Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби
Gespeichert in:
Datum: | 2009 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2009
|
Schriftenreihe: | Народознавчі зошити |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77447 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби / І. Юрченко // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 520-536. — Бібліогр.: 33 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-77447 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-774472015-03-02T03:02:22Z Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби Юрченко, І. Статті 2009 Article Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби / І. Юрченко // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 520-536. — Бібліогр.: 33 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77447 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Статті Статті |
spellingShingle |
Статті Статті Юрченко, І. Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби Народознавчі зошити |
format |
Article |
author |
Юрченко, І. |
author_facet |
Юрченко, І. |
author_sort |
Юрченко, І. |
title |
Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби |
title_short |
Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби |
title_full |
Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби |
title_fullStr |
Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби |
title_full_unstemmed |
Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби |
title_sort |
особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби |
publisher |
Інститут народознавства НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77447 |
citation_txt |
Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту гуцульської рiзьби / І. Юрченко // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 520-536. — Бібліогр.: 33 назв. — укp. |
series |
Народознавчі зошити |
work_keys_str_mv |
AT ûrčenkoí osoblivostivizualʹnogosprijnâttâornamentuguculʹsʹkoírizʹbi |
first_indexed |
2025-07-06T01:43:14Z |
last_indexed |
2025-07-06T01:43:14Z |
_version_ |
1836859989773254656 |
fulltext |
520 3-4’2009 Народознавчi Зошити
Статтi
Iгор ЮРЧЕНКО
ОСОБЛИВОСТI ВIЗУАЛЬНОГО
СПРИЙНЯТТЯ ОРНАМЕНТУ
ГУЦУЛЬСЬКОЇ РIЗЬБИ
Ihor YURCHENKO. Features of Visual Perception
of an Ornament of a Huzul Carving.
Аналiз механiзмiв i особливостей процесу
сприйняття є сферою дослiджень психологiї, од-
нак сучасний розвиток науки характеризується
запозиченням методiв дослiдження однiєї нау-
ки iншою. Новизна розвитку сучасної мистецт-
вознавчої думки полягає у запозиченнi матема-
тичних методiв i методiв психологiї вiзуального
сприйняття при дослiдженнi творiв декоративно-
ужиткового й образотворчого мистецтва з ме-
тою виявлення закономiрностей сприйняття й гар-
монiйної побудови творiв. Вiзуальне сприйнят-
тя творiв декоративно-ужиткового мистецтва, в
тому числi i виробiв, декорованих гуцульською
рiзьбою, являє собою пiзнавальний процес, який
характеризується як загальними, так i власними
специфiчними особливостями.
Аналiз останнiх публiкацiй за темою дослi-
дження демонструє той факт, що використання
методiв психологiї вiзуального сприйняття зна-
йшло широке прикладне застосування в галузi
мистецтвознавства, в меншiй мiрi у орнаментоло-
гiї1. Необхiдно зазначити, що розглянутi джере-
1Кудин П., Ломов Б., Митькин А. О восприятии
элементарных ритмических композиций на плоскости //
ТЭ.– 1969.– № 8.– С. 10-12; Митькин А., Перцева Т.
Опыт экспериментального исследования восприятия несмы-
словых композиций // ТЭ.– 1970.– № 8.– С. 4-6; Арн-
хейм Рудольф. Искусство и визуальное восприятие: Пер.
с англ. В.Н.Самохина.– Москва: Прогресс, 1974.– 392 с.,
ил.; Лернер Г.И. Психология восприятия объемных форм:
по изображениям.– Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1980.–
136 с.; Арнхейм Рудольф. Динамика архитектурных форм:
Пер. с англ. В.Л.Глазычева.– Москва: Стройиздат, 1984.–
192 с., ил.; Руубер Г.Э. О закономерностях художест-
ла висвiтлюють рiзнi гранi психологiї вiзуального
сприйняття. Прикладом дослiдження загальних
питань можуть виступати працi Ю.Трофiмова,
В.Рибалки, П.Гончарука, Х.Шиффмана2, специ-
фiку руху очей у процесi сприймання розгля-
нуто у роботi А.Ярбуса “Роль движений глаз
в процессе зрения”3, проблему сприйняття цi-
лiсних об’єктiв розглядав В.Ганзен4, ефект дiї
пiсляобразу дослiджено у роботi В.Келера й
Х.Уоллаха5, специфiку появи оптичних iлюзiй
у процесi сприймання опрацьовано у роботах
I.Артамонова i С.Толанського6. На увагу заслу-
говує праця К.Шонк-Русича присвячена в осно-
вному гуцульському рiзьбленню, i фрагментарно
питанням вiзуального сприйняття елементарних
геометричних фiгур7.
