Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Глушко, М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2010
Schriftenreihe:	Народознавчі зошити
Schlagworte:	Ювілеї
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77540
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi / М. Глушко // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 29-37. — Бібліогр.: 82 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77540
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-775402015-03-02T03:02:04Z Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi Глушко, М. Ювілеї 2010 Article Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi / М. Глушко // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 29-37. — Бібліогр.: 82 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77540 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ювілеї Ювілеї
spellingShingle	Ювілеї Ювілеї Глушко, М. Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi Народознавчі зошити
format	Article
author	Глушко, М.
author_facet	Глушко, М.
author_sort	Глушко, М.
title	Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi
title_short	Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi
title_full	Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi
title_fullStr	Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi
title_full_unstemmed	Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi
title_sort	роман кирчiв – невтомний член нтш в українi
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Ювілеї
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77540
citation_txt	Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi / М. Глушко // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 29-37. — Бібліогр.: 82 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT gluškom romankirčivnevtomnijčlenntšvukraíni
first_indexed	2025-07-06T01:47:04Z
last_indexed	2025-07-06T01:47:04Z
_version_	1836860231040106496
fulltext	МИХАЙЛО ГЛУШКО. Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi. 29 Ювiлеї Михайло ГЛУШКО РОМАН КИРЧIВ – НЕВТОМНИЙ ЧЛЕН НТШ В УКРАЇНI Mykhailo HLUSHKO. Roman Kyrchiv as a Fati- gueless Member of NTSh in Ukraine. Довголiтня праця Романа Кирчiва на нивi української науки тiсно пов’язана не лише з державними iнституцiями, а й з громадськими об’єднаннями, зокрема з Науковим товариством iм. Шевченка – найстарiшою українською науко- вою органiзацiєю, навколо якої вiд самого почат- ку її iснування згуртувались значнi науковi си- ли задля розгортання рiзноаспектної наукової та органiзацiйно-видавничої дiяльностi. Бiльше то- го, вчений один iз перших iнiцiював вiдновлен- ня цiєї науково-громадської установи в Українi, а вiдтак став одним iз найдiяльнiших її членiв. Уперше спробували офiцiйно реабiлiтувати НТШ на науковому симпозiумi “Т.Шевченко i українська нацiональна культура”, що вiдбувся у Львовi 8–9 червня 1989 р.1 i викликав вели- ке зацiкавлення у творчої iнтелiгенцiї всiєї За- хiдної України. Зокрема, за iнiцiативою таких, уже вiдомих тодi, вчених, як Олег Купчинський, Олег Романiв, Лариса Крушельницька, Феодосiй Стеблiй, Любомир Сеник та iншi, тематика однiєї з секцiй цього форуму безпосередньо стосувалась НТШ – “Внесок Наукового товариства iм. Шев- ченка в розвиток наукової думки на Українi та до- слiдження творчостi Т.Шевченка”2. Сказане без- посередньо стосується i нашого Ювiляра, який виголосив на симпозiумi доповiдь “Вплив твор- 1Кучер Р.В. Наукове товариство iменi Т.Шевченка: Два ювiлеї.– К., 1992.– С. 92. 2Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка: 1989–1990 роки / Ред. i укладач О.Романiв.– Львiв, 1993.– Ч. 82.– С. 8–9. чостi Шевченка на розвиток народознавчого руху в Галичинi”3. Суттєвим кроком на шляху вiдновлення дiя- льностi НТШ у Львовi була органiзацiйна зу- стрiч iнiцiативної групи у Захiдному науковому центрi АН УРСР (вул. Матейка, 4) 12 вересня 1989 р. Активну участь у роботi цiєї наради взяв також Роман Кирчiв4, який обґрунтував потребу вiдродження НТШ передусiм тим, що офiцiйнi академiчнi установи майже зовсiм “вiдцуралися” реальних нацiональних потреб українцiв у дiлян- цi суспiльних наук та культури. Вiдтак дослiд- ник був учасником двох нарад iнiцiативної групи (13 i 19 жовтня), на яких обговорювалися дуже важливi органiзацiйнi питання: проект статуту i структура НТШ, персональний склад Президiї вiдновленого НТШ. На однiй iз цих нарад вiн навiть запропонував створити Комiсiю соцiологiї та демографiї, тобто зовсiм новий для Товарист- ва пiдроздiл5. Хоча цю пропозицiю робоча група вiдхилила, але мотиви народознавця були досить слушними – людськi втрати української нацiї у XX ст. були настiльки масштабними, що торкну- лися вони майже кожного члена спiльноти i нега- тивно впливають на рiзнi сфери його щоденного буття та духовнiсть i досi. Нарештi, 21 жовтня 1989 р. у залi засi- дань Львiвської обласної органiзацiї Українсько- го товариства охорони пам’яток iсторiї та куль- тури (вул. Коперника, 40 а) вiдбулися Установ- чi (вiдновлювальнi) збори Наукового товарист- ва iм. Шевченка у Львовi за участю 131 особи. На цих зборах Роман Кирчiв закликав присут- нiх звернути особливу увагу на гуманiтарнi нау- ки, якi вiд процесу над мiфiчною “Спiлкою ви- зволення України” постiйно i систематично за- знавали погромiв, а свiдомi українськi фахiвцi переслiдувались та фiзично знищувались. Окре- мо йшлося тодi про українську фольклористи- 3Кирчiв Р.