Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин”

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Моторний, В., Татаренко, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2010
Назва видання:	Народознавчі зошити
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77567
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин” / В. Моторний, А. Татаренко // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 262-268. — Бібліогр.: 39 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-77567
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-775672015-03-03T03:02:13Z Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин” Моторний, В. Татаренко, А. Статті 2010 Article Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин” / В. Моторний, А. Татаренко // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 262-268. — Бібліогр.: 39 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77567 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Моторний, В. Татаренко, А. Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин” Народознавчі зошити
format	Article
author	Моторний, В. Татаренко, А.
author_facet	Моторний, В. Татаренко, А.
author_sort	Моторний, В.
title	Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин”
title_short	Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин”
title_full	Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин”
title_fullStr	Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин”
title_full_unstemmed	Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин”
title_sort	функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi ю.брезана “чорний млин”
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77567
citation_txt	Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин” / В. Моторний, А. Татаренко // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 262-268. — Бібліогр.: 39 назв. — укp.
series	Народознавчі зошити
work_keys_str_mv	AT motornijv funkcionuvannâfolʹklornihsûžetivupovistikazciûbrezanačornijmlin AT tatarenkoa funkcionuvannâfolʹklornihsûžetivupovistikazciûbrezanačornijmlin
first_indexed	2025-07-06T01:48:12Z
last_indexed	2025-07-06T01:48:12Z
_version_	1836860301652262912
fulltext	262 1-2’2010 Народознавчi Зошити Олена Кульчицька керувалася принципом по- єднання доцiльностi, граничної простоти i надiй- ностi конструкцiї, з естетичною вимовнiстю конк- ретної речi. Водночас її проектам, як i речам, втi- леним у матерiал, притаманнi елегантнiсть, мов- чазна статечнiсть, органiчне пiдпорядкування ор- наменту формi, образу. Це дуже гарно простежується на прикладi сто- ла та двох крiсел з реального iнтер’єру її житла. В образному та конструкцiйному планi цi предме- ти вирiшенi дуже оригiнально. Кожне крiсло має доволi мiстке овальне сидiння, охоплене з трьох сторiн невисокою, прямою спинкою – опертям. Її верхня частина – вигнутий по зовнiшньому пе- риметру сидiння прямокутний брусок, одночасно служить i пiдпорою для рук, а три дощатi нiжки з фiгурними вирiзами знизу, є конструкцiйною ос- новою цiєї меблi. Вони з’єднанi з верхньою гну- тою частиною опертя, виконують також функцiї його боковин. Стiл, бiля якого вони стоять, має невелику стiльницю восьмикутної форми, що та- кож тримається на нiжках, уподiбнених за фор- мою до тих, що й у всiх крiсел. Ця форма повто- рюється в опорах усiх iнших зiставлень меблiв. Якщо у них i є незначнi змiни, то вони обумовле- нi iншим образом даної меблi. Таким, наприклад, є столик-тумбочка, в якому всi його конструкцiй- нi частини є в пропорцiйно зменшених формах уподiбненi до вище згаданих. Меблi, призначенi для сидiння, мали нiжки, зробленi за одним мо- дулем. Вiн лежав i в основi форм билець лiжка, тумбочки тощо. В основi всього декору був най- частiше один орнаментальний мотив – коло. Вiн розмiщувався переважно у верхнiх частинах цих предметiв. Взагалi всi набори меблiв, виготовленi за про- ектами О.