Дослiдження лiтературних джерел за темою
статтi дає змогу визначити невирiшенi й мало-
дослiдженi частини загальної проблеми, а саме:
можливостi використання методiв психологiї вi-
зуального сприйняття при дослiдженнi законо-
мiрностей формоутворення творiв декоративно-
ужиткового мистецтва, й орнаментальних струк-
тур, зокрема; закономiрностей структурування
сприйнять орнаментальних композицiй гуцульсь-
кої рiзьби; принципiв групування складових еле-
ментiв орнаментальних композицiй.
Метою даної статтi є визначення загальних i
специфiчних особливостей вiзуального сприйнят-
венного визуального восприятия.– Таллин: Валгус, 1985.–
344 с., ил.; Орнамент и его восприятие // История мирово-
го искусства: Пер. с итал., авт.: Э.Анноша, А.К.Антинори,
М.Бишоне и др.– Москва: БММ АО, 1998.– С. 431.
2Психологiя: Пiдручник / Ю.Л.Трофiмов, В.В.Рибал-
ка, П.А.Гончарук та iн.; За ред. Ю.Л.Трофiмова.– К.:
Либiдь, 2000.– 558 с.; Шиффман Х.Р. Ощущение и
восприятие.– 5-е изд.– СПб.: Питер, 2003.– 928 с.: ил.
3Ярбус А.Л. Роль движений глаз в процессе зрения.–
Москва: Наука, 1965.– 167 с.
4Ганзен В.А. Восприятие целостных объектов.– Ленин-
град: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973.– 153 с.
5Келер В., Уоллах Х. Эффект последействия фигу-
ры // Психология ощущений и восприятия / Под ред.
Ю.Б.Гиппенрейтера и др.– Москва: ЧеРо, 2002.– С. 339.
6Артамонова И.Д. Иллюзии зрения.– Москва: Гос.изд.
физ.-мат. лит., 1961.– 75 с.; Толановский С. Оптические
иллюзии.– Москва: Мир, 1967.– 125 с.
7Шонк-Русич К. Дерев’яна рiзьба в Українi.– Нью-
Йорк, 1982.– 184 с.: рис.
IГОР ЮРЧЕНКО. Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту... 521
Рис. 2. Спiввiдношення “фiгура-фон” (вiзуальний ефект коливання уваги в гуцульському орнаментi): 1-6 –
загальний вигляд мотивiв; 7-12 – види фiгури i фону; 13-18 – спiльний контур (рис. автора).
522 3-4’2009 Народознавчi Зошити
Рис. 1. Сприйняття поєднання “фiгура-фон”: 1-3 –
(Iл.: Шиффман Х.Р. Ощущение и восприятие. 5-е изд.–
Спб.: Питер, 2003.– С. 272, 273; 4 – Iл.; Психология
ощущений и восприятия / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер и
др.– Москва: ЧеРо, 2002.– С. 130).
Рис. 5. Спiввiдношення “фiгура-фон”: 1 – ввiгнутiсть
фiгури сприяє сприйняттю фону; 2 – опуклiсть сприяє
сприйняттю фiгури; 3 – вiдступаюча фiгура; 4 – насту-
паюча фiгура (Iл.: Арнхейм Р. Искусство и визуальное
восприятие.– Москва: Прогресс, 1974.– С. 224, 234).
тя орнаменту гуцульської рiзьби. У контекстi ви-
значеної мети необхiдно виконати наступнi зав-
дання: дослiдити закономiрностi й стадiї форму-
вання вiзуального образу сприйняття, дiї пiсляоб-
разу, руху очей в процесi сприймання, принципи
структурування сприйнять, групування елементiв
орнаменту й сприйняття конфiгурацiй утворених
з орнаментальних структур.
Кожний акт вiзуального сприйняття являє со-
бою не лише пасивне вiдтворення об’єкту, але
водночас носить активний характер, оскiльки
спрямований на створення певних вiзуальних мо-
делей внаслiдок вивчення цього об’єкту, його вi-
зуальної оцiнки, вiдбору суттєвих рис, спiвстав-
лення їх iз слiдами пам’ятi, їх аналiзу й органi-
зацiї в цiлiсний вiзуальний образ8. Особливостi
процесу сприйняття виробiв, декорованих гуцуль-
ською рiзьбою, та формування їхнiх вiзуальних
образiв залежить вiд багатьох факторiв як об’єк-
тивного, так i суб’єктивного характеру.
Суттєву роль в процесi сприймання вiдiграють
стадiї становлення вiзуального образу сприйнят-
тя. Психологи нараховують п’ять таких стадiй9.
