Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Гощіцька, Т.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2009
Schriftenreihe:	Народознавчі зошити
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77463
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст. / Т. Гощіцька // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 783-791. — Бібліогр.: 125 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77463
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-774632015-03-02T03:02:10Z Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст. Гощіцька, Т. Статті 2009 Article Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст. / Т. Гощіцька // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 783-791. — Бібліогр.: 125 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77463 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Гощіцька, Т. Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст. Народознавчі зошити
format	Article
author	Гощіцька, Т.
author_facet	Гощіцька, Т.
author_sort	Гощіцька, Т.
title	Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст.
title_short	Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст.
title_full	Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст.
title_fullStr	Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст.
title_full_unstemmed	Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст.
title_sort	вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. хiх ст. – першiй пол. хх ст.
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77463
citation_txt	Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст. / Т. Гощіцька // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 783-791. — Бібліогр.: 125 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT goŝícʹkat vibirbudivelʹnogomaterialutamiscâbudivnictvanabojkivsʹkopidgirânsʹkomupograniččivdrugijpolhihstperšijpolhhst
first_indexed	2025-07-06T01:43:56Z
last_indexed	2025-07-06T01:43:56Z
_version_	1836860033450639360
fulltext	ТЕТЯНА ГОЩIЦЬКА. Вибiр будiвельного матерiалу... 783 Статтi Тетяна ГОЩIЦЬКА ВИБIР БУДIВЕЛЬНОГО МАТЕРIАЛУ ТА МIСЦЯ БУДIВНИЦТВА НА БОЙКIВСЬКО-ПIДГIР’ЯНСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧI в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст. Tetyana HOSHCHYTSKA. On Choices of Constructive Material and a Place for Construction on Boiko-Highland Borderland. Спорудження нового житла, як i повсюдно в Українi, вважалось надзвичайно вiдповiдальною справою, оскiльки, згiдно з уявленнями, вiд до- тримання точностi виконання обрядiв та звичаїв, вiд ретельностi перевiрки будiвельного матерiалу, вибраного мiсця будiвництва, на всiх етапах зве- дення житла, за допомогою рiзноманiтних забо- рон та прикмет, i так далi i тому подiбне, за- лежав не тiльки добробут майбутнiх мешканцiв житла, але й їхнє здоров’я, добробут, а в де- яких випадках i життя. Все це складало обрядово- звичаєвий комплекс, який прийнято означувати, як “будiвельна обрядовiсть” i побутування якого на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi ми по- слiдовно розглянемо нижче. З огляду на природно-географiчнi умови, про що вже йшлося вище, основним будiвельним ма- терiалом, в дослiджуваному регiонi, було дерево. Паралельно хоч i меншою мiрою використовували глину та камiнь. Основними породами, якi вико- ристовували в будiвництвi були ялиця та смерека, якi вiдзначаються мiцнiстю, довговiчнiстю та лег- ко пiддаються обробцi1. Якщо опитанi iнформа- 1Радович Р. Вибiр та заготiвля будiвельної деревини на заходi галицької Бойкiвщини (за матерiалами Старосамбiр- ського р-ну, Львiвської обл.) // Фортеця: збiрник запо- вiдника “Тустань”: На пошану Михайла Рожка.– Львiв: Камула, 2009.– Кн. 1.– С. 523. тори абсолютно одностайнi в позитивних харак- теристиках смереки як будiвельної деревини (“в смерекову хату грiм не б’є”)2, то ведучи мову про ялицю часто її характеризують як дерево де- що гiршої якостi: [...] ялиця десь-десь, найбiльше смерека... Ну то якби ялиця бiльше вологостi має, а смерека скорiше i висихає. Якось вона доступнiша була...3. Вибiр будiвельного матерiалу мав двоступене- вий характер. На першому етапi визначали су- то практичну придатнiсть деревини. Надзвичай- но важливе значення мав час лiсозаготiвлi. Як i на iнших залiснених територiях, найкращими для цього вважалися зимовi мiсяцi. “Зима” на цих теренах триває 3,5-4 мiсяцi i починається iз встановлення середньодобової температури нижче 0◦С, переважно в кiнцi листопада4. Таким чи- ном, до категорiї “зимових” потрапляють кiнець листопада, грудень, сiчень i лютий5. Мотивували це тим, що в цей час у деревинi “нема живи- цi”6, “соку немає”7, “менше соку має, черваки не їдять”8. Якщо зрубати в iнший час – “мала соло- дiсть i хробак борше їв”9, “поки сок воно нездале, його червак точит”10, “сок осiдає i воно сильнiше, а навеснi сок пiдходит i воно не є таке моцне”11. 2Зап. 29.07.09 р. в с. Пiдбуж Дрогобицького р- ну, Львiвської обл. вiд Кугiвчака Йосипа Олексiйовича, 1927 р. н.) 3Зап. 10.07.08 р. в с. Пiдгородцi Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Шисак Антонiни Андрiївни, 1921 р. н. 4Тесля I. Географiчний опис Стрийщини // Стрийщи- на: iсторично-мемуарний збiрник / Пiд ред. I.Пеленської, К.Баб’яка.– Нью-Йорк, 1990.– Т. 1.– С. 40. 5Голубец М.Л., Гаврусевич А.Н., Загайкевич И.К. и др. Украинские Карпаты. Природа.– К., 1988. – С. 41. 