Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Герус, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2009
Назва видання:	Народознавчі зошити
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77460
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача / Л. Герус // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 649-661. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77460
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-774602015-03-02T03:02:34Z Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача Герус, Л. Статті 2009 Article Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача / Л. Герус // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 649-661. — Бібліогр.: 24 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77460 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Герус, Л. Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача Народознавчі зошити
format	Article
author	Герус, Л.
author_facet	Герус, Л.
author_sort	Герус, Л.
title	Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача
title_short	Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача
title_full	Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача
title_fullStr	Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача
title_full_unstemmed	Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача
title_sort	особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77460
citation_txt	Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача / Л. Герус // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 649-661. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT gerusl osoblivostiplastičnogotraktuvannâformiukraínsʹkogoobrâdovogohlibakalača
first_indexed	2025-07-06T01:43:48Z
last_indexed	2025-07-06T01:43:48Z
_version_	1836860025238192128
fulltext	ЛЮДМИЛА ГЕРУС. Особливостi пластичного трактування... 649 Статтi Людмила ГЕРУС ОСОБЛИВОСТI ПЛАСТИЧНОГО ТРАКТУВАННЯ ФОРМИ УКРАЇНСЬКОГО ОБРЯДОВОГО ХЛIБА – КАЛАЧА Ludmyla GERUS. On Kolach Ukrainian Ritual Bread and Peculiarities in Its Formative Treatment of Shapes. Калач належить до найпоширенiших обрядових хлiбiв українцiв. Вiн застосовується у календар- них – рiздвяних, новорiчних йорданських (водо- хрещенських), великодних та родинних – хрес- тинних, весiльних, похоронних обрядах. Обрядо- ву суть калача увиразнює його визначена плас- тична форма. Працi українських вчених, якi присвяченi, го- ловним чином, обрядовостi та народному харчу- ванню, вмiщують численнi факти використання калача українцями в обрядовiй практицi кален- дарних свят: на Святий вечiр перед Рiздвом калач кладеться на столi (в окремих мiсцевостях Гу- цульщини, Бойкiвщини, Лемкiвщини, на Серед- ньому Поднiпров’ї)1, калачем накривається гор- щик з кутею (пiвденна частина Схiдного Подiл- ля)2, де вiн лежить протягом свят, до Нового Року (за старим стилем), iнодi, до Водохреща; споживається членами родини, дають худобi); ка- лач входить до складу “вечерi”, яку дiти несуть на рiздвянi свята повитусi, хресним батькам, ро- дичам: калач освячується на Великдень; випече- ний перед паскою калач зав’язували у мiшок, з якого сiяли зерно (Бойкiвщина)3. З калачем за- прошують на весiлля (Подiлля, Волинь)4; молодi 1Гонтар Т.О. Народне харчування українцiв Карпат.– К., 1979.– С. 88, 91. 2Творун С. Стiнянськi “колачi” // Народна Tворчiсть та Eтнографiя.– 2002.– № 4.– С. 111. 3Гонтар Т.О. Народне харчування українцiв...– С. 91. 4Архiв IН НАН України.– Ф. 1.– Оп. 2.