На першiй стадiї процесу сприймання розрiзня-
ється розмiщення об’єкта в просторi i визнача-
ються особливостi його вiдображення. На другiй
стадiї з’являються першi характеристики образу
сприйняття – вiдбувається “мерегтiння контуру”,
об’єкт формується, вiдображається його замкне-
ний контур, вiн вiдокремлюється вiд оточення.
На третiй стадiї починає розкриватися форма об’-
єкта. Цю стадiю називають “вiдображення рiзких
зсувiв кривизни”. Тут передаються найбiльш ха-
рактернi елементи форми. На четвертiй стадiї вiд-
бувається вiдображення форми без чiткого розрi-
знення деталей, об’єкт набуває ознак предметнос-
тi. На п’ятiй стадiї досягається цiлковита адеква-
тнiсть образу об’єкта – вiн вiдображається з усi-
ма деталями, вiдтворюється його точний розмiр.
Визначення основних стадiй становлення вiзуаль-
ного образу має прикладне значення в проектно-
8Ганзен В.А. Восприятие целостных объектов.– Ленин-
град: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973.– C. 14; Арнхейм Ру-
дольф. Искусство и визуальное...– С. 11.
9Психологiя: Пiдручник / Ю.Л.Трофiмов, В.В.Рибал-
ка, П.А.Гончарук...– С. 204-206.
IГОР ЮРЧЕНКО. Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту... 523
Рис. 3. Вiзуальне сприйняття спiввiдношення “фiгура-фон” (вiзуальний ефект коливання уваги в гуцульському
орнаментi): 1 – загальний вигляд мотиву; 2 – узагальнююча схема; 3 – сприйняття фону; 4 – сприйняття фiгури; 5
– спiльний контур; 6 – напрямок скерованостi мотивiв у просторi; 7 – темним кольором позначено активнi зони
мотиву; 8-10 – зв’язок мiж елементами мотиву на основi факторiв подiбностi i замкнутостi (суб’єктивних контурiв)
(рис. автора).
524 3-4’2009 Народознавчi Зошити
художнiй практицi. Так, зокрема, в процесi фо-
рмоутворення гуцульського орнаменту митець,
враховуючи стадiї становлення образу, може за
допомогою композицiйних засобiв i прийомiв свi-
домо i послiдовно виокремлювати змiстовно важ-
ливi елементи твору.
Важливе значення в процесi формоутворення
вiдiграє дiя пiсляобразу. Пiд нею розумiють та-
ку властивiсть нашого зору, коли пiсля концен-
трацiї уваги на одному вiзуальному стимулi ми
переводимо погляд на iнший, проте певний час
(2-3 сек.) в пам’ятi зберiгається образ старого
стимулу10. Ця властивiсть нашого зору i пам’я-
тi впливає на формування внутрiшнього вiдчут-
тя гармонiйностi форми. Якщо пiсля споглядання
одного стимулу ми переходимо на стимул, подi-
бний по певним прикметам на попереднiй, вiд-
бувається накладання подiбностей i з’являється
вiдчуття гармонiйного вiдношення мiж елемента-
ми. Врахування цiєї дiї також допоможе митцевi
при побудовi орнаментальних композицiй свiдо-
мо пiдбирати такi його структурнi елементи, якi б
вирiзнялися подiбнiстю за певними вiзуальними
чи морфологiчними параметрами.
В сприйняттi особливе значення вiдiграють мо-
торнi компоненти рухiв руки, що обмацує пред-
мет, або рух ока, що простежує видимий контур
предмету11. Процес руху очей в процесi сприй-
мання суттєво залежить вiд визначення прiорите-
тiв, виявлення гармонiйних вiдношень мiж скла-
довими елементами об’єкту. На етапах становлен-
ня образу сприйняття важливе мiсце дослiдники
вiдводять кольору, сприйняттю форми по конту-
ру12, розмiщенню i величинi великих мас форми
вiдносно її структурної схеми-побудови. На ос-
новi дослiджень психолога А.Л.Ярбуса, зокрема
на основi його графiчних записiв рухiв очей при
вiльному спогляданнi творiв образотворчого мис-
тецтва, можна стверджувати, що погляд глядача в
зображеннях в першу чергу виокремлює їхнi най-
бiльш активнi зони (змiстовно-тематичнi, свiтло-
10Ярбус А.Л. Роль движений глаз...– C. 62-63; Ке-
лер В., Уоллах Х. Эффект последействия фигуры...– С. 339.
11Введение в психологию / Под ред. проф. А.В.Петров-
ского.– Москва: Академия, 1996.– С. 146.
12Мигаль С.П. Основы проектирования мебели: Учеб.
