Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Магдюк, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2009
Назва видання:	Народознавчі зошити
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77468
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi / Л. Магдюк // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 703-708. — Бібліогр.: 45 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77468
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-774682015-03-02T03:02:13Z Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi Магдюк, Л. Статті 2009 Article Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi / Л. Магдюк // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 703-708. — Бібліогр.: 45 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77468 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Магдюк, Л. Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi Народознавчі зошити
format	Article
author	Магдюк, Л.
author_facet	Магдюк, Л.
author_sort	Магдюк, Л.
title	Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi
title_short	Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi
title_full	Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi
title_fullStr	Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi
title_full_unstemmed	Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi
title_sort	iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй українi
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77468
citation_txt	Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi / Л. Магдюк // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 703-708. — Бібліогр.: 45 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT magdûkl istoričniaspektirozvitkužinočogotagendernogoruhivvnezaležnijukraíni
first_indexed	2025-07-06T01:44:09Z
last_indexed	2025-07-06T01:44:09Z
_version_	1836860047084224512
fulltext	ЛАРИСА МАГДЮК. Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та гендерного рухiв... 703 Статтi Лариса МАГДЮК IСТОРИЧНI АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЖIНОЧОГО ТА ҐЕНДЕРНОГО РУХIВ В НЕЗАЛЕЖНIЙ УКРАЇНI Larysa MAGDYUK. Historical development of gender legislation in Ukraine. На сучасному iсторичному етапi одним з най- актуальнiших питань є питання забезпечення пе- реходу України до стабiльного розвитку, що ви- магає формування нової стратегiї суспiльного роз- витку, збалансованої в органiзацiйно-полiтичнiй, економiчнiй, екологiчнiй, соцiальнiй сферах. Пи- тання трансформацiї жiночого руху у ґендерний рух задля забезпечення рiвноправ’я у суспiльствi посiдає важливе мiсце в забезпеченнi демокра- тичного розвитку i є однiєю з важливих умов щодо суспiльного прогресу1. Перiод формування ґендерної демократiї i утво- рення нової суспiльної i полiтико-державної сис- теми в Українi є вiдносно коротким за iсто- ричним вимiром. Проте кiн. ХХ ст. – поч. XXI ст. для України став iсторично перелом- ним. Особливiсть даного iсторичного перiоду по- лягає у переходi України, разом з країнами, що були у складi СРСР, вiд тоталiтаризму до лiберально-демократичних форм органiзацiї су- спiльства2. При цьому, як пiдкреслює сучасна 1Ґендернi перетворення в Українi.– К.: АДЕФ-Україна, 2007.– C. 9; Довiдник з питань ґендерної рiвностi та со- цiальної справедливостi / Уклад. Л.М.Магдюк.– К.: Пе- рун, 2009.– C. 37; Основи теорiї ґендеру: Навчальний посiбник.– К.: К.I.С., 2004.– C. 215; Петрухно О.В., Тур- кот Т.I. Ґендерний рух i жiночi громадськi об’єднання: дiа- лектика взаємодiї. [Ґендер: реалiї та перспективи в укра- їнському суспiльствi: Матерiали Всеукраїнської науково- практичної конференцiї (м. Київ, 11-13 грудня 2003 р.)].– К.: Фолiант, 2003.– C. 257. 2Ґендерний аналiз Волинської областi / За заг. ред. О.Б.