– Спр. 338.– Зош. 3.– С. 8; Творун С. Стiнянськi “колачi”...– С. 112. розривали калач пiсля шлюбу – “щастя рвали”, хто вiдiрве бiльшу частину, той буде щасливiшим або житиме довше (Гуцульщина – Косiвський, Верховинський р-н Iвано-Франкiвської обл., Бой- кiвщина – Мiжгiрський р-н Закарпатської обл.)5; молода дивилася через отвiр у калачi на молодо- го пiсля вiнчання (Середнє Поднiпров’я – Пол- тавщина)6, на схiд, захiд, пiвдень, пiвнiч перед вiд’їздом з батькiвського дому до молодого (Бу- ковина)7; калачем обдаровують дружок, дружбiв тощо; калач дiлять мiж родичами та гостями; под- ружжя зберiгає калач молодої, з яким вона ходила по барвiнок на вiнок та запрошувала на весiлля рiд, на чiльнiй стiнi на кiлочку протягом всього життя (Схiдне Подiлля)8. Калач клали в домови- ну покiйниковi (Гуцульщина, Бойкiвщина, Лем- кiвщина)9; калач – поману роздавали на спомин про душi померлих (Подiлля, Буковина, Гуцуль- щина)10. На родини калачем обдаровували гостей – одружених одним, а неодружених двома, щоб мати пару (Подiлля); калачем частували кумiв – “колачини” (Гуцульщина)11. Метою нашої статтi є на основi аналiзу плас- тичної форми з’ясувати мистецьку виразнiсть українського обрядового калача: виявити основнi пiдтипи калача; варiативнi вiдмiни в їх твореннi; набiр пластичних елементiв з тiста й iнших оздоб; принцип їхнього компонування. Джерелами статтi послужили зразки калачiв, якi зберiгаються в Музеї хлiба Нацiонального еколого-натуралiстичного центру учнiвської мо- лодi у Києвi, Народного музею хлiба Покрови Пресвятої Богородицi у Львовi, факти, зафiксо- ванi С.Творун12: на Схiдному Подiллi, польовi матерiали автора, зiбранi на Буковинi та Схiдно- му Подiллi у 2008-2009 рр. 5Гонтар Т.О. Народне харчування українцiв...– С. 88. 6Вовк Хв. Студiї з української етнографiї та антропологiї...– С. 244. 7Сумцов Н.Ф. Хлеб в обрядах и песнях...– С. 123. 8Творун С. Стiнянськi “колачi”...– С. 110. 9Гонтар Т.О. Народне харчування українцiв...– С. 88, 91. 10Творун С. Стiнянськi “колачi”...– С. 109-115; Гон- тар Т.О. Народне харчування українцiв...– С. 88, 91. 11Сявавко Є.I. Сiмейна обрядовiсть // Гуцульщина: Iсторико-етнографiчне дослiдження.– К., 1987.– С. 305. 12Творун С.О. Українськi обрядовi хлiби. На матерiалах Подiлля. – Вiнниця, 2006.– 96 с. 650 5-6’2009 Народознавчi Зошити “Колач”. с. Яблуниця Путилiвський р-н Чернiвецької обл. 2008 р. Фото автора. Публiкується вперше. В українськiй традицiї за зовнiшнiм обрисом видiляється два пiдтипи калачiв: 1) круглий; 2) довгастий. Круглий обрис калача творять переплетенi мiж собою i згорнутi у кiльце валки – качалки (“пе- люстки”) тiста. Довгастий калач виробляють зi сплетених i розташованих вздовж валкiв тiста. Найчастiше калачi плетуть з двох або трьох, усьо- го – до восьми валкiв. Одним з найпоширенiших варiантiв пластично- “Колач”. с. Погорiлiвка Заставнiвський р-н Чернiве- цької обл. 2008 р. Свiтлиця хлiба Музею Погорiлiвсь- кої загальноосвiтньої школи. Фото автора. Публiкується вперше. ного вирiшення форми круглого калача є кiльце, яке скручене з двох переплетених мiж собою вал- кiв тiста. Таку форму мають калачi на Подiллi, Буковинi, Гуцульщинi. Сплетенi разом два валки тiста мають й iншi пластичнi iнтерпретацiї, зафiксованi С.