пособие.– Львов: Изд-во при Львов. ун-те, 1989.– С. 70.
тональнi контрасти, кольоровi акценти, конту-
ри тощо)13. Процес переходу вiд одних акцентiв
до iнших вiдбувається по вiдносно прямiй лiнiї
стрибкоподiбно. Таким чином, завдяки здiйснен-
ню графiчних записiв рухiв очей стають видими-
ми зв’язки мiж складовими елементами твору, на
який скерований погляд спостерiгача. Чим вдалi-
ше побудований об’єкт, тим чiткiше буде вигля-
дати структурна основа цих зв’язкiв.
Визначальну роль в становленнi вiзуального
образу сприйняття вiдiграють принципи струк-
турування самих сприйнять. Одним з перших є
принцип спiввiдношення “фiгура-фон”. Законо-
мiрнiсть сприйняття i виокремлення фiгури вiд
фону полягає в тому, що людинi властива тенден-
цiя пiдкреслювати фiзичну рiзницю мiж об’єкта-
ми, що знаходяться в полi нашого зору14. Також
нам властиво дiлити поле зору i сприймати його
по частинах, тобто у виглядi окремих, не подiбних
одна до одної дiлянок15. Виокремити фiгуру вiд
тла допомагає визначення, сформульоване Е.Ру-
бiним: “Частина, котра сприймається як чiтко ок-
реслена форма, називається фiгурою, а все iнше
– фоном”16. Вiн же вказує на фундаментальний
принцип, котрий визначає зв’язок мiж фiгурою i
фоном: “Якщо одне з двох однорiдних, пофарбо-
ваних в рiзнi кольори полiв бiльше по величинi i
включає в себе iнше, вiрогiднiсть того, що менше
поле, що включене в бiльше, буде сприйматись
як фiгура, дуже велика”17. Основнi перцептивнi
розбiжностi мiж фiгурою i фоном Е.Рубiн виз-
начає таким чином: “Фiгура являє собою “рiч”, а
контур сприймається як її окреслення. На вiдмiну
вiд фiгури фон сприймається як деяка “субстан-
цiя” i здається вiдносно аморфним... Спостерi-
гачевi здається, що фiгура знаходиться до ньо-
го ближче, перед фоном, а фон здається менш
чiтко локалiзованим, таким, що безмежно розпо-
всюджений за фiгурою”18. Завдяки фону фiгура
здається бiльш вражаючою, значущою i краще за-
пам’ятовується, окрiм того фiгура викликає бiль-
13Ярбус А.Л. Роль движений глаз...– C. 77, 125-147.
14Шиффман Х.Р. Ощущение и восприятие...– С. 270.
15Там само.– С. 270.
16Там само.– С. 270-271.
17Там само.– С. 271.
18Там само.– С. 274.
IГОР ЮРЧЕНКО. Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту... 525
Рис. 4. Спiввiдношення “фiгура-фон” (вiзуальний ефект коливання уваги в гуцульському орнаментi): 1 – загальний
вигляд мотиву; 2 – сприйняття фону; 3 – сприйняття фiгури; 4 – цiлiсна схема; 5 – спiльний контур (рис. автора).
526 3-4’2009 Народознавчi Зошити
Рис. 6. Приклад гештальтистської органiзацiї сприйня-
ття. (Iл.: Шиффман Х.Р. Ощущение и восприятие. 5-е
изд.– СПб.: Питер, 2003.– С. 278).
Рис. 7. Вiзуальнi властивостi декоративних мотивiв гу-
цульської рiзьби. При сприйняттi орнаментального моти-
ву проглядається закономiрнiсть органiзацiї сприйняття на
основi принципiв гештальтпсихологiї (рис. автора).
ше асоцiацiй з об’єктами, якi упiзнаються або є
знайомими, нiж фон.
В гуцульському орнаментi супiдряднiсть фо-
ну фiгурi, або навпаки, досягається рiзноманiтни-
ми прийомами декоративного оздоблення фiгури
або фону. Наприклад, полiрована поверхня завж-
ди буде вiзуально виступати наперед в порiвняннi
з шорсткою або матовою. Теплi частини мотивiв
будуть виступати наперед у порiвняннi з холод-
ними. Контраст свiтлого i темного, як одне цi-
ле, буде завжди виступати наперед в порiвняннi
до нюансних поєднань. Однак iснують випадки,
коли чiткого вiдокремлення фiгури i фону не iс-
нує i вiдбувається вiзуальний ефект подвiйного
сприйняття зв’язку “фiгура-фон”, що викликає, в
свою чергу, вiзуальний ефект коливання уваги,
як показано на рис. 1. При такому взаємовiдно-
шеннi перевага не надається нi фiгурi, нi фону.
