Діяльність професора А.С. Курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки ХХ століття)

У статті коротко висвітлено роль та внесок відомого вченого, доктора технічних наук, професора А.С. Курилла та його учнів у розвиток будівельної науки, зокрема в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій. Проаналізовано та досліджено становлення і напрямки діяльності наукової шко...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Гелеш, А.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Назва видання:Питання історії науки і техніки
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77596
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Діяльність професора А.С. Курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки ХХ століття) / А.В. Гелеш // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 4. — С. 11-18. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-77596
record_format dspace
spelling irk-123456789-775962015-03-03T03:02:00Z Діяльність професора А.С. Курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки ХХ століття) Гелеш, А.В. Наукові і технічні досягнення минулого У статті коротко висвітлено роль та внесок відомого вченого, доктора технічних наук, професора А.С. Курилла та його учнів у розвиток будівельної науки, зокрема в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій. Проаналізовано та досліджено становлення і напрямки діяльності наукової школи видатного вченого зі світовим ім’ям, як одного з фундаторів цього напрямку науки. В статье коротко отражена роль и вклад известного ученого, доктора технических наук, профессора А.С. Курилло и его учеников в развитие строительной науки, в частности, в отрасли исследования и проектирования железобетонных конструкций. Проанализированы и исследованы становление и направления деятельности научной школы выдающегося ученого с мировым именем как одного из основателей этого направления науки. The article briefly reflects the role and contribution of the famous scientist, doctor of technical sciences, Professor A. Kurillо and his students in the development of construction science, particularly in the field of research and design of reinforced concrete structures. Analyzed and studied the formation and activities of the school of the outstanding scientist with a worldwide reputation as one of the founders of this field of science. 2012 Article Діяльність професора А.С. Курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки ХХ століття) / А.В. Гелеш // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 4. — С. 11-18. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77596 624.012.3«1960/1980» uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наукові і технічні досягнення минулого
Наукові і технічні досягнення минулого
spellingShingle Наукові і технічні досягнення минулого
Наукові і технічні досягнення минулого
Гелеш, А.В.
Діяльність професора А.С. Курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки ХХ століття)
Питання історії науки і техніки
description У статті коротко висвітлено роль та внесок відомого вченого, доктора технічних наук, професора А.С. Курилла та його учнів у розвиток будівельної науки, зокрема в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій. Проаналізовано та досліджено становлення і напрямки діяльності наукової школи видатного вченого зі світовим ім’ям, як одного з фундаторів цього напрямку науки.
format Article
author Гелеш, А.В.
author_facet Гелеш, А.В.
author_sort Гелеш, А.В.
title Діяльність професора А.С. Курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки ХХ століття)
title_short Діяльність професора А.С. Курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки ХХ століття)
title_full Діяльність професора А.С. Курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки ХХ століття)
title_fullStr Діяльність професора А.С. Курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки ХХ століття)
title_full_unstemmed Діяльність професора А.С. Курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки ХХ століття)
title_sort діяльність професора а.с. курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки хх століття)
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2012