Творун13 на Подiллi. У рiздвяних калачах “рожество” (с. Майдан Вiнницького р-ну, с. Стiна То- машпiльського р-ну Вiнницької обл.), “рiздвя- ник” (с. Радянське Ямпiльського р-ну Вiнниць- кої обл.), “рiздво” (с. Русава Ямпiльського р-ну Вiнницької обл.) сплетеним валкам надають фор- му кiльця з накладеними один на одного кiнцями. Водночас “рiздво” виробляють у подобi цифри вi- сiм. Форму вiсiмки має весiльний калач “перевiд- ник” (с. Левково Крижопiльського р-ну Вiнниць- кої обл.). Сплетене у два валки тiста кiльце стано- вить основу пластичних вирiшень iнших варiан- тiв круглих калачiв подолян. Два кiльця, меншо- го i бiльшого дiаметру, що сплетенi з двох валкiв тiста i вкладенi один в другий, утворюють ка- лач, який у схiднiй частинi Подiлля називається “подвiйник” й широко використовується в обря- довостi. На основi “подвiйника” подоляни фор- мують хрестинний калач, весiльнi – “побiгущий” (“побiгун”), калач з “куклою” (“бородою”), “дi- вування”, калач для старостiв, для “нанашок”14, поховально-поминальний калач. Поширеними в Українi є круглi калачi, вироб- ленi плетенi з трьох валкiв тiста. Круглi калачi з шести, восьми валкiв тiста на Подiллi роблять двоярусними. Основу цих кала- чiв становить “подвiйник”. Зверху на “подвiй- ник” накладають кiльце сплетене з двох валикiв тiста, як, наприклад, у весiльному калачi для об- даровування старостiв i старостих, нанашок15 або з чотирьох – у рiздвяному калачi16 (пiвденно- схiдна частина Подiлля). Використовуються й iншi способи формування круглого калача. На Буковинi круглий калач ви- 13Там само.– С. 10-11, 15, 37, 42, 52-54, 58. 14Нанашки у приднiстрянських селах Подiлля викону- ють роль старости i старостихи. Вiнчальними нанашками для молодят обирають гарну подружню пару iз родичiв або односельцiв, яка бере молоде подружжя пiд опiку, а згодом стане їхнiм дiтям хрещеними батьками. 15Творун С.О. Українськi обрядовi хлiби...– С. 56-59. 16Там само.– С. 16. ЛЮДМИЛА ГЕРУС. Особливостi пластичного трактування... 651 робляють з чотирьох, п’яти або семи рiвновеликих грудок частин тiста, якi округлюють i викладають у круглу форму, стулюючи докупи17. Локально на Подiллi зафiксовано круглий рiз- двяний хлiб – калач, що має рiдкiсну форму. Її утворюють з трьох валкiв тiста, якi з одного боку з’єднанi разом, а з протилежного – скрученi ко- жен окремо у спiраль (с. Маркiвка Тиврiвського р-ну Вiнницької обл.)18. Довгастий калач формують з валкiв тiста, якi переплiтають мiж собою i розташовують вздовж. Для виготовлення довгастого калача, як i для круглого, використовується вiд двох до вось- ми валкiв тiста. Його варiантом є “парний” ка- лач, який утворюють, злiплюючи докупи два довгастих. Таким чином круглi калачi за контурним вирi- шенням подiляються на: 1) кiльцеподiбнi; 2) вi- сiмкоподiбнi; 3) суцiльнi; 4) зi спiралеподiбно згорнутими краями. Довгастi калачi мають одно- типний обрис. Обрядовi калачi готують з пшеничного та жит- нього борошна. Для обрядових калачiв з пше- ничного борошна замiшують квашене, переваж- но, здобне тiсто. Окремi обрядовi калачi готують з прiсного тiста, як з житнього, так i з пшенично- го борошна. Зокрема, з прiсного тiста випiкають калач з “куклою” (“бородою”). При випiканнi калачiв переплетенi валки тiс- та формують рельєф з ритмiчним розташуванням заглиблень й опуклостей. Виразний рельєф зали- шається й на поверхнi калачiв з квашеного тiста, яке при випiканнi збiльшується – “росте”, змi- нюючи свiй об’єм. Цей своєрiдний рельєф є од- нiєю з типологiчних ознак калача. Водночас рель- єфна поверхня надає художньої виразностi формi калача. Круглi плетенi з валкiв тiста калачi переваж- но мають посерединi наскрiзний отвiр. Наскрiз- ний отвiр отримують, випiкаючи калач зi встав- леним у його центр круглим предметом – дере- в’яним “ковбаном”, скляною пiвлiтровою банкою, якi перешкоджають дрiжджовому тiсту пiдходити до середини. Круглi калачi бувають й цiлiсними. При випiканнi цiлiсного калача отвiр не зберiга- 17Там само. 18Творун С.