Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2009
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77450 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша / Ю. Ямаш // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 559-565. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-77450 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-774502015-03-02T03:01:58Z Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша Ямаш, Ю. Статті 2009 Article Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша / Ю. Ямаш // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 559-565. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77450 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Ямаш, Ю. Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша Народознавчі зошити |
| format |
Article |
| author |
Ямаш, Ю. |
| author_facet |
Ямаш, Ю. |
| author_sort |
Ямаш, Ю. |
| title |
Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша |
| title_short |
Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша |
| title_full |
Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша |
| title_fullStr |
Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша |
| title_full_unstemmed |
Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша |
| title_sort |
персонiфiкацiя образу сосни у творах iвана труша |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77450 |
| citation_txt |
Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша / Ю. Ямаш // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 559-565. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT âmašû personifikaciâobrazusosniutvorahivanatruša |
| first_indexed |
2025-07-06T01:43:23Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:43:23Z |
| _version_ |
1836859998623236096 |
| fulltext |
ЮРIЙ ЯМАШ. Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша. 559
Статтi
Юрiй ЯМАШ
ПЕРСОНIФIКАЦIЯ ОБРАЗУ СОСНИ
У ТВОРАХ IВАНА ТРУША
Yuri YAMASH. On an Image of Pine-Tree and Its
Personification in Ivan Trush Creations.
Пейзаж займає особливе, домiнантне мiсце у
творчостi Iвана Труша. Його малярськi вправи –
пленернi мандрiвки – вiдбуваються ледь не щод-
ня. Художник малює багато, плiдно, наполегли-
во “полюючи” за сюжетами. У 20-30-тi рр. вiн
пише до 300 живописних творiв протягом року.
Цей факт вiн нотує у своїх кишенькових календа-
риках, скрупульозно, з нiмецькою педантичнiстю,
зазначаючи щомiсяця кiлькiсть проданих картин
i прiзвища покупцiв. Звичайно, що така щоден-
на праця, крiм кiлькостi написаних етюдiв, вiд-
шлiфовує його майстернiсть, робить творчу мане-
ру митця бiльш визначеною, його стиль набуває
виняткових ексклюзивних рис. Пейзажi Труша,
мiж iншим, вирiзняються не тiльки вiртуозною
технiкою виконання. Вони змiстовнi: залежно вiд
циклу, над яким працює художник, вiдбуваєть-
ся вiдповiдне психологiчно-символiчне наповнен-
ня твору. На вiдмiну вiд бiльшостi тогочасних
провiдних пейзажистiв, у Трушевих творах вiдчу-
вається послiдовнiсть в обраннi мотиву, прагнен-
ня працювати широко, не обмежуючись етюдами-
нарисами, а створюючи великi цикли-романи. У
пейзажному жанрi митець створив декiлька те-
матичних циклiв. Серед них є винятковi, при-
свяченi образу дерева: “Про самоту”, “В обiймах
снiгу”, “З життя пнiв”. Це своєрiдна живописна
трилогiя.
За своїми вiдчуттями, метою й завданнями ху-
дожник дуже близький до iмпресiонiстiв, зокре-
ма Клода Моне, з яким дуже часто порiвнювали
Труша як за його життя, так i сьогоднi. Моне
один iз перших почав працювати над циклами.
Окремi поширенi сюжети збiгаються в обох мит-
цiв: копицi сiна, мотиви з лататтям, маками, мор-
ськi краєвиди зi скелями, види Венецiї, у якiй во-
ни працюють одночасно в 1908 р. Проте нi Моне,
нi його колеги, нi їх послiдовники не вiдводили
у своїх творах окрему роль дереву. Так, дерево
вiдiграє важливу роль у краєвидi кiн. ХIХ ст.
– поч. ХХ ст. Лише важливу, але не головну.