topic_facet Наукові і технічні досягнення минулого
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77596
citation_txt Діяльність професора А.С. Курилла та його учнів в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструкцій (60-80 роки ХХ століття) / А.В. Гелеш // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 4. — С. 11-18. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv AT gelešav díâlʹnístʹprofesoraaskurillatajogoučnívvgaluzídoslídžennâíproektuvannâzalízobetonnihkonstrukcíj6080rokihhstolíttâ
first_indexed 2025-07-06T01:49:17Z
last_indexed 2025-07-06T01:49:17Z
_version_ 1836860369841160192
fulltext НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 11 624.012.3«1960/1980» ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА А.С. КУРИЛЛА ТА ЙОГО УЧНІВ В ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕННЯ І ПРОЕКТУВАННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ (60-80 роки ХХ століття) Гелеш А.В. (Національний університет «Львівська політехніка») У статті коротко висвітлено роль та внесок відомого вченого, доктора технічних на- ук, професора А.С. Курилла та його учнів у розвиток будівельної науки, зокрема в галузі дослі- дження і проектування залізобетонних конструкцій. Проаналізовано та досліджено становлення і напрямки діяльності наукової школи видатного вченого зі світовим ім’ям, як одного з фундато- рів цього напрямку науки. Будівництво, яке розгорнулося на території України після Великої Вітчиз- няної війни, було б неможливим без створення потужної бази – будівельної науки та системи підготовки будівельних кадрів. В цей період український народ домігся величезних успіхів в галузі буді- вництва нових міст, промис- лових, житлових, громадсь- ких будівель, гідротехнічних та інших спеціальних спо- руд. Значний розмах будів- ництва поставив вимогу від- повідного розгортання нау- ково-дослідних робіт, а слід за цим набувала нового роз- витку підготовка наукових, інженерних, технічних та робітничих кадрів для буді- вельної галузі України. Визначальний вплив на розвиток архітектурно- будівельної науки і техніки мали вищі навчальні заклади. Вони не тільки готу- вали інженерні та наукові кадри для га- лузі проектування і будівництва, але й виконували науково-дослідні і дослід- но-конструкторські завдання. Результа- ти цих робіт широко впроваджувались у виробництво. Відтак, зросла потреба у спеціаліс- тах та студентах, які залучались до нау- ково-дослідної роботи. Так, у 1965/66 навчальному році кількість студентів архітектурно-будівельних спеціальнос- тей у вищих навчальних закладах Укра- їни становила 41,2 тисячі, а в 1979/1980н.р. – зросла до 72,2 тисяч, випуск спеціалістів-будівельників – 11 тисяч осіб [10]. Вищевказані тенденції розвитку архітектурно-будівельної науки в до- сліджуваний період чітко простежуються і у Львівсь- кому політехнічному інсти- туті, зокрема, інтенсивний розвиток досліджень в галу- зі залізобетонних конструк- цій спостерігався з 60-х ро- ків минулого століття за- вдяки зусиллям А.С. Курил- ла, М.П. Мамонтова, Ю.І. Лозового, Г.Я. Комендата, Л.О. Дорошкевича, Я.Ф. По- грібного, Б.М. Ониськіва, Ф.Є. Клименка, В.Г. Кваші, Б.Г. Гнідця та інших. Ними закладено фундамент, який послужив основою для створення наукових шкіл у Національному університеті «Львів- ська політехніка», зокрема під керівни- цтвом професора А.С. Курилла. Як зазначив академік О.О. Бого- молець для створення наукової школи в будь-якому інституті, академії чи університеті, необхідний, перш за все, видатний учений, який має нову ідею узагальнюючого, синтетичного зна- чення, та його співробітники- однодумці [2, с. 303]. НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 12 Складність проблеми «наукова школа» зумовили розмаїття підходів до неї, велика кількість трактувань самого поняття [12]. Наведемо деякі з них. − Наукова школа – неформаль- на творча співдружність у межах будь-якого наукового напрямку ви- сококваліфікованих дослідників, об'- єднаних спільністю підходів до вирі- шення проблеми, стилю роботи, спі- льного наукового мислення, ідей і ме- тодів їх реалізації [7, с. 41]. − Наукова школа – як неформа- льний науковий колектив, який форму- ється при великому вченому на базі на- уково-дослідної установи з метою ко- лективної розробки певної наукової ідеї (проблеми, напрямку) або цілий ряд формально відособлених наукових ко- лективів [9, с. 207]. Однією з важливих ознак наукової школи є наявність наукового лідера, керівника школи. Таким лідером, без- перечно, був професор Курилло А.