О. Українськi обрядовi хлiби. На матерiалах Подiлля...– С. 13. “Колач”. с. Погорiлiвка Заставнiвський р-н Чернiве- цької обл. 2008 р. Свiтлиця хлiба Музею Погорiлiвсь- кої загальноосвiтньої школи. Фото автора. Публiкується вперше. 652 5-6’2009 Народознавчi Зошити ють, його заповнює тiсто. Деколи наявнiсть отво- ру є основною вiдмiннiстю пластичного вирiшен- ня форми калача. “Колач”. с. Погорiлiвка Заставнiвський р-н Чернiве- цької обл. 2008 р. Свiтлиця хлiба Музею Погорiлiвсь- кої загальноосвiтньої школи. Фото автора. Публiкується вперше. Практичнiсть та художня довершенiсть плас- тичного вирiшення форми калача, яку утворюють переплетенням i згортанням у кiльце валкiв тiста, “Колач”. с. Конятин Путилiвський р-н Чернiвецької обл. 2008 р. Фото автора. Публiкується вперше. стали вагомою пiдставою широкого застосування цього прийому пластичного оформлення у рiзних варiативних вiдмiнах калачiв в Українi. Особлива обрядова роль калача спонукала до пластичного ускладнення його форми. Здебiльше форму калача довершували елементами з тiста. Найпростiшим й найпоширенiшим елементом у бiльшостi мiсцевостей побутування калача в Українi є тонкий круглий валик тiста – “обруч”, який обводить спiдню частину калача. Обручем з тiста обкрученi, як круглий, так i довгастий ка- лач: один – “непарний” калач або два злiплених поряд – “парний” калач. Кiнцi “обруча” накладе- нi один на одного, часто на подобi рiжок. Iнколи на мiсцi з’єднання роблять два надрiзи, якi пiсля випiкання набувають вигляду трипалої лапи. На Подiллi у калачi “дiвування” “обруч” спле- тений з валкiв тiста у виглядi коси19, так i нази- вають “коса”, “косиця”, “вужик”. Зверху на калачах розмiщують пластичнi еле- менти з тiста. Найуживанiшими елементами є знаки квiтiв. Цi знаки вiдтворюють виразнi прик- мети квiтки – осердя та пелюстки: осердя кругле, а пелюстки овальнi дещо звуженi з боку з’єднан- ня з осердям або круглi. Найчастiше зображення квiтiв три-дванадцятипелюстковi. Зображення квiтiв з тiста, хоч й узагальне- но трактують ознаки реалiї, рiзняться зовнiшнiми обрисами. Окремi пластичнi вiдображення квiтiв мають наближенi до реальних прототипiв форми. Вiдповiдними є й їхнi назви – “рожi”, (“ружi”, “троянди”), “яблуневий цвiт”, “ромашки”, “хри- зантеми” тощо. П’ятипелюстковi квiти з тiста деколи асоцiю- ються з яблуневим цвiтом. Слiд вiдзначити, що улюбленi українцями мальва, дикоросла троянда, якi називають рожами (ружами), в природi є п’я- типелюстковими. На Подiллi пелюстки “яблуне- вого цвiту” формують зi згорнутих пiвколом сму- жок тiста (с. Стiна Томашпiльського р-ну Вiнни- цької обл.). “Рожi”, (“ружi”, “троянди”) з тiста, зазвичай, мають сiм-дванадцять круглих пелюсток, що злi- пленi одну за одною по колу. Багатопелюстко- вi квiти з тiста уподiбнюються з ромашками – “ромашки”. Назвою “хризантема” на означення пластично- го зображення квiтки послуговуються локально на Подiлi (с. Бохоники Вiнницького р-ну)20. Вi- 19Творун С.О. Українськi обрядовi хлiби...– С. 64. 20Там само. ЛЮДМИЛА ГЕРУС. Особливостi пластичного трактування... 653 Весiльний “колач”. с. Погорiлiвка Заставнiвський р-н Чернiвецької обл. 2008 р. Свiтлиця хлiба Музею Погорiлiвської загальноосвiтньої школи. Фото автора. Публiкується вперше. 