпунктi” та “Чи їсти, чи пити – от питан- ня!”. У цих карикатурах на перший план виступає сатирична оцiнка репутацiї стрiльцiв, їх дiяльнос- тi, розумових i моральних якостей. Тут яскраво виявляється здатнiсть художника-iлюстратора з величезної кiлькостi рiзноманiтних деталей оби- 20Iванець I. Великодня “Бомба” // Назустрiч (Львiв).– 1936.–4 квiтня.– С. 7-9. 21Преса “Українського Сiчового Вiйська”...– C. 88. 22Горєвалов С. Вiйськова журналiстика України в нацiонально-визвольних змаганнях.– Львiв, 1997.– C. 72. КСЕНIЯ РОЖАК. Шарж i карикатура у контекстi... 503 рати найхарактернiше, оминаючи все другорядне. Спрощенi до максимуму i в той же час перебiль- шенi в певних деталях, образи гостро вiдтворю- ють у сатиричнiй манерi психологiчнi та фiзiоно- мiчнi характеристики зображених персонажiв. В останнiх числах “Червоної Калини” опублi- кованi ще декiлька стрiлецьких шаржiв О.Кури- ласа – “Стрiлецька муза в обiймах” (ч. 5, 1917), “Бицьо” на Волинi” (ч. 6, 1917), “Стрiлецька му- за в образах” (ч. 27-28, 1917). Кожен портрет- шарж супроводжувався вiдповiдними пiдписами. Митець придiляє значну увагу психологiчнiй ха- рактеристицi зображених, надає великого значен- ня виразностi деталей, застосовує тонкi алегорiї, завдяки чому його шаржi набувають гострого са- тиричного звучання23. Сатирично-гумористична преса Українських Сiчових Стрiльцiв була унiкальним явищем в iс- торiї української перiодики ХХ ст. Члени Пре- сової Кватири чiтко усвiдомлювли важливiсть iс- торичного моменту, очевидцями якого вони були, та намагалися зафiксувати його у своїх пресо- вих виданнях, для яких характернi тiсний вза- ємозв’язок лiтературних творiв та iлюстративного оформлення. Основними темами, що висвiтлювалися у стрi- лецькiй карикатурi, були нерiшучiсть офiцiйного вiйськового командування, подiї щоденного жит- тя та побуту стрiльцiв у складних вiйськових умо- вах. Основним завданням, яке ставили перед со- бою митцi – iлюстратори стрiлецьких пресових видань, серед яких насамперед потрiбно вiдзна- чити постатi О.Куриласа та I.Iванця, було вияв- лення найбiльш характерних рис стрiлецької вда- чi та їх сатиричне висмiювання. Важливе мiсце у карикатурi УСС вiдiгравали шаржi на вiдомих у стрiлецькому середовищi постатей. Особливо ак- тивно у цьому жанрi працював О.Курилас, для творiв якого притаманнi точнiсть у передачi iнди- вiдуальних характеристик зовнiшностi та харак- теру зображених осiб. Публiкацiї та карикатури у стрiлецьких ви- даннях охоплювали широкий спектр проблем за- гальноукраїнського значення, подавали iронiчно- критичну оцiнку практич но всiх аспектiв того- часного суспiльно-полiтичного життя Австро- Угорської iмперiї. 23Коринт Б. Вiйськова преса УСС...– C. 33. Новi видання Вульф Кристоф. Антропология: История, культу- ра, философия / Пер. с нем. Г.Хайдаровой.– СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2008.– 280 с. 2008 року у спiльнiй серiї “Професорська бiблiо- тека” видавництва Санкт-Петербурзького унiверсите- ту та видавництва “Академiя дослiджень культури” побачила свiт книга “Антропологiя: Iсторiя, культура, фiлософiя” пера Крiстофа Вульфа, професора Вiльного унiверситету Берлiна, засновника Мiжнародного цен- тру iсторичної антропологiї, колегiї “Iнсценування тiла в культурi” та нової мiждисциплiнарної i транскуль- турної методики в антропологiчних дослiдженнях. У першiй частинi монографiї, що є концентрованим виразом всього проблемного поля сучасної антрополо- гiї, зроблено огляд її основних парадигм – “Еволюцiя- гомiнiзацiя-антропологiя”, “Фiлософська антрополо- гiя”, “Антропологiя в iсторичнiй науцi”, “Культурна антропологiя”, “Iсторична антропологiя”. Найбiльший iнтерес викликає роздiл “Культурна антропологiя”, у якому автор окреслив тi дослiдницькi iмпульси, якi етнологiя дає сучасним антропологiчним студiям. Друга частина роботи розкриває оригiнальнi досяг- нення i науковi методи нiмецької школи Iсторичної антропологiї останнiх тридцяти рокiв як синтез бага- тьох дисциплiн, присвяченi феномену тiла в культурi та обґрунтуванню методу антропологiчної рефлексiї, який застосовний до дослiдження всього, що стосуєть- ся людини, її iсторiї i культури, методу, що “орiєнтує на постiйне звернення дослiдника до своєї iсторичної та культурної ситуацiї, до обумовленостi своїх уявлень контекстом i веде до визнання неможливостi для лю- дини осягнути всю повноту свого буття” (с. 272). Особливу увагу вдiлено розробкам науковцiв Вi- льного унiверситету Берлiна в галузi фiлософiї тiла, а конкретнiше його мiметичним та перформативним практикам, що є на вiстрi сучасних свiтових дослi- джень. Поняття перформативностi, яке ранiше викори- стовувалося в лiнгвiстицi, у фiлософiї XX ст. набуло чiтко вираженого тiлесного акценту: “Iнсценуючий та виконуючий характер дiї, мови i поведiнки, тiсно по- в’язаний з тiлом людини, називається перформатив- ним” (с. 273). Тобто перформативними є бiльшiсть культурних видiв дiяльностi людини. Актуальнi нап- рямки свiтових дослiджень автор окреслив у роздiлах “Тiло як виклик”, “Мiметичнi основи культурного на- вчання”, “Теорiя i практика перформативiв”, “Нове вiдкриття ритуалу”, “Мова мiж загальним i частко- вим”, “Образ i уява”, “Смерть та iнакшiсть”. Завдяки висвiтленню дослiдженню К.Вульфом становища ант- ропологiї як дисциплiни в методологiчному аспектi й загального стану наук про людину в сучаснiй Нiмеч- чинi, український читач має змогу вiдчути нинiшнiй пульс європейської гуманiтарної науки. Уляна МОВНА

Шарж i карикатура у контекстi видавничої дiяльностi мистецького угрупoвання Українських Сiчових Стрiльцiв

Institution

Ähnliche Einträge