Ф. Вплив творчостi Шевченка на роз- виток народознавчого руху в Галичинi // Т.Шевченко i українська нацiональна культура: Матерiали наукового симпозiуму.– Львiв, 8–9 червня 1989 р.– Львiв, 1990.– С. 29–30. 4Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка...– Ч. 82.– С. 11. 5Там само.– С. 13. 30 1-2’2010 Народознавчi Зошити ку, iз незавидним станом якої вчений був доб- ре обiзнаний6. До речi, паралельно народозна- вець прикладав зусилля задля заснування вiддiлу фольклористики у Львiвському вiддiленнi Iнсти- туту мистецтвознавства, фольклору та етнографiї iм. М.Т.Рильського АН УРСР (нинi – Iнсти- тут народознавства НАН України)7. Загалом же учасники Установчих зборiв затвердили “Статут Наукового товариства iм. Т.Шевченка у Льво- вi”, прийняли “Звернення Установчих зборiв На- укового товариства iм. Т.Шевченка у Львовi до наукової громадськостi” та обрали керiвний склад Товариства. Роман Кирчiв як член Президiї То- вариства мав подбати, передусiм, про створення i розбудову дуже важливої за значенням Секцiї етнографiї та фольклористики. 23 листопада 1989 р. в актовому залi Львiв- ського вiддiлення IМФЕ iм. М.Т.Рильського АН УРСР вiдбулися органiзацiйнi збори Сек- цiї етнографiї та фольклористики, в яких взяло участь 28 науковцiв. Саме Роман Федорович до- кладно проiнформував присутнiх про вiдновлення дiяльностi Наукового товариства iм. Т.Шевченка у Львовi, ознайомив їх з основними положення- ми програми i статуту, керiвним складом i струк- турою наукової громадської органiзацiї. За ухва- лою зборiв, Секцiя етнографiї та фольклористики складалася з двох постiйних комiсiй – Етногра- фiчної i Фольклористичної. Тодi ж обрали ке- рiвний склад Секцiї та обох комiсiй. Професор Р.Кирчiв обiйняв двi вiдповiдальнi посади – го- лови Секцiї та Комiсiї фольклористики8, причому першу з них незмiнно очолює й досi, тобто упро- довж бiльше двадцяти рокiв. На тодiшнiх органi- зацiйних зборах iшлося також про конкретнi зав- дання членiв Секцiї i комiсiй (науковi, видавни- чi, культурно-освiтнi тощо), значну частину яких уже реалiзовано, iншi продовжують реалiзовува- тися, ще iншi очiкують свого вирiшення в май- 6Там само.– С. 17. 7Ширше див.: Луньо Є. Роман Кирчiв i його роль у за- снуваннi вiддiлу фольклористики Iнституту народознавства НАН України // Народознавчi Зошити.– 2000.– № 3.– С. 454–464. 8Дем’ян Г. Духовне середовище становлення i розгорта- ння наукової дiяльностi Романа Кирчiва // Народознавчi Зошити.– 2000.– № 3.– С. 411. бутньому. Рiзнi органiзацiйнi, науковi та видав- ничi проблеми народознавець неодноразово пору- шував на робочих засiданнях Секцiї етнографiї та фольклористики, а також на пiдсумкових засiдан- нях Березневих Наукових сесiй НТШ у Львовi. Так, на П’ятiй Науковiй сесiї вчений виголосив спецiальну доповiдь “Стан i перспективи працi Секцiї етнографiї та фольклористики”9, в якiй зу- пинився на творчих здобутках членiв Секцiї в 1990–94 рp. i перспективах наукової та видавни- чої дiяльностi в майбутньому, закликав сумлiнно студiювати i засвоювати науковi надбання етно- графiв та фольклористiв минулих поколiнь, пе- редусiм членiв Товариства, примножувати їхнiй доробок власними фаховими працями тощо. Вiдтак 2 березня 1990 р. на засiданнi Президiї НТШ за участю голови Олега Романiва, вчено- го секретаря Олега Купчинського, членiв Прези- дiї Миколи Iльницького, Юлiя Бабея та Романа Кирчiва до Комiсiї фольклористики було прийня- то 9 звичайних членiв, до Етнографiчної комi- сiї – 21 звичайного члена10. Саме з цього дня Р.Кирчiв змушений був працювати, як мовить- ся, “на два фронти”: з одного боку, як постiйний член Президiї (1989–2008 рр.)11 та Ради Това- 9П’ята Наукова сесiя: “Наукове товариство iм. Т.Шевченка i проблеми нацiональної науки”.– Львiв, 2–26 березня 1994 р.: Програма.– Львiв, 1994.– С. 8; Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка: 1994 рiк / Укладач i ред. О.Романiв.– Львiв; Нью-Йорк, 1995.– Ч. 86.– С. 34. 10Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка...– Ч. 82.– С. 83–84. В однiй iз праць Г.Дем’яна помилково йдеться про 8 членiв Комiсiї фольклористики та 20 членiв Етнографiчної комiсiї (Дем’ян Г. Духовне середовище...– С. 412). Щонайважливiше, серед них не значиться Ро- ман Кирчiв, який тодi ще був звичайним членом НТШ у Львовi. До речi, у груднi 1990 р. Секцiя етнографiї та фольклористики налiчувала вже 41 члена: 17 – у Комi- сiї фольклористики, 24 – в Етнографiчнiй комiсiї (Див.: Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка...– Ч. 82.– С. 57–59). 11Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка...– Ч. 82.– С. 48; (Б. а.). На новому рубежi: Загальнi звiтно- виборнi збори НТШ у Львовi // Вiсник НТШ.– 1994. – Число 8–9 (Весна-Лiто).– С. 3; Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка: 1991 рiк / Ред. i укладач О.Романiв.– Львiв, 1994.– Ч. 83.– С. 73; О.М. (Рома- нiв О.). Загальнi звiтно-виборнi збори НТШ у Львовi // Вiсник НТШ.– 1997.– Число 16–17 (Весна-Лiто).– С. 6; МИХАЙЛО ГЛУШКО. Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi. 31 риства (з 1990 р.)12, з iншого – як голова двох структурних пiдроздiлiв НТШ в Українi: Секцiї етнографiї та фольклористики (з 1989 р.) i Комi- сiї фольклористики (1989–2005 рр.). Крiм цього, 19 жовтня 1990 р. Рада НТШ обрала вченого членом Видавничої ради13, що, звичайно, збiль- шило кiлькiсть його обов’язкiв та загальний обсяг роботи, а в 2006 р. – ще й членом редколегiї жур- налу “Вiсник НТШ”14. Як член Президiї та Ради НТШ Роман Кир- чiв завжди переймався загальними проблемами наукового громадського об’єднання i намагався вирiшувати їх, з одного боку, як висококвалiфiко- ваний спецiалiст (лiтературознавець, етнолог, фо- льклорист, театрознавець), з iншого – як Укра- їнець та Громадянин незалежної України. При- наймнi, вчений є представником цiєї когорти су- часної української iнтелiгенцiї, яка сумлiнну, про- дуктивну i безкорисливу працю для свого наро- ду вважала i вважає досi (незважаючи на рiзнi негаразди в сучасному українському суспiльствi загалом i науковому середовищi зокрема) святим обов’язком та найпочеснiшою мiсiєю. Саме тому завжди дуже вiдповiдально ставився до постiй- них обов’язкiв i тимчасових доручень Президiї. На самих засiданнях як член Президiї активно обговорював рiзнi поточнi питання та перспектив- Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка: 1996 рiк / Укладачi О.Романiв, Н.Гумницька.– Львiв; Нью-Йорк; Торонто, 1997.– Ч. 88.– С. 89; Р[оманiв] О. Звiтно- виборнi збори Наукового товариства iм. Шевченка в Укра- їнi // Вiсник НТШ. – 2000.– Число 23 (Весна).– С. 4; Гумницька Н. Звiтно-виборнi збори НТШ в Українi: Пiд- сумок чергового етапу розбудови Товариства // Вiсник НТШ.– 2003.– Число 29 (Весна-Лiто).– С. 9; Пляцко Р. Загальнi звiтно-виборнi збори НТШ в Українi 2005 року // Вiсник НТШ.– Число 35 (Весна-Лiто).– С. 6; Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка: 2005 рiк / Уклада- чi Н.Гумницька, Л.Дума, Р.Пляцко.– Львiв; Нью-Йорк, 2007.– Ч. 97.– С. 199. 12Рада Наукового товариства iм. Т.Шевченка у Льво- вi була сформована у 1990 р. iз членiв Президiї та голiв комiсiй. Зокрема, у груднi 1990 р. вона налiчувала 35 осiб (Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка...– Ч. 82.– С. 48–49). 13Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка...– Ч. 82.– С. 99. 14Пор.: Вiсник НТШ.– 2005.– Число 34 (Осiнь- Зима).– С. 47; 2006.– Число 35 (Весна-Лiто).– С. 64. нi плани, аргументовано вiдстоював власну дум- ку i позицiю у прийняттi рiшень. У таких ви- падках мiркування нашого Ювiляра ґрунтувались на конкретних фактах, мотивувались науковою, суспiльно-громадською, полiтичною чи культур- ною доцiльнiстю тощо. Зважаючи на високий фаховий рiвень та ерудо- ванiсть, Президiя Товариства неодноразово залу- чала Романа Кирчiва до пiдготовки рiзних звер- нень до громадськостi та вищих органiв державної влади України, якi озвучувалися вiд iменi НТШ чи його Президiї: на вiдзначення 200 рокiв вiд появи y друку перших трьох частин “Енеїди” Iва- на Котляревського (1997 р.)15, “Меморандуму до українського народу, до народiв свiту, до всiх лю- дей доброї волi” з нагоди трагiчної дати в iсто- рiї українського народу – 70-рiччя Голодомору в 1932–33 рp. (2002 р.)16, “Звернення до наукової спiльноти i всiх людей доброї волi свiту”17 пiд час Помаранчевої революцiї 2004 р. (2004 р.), “Вiдозви до Високоповажаного Президента Укра- їни пана Вiктора Ющенка i української громад- ськости” у зв’язку зi стурбованiстю й обуренням розгорнутою у пiвденно-схiдних областях Украї- ни в умовах Незалежностi провокацiйною кампа- нiєю щодо надання росiйськiй мовi так званого “офiцiйного” регiонального статусу (2006 р.)18, “Вiдозви Загальних зборiв Наукового товариства iм. Шевченка до громадськости про голодомор в Українi” (2006 р.)19 та iншi. Роман Кирчiв – постiйний учасник Наукових 15Великi роковини: До 200-лiття українського мовного вiдродження.– Львiв, 1997.– 10 с. 16Гумницька Н. XIII Наукова сесiя Наукового товари- ства iм. Шевченка // Вiсник НТШ.– 2002.– Число 28 (Зима).– С. 5; Хронiка Наукового товариства iм. Шевчен- ка: 2002 рiк / Укладачi О.Романiв, Н.Гумницька.– Львiв; Нью-Йорк, 2003.– Ч. 94.– С. 19, 117–122. 17Див.: Гумницька Н. Надзвичайнi загальнi збори Наукового товариства iм. Шевченка // Вiсник НТШ.– 2005.– Число 33 (Весна-Лiто).– С. 4; Хронiка Нау- кового товариства iм. Шевченка: 2004 рiк / Уклада- чi О.Романiв, Н.Гумницька.– Львiв; Нью-Йорк, 2005.– Ч. 96.– С. 192–193. 18Вiсник НТШ.– 2006.– Число 36 (Осiнь-Зима).– С. 1–3. 19Вiсник НТШ.– 2006.– Число 37 (Весна-Лiто).– С. 1–2. 32 1-2’2010 Народознавчi Зошити сесiй НТШ, причому значну частину своїх допо- вiдей вiн оприлюднив перед членами всього То- вариства, тобто на пленарних засiданнях. Особ- ливо часто вчений дiлився своїми знаннями iз широкою слухацькою аудиторiєю на початковому етапi дiяльностi вiдновленого у Львовi НТШ. Так, на пленарному засiданнi Першої Наукової сесiї (16–17 березня 1990 р.) прозвучала йо- го доповiдь “Розвиток теоретичних засад укра- їнської фольклористики”20, Другої Наукової се- сiї (29–30 березня 1991 р.) – доповiдь “Василь Щурат – лiтературознавець”21, а на пленарному засiданнi Третьої наукової сесiї НТШ (28 берез- ня 1992 р.) вчений докладно розглянув текстоло- гiчнi принципи публiкацiї фольклорних та етно- графiчних матерiалiв у виданнях НТШ22. Крiм цього, 26 грудня 1990 р. на засiданнi Секцiї ет- нографiї та фольклористики в рамках проведення Загальних зборiв НТШ Р.