В такому випадку, завдяки переключенню уваги,
обидва елементи можуть прочитуватись як фiгури
i мiж ними може виникати рiзний взаємозв’язок.
Такий вiзуальний ефект досягається декiлькома
умовами: наявнiстю спiльного для фiгури i фо-
ну контуру; вiдносно однаковiй вiзуальнiй вазi
плями фону i плями фiгури19. В мистецтвi най-
частiше ефект коливання уваги проявляється в
орнаментальних структурах. В гуцульському ор-
наментi ефект коливання уваги проявляється ба-
гатогранно (рис. 2-4).
Ефект коливання уваги можна простежити
i при наявностi явища опуклостi i ввiгнутостi
(рис. 5). Такий ефект сприяє сприйняттю опу-
клостi як фiгури, а ввiгнутостi як фону20. Опи-
саний вiзуальний ефект привертає увагу гляда-
ча i тривалий час утримує її в своїй зонi. В
гуцульськiй рiзьбi цей ефект також виступає в
якостi одного iз композицiйних прийомiв (див.
рис. 3). Наведений на цьому рисунку орнамен-
тальний мотив побудований таким чином, що в
його композицiї складовi елементи виконують на-
19Арнхейм Рудольф. Искусство и визуальное...– С. 221-
225; Рок И. Введение в зрительное восприятие: Книга 1
/ Под ред. Б.М.Величковского, В.П.Зинченко.– Москва:
Педагогика, 1980.– С. 281-283; Введение в психологию...–
С. 141; Психологiя: Пiдручник / Ю.Л.Трофiмов, В.В.Ри-
балка, П.А.Гончарук...– С. 203.
20Арнхейм Рудольф. Искусство и визуальное...– С. 224.
IГОР ЮРЧЕНКО. Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту... 527
ступнi функцiї: колоподiбнi елементи, розташо-
ванi по периметру мотиву, виступають його фо-
ном (рис. 3.3); хрестоподiбний елемент, розташо-
ваний по центру мотиву, виступає у ролi фiгури
(рис. 3.4). Однак за рахунок декоративного оз-
доблення, наявностi спiльного контуру мiж ними
(рис. 3.5), явищ опуклостi й ввiгнутостi вiзуаль-
но цi елементи прочитуються навпаки: ввiгнута
центральна частина є вiзуально перевантаженою,
внаслiдок чого вiзуально вона вiдступає на заднiй
план, створюючи враження фону; опуклi колопо-
дiбнi елементи є вiзуально легшими i свiтлiши-
ми, внаслiдок чого вiзуально вони виступають на
переднiй план i сприймаються в якостi фiгури.
Саме суперечнiсть мiж композицiйним розташу-
ванням i вiзуальним сприйняттям елементiв мо-
тиву породжує коливання уваги. Такий дисонанс
мiж елементами мотиву нiби порушує закономiр-
нiсть спiввiдношення фiгури-фону, однак майстри
застосовували цей прийом свiдомо для загострен-
ня уваги, надаючи композицiї вiзуальної iнтриги.
Варто зауважити, що завдяки вiзуальнiй замкну-
тостi i завершеностi даний орнаментальний мотив
водночас сприймається цiлiсно (рис. 3.10).
Незважаючи на те, що явище коливання ува-
ги пов’язане iз структуруванням сприйняття, во-
но закономiрно класифiкується як прояв однiєї з
оптичних iлюзiй. Iлюзiї зору вiдносяться до роз-
ладу процесу сприймання21. Виникаючи на ос-
новi рiзних властивостей спiввiдношення геомет-
ричних фiгур, фону, кольору i свiтлотного тону
елементiв орнаментальних мотивiв, оптичнi iлюзiї
фактично зосереджують нашу увагу на неiсну-
ючих вiзуальних ефектах22. В гуцульському ор-
наментi функцiя оптичних iлюзiй полягає у ство-
реннi таких композицiйно-естетичних ефектiв, як:
створеннi вiзуального руху; уявного свiчення ко-
льорiв; коливання декорованої поверхнi, ефекту
iррадiацiї тощо. Водночас вiзуальна дiя оптичних
iлюзiй пожвавлює процес сприймання орнамента-
льних композицiй гуцульської рiзьби.
21Психологiя. З викладом основ психологiї релiгiї / Пiд
ред. о. Ю.Макселона: Пер. з пол. Т.Чорновiл.– Львiв: Свi-
чадо, 1998.– C. 115-116.
22Артамонов И.Д. Иллюзии зрения...; Толанский С. Оп-
тические иллюзии...