6Зап. 29.08.04 р. в с. Грабовець Стрийського р-ну Львiвської обл. вiд Лисейко Розини Дмитрiвни, 1919 р. н. 7Зап. 30.08.04 р. в c. Монастирець Стрийського р-ну Львiвської обл. вiд Олексишин Iрини Василiвни, 1925 р. н. 8Зап. 29.08.04 р. в с. Колодниця Стрийського р-ну Львiвської обл. вiд Когута Ореста Григоровича, 1934 р. н. 9Зап. 28.07.09 р. в с. Сторона Дрогобицького р-ну Львiвської обл. вiд Лехно Романа Максимовича, 1924 р. н. 10Зап. 10.08.09 р. в с. Лоп’янка Рожнятiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. вiд Кузьми Степана Iвановича, 1924 р. н. 11Зап. 10.07.08 р. в с. Пiдгородцi Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Джуфер Марiї Євстахiївни, 1932 р. н. 784 5-6’2009 Народознавчi Зошити Звертали також увагу на фазу, в якiй перебу- вав мiсяць: [...] коли новий мiсяць настає – деревина тягне сок догори. Коли є рiвно стояння, повний мiсяць – деревина трима її, питаєця. А коли iде на спад... тодi треба рiзати на будову...12. Найпридатнiшими вважалися дерева, що рос- ли на пiщаних горах, галявинах, на кам’янистому ґрунтi13, “як росте в буковому лiсi – воно тверд- ше”14. Не брали дерево яке росло над потоком – воно швидко порохнявiло i розсипалось15. Дерево мало бути рiвне i високе, з вузькими в перерi- зi кiльцями (вважалося мiцнiшим), без губок (їх наявнiсть вказувала на те, що дерево гниле всере- динi)16, гладке – без сучкiв17. Стосовно вiку де- рева, то iнформатори сходяться на тому, що добра для будiвництва смерека мала мати 40-50 рокiв18. При доборi будiвельної деревини особливо уважно стежили, щоб серцевина не була гнилою: [...] щоб [стовбур дерева. – Прим. авт.] був здоровий, щоб не було червакiв, порохна, щоб не гнилий...19. Найпростiшим способом оцiнки стану дерева було простукування стовбура сокирою та пода- льша орiєнтацiя “по звуковi” – якщо при ударi воно дзвенiло, був “твердий стук”20, то вважало- 12Зап. 27.07.09 р. в с. Опака Дрогобицького р-ну Львiв- ської обл. вiд Ключака Миколи Iвановича, 1929 р. н. 13Зап. 10.08.09 р. в с. Лоп’янка Рожнятiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. вiд Кузьми Степана Iвановича, 1924 р. н. 14Зап. 28.07.09 р. в с. Сторона Дрогобицького р-ну Львiвської обл. вiд Лехно Романа Максимовича, 1924 р. н. 15Файник Т. Житло та довкiлля: будiвельнi традицiї українцiв Карпат.– Львiв: Iнститут народознавства НАН України, 2007.– С. 34. 16Зап. 10.08.09 р. в с. Лоп’янка Рожнятiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. вiд Кузьми Степана Iвановича, 1924 р. н. 17Зап. 04.08.09 р. в с. Орiв Сколiвського р-ну Львiв- ської обл. вiд Кушнiра Михайла Семеновича, 1941 р. н.; Романського Миколи Олексiйовича, 1924 р. н. 18Зап. 10.08.09 р. в с. Лоп’янка Рожнятiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. вiд Кузьми Степана Iвановича, 1924 р. н. 19Зап. 26.08.04 р. в с. Грабовець Стрийського р-ну Львiвської обл. вiд Когута Мирона Григоровича, 1932 р. н. 20Зап. 10.08.09 р. в с. Лоп’янка Рожнятiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. вiд Кузьми Степана Iвановича, ся здоровим, а як “глухо гуло” – порохнявим21. Зокрема, коли вибирали деревину для сволока, то для цього шукали “спiвочу” сосну – щоб вiд удару по нiй сокирою “йшов тонкий звук, як на скрипку”22. Також орiєнтувалися по малюнку ко- ри: борозни на корi мали йти строго вертикально знизу догори i нi в якому разi не закручуватись у спiраль. Останнє означало, що серцевина так само “покручена” i гнила23. Коли вибрана деревина визнавалась з практич- ної точки зору придатною, починався наступний етап – перевiрка ритуально-символiчної придат- ностi. Це вiдбувалось за домогою рiзноманiтних прикмет та заборон. Загалом вибiр будiвельного матерiалу був дуже важливим процесом i тому привертав значну увагу. Для схiдних слов’ян, як стверджує Альберт Байбурiн, назагал притаман- ним було уявлення про “те, що було втiлене в буття при актi творення, може i повинно вiдтво- рюватись у ритуалi, оскiльки лише це вiдтворення гарантує безпеку i процвiтання колективу”24. З усiєї, на перший погляд, придатної для будiвни- цтва деревини, вибирали лише “дозволенi” тра- дицiєю дерева, тобто такi, якi вкладались у рам- ки iснуючих семантичних класифiкацiй. Ця сис- тема формувалась на основi символiчних проти- ставлень, за допомогою яких людина орiєнтува- лась у довколишньому свiтi25. Наприклад, зага- льнопоширена заборона будiвництва iз сухого де- рева26, найiмовiрнiше, ґрунтується на протистав- леннi “сухе-зелене”, що в пiдтекстi означає “мер- тве-живее”. Також певну роль вiдiгравала магiя подiбностi, коли в хатi, збудованiй зi здорового, 1924 р. н. 21Будзан А.Ф. Поселення, садиби, житло // Бойкiвщи- на: Iсторико-етнографiчне дослiдження.– К.: Наук. Думка, 1983.– С. 162. 22Сiлецький Р. Вибiр будiвельного матерiалу в укра- їнцiв (заборони, прикмети, звичаї, повiр’я) // Вiсник Львiвського унiверситету: Серiя iсторична.– Львiв, 2003.– Вип. 37/1.– С. 535. 23Зап. 29.08.04 р. в с. Грабовець Стрийського р-ну Львiвської обл. вiд Лисейко Розини Дмитрiвни, 1919 р. н. 24Байбурин А. К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян.– Ленинград: Наука, 1983.– С. 25. 25Там само.– С. 27. 26Зап. 29.08.2004 р. в с. Колодниця Стрийського р-ну Львiвської обл. вiд Когута Ореста Григоровича, 1934 р. н. ТЕТЯНА ГОЩIЦЬКА. Вибiр будiвельного матерiалу... 