С. Йому були притаманні такі якості уче- ного і людини, як природна обдарова- ність, любов до науки і відданість їй, цілеспрямованість і безмежна праце- здатність, сміливість, здатність перед- бачати, вміння розпізнавати нове, скромність, наукова етика, висока ви- могливість до себе й учнів. Він володів різнобічними знаннями, інтуїцією, був доброзичливим, умів підтримати ініціативу і спрямувати роботу, ко- ристувався високим авторитетом се- ред учених. У ньому гармонічно по- єднувалися талант, педагогічне обда- рування й високі особистісні якості. Все це дозволило йому і його школі досягти вагомих наукових результа- тів. Окремі аспекти діяльності А.С. Курилла та його учнів відображені в низці наукових публікацій [3, 4, 5, 11]. В них відображено життєвий та твор- чий шлях науковців, як активних гро- мадських діячів, котрі зробили великий внесок у розвиток галузі дослідження і проектування залізобетонних констру- кцій. Поряд із цим, низка важливих ас- пектів їх діяльності досі лишається поза увагою істориків науки і техніки. Адам Станіславович Курилло – доктор технічних наук, професор, вида- тний вчений в галузі проектування залі- зобетонних конструкцій, один з фунда- торів цього напрямку науки, вчений зі світовим ім’ям, який виховав багато послідовників. Професор А.С. Курилло народився 20 травня 1889 р. у с. Поточек, Люблін- ської губернії (Польща) у родині служ- бовця. Середню освіту здобув у м. Кра- кові в 1907 р. З 1907 до 1912 рр. був студентом інженерного факультету Львівського політехнічного інституту. Високий авторитет професора А.С. Ку- рилла, його вміння працювати з людь- ми, толерантність та інтелігентність сприяли тому, що він неодноразово обирався деканом архітектурного факу- льтету (1924-1936 рр.) та факультету інженерії (1937-1938 рр.). Починаючи з 1920-х років, протягом майже 20-ти ро- ків працював над проектуванням та спорудженням багатьох будівель із за- стосуванням залізобетонних конструк- цій, серед яких варто виділити: залізо- бетонні конструкції для відбудови ко- ролівського замку Вавель у Кракові; за- лізничний склад у Львові з безбалкови- ми конструкціями перекриттів; машин- ну залу механічного факультету ЛПІ; трамвайне депо по вул. Городоцькій у Львові; водонапірну башту курорту Це- хоцінек; палац в Катовіцах; дві водона- пірні башти у Львові; кесонне пере- криття актової зали головного корпусу ЛПІ; підземний резервуар для води в Дрогобичі; критий плавальний басейн палацу спорту ЛПІ та інші [5]. У лютому 1941 р. ВАК СРСР при- суджує А.Куриллові науковий ступінь доктора технічних наук та присвоює звання професора кафедри будівництва мостів ЛПІ. З 1946 до 1974 рр. профе- сор Курилло завідував кафедрою «Бу- дівельні конструкції», яка об’єднала чотири кафедри: будівельних констру- кцій, статики споруд, теорії та будівни- цтва мостів і залізобетонного будівниц- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 13 тва. Після реформування відділення будівництва ЛПІ під новою назвою – інженерно-будівельний факультет − до його складу увійшла кафедра архі- тектури [8]. Згодом до інженерно- будівельного факультету були вклю- чені кафедри опору матеріалів і гідра- вліки, а також створено кафедру буді- вельної механіки і будівельного виро- бництва, керівником якої став профе- сор Ю.І. Лозовий. У такому складі кафедр архітекту- рно-будівельний факультет Львівської політехніки в перші післявоєнні роки розпочав підготовку спеціалістів для будівництва за трьома спеціальностя- ми: інженер промислового і цивільного будівництва, інженер шляхів сполучен- ня та інженер-архітектор. Збільшення набору студентів на навчання на інже- нерно-будівельному факультеті в перші післявоєнні роки зумовило необхідність підготовки науково-педагогічних кад- рів. З цією метою при кафедрі будіве- льних конструкцій було відкрито аспі- рантуру і створено умови для підготов- ки дисертацій для здобувачів під керів- ництвом професора А. Курилла [6]. Будучи відомим спеціалістом з те- орії залізобетону та мостів професор А. Курилло створив в післявоєнний період на кафедрі будівельних конструкцій наукову школу, яка стала відомою сво- їми працями в багатьох зарубіжних кра- їнах. Він підготував багато кандидатів наук і спрямував їх діяльність на само- стійну науково-дослідну роботу в галузі залізобетонних конструкцій та мостів. Протягом цих років були створені нові напрямки наукових досліджень, пов’язаних з розрахунком залізобетон- них конструкцій та мостів на міцність і тріщиностійкість за нормальними і по- хилими перерізами. Протягом 60-80-х рр. захистили кандидатські дисертації працівники кафедри: С. Шаповалов, С. Жуковський, М. Мамонтов, І. Градюк, Б. Гладишев, Л. Дорошкевич, Ф. Кли- менко, Б. Гнідець, В. Рокач, В. Кваша, Б. Ониськів, Й. Берінський, В. Вереща- гін, І. Передеринко, В. Чубріков, Ю. Кочетков, В. Левчич, Л. Сліпко, М. Костів, В. Храмцов, В. Кунь, М. Ти- мощук. Була створена лабораторно- експериментальна база кафедри, де виконано багато науково-дослідних робіт для виробництва. Працівники кафедри брали участь у проектуванні та будівництві у Львові багатьох ві- домих споруд [5]. За роки роботи на інженерно- будівельному факультеті професором А. Курилло і його учнями виконано по- над сто наукових робіт, які були опуб- ліковані у Львові, Москві, Новосибір- ську, Варшаві, Кракові, Відні, Лондоні, Берліні та Будапешті. Серед публіка- цій багато теоретичних досліджень, які сприяли розвитку теорії розрахун- ку залізобетонних конструкцій з не- прямим армуванням та армуванням, що сприймає поперечну силу, а також робіт з практичного застосування но- вих конструкцій в галузі залізобетон- ного будівництва [11]. Майже до кінця свого життя про- фесор А. Курилло завжди спілкувався в своєму кабінеті з інженерами, аспіран- тами, студентами. З Адамом Станісла- вовичем радилися та з нетерпінням че- кали його рецензію на нову роботу, від- гук на дисертацію тощо. Вивчення показало, що учні А. Курилла кандидати технічних наук, до- центи Ф.Є. Клименко, Б.Г. Гнідець, В.Г. Кваша, що стали докорами технічних наук, професорами, завідувачами ка- федр будівельних конструкцій та мос- тів, продовжили справу свого вчителя, а також зробили значний внесок у роз- виток кафедри, створили свої наукові напрямки і підготували близько три- дцяти кандидатів наук – науковців на- ступного покоління. У 1979 р. захистив докторську ди- сертацію учень професора Курилла до- цент Ф. Клименко і з 1980 р. очолив кафедру. Понад 40 років тому професор Ф.Є. Клименко створив новий науковий напрям, який одержав авторську назву сталебетонних конструкцій з зовнішнім армуванням. Під його керівництвом у НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 14 Львівській політехніці вперше запро- поновано і запатентовано звичайні та попередньо напружені сталебетонні ба- лки із зовнішньою стрічковою армату- рою. Конструктивними елементами, які забезпечують монолітність поперечно- го перерізу сталебетонних балок, є ко- роткі зв’язки-анкери та торцеві упори, що встановлюються з розрахунковим кроком і об’єднують стрічкову армату- ру з бетоном [4, 11]. Професор Ф. Клименко отримав 7 авторських свідоцтв на винаходи, 5 срі- бних і бронзових медалей ВДНГ. Читав лекції і проводив наукові дослідження у Німеччині, Швеції, Фінляндії, Австрії, Польщі, Монголії, брав участь у бага- тьох міжнародних науково-технічних конференціях (СРСР, Росія, Канада, Німеччина, Індія, Японія, Польща, Уго- рщина, Чехія, Словаччина). Йому на- лежить 265 опублікованих наукових праць, з них 50 видано за кордоном, та 5 монографій. Федір Єлисейович Клименко – учасник Великої Вітчизняної війни, мав важке поранення, нагороджений двома орденами і орденом України за муж- ність та 15 медалями. За виробничу, на- уково-педагогічну та громадську діяль- ність нагороджений медалями, почес- ними грамотами Міносвіти СРСР, УРСР та України, почесними грамота- ми ДУ «Львівська політехніка» та Львівського національного аграрного університету. Він був головою філії Академії оригінальних ідей та дійсним членом Академії будівництва України. Заступ- ник голови спеціалізованої ради Націо- нального університету «Львівська полі- техніка» та член трьох редколегій нау- кових збірників трьох університетів. Значний внесок в дослідження, ро- зроблення і впровадження сталебетон- них конструкцій зробили багато учнів професора Ф.