У багатьох композицiях iмпресiонiстiв дерево вi-
дiграє роль обрамлення основного об’єкта зобра-
ження. Труш також рухається в тому напрямку
протоптаною стежкою. Прикладом може слугува-
ти славетна картина “Захiд сонця в лiсi”, у якiй
лiс вiдiграє роль обрамлення, тла для основно-
го змiстового та емоцiйного компонента твору –
сонця. Пiзнiше, спочатку випадково, а потiм iз
логiчною послiдовнiстю дерево в нього стає не
просто персонажем – воно стає героєм його чи то
етюду-есе, чи то картини-повiстi. За свою довгу
й багату творчу бiографiю художник перемалю-
вав безлiч рiзних дерев. Трушiвське дерево чи
кущик – це характер, часом це доля, визначена
конкретними обставинами. У його картинах ми
зустрiчаємо зображення рiзноманiтних дерев, але
улюбленим для нього залишається сосна.
Цикл “Про самоту” почався з картини “Самiт-
ня сосна”, яку художник пише в 1900 р. на Сирцi
пiд Києвом, перебуваючи на дачi Драгоманових.
Маляр, окрилений успiхом, продовжує працю-
вати над темою одинокої сосни. У перших творах
на цю тему менш помiтне фiлософське звучан-
ня. Це чiтко можна простежити за оточенням,
яке заповнює простiр картини. Сосна на Сирцi
зображена в лiтнiй день, неспекотний, з ледь за-
хмареним небом, – i вiдчуття самотностi не є
фатальним i невiдворотнiм. Iз часом художник
бiльш проникливо й загострено починає передава-
ти стан навколишньої вiдчуженої порожнечi бiля
дерева. “Художник обдарований глибокою вра-
зливiстю. Нiхто з них (учнiв Станiславського)
не володiв надзвичайною здатнiстю символiчного
вiдчуття пейзажу такою мiрою, як Станiславсь-
кий. За винятком Iвана Труша. Ранковий холод
560 3-4’2009 Народознавчi Зошити
пронизує блакитно-туркусове небо i охоплює ши-
рокий луг, посеред якого росте одиноке незахище-
не дерево, пригнiчене порожнiм простором. Лише
блiдо-рожевi променi сонця, що вiдбиваються в
хмарах, є ознакою пробудження дня. Поетика об-
разу полягає у вiдчуттi смутку, лiризму i мелан-
холiї. Проте це не є почуття безнадiї чи розпачу;
вона ближче наближена до настроїв романтичних
чи символiчних, нiж до декадентських, вона не
лякає кiнцем, але дає надiю”1.
Для продовження циклу Труш обирає сосну
невипадково. У потаємних скриньках пам’ятi, за-
вжди вражаючи, ховаються картини дитинства,
якi в несподiваний момент життя пiдштовхують
до рiшучих проявiв наших почуттiв. Вiдомий до-
слiдник творчостi художника Я.Нановський пiд-
тверджує це: “...на розвиток митця мала вплив
краса природи рiдного краю. Зеленi левади i зо-
лотi поля, просторi рiвнини з поодинокими дере-
вами, сосновi лiси i зруби назавжди лишились у
пам’ятi митця i були улюбленою темою його пей-
зажних творiв”2. У дитинствi, як згадував сам
художник, батько виводив його на околицю се-
ла й показував, якою прекрасною є навколишня
природа. Вiд родинного Трушевого села Висоцьке
Бродiвського повiту, що на Львiвщинi, йшла до-
рога, яка мала назву “бiла”. Вона вела до сосно-
вого лiсу, в якому майбутнiй художник проводив
багато часу й, без сумнiву, милувався могутнiми
деревами. Труш власно пiдтверджує свої дитячi
враження про сосну: “I замилування до сосен, як
до малярського мотиву, походить з часу мого хло-
п’ячого побуту на селi, але вже не у Висоцьку,
а в сусiднiм Ражневi, де жили мої свояки. Туди
вабили мене старi сосновi лiси i зруби...
Коли я пройшов зеленi луги рiдного села Висо-
цька i рампу дороги мiж Заболотцями i Бродами,
увiйшов я вже на ґрунта сусiднього села Висоць-
ка, зараз лiворуч втинався клинок старий сосно-
вий лiс. Тут я йшов вiльним кроком збокував на
1Melbechowska-Lutu. Mali mistrowie polskiego peizażu.–
Neriton, 1997.– 210 s.