Кульчицької до їдальнi, вiтальнi та спальнi, – це втiлення рацiональностi, логiки кон- струкцiї, естетики, якостей та технологiї обробки матерiалу, вiдомих у народному меблярствi. Пошуки нових форм, декору, матерiалiв у меб- лярствi в кiн. ХIХ – поч. ХХ ст., спроби черпати iдеї i зразки з давнього стильового, декоративно- ужиткового мистецтва, як i рiвно ж iз iнтер’єру народного житла, не могли не привести до замк- нутого кола, яке було розiрване вже в епоху мо- дерного мистецтва. Статтi Володимир МОТОРНИЙ, Алла ТАТАРЕНКО ФУНКЦIОНУВАННЯ ФОЛЬКЛОРНИХ СЮЖЕТIВ У ПОВIСТI-КАЗЦI Ю.БРЕЗАНА “ЧОРНИЙ МЛИН” Volodymyr MOTORNY, Alla TATARENKO. On Functioning of Folklore Subjects in Fairy Novel “A Black Mill” by Y.Brezan. ...Той умiлець Крабат горю ж не пiддався, зрiкся рiзних чарiв за чепiги взявся. Засiвав лани вiн, зерна мрiй крилатi, щоб жита дозрiли й хлiб запах у хатi... Ю.Брезан “Крабат” Вiдомий серболужицький письменник Юрiй Брезан (1916-2006) у своїй книзi “Лужиць- кi враження” (1972) писав про нелегку долю своєї батькiвщини – Сербської Лужицi i її на- роду: “Гiрський край – на пiвднi, Шпреєвальд на пiвночi, мiж ними острiвок нашого життя, а це означає: приреченi на вимирання поза iсторiєю. Тепер ми отримали право на життя в iсторiї, ми беремо участь в її твореннi, ми вiдчуваємо її рух. Краса батькiвщини – глибока, справжня i доско- нала – тiльки як частина вiльного життя”1. Цi слова письменника були не лише суттю i стриж- нем його творчостi, а й сенсом всього його жит- тя. То ж природно – такi iдеали плекали i ге- рої його книг, що особливо яскраво спостерiгаємо в циклi творiв про Крабата – легендарного ге- роя лужицького фольклору, який в iнтерпретацiї Ю.Брезана стає втiленням народних сподiвань. 1Цит. за Л.Гайнец. Серболужицкая литература // Ис- тория литературы ГДР.– Москва, 1982.– С. 441. ВОЛОДИМИР МОТОРНИЙ, АЛЛА ТАТАРЕНКО. Функцiонування фольклорних... 263 Повiсть-казка “Чорний млин” (1968), на якiй ми зосередили увагу, дає не лише багатий матерi- ал для всебiчної характеристики головного пер- сонажа, а й є органiчним поєднанням фольклор- них i лiтературних традицiй у творчiй спадщинi Ю.Брезана. Повiсть Ю.Брезана “Чорний млин” репре- зентує такi популярнi в європейськiй лiтературi ХХ ст. жанри, як повiсть-казка та повiсть прит- ча. Цей твiр тiсно пов’язаний не лише з на- цiональними традицiями лужицького фольклору i лiтератури, а й з загальноєвропейським лiтера- турним розвитком, що дозволяє встановити типо- логiчнi паралелi брезанiвського “Чорного млина” з подiбними творами письменникiв України, Бi- лорусi, Нiмеччини, Росiї та iнших країн, де, до речi, повiсть лужицького автора опублiкована в перекладах. Головним героєм “Чорного млина” Ю.Брезана, як вже було сказано, є Крабат – персонаж фольк- лорних легенд лужичан. Створений художньою уявою народу, цей образ став символом незлам- ної боротьби лужицьких сербiв за нацiональну та соцiальну свободу. Так склалося в лужицькiй лi- тературi, що саме фольклор дав життя багатьом популярним лiтературним образам – така iсторiя й Крабата. Феномен цього персонажа вивчали фольклористи i лiтературознавцi ще в XIX ст. Слiд згадати хоча б студiї та публiкацiї лужиць- ких дослiдникiв Ю.Пiлька2, П.Недо3, Р.Єнча4, Л.Гайнец5, Г.Жура6, Г.Краузе7, чеських вчених А.Фрiнти8 та Й.Пати9, українських та росiйсь- ких лiтературознавцiв В.Лучука10, В.Моторного 2Pilk J. Serbski Faust.– ÃLužica, 1896. 3Nedo Р. Bajkarjo, hercy а kantorky.– Budyšin, 1962. 4Jenč R. Stawizny serbskeho pismowstwa.– Budyšin, 1960. 5Гаинец Л. Серболужицкая литература // История литераторы ГДР.– Москва,1982; Hajnec L. J.Brezan // Přinoški k stawiznam serbskeho pismowstwa let 1945-1990.– Budyšin, 1994. 6Žur H. Komuž muža pjero wodźi.– Budyšin, 1963. 7Krause G. Die Adaption der Sorbischen. Krabat – Sage in der kunstlerischen Literatur // Letopis, R.A. č. 25/2, c. 26/2.– Budyšin, 1978. 8Frinta A. Lužičti Srbové a jejich pisemnictvi.– Praha, 1955. 9Páta J. Lužické lidové prosaické skladby // Páta J. Lužické stati.– Praha, 1937. 10Лучук В. Мандрiвка в Лужицю // Лучук В. Навстрiч.– Львiв, 1984. та К.Трофимовича11, О.Гугнiна12, А.Русакової13, А.Дранова14, Є.Кнiпович15. Iнтерес до цього пер- сонажа залишився i донинi (працi Д.