Стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин вміжнародній економіці
На современном этапе, когда качественно новым закономерным этапом интернационализации хозяйственной жизни, что предусматривает более тесное сближение отдельных национальных хозяйств, есть экономическая интеграция, в рамках которой обеспечивается концентрация и переплетение капиталов, проведение сог...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77581 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин вміжнародній економіці / К.В. Наливайченко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 28-30. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-77581 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-775812015-03-03T03:01:56Z Стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин вміжнародній економіці Наливайченко, К.В. Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ На современном этапе, когда качественно новым закономерным этапом интернационализации хозяйственной жизни, что предусматривает более тесное сближение отдельных национальных хозяйств, есть экономическая интеграция, в рамках которой обеспечивается концентрация и переплетение капиталов, проведение согласованной международной экономической политики, чрезвычайно важно исследовать, как развиваются региональные экономиче- ские отношения в мировой экономике. На сучасному етапі, коли якісно новим закономірним етапом інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає більш тісне зближення окремих національних господарств, є економічна інтеграція, в рамках якої забезпечується концентрація і переплетення капіталів, проведення узгодженої міжнародної економічної політики, надзвичайно важливо дослідити, як розвиваються регіональні економічні відносини в світовій економіці. 2007 Article Стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин вміжнародній економіці / К.В. Наливайченко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 28-30. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77581 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Наливайченко, К.В. Стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин вміжнародній економіці Культура народов Причерноморья |
| description |
На современном этапе, когда качественно новым закономерным этапом интернационализации хозяйственной жизни, что предусматривает более тесное
сближение отдельных национальных хозяйств, есть экономическая интеграция, в рамках которой обеспечивается концентрация и переплетение капиталов, проведение согласованной международной экономической политики,
чрезвычайно важно исследовать, как развиваются региональные экономиче-
ские отношения в мировой экономике. |
| format |
Article |
| author |
Наливайченко, К.В. |
| author_facet |
Наливайченко, К.В. |
| author_sort |
Наливайченко, К.В. |
| title |
Стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин вміжнародній економіці |
| title_short |
Стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин вміжнародній економіці |
| title_full |
Стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин вміжнародній економіці |
| title_fullStr |
Стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин вміжнародній економіці |
| title_full_unstemmed |
Стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин вміжнародній економіці |
| title_sort |
стратегії і напрями трансформування регіональних економічних відносин вміжнародній економіці |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77581 |
| citation_txt |
Стратегії і напрями трансформування регіональних економічних
відносин вміжнародній економіці / К.В. Наливайченко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 28-30. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT nalivajčenkokv strategííínaprâmitransformuvannâregíonalʹnihekonomíčnihvídnosinvmížnarodníjekonomící |
| first_indexed |
2025-07-06T01:48:43Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:48:43Z |
| _version_ |
1836860334903656448 |
| fulltext |
Митрофанова А.С.
ПРОТИВОРЕЧИЯ МЕЖДУ МЕЖДУНАРОДНОЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ИНТЕГРАЦИЕЙ И
СУВЕРЕНИТЕТОМ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ
28
чаям правомерного и необходимого вмешательства наднациональных органов ЕС в дела внутренней компе-
тенции.
Выводы. Таким образом, учитывая все рассмотренные объективные предпосылки и разнородные по-
следствия интеграции, можно прийти к выводу о существовании противоречия между неизбежным нарас-
танием интеграционных процессов во многих регионах современного мира, отвечающих потребностям и
интересам интегрирующихся стран, и необходимостью обеспечения суверенитета национальных госу-
дарств, участвующих в интеграционных объединениях, в том объеме, который позволяет не допустить
ущемления их национальных интересов, а также создает условия для полной реализации государством сво-
их функций по обеспечению динамичного экономического развития и всестороннего роста благосостояния
граждан. Также можно выделить противоречие между объективной стороной интеграции, проявляющейся
в том случае, если в отношениях между странами в процессе их экономического взаимодействия наступает
определенный момент, когда внешние связи начинают играть значительную роль в хозяйстве, прогрессиру-
ет углубление МРТ настолько, что государственное регулирование на национальном уровне становится ме-
нее эффективным, и возрастает необходимость интеграции с целью координации действий отдельных
стран; и субъективной стороной интеграции, проявляющейся в случае явной заинтересованности трансна-
ционального капитала в интегрировании государств, используемом им как еще один фактор упрочения сво-
его господствующего положения в мировой экономике, что приводит к давлению на суверенитет нацио-
нальной экономики.