Кирчiв виголосив до- повiдь “Фольклористична дiяльнiсть Iвана Бiре- цького”23, а 18–19 травня 1991 р. – взяв участь в органiзованiй НТШ та суспiльно-культурним товариством “Холмщина” науковiй конференцiї “Холмщина i Пiдляшшя в iсторiї та культурi України”, на якiй озвучив доповiдь “Проблеми фольклору українського Забужжя”24. Кожний iз зазначених виступiв згодом увiнчала ґрунтовна публiкацiя в одному з видань вiдновленого НТШ у Львовi25, або опрацьований фактичний матерiал 20Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка...– Ч. 82.– С. 104. 21(Б. а.). Подвиг науковий i громадянський: Друга сесiя НТШ у Львовi // Вiсник НТШ.– 1991.– № 2 (Осiнь).– С. 2; Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка: 1991 рiк / Ред. i укладач О.Романiв.– Львiв, 1994.– Ч. 83.– С. 12. 22Ганiткевич Я. Сто рокiв наукового статусу НТШ: Тре- тя Наукова сесiя НТШ // Вiсник НТШ.– 1992.– Число 4 (Осiнь).– С. 6. 23Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка...– Ч. 82.– С. 120; Загальнi збори Наукового товариства iм. Т.Шевченка. Львiв, 26–27 грудня 1990 р.: Програма.– Львiв, 1990.– С. 7. До слова: через недогляд упорядникiв у Програмi та “Хронiцi” значиться прiзвище Бiлецького, а не Бiрецького. 24(Б. а.). З життя Товариства // Вiсник НТШ.– 1991.– № 2 (Осiнь).– С. 4. 25Див.: Кирчiв Р. Розвиток теоретичних засад українсь- кої фольклористики // Наукове товариство iм. Т.Шевченка послужив основою для доповiдей на iнших нау- кових форумах26. Важливими за значенням були й iншi теми, якi дослiдник порушив на Пленарних засiданнях На- укових сесiй НТШ в Українi, зокрема “Михайло Максимович – корифей новiтнього українознав- ства. До 200-рiччя вiд дня народження вчено- го”27 та “Голодомор як геноцид української нацiї i комунiстична полiтика русифiкацiї в Українi”28. Водночас Р.Кирчiв неодноразово брав участь у привселюдному обговореннi доповiдей iнших учасникiв пленарних засiдань на Березневих На- укових сесiях та Загальних звiтних (звiтно- виборних) зборах НТШ в Українi: 25 груд- ня 1993 р.29, 26 березня 1994 р.30, 31 берез- ня 2001 р.31, 15 грудня 2001 р.32, 30 березня 2002 р.33, 24 листопада 2007 р.34 та iнших. Кож- i українське нацiональне вiдродження.: Збiрник наукових праць i матерiалiв Першої Наукової сесiї НТШ. Березень, 1990.– Львiв, 1992.– С. 147–152; Його ж. Сподвижник “Руської трiйцi” фольклорист Iван Бiрецький // Запис- ки Наукового товариства iм. Т.Шевченка.– Львiв, 1992.– Т. CCXXIII: Працi секцiї етнографiї та фольклористики.– С. 45–62. 26Див.: Кирчiв Р.Ф. Лiтературознавча спадщина Ва- силя Щурата // Записки Львiвської наукової бiблiотеки iм. В.Стефаника.– К., 1993.– Вип. 2: 1993.– С. 86–95; Йо- го ж. Текстологiя публiкацiй фольклору у виданнях НТШ // Другий Мiжнародний конгрес українiстiв.– Львiв, 22–28 серпня 1993 р. Доповiдi i повiдомлення: Iсторiогра- фiя українознавства. Етнологiя. Культура.– Львiв, 1994.– С. 107–111. 27Гумницька Н. XV Наукова сесiя НТШ в Українi // Вiсник НТШ.– 2004.– Число 32 (Осiнь-Зима).– С. 7. 28Пляцко Р. Загальнi збори Наукового товариства iм. Шевченка в Українi // Вiсник НТШ.– 2006.– Чис- ло 37 (Весна-Лiто).– С. 3. 29(Б. а.). На новому рубежi...– С. 3. 30Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка...– Ч. 86.– С. 24. 31Гумницька Н. Дванадцята наукова сесiя: Черговий ог- ляд здобуткiв НТШ // Вiсник НТШ.– 2001.– Число 26 (Зима).– С. 5. 32Гумницька Н. Загальнi рiчнi збори НТШ – 2001 // Вiсник НТШ.– 2002.– Число 27 (Весна).– С. 5. 33Гумницька Н. XIII Наукова сесiя Наукового товари- ства iм. Шевченка // Вiсник НТШ.– 2002.– Число 28 (Зима).– С. 5; Хронiка Наукового товариства...– Ч. 94. – С. 62. 34Антонович (Купчинський) О. Загальнi збори Науко- вого товариства iм. Шевченка в Українi // Вiсник НТШ.– МИХАЙЛО ГЛУШКО. Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi. 33 ний такий виступ вiдзначався конкретними про- позицiями i побажаннями щодо покращення ро- боти науково-громадської органiзацiї загалом та окремих її пiдроздiлiв зокрема, турботою за якiс- ний стан гуманiтарних наук в Українi тощо. На- приклад, 15 грудня 2001 р. на пiдсумкових звi- тних рiчних зборах НТШ дослiдник наголосив, що Товариство йде шляхом самоутвердження й розбудови, свiдченням чого є виставка видань НТШ, представлена у вестибюлi Конференцiй- ної зали НТШ, на важливостi втiлення у життя низки українознавчих проектiв, якi постiйно iг- норує Нацiональна академiя наук України. Тодi ж дослiдник критично висловився щодо дiяль- ностi окремих секцiй i комiсiй, зокрема у кон- текстi пiдготовки “Енциклопедiї НТШ”, закли- кав членiв НТШ пiдготувати серйозну акцiю до 70-их роковин голодомору в Українi тощо35. I все ж, найбiльше уваги Роман Федорович придiляв у минулому i придiляє нинi роботi у Секцiї етнографiї та фольклористики, оскiльки лише в її рамках можна реалiзувати головнi нау- ковi iдеї та задуми. Зокрема, дослiдник дбає передусiм про те, щоб теми доповiдей учасни- кiв Наукових сесiй НТШ вiдзначалися новиз- ною, викликали зацiкавлення у присутнiх i, що- найголовнiше, були основою майбутнiх публiка- цiй у головному виданнi НТШ в Українi – у “Записках”. Тематика його особистих наукових виступiв на спiльних засiданнях членiв Етногра- фiчної комiсiї та Комiсiї фольклористики упро- довж 1989–2009 рp. була дуже рiзною. Найчас- тiше йшлося у них про найважливiшi вiхи роз- витку української етнографiї i фольклористики та визначних представникiв цих наук. Зокрема, iсто- рiографiї українського народознавства стосуються такi доповiдi вченого: “До iсторiї раннього етапу фольклористичної роботи в Галичинi” (Четверта Наукова сесiя)36, “Внесок Iвана Огiєнка в україн- ську етнографiю i фольклористику” (Шоста Нау- 2008.