Шольце, О.Лазор, В.Моторного та А.Татаренко16). Дослiджувалася ця проблема i в iнших країнах. Як лiтературний герой Крабат “ожив” на сторiн- ках творiв К.Герлаха17, О.Пройслера18 (Нiмеч- чина), Г.Шерестата19 (Францiя), Ю.Брезана20, М.Новака-Нехорнського21, Ю.Коха22 (Лужиця) тощо. Деякi критики порiвнюють Крабата з Фаустом або з Тiлем Уленшпiгелем (Ю.Пiльк, А.Фрiнта, Й.Пата), що свiдчить як про худож- ню привабливiсть цього образу, так i про його популярнiсть. Яке ж мiсце посiдає Крабат у фольклор- нiй iєрархiї лужичан? На вiдмiну вiд Водяника, Пшиполудницi, люткiв, гномiв та iнших казко- вих iстот, Крабат – персонаж, в якому переп- лелися риси характеру i життєвих iсторiй реаль- 11Моторний В., Трофимович К. Серболужицкая литература.– Львов, 1987; Моторний В., Трофимович К. Слово нової Лужицi // Дивна любов.– К., 1984. 12Гугнин А. Ю.Брезан в поисках глубинных источников жизни // Брезан Ю. Черная мельница.– Москва, 1985; Гугнин А. Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков и до наших дней.– Москва, 1997. 13Русакова А. Юрий Брезан // История литературы ГДР.– Москва, 1982. 14Дранов А. “Я всегда был оптимистом” // Брезан Ю. Избранное.– Москва, 1987. 15Книпович Е. Предисловие // Брезан Ю. Крабат или Преображение мира.– Москва, 1987. 16D.Scholze. Tendencje postmodernistyczne w literaturze Ãlużyckiej. Juraja Brěyana powieści o Krabacie (1976, 1994, 1995) // Przegla̧d humanistyczny 1/, 1999.– C. 59-66; Лазор О. Свiт мiфу у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин” // Питання сорабiстики.– Львiв, 2009.– С. 39-48; Моторний В., Татаренко А. Крабат: людина, легенда, лiте- ратурний герой // Проблеми слов’янознавства.– Вип. 50.– Львiв, 1999.– С. 125-131; Motornyj W., Tatarenko A. O typologicznych paralelach powieści Jurija Brězana “Czarny mÃlyn” // W krȩgu Krabata Sosnowiece, 1997.– S. 34-48. 17Gerlach К. Krabat oder die Zauberschule, 1925. 18Preussler O. Krabat.– Würsburg, 1971. 19Cherestat G. La vie mervésilleuse de Maitre Krabat, 1928. Brezan J. Černý mÃlyn.– Budyšin, 1968. 20Brezan J. Černý mÃlyn.– Budyšin, 1968; Nowak- Njechorński M. Mister Krabat, dusny serbski kuzÃlar.– Budyšin, 1954. 21Nowak-Njechorński M. Mister Krabat, dušny serbski kuzÃlar.– Budyšin, 1954. 22Koch J. Krabat w Barbukskej wyšinje // Serbske nowiny, 1995, 13.X. 264 1-2’2010 Народознавчi Зошити ної особи та образу, створеного народною уявою про захисника i борця за свободу. Цi особливостi були перенесенi i на образ, втiлений у художнiй лiтеpатурi. Крабат – реальна людина, котра стала водно- час прототипом як фольклорного, так i лiтера- турного героя. Iсторичнi джерела (хронiки та пе- рекази) засвiдчують, що в Саксонiї у ХVII ст. жив виходець з Хорватiї (Кроатiї – звiдти й iм’я Крабат23), офiцер Йован Шадович, який помер 1704 рр. i похований у Лужицi в Куловi24. Сак- сонський курфюрст Август Сильний за заслуги пiд час вiйни з турками (є версiя, що Шадович врятував життя курфюрсту пiд час облоги Вiд- ня) дарував йому невеликий маєток у Великих Зджарах. Священик з Кулова Ф.Кравц у 1878 р. у хронiцi мiста i околиць Кулова занотував, що “народний поголос називає того хорватського офi- цера Крабатом i вважає його чародiєм”25. Деякi джерела стверджують, що Й.Шадович звiльнив своїх крiпакiв вiд панщини. I хоча цей факт не за- свiдчений в iсторичних документах, вiн увiйшов у крабатiвську легенду i у художню лiтературу26. Поступово реальна постать офiцера-хорвата об- ростала легендами, зливалася у народнiй уявi з героєм – народним захисником (на схожу транс- формацiю можна натрапити, наприклад, у пiвден- нослов’янському епосi – образ Королевича Марка або в українських легендах про опришкiв, Шу- гая тощо). Iсторична постать, таким чином, “роз- чинилася” у фольклорнiй традицiї, народжуючи Крабата-легенду. А.Фрiнта свiдчить, що фаустiв- ськi легенди про Крабата походять з XVIII ст., але записанi вони були лише у другiй пол. ХIХ ст. Матерiали, пов’язанi з легендами навколо по- статi Крабата, опублiкував ще Ю.Пiльк27 у 90-их рр. XIX ст. Уперше лiтературну оброб- ку цих переказiв запропонував вiдомий лужиць- кий лiтератор, фольклорист i художник М.