Джерела та література
1. Коллонтай В. Эволюция западных концепций глобализации // Мировая экономика и международные
отношения. – 2002. - №1. – С.24-30.
2. Пахомов Ю.М. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі / Ю.М. Пахомов, Д.Г.
Лук′яненко, Б.В. Гунський. – Ірпінь: Україна, 1997. – 237 с.
3. Никифоров П., Чемисова Н. Социально-экономическая сущность международной региональной инте-
грации и методологические основы интеграционной стратегии Украины // Экономическая теория. –
2006. - №2. – С.74-86; Экономика: Учеб. под ред. Булатова А. С. – М.: Экономистъ, 2005. – 896 с.
4. Анилионис Г.П. Глобальный мир: единый и разделенный. – М.: Международные отношения, 2005. –
676 с.
5. Уткин А. Глобализация: процесс и осмысление. – М.: Логос, 2002. – 254 с.
6. Чекаленко Л. Поиск приемлемых моделей взаимоотношений суверенного государства и международ-
ных организаций // Персонал. – 2005. - №11. – С.43-49.
7. Заграва Е. Про глобалізацію, ТНК, національну державу і перспективи України у сучасному світі // Ак-
туальні проблеми економіки – 2002. - №5. – С.11-20.
8. Яковюк І. Державний суверенітет національних держав у складі Європейського Союзу: проблеми ви-
значення // Вісник академії правових наук України. – 2004. - №3. – С.114-126.
Наливайченко К. В.
СТРАТЕГІЇ І НАПРЯМИ ТРАНСФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ
ВІДНОСИН В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЦІ
І. Вступ. Найважливішою рисою сучасності є зростання взаємозалежності економік різних країн, зростання
міжнародного руху товарів та факторів виробництва, розвиток інтеграційних процесів. Очевидною стає інтерна-
ціоналізація господарського життя, коли переплітаються багато різних видів діяльності – науково-технічна, інве-
стиційна, фінансово-комерційна та ін. Питання регіональних економічних відносин у світі завжди стояло дуже
гостро, однак наприкінці минулого століття його актуальність посилилась як на рівні груп країн, так і на рівні
внутрішніх територій, регіональна економічна інтеграція стала домінуючою тенденцією світового розвитку. Не-
зважаючи на численні наукові дослідження вищезазначених питань, яким присвячено праці відомих вітчизняних
і зарубіжних вчених В.Андрійчука, Д. Лук’яненко, Ю.Макогона, Б. Одягайло, А. Спицина, А.Філіпенка,
Т.Циганкової, О.Шниркова, П.Кругмана, питання стратегій та трансформування економічного співробітництва
залишаються недостатньо дослідженими.
ІІ. Постанова задачі. На сучасному етапі, коли якісно новим закономірним етапом інтернаціоналізації гос-
подарського життя, що передбачає більш тісне зближення окремих національних господарств, є економічна ін-
теграція, в рамках якої забезпечується концентрація і переплетення капіталів, проведення узгодженої міжнарод-
ної економічної політики, надзвичайно важливо дослідити, як розвиваються регіональні економічні відносини в
світовій економіці.
