Вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі України. Анотація
Исследованы тенденции развития горно-металлургического комплекса, оценено влияние глобализации на интеграционные процессы металлургиче- ских предприятий, выявлены изменения их организационных структур и опре- делены направления деятельности современных предприятий для сохранения их конкурентных...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77579 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі України. Анотація / Л.С. Кутідзе, Є.О Фурман // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 22-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-77579 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-775792015-03-03T03:02:15Z Вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі України. Анотація Кутідзе, Л.С. Фурман, Є.О Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Исследованы тенденции развития горно-металлургического комплекса, оценено влияние глобализации на интеграционные процессы металлургиче- ских предприятий, выявлены изменения их организационных структур и опре- делены направления деятельности современных предприятий для сохранения их конкурентных преимуществ. Досліджено тенденції розвитку гірничо-металургійного комплексу, оцінено вплив глобалізації на інтеграційні процеси металургійних підприємств, виявлено зміни їх організаційних структур та визначено напрямки діяльності сучасних підприємств для збереження їхніх конкурентних переваг. 2007 Article Вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі України. Анотація / Л.С. Кутідзе, Є.О Фурман // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 22-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77579 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Кутідзе, Л.С. Фурман, Є.О Вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі України. Анотація Культура народов Причерноморья |
| description |
Исследованы тенденции развития горно-металлургического комплекса,
оценено влияние глобализации на интеграционные процессы металлургиче-
ских предприятий, выявлены изменения их организационных структур и опре-
делены направления деятельности современных предприятий для сохранения
их конкурентных преимуществ. |
| format |
Article |
| author |
Кутідзе, Л.С. Фурман, Є.О |
| author_facet |
Кутідзе, Л.С. Фурман, Є.О |
| author_sort |
Кутідзе, Л.С. |
| title |
Вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі України. Анотація |
| title_short |
Вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі України. Анотація |
| title_full |
Вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі України. Анотація |
| title_fullStr |
Вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі України. Анотація |
| title_full_unstemmed |
Вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі України. Анотація |
| title_sort |
вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі україни. анотація |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77579 |
| citation_txt |
Вплив глобалізації на інтеграційні процеси в гірничо- металургійному комплексі України. Анотація / Л.С. Кутідзе, Є.О Фурман // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 22-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT kutídzels vplivglobalízacíínaíntegracíjníprocesivgírničometalurgíjnomukompleksíukraínianotacíâ AT furmanêo vplivglobalízacíínaíntegracíjníprocesivgírničometalurgíjnomukompleksíukraínianotacíâ |
| first_indexed |
2025-07-06T01:48:38Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:48:38Z |
| _version_ |
1836860329902997504 |
| fulltext |
Куреда Н.М., Матюшенко О.В., Довга Т.В.
ПОЗИЦІОНУВАННЯ ЕКСПОРТУ РЕГІОНАЛЬНИХ ФЕРОСПЛАВНИХ ЗАВОДІВ
22
7. http://www.99minut.ru/?name=getall&statja=17262
8. http://www.milcom.ru/?action=aboutuswrote&num=59
9. Сикачина А. Рынок ферросплавов. Индикаторы // Металл. - 2006.- №12., декабрь, 37-38 с.
10. По матеріалам „Українські новини”. Ферросплавы // Металлбюллетень. Украина, - 2006, - №11(113),
ноябрь, с. 129-132.
11. Ціни на міжнародному ринку феросплавів. // Металлбюллетень. Украина, - 2005, - №1(91), №5(95),
№8(98), №11(101); - 2006, - №3(105), №5(107), №8(110), №12(114); - 2007, - №1(115).
12. Гнатуш В. Рынок ферросплавов// Металл. - 2006. - №2(74)., 65-66 с.
Кутідзе Л.С., Фурман Є.О.
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ГІРНИЧО-
МЕТАЛУРГІЙНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ. АНОТАЦІЯ
І. Вступ
Сучасний стан світової економіки і тенденції її подальшого розвитку все частіше пов'язують з терміном
«глобалізація». Формами прояву процесів глобалізації є зростання міжнародної торгівлі та інвестицій, стрі-
мкий розвиток фінансових ринків, підвищення ролі транснаціональних корпорацій, збільшення мобільності
робочої сили. Глобалізація призводить до виникнення нових форм конкуренції і появи систем глобального
стратегічного менеджменту. Основою глобалізації виступає інтернаціоналізація не обміну, а виробництва,
суб'єктами якого є транснаціональні компанії. Можна казати про створення ними глобально функціонуючо-
го виробничого процесу, окремі ланки якого розташовані у багатьох країнах світу. Процеси глобалізації то-
ркаються більшості галузей світової економіки і досить швидкими темпами вони відбуваються в металур-
гійному секторі світової економіки.