– Число 39 (Зима-Весна).– С. 2, 4. 35Гумницька Н. Загальнi рiчнi збори НТШ.– 2001.– С. 5. 36Хронiка Наукового товариства iм. Т.Шевченка: 1993 рiк / Ред. i укладач О.Романiв.– Львiв, 1995.– Ч. 85.– С. 28. кова сесiя)37, “Володимир Шухевич – етнограф i фольклорист” (Десята Наукова сесiя)38, “Визнач- ний дiяч українського народознавства Володимир Гнатюк” (Дванадцята Наукова сесiя)39, “Григо- рiй Iлькевич – один з перших трудiвникiв на ни- вi українського народознавства” (Чотирнадцята Наукова сесiя)40, “Михайло Максимович – фун- датор українського народознавства” (П’ятнадцята Наукова сесiя)41, “Фольклористика в науковiй дi- яльности Iвана Франка (теоретико-методологiчнi аспекти)” (Шiстнадцята Наукова сесiї)42. До слова: за iнiцiативою Р.Кирчiва як голови Секцiї етнографiї та фольклористки, спiльнi засi- дання обох її комiсiй часто приурочувались ви- датним дiячам української народознавчої науки: Десятої Наукової сесiї – “До 130-рiччя вiд дня народження Володимира Шухевича”43, Дванад- цятої – “До 120-рiччя вiд дня народження Во- лодимира Гнатюка”44, П’ятнадцятої – “До 200- рiччя вiд дня народження Михайла Максимови- ча”45, Двадцятої Наукової сесiї – “До 170-рiччя вiд народження i 125-рiччя вiд смерти класика української етнографiї i фольклористики та авто- ра тексту українського нацiонального гiмну Пав- ла Чубинського”46. Два окремi спiльнi засiдання 37Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка: 1995 рiк / Укладач i ред. О.Романiв.– Львiв, 1996.– Ч. 87.– С. 40. 38Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка: 1999 рiк / Укладачi О.Романiв, Н.Гумницька.– Львiв; Нью-Йорк; Торонто, 2000.– Ч. 91.– С. 51. 39Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка: 2001 рiк / Укладачi О.Романiв, Н.Гумницька.– Львiв; Нью-Йорк; 2002.– Ч. 93.– С. 59. 40Чотирнадцята Наукова сесiя Наукового товариства iм. Шевченка. Львiв, 1 березня – 29 березня 2003 р.: Програма.– Львiв, 2003.– С. 28. 41Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка: 2004 рiк / Укладачi О.Романiв, Н.Гумницька.– Львiв; Нью-Йорк, 2005.– Ч. 96.– С. 95. 42Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка...– Ч. 97.– С. 93. 43Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка...– Ч. 91.– С. 51. 44Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка...– Ч. 93.– С. 59. 45Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка...– Ч. 96.– С. 95. 46XX Наукова сесiя Наукового товариства iм. Шевченка.– 12 лютого – 28 березня 2009 р.: Програма.– Львiв, 2009.– С. 16. 34 1-2’2010 Народознавчi Зошити комiсiй Секцiї етнографiї та фольклористики Чо- тирнадцятої Наукової сесiї були присвяченi вiдпо- вiдно “До 70-рiччя голодомору в Українi” та “До 200-рiччя народження Григорiя Iлькевича”47. На- рештi, вчений пiдтримав нашi iнiцiативи, за яки- ми на секцiйних засiданнях Сьомої та Сiмнадця- тої Наукових сесiй члени Комiсiй доповiли про зiбранi в 1994–2005 рp. у зонах радiоактивно- го забруднення Середнього Полiсся етнографiчнi i фольклорнi матерiали, тобто в рамках вiдзначен- ня вiдповiдно десятої та двадцятої рiчниць най- бiльшої в iсторiї людства техногенної катастрофи – аварiї на Чорнобильськiй АЕС48. Роман Кирчiв часто вiдстоював власнi мiр- кування та погляди стосовно iсторiї становлен- ня i розвитку, автентичностi, архiтектонiки, ет- нографiзму, образностi, поетики, семантики то- що окремих жанрiв українського фольклору: “Фо- льклоризацiя церковних коляд” (Сьома Науко- ва сесiя)49, “Загальноукраїнська основа i реґiо- нальнi особливостi фольклорної традицiї лемкiв” (Дев’ята Наукова сесiя)50, “Народознавчi запи- си з Чорнобильського краю напередоднi ката- строфи” (Сiмнадцята Наукова сесiя)51, “Анек- дот у жанровiй системi українського фолькло- ру XX ст.” (Дев’ятнадцята Наукова сесiя)52. Особливу наукову цiннiсть мають теоретико- методологiчнi та науково-прикладнi розробки вче- ного на рiзну тематику: “Методологiчнi аспе- 47Чотирнадцята Наукова сесiя Наукового товариства iм. Шевченка...– С. 27, 28; Хронiка Наукового това- риства iм. Шевченка: 2003 рiк / Укладачi О.Романiв, Н.Гумницька.– Львiв; Нью-Йорк, 2004.– Ч. 95.– С. 69, 95, 96. 48Сьома Наукова сесiя Наукового товариства iм. Шевченка.– Львiв, 6–30 березня 1996 р.: Програма.– Львiв, 1996.– С. 15; Сiмнадцята Наукова сесiя Наукового товариства iм. Шевченка.– Львiв, 28 лютого – 1 квiтня 2006 р.: Програма.– Львiв, 2006.– С. 24. 49Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка...– Ч. 88.– С. 44; Сьома Наукова сесiя Наукового товарис- тва iм. Шевченка...– С. 15. 50Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка: 1998 рiк / Укладачi О.Романiв, Н.Гумницька.– Львiв; Нью-Йорк; Торонто, 1999.– Ч. 90.– С. 59. 51Сiмнадцята Наукова сесiя...– С. 24. 52XIX Наукова сесiя Наукового товариства iм. Шевчен- ка. Львiв, 28 лютого – 29 березня 2008 р.: Програма.– Львiв, 2008.– С. 29. кти сучасного вивчення традицiйного фолькло- ру лемкiв” (Восьма Наукова сесiя)53, “Етнови- значальна й етноiнтегруюча iманентнiсть укра- їнського фольклору в сучасностi” (Одинадця- та Наукова сесiя)54, “Проблема фольклорности народних свiдчень про голодомор” (Тринадцята Наукова сесiя)55, “Визнання анекдоту в укра- їнському фольклорi” (Вiсiмнадцята Наукова се- сiя)56, “Порiвняльно-типологiчний контекст укра- їнських повстанських пiсень” (Двадцята Наукова сесiя)57. Ювiляр неодноразово був учасником iнших наукових форумiв, якi органiзовувало НТШ в Українi. Так, 10 сiчня 1994 р. вiддiл української лiтератури Iнституту українознавст- ва iм. I.