Новак- 23Frinta A. Lužičti Srbové a jejich pisemnictvi.– Praha, 1955.– S. 47. 24Ibid. 25Nedo Р. Bajkarjo, hercy а kantorky.– Budyšin, 1962.– S. 135. 26Nowak-Njechorński M. Mister Krabat, dušny serbski kuzÃlar.– Budyšin, 1954. 27Pilk J. Serbski Faust. ÃLužica, 1896. Нехорнський у книзi “Майстер Крабат” (“Mišter Krabat”)28. У цьому творi найбiльш повно пред- ставленi народнi оповiдi про чаклуна, який у кiн- цi свого земного життя наказав викинути чарiвну книгу (“курактор” або “корактор”), дiйшовши ви- сновку, що нiщо не може замiнити людинi знань i життєвого досвiду. На нашу думку, саме цей по- пулярний у Лужицi твiр, майстерно iлюстрований самим автором, став тим фундаментом, на який спирались iншi сучаснi письменники, що зацiка- вилися цим сюжетом, особливо пiсля того, як вiн був перекладений у 1955 р. Ю.Брезаном нiмець- кою мовою29. У 1968 р. Ю.Брезан опублiкував, як вже було згадано, повiсть-казку “Чорний млин”, яка бу- ла написана у традицiйному жанрi, характерному для багатьох європейських лiтератур, – повiстi- казки (притчi) з фантастичними елементами опо- вiдi. Такi елементи можна спостерiгати в тво- рах Е.Т.А.Гофмана, О.Бальзака, Лесi Українки, А.Їрасека, Марка Вовчка, Я.Дрди, I.Ольбрахта та iнших визначних представникiв свiтової лiте- ратури. До цього ряду, без сумнiву, належить i книга Ю.Брезана. Водночас традицiї серболу- жицької та нiмецької лiтератур не могли не за- лишити свiй слiд на творчiй концепцiї “краба- тiвських” творiв Ю.Брезана, оскiльки художня практика лужицького письменника, за його влас- ним визнанням, спиралася на традицiї як рiдної лужицької, так i нiмецької культури, на яких був вихований письменник30. В образнiй системi по- вiстi Крабат посiдає центральне мiсце: вiн є но- сiєм домiнантної думки твору. Iнтерес до легенди про Крабата у Ю.Брезана виник давно. До “крабатiваької теми” вiн йшов понад десяток рокiв, i шлях цей пролягав че- рез переклад книги М.Новака-Нехорнського, че- рез повiсть “Чорний млин”, роман “Крабат, або Перетворення свiту” (1976) i до останнiх рокiв, коли письменник опублiкував другу частину ро- ману “Крабат” (1994)31. Своїми “крабатiвськи- 28Nowak-Njechorński M. Mister Krabat, dušny serbski kuzÃlar.– Budyšin, 1954. 29Scholze D. Stawizny serbskeho pismowstwa 1918-1945.– Budyšin, 1998.– S. 176-177. 30Horwat J. Z JugosÃlowjanskeje do Lužicy.– Budyšin, 1986.– S. 106. 31Janec R. Drohi a puće, pućiki a šćezki nadźije // Rozhlad, ВОЛОДИМИР МОТОРНИЙ, АЛЛА ТАТАРЕНКО. Функцiонування фольклорних... 265 ми” книгами Ю.Брезан продовжував традицiйну тематику в лужицькiй лiтературi, де значна час- тина творiв була пов’язана з фольклором, в т. ч. з легендами про Крабата. Ця тематика знайшла своє мiсце i в поезiї Ю.Брезана – у вiршi “Кра- бат”, у котрому, як у краплi води, вiдбилася уся складнiсть i в той же час простота образу Кра- бата. Український читач ознайомився з цим вiр- шем у перекладi В.Лучука32. Отже, ця тема про- ходить через все творче життя серболужицького письменника. Повiсть “Чорний млин”, таким чи- ном, є етапною в розвитку цiєї теми у творчому доробку автора. Ю.Брезан малює по-справжньому епiчний об- раз народного героя. Його Крабат – не просто добрий герой казки, що звiльняє мельничукiв- пiдмайстрiв вiд влади злого чаклуна, а живе втi- лення духовної сили лужицького народу. “Iнодi казка правдивiша за фактично правдиву iсторiю”, – записав у своїх афоризмах Ю.Брезан i як iлю- страцiю до свого твердження створив “казкову” iсторiю Крабата, казку, де людина сильнiша за чари, а знання та народна єднiсть перемагають лиховiсну волю чаклуна. Книга Ю.Брезана – розповiдь про Крабата як героя всiх часiв, тобто це – iсторiя iдеї. Та- кий задум пiдкреслюється використанням прийо- му кiльцевого обрамлення твору: i на початку, i в кiнцi ми бачимо людину, що йде по землi, чи то хлопець, чи людина похилого вiку – не розiбрати. Мабуть, це Крабат, герой, про якого розповiдає переказ: “Упав колись iз неба камiнь i розбив- ся. З уламкiв постав Крабат i пiшов на землю. Колись камiнь знову злетить у небо, i Крабат у ньому. А тим часом Крабат буде людиною i вчинить, що належить людинi”33. Герой повiстi Ю.