Зараз у металургійній галузі спостерігається тенденція до інтеграції компаній. Злиття лідируючих
транснаціональних компаній - Mittal Steel та Arcelor загострило конкуренцію за споживачів та сировину. Ця
угода стала, з одного боку, формою прояву інтеграційних процесів , а з іншого, каталізатором їх подальшо-
го розвитку. Для того щоб бути конкурентоспроможними дрібні компанії намагаються змінювати свою ор-
ганізаційну структуру - використовувати стратегію інтеграції, тоді, як раніше вони орієнтувались лише на
експортну стратегію у своїй міжнародній діяльності. У гірничо-металургійному комплексі (ГМК) відбува-
ються процеси, наслідком яких є зміна структури ринку, та, відповідно, зміна цінових стратегій виробників.
В України гірничо-металургійний комплекс (ГМК) є одним з найважливіших секторів економіки, який
визначає економічний та експортний потенціал країни. Комплекс включає такі види промислової діяльнос-
ті, як видобування залізної руди і руд кольорових металів, металургію та металообробку. На сучасному ета-
пі від його розвитку в значній мірі залежить ефективність функціонування всієї національної економіки.
Проблемам конкурентоспроможності гірничо-металургійного комплексу (ГМК) України та досліджен-
ню тенденцій його розвитку присвячено роботи таких вітчизняних вчених - економістів, таких як Ю. Мако-
гон , І. Майорова [1], Б. Буркинський , С. Савчук [2], Т. Загорська [3] та інших.
Конкурентоспроможність підприємств вітчизняного ГМК, в значній мірі, залежить від їх спроможності
реагувати на зміни оточуючого середовища, розробляти та реалізувати глобальні стратегії. Тому актуаль-
ним є аналіз стратегій та організаційних підходів до їх реалізації підприємствами металургійної галузі на
світовому ринку.
II. Постановка завдання
Мета статті - дослідити зміни організаційних структур металургійних підприємств на міжнародному
ринку під впливом процесів глобалізації і визначити прояви та значення інтеграційних процесів в ГМК
України.
III. Результати
Гірничо-металургійний комплекс України (ГМК) - це сукупність підприємств, які послідовно здійсню-
ють видобування, збагачення, металургійну переробку руд чорних, кольорових і рідкісних металів та неру-
дної сировини для металургії, виробництва чавуну, сталі, кольорових і рідкісних металів, сплавів, прокатне
виробництво, переробку вторинної сировини. До гірничо-металургійного комплексу належить також коксо-
хімія, виробництво вогнетривів, будівельних конструкцій з металу, електродів, металургійного устаткуван-
ня, порошкова металургія тощо. [4, С.218]
Гірничо-металургійний комплекс визначають як потужну виробничу систему, яка об'єднує різні органі-
зації (виробничі, наукові, дослідні, управлінські, тощо) на основі територіальної концентрації мереж спеці-
алізованих постачальників, виробників та споживачів, діяльність яких пов'язана між собою процесами ви-
робництва і реалізації металопродукції.
ГМК є невід'ємною складовою виробництва конструкційних матеріалів, що значною мірою визначає
економічний потенціал країни і забезпечує матеріалізацію капіталовкладень в основних фондах. Основними
споживачами продукції гірничо-металургійного комплексу є машинобудування, будівництво, транспорт,
сільське господарство.
Основними складовими комплексу є чорна та кольорова металургія, що охоплюють всі стадії техноло-
гічних процесів: від видобутку і збагачення сировини до одержання готової продукції у вигляді чорних і
кольорових металів та їхніх сплавів.
http://www.99minut.ru/?name=getall&statja=17262
http://www.milcom.ru/?action=aboutuswrote&num=59
Международная экономическая интеграция и экономическое
сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
23
Експортна діяльність металургійної галузі щорічно приносить понад 40% валютних надходжень. А згі-
дно з західним підходам, пріоритетними галузями є такі, що забезпечують валютні надходження або ті, що
використовують високі технології. Такі галузі визнають "цільовими" для підтримки державою, бо вони пер-
спективніші за інші, коли мова йде про підвищення добробуту нації. [5]
Україна посідає третє місце серед світових експортерів металу. У 2005 році обсяги експорту недорого-
цінних металів та виробів з них склали 14008,6 млн. дол. США, що склало 40,9 % у загальному обсязі екс-
порту. [6,С.262]
Металургійна галузь орієнтована на експорт і тому дуже залежить від кон'юнктури світового ринку.