Крип’якевича НАН України та Лiтера- турознавча комiсiя НТШ провели Урочисту ака- демiю, присвячену 85-рiччю вiд дня народження вiдомого українського вченого-лiтературознавця, одного з перших чотирьох почесних членiв вiд- новленого НТШ у Львовi Степана Щурата (1909–1990). Точнiше, дослiдник виступив з до- повiддю про С.Щурата як знавця лiтературної творчостi I.Франка, особливу увагу акцентував- ши присутнiх на такiй прикметнiй рисi пiдхо- ду цього знавця до спадщини Франка, як об’- єктивнiсть58. 25–28 жовтня 1996 р. з нагоди 125-лiтнього ювiлею видатного дiяча НТШ, сла- ветного фольклориста, етнографа та композито- ра Фiларета Колесси, НТШ у Львовi спiльно з Вищим музичним iнститутом iм. М.В.Лисенка 53Хронiка Наукового товариства iм. Шевченка: 1997 рiк / Укладачi О.Романiв, Н.Гумницька.– Львiв; Нью-Йорк; Торонто, 1998.– Ч. 89.– С. 56. 54100 рокiв. Хронiка Наукового товариства iм. Шевчен- ка: 2000 рiк / Укладачi О.Романiв, Н.Гумницька.– Львiв; Нью-Йорк; Торонто, 2001.– Ч. 92.– С. 57. 55Тринадцята Наукова сесiя Наукового товариства iм. Шевченка.– Львiв, 22 лютого – 30 березня 2002 р.: Програма.– Львiв, 2002.– С. 25; Хронiка Наукового това- риства iм. Шевченка...– Ч. 94.– С. 81. 56XXVIII Наукова сесiя Наукового товариства iм. Шевченка.– Львiв, 1 березня – 31 березня 2007 р.: Програма.– Львiв, 2007.– С. 24. 57XX Наукова сесiя Наукового товариства iм. Шевченка...– С. 17. 58Лучук Т. Пам’ятi Степана Щурата // Вiсник НТШ.– 1994.– Число 8–9 (Весна-Лiто).– С. 29. МИХАЙЛО ГЛУШКО. Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi. 35 (нинi – Львiвська нацiональна музична ака- демiя iм. М.В.Лисенка) та кафедрою фольк- лористики Львiвського державного унiверсите- ту iм. I.Франка (нинi – Львiвський нацiональ- ний унiверситет iменi Iвана Франка) органiзува- ло i провело Наукову конференцiю, на пленарно- му засiдання якої прозвучала доповiдь Р.Кирчiва про концептуальнi засади розвитку української фольклористики у працях Фiларета Колесси59. Р.Кирчiв був учасником рiзних мiжнародних наукових форумiв, органiзованих за участю чле- нiв НТШ, якi проживають поза межами Украї- ни. Наприклад, 12–13 листопада 1998 р. вiдбу- вся черговий Мiжнародний науковий симпозiум “Польсько-українськi лiтературнi, культурнi та iс- торичнi зв’язки в XIX–XX столiттях”, який ор- ганiзували Кафедра українiстики Варшавського унiверситету, очолювана дiйсним членом НТШ, професором Степаном Козаком, i Польський ко- мiтет ЮНЕСКО60. Активна особиста участь у Наукових сесiях НТШ та iнших наукових форумах – це не са- моцiль, а важливе кредо Романа Кирчiва: сильнi i слабкi сторони своєї дослiдницької працi можна осягнути лише шляхом публiчної наукової апроба- цiї. Саме тому майже всi науковi статтi i найваж- ливiшi матерiали, якi побачили свiт на шпальтах “Записок” у 223, 230 та 242 томах зусиллями членiв Секцiї етнографiї та фольклористики, спе- ршу були апробованi авторами на Наукових сесiях НТШ в Українi. Вислухавши пiд час обговорення доповiдей пропозицiї i побажання колег, зокрема й голови Секцiї, вiдтак для кожного доповiдача починався другий етап пiдготовки дослiдження до друку – його доопрацювання. На третьому етапi з рукописом статтi, матерiалу чи рецензiї знайо- мився вже особисто Роман Федорович, який сво- їм пильним оком “виловлював” не лише серйоз- 59Р[оманiв] О.М. Ювiлей славетного фольклориста та етнографа // Вiсник НТШ.– 1997.– Число 16–17 (Весна- Лiто).– С. 12. Згодом цю доповiдь автор опублiкував у часописовi “Народознавчi Зошити”: Кирчiв Р. Концепту- альнi засади розвитку української фольклористики в пра- цях Фiларета Колесси // Народознавчi Зошити.– 1997.– № 4.– С. 209–213. 60К[упчинський] О. Варшавський науковий симпозiум // Вiсник НТШ.– 1999.– Число 21 (Весна).– С. 39. нi промахи чи недогляди автора, але й незначнi “блохи”, а також тактовно їх виправляв, що зна- чно покращувало текст, змiст, структуру роботи. Пишу про це свiдомо, бо нинi вже добре знаю: дуже часто наукова i лiтературна редакцiя є ма- ловдячною справою, особливо в очах зарозумiлих та “самодостатнiх” науковцiв, якi звикли шанува- ти лише свiй час, свою думку i своє слово, забу- ваючи водночас, що “вiдомими” вони стали лише завдяки таким особистостям, як професор Роман Кирчiв. Так чи iнакше, але маємо достатньо пiд- став стверджувати: всi зазначенi вище томи “За- писок” були пiдготовленнi при безпосереднiй та найактивнiшiй участi нашого Ювiляра, тобто як вiдповiдального чи наукового спiвредактора. На шпальтах цього унiкального видання Р.Кирчiв неодноразово оприлюднював результа- ти власної наукової працi. Зокрема, у 223 томi цього серiйного видання, крiм дослiдження про Iвана Бiрецького, яке вже згадувалось, були ще опублiкованi: вступне слово редактора (у спiвав- торствi з О.Купчинським)61, фольклорнi матерiа- ли з особистого архiву академiка Михайла Возня- ка (у спiвавторствi з Олександром Дзьобаном)62, рецензiя на працю Миколи Мушинки про Во- лодимира Гнатюка63 та рецензiя на етнографiчну енциклопедiю Бiлорусiї (у спiвавторствi iз Зоря- ною Болтарович)64. У наступному (230) томi “Записок” у рубри- цi “Матерiали” свiт побачила масштабна розвiдка Р.