ІІІ. Результати. Міжнародна економічна інтеграція пронизує різні сфери суспільного життя країн, які інтег-
руються, і створює діалектичну єдність об’єктивних і суб’єктивних процесів: взаємозв’язки між національними
економіками стають тісними, а окремі відтворювальні процеси змикаються. Процес розвитку регіональної інтег-
рації свідчить про нову якість світового господарства, особливостями якого є динамізація розвитку, подолання
глибоких диспропорцій, усунення загрози екологічної катастрофи [1].
Международная экономическая интеграция и экономическое
сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
29
Найбільш повний розвиток регіональна економічна інтеграція отримала в Західній Європі після проголо-
шення в Римі 25 березня 1957р. створення ЄЕС (Європейського економічного співтовариства). З цього часу та до
початку 90- років минулого століття ЄЕС пройшло у своєму розвитку всі чотири стадії: митний союз, економіч-
ний союз, валютний союз, повна економічна інтеграція [2].
З 1992р., коли в Маастріхті був підписаний договір про Європейський Союз (ЄС), почався новий сучасний
етап розвитку європейської інтеграції. У майбутньому передбачається формування найбільшої регіональної еко-
номіки. Напрямки розвитку цієї економіки в основному узгоджуються з об’єктивними критеріями формування
глобальної спільноти. Найбільш рельєфно виступають такі процеси інтеграції:
по-перше, спостерігається така тенденція розвитку торгівлі європейських країн: зростає експорт-імпорт про-
дукції схожих галузей, – ця обставина урівнює шанси країн;
по-друге, відбувається інтенсивний розвиток інвестиційної діяльності: 80% всього нетто-експорту іноземних
інвестицій забезпечує ЄС;
по-третє, ТНК європейських країн пристосовують міжнародні операції до нових умов розміщення прямих
іноземних інвестицій [3].
Сьогодні частка євро зони у загальному обсязі світового експорту досягає 19,5% (для порівняння відзначи-
мо, що частка США досягає 15%, Японії – 8,5%). Рівень безробіття становить біля 9% [4, с. 347].
Європейська фінансова система продовжує орієнтацію на банківські позики, обсяг яких дорівнює 100%
ВВП. Обсяг же внутрішніх боргових зобов’язань, що випускаються здебільшого держсектором, становить 89%
ВВП. Капіталізація фондового ринку – 71% ВВП [4, с. 347], хоча європейська фондова система на відміну від
американської характеризується меншою роллю акцій і облігацій як джерел фінансування і форм зберігання.
Євросоюз висуває такі стратегічні завдання:
1. Посилення економічного зростання;
2. Реформування податкової системи (зниження ставок оподаткування);
3. Підтримка соціальних гарантій;
4. Реформування пенсійних систем;
5. Реформування держвласності;
6. Реформування ринку праці;
7. Реформування ринків, які мають низьку еластичність (наприклад, капіталів).
Тактичні завдання тісно пов’язані зі станом європейської економіки. Короткострокові перспективи розвитку
європейської економіки в цілому видаються сприятливими. Причинами цього є покращення світової
кон’юнктури, зростання обсягів замовлення продукції євровиробників, впевнене зростання індексів ділової дові-
ри, проведення нейтральної бюджетної політики, що не заважає економічному зростанню.
Успіхи економічної інтеграції в Європі викликали інтерес у різних країнах і у світі в цілому (виникло більше
30 зон вільної торгівлі, митних і економічних союзів) [5]. Дуже інтенсивно інтеграційні процеси протікають в
Північній Америці.
Найбільш значним об’єднанням є Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), яка включає США,
Канаду і Мексику. Населення країн зони – більше 370 млн. осіб, ВВП – більше 10 трл. дол. На це угрупування
припадає 20% світової торгівлі. Від інтеграційних зрушень виграють усі члени угруповання:
споживачі – від розширення торгівлі та зниження тарифів;
американські промисловці – від притоку дешевої мексиканської робочої сили;
американські економічні сектори з виробництва електроніки, комп’ютерної техніки, автозапчастин, будма-
теріалів – від зростання доходів;
значно зростає зовнішня торгівля Канади: за 10 років канадський експорт подвоївся, причому 80-84% при-
падає на США;
прогнозується, що Мексика підвищить темпи зростання з 1,6 до 2,6%, скоротить період реформування еко-
номіки і перехід до економічно розвинутих країн з 50 до 10-15 років [6].