654 5-6’2009 Народознавчi Зошити Весiльний “колач”. с. Розтоки Вижницький р-н Iвано-Франкiвської обл. 2006 р. Фото автора. Публiкується вперше. ЛЮДМИЛА ГЕРУС. Особливостi пластичного трактування... 655 Весiльний калач. Подiлля. 2000 р. Музей хлiба Нацiонального еколого-натуралiстичного центру учнiвської молодi. Фото автора. Публiкується вперше. 656 5-6’2009 Народознавчi Зошити Великодний “колач”. с. Погорiлiвка Заставнiвський р-н Чернiвецької обл. 2008 р. Свiтлиця хлiба Музею Погорiлiвської загальноосвiтньої школи. Фото автора. Публiкується вперше. Великодний “колач”. с. Рiвня Вижницький р-н Iвано-Франкiвської обл. 2008 р. Фото автора. Публiкується вперше. ЛЮДМИЛА ГЕРУС. Особливостi пластичного трактування... 657 Великодний калач. с. Легедзине Тальнiвський р-н Черкаської обл. Опубл. Мицик В. Дар Божий iз раю // Народне мистецтво.– 2003.– № 1-2.– С. 9. Великодний калач. с. Кобринове Тальнiвський р-н Черкаської обл. Опубл. Мицик В. Дар Божий iз раю // Народне мистецтво.– 2003.– № 1-2.– С. 7. 658 5-6’2009 Народознавчi Зошити зуально “хризантеми” схожi до “шишок”, якi так само використовуються для оздоби калача, а та- кож короваю та як окреме весiльне печиво21. Винятковими серед пластичних оздоб з тiста на калачах є “ягiдки”. Вони переважно кулястої фо- рми, часто розташованi вкупi так, що нагадують калину або виноград й вiдповiдно називаються – “калина”, “виноград”. Подiбно до “ягiдок” потрактованi “горiшки”, якi мають кулясту, деколи гостроверху, форму. Переважно “горiшки” злiпленi по троє, що надає їм ознак плодiв лiщини. Знак “колосок” зображують овальнi, ритмiчно розмiщенi пластичнi елементи. Зображення квiтiв та плодiв деталiзуються зображеннями листкiв також з тiста: овальної, ромбiчної, гранчастої форми з рiвними або зиг- загуватими краями. Зрiдка в оздобленнi калачiв використовують- ся орнiтоморфнi зображення з тiста – “голубки” (“гуски”, “качки”, “пташки”). За пластичним ви- рiшенням вони є подiбними до аналогiчних зоб- ражень на короваях, пасках та призначеного для зустрiчi весни птахоподiбного печива22; вiдтворю- ють узагальнений образ, утiлений в об’ємних фi- гурках птаха з голiвкою, тулубом, хвостом, роз- простертими або притуленими до тулуба крилами. Пташки виробленi з двох смужок тiста, одна з яких обводить iншу довкола й, перехрещуючись зверху, акцентує крила. Винятково на калачах зу- стрiчаються пташки, виготовленi з однiєї смужки тiста: смужка складена вiсiмкою, а її кiнцi пiднятi над кiльцями, передають з одного боку голiвку, з iншого – хвiст. Iнодi фiгурки пташок вилiпленi з суцiльної маси тiста. На їхнiх голiвках рельєфно видiленi очi та дзьоб. Хвiст та крила позначенi графiчними лiнiями, якi iмiтують пiр’я. Абстрактнi зображення, якi накладають звер- ху калачi, позначають коло, пiвколо, хрест, есо- 21Герус Л. Український коровай: форма, типи i стилiсти- чнi особливостi пластичних елементiв // Мистецтвознавст- во’06: Науковий збiрник.– Львiв, 2006.– С. 43. 22Герус Л. Типи, форми, функцiї обрядового печива до дня 40 Св. Мученикiв, Благовiщення на Полiссi (на тлi слов’янської традицiї) // Народознавчi Зошити.– 2006.– № 3-4.– С. 521-528; Її ж. Орнiтоморфне печиво україн- цiв // Буття в мистецтвi: Збiрник наукових праць i ма- терiалiв на пошану Степана Костюка з нагоди 80-рiччя.– Львiв, 2007.