785 мiцного дерева, повиннi були народжуватись такi ж здоровi та мiцнi люди27. Не придатними для будiвництва деревами тра- дицiйно вважали березу28, вiльху, вербу, топо- лю, що пояснювалося їхньою недовговiчнiстю – “крушiє скоро”29. Неоднозначна оцiнка давалась стосовно придатностi осики, табуйованої тради- цiйно30. Iнформатори дещо розходяться в погля- дах стосовно можливостi будiвництва з неї, але здебiльшого визнають її як не придатну: “мнєке дерево”31. Зустрiчаємо i традицiйне апокрифiчне пояснення, подiбнi до якого описанi в народознав- чiй лiтературi32: [...] не дуже [осика придатна для будiвництва. – Прим. авт.], бо не сховала Матiнку Божу...33. [...] Осика сi не брала, бо осика то таке, грiшне дерево. Тому що як Iсус сi ховав з Матiнков в горах та й стали пiд то дерево, осика. Вона сi трiсла би її, бо то: “Йо-йо-йой!”. Вона ака як жiнка була. Тряслася бо боялась жидiв. I сказав Господь: – Будеш сi трясти цiлий вiк!...34. 27Файник Т. Дерево, як будiвельний матерiал для жи- тла у народних вiруваннях i звичаях українцiв Карпат др. пол. XIX ст. – XX ст. // Народознавчi Зошити.– Львiв, 2000.– № 2.– С. 358. 28Оцiнка цього дерева, назагал, була не однозначною. В деяких регiонах побутувала ритуальна заборона на будiв- ництво з берези, оскiльки, згiдно уявлень, воно з одного боку було мiсцем перебування духiв, а з iншого (Виногра- дова Л.Н. Береза // Славянская мифология: Энциклопе- дический словарь.– Москва: Международные Отношения, 2002.– С. 31-33). 29Зап. 07.07.05 р. в с. Передiльниця Старосамбiрського р-ну Львiвської обл. вiд Шеремети Степана Миколайовича, 1932 р. н. 30Галайчук В. Осика у вiруваннях та обрядовостi // Мала енциклопедiя українського народознавства/ За ред. чл.-кор. НАН України, д-ра iст. наук, проф. С.Павлюка.– Львiв: Iн-т народознавства НАНУ, 2007.– С. 409; Ага- пкина А.Т. Осина // Славянская мифология: Энциклопе- дический словарь.– Москва: Международные Отношения, 2002.– С. 348. 31Зап. 04.08.09 р. в с. Орiв Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл. вiд Якуба Василя Павловича, 1925 р. н. 32Сiлецький Р. Вибiр будiвельного матерiалу...– С. 526. 33Зап. 29.08.04 р. в с. Грабовець Стрийського р-ну Львiвської обл. вiд Лисейко Розини Дмитрiвни, 1919 р. н. 34Зап. 13.07.08 р. в с. Ямельниця Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Молодян Марiї Iванiвни, 1928 р. н. Привертає увагу i дуалiстичнiсть цього табу – поряд iз непридатнiстю як будiвельного матерiалу, визнають її могутнi апотропеїчнi властивостi35 i активно застосовують в родиннiй, та охороннiй магiї36. Важливим було класифiкацiйне протиставлен- ня “чисте–нечисте”. Воно виявлялося, наприклад, у використаннi для спорудження житла чи будь- якої iншої будiвлi, дерева зрубаного “з пня”, а не того, що лежало в лiсi, зламане бурею чи вiт- ром37: “то дерево є грiшне”38. Уникали i дерева враженого блискавкою39. Вважали, що блискавка може потрапити в хату40 та що пiд час бурi дере- ва валить диявол, i якщо використати таке дере- во, вiн може прийти слiдом41. Таку деревину не брали навiть на опал42: “навiть i зараз не беруть на дрова”43. На Бойкiвщинi таке дерево вважали пристанищем нечистої сили: “бо злий дух сидiв пiд тим деревом i Бог стрiлив в то дерево”44. Табуйованою була велика група дерев iз при- родними аномалiями та дефектами – дуплами та потовщеннями стовбура45. Уникали також дерев 35Сiлецький Р. Вибiр будiвельного матерiалу...– С. 527. 36Один з прикладiв її застосування в магiчних цiлях нам вдалось записати на Сколiвщинi: Щоб втихомирити норов сварливого чоловiка, потрiбно затикнути двi осиковi палич- ки в землю навхрест, третю – покласти зверху i сказа- ти: “Би ти так трясся вiд мене, а не я вiд тебе!” (Зап. 13.07.08 р. в с. Ямельниця Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Молодян Марiї Iванiвни, 1928 р. н.). 37Зап. 10.08.09 р. в с. Лоп’янка Рожнятiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. вiд Кузьми Степана Iвановича, 1924 р. н. 38Зап. 10.07.08 р. в с. Пiдгородцi Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Джуфер Марiї Євстахiївни, 1932 р. н. 39Сiлецький Р. Вибiр будiвельного матерiалу...– С. 529; Зап. 28.07.09 р. в с. Сторона Дрогобицького р-ну Львiв- ської обл. вiд Дикої Катерини Дмитрiвни, 1939 р. н. 40Зап. 30.06.04 р. в с. Монастирець Стрийського р-ну Львiвської обл. вiд Олексишин Iрини Василiвни, 1925 р. н. 41Lubicz-Czerwiński I. Okolica zadniestrska miȩdzy Stryjem i ÃLomnic: czyli opis ziemi, dawnych klȩsk lub odmian tej okolicy.– Lwów, 1811.– S. 185. 42Зап. 04.08.09 р. в с. Орiв Сколiвського р-ну Львiв- ської обл. вiд Кушнiра Михайла Семеновича, 1941 р. н.; Романського Миколи Олексiйовича, 1924 р. н. 43Зап. 28.07.09 р. в с. Сторона Дрогобицького р-ну Львiвської обл. вiд Лехно Романа Максимовича, 1924 р. н. 44Радович Р. Вибiр та заготiвля будiвельної...– С. 524. 45Сiлецький Р. Вибiр будiвельного матерiалу...– С. 531; 786 5-6’2009 Народознавчi Зошити iз наростом “вовком”, тонким вертикальним су- ком “свiчкою”46: “в ту хату грiм вдарит”47. На Дрогобиччинi з метою “погашення” негативних властивостей такого дерева, на мiсце “свiчки” за- бивал цвяхи48 або дерев’яний кiлок49. Багато за- борон пов’язано з так званим розсохатим дере- вом, нехiть до “задвiйного” дерева iнформатори пояснювали тим, що з нього “щось ворожили”50, “навiть на дрова нездале”51. Зрубане дерево обчищали вiд гiлок i звози- ли на подвiр’я, де складали “штабелi”, “миглi”, “латри””, а кожен ряд перекладали “воринками”, щоб мiж ними вiльно проходило повiтря. В тако- му виглядi деревину залишали до весни, коли її “окоровували” (здирали кору) i кололи на “пли- ницi” (двi частини) чи тесали “на чотири боки” – “кантували”. Пiдготований таким чином будi- вельний матерiал складали в “латри”, “штабелi”, де вiн просушувався один-два роки52: “з сирого дерева не класти хату, воно потiм си всихає, то не то...”53. На згаданiй територiї у значнiй мiрi поширенi й iншi будiвельнi матерiали: каолiновi i вогнетрив- кi глини, пiсковики, вапняки, мергелi тощо54, але вiдомостей про їх використання, а тим паче про певнi, пов’язанi з ними, повiр’я, обрядодiї є не- ймовiрно бiдними. З каменю-пiсковику, викладе- Галайчук В. Дерево у свiтоглядних уявленнях i вiруваннях та в обрядовостi // Мала енциклопедiя українського на- родознавства / За ред. чл.