Вiд України до Аргентини – пошуки дослiдницi
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2010
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77572 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вiд України до Аргентини – пошуки дослiдницi / С. Макарчук // Народознавчі зошити. — 2010. — № 5-6 (95-96). — С. 511-513. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-77572 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-775722015-03-03T03:01:46Z Вiд України до Аргентини – пошуки дослiдницi Макарчук, С. Ювілеї 2010 Article Вiд України до Аргентини – пошуки дослiдницi / С. Макарчук // Народознавчі зошити. — 2010. — № 5-6 (95-96). — С. 511-513. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77572 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ювілеї Ювілеї |
| spellingShingle |
Ювілеї Ювілеї Макарчук, С. Вiд України до Аргентини – пошуки дослiдницi Народознавчі зошити |
| format |
Article |
| author |
Макарчук, С. |
| author_facet |
Макарчук, С. |
| author_sort |
Макарчук, С. |
| title |
Вiд України до Аргентини – пошуки дослiдницi |
| title_short |
Вiд України до Аргентини – пошуки дослiдницi |
| title_full |
Вiд України до Аргентини – пошуки дослiдницi |
| title_fullStr |
Вiд України до Аргентини – пошуки дослiдницi |
| title_full_unstemmed |
Вiд України до Аргентини – пошуки дослiдницi |
| title_sort |
вiд україни до аргентини – пошуки дослiдницi |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Ювілеї |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77572 |
| citation_txt |
Вiд України до Аргентини – пошуки дослiдницi / С. Макарчук // Народознавчі зошити. — 2010. — № 5-6 (95-96). — С. 511-513. — Бібліогр.: 1 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT makarčuks vidukraínidoargentinipošukidoslidnici |
| first_indexed |
2025-07-06T01:48:24Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:48:24Z |
| _version_ |
1836860314729054208 |
| fulltext |
СТЕПАН МАКАРЧУК. Вiд України до Аргентини... 511
Ювiлеї
Степан МАКАРЧУК
ВIД УКРАЇНИ ДО АРГЕНТИНИ –
ПОШУКИ ДОСЛIДНИЦI
Stepan MAKARCHUK. From Ukraine to Argenti-
na – Scientist’s Research.
Кожна журнальна чи монографiчна публiкацiя
Оксани Сапеляк вiдзначається оригiнальним пiд-
ходом дослiдницi до використання фактологiчного
матерiалу для аналiзу i висвiтлення обраної на-
укової теми, свiжим баченням часто навiть тих
етнографiчних чи iсторичних явищ, про якi вже
писали її попередники. Переконливою iлюстра-
цiєю наукового методу дослiдницi є двi її пра-
цi, якi автору цiєї замiтки доводилося вивчати i
використовувати для написання навчальних по-
сiбникiв. Мова йде про монографiї “Етнографiч-
нi студiї в Науковому Товариствi iм. Шевченка
(1898–1939 рр.) та “Українська спiльнота в Ар-
гентинi: iсторико-етнологiчний аспект”.
Як вiдомо, дiяльнiсть НТШ була предметом
вивчення та наукової iнтерпретацiї багатьох ав-
торiв. Писали про iсторичнi умови виникнення
i дiяльностi НТШ, його органiзацiйну структу-
ру, тематичну спрямованiсть дослiджень, провiд-
них учених i органiзаторiв Товариства – Михайла
Грушевського, Iвана Франка, Володимира Гна-
тюка, Фiларета Колесси, Федора Вовка та iн-
ших. Оксана Сапеляк зробила акцент на висвiт-
леннi ролi НТШ в обґрунтуваннi нацiональної
самобутностi та iдентичностi українцiв вiд Сiвер-
щини до Слобожанщини на сходi до Закарпаття
i Сяну на заходi, привнесеннi нацiональної свi-
домостi до розуму i почуттiв широкої народної
маси. Вона блискуче довела, що поряд iз над-
днiпрянцями українська етнологiя саме в рамках
НТШ виробила багато цiнних надбань в галузi
методологiї науки, а саме: визначеннi специфiч-
них завдань етнологiї як теорiї народознавства
та етнографiї, також конкретних наукових сту-
дiй окремих дiлянок народної культури народу.