Ярош.– Луцьк: Твердиня, 2006.– C. 79; Лу- ценко О.М. Сучасний жiночий рух в Українi / Femina PostSovetica. Українська жiнка у перехiдний перiод: вiд со- цiальних рухiв до полiтики / Пiд ред. I.Жеребкиної.– Х.: видатна українська дослiдниця Мельник Т.М., “процес нацiонального новоутворення українсь- кого суспiльства вiдбувається в умовах свiтових ґендерних перетворень”3. Українськi сучаснi до- слiдники Амджадiн Л.М., Костенко О.Ю., Лi- банова Е.М., Мельник Т.М., Скорик М.М., Ко- белянська Л.С. визначають, що ґендернi перетво- рення на свiтовому, європейському та нацiона- льному рiвнях значною мiрою зумовленi проце- сами глобалiзацiї, демократизацiї та гуманiзацiї суспiльного та державного життя4. Завдяки про- гресивному переосмисленню шляхiв розв’язання проблеми рiвностi статей, українськi дослiдники, науковцi, практики з громадського сектору до- тримуються концепцiї, в якiй жiнки i чоловiки розглядатимуться як рiвноправнi учасники (Ме- льник Т.М.5, Колос Л.Є.6, Луценко О.М.7, Фi- лiпович М.Б.8, Ярош О.Б.9, Гончарук Н.Т.10, iншi). Вивчення iсторичних аспектiв формування та розвитку жiночого i ґендерного рухiв в Украї- нi як факторiв егалiтарної культури суспiльст- ва впливатиме на розробку стратегiй соцiально- економiчного розвитку. Останнiм часом, ґендер- нi проблеми суспiльства стають предметом за- конотворчої дiяльностi, дослiджень та науково- практичних вивчень, предметом державних нацiо- нальних та мiсцевих програм розвитку11. ХЦҐД, 1999.– C. 166; Мiжнародний досвiд ґендерних пе- ретворень / Мельник Т.М.– К.: Логос, 2004.– C. 6; Пет- рухно О.В., Туркот Т.I. Ґендерний рух i жiночi громадськi об’єднання...– C. 257. 3Мiжнародний досвiд ґендерних перетворень...– C. 6. 4Ґендернi перетворення в Українi...– C. 7; Основи теорiї ґендеру...– C. 182; Пехник А.В. Основнi напрямки страте- гiй ґендерного розвитку в Українi. Ґендер: реалiї та перспе- ктиви в українському суспiльствi: [Матерiали Всеукраїнсь- кої науково-практичної конференцiї (м. Київ, 11-13 грудня 2003 р.)].– К.: Фолiант, 2003.– C. 233. 5Мiжнародний досвiд ґендерних перетворень... 6Нормативно-методичнi основи ґендерних перетворень.– К.: Школа рiвних можливостей, 2004.– 260 с. 7Луценко О.М. Сучасний жiночий рух в Українi...– С. 152. 8Ґендерний аналiз Волинської областi... 9Там само. 10Довiдник радника з гендерних питань для мiсцевих органiв влади / [Серьогiн С.М., Гончарук Н.Т., Батраче- нко I.Г., Костюкова О.А.].– Д.: ДРIДУ НАДУ, 2004.– 204 с. 11Альтернативный отчет о выполнении в Украине Конвенции ООН о ликвидации всех форм дискрими- 704 5-6’2009 Народознавчi Зошити Науковi дискусiї стосовно проблеми формуван- ня ґендерної свiдомостi, ґендерних взаємин у су- спiльствi, ґендерної iдеологiї в українському су- спiльствi та державi висвiтлюють iснування сер- йозного науково-практичного iнтересу до особ- ливостей розвитку жiночого та ґендерного ру- хiв, впливу таких соцiальних компонентiв на де- мократичний розвиток незалежної України. Свiй внесок у науковi дослiдження, вивчення та уза- гальнення жiночого та ґендерного рухiв, науковi дискусiї внесли вiдомi українськi науковцi, в то- му числi Горностай П.П., Малес Л.В., Оксамит- на С.М., Скорик М.М., Мельник Т.М., Близ- нюк В.В., Лавриненко Н.В., Луценко О.М., Агє- єва В.П., Смоляр Л.О., Чухим Н.Д., Маланчук- Рибак О.З., Кiсь О.Р., Ярош О.Б., Фiлiпо- вич М.Б., Магдюк Л.Б., iншi12. Смоляр Л.О., Чухим Н.Д., Луценко О.М., Маланчук-Рибак О.З., Ярош О.Б., Фiлiпо- вич М.Б., Кiсь О.Р. запропонували не тiльки опис iсторичних засад для формування українсь- нации в отношении женщин / [Эксперты: Магдюк Л., Плотян С.]; за ред. О.Б.Ярош.– К.: ВГО “Женский консорциум Украины”, 2008.