Кирчiва про анонiмно надруковану в 1827 р. статтю “Про польськi i українськi народнi пiс- нi”65 та рецензiї на дослiдження двох польських 61[Кирчiв Р., Купчинський Р.]. Вiд редакторiв тому // Записки...– Т. CCXXIII.– С. 5–8. 62Возняк М. Галицькi казки в записe початку 30-х рокiв XIX ст. / Публ., передмова О.Дзьобана, Р.Кирчiва // Записки...– Т. CCXXIII.– С. 233–270. 63Кирчiв Р. Мушинка Микола. Володимир Гнатюк: Життя та його дiяльнiсть в галузi фольклористики, лiтера- турознавства, та мовознавства.– Париж; Нью-Йорк; Сiд- ней; Торонто, 1987.– 332 с. (Записки НТШ: Працi фiлол. секцiї; Т. 207) // Записки...– Т. CCXXIII.– С. 431–434. 64Болтарович З., Кирчiв Р. Этнаграфiя Беларусi: Энцыклапедыя.– Мiнск: Беларуская савецкая энцыклапе- дыя iмя Петруся Броy̌кi, 1989.– 576 с. // Записки...– Т. CCXXIII.– С. 446–448. 65Кирчiв Р. Одна з раннiх фольклористичних праць Га- 36 1-2’2010 Народознавчi Зошити фольклористiв – Мiлiци Якубець-Семковової66 та Яна Мирослава Касьяна67. Нарештi, у 242 томi “Записок” дослiдник опублiкував ґрунтовне до- слiдження з поля сучасної української фолькло- ристики68 та аж чотири рецензiї на видання рiз- них зарубiжних авторiв, якi порушили українську тематику69. Крiм праць Секцiї етнографiї та фольклористи- ки, вчений нiколи не минав доброї нагоди нага- дати про себе на сторiнках “Записок НТШ”, якi готували до друку члени iнших пiдроздiлiв Това- личини // Записки Наукового товариства iменi Шевченка. – Львiв, 1995.– Т. CCXXX: Працi Секцiї етнографiї та фольклористики.– С. 367–384. 66Кирчiв Р. Мiliса Jakóbiec-Semkowowa. Slowiańska pieśń ludowa w polskich przekÃladach doby romantyzmu.– WrocÃlaw: Wydawnictwo Uniwersytetu WrocÃlawskiego, 1991.– 308 s. (Slavica Wratislaviensia, T. LXVII) // Записки...– Т. CCXXX.– С. 563–566. 67Кирчiв Р. Na przelȩсzy światów. 150 ukraińskich baśni, gadek, humoresek i podań ludowych. WybraÃl, przeÃlożyÃl i opracowaÃl Jan MirosÃlaw Kasjan.– Toruń, 1994.– 438 s. // Записки...– Т. CCXXX.– С. 567–573. 68Кирчiв Р. Фольклор у системi новочасної української культури (Основнi аспекти предметного окреслення пробле- ми) // Записки Наукового товариства iменi Шевченка.– Львiв, 2001.– Т. CCXLII: Працi Секцiї етнографiї i фольклористики.– С. 271–306. 69Див.: Кирчiв Р. Jerzy Hawryluk. Z dziejów cerkwi prawosÃlawnej na Podlasiu w X–XVII wieku.– Bielsk Podlaski: Zarza̧d Glówny Zwia̧zku Ukraińców Podlasia, 1993.– 224 s.; Ruś Podlaska. Podlasie w opisach romantyków / Wyboru dokonaÃl i opracowal Jerzy Hawryluk.– Bielsk Podlaski: Zarza̧d Glówny Zwia̧zku Ukraińców Podlasia, 1995.– 148 s.; Jerzy Hawryluk. “Kraje ruskie Bielsk, Mielnik, Drohiczyn”. Rusini- Ukraińcy na Podlasiu – fakty i kontrowersje.– Kraków: Fundacja Świȩtego WÃlodzimerza Chrzciciela Rusi Kijowskiej, 1999.– 240 s. // Записки...– Т. CCXLII.– С. 621–626; Його ж. Українськi приповiдки / Зiбрав Володимир Пла- в’юк. Упоряд., поясн. та ред. Богдан Медвiдський, Олек- сандр Макар. Катедра української культури та етнографiї iм. Гуцулякiв, Альбертський унiверситет. Асоцiацiя укра- їнських пiонерiв Альберти. Канада.– Едмонтон, 1996.– Т. 2.– 297 с. // Там само.– С. 643–646; Його ж. Bazyli BiaÃlokozowicz. MikoÃlaj Janczuk (1859–1921). Podlaskie skrzyżowanie tradycji slowiańskich.– Olsztyn: Wyższa szkola pedagogiczna, 1996.– 250 s. (Studia i materiaÃly WSP w Olsztynie, № 108) // Там само.– С. 647–652; Його ж. Песнi Беласточчыны / Запiс, укладанне, сiстэматызацыя тэкстаy̌, уступны артыкул i каментарыi Мiколы Гайдука.– Мiнск: Беларуская навука, 1997.– 368 с. // Там само.– С. 663–668. риства, передовсiм Фiлологiчної секцiї. Зокрема, в одному з томiв цього видання народознавець опублiкував листи братiв Богдана i Павла Кирчi- вих до Iван Франка та стисло розглянув стосунки мiж ними70, а в ювiлейному (250) томi – ґрунтов- ну наукову статтю про теоретично-методологiчнi аспекти фольклористичних студiй Iвана Фран- ка71. Як театрознавець, Р.Кирчiв також вiдгук- нувся на цiкавi дослiдження Юрiя Шерегiя та Валерiя Гайдабури з цiєї царини знань, зокрема на сторiнках одного з томiв “Записок”, який по- бачив свiт зусиллями членiв Театрознавчої комiсiї НТШ72. Помiтною подiєю в науково-видавничiй дiя- льностi НТШ в Українi загалом i Секцiї ет- нографiї та фольклористики зокрема став вихiд у свiт у 2005 р. наукового збiрника “Вiдлуння голодомору-ґеноциду 1932–1933: Етнокультурнi наслiдки голодомору в Українi” за науковою ре- дакцiєю Р.Кирчiва та О.Романiва. Як уже знає- мо, в 2002–03 рp. цiй подiї передувала актив- на громадянська позицiя, душевна i творча праця нашого Ювiляра – у формi наукових виступiв та пiдготовки “Меморандуму до українського наро- ду, до народiв свiту, до всiх людей доброї волi”. Тодi, власне, i визрiла у народознавця iдея пiдго- тувати окремий збiрник з болiсної для нього те- ми. Крiм редакторської роботи, зусиллями вчено- 70Кирчiв Р. Iван Франко i брати Кирчiви: листуван- ня // Записки Наукового товариства iменi Шевченка.– Львiв, 1995.– Т. CCXXIX: Працi Фiлологiчної секцiї.– С. 389–427. 71Кирчiв Р. Фольклористика в науковiй дiяльностi Iва- на Франка (Деякi теоретично-методологiчнi аспекти) // Записки Наукового товариства iменi Шевченка.– Львiв, 2005.– Т. CCL: Працi Фiлологiчної секцiї.– С. 356–375. 72Кирчiв Р. Юрiй Шерегiй. Нарис iсторiї українських театрiв Закарпатської України до 1945 року / Ред. i вступ. статтi В.Маркуся та В.