Дослiдниця узагальнила досвiд НТШ в органi-
зацiї наукових дослiджень, зокрема у виробленнi
програм i запитальникiв для збору етнографiчно-
го матерiалу, використаннi експедицiйного мето-
ду як основного при дослiдженнi явищ народної
культури окремих етнографiчних районiв, важли-
вих сфер народної культури всього народу, ант-
ропологiчних ознак населення, залученнi до на-
укових дослiджень i наукової творчостi широких
верств iнтелiгенцiї, в тому числi вчителiв, свяще-
никiв, службовцiв. Опора на периферiйнi iнтелi-
гентнi сили використовувалася як засiб пiдгото-
вки етнографiв-професiоналiв. На високому нау-
ковому рiвнi авторка проаналiзувала органiзацiю
видавничої справи у НТШ, налагодження плiд-
них зв’язкiв з етнографiчними закладами зару-
бiжних країн, органiзацiю збору експонатiв з рi-
зних дiлянок народної культури i мистецтва, роз-
виток українського музейництва.
Треба пiдкреслити, що Оксана Сапеляк для
розв’язання всiх названих i пiднятих нею питань,
опрацювала широке коло джерел, що охоплюють
всi види документiв i матерiалiв, якi вiдклалися
в наукових i публiцистичних виданнях та архiв-
них фондах за наслiдками дiяльностi Товарист-
ва: статути органiзацiї i її пiдроздiлiв, програми
наукових дослiджень, друкованi працi, що вихо-
дили у виданнях НТШ, неопублiкованi рукопи-
си, що зберiгаються в архiвних фондах, зокрема
у фондi 309 – НТШ Центрального державного
iсторичного архiву України у Львовi, рiзноманiт-
ну звiтну iнформацiю, протоколи засiдань НТШ,
окремих “видiлiв” та секцiй, рiзноманiтну пере-
писку. Вчена виразно i послiдовно охопила всi
важливi сторони дiяльностi Товариства. Роздiл
“Органiзацiя етнографiчної роботи в НТШ” при-
свячений мiсцю народознавства в контекстi всiх
наукових iнтересiв НТШ, створенню в структу-
рi Товариства Етнографiчної комiсiї, визначенню
i формуванню її мети i завдань, органiзацiї Ет-
нографiчною комiсiєю збору матерiалу. В роздi-
лi “Музейна та видавнича справа” простежуєть-
ся дiяльнiсть Етнографiчної комiсiї, спрямована
на створення етнографiчної збiрки музею НТШ,
висвiтлюється наукова та просвiтницько-наукова
робота музею, у хронологiчнiй послiдовностi та
за тематичними напрямами розглядається та ана-
лiзується видавнича дiяльнiсть, особливостi пуб-
лiкацiї аналiтичних праць, польового матерiалу,
наукової хронiки, рецензiй на працi вiтчизняних
512 5-6’2010 Народознавчi Зошити
i зарубiжних авторiв, iнформативного матерiалу
про стан науки в зарубiжних наукових центрах.
Змiст третього роздiлу “Роль Етнографiчної ко-
мiсiї в розвитку i утвердженнi наукових засад на-
родознавчої науки” чiтко передають назви його
параграфiв: “Питання теорiї народознавчої нау-
ки у працях Iвана Франка, Михайла Грушевсь-
кого, Володимира Гнатюка”, “Забезпечення обiгу
наукової iнформацiї з питань народознавства” та
“Участь у мiжнародних народознавчих форумах”.
Окремим сюжетом монографiї є висвiтлення
ролi українських надднiпрянських дiячiв Є.Ми-
лорадович, О.Кониського, Д.Пильчикова, М.Жу-
ченка та iнших, якi матерiально i науково спричи-
нилися до заснування ще в 1873 р. Лiтературно-
го товариства iм. Шевченка, попередника НТШ,
своєю участю в дiяльностi НТШ змiцнювали ду-
ховну соборность українцiв. Дослiдниця звернула
увагу на роль Олександра Барвiнського у спра-
вi пiднесення Товариства до рангу наукового, на
подвижницьку працю провiдних дiячiв Товарис-
тва в його зоряний час Михайла Грушевського,
Володимира Охримовича, Володимира Шухевича,
Антона Онищука, Осипа Роздольського, Михай-
ла Зубрицького, Зенона Кузелi та iнших.