– 50 с.; Ґендернi пере- творення в Українi...; Довiдник з питань ґендерної рiвностi та соцiальної справедливостi...; Закон Укра- їни “Про забезпечення рiвних прав i можливостей жiнок i чоловiкiв”. Вiдомостi Верховної Ради України (ВВР).– 2005.– № 52.– C. 561 [Електроний ресурс]:- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws= 28-30.12.2008 р.; Конституцiя України, документ 254к.96-вр. [ Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main=10.01.2009; Конвенцiя ООН “Про лiквiдацiю всiх форм дискри- мiнацiї щодо жiнок” (1999 р., ратифiковано Україною у 2003 р.). [ Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.un.org/womenwatch/=25.12.2008; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...; Луценко О.М. Сучасний жiночий рух в Українi...– С. 152; Мiжнаро- дний досвiд ґендерних перетворень...; Основи теорiї ґендеру...; Україна: Цiлi Розвитку Тисячолiття (перiод 2001-2015 рр.). [Електронний ресурс]:- Режим доступу: http://www.mama-86.org.ua= 30.12.2008. 12Ґендерний аналiз Волинської областi...; Ґендер: реалiї та перспективи в українському суспiльствi...; Ґендернi пе- ретворення в Українi...; Довiдник з питань ґендерної рiв- ностi та соцiальної справедливостi...; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...; Луценко О.М. Сучас- ний жiночий рух в Українi...– С. 152; Мiжнародний досвiд ґендерних перетворень...; Україна: розвиток iдеологiї ґенде- рного паритету: [Матерiали наук.-практ. конф. та регiон. cемiнарiв-практикумiв] / Голова редкол. М.А.Орлик.– К.: Полiтехнiка, 2004.– 369 c. кого жiночого руху, а також представили типоло- гiю жiночих органiзацiй вiдповiдно до iсторичних перiодiв суспiльного розвитку13. Метою цiєї статтi є надати узагальненi iсторич- нi засади розвитку жiночого та ґендерного рухiв в сучаснiй Українi, визначити основнi iсторичнi фактори впливу на трансформацiю жiночого руху в ґендерний рух, а також представити початковi результати ґендерних перетворень в незалежнiй Українi. Пiсля отримання незалежностi молода україн- ська держава обрала демократичний шлях свого подальшого розвитку. Внаслiдок цього на поря- док денний було поставлено питання ґендерної трансформацiї нашого суспiльства за сучасними демократичними стандартами, оскiльки важливою i невiд’ємною складовою становлення демократiї є ґендерний процес, який утверджує громадянськi, полiтичнi i соцiальнi права людини без дискри- мiнацiї статi. На свiтовому рiвнi рух у напрям- ку ґендерних перетворень, захисту прав людини та подолання дискримiнацiї проти жiнок репре- зентовано у таких важливих мiжнародних доку- ментах, як Конвенцiя ООН “Про лiквiдацiю всiх форм дискримiнацiї проти жiнок”14, Цiлi Розвит- ку тисячолiття15. Україна приєдналась до бiльшо- стi мiжнародних програм з упровадження ґендер- ної рiвностi i взяла на себе мiжнароднi зобов’я- зання щодо просування принципу ґендерної рiв- ностi у всiх сферах життєдiяльностi українського суспiльства, керуючись основними положеннями Пекiнської декларацiї та Платформи дiй, схвале- них Четвертою Всесвiтньою конференцiєю iз ста- новища жiнок (1995 р.) та iншими мiжнародними угодами у сферi ґендерних перетворень16. 13Ґендерний аналiз Волинської областi...; Довiдник з питань ґендерної рiвностi та соцiальної справедливостi...; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...; Лу- ценко О.М. Сучасний жiночий рух в Українi...– C. 152- 200; Основи теорiї ґендеру...– C. 182-218. 14Конвенцiя ООН “Про лiквiдацiю всiх форм диск- римiнацiї щодо жiнок” (1999 р., ратифiковано Україною у 2003 р.). [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.un.org/womenwatch/=25.12.2008. 15Україна: Цiлi Розвитку Тисячолiття (перiод 2001- 2015 рр.). [Електронний ресурс]:- Режим доступу: http://www.mama-86.org.ua= 30.12.2008. 16Альтернативный отчет о выполнении в Украине Ко- нвенции ООН...; Довiдник з питань ґендерної рiвностi...; Довiдник радника з гендерних питань...; Мiжнародний дос- ЛАРИСА МАГДЮК. Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та гендерного рухiв... 705 Жiночий та ґендерний суспiльнi рухи, якi сприяють створенню широкого кола громадських органiзацiй, серед яких поглиблюється ґендер- на орiєнтацiя, органiзацiя соцiального порядку з урахуванням ґендерного аспекту потребують дер- жавної уваги i створення державою ґендерно орi- єнтованих юридичних норм17. Жiночий та ґендерний рухи стали значним со- цiальним явищем в Українi, яке потребує науко- вого вивчення та узагальнення. Однiєю з особ- ливостей можна визначити трансформування жi- ночого руху в ґендерний, це означає, що ґендернi проблеми не зводяться до проблем становища тi- льки жiнок, вони потребують цiльової ґендерної полiтики в галузi змiн у становищi жiнок i чо- ловiкiв вiдповiдно до потреб iсторичного часу18. Важливою умовою визначення механiзмiв транс- формацiї жiночого руху в ґендерний є вивчення iсторичних етапiв органiзованої жiночої активно- стi в Українi19. Жiночий рух в Українi можна ха- рактеризувати як такий, що має тривалу iсторiю. Дослiдники iсторiї соцiально-полiтичного розвит- ку суспiльства визначають чотири етапи розвитку органiзованого жiночого руху20. Перший перiод – початковий (1870-1900 рр.). Органiзацiйно жiночий рух став реальнiстю у 1884 р., з часу заснування першого свiтсь- кого жiночого товариства у Станiславi (нинi Iвано-Франкiвськ) та жiночого товариства О.Доброграєвої в Києвi. Н.Кобринською була створена особлива форма фемiнiзму – прагмати- чний, або практичний, фемiнiзм. Жiночий рух тогочасної України характеризувався iснуванням рiзноманiтних жiночих органiзацiй, фiнансо- вiд ґендерних перетворень...; Нормативно-методичнi основи ґендерних перетворень.– К.: Школа рiвних можливостей, 2004.– 260 с.; Україна: розвиток iдеологiї ґендерного пари- тету... 17Ґендернi перетворення в Українi...; Мiжнародний дос- вiд ґендерних перетворень...– C. 9. 18Ґендернi перетворення в Українi...– C. 8; Мiжнародний досвiд ґендерних перетворень... 19Форест Дж. Український жiночий рух та трансна- цiональний активiзм: громадська перспектива.– IARO, Georgetown University, USA, 2008.– 47 c. 20Довiдник з питань ґендерної рiвностi та соцiальної справедливостi...– C. 27-38; Довiдник радника з гендерних питань для мiсцевих органiв влади...– C. 9-21; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...– C. 16-27; Лу- ценко О.М. Сучасний жiночий рух в Українi...– C. 152- 200; Основи теорiї ґендеру...– C. 182-218. вою незалежнiстю, орiєнтацiєю на iнiцiативну поведiнку жiнок. У ньому вирiзнялися три iдейнi течiї: лiберально-демократична, соцiал- демократична та нацiонально-демократична. Пiзнiше виникали жiночi клуби, гуртки, това- риства тощо. Практика та види їх органiзацiйної дiяльностi стосувалися у бiльшостi благодiйностi, культурно-освiтньої, нацiонально-патрiотичної роботи21. Другий перiод – етап революцiйних перетво- рень i вiйн (1900-1920 рр.). Це перiод форма- льного набуття громадянських прав та свобод нарiвнi з чоловiками, отримання досвiду полiтич- ної боротьби. Одним з парадоксiв поч. ХХ ст. була суперечнiсть мiж двома офiцiйними варi- антами суспiльного трактування статусу жiнок: перший варiант – романтично-галантний, який iс- нував переважно у сферi емоцiйного сприйняття жiнок, культивувався в лiтературi, салонно- побутовому життi. У рамках цього варiанту витворилися поширенi суспiльнi мiфологеми про високий статус жiнки в сiм’ї, про “природнiсть”, унiверсальнiсть i незмiннiсть подiлу суспiльних ролей мiж статями та про небезпеку, яку несе руйнування цього “природного” подiлу; другий варiант – чинне законодавство, яке сприяло дис- кримiнацiї жiнки стосовно пiдлеглого статусу в сiм’ї, у майнових, цивiльних правах, закрiплення панiвного статусу чоловiка22. Третiй перiод (1920-1990 рр.) був позначений лихолiттям вiйн та революцiй, рiзними соцiальни- ми системами схiдної i захiдної частин України. Напрями жiночого руху були рiзними, вiдповiдно до виконуваних органiзацiями функцiй23. Жiнки були активними учасницями революцiйних подiй. Законодавчо запровадили рiвнi права всiх грома- дян незалежно вiд статi, перед жiнками вiдкрили 21Довiдник з питань ґендерної рiвностi та соцiальної справедливостi...