2Нановський Я. Поет кольору i сонця // Iван Труш:
Збiрник мiжнародної конференцiї, присвяченої 100-рiччю
вiд дня народження.– Львiв, 1972.– C. 9.
право (ще бiльше на лiво), сiдав часом (на плед)
любувався красою грубих сосон, супокiйним шу-
мом, лiтом мав я тут справдiшний рай...”3.
У зрiлому вiцi Труш пiдсвiдомо шукає шляхiв
потрапити в цей хлопчачий рай, малюючи сос-
ни. Дерево в художника – не просто повернення
пам’ятi, ознака минулого або сучасного середови-
ща, незвичний елемент живої природи. У циклi
“Про самоту” та “В обiймах снiгу” митець персо-
нiфiкує сосну, надаючи їй право на власнi сильнi
почуття. Цю самотнiсть вiн переживає сам i че-
рез образ дерева талановито вiдтворює їх на по-
лотнi. В лiтературi аналогiчнi прийоми викорис-
товувала товаришка художника О.Кобилянська.
“В її творчостi (О.Кобилянської) спостерiгається
широке малярське вживання персонiфiкацiї живої
природи, її явищ, що саме i приваблювало Iвана
Труша як художника-пейзажиста i тонкого мис-
лителя, якому образи природи розкривали багатi
можливостi духовного спiлкування iз своїм гля-
дачем”4. Самота у Трушевому циклi не ототож-
нюється зi самотнiстю. Цим вiдчуттям художник
намагається передати свої власнi рефлексiї. Тру-
шева самота – це артистичний акт, шлях митця,
вражаючо-прекрасний, але приречений на нерозу-
мiння оточення, часом ворожнечу, шлях одинака,
який вперто протистоїть лихiй долi-негодi, буре-
вiям, колючим вiтрам та зливам. В одному з лис-
тiв до Ольги Кобилянської художник сам пояс-
нює значення цього символiчного сюжету: “Мене
психично рятує моя сердечна i вiрна подруга –
самота, котру я полюбив ще як молодий хлопець
на селi, а зiстану її вiрний аж до смертi”5.
1928 р. художник плiдно працює над циклом
“В обiймах снiгу” Основним мотивом серiї йо-
го робiт стає маленький кущик сосни. На од-
нiй iз виставок Труш представляє глядачевi свiй
3Труш I. Спомини з моїх хлоп’ячих лiт // Нацiональ-
ний музей у Львовi.– АТ 54888/15.– C. 1.
4Саноцька Х. До питання про роль лiтературно-
мистецького середовища у формуваннi свiтогляду Iвана
Труша // Iван Труш: Збiрник мiжнародної конференцiї,
присвяченої 100-рiччю вiд дня народження.– Львiв, 1972.–
C. 33.
5Лист I.Труша до О.Кобилянської вiд 25 листопада
1940 р. // Архiви України.– 1970.– № 1.
ЮРIЙ ЯМАШ. Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша. 561
доробок, який не залишається непомiтним для
мистецьких критикiв. В.Козiцький вдало порiв-
нює невеличкi етюди (середнiй формат близько
30 х 40 см) iз сонетами: “I.Труш виспiвав пенз-
лем i олiйною фарбою цикл 12 пейзажних соне-
тiв про бiдненький, низенький, присипаний снi-
гом кущик сосни. Як колись Клод Моне стiжок
сiна, так Труш зображує кущик, присипаний ма-
сою снiгу у щораз iншому освiтленнi. Як дуже
треба любити природу, щоб зупинити свою увагу
на таких моментах. Це мов зображення символу
впертої боротьби людської душi з бiлою смертю
знищення”6.
Ю.Грабовський зазначає: “I.Труш прислав на
виставку кiлька творiв, пов’язаних темою з зи-
мою. Цикл пейзажiв “В обiймах снiгу” – це зоб-
раження iсторiї кущика сосни вiд перших снiгiв
аж до весняних розтопiв”7.