В монографiї Оксани Сапеляк всебiчно i ком-
плексно узагальнено розвиток i мiсце етнографiч-
ної науки в структурi й дiяльностi НТШ. На ос-
новi багатого фактологiчного матерiалу показано,
що НТШ, починаючи вiд 1895 р., не тiльки очо-
лила народознавчi студiї у всiх регiонах України,
але й пiднесла їх якiсть до мiжнародного рiвня,
зробила знання про український народ надбанням
свiтової науки. Величезне значення мають науко-
вi висновки Оксани Сапеляк про методологiчнi
та методичнi засади етнографiчних дослiджень,
що їх дотримувалися вченi Товариства: пiдхiд до
вивчення явищ народної культури з позицiй до-
сягнень свiтової науки; формування нових науко-
вих узагальнень лише на основi фактологiчного
матерiалу; зосередження уваги на найменш дослi-
джених дiлянках духовної i матерiальної культу-
ри народу; розгляд явищ у дiахронних i синхрон-
них зв’язках з урахуванням своєрiдностi їх висту-
пання в окремих етнографiчних районах; iлюстру-
вання явищ народної культури рисунками, фото,
схемами, тощо; досконале оформлення наукових
праць на основi загальноукраїнського правопи-
су; поєднання об’єктивностi наукових положень
iз завданням впливу науки на формування нацiо-
нальної свiдомостi українцiв.
Книга “Етнографiчнi студiї в Науковому Това-
риствi iм. Шевченка” вiдiграла i вiдiграє важливу
практичну роль. Її науковi висновки широко ви-
користовують викладачi, студенти, аспiранти на
iсторичних факультетах українських вишiв.
Друге ошатно видане монографiчне дослiджен-
ня Оксани Сапеляк “Українська спiльнота в Ар-
гентинi. Iсторико-етнологiчний аспект” (Львiв,
2008) як пiд оглядом його джерельної та iсторiо-
графiчної бази, так i за композицiєю та методи-
кою викладу наукової iнформацiї є оригiнальною
i новаторською працею на фонi всього, що на-
писане в Українi про українську дiаспору. Робо-
та вiдзначається цiлiснiстю та логiчнiстю побудо-
ви, комплекснiстю пiдходу до вивчення теми. Тут
авторка розкриває складнi механiзми пристосу-
вання українцiв до нових природних i соцiальних
умов середовища, подолання труднощiв українсь-
кими iммiгрантами в процесi входження в “новий
свiт”, розв’язання ними задач, що стосувалися
їхнього активного функцiонування у суспiльст-
вi. Чiтко формулюючи i виокремлюючи ключовi
питання проблеми, авторка простежує, як групи
українських осадникiв i поселенцiв перетворюва-
лися iз замкненої у собi спiльноти у невiддiльну
вiд аргентинського суспiльства етнiчну групу, як
творилася нова культура аргентинцiв українського
походження, вiдмiнна вiд української i аргентин-
ської культур. У роботi виявлено стан збереження
української мови (її дiалектiв) та культури сучас-
ними аргентинцями українського походження, ус-
вiдомлення ними своєї окремiшностi, а також ви-
знання нових, невластивих їх предкам, цiнностей
i норм.
Використання широкої джерельної бази насам-
перед аргентинського походження дало можли-
вiсть авторцi подати такi сюжети з життя укра-
їнських iммiгрантiв: природна адаптацiя до но-
вих умов працi, соцiальна адаптацiя до мiсцевого
права i звичаїв, формування специфiчної матерi-
альної культури побуту, пiдтримання земляцьких
зв’язкiв i взаємодопомоги в чужому соцiально-
му середовищi, творення громадських iнституцiй
i Церкви, життя родини як осередку етнiчного
самозбереження, розвиток традицiйного українсь-
кого мистецтва. Разом з тим чи не вперше теоре-
тично обґрунтовано й розкрито соцiальнi та пси-
СТЕПАН МАКАРЧУК. Вiд України до Аргентини... 513
хологiчнi чинники, що викликають неминучу аси-
мiляцiю етнiчної групи в чужому етносоцiально-
му середовищi, серед яких: соцiальна iнтеграцiя
молодi в iнонацiональнi групи; втрата зв’язку з
Україною, мiшанi шлюби, користування iспансь-
кою мовою, iспаномовна iнформацiйна сфера i так
далi.