Хоча більшість країн збувають значну частину металопродукції на внутрішньому ринку. У середньому
співвідношення між внутрішнім і зовнішнім продажем становить, відповідно, 80% і 20%. В Україні це спів-
відношення суттєво відрізняється від зазначеного - близько 80% прокату експортується і лише 15% спожи-
вається в країні. Приблизно такі самі співвідношення спостерігаються й щодо інших видів металопродукції.
За експертними прогнозами до 2010 р. внутрішній ринок країни візьме не більше 8 млн. т прокату, тобто
всього близько 35% поточного обсягу його виробництва. [1,С.79]
Потужним конкурентом для нашої країни є Китай, де обсяги виробництва перекривають зростаючі ви-
трати. Продукція майже всіх металургійних підприємств світу йде на задоволення швидкозростаючої еко-
номіки Китаю. При цьому Китай власноруч демонструє значне зростання виробництва залізної руди, яке
лише за останній рік зросло з 350 до 450 млн. тон. Різниця порівнюється з річним обсягом добування заліз-
ної руди в Росії. Тому вважають, що цей дефіцит сировини через два-три роки зміниться її надлишком, і ці-
ни на ринку обваляться. Існує думка, що це і є мета Китаю, так як масштаби цієї країни дозволяють втілю-
вати подібні стратегії.
Також зараз Китай веде агресивну експансію до північної Африки (одного з основних ринків українсь-
ких металургів), а в Європі спостерігається надлишок сталеливарних потужностей, тому зайняти стійку по-
зицію на ринку для українських виробників дуже важко.
На протязі багатьох років металургійні підприємства України базують свою діяльність на експортній
стратегії. Значення галузі в сучасній економіці визначається тим, що вона є головним постачальником ма-
теріалів для машинобудування й одним з головних постачальників конструкційних матеріалів для будівни-
цтва. Україна має потужний потенціал стосовно видобування та виробництва металу, тому, щоб не втрати-
ти своєї позиції, а враховуючи сучасну ситуацію на ринку і відновити її, українським підприємцям потрібно
змінювати стратегію ведення міжнародного бізнесу.
Насамперед, тенденція до об'єднання металургійних корпорацій притаманна і світовому ринку металу-
ргії. Це обумовлено, злиттям першого та другого гравців ринку — Mittal Steel та Arcelor, що загострило
конкуренцію за споживачів та сировину. Щоб вижити в цих умовах, компанії – олігополісти вимушені теж
об'єднувати власні активи, компанії використовують стратегії інтеграції.
Стратегія цього типу виправдана, коли фірма може підвищити свою рентабельність, контролюючи різ-
номанітні стратегічно важливі для неї ланки в ланцюгу виробництва і продажу товару. Мова може йти, на-
приклад, про забезпечення регулярності постачань або контроль збутової мережі; про отримання доступу
до інформації про роботу попередніх або наступних ланок. Слід розрізняти вертикальну та горизонтальну
інтеграцію.
Мета стратегій горизонтальної інтеграції - посилення позиції фірми шляхом поглинання або контролю
певних конкурентів. Обґрунтування можуть бути досить різноманітними: нейтралізувати конкурента, дося-
гти критичної маси для отримання ефекту масштабу, отримати виграш на взаємодоповнюваності товарів,
отримати доступ до збутової мережі або до сегментів покупців.
Вертикальна інтеграція — це спосіб, за допомогою якого компанія створює (інтегрує) свої власні вхідні
етапи технологічного ланцюга або вихідні її етапи. Вертикальна інтеграція може бути повною та вузькою.
При повній об'єднуються всі входи та виходи. Прикладом вузькою є покупка компанією лише частини еле-
ментів, що входять до процесу та виробництво решти самостійно.
Отже, на світовому ринку металургійної продукції компанії, щоб уникнути горизонтальної інтеграції -
тобто поглинання іншими, великими корпораціями — прагнуть до вертикальної інтеграції.