Є. Клименка, такі як: М.Л. Гайдаш, А.Я. Шеховцов, П.П. Крамар- чук, А.І. Гавриляк, І.В. Мельник, З.Я. Бліхарський, Б.Г. Демчина, І.І. Кархут, І.М. Добрянський, В.М. Барабаш, А.В. Мазурок та інші. Вони виконали експе- риментальні дослідження на міцність і деформативність сталебетонних конс- трукцій і розробили для впровадження: − попередньо напружені ригелі перекриттів багатоповерхових будинків з поодиноким і подвійним армуванням прольотом 12,0 м; − попередньо напружені підкра- нові балки прольотом 6,0 і 12,0 м; − попередньо напружені балки покрить прольотом 18,0 м; − сталебетонні плити перекрит- тів, армовані профільованими сталеви- ми листами [3]. Під керівництвом професора Ф. Клименка захистили кандидатські ди- сертації 25 аспірантів і здобувачів. За досягнення в розвитку науки профе- сор Ф. Клименко удостоєний почес- ного звання Заслужений діяч науки і техніки України. У 1989 р. захистив докторську ди- сертацію у Московському інженерно- будівельному інституті ще один учень професора А. Курилла доцент Б.Г. Гні- дець. Він в 1991-1996 рр. очолював ка- федру будівельних конструкцій, яка наприкінці 1996 р. була перейменована на кафедру будівельних конструкцій та мостів. Під керівництвом професора Б. Гнідця була створена ще одна наукова школа з дослідження збірно- монолітних залізобетонних конструкцій та мостів. У 1963/64 навчальному році після захисту кандидатської дисертації професор А. Курилло передав викла- дання курсу залізобетонних мостів Б. Гнідцю. Починаючи з 1958 р. професор Б. Гнідець досліджував роботу багато- прогонових нерозрізних балок як моде- лей мостів за різних способів армуван- ня, зокрема збірно-монолітних з попе- редньо напруженими стиками. В пода- льші роки і після захисту кандидатської дисертації вже за участю його аспіран- тів були проведені дослідження збірно- монолітних нерозрізних конструкцій моделей мостів, конструкцій перекрит- тів і каркасів промислових будівель, елементів конструкцій перехресних си- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 15 стем і прогонових будов мостів натур- них розмірів. Результатом цих дослі- джень було застосування на багатьох об’єктах збірно-монолітних нерозріз- них конструкцій будинків, споруд і мо- стів. Саме такі дослідження сприяли створенню на кафедрі будівельних конструкцій та мостів наукового на- прямку з дослідження збірно- монолітних залізобетонних конструкцій з попередньо напруженими стиками і регулюванням зусиль [1]. З початку 60-х років ХХ ст. і упродовж наступних десятиліть була налагоджена творча співпраця профе- сора Б.Г. Гнідця з такими будівельними організаціями, підприємствами будіве- льної індустрії і проектними інститута- ми, як Львівський будівельний трест № 98 і його комбінат виробничих підпри- ємств, на базі якого пізніше був створе- ний завод залізобетонних виробів № 1, а згодом після появи в Західному регіо- ні нових заводів і у Львові заводу № 2, що увійшли до складу об’єднання «Львівзалізобетон» [3]. У співпраці Б.Г. Гнідця з колективами цих заводів, буді- вельних організацій і проектних інсти- тутів пройшли десятки творчих пошу- ків, проведення випробувань і впрова- дження нових оригінальних залізобе- тонних конструкцій на багатьох будіве- льних об’єктах Львова, Львівської об- ласті та за її межами. У 70-х роках ХХ ст. дослідник і науковець в галузі проектування залі- зобетонних конструкцій Б.Г. Гнідець зосередив свою увагу на проблемах, які виникли у будівництві громадських бу- динків. Особливо це стосується уник- нення одноманітності забудови при спорудженні таких об’єктів, переходу від прямокутної форми будинків до ін- ших нетрадиційних форм, застосування різних конструкцій перекрить над заль- ними приміщеннями і можливості їх проектування багатоповерховими. Ре- зультатом творчого пошуку Б.