Брезана – звичайний юнак (i це неодноразово пiдкреслює автор). Вiдрiзняє йо- го вiд iнших сiльських хлопцiв лише внутрiшнiй неспокiй, бажання вiдкрити скриню знань, яку стереже вовк. Хто переможе вовка, тому вiдкри- ються всi таємницi: “Хто все знає, того не пече в грудях, нiби вiн носить там сонце” (с. 7). Зу- 1995.– № 5.– S. 81-184. 32Лучук В. Пташине весiлля.– К., 1989.– С. 10-11. 33Брезан Ю. Чорний млин.– К., 1976.– С. 95. Надалi використовуватиметься це видання. Сторiнки вказиватиму- ться в текстi. стрiч з незнайомцем зацiкавлює юнака, адже гас- ло його “Хто знає, той може” таке близьке духо- вi Крабата, хоча пiзнiше з’ясовується, що знання може бути рiзним. Герой йде за мельником на його Чорний млин, де починається для нього уч- нiвське життя у чаклуна. Хлопець опиняється у атмосферi двох свiтiв: свiту Покори i свiту Влади. В першому живуть мельничуки, в другому – Ме- льник. Окремий свiт становить Крабат, який збе- рiгає внутрiшню самостiйнiсть, на якого не роз- повсюджуються закони Чорного млина. Ось чо- му вiн хоче прочитати сiм книг чаклунства, щоб побороти владу Мельника. На вiдмiну вiд ньо- го, мельничуки не прагнуть свободи. “Ми кру- ки”, – говорять вони, коли Мельник перетворює їх на птахiв. Лише Крабата “опановують людсь- кi думки” (с. 18). Серед загальної маси хлопцiв видiляється один – Марко – майбутнiй побратим Крабата, який наважився заперечити Мельниковi. Однак навiть Марко не розумiє до кiнця Крабата з його палким бажанням знати i вмiти. Марко не хоче вчитись, гадаючи, що бiльшого може досяг- ти силою або чаклунством. Небажання здобувати знання i знаннями боротися, вважає Ю.Брезан, є одною з основних причин поневолення особис- тостi i народу в цiлому. Одна з головних антитез повiстi – протиставлення Знання i Чаклунства. В алегоричному творi лужицького письменника перемога належить Знанню, в якому зосередже- на сила людини, а чаклунство – пустi балачки, стверджує автор, простежуючи еволюцiю харак- теру свого героя. Бiда таких, як Марко, в тому, що вони обирають легкий, але хибний шлях ча- рiв, замiсть того, щоб вчитися. Справжнє знання йде вiд життя, вiд усвiдомлення людиною свого мiсця на землi. Крабат спалює у вогнищi чарiвну книгу, i вогонь знань звiльняє його вiд пут злих чар. Iскри того вогню названа мати Крабата несе людям, пiднiмаючи їх на боротьбу з Мельником, в образi якого втiленi сили Зла i Поневолення. Вогонь хатнього вогнища, в полум’ї якого зго- рає книга чаклунства, здавна символiзує життя родини i держави в цiлому. В повiстi вiн стає ви- явом Божої волi. В книзi Ю.Брезана вiн набуває ще одного символiчного нюансу – перетворюєть- ся на вогонь знань, що пiдтримують ненависть до гнобителiв. Недаремно i сам Мельник у тво- рi є розповсюджувачем цього вогню: пiдпаливши 266 1-2’2010 Народознавчi Зошити будинок Матерi, вiн запалює цим вогнем сотнi вогнищ, бо насильство породжує опiр. Холодне знання Мельника, його чарiвна паличка з засад “У людинi вiчно живе звiр”, “Людина – пiщин- ка пiд ураганом у пустелi”, “Покiрний помирає у своєму лiжку, бунтар – на шибеницi” вияв- ляються безсилими проти вистражданого знання Крабата. Сила людської самосвiдомостi – одна з голов- них проблем твору Ю.Брезана. Не менш значу- щою є для автора проблема Влади, така актуаль- на в лiтературi XX ст. Недаремно головна кни- га для Мельника – книга Влади. Вона вiдкриває Крабатовi основний закон iснування: страх є ос- новою кожної жорстокої влади; без страху, без кровi мельничукiв не працює млин. Крiм фiлософського аспекту, повiсть Ю.