– С. 177-185. подiбний знак, спiраль. Вони потрактованi об’- ємно з однiєї вiдповiдно складеної смужки тiс- та. Коло i хрест формують також iз двох-трьох сплетених мiж собою смужок тiста. Знак ко- ла називають “кiльцем”, “колком”, “калачиком”, “обараньчиком”; пiвколо – “вушком”, есоподiб- ний знак – “вужиком”,(“кривулькою”); спiраль – “безкiнечником”. Отже, пластичнi елементи з тiста, якими оз- доблюють поверхню калача, за зовнiшнiми плас- тично-формальними та асоцiативними ознаками подiляються: 1) фiтоморфнi зображення: квiти – “квiт- ка”, “рожа” (“ружа”, “троянда”), “яблуневий цвiт”, “ромашка”, “хризантема”; плоди – “шиш- ка”, “ягiдка”, “калина”, “виноград”, “горiшок”, “колосок”; листя – “листок” (“листочок”); 2) орнiтоморфнi зображення: “голуб” (“гуска”, “качка”, “пташка”); 3) абстрактнi зображення: коло – “кiльце” (“колко”, “калачик”, “обараньчик”); хрест; есопо- дiбний знак – “вужик” (“кривулька”); спiраль – “безкiнечник”; пiвколо – “вушко”. Оздоби формують з того ж тiста, що й калач, iнодi трохи густiшого, рiдше з прiсного, i наклада- ють на калач перед випiканням. Усi елементи пе- реважно вилiплюють руками. Осердя i пелюстки квiтiв, листки iнодi вирiзують штампом. Фiгур- ний край листкiв позначують ножем. “Шишки” та “хризантеми”, звивають з тонкої смужки тiста, з одного боку якої через рiвнi промiжки нарiзанi зубчики. Зi складених пiвколом смужок тiста ви- робляють пелюстки “яблуневого цвiту”. Елемен- ти з дрiжджового тiста при випiканнi “ростуть” й змiнюють свої обриси, стаючи менш виразни- ми, а з прiсного – зберiгають початковi форми, навiть їхнi краї залишаються чiткими i гарними. Крiм того, пластичнi зображення з прiсного тiс- та майже не втрачають забарвлення й рiзняться свiтлiшим вiдтiнком. В оздобленнi калачiв одночасно використову- ються декiлька рiзних елементiв з тiста. Поря- док їх компонування визначається формою кала- ча, одначе, як правило, з дотриманням симетрiї. На кiльцеподiбних калачах використовується вiн- коподiбна композицiя, в якiй пластичнi елемен- ти розташованi по колу, уподiбнюючи калач до вiнка. На суцiльних калачах пластичнi елемен- ЛЮДМИЛА ГЕРУС. Особливостi пластичного трактування... 659 ти укладають у дзеркально-симетричнi компози- цiї. Вiдповiдно до ролi у композицiї її складо- вi елементи подiляються на головнi та другоряд- нi (додатковi). Головними елементами пластично- фактурних рельєф оздоблення калача виступають: фiтоморфнi зображення: квiти – “рожа”, “яблу- невий цвiт”, “ромашка”, “хризантема”; плоди – “шишка”, “калина”, “виноград”; орнiтоморфнi зо- браження: “голуб” (“гуска”, “качка”, “пташка”); абстрактнi зображення: хрест; есоподiбний знак – “вужик” (“кривулька”). Додатковi елементи, якi доповнюють головнi, вирiзняються меншими розмiрами. На калачах вони представленi фiтоморфними зображеннями: квiтами – “квiтка”, “яблуневий цвiт”, “ромаш- ка”; плодами – “ягiдка”, “калина”, “виноград”, “горiшок” “колосок”; листками – “листок” (“лис- точок”); абстрактними зображеннями: колами – “кiльце” (“колко”, “калачик”, “обараньчик”); пiв- колами – “вушко”; есоподiбними знаками – “ву- жик” (“кривулька”); спiралями – “безкiнечник”. Найрозкiшнiшi композицiї пластичних елемен- тiв з тiста на калачах трапляються на Подiллi. З- помiж них слiд видiлити весiльнi калачi. Зокрема, “побiгущi” калачi прикрашенi “рожами”, “хризан- темами”, яких буває вiд трьох до восьми, вiдпо- вiдно до величини калача, а також самих елемен- тiв й густоти їхнього розташування. Деколи “ро- жi” або “хризантеми” акцентують дрiбнiшi еле- менти – п’ятипелюстковi