За угодою НАФТА вимальовується стратегія і тактика економічної політики і такі стратегічні завдання:
1. Створення повноцінного північноамериканського спільного ринку до 2010р.
2. Створення самодостатнього панамериканського торговельного блоку від Аляски до Вогняної Землі.
Основні тактичні напрямки діяльності НАФТА:
1) активно сприяти торгівлі та інвестиціям шляхом усунення як традиційних, так і нетрадиційних торгіве-
льних бар’єрів;
2) полегшувати доступ іноземних інвесторів до внутрішній ринок шляхом розширення прав усіх інвесто-
рів при одночасному обмеженні державного регулювання;
3) узгоджувати стимулювання зростання рівня зайнятості й реформування в сфері соціальної політики з
метою всебічної підтримки експорту;
4) здійснювати більш ефективне розв’язання торговельних спорів за допомогою спеціально створених ме-
ханізмів.
Основна мета НАФТА – прискорити процес формування найбільшого на Північноамериканському конти-
ненті регіонального господарського комплексу.
Інтеграційні процеси активізуються в і Південній Америці. На початку 60-х рр. минулого сторіччя тут пла-
нувалося створити зону вільної торгівлі, а потім – Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР). Але полі-
тична і економічна кризи не дозволили реалізувати ці плани. До середини 90-х рр. інтеграційні процеси активі-
зувались шляхом укладення торговельного пакту МЕРКОСУР між Аргентиною, Бразилією, Уругваєм і Парагва-
єм. Пакт набрав чинності з 1 січня 1995р. Він мав привести до створення нового великого регіонального торго-
Наливайченко К. В.
СТРАТЕГІЇ І НАПРЯМИ ТРАНСФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В
МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЦІ
30
вельно-економічного блоку, що об’єднає держави з загальною чисельністю населення більш ніж 220 млн. осіб і
сумарним ВВП в 550 млрд. дол. [4].
В результаті створення цього угруповання 90% взаємної торгівлі чотирьох держав звільняються від дії будь-
яких тарифних бар’єрів, а щодо імпорту з третіх країн, то запроваджується загальна тарифна структура і митні
правила. Передбачається, що МЕРКОСУР буде інтегруватися в НАФТА і поступово в нове угруповання увійдіть
інші країни регіону.
Прагнуть розвивати інтеграційні процеси у своєму регіоні африканські країни. В 1989р. в Північній Африці
було створено Союз Арабського Магріба за участі Алжиру, Лівії, Мавританії, Марокко і Тунісу. Угода про цей
союз передбачає організацію широкомасштабного економічного співробітництва на рівні регіональної інтеграції.
Але на сьогодні Південноафриканський регіон являє собою п’ять замкнутих в національних кордонах, відокрем-
лених один від одного ринків.
Прагнення інших африканських країн до економічної інтеграції означає спробу відсталих, економічно не
пов’язаних між собою країн створити в окремих субрегіонах Африки умови для розвитку промисловості, яка бу-
ла б орієнтована на задоволення потреб внутрішнього ринку. Створюючи економічні союзи та митні зони, афри-
канські країни планували на основі скоординованої політики розвивати тісні економічні зв’язки між собою. Ре-
зультатом мало стати утворення містких внутрішніх ринків як бази модернізації економіки. Інтеграція розгляда-
лась як альтернативний шлях розвитку з «опорою на власні сили». Ідея створення Африканського економічного
співтовариства є в планах Організації Африканської Єдності (ОАЄ).