Бреза- на має яскраво виражений нацiональний та соцi- альний аспекти. Крабат не тiльки борець проти мороку i гноблення, вiн насамперед лужицький серб. Тема Батькiвщини реалiзується в творi че- рез образ Матерi. З самого початку читач знає, що визволити наймитiв з неволi може тiльки Ма- ти, а Крабат – сирота. Матiр Марка стає на- званою матiр’ю головного героя, i поступово цей образ набирає бiльш широкого патрiотичного зву- чання, перетворюється на образ самої Лужицi, в якiй розповсюджується вогонь повстання. Неда- ремно лужичани, що допомагають Крабатовi, на- зивають себе синами Матерi. Єднiсть синiв Ма- терi руйнує владу Мельника, який марно намага- ється порiзнити Крабата з його народом. Головний герой “Чорного млина” якнайменше казкова iстота i дуже малою мiрою казковий пер- сонаж. Це алегоричний образ народу, що вiками боровся за право бути собою i мрiяв про духовну незалежнiсть. Показовим є фiнал твору, де полем йдуть орачi, i кожний з них – Крабат. Берег- ти вiрнiсть своєму “Звiдки” i не губити з поля зору свого “Куди” вчить книга Ю.Брезана, яка звернена в майбутнє i побудована на могутнiй ос- новi народної творчостi. Надзвичайно цiкавою є символiка твору, що може бути предметом окре- мого дослiдження. У “Чорному млинi”, наприк- лад, читач постiйно зiштовхується з магiчними числами “три”, “сiм”, “дванадцять”. “Цiкаво вiд- мiтити, що число “три” у всiх народiв вважається священним числом, оскiльки має початок, сере- дину та кiнець34 (тричi просить Мати вiддати їй сина, тричi вимовляє Мельник заклинання i т. п.). Багато разiв фiгурує в повiстi число “сiм”, що з давних давен було символом довершеностi, а у християн вважається символом досконалостi, оскiльки є сумою “трьох” та “чотирьох” – числа божественного та числа земного. В повiстi на- трапляєио на сiм книг за сiмома замками, сiм разiв на сiм годин перетворюється на вовка Ме- льник тощо. Але найбiльш активно використову- ється автором число “дванадцять” – повне i цiле число, що вважається досконалою мiрою, середи- ною мiж поняттями “багато” та “мало”. “Закон дванадцяти” панує на млинi: дванадцять мельни- чукiв, дванадцять свиней, дванадцять сов тощо. Символiчним є i використання кольорiв у по- вiстi Ю.Брезана. Найчастiше з’являються чор- ний, бiлий та червоний. Чорний млин, Чорний Мельник, чорний струмок – цей колiр, позбавле- ний свiтла, символ ночi, знищення, печалi вжи- вається на означення темних сил, усього, проти чого бореться Крабат. Бiлий колiр у лужичан є символом жалоби, у творi вiн виринає спорадич- но i дуже рiдко залишається незмiнним (спалахи вогню надають йому червоного вiдтiнку). Черво- ний колiр в повiстi є антагонiстом чорного. В да- внину вiрили, що вiн вiдстрашує демонiв, цьому кольору сонця в нiмецьких народних звичаях при- писується охоронне значення. Iнтенсивний черво- ний колiр означає вибух, дiю, боротьбу. З такою функцiєю вiн фiгурує й у Ю.Брезана. Цiкавим є завдання проаналiзувати тваринну символiку книги. Мельник з’являється у постатi вовка – хи- жака, в якого за найдавнiшими вiруваннями мо- гли перетворюватись люди, стаючи вовкулаками. На крукiв перетворює Мельник своїх помiчни- кiв, а круки давали здавна натхнення чарiвникам та мудрецям, з їхнього голосу пророкували май- бутнє. Мельник вириває очi у дванадцяти сов, якi вважалися провiсниками духiв пiтьми. Про- стежується у творi традицiйна символiка персня – символу вiчностi, правого-лiвого (Крабат подає Мельниковi лiву руку – подати праву було б зна- ком внутрiшньої згоди тощо). Все вищевказане дозволяє говорити про глибинний зв’язок твору 34Forstner D. Świat symboliki chrześcijańskiej.– Warszawa, 1990. ВОЛОДИМИР МОТОРНИЙ, АЛЛА ТАТАРЕНКО. Функцiонування фольклорних... 267 Ю.Брезана з отим крабатiвським “звiдки”, яке є надзвичайно важливим для його народу. Легенда про Крабата-Шадовича у книзi Ю.Брезана майже не простежується (крiм епi- зоду про врятованого з полону короля та згадки про здобутi вiд нього помiстя). З вiдомої легенди автор бере лише вiру в чарiвнi можливостi Кра- бата, адже сам народ перетворив воїна, звичайну людину на символ боротьби за справедливiсть. Говорячи про “дозу” фольклору у своїй повiс- тi, Ю.Брезан пiдкреслює, що з лужицької леген- ди вiн взяв лише образ Крабата для того, щоб його контури “наповнити тим, що ми називаємо життям”35. Разом з цим, у “Чорному млинi”, без- перечно, широко використанi елементи, мотиви i з народної творчостi лужичан, i з реального життя, яким жили лужичани в минулому. Структура повiстi Ю.