Г. Гнідця стає ідея застосування для перекриттів зальних приміщень громадських буди- нків відомих залізобетонних кесонних перекриттів, але вже в новому вирі- шенні: із застосуванням великороз- мірних попередньо напружених збірних балкових елементів і ребристих плит різної форми в збірно-монолітному оригінальному вирішенні, на яке через деякий час було одержане авторське свідоцтво (1976 р.). Особливістю цих збірно-монолітних кесонних перекрит- тів (ЗМКП) є те, що їх можна застосо- вувати в різних умовах для широкого діапазону навантажень, різних прого- нів, різних статичних схем, різних форм будинків і зальних приміщень у плані, а також для неплоских перекриттів. Такі конструкції перекриттів заль- них приміщень громадських будинків були настільки необхідними у дослі- джуваний період, що відразу були за- стосовані в проектах і реалізовані на багатьох об’єктах будівництва. Почи- наючи з 1972р., в проектах багатьох проектних інститутів Львова ЗМКП системи Б.Г. Гнідця були застосовані, а трестами і будівельними управлін- нями Головльвівбуду і Закарпатбуду були побудовані десять будинків різ- ної форми [3]. Ще однією проблемою, яка виник- ла під час масового застосування збір- ного залізобетону в будівництві в 70-х роках і зацікавила професора Б.Г. Гнід- ця, був пошук нових систем каркасів і перекриттів багатоповерхових будинків зі збільшеною сіткою колон для зви- чайних і великих навантажень. Аналіз відомих і типових конструктивних ви- рішень та проведені теоретичні дослі- дження системи багатоповерхових, промислових і громадських будинків призвів до необхідності вирішення цієї проблеми за допомогою застосування великорозмірних збірних елементів, попередньо напружених стиків і замо- нолічувань для їх з’єднання в збірно- монолітних конструкціях для спільної роботи. Особливістю запропонованих Б.Г. Гнідцем нових конструкцій систем каркасів багатоповерхових будинків є застосування в них подвійних, велико- розмірних збірних елементів ригелів і НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 16 колон, які з’єднуються між собою і з плитами перекриттів новими стиками. Водночас досягається підвищена надій- ність і довговічність багатоповерхових будинків та їх універсальність за при- значенням. Щоб підтвердити ці показ- ники, під керівництвом Б.Г. Гнідця в 1985-1988рр. був розроблений проект і реалізоване будівництво багатоповер- хового будинку заводу «Мікроприлад» у м. Львові [3]. Натурні випробування цих конструкцій каркасів і перекриттів та більш як двадцятирічний термін їх експлуатації підтвердив ці показники і перспективність широкого застосуван- ня не тільки в промисловому, а й в жи- тловому, зокрема малоповерховому ін- дивідуальному будівництві. Будівництво інженерних споруд та мостів – ще одна галузь, над якою до тепер працює Б.Г. Гнідець. Багато- прогонові нерозрізні мости – саме на них він вперше дослідив збірно- монолітні конструкції з попередньо напруженими стиками. Результати цих досліджень були застосовані у будівництві двох мостів: мости через р. Уж в Житомирській області і шля- хопроводу в м. Ужгороді. Найновіші збірно-монолітні конс- трукції прогонових будов мостів запро- поновані і опрацьовані під керівницт- вом Б.Г. Гнідця, – це конструкції, які споруджуються за методом повздовж- нього насування і коробчасті конструк- ції прогонових будов для складних умов будівництва. До проведення вище описаних дослідженнях професор Гнідець залу- чав своїх аспірантів, наукових пра- цівників кафедри будівельних конс- трукцій і мостів та кафедри мостів і будівельної механіки, працівників ла- бораторій НДЛ-23 і НДЛ-46, а також працівників багатьох проектних орга- нізацій м. Львова [3]. Наукові теоретичні і експеримен- тальні дослідження, проведені профе- сором і під його керівництвом, створи- ли на кафедрі будівельних конструкцій та мостів, а також на кафедрі мостів і будівельної механіки Львівської полі- техніки новий науковий напрямок, до- робком якого є підготовка і захист шес- ти кандидатських і однієї докторської дисертацій, впровадження нових конс- трукцій на 21 об’єктах будівництва, а також одержання 4 авторських свідоцтв на винаходи [6]. Професор Б.Г. Гнідець опубліку- вав понад 300 наукових праць, зокрема три монографії і декілька методичних розробок. Під його керівництвом вико- нано більше ніж 40 господарчо- договірних науково-дослідних робіт. Має чимало почесних відзнак Мініс- терства освіти і науки України, Кабіне- ту Міністрів України та НУ «Львівська політехніка». Починаючи з 1974 року на кафедрі будівельних конструкцій і мостів були розпочаті науково-дослідні і дослідно- конструкторські роботи з реконструкції і підсилення залізобетонних мостів під керівництвом учня професора А. Ку- рилла професора В.