-кор. НАН України, д-ра iст. наук, проф. С.Павлюка.– Львiв: Iн-т народознавства НА- НУ, 2007.– С. 146. 46Сiлецький Р. Звичаї та обряди, пов’язанi...– С. 58. 47Зап. 10.07.08 р. в с. Пiдгородцi Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Джуфер Марiї Євстахiївни, 1932 р. н. 48Зап. 28.07.09 р. в с. Сторона Дрогобицького р-ну Львiвської обл. вiд Думич Василя Йосиповича, 1930 р. н.; Думич Ярослави Кузьмiвни, 1937 р. н. 49Зап. 29.07.09 р. в с. Пiдбуж Дрогобицького р- ну Львiвської обл. вiд Кугiвчака Йосипа Олексiйовича, 1927 р. н. 50Сiлецький Р. Вибiр будiвельного матерiалу...– С. 532. 51Зап. 29.07.09 р. в с. Пiдбуж Дрогобицького р- ну Львiвської обл. вiд Кугiвчака Йосипа Олексiйовича, 1927 р. н. 52Будзан А. Ф. Поселення, садиби, житло...– С. 162. 53Зап. 14.07.08 р. в с. Пiдгородцi Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Шисак Антонiни Андрiївни, 1921 р. н. 54Тесля I. Географiчний опис Стрийщини...– С. 31. ного “на сухо” на сухих ґрунтах, зводили фунда- менти жител55. У районах поширення каркасно- валькованого будiвництва глиновальками запов- нювали стiни – як зовнi, так i всерединi. З гли- ни також споруджували “приспу” – обов’язковий додаток до стiн56. Причому глину для мащення долiвки намагались накопати до Введення. Далi її приносили додому i використовували цiлу зиму “бо глина потрiбна, особливо сива, замастити пiч або залiпити вхижi”. Це пояснювалося тим, що вiд Введення не годилося турбувати землю аж до Благовiщення, “коли Бог землю благословить”57. Вибiр мiсця для майбутнього житла виступав важливою частиною обрядово-звичаєвого комп- лексу будiвельної обрядовостi. Згiдно з народни- ми уявленнями, рiзнi частини простору, як пра- вило, мали рiзне ритуальне “значення”58. Вiдпо- вiдно основним сенсом процедури вибору мiсця був вияв iстинної iнформацiї про значення тiєї чи iншої частини простору59. Це проявилось в побу- туваннi уявлень про так званi “чистi” й “нечис- тi” мiсця: “бувають такi мiсця [нечистi. – Прим. авт.], що як стати на нiм або зробити що, то чоловiк заслабне або навiть нагло вмре”60. Загалом процедура вибору мiсця для житла ма- ла триступеневий характер61. Спочатку вибирали реально придатне, з суто прагматичного погляду, мiсце для будiвництва. Житло намагались стави- ти на рiвному “пляцi”, переважно на пiдвищеннi, щоб до нього не пiдступала вода62. Наступним етапом було своєрiдне “тестування” цього “пляцу” за допомогою рiзноманiтних прик- 55Радович Р. Традицiйне сiльське житло Пiдгiр’я кiн. ХIХ – поч. ХХ ст. // Народознавчi Зошити.– 1995.– № 4.– С. 221. 56Там само.– С. 222. 57Файник Т. Житло та довкiлля...– С. 44. 58Байбурин А. К. Жилище в обрядах и представлениях...– С. 34. 59Там само.– С. 35. 60Франко I. Людовi вiрування на Пiдгiр’ю // Етногра- фiчний збiрник.– Львiв, 1898.– Т. 5.– С. 212. 61Сiлецький Р. Традицiйнi ворожiння про мiсце для жи- тла в українцiв // Вiсник Львiвського унiверситету: Серiя iсторична.– Львiв, 2000.– Вип. 35-36.– С. 427. 62Зап. 06.07.05 р. в с. Пiдмостичi Старосамбiрсько- го р-ну Львiвської обл. вiд Лучишина Iвана Iвановича, 1923 р. н.; вiд Лучишин Олени Семенiвни, 1931 р. н. ТЕТЯНА ГОЩIЦЬКА. Вибiр будiвельного матерiалу... 787 мет та низки заборон63. Насамперед, традицiйно не бажаним було будiвництво на мiсцi дороги, межi64 чи стежки: [...] бо там рiзнi люди ходили. I добрi i злi i всякi ходили... В нас на присадi такий чоловiк був ставив, поставив плiт i поставив був стовп у дорогу – калiков був до смертi. А жiнка пасла худобу, та ще дiвка була, та й уснула на межi, та й тоже калiков була до смертi...65. [...] на межi хто хату ставив – калiцтво. На до- рогах, на мостах... де є дорога, де ходили, їздили не можна, не ведеться сiм’ї калiки...66. Це пов’язано, насамперед, iз семантичним про- тиставленням “свiй–чужий” i кордоном, межею мiж ними, ритуально непевним, а тому ймовiрно “нечистим” мiсцем67. Окрiм того пiдгiр’яни по- яснювали це тим, що диявол ходить за певними людьми i залишає при тому свiй слiд, на який не- бажано натрапляти68, а тим бiльше будувати там щось. Табуйованим, зi зрозумiлих причин, було бу- дiвництво на мiсцi цвинтаря69. Заборонено було будувати на мiсцi вбивства чи поховання люди- ни, померлої “без сповiди” (“повiшеник”, “пото- пельник”). Пiдгiр’яни вважали, що душа тако- го покiйника залишається на цьому мiсцi (“по- кутує”), вiдтак може “мстити” майбутнiм меш- 63Сiлецький Р. Традицiйнi ворожiння про мiсце...– С. 427. 64Зап. 30.08.04 р. в с. Монастирець Стрийського р-ну Львiвської обл. вiд Олексишин Iрини Василiвни, 1925 р. н., сер. осв.; Зап. 15.07.08 р. в с. Урич Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Сенишин Юлiї Федорiвни, 1928 р. н.; Зап. 04.08.09 р. в с. Орiв Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Якуба Василя Павловича, 1925 р. н.; Fischer A. Rusini: Zarys etnografii Rusi.– Lwów; Warszawa; Kraków, 1928.– S. 114. 