Та компанія, яка не витримає конкуренції може бути поглинута. Щоб цього запобігти, корпорації нама-
гаються зростати самостійно та максимально стабілізувати свій бізнес. Наприклад, індійська сталеливарна
компанія Tata Steel почала процес поглинання британської Corns. Зокрема, Tata намагається домовитись
про участь в добуванні залізної руди в Австралії. Японська Nippon Steel вступила до стратегічного союзу з
бразильською CVRD. Зараз усі аналітики обговорюють можливе поглинання другої за розміром алюмініє-
вої компанії світу - американської Alcoa. Потенційними покупцями є ВИР Billiton a6oRioTinto. [7, C.I5]
Таким чином, процеси глобалізації є тенденцією розвитку сучасної металургії. Початок цім подіям було
дано ще восени 2001 року коли велика французька сталеливарна компанія (Usinor SA) почала об'єднання з
компаніями Іспанії та Ліхтенштейну (Arbed та Aceralia), створивши до лютого 2002 року найбільший стале-
ливарний гігант сучасності Arcelor S.A., який внаслідок, як було зазначено вище, об'єдналася з лідером ме-
талургійного ринку, індійською компанією Mittal SteeL
В якості прикладів міжнародної кооперації також можна навести дві великі японські компанії NKK
Corp. та Kawasaki Steel Corp., які інтегрували своє виробництво, створивши другу за обсягами виробництва
сирої стані (33 млн. т.) світову компанію. Головний мотив — скорочення виробничих витрат і здешевлення
продукції.
Кутідзе Л.С., Фурман Є.О.
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОМУ КОМПЛЕКСІ
УКРАЇНИ. АНОТАЦІЯ
24
Таки ж процеси відбуваються й у гірничодобувній галузі. Це, зокрема, злиття ВНР Billiton у 2001 році
та створення другої за потужністю гірничої компанії у світі. Ще в 2003 році вирішили об'єднатися найбіль-
ші виробники коксівного вугілля Канади - Fording, Teck та Luscar, внаслідок чого новостворена компанія
контролюватиме близько 20 % світової торгівлі коксівним вугіллям.
Світові металургійні лідери цілеспрямовано консолідують свої виробничі можливості з метою інтенси-
фікації процесів технологічного оновлення, зниження організаційних витрат та збільшення ваги на ринку.
Отже, можемо визначити основні тенденції сучасних інтеграційних процесів в гірничо-металургійному
комплексі:
1. Об'єднанню металургійних компаній у великі холдінги сприяє неповне завантаження потужностей
підприємств, що призводить до підвищення собівартості металопродукції та зниженню її конкурентоспро-
можності. Щоб уникнути зменшення обсягів виробництва компанії вимушені об'єднуватись;
2. В галузях - основних споживачах металургійної продукції – зростає консолідація. Наприклад, вже
зараз в автомобільній промисловості п'ять компаній контролюють майже 70 % всього ринку. [8, СЛ9] Та-
ким чином, на кожну автомобільну компанію приходиться по декілька постачальників металу, що, в свою
чергу, сприяє зниженню рентабельності останніх. Функцію же глобальних постачальників металу можуть
виконувати лише транснаціональні компанії-виробники;
3. Шляхом злиття металургійні підприємства вирішують проблему реінвестування в галузь. Так як
внутрішньокорпоративні розрахунки за продукцію та об'єднання збутових можливостей зменшують адміні-
стративні витрат;
4. Квотування та впровадження протекціоністського мита суттєво ускладнює ведення міжнародного
бізнесу розрізнених металургійних компаній, різноманітні об'єднання дають можливість уникнути обме-
ження щодо експорту металопродукції;
5. Цінова ситуація, що склалась на ринку сталеливарного виробництва. Аналітики відокремлюють ряд
факторів, що вказують на падіння попиту в 2007 році, а саме: уповільнення світового економічного підйому
та форсоване збільшення експортних поставок дешевого металу з Китаю. Багато великих споживачів стале-
вої продукції повідомляють про затоварювання своїх складів. Зі зниженням цін на сталь українським мета-
лургам доведеться доводити свою спроможність на світовому ринку. Втримають свої позиції лише ті ком-
панії, які отримають доступ до глобального ринку капіталу, нових технологій і вибудують вертикально ін-
тегровані структури.