Г. Кваші. Пізніше ці роботи проводилися в Галузевій лабо- раторії ГНДЛ-88, у якій дослідження були не тільки розширені, але й впро- ваджені під час реконструкції мостів в Україні і за кордоном [3]. Ще під час роботи над кандидат- ською дисертацією, як аспірант профе- сора А. Курилла, В. Кваша працював над актуальними питаннями мостобу- дування, досліджуючи залізобетонні шарніри і особливості їх роботи в залі- зобетонних аркових мостах. Після за- хисту дисертації, будучи вже на посаді доцента, В.Кваша проводив заняття з мостів та фундаментів для спеціальнос- ті «Автомобільні дороги». Його праці і праці його учнів присвячені досліджен- ням різних методів підсилення існую- чих залізобетонних мостів, випробу- ванням моделей і натурних конструкцій прогонових будов із застосуванням су- часних матеріалів під час ремонтів та реконструкції мостів. Докторську дисертацію В.Г. Ква- ша захистив у 2002 р. в Київському На- ціональному університеті будівництва і НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 17 архітектури за спеціальністю «Буді- вельні конструкції, будівлі та спору- ди». У 2003 р. він був обраний за кон- курсом на посаду професора кафедри будівельних конструкцій та мостів, а в 2005 р. професор став завідувачем кафедри мостів та будівельної меха- ніки у Національному університеті «Львівська політехніка» [4]. Проведені експериментальні до- слідження під керівництвом професора В.Г. Кваші переконливо підтвердили найбільшу ефективність як за експлуа- таційними, так і за техніко- економічними показниками поширення і одночасного посилення прольотних будов ребристою збірно-монолітною або збірною залізобетонною накладною плитою з виступаючими консолями без поширення опор. Створена методика розрахунку міцності, витривалості, жо- рсткості і тріщиностійкості звичайних і попередньо напружених балок існую- чих і поширених накладною плитою мостів при статичних і багаторазових навантаженнях. Виконані конструкторсько- технологічні розробки, експеримента- льні і теоретичні дослідження дали мо- жливість на технічній раді Міншляхбу- ду України у 1984 році прийняти рі- шення про експериментальне будівниц- тво з поширенням збірно-монолітною накладною плитою залізобетонних ба- лочних прольотних будов таких типів і конструктивних схем, які найбільш розповсюджені на автошляхах України, а також за її межами – у Білорусії, Росії, Казахстані [11]. З цього наукового напрямку підго- товлено і захищено 5 кандидатських та 1 докторська дисертації. Наукові дослі- дження продовжуються в напрямку ро- зробки і дослідження нових ефективних конструктивно-технологічних систем підсилення та реконструкції балкових залізобетонних автодорожніх мостів. Всього за результатами дослі- джень В.Г. Кваша опублікував 311 нау- кових статей і доповідей на конферен- ціях, одержав десять авторських сві- доцтв і п’ять патентів на винаходи. Отжєе у ЛПІ, зокрема на інженер- но-будівельному факультеті під впли- вом науково-технічного прогресу 60- 80рр. ХХ ст. виконувалася науково- дослідна робота в галузі дослідження і проектування залізобетонних конструк- цій. Тут протягом трьох десятиліть ви- конувались роботи на замовлення буді- вельних організацій, підприємств буді- вельної індустрії, проектних інститутів. Результати наукових пошуків переда- вались замовникам і знаходили відо- браження в навчальній літературі, пуб- лікаціях наукових видань. Великий внесок у розвиток буді- вельної науки зробив професор А.