65Зап. 10.07.08 р. в с. Пiдгородцi Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Джуфер Марiї Євстахiївни, 1932 р. н. 66Зап. 13.07.08 р. в с. Ямельниця Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Молодян Марiї Iванiвни, 1928 р. н. 67Левкиевская Е.Е. Дорога // Славянская мифология: Энциклопедический словарь.– Москва: Международные Oтношения, 2002.– С. 145. 68Lubicz-Czerwiński I. Okolica zadniestrska miȩdzy...– S. 185. 69Зап. 28.08.04 р. в с. Конюхiв Стрийського р-ну Львiв- ської обл. вiд Брик Розалiї Дмитрiвни, 1915 р. н. канцям70. В цьому контекстi потрiбно згадати, що забороненим було також будiвництво на мiсцi зрубаного дерева чи куща71: “...хiба як вона усх- не, її можна рiзати, а як вона родит її не мож – грiх...”72. Особливо остерiгалися зрубаних плодо- вих дерев73: “на пни не велося”74. Якщо виника- ла нагальна потреба будувати на такому мiсцi, то дерево викорчовували, а саме мiсце засiвали пше- ницею75. Про це вдалось зафiксувати наступний сюжет: [...] Мiй дiдо поставив хату, та й стайня була, та й дерево таке, все невеличке, грушка. Дiдо так зломив, а пеньок си лишив i так худоба гинула..., а якась баба, така шо ворожила, та й каже: 70Людовi вiрування на Пiдгiр’ю...– С. 212. 71Узенева Е.С. Закладка дома // Славянская мифоло- гия: Энциклопедический словарь.– Москва: Международ- ные Отношения, 2002.– С. 144. 72Зап. 15.07.08 р. в с. Урич Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл. вiд Ярош Iвана Iвановича, 1929 р. н. 73В цьому випадку не можемо не згадати, що саме пiд плодовими деревами ховали нехрещених та мертвонародже- них дiтей, i, ймовiрно, селяни, про всяк випадок, убезпе- чували себе вiд можливостi потурбувати покiйника (Сiле- цький Р. Вибiр будiвельного матерiалу...– С. 540; Дуда Н. Символ дерева у первiснiй культурi // Науковий вiсник: Нацiональний лiсотехнiчний унiверситет України.– Львiв, 2006.– Вип. 16.4.– С. 60). Крiм того, в Карпатах, згiдно з зафiксованими вiруваннями, “домашнiй дух” – “хованець” iнколи замешкував саме дупла старих яблунь, груш тощо. I тому їх зрiзали з певними застереженнями. Привертає також увагу звичай, зрiзаючи плодовi дерева, залишати на пнi дрiбнi грошi (Галайчук В. Мiфологiчнi уявлення про рослини // Етногенез та етнiчна iсторiя населення україн- ських Карпат.– Львiв: Iн-т народознавства НАН України, 2006.– Т. II.– Етнологiя та мистецтвознавство.– С. 597; Колтатiв С. Культура вiльховечан. Будiвництво в с. Вiль- ховець над Днiстром давно i тепер // Лiтопис Борщiвщини: Iсторико-краєзнавчий збiрник.– Борщiв: Краєзнавче това- риство “Джерело”, 1993.– Вип. 4.– С. 65). У вищеописа- ному найцiкавiшою є вiдповiдь про адресата всiх цих дiй. Найбiльш логiчним є припущення, висловлене Р.Сiлецьким про те, що згiдно з уявленнями наших предкiв, всi дiлянки простору замешкуванi духами, душами померлих i таким чином вони убезпечували себе супроти негативних дiй “чу- жих” покiйникiв, яких могли потурбувати. 74Зап. 04.08.09 р. в с. Орiв Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл. вiд Романської Антонiни Миколаївни, 1929 р. н. 75Зап. 10.08.09 р. в с. Лоп’янка Рожнятiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. вiд Кузьми Степана Iвановича, 1924 р. н. 788 5-6’2009 Народознавчi Зошити – Ви поставили та й дуже плачете шо вам сi худоба не веде... Викопнiт пень i буде сi худоба... Не мож на пни ставити нiчо...76. Остерiгались також кущiв бузини: “бузина рахуєця як до нечистого дерева”77, “то є чортове насiння”78. Викорчування такого куща загрожу- вало смертю господарям79 або хворобами тому, хто її зрубає. Якщо її все ж викорчували, то на те мiсце потрiбно було кинути свяченого зiлля, “розсiльник – най си розходит лихо” i свяченого часнику80. Мотивують це тим, що бузина прок- лята, бо на нiй повiсився Юда81 i пiд нею сидить нечистий82. Побутує думка, що це було пов’я- зано з функцiями дерева як унiверсального ме- дiатора, за допомогою якого людина потрапляє в цей свiт i покидає його, перемiщаючись на небо, на “той свiт”; а також з уявленнями про дерево як пограничний локус, що сигналiзував про по- чаток територiї, де були можливi впливи нечистої сили83. Засвiдчено заборону на будiвництво на мiсцi старого русла потоку84 та ями. Щоправда, сто- 76Зап. 10.07.08 р. в с. Пiдгородцi Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Джуфер Марiї Євстахiївни, 1932 р. н. 77Зап. 15.07.08 р. в с. Урич Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл. вiд Ярош Марiї Миколаївни, 1928 р. н. 78Зап. 28.07.09 р. в с. Сторона Дрогобицького р-ну Львiвської обл. вiд Думич Василя Йосиповича, 1930 р. н.; Думич Ярослави Кузьмiвни, 1937 р. н. 79Колесса Ф. Людовi вiрування на Пiдгiр’ю (в Хо- доровичах Стрийського пов.) // Етнографiчний збiрник.– Львiв, 1898.– Т. 5.– С. 88; Агапкина А.Т. Бузина // Сла- вянская мифология: Энциклопедический словарь.– Москва: Международные Отношения, 2002.– С. 59. 80Зап. 13.07.08 р. в с. Ямельниця Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Молодян Марiї Iванiвни, 1928 р. н. 81Галайчук В. Бузина у вiруваннях // Мала енциклопе- дiя українського народознавства / За ред. чл.-кор. НАН України, д-ра iст.наук, проф. С.Павлюка.– Львiв: Iн-т на- родознавства НАНУ, 2007.– С. 68; Агапкина А.Т. Бузина // Славянская мифология: Энциклопедический словарь.– Москва: Международные Отношения, 2002.– С. 57. 82Франко I. Людовi вiрування на Пiдгiр’ю...– С. 166. 83Агапкина А.Т. Дерево // Славянская мифология: Эн- циклопедический словарь.– Москва: Международные От- ношения, 2002.– С. 133. 