Також можна відокремити таку вагому передумову альянсів в металургійному секторі, а саме: в жодній
галузі світової економіки збут продукції та нарощування активів залежить не лише від доцільно розробле-
ної маркетингової політики, а й від особистих зв'язків та авторитету менеджменту компаній. Тому, в такому
випадку, об'єднання є вирішуючим фактором.
Що стосується національного ринку металургійної промисловості, то на ньому достатньо сировини,
щоб забезпечити всі сталеливарні потужності. Але багато меткомбінатів мають проблеми з постачанням,
так як не можуть знайти спільної мови з володарями вітчизняних гірничо-збагачувальних комплексів. На-
приклад, заводи ІСД та Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча вимушені переходити на руду, яку вони ім-
портують з Росії та Бразилії. Тому сьогодні обговорюється об'єднання української компанії "Індустріальний
Союз Донбасу" з російською "Газметал".
При умові глибокої інтеграції (злиття основних активів) об'єднана компанія зможе виробляти понад 17
млн. тон сталі та 40 млн. тон залізної руди, а її капіталізація наблизиться до 20 млрд. доларів. Якщо б таке
об'єднання сталося саме зараз, україно-російська компанія зайняла б дванадцяте місце серед сталеливарних
компаній, випередивши таких гігантів, як німецька ThyssenKrupp і російська "Євраз". Зараз робоча група
оцінює активи та шукає оптимальні форми інтеграції.
Основними активами "ІСД" є Алчевський меткомбінат, Алчевський коксохімічний завод, Дніпропет-
ровський меткомбінат ім. Дзержинського, меткомбінат Dunaferr в Угорщині і Huta Czestochowa в Польщі.
Підприємства компанії виробляють 9,3 млн. тон сталі на рік. В 2005 році виручка корпорації склала 3,5
млрд. доларів, а чистий прибуток - 390 млн. доларів. [7, С.16]
Холдінг "Газметал" володіє контрольними пакетами акцій Лебединського і Михайлівського гірничо-
збагачувальних комплексів, а також компаніями "Уральська сталь" і Оскольським електрометалургійним
комбінатом. На рік "Газметал" виробляє 6,3 млн. тон сталі та більше 40 млн. тон залізорудної сировини.
Доход компанії в 2005 році склав 4,6 млрд. доларів, а чистий прибуток - близько мільярда доларів. [7, С.16].
Об'єднання української компанії з "Газметалом" гарантує збільшення та стабільність постачання сиро-
вини, що надійно захистить інтегровану компанію від конкурентів.
Українська металургія як експортоорієнтова галузь, змушена дотримуватися тенденцій не внутрішньо-
го, а світового ринку металів. Найбільшою популярністю в інвесторів, як стратегічних, так і портфельних,
користуються компанії, по-перше - вертикально інтегровані; по-друге - такі, що мають налагоджену інфра-
структуру; по-третє - що орієнтуються на використання нових технологій, які поширилися після 70-х років.
Тобто, основними критеріями, які визначатимуть рівень капіталізації металургійних активів протягом на-
ступного десятиріччя, є сировина, інфраструктура і технології. І потенціал вітчизняного ГМК варто оціню-
вати саме в розрізі цих трьох критеріїв.
Тому найдоцільнішим для великого бізнесу є курс на вертикальну інтеграцію активів. Сьогодні біль-
шість бізнес-структур, які працюють у вітчизняному ГМК, є або вертикально інтегрованими, або намага-
ються отримати під контроль сировинні активи.
Международная экономическая интеграция и экономическое
сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
25
IV* Висновки
Процеси глобалізації призводять до розвитку нових організаційних форм підприємств, що діють на
міжнародних ринках. Спостерігається тенденція до переходу від експортної стратегії ведення міжнародного
бізнесу, в основі якої - екстерналізація діяльності підприємства, до інтеграційних стратегій.
Для збереження своїх конкурентних позицій металургійним компаніям, що зараз домінують в Україні,
потрібно враховувати тенденції світового металургійного ринку стосовно організаційних змін, що відбува-
ються під впливом глобалізації. Найбільш актуальною для підприємств українського ГМК є стратегія вер-
тикальної інтеграції. Але ж, для виходу на світовий ринок капіталу потрібно розкрити структуру власності,
і прозорість у цих питаннях є однією з головних умов виходу на фондові ринки.