С. Курилло, створивши наукову школу з питань розвитку теорії розрахунку залі- зобетонних конструкцій. Провівши аналіз діяльності його учнів, котрі про- довжили справу свого учителя, необ- хідно відокремити ряд пріоритетних наукових напрямків. Ефективні результати одержані творчим колективом під керівництвом заслуженого діяча науки і техніки України, доктора технічних наук Ф. Клименка у вивченні і впровадженні сталебетонних конструкцій з зовнішнім листовим армуванням, а також розроб- ленні нових раціональних профілів ли- стової арматури. Колектив наукових працівників очолюваний доктором технічних наук Б. Гнідцем успішно впроваджував в практику будівництва кесонні збірно- монолітні перекриття та вивчав роботу збірно-монолітних попередньо напру- жених конструкцій і їх стиків з регулю- ванням зусиль у залізобетонних карка- сах багатоповерхових будинків. Під керівництвом доктора техні- чних наук В. Кваші проводилися нау- ково-дослідні і дослідно- конструкторські розробки експериме- нтально-теоретичного обґрунтування та впровадження в будівництво ефек- тивних систем реконструкції автодо- рожніх мостів з поширенням габариту НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2012 № 4 18 проїзної частини і тротуарів залізобе- тонною накладною плитою. Завдяки діяльності вчених ЛПІ на об’єктах Західної України впроваджено цілий ряд новаторських просторових конструкцій. Поряд із цим, вчені- будівельники ЛПІ працювали і в низці інших інноваційних галузей, досягнення в яких ще потребують більш детального вивчення. ЛІТЕРАТУРА 1. Бліхарський З.Я. Інститут будівництва та інженерії довкілля // Вісник Львівського територіального відділення Академії будівництва України. – № 5/10 Львів, 2010. – С. 55-86. 2. Богомолец А.А. Избранные труды. – К.: Изд.-во АН УССР, 1958, Т. 3. – 359 с. 3. Гнідець Б.Г. До історії дослідження попереднього напруження збірних і збірно- монолітних залізобетонних конструкцій та мостів у Національному університеті «Львівська політехніка» та їхнє застосування в будівництві // Вісник Львівського територіального відділення Академії будівництва України. – № 5/10 Львів, 2010. – С. 7-54. 4. Гнідець Б.Г., Кваша В.Г., Гломб Ю., Зибура А. До історії створення кафедри мостів у Львівській політехніці // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2006. – № 562: Теорія і практика будівництва. – С. 20-24. 5. Данилецький В. Адам Курилло (1889- 1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2006. – № 562: Теорія і практика будівництва. – С. 3-4. 6. Кваша В.Г., Гнідець Б.Г. До 125-річчя створення кафедри мостів у Львівській політехніці // Вісник Львівського територіального відділення Академії будівництва України. – № 5/10 Львів, 2010. – С. 86-89. 7. Краснобокий Ю.М., Лемківський К.М. Словник-довідник науковця-початківця. 2-е вид., випр. і доп. – К.: НМЦВО, 2001. – 72 с. 8. Курилло Адам Станіславович // Буцко М.І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка», 1844-1994: біогр. досвід. – Л.: Вид-во Держ. Ун-ту «Львівська політехніка», 1994. – С. 74-77. 9. Ланге К.А. Организация управлен- ня научными исследованиями. – Л.: Наука, 1971. – 248 с. 10. Развитие строительной науки и техни- ки в Украинской СССР в 3 т. / [гл. ред. М.М. Жербин и др.]. – К.: Наукова думка, 1990. Т.3: Строительная наука и техника в Украинской ССР в 1943–1987 гг. – 352 с. 11. Становлення і розвиток наукових досліджень // Вісник Державного університету «Львівська політехніка». – № 798-4. – Львів, 1994. – С. 119-130. 12. Школы в науке. / Под ред. С.Р. Мику- линского, М.Г. Ярошевского, Г. Кребера, Г. Штейнера. – М.: Наука, 1977. – 510 с. Гелеш А.В. Деятельность профессора А.С. Курилло и его учеников в отрасли иссле- дования и проектирования железобетонных конструкций (60-80 годы ХХ век). В статье ко- ротко отражена роль и вклад известного ученого, доктора технических наук, профессора А.С. Курилло и его учеников в развитие строительной науки, в частности, в отрасли исследования и проектирования железобетонных конструкций. Проанализированы и исследованы становление и направления деятельности научной школы выдающегося ученого с мировым именем как одного из основателей этого направления науки. Gelesh A. The activities of Professor A. Kurillo and his students in the field of research and design of reinforced concrete structures (60-80 years of the twentieth century). The article briefly reflects the role and contribution of the famous scientist, doctor of technical sciences, Pro- fessor A. Kurillо and his students in the development of construction science, particularly in the field of research and design of reinforced concrete structures. Analyzed and studied the formation and activities of the school of the outstanding scientist with a worldwide reputation as one of the founders of this field of science.