Рис. 9. Гештальтистськi фактори групування (фактор
“спiльної долi”) (рис. автора).
Рис. 10. Суб’єктивнi контури: 1-6 – завдяки суб’єк-
тивним контурам виникає вiдчуття певної форми (кола,
трикутника та квадрату); 7 – вiдсутнi крапки перетину
лiнiй, якi утворюють решiтку, створюють iлюзiю дiагона-
лей, якi проходять через iлюзорнi кола; 8 – “сяюче яйце”
(суб’єктивнi контури i контраст викликають появу овалу
в центрi малюнку, який мерехтить) (Iл.: Шиффман Х.Р.
Ощущение и восприятие. 5-е изд.– СПб.: Питер, 2003.–
С. 287).
528 3-4’2009 Народознавчi Зошити
Рис. 8. Гештальтистськi фактори групування: 1 – фактор близькостi; 2 – фактор подiбностi; 3 – фактор однотипного
зв’язку; 4 – фактор “гарного продовження”; 5 – фактор симетрiї; 6 – фактор замкнутостi (iл.: Шиффман Х.Р.
Ощущение и восприятие. 5-е изд.– СПб.: Питер, 2003.– С. 279-282).
IГОР ЮРЧЕНКО. Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту... 529
Рис. 11. Вiзуальнi властивостi орнаментальних мотивiв гуцульської рiзьби (факторнi групування): 1, 3 – загальний
вигляд композицiй; 2, 4 – групування мотивiв на основi фактору замкнутостi (суб’єктивних контурiв) (рис. автора).
530 3-4’2009 Народознавчi Зошити
Однiєю iз важливих закономiрностей проце-
су формування образу сприйняття є те, що
вiн тiсно пов’язаний iз пiзнанням закономiр-
ностей створення об’єкту, котрий сприймаєть-
ся. Пiзнання i виявлення цих закономiрностей
дає ключ до розумiння утворення гармонiйно
цiлiсних об’єктiв. Це в значнiй мiрi стосуєть-
ся i особливостей формування образiв сприйнят-
тя творiв декоративно-ужиткового мистецтва, де-
корованих гуцульською рiзьбою. Як стверджує
М.Станкевич, для досягнення композицiйної цi-
лiсностi в творах декоративно-ужиткового мисте-
цтва i, зокрема, в орнаментальних композицiях,
вдаються до групування елементiв23. В результа-
тi групування елементiв орнаменту утворюються
простi й складнi конфiгурацiї. Сприйняття конфi-
гурацiй передбачає вияв ознак, на пiдставi котрих
вiдбувається групування його складових елемен-
тiв. З метою розкриття закономiрностей групу-
вання елементiв орнаментальних мотивiв гуцуль-
ської рiзьби автором дисертацiйного дослiдження
вперше була застосована методика гештальтпси-
хологiї24. Багаторiчний досвiд використання геш-
тальтпсихологiї у вивченнi творiв мистецтва де-
монструє, що її метод подiбний до принципiв, на
основi котрих будуються твори мистецтва25. Ос-
новний принцип даної методики полягає в органi-
зацiї сприйняття (рис. 6)26. Цей принцип пiдхо-
дить для розумiння органiзацiї сприйняття i мо-
тивiв гуцульського орнаменту, про що свiдчить
один iз прикладiв, зображений на рис. 7. Змiст
гештальтпсихологiї розкривається через фактори
23Станкевич М.Є. Українське художнє дерево ХVI-
ХХ ст.– Львiв: Афiша, 2002.– С. 62-63.
24Гештальтпсихологiя належить до одного з впливових
напрямiв сучасної психологiї. Термiн “гештальт” має такi
значення, як “цiлiсний образ”, “структура”, “форма”, проте
в науковiй лiтературi здебiльшого вказує на цiлiсне об’єд-
нання елементiв психiчного життя, яке не зводиться лише
до суми його складових частин. Вiзуальне сприйняття об’-
єктiв, в тому числi i творiв мистецтва, розглядається геш-
тальтпсихологами як процес, що носить цiлiсний характер i
будується на пiдставi створення цiлiсних структур. Таким
чином, сприйняття цiлого домiнує над сприйняттям його
частин.
25Арнхейм Рудольф. Искусство и визуальное...– С. 20.
26Шиффман Х.Р. Ощущение и восприятие...– С. 276-
278.