Компаніям також потрібно аналізувати напрямки використання стратегій горизонтальної інтеграції —
намагатись збільшувати вартість своїх активів екстенсивним шляхом і розглядати можливості придбання
заводів конкурентів. Але потрібно правильно розподіляти пріоритети між інвестуванням в існуюче вироб-
ництво і скуповуванням неліквідних зарубіжних активів.
Фінансово-промислові групи повинні паралельно розвивати інфраструктуру та підвищувати ступінь ве-
ртикальної інтеграції, вчасно об'єднуватись із зарубіжними виробниками. Кожна з представлених в Україні
металургійних фінансово-промислових груп має відповідати хоча б кільком з цих критеріїв.
Джерела та література
1. L Ю. Макогон ГМК України на зовнішніх ринках: стан і перспективи//Економіка України. - №4, - 2005.
2. Б. Буркинський, С. Савчук Інноваційний рівень виробництва та конкурентоспроможність чорної ме-
талургії України//Економіка України. - №4, - 2006.
3. Загорська Т.П. Ринок металопродукції і розвиток гірничо-металургійного комплексу Украї-
ни//Економіка і прогнозування. - 2005. - №4.
4. Остапчук М.В. Рибак A.L Система технологій (за видами діяльності): навчальний посібник. - К.: ПУЛ,
2003. - 888с.
5. Михайленко О. Методологічні аспекти структурування національної економіки і національного рин-
ку//Економіка України. - 2003. - №5..
6. Державний комітет статистики України Статистичний щорічник країни за 2005 рік. - Київ: Видавницт-
во "Консультант". - 2005 p.
7. Г. Простаков Может получиться хороший сплав // Эксперт. - 2007.-№8, С. 15-19.
8. Г. Простаков Металлурги всех стран, объединяйтесь!// Инвестгазета. - 2004. - №8 (437),-С. 19.
Митрофанова А.С.
ПРОТИВОРЕЧИЯ МЕЖДУ МЕЖДУНАРОДНОЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ИНТЕГРАЦИЕЙ
И СУВЕРЕНИТЕТОМ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ
Постановка проблемы в общем виде. Масштабное развертывание процессов глобализации на совре-
менном этапе развития человеческого общества не оставляет равнодушными ни ученых, ни общественных
деятелей, ни рядовых граждан, порождая множество полярных мнений по данному вопросу. Зачастую диа-
метральная противоположность позиций объясняется противоречивостью самой сущности глобализации,
которая имеет две стороны - объективную, как результат углубления международного разделения труда и
интернационализации производства, и субъективную, как проявление отношений между участниками этого
процесса, результат целенаправленной политики глобальных игроков на мировой арене по реализации сво-
их интересов. Таким образом, господствующей ныне субъективной моделью глобализации является, как
справедливо замечает В.Коллонтай [1, с. 24], так называемая неолиберальная глобализация, а именно –
«специфический вариант интернационализации хозяйственной, политической и культурной жизни челове-
чества, ориентированный на форсированную экономическую интеграцию в глобальных масштабах с мак-
симальным использованием научно-технических достижений и свободно-рыночных механизмов и игнори-
рованием сложившихся национальных образований, многих социальных, культурно-цивилизационных и
природно-экологических императивов». Одним из проявлений глобализации (и одновременно одной из
предпосылок – соотношение процессов глобализации и интеграции мы проанализируем далее) является
международная экономическая интеграция (МЭИ). В то же время с развитием глобализации происходят
изменения в сущности суверенитета национальной экономики, испытывающего неоднозначное влияние как
со стороны глобализационных процессов в целом, так и со стороны международной экономической инте-
грации. Таким образом, избранная тема является актуальной.
Анализ исследований и публикаций. Ученые [2, с. 45] выделяют два основных подхода к определе-
нию МЭИ, понимая ее как отношения и как процесс. Под интеграцией с точки зрения первого подхода по-
нимается «отсутствие любой формы дискриминации иностранных партнеров в каждой из национальных
экономик». То есть в таком случае международная интеграция выступает как наивысшая ступень развития
международных экономических отношений. С точки зрения второго подхода интеграция выражает процесс
«стирания отличий между экономическими субъектами – представителями различных государств».
П.О. Никифоров, Н.А. Чемисова дают, на наш взгляд, более полное определение интеграции по второму
|