– C. 27-38; Довiдник радника з гендерних питань для мiсцевих органiв влади...– C. 9-21; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...– C. 16-27; Лу- ценко О.М. Сучасний жiночий рух в Українi...– C. 152- 200; Основи теорiї ґендеру...– C. 182-218. 22Довiдник з питань ґендерної рiвностi та соцiальної справедливостi...– C. 27-38; Довiдник радника з гендер- них питань...– C. 9-21; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...– C. 16-27; Луценко О.М. Сучас- ний жiночий рух в Українi...– C. 152-200; Основи теорiї ґендеру...– C. 182-218. 23Довiдник радника з гендерних питань...– C. 17. 706 5-6’2009 Народознавчi Зошити дверi навчальних закладiв, жiнок масово залучи- ли до виробничої дiяльностi, мало мiсце пред- ставництво жiнок у державно-полiтичнiй сферi. Iдеологiю “нової соцiалiстичної жiнки” репрезен- тувала комiсар Олександра Коллонтай24. Куль- турна революцiя перших рокiв радянської вла- ди критикувала й активно розхитувала традицiй- нi поведiнковi норми та стереотипи. Пропагува- лись руйнування патрiархальної сiм’ї, сексуальна свобода, що межувала з очевидною розпустою25. Поступово зростало бажання повернути жiнок у звичнi патрiархальнi параметри життєвого iсну- вання. Вiдразу пiсля революцiї лiквiдували рiз- номанiтнi жiночi органiзацiї (фемiнiстичнi, про- фесiйнi тощо). Право на iснування мали тiльки “жiнвiддiли”. Але вже у 1930 р. було проголо- шено, що “жiноче питання” в СРСР розв’язано i “жiнвiддiли” лiквiдували. Роками формувався соцiалiстичний iдеал жiнки – зайнята жiнка, го- ловна турбота якої – виконання плану. Незва- жаючи на соцiальнi пiльги (при народженнi та вихованнi дiтей), соцiалiстична система породила й таку соцiальну проблему як подвiйне наванта- ження (на виробництвi та в обслуговуваннi до- машнього господарства.), що тягарем падало на жiнок26. У роки Другої свiтової вiйни жiнки в надзвичайно драматичних обставинах навчилися поєднувати чоловiчу роль оборонця, годувальни- ка з роллю соратницi, матерi, виховательки, опi- кунки. Жiнки працювали у чоловiчих галузях ви- робництва (оборонна промисловiсть, металургiя, машинобудiвництво, гiрнича справа тощо). Саме цi трагiчнi подiї, пiслявоєнна вiдбудова розвiя- ли мiф про “слабкiсть та беззахиснiсть” жiнок27. Проте, зi встановленням мирного ритму суспiль- ного життя почалися заклики повернути жiнку в лоно сiм’ї, до патрiархальних ґендерних ролей. Але, за думкою багатьох дослiдникiв, “загаль- но цивiлiзацiйний поступ вже зробив свою спра- ву i змiни в суспiльному становищi жiнок стали незворотними”28. 24Основи теорiї ґендеру...– C. 195. 25Там само. 26Довiдник з питань ґендерної рiвностi та соцiальної справедливостi...– C. 27-38; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...– C. 16-27; Основи теорiї ґендеру...– C. 196. 27Основи теорiї ґендеру...– C. 196. 28Довiдник з питань ґендерної рiвностi та соцiальної Жiночий рух не припинявся, а набував нових форм, якi вiдповiдали конкретнiй ситуацiї. Не- зважаючи на переслiдування, утиски та репресiї, жiночий рух виявляв усе бiльшу суб’єктнiсть у вiдродженнi української державностi29. Цей рух принципово змiнив уявлення щодо змiсту демократiї, змусив побачити рiзноманiт- нiсть соцiального простору. У свою чергу, ви- знання рiзноманiтностi соцiальних явищ i супе- речностей дало змогу розпочати розмову про на- явнiсть та можливiсть спiвiснування рiзних форм суб’єктностi. Iз серед. 