групування27. Цi фактори розкривають наступ-
нi зв’язки: у вiдповiдностi до фактору близькос-
тi предмети можуть групуватись на основi того,
що вiдстань, яка їх роздiляє, здається невели-
кою; групування на основi фактору подiбностi є
аналогiчним фактору близькостi; групування на
основi фактору однотипного зв’язку передбачає
сприйняття окремо визначеної структури, що ут-
ворена фiзично пов’язаними мiж собою елемента-
ми; групування на основi фактору “гарного про-
довження” передбачає, що елементи, якi лежать
на однiй прямiй або кривiй лiнiї простої форми,
легко сприймаються як одне цiле; у вiдповiдностi
до фактору “спiльної долi” елементи, що скерова-
нi в одному напрямку, перцептивно об’єднуються
в одну групу; у вiдповiдностi до фактору симетрiї
прiоритет в групуваннi надається бiльш приро-
дним, збалансованим i симетричним фiгурам; у
вiдповiдностi до фактору замкнутостi при групу-
ваннi елементiв перевага надається тому варiанту,
котрий сприяє сприйняттю бiльш замкнутої або
завершеної фiгури28 (рис. 7, 8). Фактор замкну-
тостi може проявлятись утворенням на вiльному
мiсцi поля зору уявних або iлюзорних контурiв
i кордонiв. Таке явище називають суб’єктивни-
ми контурами29 (рис. 9). У виробах, оздоблених
гуцульською рiзьбою, суб’єктивнi контури висту-
пають однiєю з характерних рис орнаментальних
композицiй. Як правило, у виробах прослiдкува-
ти це явище можна не одразу, оскiльки воно зна-
ходиться на другому рiвнi органiзацiї композицiї
(рис. 10, 11). Цей прийом майстри застосову-
ють в якостi композицiйного, оскiльки вiн ство-
рює додаткове враження замкнутостi композицiї i
сприяє її цiлiсностi. В якостi геометричних фiгур,
якi визначають суб’єктивнi контури, можуть бути
27Арнхейм Рудольф. Искусство и визуальное...– С. 80-
89; Рок И. Введение в зрительное восприятие...– С. 267-
279; Шиффман Х.Р. Ощущение и восприятие...– С. 278-
283; Гештальт-психология “хорошей формы” // Дизайн.
Иллюстрированный словарь-справочник / Г.Б.Минервин,
В.Т.Шимко, А.В.Ефимов и др.: Под общей редакцией
Г.Б.Минервина и В.Т.Шимко.– Москва: Архитектура-С,
2004.– С. 171-172.
28Шиффман Х.Р. Ощущение и восприятие...– С. 279-
281.
29Там само.– С. 287.
IГОР ЮРЧЕНКО. Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту... 531
Рис. 12. Вiзуальнi властивостi декоративних мотивiв гуцульської рiзьби (фактори групування): 1, 4 – загальний
вигляд композицiй; 2, 3, 5 – групування мотивiв на основi фактору замкнутостi (суб’тивних контурiв) (рис. автора).
532 3-4’2009 Народознавчi Зошити
Рис. 13. Вiзуальнi властивостi орнаментальних мотивiв гуцульської рiзьби (фактори групування): 1-3 – групування
мотивiв на основi факторiв подiбностi (колаж i рис. автора).
IГОР ЮРЧЕНКО. Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту... 533
Рис. 14. Вiзуальнi властивостi орнаментальних мотивiв гуцульської рiзьби (фактори групування): 1 – схема руху
погляду спостерiгача вiд краю тарiлки до її центру на основi груп мотивiв, об’єднаних спiльними ознаками; 2, 3 –
групування мотивiв на основi факторiв близькостi, подiбностi i “спiльної долi” (колаж i рис. автора).
534 3-4’2009 Народознавчi Зошити
Рис. 15. Вiзуальнi властивостi орнаментальних мотивiв гуцульської рiзьби (фактори групування): 1 – групування
мотивiв на основi фактору подiбностi фiгури мотивiв (чорними лiнiями показано зв’язки мiж мотивами); 2 –
групування мiж елементами центрального мотиву шкатулки на основi фактору однотипних зв’язкiв; 3 – групування
елементiв на основi фактору подiбностi фiгури (колаж i рис. автора).
IГОР ЮРЧЕНКО. Особливостi вiзуального сприйняття орнаменту... 535
Рис. 16. Вiзуальнi властивостi орнаментальних мотивiв гуцульської рiзьби (фактори групування): 1 – зв’язки мiж
мотивами i їх групування на основi фактору близькостi; 2 – групування мотивiв на основi фактору подiбностi смислiв
(колаж i рис. автора).
536 3-4’2009 Народознавчi Зошити
крапковi та лiнiйнi елементи, трикутники, чоти-
рикутники та iншi.