Ревуцького // Записки Наукового товариства iм. Шевченка. Iсторично-фiлософiчна секцiя.– Т. 218: Словацьке педагогiчне видавництво у Братиславi. Вiддiл української лiтератури у Пряшевi.– Нью-Йорк; Па- риж; Сiдней; Торонто; Пряшiв; Львiв, 1993.– 412 с. // За- писки Наукового товариства iм. Шевченка.– Львiв, 1999.– Т. CCXXVII: Працi Театрознавчої комicii.– С. 637–643; Його ж. Валерiй Гайдабура. Театр, захований в apxiвax: сценiчне мистецтво в Українi перiоду нiмецько-фашистської окупацiї (1941–1944) / Наук. редактор Р.Я.Пилипчук.– К., 1998.– 222 с. // Там само.– С. 670–674. МИХАЙЛО ГЛУШКО. Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi. 37 го для цього видання були пiдготовленi “Перед- слiв’я” (у спiвавторствi з О.Романiвим)73, стат- тя “Трагедiя голодомору у фольклорному вiдобра- женнi”74 та рецензiя на оригiнальний дiалектоло- гiчний словник, пов’язаний iз харчуванням укра- їнцiв степової зони України у трагiчнi для них 1932–33 рp.75. Роман Кирчiв як етнограф i фольклорист часто присутнiй на шпальтах “Вiсника НТШ”, особли- во вiдтодi, як часопис став також мiсцем актив- ної популяризацiї наукового i творчого доробку попередникiв, висвiтлення важливих подiй з iс- торiї українського народу. Зокрема, завдяки його зусиллю читачi познайомилися з працею на ни- вi рiдного народознавства, багатолiтнього Вчено- го секретаря НТШ у Львовi Володимира Гна- тюка76, з народознавчою та iсторичною спадщи- ною Михайла Максимовича77, фольклористичною дiяльнiстю польського й українського фолькло- риста, етнографа та археолога Зорiана Доленґи- Ходаковського (Адама Чарноцького)78, вiдобра- женням голодомору 1932–32 рр. в українському фольклорi79. Дослiдник миттєво i позитивно вiд- гукнувся на вихiд у свiт першої повної бiблiогра- фiї 240 томiв “Записок НТШ” (1892–1904 рр.), укладену Василем Майхером та опублiковану за науковою редакцiєю Олега Купчинського80. 73[Кирчiв Р., Романiв О.]. Передслiв’я // Вiдлуння голодомору-ґеноциду 1932–1933: Етнокультурнi наслiдки голодомору в Українi.– Львiв, 2005.– С. 3–7. 74Кирчiв Р. Трагедiя голодомору у фольклорному вiдоб- раженнi // Вiдлуння голодомору-ґеноциду...– С. 41–64. 75Кирчiв Р. Їдло 33-го. Словник голодомору. Зiбрав i упорядкував Олекса Рiзникiв.– Одеса: Юридична Лiтера- тура, 2003.– 166 с. // Вiдлуння голодомору-ґеноциду...– С. 187–189. 76Кирчiв Р. Лицар українського народознавства (До 130-рiччя вiд дня народження Володимира Гнатюка) // Вiсник НТШ.– 2001.– Число 25 (Весна).– С. 26–28. 77Кирчiв Р. Корифей українознавства. До 200-лiття вiд дня народження Михайла Максимовича // Вiсник НТШ.– 2004.– Число 31 (Весна-Лiто).– С. 10–12. 78Кирчiв Р. Епiзод з ранньої української фольклористи- ки в Галичинi // Вiсник НТШ.– 2006.– Число 35 (Весна- Лiто).– С. 33–34. 79Кирчiв Р. Голодомор у фольклорному вiдображеннi (штрихи до дослiдження проблеми) // Вiсник НТШ.– 2003.– Число 29 (Весна-Лiто).– С. 22–23. 80Кирчiв Р. Перша повна бiблiографiя “Записок НТШ” Отже, останнi два десятилiття творча i суспiльно-громадська дiяльнiсть Романа Кир- чiва тiсно пов’язана з Науковим товариством iм. Шевченка в Українi. Щонайважливiше, вче- ний належить до невеликого кола щирих прихиль- никiв Товариства, якi упродовж цього перiоду не лише не зрадили йому своїми необачними, тим паче зумисними дiями, а й помислами. Перед- усiм тому, що дуже добре усвiдомлює непересiч- ну роль цього наукового громадського об’єднан- ня у становленнi i розвитку народознавчих наук в Українi – етнологiї, фольклористики, музико- знавства. З цiєї ж причини наш Ювiляр постiй- но рiвняється на свiточiв НТШ – Iвана Фран- ка, Володимира Гнатюка, Федора Вовка, Фiла- рета Колессу та iнших, а обрання дiйсним чле- ном Товариства (28.03.1992), причому на правах члена-засновника81, вважає знаменною подiєю у своєму життi82. // Вiсник НТШ.– 2005.– Число 33 (Весна-Лiто).– С. 13. 81Сойко М. Товариство гуртує свої ряди: В Украї- нi сформовано корпус дiйсних членiв НТШ // Вiсник НТШ.– 1993.– Число 5 (Весна).– С. 4; Хронiка Нау- кового товариства iм. Т.Шевченка. 1992 рiк / Ред. i ук- ладач О.Романiв.– Львiв, 1994.– Ч. 84.– С. 16. До слова: в однiй iз статей О.Купчинського, через недогляд автора, прiзвище Р.Кирчiва серед iнiцiаторiв вiдновлення НТШ у Львовi вiдсутнє, натомiсть значаться Зоряна Болтарович та Катерина Матейко (Купчинський О. 20 рокiв вiдновле- ння i розбудови Наукового товариства iм. Шевченка в Ук- раїнi // Вiсник НТШ.– 2009.– Число 42 (Лiто-Осiнь).– С. 9). Справа в тому, що обидвi згаданi дослiдницi були обранi дiйсними членами НТШ 15 грудня 1992 р., причо- му З.Болтарович посмертно (Глушко М. Науковий доробок Зоряни Болтарович (до 60-рiччя з дня народження) // На- родознавчi Зошити.– 1995.– № 1.– С. 14; Наукове товари- ство iм. Шевченка: Довiдник.– Львiв, 1997.– С. 49). Пи- шу про це з цiлковитою вiдповiдальнiстю, оскiльки 23 ли- стопада 1989 р. був обраний секретарем Етнографiчної ко- мiсiї (Дем’ян Г. Духовне середовище...– С. 411), а пiсля смертi З.Болтарович – очолив цю Комiсiю, у зв’язку з чим безпосередньо причетний (пiдтримав iнiцiативу Рома- на Кирчiва та iнших членiв Етнографiчної комiсiї) до при- своєння дослiдницi звання дiйсного члена НТШ у Львовi. 82Листування Романа Кирчiва i Григорiя Дем’яна / Вступна стаття, упорядкування та науковi комента- рi М.Глушка // Народознавчi Зошити.– 2000.– № 3.– С. 414.

Роман Кирчiв – невтомний член НТШ в Українi

Institution

Ähnliche Einträge