Набирають сили інтеграційні процеси у Східній Азії і Тихоокеанському регіоні. Найбільш успішно розви-
вається Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН). Для АСЕАН характерні давні історичні традиції під-
тримки торговельних зв’язків та відрегульовані форми співробітництва.
Звертають на себе увагу стратегічні завдання, висунуті у 1995р. угодою про утворення цієї зони вільної тор-
гівлі:
1. До 2000р. знизити тарифи країн-учасниць в середньому до 5% із 38 тис. найменувань товарів.
2. У 2003р. створити повноцінну зону вільної торгівлі.
Але повною мірою ці завдання реалізувати не вдалося. Причиною цього є недоліки АСЕАН:
а) невисокий ступінь зрілості інтеграційних процесів.
б) неглибокі інституціональні перетворення: так, зону вільної торгівлі АСЕАН можна віднести лише до
першого етапу економічної інтеграції (зона з відміною тарифів).
Водночас у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні швидко розвиваються субрегіональні ринки товарів і капіта-
лів. Слід відзначити окремі полюси зростання.
Перший полюс – Південно-китайська економічна зона (КНР, Гонконг, Тайвань).
Другий полюс – «золотий трикутник зростання» (Індонезія, Малайзія, Сінгапур).
Третій полюс – економічна зона країн басейну Японського моря (Корея, Тайвань).
Четвертий полюс – Індокитайська економічна зона.
Фінансова криза 1997-1998рр. завдала значних збитків країнам регіону. За 1998р. ВВП скоротився: в Індоне-
зії на 18-20%, в Малайзії – на 7-9%, на Філіппінах – на 1%. Негативні соціально-економічні наслідки цієї кризи
були надзвичайно великими. Так, за деякими оцінками за 15 місяців (1997-1998рр.) 50 млн. осіб в Азії за рівнем
доходів опустились за межу бідності [6].
Не зважаючи на складність економічного процесу, а Азіатсько-Тихоокеанському регіоні набирає сили і вті-
люється в життя ідея формування Організації Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).
За планами АТЕС, до 2020р. передбачається створити найбільшу у світі зону вільної торгівлі. В цю інтеграційну
групу попередньо входить 18 країн. Це, передусім, країни АСЕАН, а також Південна Корея, Тайвань та ряд країн
Північної і Південної Америки.
ІV. Висновки. Виявлені тенденції у розвитку процесу економічної інтеграції дозволяють стверджувати, що
процеси інтеграції в окремих регіонах світу посилюються. Процес регіональної і міжрегіональної інтеграції, що
посилюється, свідчить про нову якість світового господарства.
В результаті вищезазначених процесів в північній кулі Землі формується великий географічний пояс (США,
Канада, Західна та Східна Європа, нові незалежні держави колишнього СРСР та Японія), в якому формуються
загальні орієнтири науково-технічного і духовного прогресу. В центрі цієї спільноти знаходиться Європа.
Регіональні інтеграційні процеси не тільки виступають фактором прискорення економічного розвитку країн,
що входять до інтеграційних угруповань, а й практичним засобом входження держав до світового господарства.
Джерела та література
1. Долголев В.Б. Закономерности экономической интеграции. – Мн., 2000. – 116 с.
2. Європейська інтеграція: крок за кроком. – К.: Посольство Великої Британії, 2001. – 215 с.
3. Спицын А. Экономическая интеграция и стратегия развития Евразийского Сообщества // Экономист. – 2003.
- №5. – С.13-20.
4. Одягайло Б.М. Міжнародна економіка: Навч. посібник. – К.: Знання, 2005. – 397 с.
5. Макогон Ю.В., Ляшенко В.І., Кравченко В.О. Регіональні економічні зв’язки і вільні економічні зони: Під-
ручник. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – 541 с.
6. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації. Монографія / За ред. Лук’яненко Д.Г. – Київ: КНЕУ,
2001.
|