Кущик сосни, якому присвячує свої етюди Iван
Труш, росте на його присадибнiй дiлянцi прямо
перед його вiкнами. Коли художник власним кош-
том побудував будинок 1910 р. (пiзнiше вулиця
отримала назву Обводова), то одними з перших
дерев у його саду з’явились не фруктовi дерева, а
сосни. За планом присадибної дiлянки на подвi-
р’ї художника росло 11 сосен. Про це згадувала
дочка художника Арiадна Труш: “А перед усiм
батько посадив його улюбленнi сосни i смереки.
Коли хто питав сусiдiв, де дiм Труша, вiдповiда-
ли: “От той iз соснами”8.
Сосонка, яка приваблює митця 1928 р., є кар-
ликовою сосною: вона ще досi росте бiля його
будинку (нинi – Художньо-меморiальний музей
Iвана Труша на вул. Труша, 28).
Город родини Трушiв допомогав облаштовува-
ти їх сусiд та добрий приятель гiрний iнженер
Я.Мудрак. Вiн радив, що садити, пiдказував, як
6Чехович С. Iван Труш у свiтлi сучасної йому критики
// Iван Труш: Збiрник мiжнародної конференцiї, присвяче-
ної 100-рiччю вiд дня народження.– Львiв, 1972.– C. 20.
7Grabowski P. Gwiazdkowa wystawa obrazów w salach
Tow. Przyj. Sztuk Рiȩknych // Gazeta Lwowska.– 1929.–
27.XII.
8Труш А. Мiй батько – художник // Iван Труш: Збiр-
ник мiжнародної конференцiї, присвяченої 100-рiччю вiд
дня народження.– Львiв, 1972.– C. 110.
доглядати за рослинами. Можливо, з його допо-
могою художник змiг посадити декiлька сортiв
сосни в себе на дiлянцi. Крiм згаданого кущи-
ка карликової сосни, при входi на подвiр’я росла
рiдкiсна чорна сосна.
Iл. 2.
Мистецький критик В.Козiцький згадує про
12 творiв-сонетiв кущика сосни. Менша части-
на з них знаходиться сьогоднi в Нацiональному
музеї у Львовi. Слiд додати, що в музейнiй збiр-
цi зберiгаються також авторськi свiтлини Тру-
ша цiєї сосонки, а також сюжетнi великоформат-
нi картини, в яких зображено згаданий кущик.
Двi роботи зберiгаються у приватнiй збiрцi вi-
домого нiмецького колекцiонера Михайла Мар-
ковича. Один етюд був надрукований в альбомi
“Iван Труш. Твори з приватних збiрок” (Львiв:
Iнститут колекцiонерства українських мистецьких
пам’яток при НТШ.– К.: Оранта, 2005.– 128 с.
(iл. 42, с. 58.). Ще двi роботи вдалось вiдшу-
кати пiд час сучасного дослiдження в приват-
них збiрках Львова. Наявнiсть майже повної серiї
етюдiв-сонетiв дозволяє побачити загальну кар-
562 3-4’2009 Народознавчi Зошити
тину творчого задуму художника. У створеннi-
спостерiганнi образу сосни, ймовiрно, не було ло-
гiчної послiдовностi й навмисного продовження
сюжету. Сосонка та стихiя-природа надихала у
вiдповiдний момент i дозволяла митцевi стежити
за розвитком подiй кожного дня, чим i користався
митець.
Iл. 3.
Етюд перший. Кущик сосни припорошений
першим снiгом. Дерево прикрашене новим бiлим
пухнастим вбранням, маленькi кульки снiгу нага-
дують рiздвянi iграшки на ялинцi. Незважаючи
на похмуру погоду, картина викликає теплi по-
чуття, почуття з дитинства – очiкування казко-
вого Рiздва та Нового року, очiкування смачних
подарункiв вiд Миколая. Дитина-деревце не зiг-
рiте сонцем та теплом, на противагу декоратив-
ному кущу, що нiжиться в тепличних палацевих
умовах, проте ця бiдна рослина сповнена надiй.
Iл. 4.