квiти, “ягiдки”, “кали- на”, “виноград”, “горiшки”, “колоски”, “листки”. На поверхнi калача з “куклою” (“бородою”) компонують, з одного боку, “троянду”, з iншо- го – “яблуневий цвiт”, а помiж ними “листки”. Весiльний хлiб “дiвування”, який подекуди у центральнiй частинi Подiлля формують на осно- вi “подвiйника” i називають калач молодої “дi- вування”, переважно, не має наскрiзного отвору. Цей калач, подiбно до короваю, з яким його ви- пiкають, густо вкривають пластичними оздобами з тiста. Посерединi калача розмiщують “ружу”, або пару “голубкiв”, а довкола – додатковi еле- менти, - якi передають ознаки рослин: “квiтки”, “яблуневий цвiт”, “ромашки”, “ягiдки”, “кали- ну”, “виноград”, “горiшки”, “колоски”, “листки” (“листочок”), та абстрактнi зображення: “кiль- ця” (“колка”, “калачики”), “вушка”, “вужики” (“кривульки”). Поминальний “колач”. с. Яблуниця Путилiвський р-н Чернiвецької обл. 2008 р. Фото автора. Публiкується вперше. Лiтургiя за померлих. с. Довгопiлля Путилiвський р-н Чернiвецької обл. 2008 р. Фото автора. Публiкується вперше. 660 5-6’2009 Народознавчi Зошити Мiнгреш Анастасiя Федорiвна. Виготовлення весiльно- го “колача”. с. Конятин Путилiвський р-н Чернiвецької обл. 2008 р. Фото автора. Публiкується вперше. ЛЮДМИЛА ГЕРУС. Особливостi пластичного трактування... 661 Мiнгреш Анастасiя Федорiвна. Виготовлення “кола- ча”. с. Конятин Путилiвський р-н Чернiвецької обл. 2008 р. Фото автора. Публiкується вперше. Подiбно пластичнi елементи з тiста компону- ють на поверхнi калачiв для нанашок у пiвденнiй частинi Подiлля. Серед весiльних обрядових хлi- бiв вiн найбiльший i найгарнiший. Вишуканою композицiєю вирiзняється поховально-поминальний хлiб “помана” (Ям- пiльський, Томашпiльський р-ни Вiнницької обл.). Основу цього хлiба становить “подвiйник”, середину якого залiплюють тiстом, а зверху, через увесь калач, навхрест кладуть перепле- тенi валки тiста, утворюючи таким чином два розташованi один на другому хрести. Особливо фiлiгранно плетений верхнiй хрест. Посерединi його розташовують велику “шишку” з тiста, а помiж рамен – вiсiм пластичних елементiв, якi у мiсцях свого поширення асоцiюються з трипелюстковими квiтами23. Вiзуальний образ весiльних калачiв, разом з пластичним оформленням з тiста, творять iншi оздоби. Зокрема, “побiгущi” калачi, подiбно до короваю, оздоблюють кетягами калини, гiлками барвiнку або аспарагусу (“розмарину”). В лад з формою калача їх розташовують навкруг: калину застромлюють у калач, а барвiнком, аспарагусом його обвивають. Поверх рослин калач обгортає червона стрiчка. Калач з “куклою” (“бородою”) прибраний жмутом прядива, що разом з живими або штуч- ними квiтами прив’язане червоною стрiчкою з боку калача. Його, властиво, називають “кук- лою” (с. Стiна Томашпiльського р-ну Вiнницької обл.), “бородою” (с. Перепеличе Немирiвського р-ну Вiнницької обл.). У калач для нанашок впихають гiлки плодо- вих дерев, якi обмотують кольоровим папером або фольгою, прикрашають паперовими квiтами та стрiчками (Пiщанський р-н Вiнницької обл.)24. Оздоби, якими прибирають калач пiсля випi- кання, довершують його пластичну форму. З по- мiж них видiляються: 1) елементи рослинного походження (гiлки, листя, квiти, плоди рослин); 2) елементи предметного свiту (стрiчки). 3) спецiально виготовленi елементи (квiти, стрiчки з паперу, фольги). 23Творун С.О. Українськi обрядовi хлiби...– С. 64. 24Там само.– С. 59.

Особливостi пластичного трактування форми українського обрядового хлiба – калача

Репозитарії

Схожі ресурси