70-их рр. XX ст. у захiд- них унiверситетах стали виникати центри “жiно- чих”, “фемiнiстичних”, “ґендерних” дослiджень, головним завданням яких став аналiз та вивчен- ня особливостей жiночого “начала”, жiночого пiд- ходу, жiночих цiнностей. З розвитком цих до- слiджень ученi будували свої концепцiї, виходя- чи з порiвняльних характеристик “чоловiчого” i “жiночого”30. В серед. 80-их рр. ХХ ст. про- цес “перебудови” активiзував участь жiнок в еко- логiчному, освiтньому, просвiтницькому рухах, а також сприяв пошуку нових форм економiчної самореалiзацiї жiнок через складнiсть об’єктив- них умов життя i працi31. Формою жiночої ак- тивностi стають жiночi органiзацiї i неформаль- ний жiночий рух задля об’єднання, спiльних дiй, взаємопiдтримки. Тип жiночих об’єднань в цей перiод можна охарактеризувати як колективно- демократичний, що вiдрiзняло їх вiд типу об’єд- нань чоловiкiв (полiтичнi партiї, пропартiйнi осе- редки тощо)32. Четвертий перiод (з 1990 р. – сьогоднiшнiй час) – етап вiдродження та розвитку жiночого руху в Українi. Особливiсть розвитку жiночого руху даного перiоду визначається типом полiтич- ної системи, специфiкою iсторичного розвитку, характером здiйснення соцiально-економiчних пе- ретворень, культурним середовищем. Активнiсть справедливостi...– C. 27-38; Довiдник радника з гендер- них питань...– C. 9-21; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...– C. 16-27; Луценко О.М. Сучас- ний жiночий рух в Українi...– C. 152-200; Основи теорiї ґендеру...– C. 182-218; Форест Дж. Український жiночий рух та транснацiональний активiзм... 29Довiдник радника з гендерних питань...– C. 18. 30Там само. 31Луценко О.М. Сучасний жiночий рух в Українi...– C. 166. 32Там само. ЛАРИСА МАГДЮК. Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та гендерного рухiв... 707 неурядових жiночих органiзацiй, динамiка їх роз- витку сприяють удосконаленню законодавства, полiпшенню становища жiнок, утвердженню ґен- дерної рiвноправностi в суспiльствi. Оформлення неурядових жiночих громадських органiзацiй, як суб’єктiв суспiльного життя, вiдбулось пiсля виборiв органiв влади у 1990 р. Проголошення України незалежною державою сприяло тому, що цей процес набув прискорення33. Вiдродження жiночого руху в Українi у 90-их рp. XX ст. вiдбулося в напрямку комп- лексного ґендерного пiдходу. Особливiсть розвит- ку жiночого руху визначається типом полiтич- ної системи, специфiкою iсторичного розвитку, характером здiйснення соцiально-економiчних пе- ретворень, культурним середовищем. Активнiсть неурядових жiночих органiзацiй, динамiка їх роз- витку сприяють удосконаленню законодавства, полiпшенню становища жiнок, утвердженню ґен- дерної рiвноправностi в суспiльствi34. Жiночий рух України на поч. XXI ст. є фор- мою легiтимiзацiї полiтичних вимог, вiдображен- ням процесiв трансформацiї соцiальної структури суспiльства, розвитку економiчних перетворень, духовного вiдродження35. Саме в цей перiод Україна, як й iншi постра- дянськi республiки та країни Європи, пережила соцiально-полiтичнi, економiчнi перетворення, якi значною мiрою були зумовленi процесами глоба- лiзацiї, демократизацiї та гуманiзацiї суспiльного та державного життя36. 33Довiдник з питань ґендерної рiвностi та соцiаль- ної справедливостi...– C. 11; Довiдник радника з генде- рних питань...– C. 20; Луценко О.М. Сучасний жiно- чий рух в Українi...– C. 166; Мiжнародний досвiд ґен- дерних перетворень...; Нормативно-методичнi основи ґен- дерних перетворень...– C. 8-9; Основи теорiї ґендеру...– C. 197. 