Етюд другий. Та сама композицiя. Свята ми-
нули. Життя виявляється не таким барвистим:
снiгу стає бiльше i бiльше, i вiн важким тяга-
рем лягає на плечi-гiлки сосонки. Деревце стiйко
стоїть перед негодою, хоч художник фiксує на-
хилену до долу гiлку, яка не витримала цього
напруження.
Iл. 5.
Етюд третiй. Ситуацiя погiршується. Снiгу
стає бiльше, бiльше гiлок схиляються до долу.
Iл. 6.
Етюд четвертий. Шар снiгу змiнює вигляд
кущика. Втрачається його цiлiсна форма, що тя-
ЮРIЙ ЯМАШ. Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша. 563
гнеться вгору, до сонця. Деревце згинається, та
ще не пiдкорюється лихiй долi.
Iл. 7.
Етюд п’ятий. Стихiя повною мiрою виявляє
себе. Деревце майже цiлком опиняється пiд гли-
боким снiгом. Тiльки його верхiвка своїми не-
нахиленими, прямими гiлками дає зрозумiти, що
воно вперто не хоче схилятися перед негодою.
Iл. 8.
Етюд шостий. Ситуацiя критична. Сосна
вкрита товстим шаром снiгу, гiлки зiгнулися вiд
лежачого важкого покривала. Життя немає, панує
бiла смерть.
Iл. 9.
Етюд сьомий. На перший погляд, нiчого не
змiнилося. Сосна так само знаходиться у бiлому
полонi, здається, безнадiйно зiгнута й нiколи не
випрямиться. Але непомiтно з’являються мажорнi
нотки. Цей мотив лягає в основу великоформат-
ної роботи.
Iл. 10.
Етюд восьмий. Снiг дуже важкий, яким вiн
виглядає в кiнцi зими, коли багатомiсячнi втрам-
бованi снiги востаннє пригнiчують природу. Зима
ще панує, але це її останнi днi.
564 3-4’2009 Народознавчi Зошити
Iл. 11.
Етюд дев’ятий. Настрiй змiнюється. Деревце
починає випростовуватися. Центральна гiлка ку-
щика струнко i впевнено дивиться на свiт. Ще
трохи i її наслiдуватимуть брати-сестри. Життя
сосни перемагає смерть стихiї.
Згадана серiя мала б налiчувати не менше
12 творiв. Не вистачає трьох. У збiрцi Нацiо-
нального музею у Львовi, однак, зберiгаються
ще декiлька робiт переважно бiльшого формату,
в яких присутнє згадане зображення деревця iз
саду Трушiв. Однi з картин є просто великофор-
матними авторськими реплiками етюдiв сосни, iн-
шi – важливим змiстовим та емоцiйним елемен-
том творiв iз символiчним пiдтекстом. Це сто-
сується картин Труша з зображенням стрiлець-
кої могили. За аналогiчним сюжетом у науковому
обiгу є три твори у збiрцi Нацiонального музею
i одна – з приватної збiрки (репродукцiя твору
“Вечiр пiд мiстом” (к., о., 35,5 х 47,5) надрукова-
на в альбомi “Iван Труш. Твори з приватних збi-
рок” (Львiв: Iнститут колекцiонерства українсь-
ких мистецьких пам’яток при НТШ.– К.: Оран-
та, 2005.– 128 с., iл. 85, с. 91.).
Слiд зазначити, що звернення 1928 р. до тема-
тики, дотично пов’язаної з визвольними змаган-
нями 18-19 рp. XX ст., для Труша не є випадко-
вими. Це, по-перше, десятирiчнi роковини подiй,
по-друге, активiзацiя полiтичного життя й нап-
руження в суспiльному життi, загострення конф-
лiкту мiж польським та українським населенням
Галичини. Рефлексiї митця, з одного боку, втра-
ченi iлюзiї, частково розпач, бiль втрат, з iншого
– шана до героїзму стрiльцiв i вiра в майбутнє,
перегукуються з настроями українського суспiль-
ства. Художник звертається до стрiлецької тема-
тики через краєвид. Обраний невибагливий мотив
– залiзна колiя, обабiч якої височiє надмогиль-
ний хрест, у Труша перетворюється у глибокий
за змiстом символiчно-епiчний живописний спiв.