84Зап. 09.07.08 р. в с. Пiдгородцi Сколiвського р- ну Львiвської обл. вiд Андрейкiв Зиновiї Григорiвни, 1924 р. н.; Тимкiв Катерини Дмитрiвни, 1931 р. н. совно будiвництва на мiсцi “пивницi”85 думки ре- спондентiв розiйшлись, оскiльки з частини опи- таних вiн все-ж асоцiюється з ямою, а вiдтак з негативом, а частина стверджує, що це погрiб з продуктами харчування, а тому не несе в собi якогось негативного змiсту86. Комплекс обмежень, пов’язаний iз будiвниц- твом на мiсцi, де ранiше щось було збудоване, селяни намагались зводити житло: “шоб шось не було будоване, стайня шоб на тому мiсцi не була, бо шось... шоб чисте мiсце було”87. Наприклад, не можна було будувати на мiсцi стодоли88 чи засипати криницю (“хтось вродиться слiпий”)89. У бiльшостi випадкiв на мiсцi старої хати бу- дiвництво все ж дозволялося, але низка засте- режень була пов’язана з мiсцем, на яке скапу- вала вода зi стрiхи – “окапом”90: “не буде ве- стисi”91. Вважалося, що будiвництво на тако- му мiсцi загрожує хворобою чи смертю господа- рiв: “скапаєш, як вода”92. Тому рекомендувало- ся зводити нове житло в межах старого, а як- що такої можливостi не було, то старий окап потрiбно було викопати93, а розширювати жит- ло, однозначно, можна було тiльки вперед94 – на схiд або пiвдень, оскiльки житла в цьому регiонi туди традицiйно орiєнтують вiкнами. В 85Зап. 15.07.08 р. в с. Урич Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл. вiд Ярош Iвана Iвановича, 1929 р. н. 86Зап. 13.07.08 р. в с. Ямельниця Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Молодян Марiї Iванiвни, 1928 р. н. 87Зап. 08.07.05 р. в с. Боршевичi Старосамбiрського р- ну Львiвської обл. вiд Мацалак Марiї Петрiвни, 1932 р. н. 88Зап. 15.07.08 р. в с. Урич Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл. вiд Сенишин Юлiї Федорiвни, 1928 р. н. 89Зап. 04.07.09 р. в с. Нижня Стинава Стрийського р-ну Львiвської обл. вiд Домчак Анни Степанiвни, 1940 р. н. 90Зап. 10.08.09 р. в с. Лоп’янка Рожнятiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. вiд Кузьми Степана Iвановича, 1924 р. н. 91Зап. 04.08.09 р. в с. Орiв Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл. вiд Романської Антонiни Миколаївни, 1929 р. н. 92Зап. 30.08.04 р. в с. Монастирець Львiвської обл. Стрийського р-ну вiд Олексишин Iрини Василiвни, 1925 р. н. 93Зап. 29.07.09 р. в с. Пiдбуж Дрогобицького р- ну Львiвської обл. вiд Кугiвчака Йосипа Олексiйовича, 1927 р. н. 94Зап. 04.08.09 р. в с. Орiв Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл. вiд Якуба Василя Павловича, 1925 р. н. ТЕТЯНА ГОЩIЦЬКА. Вибiр будiвельного матерiалу... 789 жодному випадку не можна було посувати жи- тло назад (“не можна назад вертати, а тiль- ки вперед посувають”)95, тобто на пiвнiч, яка традицiйно надiлялась негативними характерис- тиками. Наприклад, бойки остерiгалися робити прибудови до напiльної (“повздовжньої”) пiвнi- чної стiни хати, оскiльки пiвнiч пов’язувалася з уявленнями про нiч, темряву, холод, смерть. А в лемкiвському дiалектi спiльнокоренева з “ока- пом” лексема “скапувати” означає “змарнiти”, “померти”96. Окрiм цих обмежень важив перебiг життя по- переднiх замешкувачiв цього мiсця. Якщо вони погано жили чи сiм’я вимерла, таке мiсце було табуйованим97. Заборонено було будiвництво, як- що житло, яке стояло на цьому мiсцi, ранiше зго- рiло98. Iнодi селяни, щоб припинити якiсь неща- стя, переносили хату в iнше мiсце99. Наприклад, на Бойкiвщинi було зафiксовано випадок, коли у зятя, без жодної видимої причини, “вiднiмають- ся” ноги. Рiднi звертаються до “знахаря”, який рекомендує переставити хату деiнде, бо вона сто- їть “не на чистомъ мxстx”. Його порадою скори- сталися, зять одужав. При цьому А.Свенцицкая, яка зафiксувала цей випадок, зазначає, що бойки надзвичайно бояться “нечистого” мiсця i можуть переставляти хату 3-4 рази100. При доборi мiсця пiд забудову, як i в iнших регiонах України101, звертали увагу на поведiнку тварин i птахiв. На розглядуваних теренах ува- жали, що “певно буде добре вестися та ховатись 95Зап. 10.07.08 р. в с. Пiдгородцi Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Джуфер Марiї Євстахiївни, 1932 р. н. 96Сiлецький Р. Про збереження однiєї етнокультурної традицiї в галицькому селi (на прикладi будiвельної обря- довостi iз с. Довпотiв Калуського р-ну Iвано-Франкiвської обл.) // Народознавчi Зошити.– Львiв, 2004.– № 1-2.– С. 251. 97Зап. 30.08.04 р. в с. Монастирець Стрийського р-ну Львiвської обл. вiд Олексишин Iрини Василiвни, 1925 р. н. 98Зап. 04.08.09 р. в с. Орiв Сколiвського р-ну Львiвсь- кої обл. вiд Якуба Василя Павловича, 1925 р. н. 99Lubicz-Czerwiński I. Okolica zadniestrska miȩdzy...– S. 188. 100Свенцицкая А.К. К етнографии бойков.– Пг., 1915.– С. 3. 101Сумцов Н.Ф. Культурныя переживания.– К., 1890.– С. 27. рогата худоба”, там де гнiздяться ластiвки i нав- паки – раптове зникнення птахiв вiщувало смерть цiлiй родинi102. На Пiдгiр’ї та Бойкiвщинi фiксуємо свiдчення, про те, що визначальною при виборi була дум- ка майстра-будiвельника: “...вiн як знає, то вже знає, що то є чисте мiсце. А як щось там є – вiн повiсть: “Нє, я тут будувати не буду”103, “...як майстер є добрий, то вiн подивився чи той пляц є чистий”104, “...