34Ґендерний аналiз Волинської областi...; Ґендер: реалiї та перспективи в українському суспiльствi...; Ґендернi пе- ретворення в Українi...; Довiдник з питань ґендерної рiв- ностi та соцiальної справедливостi...; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...; Луценко О.М. Сучас- ний жiночий рух в Українi...– С. 152; Мiжнародний досвiд ґендерних перетворень...; Україна: розвиток iдеологiї ґенде- рного паритету... 35Довiдник радника з гендерних питань...– C. 19; Фо- рест Дж. Український жiночий рух та транснацiональний активiзм... 36Ґендерний аналiз Волинської областi...; Ґендер: реалiї та перспективи в українському суспiльствi...; Ґендернi пе- Внаслiдок цих процесiв значно розширилися мiжнароднi зв’язки жiнок i чоловiкiв, розширила- ся поiнформованiсть щодо можливих устроїв су- спiльства, почали вивчатися та втiлюватися у су- спiльне життя та державну практику мiжнарод- ний досвiд ґендерних перетворень37. Враховуючи те, що ґендернi проблеми не зводяться до проблем становища тiльки жiнок, вони потребують цiльо- вої ґендерної полiтики в галузi змiн у становищi жiнок i чоловiкiв вiдповiдно до потреб iсторично- го часу. В даний перiод в Українi активiзується ґендерний рух, котрий має iсторичнi та методоло- гiчнi пiдвалини релевантнi до жiночого руху38. Проте iснують значнi концептуальнi вiдмiнно- стi у цiлях, напрямах та методологiї цих рухiв, в першу чергу тому, що ґендерний рух передба- чає визначення не тiльки жiночих, але й чоловi- чих цiльових груп, збалансованiсть в iнституцiо- налiзацiїї жiночих та чоловiчих об’єднань, урiвно- важення материнських та батькiвських прав, по- долання дискримiнацiї як стосовно жiнок, так i стосовно чоловiкiв, забезпечення рiвних можли- востей для жiнок i чоловiкiв в усiх галузях су- спiльного життя39. Мельник Т.М. наголошує, що ґендерний рух – це явище iстотно ширше за жi- ночий рух. Жiночий та ґендерний суспiльнi рухи, якi сприяють створенню широкого кола громад- ських органiзацiй, серед яких поглиблюється ґен- дерна орiєнтацiя, органiзацiя соцiального поряд- ку з урахуванням ґендерного аспекту потребують державної уваги i створення державою ґендерно- орiєнтованих юридичних норм40. ретворення в Українi...; Довiдник з питань ґендерної рiв- ностi та соцiальної справедливостi...; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...; Луценко О.М. Сучас- ний жiночий рух в Українi...– С. 152; Мiжнародний досвiд ґендерних перетворень...; Україна: розвиток iдеологiї ґенде- рного паритету...; Форест Дж. Український жiночий рух та транснацiональний активiзм... 37Мiжнародний досвiд ґендерних перетворень...– C. 7. 38Ґендерний аналiз Волинської областi...; Ґендер: реалiї та перспективи в українському суспiльствi...; Ґендернi пе- ретворення в Українi...; Довiдник з питань ґендерної рiв- ностi та соцiальної справедливостi...; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...; Луценко О.М. Сучас- ний жiночий рух в Українi...– С. 152; Мiжнародний досвiд ґендерних перетворень...; Україна: розвиток iдеологiї ґенде- рного паритету... 39Ґендернi перетворення в Українi...– C. 9; Форест Дж. Український жiночий рух та транснацiональний активiзм... 40Ґендернi перетворення в Українi...– C. 9. 708 5-6’2009 Народознавчi Зошити Починаючи з 1994 р., чоловiки поступово от- римали мотивацiю щодо створення ґендерних ор- ганiзацiй чоловiкiв. Крiм того, збiльшився iнтерес неспецiалiзованих жiночих та ґендерних органiза- цiй до упровадження проектних iнiцiатив щодо забезпечення рiвних можливостей для жiнок i чо- ловiкiв у полiтицi, державному управлiннi, науцi, освiтi, економiчнiй дiяльностi, а саме в бiзнесi, культурi. Такий кардинальний трансформацiйний процес став можливим завдяки пiдтримцi з бо- ку держави, зокрема законодавчому забезпечен- ню рiвних прав i можливостей жiнок i чоловi- кiв в Українi, включенню