Принципи групування складових елементiв у
виробах, оздоблених гуцульською рiзьбою, як це
показано на рис. Б.2.99-Б.2.110, охоплюють всi
фактори, дослiдженi в гештальтпсихологiї. Окрiм
того, у виробах проявляються й рiзнi комбiна-
цiї факторiв групування. Сукупнiсть бiльшостi з
перерахованих факторiв i принципiв, якi дають
основу i сприяють у сприйняттi самої простої i
стабiльної конфiгурацiї з усiх можливих варiан-
тiв, називають законом гарної форми, або iнакше
– законом прегнантностi30.
Групування складових елементiв виробiв почи-
нається вiд самих простих i елементарних утво-
рень до структурно узагальнених конфiгурацiй.
Видатний психолог Х.Хелсон визначає поняття
“конфiгурацiї” як вiдокремлене, неоднорiдне, чле-
новане цiле, всi члени якого взаємопов’язанi й об-
умовлюють властивостi один одного31. Об’єднан-
ня окремих частин у цiлiсть виявляє властивостi,
яких не можна було передбачити, сприймаючи ок-
ремi елементи. Найважливiшим в конфiгурацiї є її
тип, простота i цiлiснiсть, вiд яких буде залежа-
ти яснiсть i виразнiсть її прочитання. Наприклад,
бiльш виразна конфiгурацiя, утворена з iнкрусто-
ваних декоративних мотивiв, буде домiнувати над
конфiгурацiями, утвореними з декорованих “су-
хою рiзьбою” мотивiв.
Властивостi частин в конфiгурацiї залежать
вiд: положення усерединi структури; членства у
фiгурi; зв’язку з центром притягання цiлого; ролi
в схемi цiлого; ступеню вiдкритостi32.
Один i той самий орнаментальний мотив в рiз-
них конфiгурацiях буде мати рiзнi властивостi. В
структурi виробiв конфiгурацiї мотивiв мiж со-
бою перетинаються, утворюючи сiтку взаємовiд-
ношень. Найчастiшi мiсця вiзуального перетину
конфiгурацiй утворюють активнi структурнi зони
i можуть виступати смисловими або композицiй-
ними центрами. Такi центри виступають у якостi
вiзуальної опори виробу.
30Там само.– С. 285.
31Ганзен В.А. Восприятие целостных объектов...– С. 17-
19.
32Там само.– С. 17-19.
На сприйняття орнаментальних структур гу-
цульської рiзьби будуть впливати такi просторовi
параметри структури, як: верх i низ виробу; лiва i
права частини виробу; положення i напрямок ске-
рованостi елементiв виробу33. Найважливiшими з
названих просторових параметрiв в гуцульському
орнаментi буде напрямок i положення елементiв
орнаменту.
Аналiз вiзуальних властивостей зразкiв ор-
наменту гуцульської рiзьби з врахуванням за-
кономiрностей психологiї вiзуального сприйняття
дав змогу виявити об’єктивнi чинники формуван-
ня вiзуального образу гуцульського орнаменту,
розкрити особливостi його вiзуального сприйнят-
тя. Вiзуальне сприйняття гуцульського орнаменту
характеризується:
– явищем коливання уваги завдяки подвiйному
вiзуальному прочитанню спiввiдношення “фiгура-
фон”, спiльному контуру елементiв мотивiв, опук-
лостi та ввiгнутостi зовнiшнiх контурiв елементiв
в орнаментальних композицiях, що, в свою чер-
гу, посилює ефект вiзуальної вiбрацiї декорованої
поверхнi;
– цiлiснiстю, яка досягається завдяки групу-
ванню складових елементiв орнаментальних ком-
позицiй в простi й складнi конфiгурацiї на ос-
новi факторiв подiбностi, близькостi, однотипного
зв’язку, симетрiї, “гарного продовження”, “спiль-
ної долi”, замкнутостi (суб’єктивних контурiв).
Дослiдження вiзуальних особливостей гуцуль-
ського орнаменту дають змогу зробити висно-
вок про те, що врахування послiдовностi стадiй
становлення вiзуального образу композицiй ор-
наменту, дiї пiсляобразу та особливостей мото-
рики ока при сприйняттi декорованої поверхнi є
невiд’ємною частиною пiзнання виразних можли-
востей художньої мови орнаментальних мотивiв
гуцульської рiзьби. Дослiдження iнших взiрцiв
композицiй, створених з орнаментальних мотивiв
гуцульської рiзьби, дасть змогу простежити всю
багатограннiсть прояву обмеженої кiлькостi форм
орнаментальних мотивiв у рiзних комбiнаторних
поєднаннях.
33Арнхейм Рудольф. Искусство и визуальное...– С. 41-
44, 93-100, 119-121.
|