але майстри тото знали, де ста- вити, де чистий пляц, де нечистий”105, “були такi старi майстри, вiн тiльки подивився, перейшов: “Ту я тобi не раджу...” розумiли шось...106. Якщо пiсля спiвставлення з усiма цими забо- ронами i прикметами характеристики вибраного мiсця були задовiльними, то наступав третiй i за- ключний етап перевiрки, а саме ворожiння – ри- туалу, який мав на метi через встановлення кон- такту з потойбiчним свiтом, отримати необхiдну iнформацiю107, яка мала дати остаточну вiдповiдь про придатнiсть чи непридатнiсть вибраного мiс- ця для житла108. На жаль, нам не вдалось зафiксувати подiб- них ворожiнь в дослiджуваниму регiонi, хоча во- ни фiксуються i на Бойкiвщинi, i на Пiдгiр’ї. Зокрема на Пiдгiр’ї, наприклад, на гаданому мiс- цi, забивали кiлок i прив’язували до нього на нiч собаку. Якщо поведiнка тварини була звичною – вона не рвалася з мотуза, не гавкала, натомiсть спокiйно лежала на землi, спала, – мiсце вва- 102Лепкiй Д. Людови вxровання про птахи // Зоря: Письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ.– Львiв, 1885.– № 9.– С. 118. 103Зап. 27.07.07 р. в с. Плоске Старосамбiрського р- ну Львiвської обл. вiд Никодяк Катерини Лук’янiвни, 1935 р. н.; Сисин Анни Миколаївни, 1931 р. н. 104Зап. 27.07.07 р. в с. Плоске Старосамбiрського р-ну Львiвської обл. вiд Цисик Марти Олексiївни, 1925 р. н. 105Зап. 16.06.07 р. в с. Мшанець Старосамбiрського р-ну Львiвської обл. вiд Матiшак Катерини Гнатiвни, 1923 р. н. 106Зап. 10.07.07 р. в с. Торгановичi Старосамбiрсько- го р-ну Львiвської обл. вiд Перини Iвана Андрiйовича, 1925 р. н. 107Виноградова Л.Н. Гадание // Славянская мифоло- гия: Энциклопедический словарь.– Москва: Международ- ные Отношения, 2002.– С. 100. 108Сiлецький Р. Традицiйнi ворожiння про мiсце...– С. 427. 790 5-6’2009 Народознавчi Зошити жали чистим, а вiдтак придатним до забудови. Якщо ж собака поводився неспокiйно, то “пляц” трактували як “нечистий”, “на якому не вiльно будувати”109. В с. Библо Старосамбiрського р-ну Львiвської обл. зафiксовано наступне ворожiн- ня: посеред майбутньої кiмнати ставили на нiч на землю горнятко з набраною з цiлющого дже- рела водою, посвяченою на Великдень i накрива- ли його зверху окрайцем (“прилiпкою”) житнього хлiба. Господар серед ночi перевiряв, чи їх “щось не рушило”. Це ворожiння повторювали три ночi пiдряд. Якщо хлiб i вода не зникали i не були “зрушенi з мiсця”, то “пляц” вважали “чистим”, а отже придатним для забудовування. Воду з во- рожiння зберiгали в пляшцi “на якусь бiду”110. Подiбнi ворожiння дослiдники пов’язують iз вiруванням у те, що певне мiсце замешкує певний “дух”, який харчується не матерiальною їжею, а “паром” вiд неї. Вiдповiдно, якщо вночi щось зникне, це означає, що тут побував хтось чи щось стороннє i “дух” залишився голодним, а вiдтак “злим”. Тому в майбутньому вiн може помстити- ся мешканцям житла111. Важливим був також вибiр часу для початку будiвництва, оскiльки рiзний час мав рiзне семан- тичне значення. В дослiджуваному регiонi, так як i на Пiдгiр’ї, i Бойкiвщинi остерiгались будува- ти у високосний рiк, “ставити – ставили, а не заходили”112: [...] а кому конче треба було будувати, то цього року зав’язує, а на другий – високосний – кiнчає хату. Аби тiльки затягнув тi трами...113. За iншою версiєю високосний (“переступний”) 109Сiлецький Р. Традицiйнi ворожiння про мiсце...– С. 429. 110Сiлецький Р. Звичаї та обряди, пов’язанi з будi- вництвом хати на Старосамбiрщинi / Старосамбiрщина: Альманах.– Львiв, 2001.– С. 59. 111Шевченко Л. Звичаї, зв’язанi з закладинами будiвлi // Первiсне громадянство i його пережитки на України.– К., 1926.– Вип. 1-2.– С. 88. 112Зап. 18.07.04 р. в смт. Нижанковичi Старосамбiр- ського р-ну Львiвської обл. вiд Цiсiмiрського Олександ- ра Вiтольдовича, 1926 р. н.; Васюнця Романа Iвановича, 1922 р. н.; Козорiза Тараса Олексiйовича, 1935 р. н. 113Зап. А.Зюбровським 15.07.2005 р. в с. Мшанець Ста- росамбiрського р-ну Львiвської обл. вiд Нагини Михайла Даниловича, 1932 р. н. рiк вважали нещасливим для заснування хати, оскiльки вiрили, що в нiй “не буде життя вес- тися”, господар не зможе завершити будiвництво. Зав’язуючи пiдвалини, зважали i на фазу мiся- ця. Зокрема, мешканцi с. Довпотiв, покликую- чись на досвiд “старих людей”, уважають найвiд- повiднiшим часом для заснування будинку “до- повний” або “повний” мiсяць. Натомiсть, коли свiтило йде “на спад”, розпочинати будiвництво остерiгалися114. Рiзне значення мали також рiзнi днi тиж- ня115: “...то робили в певнi днi...”116. Так “важким днем”117 для початку будiвництва, як i на загал у схiдних слов’ян118, видавався понедiлок119. Згi- дно з отриманими свiдченнями, несприятливою вважали також середу (“тяжчий день”)120 i п’ят- 114Сiлецький Р. Про збереження однiєї етнокультурної...– С. 252. 115На Пiдгiр’ї, лише в одному випадку, в уявленнях було зафiксовано подiл днiв тижня на жiночi та чоловiчi. Iнфор- матор засвiдчила, що понедiлок та вiвторок – “мужеський день”, а середа, п’ятниця, субота – жiночi, а тому: “...як хо- чете бiльше командувати – можете в жiночий день ставити, а як хочете щоб вiн – в чоловiчий...” (Зап. 04.07.07 р. в с. Ваньовичi Самбiрського р-ну Львiвської обл. вiд Бабiрат Юлiї Миколаївни, 1926 р. н.; Бабiрат Юлiана Миколайо- вича, 1924 р. н.) 116Сiлецький Р. Про збереження однiєї етнокультурної...– С. 252. 117Зубрицький М. Народний календар, народнiї звичаї i говiрки, прив’язанi до днiв в тижни i до рокових свят (за- писанi у Мшанци Старомiського пов. i по сусiднiх селах) // Матерiали до українсько-руської етнологiї.– Львiв, 1900.– T. III.– С. 33. 118Толстая С.М. Понедельник // Славянская мифоло- гия: Энциклопедический словарь.– Москва: Международ- ные Отношения, 2002.– С. 378. 