Брезана характерна тим, що в нiй є вставнi новели, якi спираються на ле- генди про Крабата (роздiли про вiйну з турками, визволення курфюрста з полону i т. iн.). Ю.Брезан також переносить читача на бага- то столiть назад, використовуючи сюжет, вiдомий у слов’янському фольклорi та лiтературах: образ пiдступного маркграфа Геро ми знаходимо, на- приклад, у “Доньцi Слави” Я.Коллара та “Сiле- зьких пiснях” П.Безруча. У лужицького проза- їка органiчний зв’язок Мельника i маркграфа – як однiєї особи – подається через особливiсть, яка притаманна цим героям: їхнє вiдображення у чистiй водi перетворюється на зловiсний вовчий вищир. Багато сюжетних лiнiй, якi виринають пе- ред читачем в повiстi Ю.Брезана, побудованi на фольклорному матерiалi, що виходить за рамки “крабатiвських” легенд, але є цiкавим для типо- логiчних зiставлень, оскiльки вони є вiдомими не лише у народнiй творчостi лужичан, а й в ук- раїнцiв, бiлорусiв, чехiв та iнших слов’ян. Для прикладу наведемо такi лужицькi казки, як “Бра- тик та сестричка”, “Три бажання”, в яких фiгу- рують мотиви, використанi Ю.Брезаном: перевтi- лення героїв, що тiкають вiд злих переслiдувачiв i перетворюються то на рiчку, то на поле, то на голуба, то на яйце i т. п. Разом з тим у повiстi 35Русакова А. Юрий Брезан // История литературы ГДР.– Москва, 1982.– С. 464. Ю.Брезана казковий матерiал часто “акомпонує” зображенню реального життя лужичан. Чимало паралельних фольклорних сюжетiв можна знайти, наприклад, в українському фольк- лорi36. Нагадаємо такi загальновiдомi казки, як “Ох”, “Яйце-райце”, “Iван Голик та його брат”, “Змiєва дочка”, “Про хлопця, який прочитав ча- рiвну книжку”, в яких натрапляємо на мотиви чарiвного перетворення героїв, навчання в шко- лi у чаклуна, продажу-купiвлi на ярмарку барана, коня, вола, якi насправдi є перевтiленими героя- ми тощо. Всi цi сюжети знаходимо як у лужи- цькому фольклорi, так i у повiстях М.Новака- Нехорнського, Ю.Брезана, а також нiмецького письменника О.Пройслера. Порiвняльне вивчен- ня тексту повiстей дозволяє зробити i багато цi- кавих спостережень про долю фольклорних ге- роїв i про долю жанру повiстi-казки в лiтера- турi ХХ ст. Так, наприклад, зiставляючи окре- мi сюжетнi фольклорнi риси повiстей Ю.Брезана (“Чорний млин”, 1968) та О.Пройслера (“Кра- бат. Легенди старого млина”, 1971, переклад яко- го росiйською мовою вийшов у Києвi 1993 р.) спостерiгаємо, що О.Поройслер, як i Ю.Брезан, спирався у своєму творi на численнi лужицькi фольклорнi матерiали (легенди, перекази, анек- доти тощо) про Крабата i близьких до цього фольклорного героя персонажiв (наприклад, про Пумхута-мельничука-пiдмайстра i доброго чак- луна та iн.). У повiстi О.Пройслера, як i у Ю.Брезана, герої також стають на двобiй Доб- ра i Зла, уособленням яких виступають насам- перед Крабат i Мельник. За жанром “Крабат” О.Пройслера – це, як i “Чорний млин” Ю.Бре- зана, повiсть-казка з усiма вiдповiдними характе- ристиками: плином казкового часу, чудесами, що приходять на змiну одне одному, центральними образами лужицького хлопчика Крабата i Майс- тра (Мельника). Свiт героїв О.Пройслера хоча й казковий, але позбавлений узагальнювальної але- горичностi, яка властива твору Ю.Брезана. Читач подорожує разом з героями лужицькими терена- ми (автор дуже уважно ставиться до географiї подiй, подаючи назви мiст i сiл, де з’являються герої, наприклад Вiтiхенау – помiстя Шадовича- 363 живого джерела. Українськi народнi казки в запи- сах, переказах, публiкацiях українських письменникiв.– К., 1990; Семилiточка. Українськi народнi казки.– К., 1990. 268 1-2’2010 Народознавчi Зошити Крабата тощо). Мельничуки О.Пройслера не є заляканою, безiменною масою, кожний з них має свої особливостi. У фактичному планi повiсть О.Пройслера бiльш наближена до фольклорної лужицької оповiдi, нiж твiр Ю.Брезана, однак во- на не має тiєї нацiональної та фiлософської проб- лематики, яка властива книзi Ю.