Iл. 12.
Схоже, це реальний краєвид, який знаходився
недалеко вiд будинку художника. Залiзна колiя
була поруч. Це припущення пiдтверджує Андрiй
Дорош: “...декiлька слiв варто сказати про так
любимi художником сосни. Як вiдомо, мешкав вiн
зовсiм близько вiд залiзної колiї. А вже на по-
чатку ХХ ст. у нас залiзницi обабiч обсаджували
деревами, зокрема соснами (рештки таких наса-
джень збереглися на дiльницi Зимня Вода - Су-
ховоля). Посадженi вельми не густо. Такi сосни
пiд впливом вiтрiв набували найфантастичнiших
форм. То ж за нетривiальною натурою далеко хо-
дити не було потреби – вона росла дослiвно за
садовим парканом”9.
Розкриттю теми митцевi як раз i допомагає оп-
рацьований у численних етюдах образ нескореної
лихiй стихiї долi маленької життєлюбної сосонки.
Основний акцент у згаданих картинах – висо-
9Дорош А. Iван Труш i свiт флори // Галицька Брама.–
№ 12 (48).– Грудень, 1998.– С. 11-12.
ЮРIЙ ЯМАШ. Персонiфiкацiя образу сосни у творах Iвана Труша. 565
кий хрест по центру композицiї. Симетрiю тво-
ру пiдкреслюють крутi схили злiва i справа, кон-
тур яких подiбний до перспективних лiнiй сходу,
що вносить деяку динамiчнiсть у роботу. Частина
землi, вкритої снiгом (царина бiлої смертi), сут-
тєво переважає над площею неба i вносить вiд-
повiдний емоцiйний настрiй. Художник iз при-
таманною йому майстернiстю передає враження
вiд заходу сонця. День завершується – емоцiйно
вiн вже завершився, оскiльки сонце опиняється
на одному вертикальному напрямку з хрестом та
сосонкою. Символiка, яку застосовує художник,
зрозумiла. В однiй з живописних реплiк, де со-
нячний диск знаходиться вище злiва вiд хреста,
художник iз притаманною йому майстернiстю пе-
редає враження вiд заходу сонця. Не менш яск-
раво вражають наступнi версiї.
Iл. 13.
Сонце в iнших композицiях Труш розмiщує
майже за хрестом, посилюючи контраст темно-
го силуету стрiлецької могили ясною плямою не-
бесного свiтила. Свiтло, виявлене таким чином,
це свiтло вже згаслої небесної зiрки, i пiдсвiдо-
мо ми вiдчуваємо, що воно iснує так само, як iс-
нує свiтла пам’ять про загиблого усусiвця. Свiтло
фатально згасає, як до того згасло життя невi-
домого стрiльця. Запанує темрява-лихолiття, хо-
лодна безнадiйна нiч. Можливо, так би й сталося.
Але художник не допускає панування мiнору. Вiн
– свiдок мужностi i стiйкостi маленького дерев-
ця, розмiщуючи його на полотнi дає зрозумiти
глядачевi що зима мине, сосонка скине важкий
тягар снiгу-смутку i випростує свої гнучкi гiл-
ки до сонця-волi. Основним персонажем картини
стає не доля стрiльця, кiнець життя, а персонi-
фiкована в соснi доля, можливо, цiлого народу,
який обов’язково дочекається теплого промiння у
своїй iсторiї. Про цi важливi речi Труш промов-
ляє спокiйно, впевненно, без пафосу. Символiзм
та персонiфiкацiя тут безумовнi. Художник
Iл. 14.
вносить у майбутню перемогу добра-свiтла над
темрявою свiй вагомий внесок. У великих епiч-
них полотнах – таких, як “Захiд сонця в лiсi”,
“Днiпро” – вiдомий художник виявив себе як
неперевершений живописець-романiст: створення
1928 р. серiї етюдiв iз мотивом сосни ствер-
джує Труша як видатного символiчного поета-
спiвця, проникливий спiв якого ми вiдчуваємо
через сприйняття його вишуканої колористичної
музики.
|