119Зап. 07.07.05 р. в с. Передiльниця Старосамбiрсько- го р-ну Львiвської обл. вiд Пiйла Степана Андрiйовича, 1938 р. н.; Зап. 04.08.09 р. в с. Орiв Сколiвського р- ну Львiвської обл. вiд Романської Антонiни Миколаївни, 1929 р. н.; Зап. 15.07.08 р. в с. Урич Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Ярош Iвана Iвановича, 1929 р. н.; Зап. 13.07.08 р. в с. Ямельниця Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Лях Катерини Iванiвни, 1925 р. н. 120Толстая С.М. Среда // Славянская мифология: Энцик- лопедический словарь.– Москва: Международные Отноше- ния, 2002.– С. 448; Зап. 04.08.09 р. в с. Орiв Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Романської Антонiни Миколаївни, 1929 р. н. ТЕТЯНА ГОЩIЦЬКА. Вибiр будiвельного матерiалу... 791 ницю121. Найкращим днем для заснування житла була субота122 – “найм’якший день”123, яка у всiх схiдних слов’ян надiлялась позитивними характе- ристиками i вважалась щасливим днем. Будувати також рекомендувалось у вiвторок124 та четвер125, проте їх характеристика вже не була позитивною такою ж мiрою. Пiдсумовуючи потрiбно сказати, що основ- ним будiвельним матерiалом на бойкiвсько- пiдгiр’янському пограниччi, було дерево (пере- важно смерека та ялиця). Також використовува- ли глину i камiнь, але обрядодiй, пов’язаних iз ними, зафiксувати не вдалось. Натомiсть дере- вина проходила ретельну перевiрку, про що свiд- чить значний комплекс зафiксованих забобон, по- вiр’їв та заборон. Як i в iнших регiонах, з усiєї, на перший погляд, придатної деревини вiдбирали лише “дозволенi” дерева, тобто такi, якi вклада- лись у рамки iснуючих семантичних класифiка- цiй. Ця система ґрунтувалась на низцi симво- лiчних протиставлень. Набiр не придатних для будiвництва порiд є традицiйним: береза, вiльха, осика тощо. Вагомим видається протиставлення 121Зап. 07.07.05 р. в с. Передiльниця Старосамбiрського р-ну Львiвської обл. вiд Шеремети Степана Миколайовича, 1932 р. н. В свiдомостi всiх слов’янських народiв п’ятниця, за сво- їм значенням, спiввiдносилась з недiлею, днi строгого пос- ту, стриманостi i заборони на деякi “жiночi” роботи, як то прядiння i т. д. Взагалi слов’яни остерiгались почи- нати будь-якi важливi роботи в п’ятницю, оскiльки во- ни a priori були приреченi завершитись невдачею (Толс- тая С.М. Пятница // Славянская мифология: Энциклопе- дический словарь.– Москва: Международные Отношения, 2002.– С. 399-400). 122Толстая С.М. Субота // Славянская мифология: Эн- циклопедический словарь.– Москва: Международные От- ношения, 2002.– С. 456-457. 123Зап. 13.07.08 р. в с. Ямельниця Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Молодян Марiї Iванiвни, 1928 р. н. 124Зап. 13.07.08 р. в с. Ямельниця Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Лях Катерини Iванiвни, 1925 p. н.; Зап. 15.07.08 р. в с. Урич Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Ярош Iвана Iвановича, 1929 р. н.; Зап. 10.08.09 р. в с. Лоп’янка Рожнятiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл. вiд Кузьми Степана Iвановича, 1924 р. н. 125Зап. 13.07.08 р. в с. Ямельниця Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Молодян Марiї Iванiвни, 1928 р. н.; Зап. 04.08.09 р. в с. Орiв Сколiвського р-ну Львiвської обл. вiд Романської Антонiни Миколаївни, 1929 р. н. “чисте-нечисте”, яке виявлялось у заборонi вико- ристання дерева, зламаного бурею, пошкодженого блискавкою, чи дерева, на якому хтось повiсив- ся. Заборона розповсюджувалась i на деревину з природними аномалiями та дефектами: дуплами, потовщеннями стовбура, з так званим “розсоха- тим деревом” (у якому з одного пня виросло два стовбури). Iз суто практичних мiркувань уникали “сукатого” дерева та деревини з гнилою серцеви- ною. Останнє виявляли зокрема простукуванням та при оглядi кори. Порою року, рекомендованою для заготiвлi деревини, традицiйно була зима. Дуже важливим моментом була процедура ви- бору мiсця для житла. Цей комплекс обрядодiй мав на метi вияв iстинної iнформацiї про зна- чення тiєї чи iншої частини простору. Йдеться про уявлення про так званi “чистi” й “нечистi” мiсця, а будь-якi дiї на останнiх, згiдно уявлень, могли спричинити подальшi вкрай негативнi на- слiдки для того хто їх вчинив (хворобу, або й навiть смерть, збiднiння господарства тощо). Ви- бiр мiсця проходив у кiлька етапiв: спочатку з чисто практичної точки зору вибирали придатний “пляц” (сухе мiсце, на пiдвищеннi i так далi), далi перевiрка вiдбувалась за допомогою низки прикмет та заборон. Традицiйно неприпустимим вважалось будiвництво на мiсцi стежки чи межi (протиставлення “свiй-чужий”), на мiсцi вбивства чи поховання, “на пнi” (особливо в тому випадку, якщо йшлося про зрубане плодове дерево). Якщо йшлося про будiвництво на мiсцi, де ранiше стоя- ла хата, то важило, чи щасливо проходило життя її мешканцiв, чи вона не згорiла. Якщо мiсце вiд- повiдало цим критерiям, то слiдкували, щоб нова хата не “захопила” мiсце, де зi стрiхи скапувала вода – “окап”. Також уважно слiдкували за по- ведiнкою птахiв та тварин на цьому мiсцi. Лише якщо вибране мiсце вiдповiдало всiм критерiям, розпочиналось будiвництво. Отже, ми бачимо, що процедура добору бу- дiвельного матерiалу та мiсця для будiвництва в дослiджуваному регiонi, цiлком вiдповiдає за- гальноукраїнському контексту, хоч не позбавлена деяких регiональних особливостей.

Вибiр будiвельного матерiалу та мiсця будiвництва на бойкiвсько-пiдгiр’янському пограниччi в другiй пол. ХIХ ст. – першiй пол. ХХ ст.

Institution

Ähnliche Einträge