ґендерного пiдходу до державно-полiтичної та правової дiяльностi, яка, незважаючи на те, що сьогоднi це тiльки поча- ток, є досить зрiлим i переконливим пiдходом до формування державної полiтики за свiтовими та європейськими стандартами41. Дослiдники визначають формування нової ґен- дерної культури, егалiтарної культури, що є осно- вою сучасних форм поведiнки жiнки i чоловiка. При цьому вони вважають, що навiть копiюван- ня окремих зразкiв ґендерних перетворень iнших народiв є прогресивним кроком, коли воно сприяє динамiчному розвитку своєї країни42. Жiночий та ґендерний суспiльнi рухи, якi спри- яють створенню широкого кола громадських ор- ганiзацiй, серед яких поглиблюється ґендерна орi- єнтацiя, органiзацiя соцiального порядку з ураху- ванням ґендерного аспекту потребують державної уваги i створення державою ґендерно орiєнтова- них юридичних норм43. Значна роль у формуваннi ґендерного руху в незалежнiй Українi належить мiжнародним про- грамам, проектам, якi впроваджуються, почина- ючи з 1991 р. завдяки вiдкритостi українсько- го суспiльства до мiжнародного досвiду та су- часних практик демократичного суспiльного роз- витку, залучення мiжнародних, органiзацiйних та методологiчних пiдходiв i практик формування 41Ґендерний аналiз Волинської областi...; Ґендер: реалiї та перспективи в українському суспiльствi...; Ґендернi пе- ретворення в Українi...– C. 17; Довiдник з питань ґендерної рiвностi та соцiальної справедливостi...; Кiсь О.Р. Жiнка в традицiйнiй українськiй культурi...; Луценко О.М. Сучас- ний жiночий рух в Українi...– С. 152; Мiжнародний досвiд ґендерних перетворень...; Україна: розвиток iдеологiї ґенде- рного паритету... 42Там само. 43Там само. суспiльних диверсифiкованих рухiв є iсторично особливими, тому що вони є iнновацiйними для молодої незалежної держави, яка значний iсто- ричний перiод розвивалась в умовах тоталiтарної системи, для якої було панування однiєї iдеоло- гiчної лiнiї та невизнання егалiтарностi соцiальної диверсифiкацiї у суспiльствi44. Iнiцiативу розвитку ґендерного руху в Укра- їнi як соцiального руху за права i можливос- тi жiнок i чоловiкiв було пiдтримано спiльни- ми зусиллями декiлькох мiжнародних агенцiй i програм: Програмою розвитку ООН (ПРООН – UNDP), агенцiями з мiжнародного розвит- ку США (USAID), Канади (CIDA), Швецiї (Sida), Швейцарiї (SDC). Програми, якi впро- ваджувались за пiдтримки мiжнародних агенцiй, мали за мету як пiдтримку програм для жiноц- тва, так й активiзацiю чоловiчого руху щодо за- хисту прав людини, протидiї та викорiнення на- сильства, корупцiї в українському суспiльствi45. Саме в цей перiод було пiдтримано створення мережi таких громадських органiзацiй, як “Чо- ловiки проти насильства”, “Чоловiки за ґендер- ну рiвнiсть”, всеукраїнськi та мiжнароднi асоцi- ацiї чоловiкiв-батькiв (наприклад, “Тато-школи”, “Асоцiацiя мужнiх татусiв” тощо). В 2008 р. бу- ло поширено мережу чоловiчих ґендерних органi- зацiй створенням мережi “Вiдомi чоловiки проти насильства”. Отже, визначення поетапного розвитку ґендер- ного руху в Українi, особливостей його розвит- ку в перiод з 1991 р., а також визначення iсто- ричної зумовленостi трансформацiї жiночого руху у ґендерний рух, завдяки геополiтичним умовам, попередньому досвiду та особливостям сучасно- го суспiльного розвитку України, в тому числi вплив мiжнародних програм i проектiв на роз- виток ґендерного руху вiдповiдно до потреб iсто- ричного часу, матиме науково-практичний iнтерес для дослiдникiв iсторiї розвитку ґендерного руху, а також для дослiдникiв новiтньої iсторiї України. 44Україна: розвиток iдеологiї ґендерного паритету...– C. 36-46. 45Там само.

Iсторичнi аспекти розвитку жiночого та ґендерного рухiв в незалежнiй Українi

Репозитарії

Схожі ресурси