Праця побудована на ґрунтовнiй джерельнiй
базi. Це рiзновидовi матерiали: зiбранi шляхом
польових обстежень в провiнцiях Мiсiонес, Ча-
ко, Мендоза; почерпнута неординарна iнформа-
цiя з архiвiв Української Греко-Католицької Цер-
кви м. Апостолес (провiнцiя Мендоза), особового
о. Василя Винничука у м. Бовен (провiнцiя Мен-
доза), та особового єпископа Андрiя Сапеляка,
який 36 рокiв працював у Аргентинi; також ори-
гiнальнi вiдомостi з україномовної та iспаномов-
ної перiодики Аргентини ХХ ст.; з наукових ви-
дань аргентинських та польських авторiв. Своєю
унiкальною працею Оксана Сапеляк впровадила в
українську етнологiчну iсторiографiю великий об-
сяг фактологiчного матерiалу, який досi в Українi
не був вiдомим узагалi.
Заслуговують на увагу науковцiв теоретичнi
положення, викладенi у цiй об’ємнiй за розмi-
рами i змiстом працi. Маємо на увазi, зокрема,
проблему асимiляцiї етнiчної групи. Це питання
Оксана Сапеляк висвiтлює на основi широких i
ґрунтовних порiвнянь української етнiчної групи
з польською у Данiї та грецькою в Нiмеччинi.
Переконливими є й висновки стосовно питань
народної релiгiйностi. Науково цiкавим, новим є
потрактування усних оповiдей у родинах укра-
їнського походження. Авторка торкнулася також
таких досi незачеплених тем, як вплив комунiс-
тичних iдей в середовищi українцiв поза межами
України та дiяльнiсть комунiстичної партiї серед
української емiграцiї; репатрiацiя та її наслiдки
тощо.
Звичайно ж, вагомими не тiльки для науки, а
й широкого загалу є статтi Оксани Сапеляк, в
яких вона опрацьовує теоретичнi засади тради-
цiйної культури, важливостi її збереження i вико-
ристання в сучасному нацiональному життi. Для
прикладу, в статтi “Традицiйна культура як фу-
ндамент у сучасному вихованнi молодi” (Минуле
i сучасне Волинi й Полiсся: Народне мистецт-
во i духовнiсть. Матерiали Другої Волинської об-
ласної науково-етнографiчної конференцiї, Луцьк,
2005) здiйснено вагоме уточнення щодо дефiнiцiї
“традицiя”, з якою пов’язанi прояви специфiчно
людської, адаптацiйної, акумулятивної творчостi
та iнновацiйної креативностi. Авторка окреслила
серйознi труднощi сучасної України у справi тво-
рення українського середовища не лише на ґрунтi
спадку народної культури, але й, на жаль, радян-
ських традицiй. Загалом Оксана Сапеляк чимало
уваги придiляє утвердженню сучасного розумiн-
ня етнологiчних дефiнiцiй, чимало з яких i досi
наповненi радянським змiстом (“релiгiя”, “вiра”,
“природне i надприродне”, “магiя” тощо)1.
Науковою новизною вiдзначаються її статтi,
виданi окремими брошурами, що фактично ста-
ли посiбниками в освiтнiх закладах: “Нацiональна
iдея – напрям розвитку держави” (Львiв, 2006);
“Деякi проблеми молодi у свiтлi традицiй єв-
ропейської культури” (Iвано-Франкiвськ, 2007);
“Мiцна сiм’я – запорука здоров’я” (Львiв, 2008).
Близько 70 статей Оксани Сапеляк помiщено у
“Малiй енциклопедiї українського народознавст-
ва” (Львiв, 2007), чимало дефiнiцiй в них одер-
жали новi визначення, зокрема тi, якi в радянсь-
кий перiод iнтерпретувалися з позицiй атеїстич-
ної iдеологiї (“Грiховнiсть”, “Забобони”, “Молит-
ва християнська”, “Обрядовiсть церковна”, “При-
частя”, “Сповiдь” та iншi).
1Трансформацiя смислiв деяких ключових термiнiв ет-
нологiчної науки // Етнокультурнi процеси в українському
урбанiзованому середовищi ХХ столiття: Збiрник науково-
теоретичних статей. 150-рiччю Iвана Франка присвячено.–
Iвано-Франкiвськ, 2006.
|