Брезана. Крабат нiмецького письменника (хоч i лужицького сер- ба за походженням) прагне свободи i щастя, на- дiється сам звiльнитися з-пiд ярма Мельника i визволити iнших пiдмайстрiв. У цьому йому до- помагає кохана Спiвунька, яка звiльняє Крабата своєю любов’ю i кладе край владi чаклуна. Зiста- вляючи повiстi Ю.Брезана i О.Пройслера, можна простежити як використовують фольклорнi сюже- ти обидва автори. Роздумуючи над дозою фольк- лору у своїй повiстi, Ю.Брезан пiдкреслює, що вiн з крабатiвських легенд узяв лише образ Кра- бата, щоб його контури “наповнити тим, що ми називаємо життям”, широко використовуючи при цьому елементи i мотиви лужицького фольклору. Натомiсть О.Пройслер фольклорний фон “вмон- товує” так, що вiн у першу чергу пiдкреслює каз- ковiсть, “чарiвний” план твору. У цiлому можна стверджувати, що у по- вiстях Ю.Брезана, М.Новака-Нехорнського i О.Пройслера головний герой – Крабат – борець за справедливiсть, людську гiднiсть, доброзичли- вi стосунки мiж людьми. I в цьому основний пафос творiв про Крабата – героя лужицьких фольклорних легенд, в цьому спорiдненiсть тво- рiв письменникiв, що писали про нього. Разом з тим, слiд пiдкреслити, що “лужицький Крабат” (Ю.Брезана та М.Новака-Нехорнського) – це ще й носiй нацiональних iдеалiв серболужичан, тому саме у творах цих авторiв Крабат став символом, що увiбрав у себе все, що робить лужичанина лу- жичанином, що репрезентує нацiональну iсторiю i духовний свiт лужицького народу. У повiстi Ю.Брезана образ Крабата несе ос- новне iдейне навантаження. Як i його побратим по перу М.Новак-Нехорнський, Ю.Брезан вкла- дає гуманiстичнi iдеали в характер та поведiн- ку свого героя, але разом з тим Крабат – ще й носiй нацiональних iдеалiв сербiв-лужичан. Так, Ю.Брезан якось сказав, що хотiв би бути “вуха- ми, очима i мовою самого життя”, це й привело його до “крабатiвської” теми. “З часiв великого повстання лужичан у 1010 р., – пише Ю.Брезан, – у нас не було героїчної iсторiї. Велика iсторiя нашого народу складається з тисяч маленьких iс- торiй, розмiром з життя лужичанина. Кращi ри- си героїв цих iсторiй я i хотiв втiлити в образi Крабата, який би мав узагальнювальне значен- ня”37. Попередник Ю.Брезана у розробцi “краба- тiвської” теми М.Новак-Нехорнський висловився у тому ж дусi: “Я хотiв показати душу свого на- роду, i тодi я написав книгу “Майстер Крабат”. Адже Крабат – безстрашний, винахiдливий, ве- селий, щедрий на витiвки, простий i мудрий... i є нашою душею”38. П.Недо39, дослiджуючи цей образ, вiдзначає, що народна фантазiя, яка ство- рила фольклорного Крабата i надала йому рис доброго чаклуна, одночасно i “пiдвищила” його на народного визволителя. Таке трактування i є основним стрижнем характеру лiтературного героя в творах лужичан – у М.Новака-Нехорнського i особливо у “Чорному млинi” Ю.Брезана. Багатогранний, динамiчний образ Крабата при- вертає увагу художникiв та композиторiв. Цiкавi iлюстрацiї до лiтературних i фольклорних творiв про цього героя створили лужицькi, українськi, росiйськi, чеськi, бiлоруськi митцi – Ю.Северин, В.Славук, М.Новак-Нехорнський, Я.Галамкова, Г.Москвiтiн, Г.Саунов, Н.Кирилова та iншi. На лiбрето О.Пройслера композитор Ц.Бресген ство- рив оперу “Крабат”, яка з успiхом пройшла на сценi лужицько-нiмецького театру у Будишинi; Г.Вецлiх написав пiсню “Крабат”, а вiдомий лу- жицький композитор Д.Кобєла симфонiчну пое- му “Крабат”. Образ Крабата є надзвичайно цiкавим в лiте- ратурному планi, оскiльки дозволяє зробити вис- новки про спiльне й особливе у розвитку народної творчостi рiзних слов’янських народiв, про типо- логiчнi зв’язки мiж слов’янськими та неслов’янсь- кими культурами, про спiввiдношення iсторичної правди та художньої вигадки в образах популяр- них фольклорних героїв, що є одночасно протаго- нiстами фiлософської притчi та алегоричної казки XX ст. 37Цит. за: Дранов А. “Я всегда был оптимистом” // Брезан Ю. Избранное.– Москва, 1987.– С. 13. 38Цит. за: Чешкова Л. Скрипач и водяной // Вокруг света.– 1987.– № 5.– С. 36. 39Nedo Р. Bajkarjo, hercy a kantorky.– Budyšin, 1962.

Функцiонування фольклорних сюжетiв у повiстi-казцi Ю.Брезана “Чорний млин”

Репозитарії

Схожі ресурси